Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"

1. Затвердити Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (додається).

2. Наказ набирає чинності з 1 січня 2001 року.

1.1. Цей Порядок, розроблений відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т.ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

1.2. Допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

1.3. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

2.1. Застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, особам начальницького складу податкової міліції, а також особовому складу воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, фізичним особам - підприємцям, особам, які забезпечують себе роботою самостійно, а у випадках, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншим особам (громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески та/або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

надалі - 70 відсотків.

2.2. Втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1, 2, 3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України, а для військовослужбовців, зазначених у пункті 2.1 цього Порядку, - звільнення зі служби з поважних причин без права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших поважних причин відповідно до законодавства про військовий обов'язок і військову службу).

2.3. Відповідно до пункту 2.1 цього Порядку визначається розмір допомоги по безробіттю після закінчення перерви страхового стажу, що сталася з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась у встановленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми віком до 16 років;

здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за престарілим, який досяг 80-річного віку;

строкова військова служба;

період проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

установлення інвалідності в установленому законодавством порядку;

інші поважні причини, передбачені законодавством України.

2.4. Згідно з пунктом 2.1 цього Порядку визначається розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, які звільнилися з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески та/або єдиний внесок.

Виплата допомоги по безробіттю особам, звільненим з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин, у перші 90 календарних днів не здійснюється. Виплата допомоги таким особам починається з 91 календарного дня у розмірі 80 відсотків до визначеного розміру.

Особам, звільненим з останнього місця роботи за угодою сторін, виплата допомоги по безробіттю починається з дня її призначення у розмірі 100 відсотків до визначеного розміру.

2.5. Згідно з пунктом 2.1 цього Порядку визначається та виплачується допомога по безробіттю особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались іншою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) та/або єдиний внесок, а саме:

громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не були застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, у якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

членам особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками.

2.6. Середня заробітна плата (доход) визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266.

2.7. Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних:

1) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, військовослужбовцям, зазначеним у пункті 2.1 цього Порядку, та іншим особам, звільненим з останнього місця роботи (служби) у зв'язку із застосуванням до них заходів дисциплінарного впливу, - виплата починається з 91 календарного дня;

2) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

3) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

4) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок менше 26 календарних тижнів;

5) категоріям осіб, зазначеним у пункті 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

2.8. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за минулий місяць, і нижчою за встановлений законодавством розмір.

2.9. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у цьому розділі, не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю.

Для осіб передпенсійного віку (за два роки до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про статус народного депутата України", "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність" (за наявності відповідних умов)) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

2.10. Випускникам навчальних закладів, які в період навчання працювали на умовах трудового договору або виконували роботу (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами, допомога по безробіттю визначається як для застрахованих осіб.

2.11. Визначений розмір допомоги по безробіттю не переглядається у зв'язку з участю в оплачуваних громадських роботах.

Допомога по безробіттю особам, які звільнені у зв'язку з припиненням строку роботи на загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, визначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

2.12. Допомога по безробіттю інвалідам із числа осіб, зазначених у пункті 2.7 цього Порядку, не призначається.

2.13. Умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою.

У разі відмови особи від участі у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї підходящою, без поважних причин розмір допомоги по безробіттю, визначений відповідно до пунктів 2.1 та 2.7 цього Порядку, зменшується на 50 відсотків строком до трьох місяців.

3.1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок, крім випадків передбачених абзацом другим частини першої статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

До страхового стажу включаються:

1) період роботи за трудовим договором (контрактом) на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), у тому числі час проходження альтернативної (невійськової) служби, періоди, коли особи забезпечують себе роботою самостійно, періоди зайняття підприємницькою діяльністю, та період участі безробітного в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах;

2) періоди виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими договорами для осіб, які виконували такі роботи;

3) періоди проходження служби військовослужбовцями, зазначеними у пункті 2.1 цього Порядку, після запровадження загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для таких осіб;

4) період участі безробітного в оплачуваних громадських роботах (для наступних страхових випадків);

5) період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків за Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття":

6) період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності) та виплат за страхуванням на випадок безробіття як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску;

7) періоди, за які сплачено страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок на добровільних засадах, під час:

роботи громадян України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

коли особи є членами особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками;

8) страховий стаж, набутий в країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання страхового стажу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

3.2. До страхового стажу прирівнюється:

1) трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

2) строк проходження військової служби військовослужбовцями, зазначеними у пункті 2.1 цього Порядку, до запровадження страхування на випадок безробіття у разі звільнення зі служби за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, а осіб, які не підлягають військовому обліку, - протягом місяця з дня зняття з обліку;

3) періоди заняття підприємницькою діяльністю та виконання робіт (послуг) згідно з цивільно-правовими угодами зі сплатою збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а також після 1 січня 2001 року - зі сплатою єдиного податку та в разі придбання спеціального торгового патенту до їх скасування або виключення з їх складу збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

4) трудовий стаж до 1 січня 2001 року, набутий в країнах, з якими укладено міжнародні договори, що передбачають взаємне визнання трудового стажу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

5) трудовий стаж після 1 січня 2001 року, набутий в країнах, де відсутнє соціальне страхування на випадок безробіття та з якими укладено після цієї дати міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що передбачають визнання трудового, прирівняного до страхового, стажу.

3.3. До страхового стажу та трудового стажу, що прирівнюється до страхового та набутого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не включаються періоди:

1) навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

2) строкової військової служби;

3) періоди одержання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки, матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

3.4. Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях;

Св - сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць;

В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

Страховий стаж військовослужбовців обчислюється за даними військового комісаріату, де особа перебуває на обліку, або військової частини (військового навчального закладу, установи тощо), де особа проходила службу.

3.5. Страховий та прирівняний до страхового стаж обчислюється центром зайнятості.

4.1. У розмірі, установленому законодавством, тривалістю не більше 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення допомога по безробіттю надається:

1) особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам загальноосвітніх шкіл, а також особам, які закінчили навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах або звільнились зі строкової військової служби й не мали страхового стажу;

2) іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Умовою для призначення допомоги по безробіттю є готовність особи до участі в загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою.

У разі відмови особи від участі у загальнодержавних оплачуваних громадських роботах, якщо така робота для неї є підходящою, без поважних причин розмір допомоги по безробіттю, визначений відповідно до цього пункту, зменшується на 50 відсотків строком до трьох місяців.

4.2. Особам, зазначеним у пункті 2.5 цього Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю, не сплачували страхові внески до Фонду та не мають раніше набутого трудового, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу, допомога по безробіттю не призначається.

4.3. Допомога по безробіттю інвалідам з числа осіб, визначених у пункті 4.1, не призначається.

5.1. Виплата допомоги по безробіттю відкладається на строк, що дорівнює періоду, протягом якого застрахованій особі відповідно до законів надається вихідна допомога або інші виплати при звільненні з підприємств, установ і організацій або після закінчення строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку.

5.2. Особам, зазначеним у пункті 5.1 цього Порядку, яким вихідна допомога або інші компенсаційні виплати було виплачено одноразово, виплата допомоги по безробіттю відкладається не більше ніж на один місяць, а у разі здійснення таких виплат щомісячно - до закінчення періоду їх виплати.

Здійснення зазначених виплат підтверджується довідками про середню заробітну плату (дохід) або середнє грошове забезпечення для розрахунку виплат на випадок безробіття, форми яких передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 N 1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

5.3. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк 90 календарних днів але не більше періоду виплати допомоги по безробіттю, що залишилась у разі:

1) звільнення з останнього місця роботи чи служби за власним бажанням без поважних причин або за угодою сторін;

2) звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктом 7 статті 36, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також військовослужбовцям, зазначеним у пункті 2.1 цього Порядку, звільненим зі служби з підстав, передбачених пунктом "в" частини третьої, пунктами "е", "є" "ж" "и" частини шостої, пунктами "е", "є" "ж" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

5.4. Тривалість виплати допомоги по безробіттю скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1) приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу (у тому числі за межами України) або здійснення іншої діяльності за винагороду в період одержання допомоги по безробіттю - на строк не менше кількості календарних днів тимчасової роботи.

Тимчасовою роботою вважається робота, на яку працівник прийнятий строком до двох місяців або чотирьох місяців у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким на законній підставі зберігається його місце роботи;

2) порушення умов і строку реєстрації, перереєстрації як безробітного - на строк не менше ніж 30 календарних днів;