Відповідно до пункту 21 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України , статей 2 та 10 Закону України "Про міліцію" , Кримінального кодексу України , Указів Президента України від 18 лютого 2002 року № 143 "Про заходи щодо дальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян" та від 08 липня 2002 року № 624 "Про вдосконалення системи інформування про стан Збройних Сил України та інших військових формувань", з метою забезпечення організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення і події та оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що додається.

1.2. Інструкцію про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України , що додається.

2. Головним управлінням, управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), Департаменту матеріального забезпечення, Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, Головному штабу вжити заходів щодо максимального забезпечення чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ:

2.1. Необхідними для оперативного реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення та події спеціальними засобами, засобами зв’язку, витратними матеріалами і озброєнням, оперативною, криміналістичною та іншою технікою.

2.2. Автотранспортом із розрахунку один автомобіль на кожну слідчо-оперативну групу, один автомобіль на кожну оперативну групу, для кожного міськрайліноргану, як мінімум, ще один автомобіль (для апарату ГУМВС, УМВС - не менше двох) для виконання інших завдань, а також пально-мастильними матеріалами (без установлення ліміту) та забезпечити встановлення на цих автомобілях відеореєстраторів з подальшим зберіганням інформації в черговій частині протягом 30 діб. Заборонити використання автотранспорту, закріпленого за черговою частиною, для виконання завдань, не пов’язаних з діяльністю добового наряду (конвоювання спецконтингенту, проведення слідчих дій, виставлення постів та заслонів під час уведення в дію оперативних планів).

2.3. Сучасними спеціальними системами документування мовленнєвої інформації для обов’язкової фіксації всіх телефонних розмов та радіопереговорів.

3. Начальникам ГУМВС, УМВС, управлінь територіальних командувань внутрішніх військ забезпечити негайне інформування телефоном чергової частини МВС України про вчинення кримінальних правопорушень, виникнення надзвичайних ситуацій або подій, зазначених у пунктах 42, 43, 55, 57-59 Переліку кримінальних правопорушень , інших правопорушень, надзвичайних ситуацій та інших подій, інформація про які подається до МВС України, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, Головного управління внутрішніх військ МВС України, наведеного у додатку 1 до Інструкції про оперативне інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ, внутрішніх військах та навчальних закладах МВС України, з подальшим наданням уточненої інформації.

4. Головному управлінню внутрішніх військ щокварталу до 20 числа першого місяця наступного кварталу подавати за належністю інформаційно-аналітичні матеріали про стан підрозділів внутрішніх військ згідно з Указом Президента України від 08 липня 2002 року № 624 .

5. Керівникам структурних підрозділів МВС України, начальникам ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів, управлінь територіальних командувань, командирам з’єднань та військових частин внутрішніх військ МВС України, ректорам вищих навчальних закладів МВС України в місячний строк організувати вивчення особовим складом цього наказу та додатків до нього, прийняти заліки і керуватися ним у службовій діяльності.

6. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МВС України від 04 жовтня 2003 року № 1155 "Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01 березня 2004 року за № 259/8858 (зі змінами).

7. Головному штабу забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

8. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра та заступників Міністра відповідно до розподілу обов’язків.

9. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція регламентує діяльність органів і підрозділів внутрішніх справ з питань реагування на заяви, повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події (далі - кримінальні правопорушення та інші події).

1.2. Основні завдання органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події:

1.2.1. Негайне реагування на всі кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місця подій сил і засобів, необхідних для захисту порушених конституційних прав громадян.

1.2.2. Підтримання постійної готовності сил і засобів органів внутрішніх справ до реагування.

1.2.3. Оперативне інформування чергових частин вищого органу внутрішніх справ (далі - ОВС) про отримані повідомлення.

1.2.4. Забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав, свобод і законних інтересів, попередження чи припинення правопорушень, виявлення та затримання осіб, які їх вчинили, усунення негативних наслідків правопорушень та інших подій.

1.2.5. Орієнтування всіх видів нарядів про вчинення кримінальних та інших правопорушень, прикмети осіб, які їх вчинили, об'єкти посягань.

1.2.6. Організація взаємодії ОВС з іншими правоохоронними органами під час реагування на кримінальні правопорушення та інші події.

1.2.7. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції, організація їх навчання діям у типових та екстремальних ситуаціях.

1.3. Принципи діяльності ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події - оперативність, законність, ввічливість та поважливе ставлення до громадян.

1.4. Правовою основою діяльності ОВС щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є Конституція України , закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, інші нормативно-правові акти, у тому числі ця Інструкція.

2.1. При надходженні до ОВС заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події працівники чергових частин (далі - черговий) міськрайлінорганів з’ясовують час, місце, характер та інші обставини того, що сталося, організовують збір слідчо-оперативних груп (далі - СОГ), оперативних груп (далі - ОГ), інших нарядів та направляють їх на місця подій.

2.2. Час збору до виїзду:

для основних СОГ, ОГ та інших нарядів - до 5 хвилин;

для додаткових СОГ при чергуванні за місцем служби - до 5 хвилин;

для СОГ при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті (далі - ГУМВС, УМВС), міськрайлінорганів, керівників органів досудових розслідувань або осіб, які виконують їх обов'язки, - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 20 хвилин - у неробочий час;

для відповідальних по ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганах - до 5 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС), а при чергуванні за місцем проживання - до 20 хвилин;

для інших працівників міліції - до 20 хвилин у робочий час (згідно з внутрішнім розпорядком дня ОВС) та до 40 хвилин - у неробочий час.

2.3. Загальний строк прибуття працівників міліції на місця вчинення кримінальних правопорушень та інших подій не повинен перевищувати часу збору до виїзду та часу, мінімально необхідного для подолання відстані від ОВС до місця події (з урахуванням особливостей місцевості, погодних та дорожніх умов).

Для нарядів патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб, груп швидкого реагування (далі - ГШР) при несенні служби на маршруті згідно з планом єдиної дислокації - негайно, при перебуванні в місці дислокації підрозділу на момент отримання повідомлення - до 5 хвилин. Час їх прибуття на місце події - до 20 хвилин (з урахуванням середньої швидкості руху автомобіля по місту - 40-50 км/год).

2.4. Старший наряду (СОГ, ОГ, ГШР, наряду патрульно-постової та дорожньо-патрульної служб), який перший з’явився на місці події, негайно інформує чергову частину ОВС про час фактичного прибуття.

Черговий вносить інформацію про час виїзду та прибуття нарядів на місця подій до відповідної інтегрованої інформаційно-пошукової системи ОВС.

2.5. Начальники ГУМВС, УМВС, міськрайлінорганів з метою забезпечення виконання вимог пункту 2.1 цього розділу визначають за кожним ОВС необхідну кількість СОГ, ОГ та інших нарядів, їх склад і режим роботи (з урахуванням соціально-економічної та криміногенної ситуації, інших особливостей регіону).

3.1. Працівникам міліції при реагуванні на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події надається право:

3.1.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством заходи примусу.

3.1.2. Перевіряти у громадян у разі виникнення підозри у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію.

3.1.3. Згідно з наданими законодавством повноваженнями затримувати і доставляти до ОВС:

осіб, яких вони запідозрили у вчиненні кримінального правопорушення або замаху на його вчинення, якщо для цього є достатні підстави (очевидець, у тому числі і потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин), а також безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для складання протоколу або розгляду справи за суттю, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування;

неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки кримінального або адміністративного правопорушення;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і створюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих.

3.1.4. Проводити огляд осіб, зазначених у підпункті 3.1.3 пункту 3.1 цього розділу, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, які можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю, в установленому законодавством порядку.

3.1.5. Складати протоколи про адміністративні правопорушення, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законодавством заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.

3.1.6. Брати участь у розкритті кримінальних правопорушень у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

3.1.7. Проводити аудіо-, відео-, фотофіксацію як допоміжний засіб попередження протиправних дій та розкриття правопорушень.

3.1.8. Входити безперешкодно в будь-який час доби:

на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниць, та оглядати їх з метою припинення кримінальних правопорушень, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян у разі переслідування особи, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення або припинення кримінального правопорушення, що загрожує життю мешканців, а також при стихійному лихові та за інших надзвичайних обставин;

до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під домашнім арештом або адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень.

3.1.9. Перебувати на земельних ділянках, у жилих та інших приміщеннях громадян за їхньої згоди, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це їх адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили.

3.1.10. Відповідно до своєї компетенції тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян на окремі ділянки місцевості чи об'єкти з метою забезпечення громадського порядку, громадської безпеки, охорони життя і здоров'я людей.

3.1.11. Обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців, при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що загрожують життю і здоров'ю людей, рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг.

3.1.12. Вилучати у громадян і службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з ознаками підробки.

3.1.13. Використовувати безперешкодно транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям і громадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставки до лікувального закладу осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, для переслідування правопорушників та їх доставляння в міліцію.

3.1.14. Користуватися у невідкладних випадках безперешкодно і безплатно засобами зв'язку, що належать підприємствам, установам і організаціям, а засобами зв'язку, що належать громадянам, - за їх згодою.

3.1.15. Користуватися безплатно засобами масової інформації з метою встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень та осіб, які їх вчинили, свідків, потерпілих, розшуку правопорушників, які втекли, безвісно відсутніх осіб і з іншою метою, що пов'язана з необхідністю надання допомоги громадянам, підприємствам, установам і організаціям у зв'язку з виконанням міліцією покладених на неї обов'язків.

3.1.16. Застосовувати фізичний вплив, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених статтями 13 - 15-1 Закону України "Про міліцію" .

3.1.17. Користуватися іншими правами, наданими Законом України "Про міліцію" .

3.2. Основні обов'язки працівників міліції щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події:

3.2.1. Забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок.

3.2.2. Виявляти, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством.

3.2.3. Виявляти та припиняти адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ.

3.2.4. Розшукувати осіб у випадках, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

3.2.5. Виконувати у передбачених законодавством випадках і в межах своєї компетенції постанови прокурора, слідчого, слідчого судді, суду, органу дізнання.

3.2.6. Повідомляти відповідним державним органам і громадським об'єднанням про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха, надзвичайні ситуації та інші події, уживати в межах компетенції невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків, рятування людей і надання їм допомоги, охорони майна, що залишилось без нагляду.

3.2.7. Брати участь у проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій.

3.2.8. Надавати невідкладну, у тому числі медичну, допомогу особам, які потерпіли від правопорушень, надзвичайних ситуацій і нещасних випадків, перебувають у безпорадному або небезпечному для життя та здоров'я стані, дітям, які залишилися без опіки, а також затриманим та взятим під варту особам.

3.2.9. Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких зобов'язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.