Відповідно до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України "Про міліцію" , підпункту 35 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України , затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 383, та Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 9 серпня 2012 року № 691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1541/21853, з метою забезпечення безпеки громадян та громадського порядку

1. Затвердити Інструкцію про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України, що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства внутрішніх справ України, навчальних закладів і науково-дослідних установ, начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в областях, місті Києві, на транспорті організувати вивчення особовим складом підпорядкованих підрозділів цього наказу та забезпечити його виконання.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція визначає порядок поводження з вибуховими матеріалами особами рядового і начальницького складу в органах та підрозділах внутрішніх справ України.

1.2. Ця Інструкція розроблена відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, Законів України "Про міліцію", "Про судову експертизу", Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 383, Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 9 серпня 2012 року № 691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 541/21853.

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

вибухові матеріали - вибухові пристрої промислового та саморобного виготовлення, вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, які містять вибухові речовини;

вибуховий пристрій - спеціально виготовлений промисловим або саморобним способом пристрій одноразового застосування, який при певних обставинах спроможний до вибуху з утворенням уражаючих факторів за допомогою використання енергії хімічного вибуху;

вибухові речовини - хімічні речовини, здатні під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості тепла і газоподібних продуктів;

вибухові роботи - комплекс організаційних і технічних заходів, пов’язаних із підготовкою і проведенням вибухів;

засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового імпульсу для здійснення вибуху;

спеціальні вибухотехнічні роботи - роботи, пов’язані з пошуком, експертним оглядом, розрядженням, перевезенням та знешкодженням вибухових пристроїв і вибухових речовин.

1.4. Працівники органів внутрішніх справ (далі - ОВС), виконання обов’язків яких пов’язано з поводженням із вибуховими матеріалами, а також виконанням спеціальних вибухотехнічних робіт, проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

1.5. Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій здійснюються відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України , затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404.

1.6. Спеціальні вибухотехнічні роботи здійснюють особи, які мають право самостійного їх проведення (кваліфікацію спеціаліста-вибухотехніка), відповідно до вимог Положення про Вибухотехнічну кваліфікаційну комісію МВС України та порядок надання працівникам органів внутрішніх справ та їх позбавлення права самостійного проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, затвердженого наказом МВС України від 15 грудня 2011 року № 924, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2012 року за № 46/20359.

1.7. Спеціалісти-вибухотехніки здійснюють пошук, експертний огляд, розрядження, транспортування та знешкодження вибухових пристроїв і вибухових речовин (спеціальні вибухотехнічні роботи) відповідно до вимог підпункту 4.4 пункту 4 Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України , затвердженого наказом МВС України від 9 серпня 2012 року № 691, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1541/21853.

1.8. Очищення територій, що надані для розміщення, постійної діяльності з’єднань і частин, установ, військових навчальних закладів, підприємств та організацій, підпорядкованих Національній гвардії України, від боєприпасів (крім кримінальної спрямованості) проводиться військовослужбовцями (інженерами-саперами) Національної гвардії України.

2.1. До подій, пов’язаних з використанням вибухових матеріалів, належать:

повідомлення про підготовку вибуху;

виявлення вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують;

учинення вибуху.

2.2. Особи рядового і начальницького складу ОВС, які задіяні в забезпеченні та проведенні огляду місця події, пов’язаного з використанням вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (бронежилетами, захисними шоломами тощо).

2.3. Усі працівники ОВС, які безпосередньо беруть участь в огляді місця події та оточенні зовнішньої небезпечної зони, повинні бути одягнені в засоби індивідуального захисту.

2.4. У разі якщо наряд міліції або слідчо-оперативна група (далі - СОГ) першими прибувають на місце події, вони повинні провести евакуацію громадян на безпечну відстань: на відкритій місцевості - 100 м, у будівлі - 50 м або на максимально можливу відстань з урахуванням властивостей місцевості, виставити оточення на безпечній відстані та забезпечити охорону місця події.

2.5. Розпорядження спеціалістів-вибухотехніків на місці події щодо визначення небезпечних зон для людей, безпечної поведінки та поводження з вибуховими матеріалами є обов’язковими для всіх працівників ОВС.

2.6. Слідчі (розшукові) дії, пов’язані з вибухонебезпекою, за участю спеціалістів-вибухотехніків проводяться відповідно до глави 3 розділу IV Інструкції про участь працівників Експертної служби МВС України в кримінальному провадженні як спеціалістів , затвердженої наказом МВС України від 26 жовтня 2012 року № 962, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2012 року за № 1946/22258.

2.7. Безпосередній огляд місця події при отриманні інформації про підготовку вибуху проводять спеціалісти-вибухотехніки за участю інспектора-кінолога із службовим собакою з метою пошуку вибухових матеріалів.

2.8. Обов’язки начальників ОВС, відповідальних по головних управліннях, управліннях МВС України, міських, районних, лінійних органах, та їх помічників щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події визначено розділом IV Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22 жовтня 2012 року № 940 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 року за № 54/22586.

2.9. Організація діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України визначена Інструкцією з організації діяльності органів досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 9 серпня 2012 року № 686, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 року за № 1770/22082.

2.10. Слідчий (старший СОГ) при надходженні до ОВС заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, пов’язані з використанням вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, виконує такі функції:

керує діями членів СОГ та персонально відповідає за якість проведення огляду місця події;

за наявності підстав інформує оперативного чергового про необхідність залучення додаткових сил і засобів для документування всіх обставин учиненого кримінального правопорушення;

з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, для участі в огляді запрошує відповідних спеціалістів-вибухотехників, спеціалістів-кінологів, інших спеціалістів;

після проведення спеціалістом-вибухотехніком пошуку вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, та отримання інформації від нього про відсутність небезпечних вибухових матеріалів за погодженням з керівником органу внутрішніх справ (відповідального від керівництва) надає дозвіл щодо входження до місця огляду інших членів СОГ та спеціалістів;

разом з членами СОГ та залученими спеціалістами, запрошеними учасниками слідчої дії проводить огляд, під час якого в установленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку фіксує відомості щодо обставин учинення кримінального правопорушення, вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу, у тому числі матеріальні об’єкти, придатні для з’ясування обставин, що підлягають доказуванню;

усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються в такому вигляді до того часу, поки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування;

має право заборонити будь-якій особі залишати місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду;

при огляді слідчий або за його дорученням залучений спеціаліст-криміналіст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном;

допитує про обставини вчиненого кримінального правопорушення заявника, потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження. Надає доручення щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Здійснює інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

2.11. Дії керівника органу досудового розслідування (начальника слідчого підрозділу):

у разі відсутності на місці події керівника ОВС (відповідального від керівництва) за рекомендаціями керівника вибухотехнічної групи та керівників ОВС, відповідальних за громадську безпеку, визначає безпечні маршрути евакуації людей та організовує їх виведення із зовнішньої та внутрішньої небезпечних зон;

організовує проведення опитування громадян з метою отримання інформації про обставини вчинення правопорушення;

проводить консультації з керівником вибухотехнічної групи щодо вилучення об’єктів та слідів, які мають доказове значення щодо вчиненого правопорушення;

у разі встановлення неповноти проведеного огляду місця події негайно організовує проведення повторного або додаткового огляду за участю експертних підрозділів;

організовує взаємодію слідчих та при вилученні, зберіганні та своєчасному призначенні експертиз щодо вилучених під час досудового розслідування об’єктів;

заслуховує звіти членів СОГ, перевіряє якість складання протоколу огляду місця події та повноту фіксації обставин учинення кримінального правопорушення;

здійснює постійний контроль за станом розслідування злочинів, пов’язаних з використанням вибухових матеріалів, зареєстрованих на території області (міста). Вивчає кримінальні провадження про нерозкриті правопорушення вказаної категорії, надає доручення та організовує подальше розслідування, готує пропозиції про заслуховування під час оперативних нарад старших СОГ міських, районних, лінійних органів і слідчих про стан їх розслідування;

надає методичну та практичну допомогу слідчим у розслідуванні кримінальних правопорушень, пов’язаних з використанням вибухових матеріалів, під час розслідування яких виникали ускладнення. Здійснює інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

2.12. Дії спеціаліста-вибухотехніка (керівника вибухотехнічної групи):

доповідає про прибуття на місце події керівнику ОВС (відповідальному від керівництва), старшому СОГ;

уточнює на місці події радіус зовнішньої небезпечної зони та в разі необхідності надає рекомендації керівнику ОВС (відповідальному від керівництва), старшому СОГ щодо її збільшення відповідно до прогнозування можливих зон ураження від вибуху, утворення вторинних осколків і завалів від споруд;

визначає радіус внутрішньої небезпечної зони, місця для розгортання пункту управління з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт, зберігання табельних вибухових речовин і засобів ініціювання;

визначає та узгоджує з керівником ОВС (відповідальним від керівництва), старшим СОГ оптимальні маршрути підходу та відходу до місця події;

проводить інструктаж із спеціалістами-вибухотехніками, інспекторами-кінологами та іншими працівниками та спеціалістами, які задіяні в проведенні пошуку вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, щодо особливостей дотримання заходів безпеки;

організовує та контролює дії спеціалістів під час проведення пошуку вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, на місцевості, в спорудах та автотранспорті тощо;

у разі зміни оточуючої обстановки узгоджує безпосередньо на місці події зі старшим СОГ дії спеціалістів-вибухотехніків та кінологів з метою недопущення втрати слідів вчинення правопорушення;

у разі необхідності визначає місце відпочинку спеціалістів та інших працівників;

за результатами пошуку вибухових матеріалів, або таких, що їх нагадують, складає акт перевірки об’єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції, та надає його старшому СОГ;

періодично доповідає керівнику ОВС (відповідальному від керівництва) старшому СОГ та начальнику НДЕКЦ про вжиті заходи, результати пошуку вибухових пристроїв і вибухових речовин на місці події.

3.1. На посади у вибухотехнічні підрозділи Експертної служби з функціями проведення спеціальних вибухотехнічних робіт і виконання судової вибухотехнічної експертизи обираються психологічно стійкі особи, які здатні в умовах ризику для особистого життя та інших людей приймати адекватні рішення.

3.2. Посади у вибухотехнічних підрозділах заміщуються такими особами: офіцерами інженерних військ і піротехнічних підрозділів рятувальних служб, фахівцями служб ракетно-артилерійського озброєння, фахівцями з проектування та виготовлення боєприпасів, інженерами протипожежної техніки та безпеки; інженерами у галузі радіоелектронних засобів, інженерами-механіками, гірничими інженерами, хіміками-технологами з виготовлення вибухових речовин, хіміками-технологами зі знаннями органічної та неорганічної аналітичної хімії та інструментальних методів аналізу, цивільними майстрами-підривниками, а також особами з юридичною освітою за спеціальністю "Правознавство".

3.3. Обов’язковою умовою для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт при призначенні двох та більше спеціалістів-вибухотехників є показник їх психологічної сумісності.

3.4. Забороняється залучення спеціалістів-вибухотехніків до виконання робіт, не пов’язаних з їх функціональними обов’язками.

4.1. Загальні заходи безпеки при поводженні з вибуховими матеріалами:

для проведення вибухових та спеціальних вибухотехнічних робіт залучається не менше двох спеціалістів-вибухотехніків;

головною метою спеціаліста-вибухотехніка є запобігання травмування або загибелі людей, у тому числі збереження власного життя;

кожний виїзд за фактом анонімного повідомлення спеціалісти-вибухотехніки повинні розцінювати як достовірний;

у разі виявлення вибухової речовини, вибухового пристрою або предмета, схожого на нього, категорично забороняється проводити з ними будь-які маніпуляції (рухати з місця, трусити, відкривати тощо) працівникам, які не мають права на проведення спеціальних вибухотехнічних робіт;

при виявленні речовини, схожої на саморобну ініціюючу вибухову речовину, подальші дії з нею необхідно проводити тільки після її зволоження водою;

спеціальні вибухотехнічні роботи (крім експертного огляду та пошуку) проводяться в засобах індивідуального захисту;

забороняється проведення огляду місця події за фактом вибуху без огляду території на наявність вторинних вибухових пристроїв або вибухонебезпечних залишків або частин вибухового пристрою, що вибухнув, а також без узгодження зі спеціалістами відповідних служб (обленерго, газової служби, водоканалу тощо) щодо можливості безпечного перебування на місці вибуху;

входити до приміщення, в якому стався вибух, дозволяється після його ретельного провітрювання від продуктів вибуху;

забороняється залучення спеціалістів-вибухотехніків до розрядження, перевезення або знищення боєприпасів, що не стосуються кримінального провадження;

відповідно до частини четвертої статті 223 Кримінального процесуального кодексу України проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного;

спеціалісти-вибухотехніки, які мають психічний або нервовий розлади чи фізично стомлені, до виконання спеціальних вибухотехнічних робіт не допускаються;

перед роботою з електродетонаторами, електромеханічними або електронними частинами вибухового пристрою повинно проводитися зняття з тіла (одягу) спеціаліста статичного електричного заряду;

для запобігання негативному впливу небезпечних продуктів вибуху або вибухових речовин на спеціалістів-вибухотехніків усі свої дії вони повинні проводити в гумових рукавичках та за необхідності в індивідуальних засобах захисту органів дихання та зору;

дозволяється застосовувати вогневий спосіб підриву, якщо буде неможливо застосувати електричний;

виявлення та вилучення вибухових матеріалів залежно від категорії небезпечності повинно фіксуватися фотозйомкою, відеозаписом та іншими науково-технічними засобами, а за необхідності - рентгенографуванням внутрішньої будови об’єктів;

критерієм для прийняття рішення щодо подальшого поводження з виявленими вибуховими матеріалами є пріоритет захисту здоров’я та життя людини порівняно зі збереженням криміналістичних слідів;

з метою збереження слідів на вибухових пристроях і на місці події, які залишили злочинці, та запобігання внесенню сторонніх слідів під час проведення експертного огляду, визначення категорії небезпечності, контактного розрядження, дистанційного руйнування на виявлених вибухових пристроях або предметах, що їх нагадують, огляду місця події спеціалісти-вибухотехніки працюють у спеціальному одязі, у гумових рукавичках та одягнутих на взуття бахілах;

вилучені вибухові матеріали повинні бути оглянуті спеціалістом-вибухотехніком для визначення категорії небезпечності, надання рекомендацій щодо подальшого поводження з ними;

рішення про подальше поводження (розрядження, руйнування або знищення) щодо виявлених вибухових матеріалів приймають спеціалісти-вибухотехніки;

виявлення та вилучення криміналістичних слідів на розряджених вибухових пристроях або предметах, що їх нагадують, проводиться в присутності спеціалістів-вибухотехніків;

пакування вибухонебезпечних предметів спеціалістами-вибухотехніками здійснюється таким чином, щоб унеможливити їх вільне переміщення в упаковці. Вибухові речовини упаковуються в скляну, картонну або паперову тару тощо;

засоби підриву, вибухову речовину, а також засоби ініціювання електричної дії та джерела електроживлення розміщувати в одній упаковці під час їх пакування забороняється. При цьому оголені кінці проводів електричних засобів ініціювання, засобів підриву повинні бути з’єднані між собою скруткою.

Відшкодування матеріальних збитків здійснюється згідно з чинним законодавством України.

4.2. Заходи безпеки при електричному способі підриву:

під час застосування електричного способу підриву забороняється:

перевіряти електродетонатор на провідність чи вимірювати його опір без поміщення його гільзи у вибухозахисний контейнер або інший засіб, середовище, що захищає від дії факторів вибуху при його непередбаченому підриві;

застосовувати електродетонатори, що не перевірялися на електропровідність дротів та мостиків розжарювання;

використовувати відбраковані табельні електродетонатори;

використовувати електродетонатори, що мають механічні ушкодження, сліди окислення або корозії;

при монтажу електропідривної мережі користуватися джерелами електромагнітного випромінювання (мобільними телефонами, переносними радіостанціями тощо);

приєднувати електродетонатор до електропідривної мережі при підключеному до неї електричному джерелі живлення;

перевіряти зібрану електропідривну мережу на електропровідність без видалення всіх осіб з місця розташування зарядів вибухових речовин і засобів підриву;

кінці дротів магістральної лінії тримати не скрученими між собою на весь час, що передує приєднанню їх до дротів електродетонаторів;

розташовувати дріт електропідривних мереж ближче 200 м до електричних станцій, підстанцій, високовольтних ліній, електрифікованих шляхів, потужних радіостанцій тощо;

в умовах використання генератора радіоперешкод прокладка електропідривної мережі з готовими підривними зарядами ближче 1,5 м від випромінювальних антен генератора та без спеціального запобіжного шунта, з’єднаного з проводами електродетонатора;

використовувати більше 2 електродетонаторів із розбіжністю за опором більше 0,1 Ом;

застосовувати більше 5 електродетонаторів із паралельною, послідовною системою з’єднань без проведення розрахунку електропідривних мереж на достатність потужності елементів електричного струму, що є в наявності;

проводити підривні роботи в умовах наближення грози та під час грози;

підходити до місця вибуху працівників ОВС без дозволу керівника вибухотехнічної групи до проведення остаточного огляду місця вибуху на відсутність вкрай небезпечних вибухових матеріалів та їх фрагментів;

при відмові вибуху не вимикати елементи струму, тримати кінці магістральних дротів незамкнутими між собою та неізольованими;

при відмові вибуху підходити до місця проведення підривних робіт раніше 15 хвилин від часу очікуваного спрацювання;

підходити до місця вибуху дозволяється не раніше ніж через 5 хвилин або до повного видалення продуктів вибуху.

4.3. Заходи безпеки при вогневому способі підриву:

при застосуванні вогневого способу підриву забороняється:

застосовувати вогнепровідний шнур, що має на поверхні оболонки пориви, надрізи, тріщини та ознаки висипання порохової серцевини;

використовувати відбраковані табельні вогнепровідні шнури і капсуль-детонатори;

у запальних трубках відрізки вогнепровідного шнура використовувати завтовшки менше 0,5 м;

висмикувати або витягати вогнепровідний шнур, закріплений у капсуль-детонаторі, та зрощувати вогнепровідні шнури між собою;

при відмові вибуху підходити до місця проведення підривних робіт раніше 15 хвилин від часу очікуваного спрацювання.

4.4. Заходи безпеки при застосуванні детонуючих шнурів:

під час застосування детонуючих шнурів забороняється:

застосовувати детонуючий шнур з поривами, надрізами і тріщинами на поверхні оболонки;

зберігати детонуючий шнур під впливом прямих сонячних променів;

використовувати відбракованих табельних детонуючих шнурів;

при повторному відрізанні шнура не очищувати засіб різання та поверхню, на якій проводиться його відрізання;

прокладати підривні мережі із застосуванням детонуючого шнура з утворенням перехресть;

при відмові вибуху підходити до місця проведення підривних робіт раніше 15 хвилин від часу очікуваного спрацювання.

4.5. При електровогневому способі підриву використовується електропідривна мережа та електрозапалювачі, що з’єднуються із запалювальними трубками або відрізками вогнепровідних шнурів, тому на них розповсюджуються вимоги до ведення підривних робіт із застосуванням електродетонаторів і вимоги до вибухових робіт із застосуванням вогневого способу підриву.

4.6. Заходи безпеки при отриманні вибухових матеріалів для проведення вибухотехнічної експертизи:

об’єкти, що містять вибухові матеріали, на дослідження приймаються керівником вибухотехнічного підрозділу або особою, яка його заміщає (у випадку відсутності зазначених осіб може прийматися спеціалістом-вибухотехніком, який має право на проведення спеціальних вибухотехнічних робіт), безпосередньо від особи, що призначила експертизу, або її уповноваженого представника;