1. У цьому Порядку терміни мають таке значення:

мобільна амбулаторія - структурний підрозділ закладу охорони здоров’я, що надає послуги консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, інфекції, що передаються статевим шляхом (далі - ІПСШ), проводить медичний огляд пацієнтів на ІПСШ в мобільних умовах з використанням спеціально обладнаного автотранспорту;

мобільний пункт - структурний підрозділ закладу охорони здоров’я, що надає послуги консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, ІПСШ в мобільних умовах з використанням спеціально обладнаного автотранспорту.

2. Цей Порядок визначає основні засади організації надання послуг консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, ІПСШ у мобільних пунктах та мобільних амбулаторіях з метою максимального наближення цих послуг, а також психологічної, соціальної підтримки до місць перебування уразливих щодо інфікування ВІЛ, гепатиту В і С та ІПСШ груп населення. Порядок поширюється на заклади охорони здоров’я всіх форм власності.

3. Кількість мобільних пунктів та мобільних амбулаторій на адміністративній території визначається відповідним органом охорони здоров’я незалежно від кількості загального населення з урахуванням епідемічної ситуації з ВІЛ-інфекції/СНІДу, оціночної кількості контингенту груп ризику щодо інфікування ВІЛ, ІПСШ.

4. У своїй діяльності мобільний пункт та мобільна амбулаторія керуються Конституцією України, Основами законодавства України про охорону здоров’я, Законами України "Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ", "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров’я України, в тому числі і цим Порядком.

5. Мобільний пункт та мобільна амбулаторія створюються наказом закладу охорони здоров’я. Для створення мобільного пункту або мобільної амбулаторії заклади охорони здоров’я використовують в установленому законодавством порядку автотранспорт та обладнання, що знаходяться у їх оперативному управлінні, господарському віданні або належать на праві власності, а також можуть використовувати автотранспорт та обладнання, що надається закладу охорони здоров’я у безоплатне користування організаціями об’єднань громадян на підставі договорів.

6. До складу мобільного пункту входять керівник (завідувач), лікар - інфекціоніст, сестра медична, психолог і/або соціальний працівник, водій.

7. До складу мобільної амбулаторії входять керівник (завідувач), лікар - дерматовенеролог, сестра медична, психолог та/або соціальний працівник, водій.

8. Діяльність працівників мобільного пункту та мобільної амбулаторії здійснюється згідно з посадовими інструкціями, розробленими відповідно до "Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров'я", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року № 117, враховуючи конкретні завдання, обов’язки, функції, права, відповідальність, що мають передбачатись для забезпечення виконання цього Порядку.

9. Заклад охорони здоров’я, у структурі якого створено мобільний пункт або мобільну амбулаторію, забезпечує організацію професійного навчання працівників мобільного пункту або мобільної амбулаторії відповідно до Закону України "Про професійний розвиток працівників".

10. Графік роботи та маршрути мобільного пункту або мобільної амбулаторії затверджує керівник закладу охорони здоров’я, у структурі якого утворено мобільний пункт або мобільну амбулаторію.

11. Оснащення мобільного пункту та мобільної амбулаторії здійснюється відповідно до Табеля матеріально-технічного оснащення мобільного пункту консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, інфекції, що передаються статевим шляхом (додаток 1), та Табеля матеріально-технічного оснащення мобільної амбулаторії консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С, інфекції, що передаються статевим шляхом (додаток 2).

Для провадження діяльності мобільних пунктів та мобільних амбулаторій заклади охорони здоров’я можуть використовувати кошти з джерел, передбачених законодавством, у тому числі міжнародну фінансову, технічну допомогу та гранти.

12. Заклад охорони здоров’я, у структурі якого створено мобільний пункт або мобільну амбулаторію, забезпечує виконання норм санітарного законодавства та дотримання санітарно-протиепідемічного режиму у мобільному пункті або мобільній амбулаторії. Робота мобільного пункту та мобільної амбулаторії здійснюється згідно із санітарними нормами та правилами.

13. Працівники мобільного пункту та мобільної амбулаторії, які працюють з кров’ю та біоматеріалом, відповідно до статті 7 Закону України "Про страхування" мають бути застраховані на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов’язків, їм також рекомендується щеплення проти гепатиту В відповідно до розділу ІІІ Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом МОЗ України від 16 вересня 2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1159/19897.

14. У мобільному пункті та мобільній амбулаторії ведеться медична документація у порядку та за формами первинної облікової документації, затвердженими наказом МОЗ України від 05 квітня 2019 року № 794 "Про удосконалення системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2019 року за № 698/33669, та наказом МОЗ України від 19 серпня 2005 року № 415 "Про удосконалення добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 листопада 2005 року за № 1404/11684.