Відповідно до статей 25 та 27 Закону України "Про Національний банк України", статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та з метою удосконалення засобів і методів здійснення грошово-кредитної політики Національного банку України в частині визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями та індикативного регулювання діяльності банків Правління Національного банку України

1. Затвердити Положення про процентну політику Національного банку України, що додається.

2. Визначити, що кінцевою метою використання Національним банком України процентної політики за своїми операціями є вплив на процентні ставки в усіх сегментах економічних процесів.

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 27.04.2001 N 183 "Про затвердження Тимчасового положення про визначення Національним банком України процентних ставок за своїми операціями", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 17.05.2001 за N 423/5614.

4. Департаменту монетарної політики (Н.І.Гребеник) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для використання в роботі.

5. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

6. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.

Це Положення розроблено відповідно до статей 25 та 27 Закону України "Про Національний банк України", статті 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і визначає основні принципи встановлення Національним банком України (далі - Національний банк) процентних ставок за своїми операціями та індикативного регулювання діяльності банків.

1.1. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

індикативна процентна ставка - рекомендований орієнтовний розмір процентних ставок для банків щодо проведення ними операцій із залучення та розміщення коштів;

облікова ставка Національного банку - один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк установлює для суб'єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів на відповідний період, і є основною процентною ставкою, яка залежить від процесів, що відбуваються в макроекономічній, бюджетній сферах та на грошово-кредитному ринку;

процентна політика Національного банку - регулювання Національним банком попиту та пропозиції на грошові кошти як через зміну процентних ставок за своїми операціями, так і шляхом рекомендацій щодо встановлення процентних ставок за активними та пасивними операціями банків з метою впливу на процентні ставки суб'єктів грошово-кредитного ринку та дохідність фінансових операцій;

прогнозний рівень інфляції - прогнозна зміна індексу споживчих цін;

процентна ставка - установлений розмір плати за розміщені чи залучені кошти, що встановлюється Національним банком як важіль впливу на економічні процеси, застосовується у сферах економіки, банківської та зовнішньоекономічної діяльності, а також як інструмент в антиінфляційних заходах;

процентний пункт - різниця між процентними ставками;

ставка рефінансування - процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам на визначений строк кредити рефінансування;

ставка за депозитами овернайт - процентна ставка, за якою Національний банк залучає тимчасово вільні кошти банків на термін до наступного робочого дня;

ставка за кредитами овернайт - процентна ставка, за якою Національний банк надає банкам кредити на термін до наступного робочого дня;

ставка залучення тимчасово вільних коштів банків - процентна ставка, за якою Національний банк залучає тимчасово вільні кошти банків відповідно до визначених строків понад один робочий день;

фактичний рівень інфляції - рівень споживчих цін за даними статистичних органів, що встановився у відповідному звітному періоді.

2.1. Національний банк на підставі аналізу чинників, що впливають на коливання вартості грошей, розглядає та вивчає тенденції розвитку економічних процесів у державі та визначає систему своїх тактичних і проміжних цілей у грошово-кредитній політиці для збалансування попиту і пропозиції на гроші.

2.2. Національний банк з метою ефективного управління грошово-кредитним ринком, обсягами грошової маси в обігу, виконання функції кредитора останньої інстанції встановлює за своїми операціями такі процентні ставки:

облікову;

за кредитами овернайт;

рефінансування;

за стабілізаційними кредитами;

за депозитами овернайт;

залучення тимчасово вільних коштів банків.

Облікова ставка є базовою ставкою щодо інших процентних ставок Національного банку.

2.3. Національний банк щоденно оголошує процентні ставки за своїми операціями.

2.4. Національний банк може рекомендувати банкам при проведенні пасивних та активних операцій застосовувати індикативні розміри процентних ставок з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку.

3.1. Національний банк визначає розмір облікової ставки, дотримуючись таких основних принципів:

облікова ставка використовується Національним банком одночасно як засіб реалізації грошово-кредитної політики та орієнтир ціни на гроші;

облікова ставка є одним із чинників, що характеризують основні напрями змін грошово-кредитного регулювання;

облікова ставка має підтримуватися на позитивному рівні щодо прогнозного рівня інфляції, який визначається схваленими Кабінетом Міністрів України основними прогнозними макроекономічними показниками на відповідний рік та враховується під час складання державного бюджету з наступними змінами;

облікова ставка є найнижчою серед процентних ставок, за якими Національний банк може підтримати ліквідність банків.

3.2. Визначення рівня та характеру змін облікової ставки Національного банку залежить від тенденцій загального економічного розвитку, макроекономічних та бюджетних процесів, стану грошово-кредитного ринку.

До уваги беруться тенденції розвитку та змін таких показників:

фактичний та прогнозний рівень інфляції у відповідному періоді;

фактичний та прогнозний рівень зміни індексу цін виробників промислової продукції, рентабельність основних галузей економіки;