Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД, ТЕРИТОРІЙ ТА ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.06.2023 № 486

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

03 серпня 2023 р.

за № 1319/40375

Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Відповідно до частини першої статті 5, частини восьмої статті 7 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель", пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2022 року № 1400), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що додаються.

2. Управлінню енергоефективності забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Сектору зовнішніх комунікацій забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Бутенка.

Віце-прем’єр-міністр
з відновлення України -
Міністр

О. Кубраков

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства
з енергоефективності
та енергозбереження України

Міністр захисту довкілля
та природних ресурсів України

Г. Замазєєва

Р. Стрілець

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства розвитку

громад, територій

та інфраструктури України

11 червня 2023 року № 486

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

03 серпня 2023 р.

за № 1319/40375

ЗМІНИ

до деяких нормативно-правових актів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

1. У Методиці визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11 липня 2018 року № 169, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 липня 2018 року за № 822/32274:

1) у розділі III:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Місцеві кліматичні умови визначається згідно з розділами 5-7, 9 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 "Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія" (далі - ДСТУ-Н Б В.1.1-27), додатку А ДСТУ 9190:2022 "Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання під час опалення, охолодження, вентиляції, освітлення та гарячого водопостачання" (далі - ДСТУ 9190)";

"друге речення пункту 4 викласти в такій редакції: Допускається визначати розрахункові показники мікроклімату згідно з пунктом 6.4 розділу 6 та розділом 13 ДСТУ 9190";

пункт 5 викласти в такій редакції:

"5. Нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та їх елементів (у тому числі обладнання), а також інженерних систем встановлюється згідно з пунктом 6.14 розділу 6 ДБН В.2.6-31:2021 "Теплова ізоляція та енергоефективність будівель" (далі - ДБН В.2.6-31), розділом 5 ДСТУ Б В.2.6-35:2008 "Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови" (далі - ДСТУ Б В.2.6-35), пунктом 6.10 розділу 6 ДБН В.2.6-33:2008 "Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації" (далі - ДБН В.2.6-33) та пунктом 4.6 розділу 4 ДСТУ 9191:2022 "Теплоізоляція будівель. Метод вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будівель";

2) пункт 13 розділу V викласти в такій редакції:

"13. Енергія входу, необхідна для підсистеми тепловіддачі (QH,em,in,i ), кВтx год, розраховується за формулою

див. зображення

(13)

де	QH,em,out,i	-	енергія виходу підсистеми тепловіддачі за і -й місяць, кВтx год, розраховується за формулою (14);
	QH,em,ls,i	-	загальні тепловтрати підсистем тепловіддачі/виділення впродовж і -го місяця, які вважаються 100 % придатними для утилізації, кВтx год, розраховуються за формулою (15);
	ета H, gn,i	-	безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення впродовж і -го місяця, розраховується згідно з пунктом 12.2 розділу 12 ДСТУ 9190

3) у розділі VI:

у пункті 5 слова та цифри "таблиці А.3 додатка А ДСТУ Б А.2.2-12" замінити словами та цифрами "таблиці А.1 додатка А ДСТУ 9190";

пункт 9 викласти в такій редакції:

"9. Загальну енергію виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВтx год, розраховують за формулою

див. зображення

(25)

де	QV,nd,pre-cool,m	-	енергопотреба для попереднього охолодження для m -го місяця, кВтx год, розрахована згідно з підпунктом 9.4.1 пункту 9.4 розділу 9 ДСТУ 9190;
де	V,sys,pre-cool	-	загальна ефективність розподілення і тепловіддачі/виділення для системи попереднього охолодження що приймається відповідно до показників загальної ефективності розподілення і тепловіддачі/виділення для систем попереднього охолодження, наведених у додатку 6 до цієї Методики

4) абзаци сьомий та восьмий пункту 3 розділу IX викласти у такій редакції:

"tD - час використання штучного освітлення в світлий (денний) період часу протягом року, год, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики";

"tN - час використання штучного освітлення протягом року, год, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики";

5) у тексті цієї Методики слова та цифри "ДСТУ Б А.2.2-12" замінити словом та цифрами "ДСТУ 9190";

6) додаток 1 до цієї Методики викласти в такій редакції:

Додаток 1

до Методики визначення енергетичної

ефективності будівель

(пункт 6 розділу V)

ЗНАЧЕННЯ

сезонної ефективності виробництва/генерування теплоти

Енергоносій/послуга	Джерело теплозабезпечення	Сезонна ефективність, %
Енергоносій/послуга	Джерело теплозабезпечення	До 1994	1994-2008	Починаючи з 2008
1	2	3	4	5
Невідновлюваний
Вугілля	Вугільні котли з ручним керуванням	53	55	57
	Вугільні котли з автоматичним керуванням, подаванням палива та регулюванням температури	52	56	60
	Кахельні печі	48	52	54
Природний і скраплений вуглеводневий газ (LPG)	Газовий кімнатний конвектор	63	67	71
	Котел з автоматичною або ручною функцією увімкнення/вимкнення	69	70	71
	Котли на газоподібному або рідкому паливі з відкритою камерою згоряння (атмосферні пальники) та двопозиційним регулюванням	74	76	78
	Котел із закритою камерою згоряння та модульованим пальником	71	74	77
	Двоконтурний котел з модульованим пальником	69	74	76
	Газові конденсаційні котли з номінальною потужністю:
	а) до 50 кВт (70/55°C)	87	89	90
	б) до 50 кВт (55/45°C)	91	93	95
	в) від 50 до 120 кВт	92	94	96
	г) від 50 до 120 кВт	93	95	97
	д) від 120 до 1 200 кВт	92	94	96
	е) від 120 до 1 200 кВт	94	96	98
	Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	130
	б) 35/28°C	140
	Теплові насоси типу повітря/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	130
	б) 35/28°C	140
Рідке паливо та легкий сорт мазуту	Котел з автоматичною або ручною функцією увімкнення/вимкнення	65	68	70
	Багатоконтурний котел з автоматичною або ручною функцією увімкнення/вимкнення	69	72	75
	Котел з модульованим пальником	72	76	78
	Низькотемпературний котел	72	75	78
	Конденсаційний котел	74	77	79
В’язкий сорт мазуту	Паровий котел	67	70	72
Природний і скраплений вуглеводневий газ (LPG)	Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	140
	б) 35/28°C	160
	Теплові насоси типу гліколь/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:
	a) 55/45°C	140
	б) 35/28°C	160
	Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з газотурбінним приводом	130
	Теплові насоси типу повітря/повітря, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом	130
Електроенергія	Електричні проточні водонагрівачі	94
	Електричні прилади прямого нагрівання: конвектори, поверхневе опалення, променеве опалення, нагрівальний підлоговий кабель	99
	Теплові насоси типу вода/вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	360
	б) 35/28°C	400
	Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	350
	б) 35/28°C	400
	Теплові насоси типу пряме випаровування у ґрунті / вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	350
	б) 35/28°C	400
	Теплові насоси типу пряме випаровування у ґрунті / пряма конденсація в нагрівальних установках, компресор з електроприводом	400
	Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з електроприводом:
	a) 55/45°C	260
	б) 35/28°C	300
	Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з електроприводом:	300
Відновлюваний
Біомаса	Піч/камін з ручним подаванням	48	52	54
	Котли на біомасі (солома), з ручним керуванням, потужністю:
	a) до 100 кВт	62	66	70
	б) понад 100 кВт	70	76	84
	Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), з ручним керуванням, потужністю до 100 кВт	62	66	68
	Котли на біомасі (солома) автоматичні потужністю:
	а) до 100 кВт	62	68	72
	б) від 100 кВт до 600 кВт	72	76	84
	Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), автоматичні з механічним подаванням палива, потужністю:
	a) до 100 кВт	62	68	72
	б) від 100 кВт до 600 кВт	72	76	84
	в) понад 600 кВт	74	80	85
	Котел на біомасі газифікований	62	66	68
Централізований
Централізоване теплопостачання	Постійна температура теплоносія без коригування в ІТП	50	50	50
	Центральне якісне регулювання за температурним графіком 110°C або вище зі зрізкою без коригування в ІТП	62	62	62
	Центральне якісне регулювання за температурним графіком до 110°C зі зрізкою без коригування в ІТП	70	70	70
	Центральне якісне регулювання за температурним графіком 95°C та нижче, без регулювання теплового потоку в ІТП або з регулюванням, залежним від погодних умов в ІТП низької ефективності (без обмеження максимальної витрати автоматичними засобами)	86	86	86
	Центральне якісне регулювання та ІТП з регулюванням теплового потоку, залежним від погодних умов та обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами	93	93	93
	Центральне якісне регулювання, проміжне якісно-кількісне регулювання з урахуванням транспортного запізнювання мережі і з регулюванням теплового потоку, залежним від погодних умов в ІТП та обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами	95	95	96
	Центральне якісно-кількісне регулювання відповідно до попиту, проміжне якісно-кількісне регулювання з урахуванням транспортного	-	-	99
	запізнювання мережі, регулюванням теплового потоку, залежним від погодних умов в ІТП з корегуванням відповідно до термодинамічних властивостей будівлі, теплонадходжень та попиту, з обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами
	Система гарячого водопостачання з регулюванням або без нього в ЦТП	64	64	64
	Система гарячого водопостачання зі швидкісним теплообмінником в ІТП та регулюванням температури пристроєм прямої дії	68	70	70
	Система гарячого водопостачання зі швидкісним теплообмінником в ІТП та регулюванням теплового потоку за розкладом, без обмеження максимальної витрати автоматичними засобами	70	74	76
	Малі (квартирні) теплові пункти	-	-	97
	Система гарячого водопостачання зі швидкісним теплообмінником, акумулюванням в ІТП та регулюванням теплового потоку за розкладом, з обмеженням максимальної витрати автоматичними засобами	95	95	96
	__________ Примітки:	1. Для теплових насосів наведено значення коефіцієнта сезонної ефективності. Для інших джерел тепла, за винятком тих, що живляться електроенергією, наведено ефективність, пов’язану з теплотворною здатністю палива. 2. Визначення (якщо не зазначено іншого): котел - комбінована котельно-масоспалювальна установка, призначена для передавання отриманої від спалювання теплоти до води чи пари. Максимальну теплопродуктивність має закладати та гарантувати виробник (винятки з цього визначення становлять установки з ручним завантаженням палива); котел низькотемпературний - котел, який може постійно працювати з температурою води від 35 °C до 40 °C, за певних обставин можлива поява конденсації, зокрема у випадку використання конденсаційних котлів, які функціонують на рідкому паливі; конденсаційний котел - котел, призначений для постійного конденсування значної частини водяної пари, що міститься у газоподібних продуктах згорання. Котел має сприяти виходу конденсату з теплообмінника в рідкому стані витоком (дренажем) конденсату. Ті котли, які не призначені для забезпечення виходу конденсату в рідкому стані, або ж котли, які не мають засобів для забезпечення такого виходу, називають "неконденсаційними"; котел з функціями увімкнення/вимкнення - котел, який не має здатності варіювати швидкість згорання палива під час постійного спалювання палива. До таких котлів також належать котли з можливістю вибору швидкості горіння, яку задають лише в момент їхнього установлення, і називають діапазоном швидкості горіння палива; котел плавного регулювання - котел, який дозволяє варіювати швидкість згорання палива під час постійного горіння; одноконтурний (звичайний) котел - котел, який не має можливості прямого подавання гарячої води до системи ГВП (тобто некомбінований котел). Такий котел може здійснювати непряме подавання гарячої води через окремий бак акумулювання гарячої води. 3. Значення, наведені в таблиці, є консервативними. У тому випадку, якщо реальна або очікувана ефективність виробництва перевищує/значно відрізняється від наведених у таблиці величин, то це має бути відповідно доведено та задокументовано відповідно до наведених нижче стандартів та процедур. Для котлів: 1) якщо маркування котла проведено відповідно до Технічного регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 748 щодо вимог ефективності для нових котлів гарячої води, які опалюються рідким газоподібним пальним, то сезонну ефективність визначають виходячи з заявленого номінального виходу тепла та вимог до коефіцієнта корисної дії за часткового навантаження сезонної ефективності на основі методу типології, описаного згідно з пунктом 5.2 розділу 5 ДСТУ EN 15316-4-1; 2) якщо перевірку проводять згідно з ДСТУ EN 15378-1 - використовують дані звіту про перевірку; 3) або розраховують згідно з ДСТУ EN 15316-4-1, де метод розраховування підсистем виробництва тепла враховує тепловтрати та/або утилізування з огляду на такі фізичні чинники: тепловтрати через димохід (або викиди відпрацьованих газів) впродовж усього часу роботи генератора тепла (у робочому режимі та в режимі очікування); тепловтрати через оболонку генератора(-ів) впродовж усього часу роботи генератора (у робочому режиму та в режимі очікування); допоміжна енергія. Релевантність цих ефектів на енергетичні потреби залежить від: типу теплогенератора(-ів); розташування теплогенератора(-ів); коефіцієнта корисної дії за часткового навантаження; експлуатаційних умов (температура, регулювання тощо); стратегії регулювання (увімкнення/вимкнення багатоконтурна, плавного регулювання (модулювання), каскадна тощо). Для інших генераторів/трансформаторів використовують методики згідно з ДСТУ EN 15316-4-1, ДСТУ EN 15316-4-2, ДСТУ EN 15316-4-3 та ДСТУ EN 15316-4-5.

................

Перейти до повного тексту