Відповідно до частини шостої статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства соціальної політики України у відповідність до вимог законодавства

1. Затвердити Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307 "Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (зі змінами).

3. Департаменту соціального страхування та партнерства (Савенко О.Л.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра В. Ярошенка.

1. Цей Порядок визначає процедуру, умови надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, та механізм обчислення районними, міськими, районними у містах та міськрайонними центрами зайнятості державної служби зайнятості (далі - центри зайнятості) страхового стажу.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

передпенсійний вік - вік особи за 2 роки до досягнення нею пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ;

перереєстрація безробітного - поновлення реєстрації безробітного в разі, якщо після припинення попередньої реєстрації безробітний не працевлаштувався;

припинення реєстрації безробітного - позбавлення особи (втрата особою) статусу зареєстрованого безробітного;

реєстрація безробітного - внесення даних про особу, що звернулася за сприянням у працевлаштуванні, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості з подальшим наданням їй (набуттям нею) статусу зареєстрованого безробітного.

Інші терміни в цьому Порядку вживаються в значеннях, наведених у Законах України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" (далі - Закон), "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні".

1. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості з восьмого дня після реєстрації безробітного за його особистою заявою за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку. Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де така особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.

2. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку - не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.

Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, що передують реєстрації особи як безробітної, становить шість або більше місяців, допомога по безробіттю визначається у відсотках до її середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, залежно від страхового стажу:

до 2 років - 50 відсотків;

від 2 до 6 років - 55 відсотків;

від 6 до 10 років - 60 відсотків;

понад 10 років - 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:

перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

надалі - 70 відсотків.

Період, що становить 12 місяців, які передують дню реєстрації особи як безробітної, що використовується для обчислення страхового стажу, продовжується на період дії поважних причин перерви страхового стажу, зазначених у підпункті 2 пункту 2 розділу III цього Порядку, у разі, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в центрі зайнятості як безробітна.

Для застрахованих внутрішньо переміщених осіб розмір допомоги по безробіттю визначається за місяці, що передують початку перерви страхового стажу, що сталася з поважних причин, зазначених у підпункті 2 пункту 2, на підставі даних Державного реєстру (з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу в разі їх наявності).

3. Якщо страховий стаж протягом 12 місяців, які передують реєстрації особи як безробітної, менший шести місяців або особа була звільнена з останнього місця роботи на підставах, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8 частини першої статті 40, статтями 41 (крім пункту 5) і 45 Кодексу законів про працю України, та в разі, якщо ця робота була її останнім видом зайнятості, допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).

Молоді, яка закінчила або припинила навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася зі строкової військової служби та потребує сприяння в працевлаштуванні на перше робоче місце, у разі реєстрації в установленому порядку як безробітної надається допомога по безробіттю тривалістю 180 календарних днів протягом двох років з дня її призначення в мінімальному розмірі, що встановлюється правлінням Фонду.

У разі наступної реєстрації безробітних, що належать до зазначених категорій, після набуття ними страхового стажу допомога по безробіттю призначається тривалістю 360 календарних днів і відлік дворічного періоду розпочинається з дати призначення.

4. Допомога по безробіттю інвалідам призначається на загальних підставах відповідно до Закону. У разі якщо інвалідом використано право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття в межах дворічного періоду, то при наступній реєстрації його як безробітного за відсутності страхового випадку допомога по безробіттю йому не призначається.

5. Участь зареєстрованого безробітного в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру не є підставою для перегляду визначеного розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю.

За безробітними в період участі в громадських та інших роботах тимчасового характеру зберігається виплата допомоги по безробіттю в розмірах і в строки, що встановлені законодавством.

Період участі зареєстрованих безробітних у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру включається до страхового стажу для наступних страхових випадків.

6. Допомога по безробіттю не надається особам, які не мають страхового стажу та не належать до категорії осіб, зазначених у частині другій статті 6 Закону.

7. Особам, які були працевлаштовані на Чорнобильській АЕС до 15 грудня 2000 року, вивільнені з роботи на Чорнобильській АЕС у зв'язку з достроковим зняттям Чорнобильської АЕС з експлуатації, у разі їх реєстрації в центрі зайнятості протягом чотирнадцяти календарних днів після вивільнення та за умови, що робота на Чорнобильській АЕС була останнім видом зайнятості до їх реєстрації в центрі зайнятості, умови, розмір та тривалість виплати допомоги по безробіттю визначаються статтею 12 Закону України "Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему" .

8. Допомога по безробіттю за календарний місяць не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на відповідний рік, і не може бути меншою від мінімального розміру, який встановлюється правлінням Фонду.

9. Якщо на восьмий день з дати реєстрації безробітного, що є застрахованою особою, відсутні дані в повному обсязі для обчислення страхового стажу та середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), допомога по безробіттю призначається в мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Після надходження уточнених даних про застраховану особу з Державного реєстру, для військовослужбовців - після подання особою документів з військового комісаріату, де така особа перебувала на обліку, військової частини або органів, де проходила службу, здійснюється перерахунок виплати допомоги по безробіттю з дня її призначення. У разі припинення реєстрації безробітного перерахунок може здійснюватися за заявою особи або за рішенням суду.

10. Допомога по безробіттю призначається в межах дворічного періоду, який починається з восьмого календарного дня після реєстрації безробітного та закінчується відповідного місяця та числа другого року. Початком наступного дворічного періоду є відповідно день призначення допомоги по безробіттю після закінчення попереднього дворічного періоду.

Дворічний період продовжується на строк дії поважних причин, зазначених у підпункті 2 пункту 2 розділу III цього Порядку, за умови реєстрації (перереєстрації) безробітного не пізніше 30 календарних днів після закінчення дії зазначених причин.

11. Виплата допомоги по безробіттю призначається в межах дворічного періоду з урахуванням продовженого на строк дії поважної причини, визначеної в підпункті 2 пункту 2 розділу III цього Порядку.

У межах дворічного періоду кількість днів виплаченої допомоги по безробіттю враховується сумарно за всіма випадками реєстрації (перереєстрації) безробітного з урахуванням днів скорочення тривалості виплати допомоги по безробіттю.

У разі повторної реєстрації (перереєстрації) безробітного в межах дворічного періоду йому виплачується відповідний залишок допомоги по безробіттю.

Зареєстрованим безробітним, які в поточному дворічному періоді отримали допомогу по безробіттю в повному обсязі, допомога по безробіттю призначається на наступний дворічний період за умови їхньої повторної реєстрації після працевлаштування.

1. Страховий стаж обчислюється центрами зайнятості за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 2011 року, з урахуванням:

1) за період з 01 січня 2011 року - страхового стажу, обчисленого центрами зайнятості за даними Державного реєстру.

Страховий стаж у календарному місяці зараховується як повний місяць страхового стажу, якщо за даними Державного реєстру сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків не менша, ніж мінімальний страховий внесок, незалежно від фактично відпрацьованих днів.

У разі реєстрації особи як безробітної в місяці звільнення страховий стаж зараховується до дня реєстрації;

2) проходження служби військовослужбовцями (крім військовослужбовців строкової військової служби), особами рядового та начальницького складу, які проходили військову службу у військових частинах та органах, які виплачують грошове забезпечення, зараховується на підставі довідки (довідок) з військового комісаріату, військової частини або іншого формування, утвореного відповідно до законів України, яке виплачує грошове забезпечення, про строки проходження служби, які включаються до страхового стажу, у періодах після запровадження страхування на випадок безробіття, а саме починаючи з 13 січня 2009 року;

3) періоду роботи громадян України в інших країнах, що зараховується до страхового стажу відповідно до міжнародних договорів України, які передбачають взаємне визнання страхового стажу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

4) трудового стажу, що обчислюється в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, і за який до 01 січня 2011 року нараховано та/або сплачено страхові внески до Фонду:

періоди трудових відносин, у тому числі проходження альтернативної (невійськової) служби, що підтверджуються трудовою книжкою;

періоди виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, що підтверджуються копіями договору та актів виконаних робіт (наданих послуг) за умови сплати страхових внесків;

періоди провадження підприємницької діяльності та/або забезпечення себе роботою самостійно за умови сплати страхових внесків.

До страхового стажу також враховуються періоди відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, крім пенсій (за винятком пенсії по інвалідності).

Для перевірки цих періодів центри зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості (далі - регіональні центри зайнятості) використовують відомості персоніфікованого обліку в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в установленому законодавством порядку;

5) періодів, що прирівнюються до страхового стажу:

трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом, у тому числі трудовий стаж до 01 січня 2001 року, набутий у країнах, з якими укладено міжнародні договори України, що передбачають взаємне визнання трудового стажу, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

строк проходження військової служби військовослужбовцями, зазначеними в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, до запровадження страхування на випадок безробіття в разі звільнення зі служби за станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію за умови реєстрації в установленому порядку в центрах зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, для інших осіб - з дня звільнення. Якщо протягом зазначеного періоду військовослужбовці не зареєструвалися в центрі зайнятості з поважних причин (хвороба громадянина, смерть близьких родичів (чоловіка, дружини, батьків, дітей, братів, сестер, онуків, діда, баби), догляд за хворою дитиною віком до 14 років), що підтверджено відповідними документами, особа має право зареєструватися в установленому порядку в центрі зайнятості в наступний робочий день після закінчення строку дії поважної причини;

6) періодів, що включаються до страхового стажу як періоди, за які сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску:

період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

період, коли застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування:

відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - отримання страхових виплат втраченого заробітку у зв'язку з втратою працездатності, пенсії по інвалідності, отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) та по вагітності і пологах;

відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - отримання пенсії по інвалідності.

2. До страхового стажу не включаються:

1) періоди отримання допомоги по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття";

2) періоди перерви страхового стажу з поважних причин у разі порушення особою строку реєстрації в центрі зайнятості відповідно до частини першої статті 22 Закону:

навчання в професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

строкова військова служба;

проживання разом з чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

отримання допомоги або компенсації непрацюючою працездатною особою, яка фактично здійснювала догляд за дитиною-інвалідом;

отримання допомоги або компенсації непрацюючою працездатною особою, яка фактично здійснювала догляд за інвалідом I групи;

отримання допомоги або компенсації непрацюючою працездатною особою, яка фактично здійснювала догляд за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;

отримання грошового забезпечення батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу, прийомними батьками;

отримання грошової допомоги особою, яка проживала разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;