Відповідно до пункту 7 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401,

1. Затвердити та ввести у дію Правила авіаційного пошуку та рятування в Україні (далі - Правила), що додаються.

2. Начальнику Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби Рунаєву І.В.:

2.1. Забезпечити подання наказу до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію;

2.2. Забезпечити у 10-денний термін після реєстрації наказу його тиражування та надсилання до Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Адміністрації Державної прикордонної служби України.

3. Після введення Правил у дію вважати таким, що не застосовується на території України, "Наставление по авиационной поисково-спасательной службе СССР", яке введено в дію наказом Міністра оборони СРСР від 19.12.89 N 475.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Антонця В.М.

1.1. Ці Правила регламентують проведення авіаційного пошуку та рятування повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха у районі пошуку та рятування України, і організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів, а також залучення авіаційних засобів пошуку та рятування у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, не пов'язаних з авіаційною подією.

1.2. Ці Правила поширюються на фізичних і юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на яких покладено пошуково-рятувальне забезпечення польотів або які залучаються до виконання пошуково-рятувальних робіт з використанням авіаційних сил та засобів у районі пошуку та рятування України, і є обов'язковими для виконання ними.

1.3. Нормативні посилання

1.3.1. При розробці цих Правил використовувались такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Закон України від 14 грудня 1999 року N 1281-XIV "Про аварійно-рятувальні служби";

Закон України від 8 червня 2000 року N 1809-III "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру";

Закон України від 24 червня 2004 року N 1859-IV "Про правові засади цивільного захисту";

постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 року N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи";

постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру";

постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року N 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями";

Конвенція про Міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944) та додатки до неї;

"Руководство по международному авиационному и морскому поиску и спасанию , Doc. 9731 AN/958, 2003, ІКАО:

том 1. Организация и управление, 2003;

том 2. Координация операций, 1999;

том 3. Подвижные средства, 2003;

Руководство по аэропортовым службам, Doc. 9137-AN/898:

часть 1. Спасание и борьба с пожаром, 1990, ІКАО;

часть 7. Планирование мероприятий на случай аварийной обстановки в аэропорту, 2001, ІКАО;

часть 8. Эксплуатационные службы аэропорта, 2002, ІКАО".

1.3.2. Розробка цих Правил здійснювалась відповідно до вимог таких нормативно-правових актів:

Указ Президента України від 4 березня 2004 року N 269 "Про вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій";

постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України";

постанова Кабінету Міністрів України від 15 грудня 2005 року N 1208 "Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України";

постанова Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 року N 1643 "Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування";

постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року N 192 "Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв'язку у надзвичайних ситуаціях";

постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року N 174 "Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій";

постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року N 1281 "Про створення об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України";

постанова Кабінету Міністрів України 8 вересня 2004 року N 1172 "Про утворення Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби".

1.4. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

Аварійна стадія - загальний термін, що визначає в різних обставинах стадію непевності, стадію тривоги або стадію лиха.

Аварійна ситуація - відхилення від нормальних умов життя і діяльності людей, які призвели (можуть призвести) до загрози життю та здоров'ю людей, руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів.

Аварійне сповіщення - передача повідомлення про аварійну ситуацію органу, який може надати допомогу або координувати її надання.

Аварійний приводний передавач (далі - ELT) - загальний термін, що використовується відносно устаткування, що передає відмітні сигнали на заданих частотах і, залежно від виду застосування, може спрацьовувати автоматично в результаті удару або приводитися в дію вручну.

ELT може бути одним з таких типів:

- автоматичний стаціонарний ELT (далі - ELT(AF) - ELT, який спрацьовує автоматично і стаціонарно, установлений на борту повітряного судна (далі - ПС);

- автоматичний переносний ELT (далі - ELT(AP)) - ELT, який спрацьовує автоматично, нерухомо закріплюється на борту ПС та легко знімається;

- ELT, що автоматично розгортається (далі - ELT(AD)), - ELT, який нерухомо закріплюється на борту ПС, автоматично розгортається і спрацьовує у результаті удару, а в деяких випадках також приводиться в дію гідростатичними датчиками. Передбачено також його розгортання вручну;

- аварійно-рятувальний ELT (далі - ELT(S)) - ELT, який знімається з борту ПС. Розміщується так, щоб його можна було легко використовувати в аварійній ситуації, і приводиться в дію уручну особами, які залишилися в живих.

Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.

Аварійно-рятувальна команда (далі - АРК) - підрозділ, що має спеціальну підготовку й оснащений засобами, устаткуванням і обладнанням для швидкого та ефективного проведення пошуково-рятувальних робіт.

Авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням повітряного судна (ПС), яка має місце з моменту піднімання будь-якої особи на борт з наміром здійснити політ до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і в ході якої: будь-яка особа отримує тілесні ушкодження зі смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження, або ПС одержує серйозні пошкодження конструкції, або виникла інша загроза безпеці польотів.

Авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.

Авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, направлених на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим унаслідок авіаційної події.

Аеродром - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху ПС.

Акт незаконного втручання - це:

насильство стосовно особи, яка перебуває на борту ПС під час польоту, якщо такі дії можуть загрожувати безпеці цього ПС;

руйнування ПС, яке перебуває в експлуатації, або його пошкодження, що може вивести судно з ладу або загрожує його безпеці під час польоту;

розміщення або спроби розміщення в ПС, яке перебуває в експлуатації, пристрою або речовини, що може його зруйнувати або призвести до пошкодження, яке загрожує безпеці ПС під час польоту;

руйнування або пошкодження об'єктів радіонавігаційного забезпечення чи втручання в їх експлуатацію, якщо будь-яка зазначена дія загрожує безпеці ПС під час польоту;

повідомлення свідомо неправдивих відомостей, що можуть спричинити загрозу безпеці ПС під час польоту;

незаконне та навмисне використання пристрою, речовини або зброї для:

здійснення акту насильства стосовно особи в аеропорту, на аеродромі, що завдає або може завдати шкоди її здоров'ю чи заподіяти смерть;

руйнування або серйозне пошкодження обладнання чи споруд аеропорту, аеродрому, його служб і розташованих в аеропорту, на аеродромі ПС;

загрози безпеці польотів в аеропорту, на аеродромі.

Безпека польотів - комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційної діяльності, яка визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров'я людей.

Бортові аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби, функціонально пов'язані з конструкцією повітряного судна, знімні засоби та спорядження, що використовуються для рятування людей при виникненні й розвитку аварійних ситуацій на борту ПС.

Вертоліт - повітряне судно, важче за повітря, яке підтримується у польоті в основному за рахунок реакцій повітря з одним або декількома несучими гвинтами.

Вертоліт із льотно-технічними характеристиками класу 1 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови критичної силової установки може виконати посадку в зоні перерваного зльоту або безпечно продовжити політ до відповідної зони приземлення, залежно від того, коли відбулася відмова.

Вертоліт із льотно-технічними характеристиками класу 2 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови силової установки може безпечно продовжувати політ, за винятком тих випадків, коли відмова сталася до досягнення характерної точки після зльоту або після характерної точки до посадки, коли може бути потрібно виконати вимушену посадку.

Вертоліт з льотно-технічними характеристиками класу 3 - вертоліт з такими льотно-технічними характеристиками, який у разі відмови силової установки в будь-якій точці траєкторії польоту повинен виконувати вимушену посадку.

Виживання - це активні, цілеспрямовані дії членів екіпажу і пасажирів повітряного судна з метою збереження життя, здоров'я і працездатності від впливу несприятливих факторів в умовах автономного існування.

Вимушена посадка - посадка, що не була передбачена планом польоту.

Державна авіація - частина транспортної системи держави, до якої входять підприємства, установи, організації і військові частини - експлуатанти державних повітряних суден.

Держава експлуатанта - держава, в якій знаходиться основне місце діяльності експлуатанта або, якщо експлуатант не має такого місця діяльності, постійне місце перебування експлуатанта.

Держава реєстрації - держава, до реєстру якої внесено ПС.

Допоміжний координаційний центр пошуку і рятування - орган, який підпорядковано Головному координаційному центру пошуку і рятування і створено для доповнення останнього.

Експлуатант - юридична або фізична особа, що експлуатує ПС або пропонує свої послуги у галузі авіації та має сертифікат експлуатанта.

Експлуатант аеродрому - юридична або фізична особа, яка експлуатує аеродром.

Етап завершення операції - період в ході події, коли засоби пошуку та рятування повертаються до місця свого звичайного розташування і готуються до іншої операції.

"Зазнаю лиха" - сигнал, що передається екіпажем ПС радіотелефоном або за допомогою інших технічних засобів, коли йому або особам, котрі перебувають на його борту, загрожує безпосередня небезпека, яку не можна усунути лише силами екіпажу.

Запасний аеродром - аеродром, до якого може прямувати ПС у разі, якщо неможливо або недоцільно прямувати до призначеного аеродрому чи здійснювати на ньому посадку.

Керівництво польотами - здійснення повноважень відносно початку, продовження та закінчення польоту, а також зміни маршруту на користь безпеки ПС.

Координатор повітряних суден - особа, яка координує участь декількох ПС в операції з пошуку та рятування.

Керівник пошуково-рятувальної операції - уповноважена особа, яка тимчасово призначається, відповідно до чинного законодавства, для координації заходів реагування у зв'язку з реальною або передбачуваною надзвичайною ситуацією.

Координатор авіаційного пошуку та рятування - уповноважена особа, яка тимчасово призначається, відповідно до чинного законодавства, для координації авіаційних сил та засобів у пошуково-рятувальній операції.

Керівник на місці проведення операції - особа, яка призначається для координації пошуково-рятувальних операцій у конкретному районі.

Координатор авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції - особа, яка призначається для координації дій авіаційних сил та засобів на місці проведення пошуково-рятувальної операції.

Командний пункт (далі - КП) - пункт, де перебуває керівник аварійно-рятувальної операції і зібрані засоби зв'язку для забезпечення керівництва, координації та управління діями з пошуку та рятування.

Командир повітряного судна - пілот, який призначений експлуатантом або власником ПС виконувати обов'язки командира і відповідати за безпечне здійснення польоту.

Координаційний центр пошуку і рятування (далі - КЦПР) - орган, який несе відповідальність за координацію проведення пошуково-рятувальних операцій у межах району пошуку і рятування та сприяння ефективній організації роботи пошуково-рятувальної служби.

Місце проведення операції - район пошуку або фактичне місце лиха.

Навчання - метод перевірки практичних дій за планами заходів на випадок аварійних ситуацій.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на території чи об'єкті, що сталися внаслідок авіаційної чи іншої надзвичайної події, яка призвела (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.

Обслуговування повітряного руху (далі - ОПР) - комплекс заходів, що забезпечує польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

План польоту - установлені відомості про намічений політ або частину польоту ПС, що подаються органам ОПР.

Повітряне судно - будь-який апарат, що утримується в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Повітряне судно, що зазнає або зазнало лиха, - коли судну, екіпажу та особам, які знаходяться на його борту, загрожує небезпека чи з яким втрачено зв'язок і його місцеперебування невідоме.

Посадковий майданчик - земельна ділянка або спеціально підготовлений майданчик мінімально допустимих розмірів для забезпечення зльоту та посадки ПС.

Пошук - операція, при якій використовуються персонал і засоби для визначення місцезнаходження осіб, які зазнають або зазнали лиха.

Пошуково-рятувальне повітряне судно - ПС, яке оснащено спеціальним устаткуванням, придатним для проведення пошуково-рятувальних операцій.

Пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні ПС, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв'язку, наземне обладнання та спорядження, призначені для проведення АРР.

Пошуково-рятувальна команда - команда, яку укомплектовано підготовленим персоналом і оснащено устаткуванням, придатним для проведення пошуково-рятувальних операцій.

Пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні підрозділи АРК та органи управління ними.

Пошуково-рятувальна служба - організація для здійснення функцій аварійного моніторингу, зв'язку, координації, пошуку та рятування.

Пошуково-рятувальна операція - сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за єдиним задумом, планом, метою, місцем та часом пошуково-рятувальних дій сил та засобів міністерств, відомств, організацій, а також приватних осіб.

Пошуково-рятувальне забезпечення польотів - комплекс заходів дотримання встановлених правил і нормативів (норм), які направлено на своєчасну підготовку, утримання на належному рівні готовності і залучення до дій сил та засобів реагування на надзвичайну подію з ПС.

Пошуково-рятувальне забезпечення польотів включає:

організацію сповіщення про лихо;

організацію чергування пошуково-рятувальних сил, засобів та органів управління ними;

організацію та виконання пошуково-рятувальних робіт;

проведення спеціальної підготовки екіпажів ПС, чергових підрозділів АРК та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до дій з авіаційного пошуку та рятування;

організацію спеціальної підготовки екіпажів щодо дій в аварійній ситуації на борту повітряного судна та виживання пасажирів і екіпажу при авіаційних подіях;

організацію технічного оснащення пошуково-рятувальних ПС, наземних пошуково-рятувальних командта АРК сучасними засобами пошуку та рятування;

організацію проведення інструктажу пасажирів на борту ПС щодо дій в аварійній ситуації.

Пошуково-рятувальні роботи (далі - ПРР) - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист людей (у тому числі надання їм невідкладної медичної допомоги), що потребують залучення працівників, які мають спеціальну підготовку, засоби індивідуального захисту та оснащення.

Район аеродрому - частина повітряного простору над аеродромом та прилеглою до нього місцевістю у встановлених межах у горизонтальній та вертикальній площинах.

Для аеродромів цивільної авіації, як правило, радіусом 10 км від центру аеродрому (КТА) від земної поверхні до встановленої верхньої межі.

Для аеродромів державної авіації, а також аеродромів спільного базування та/або використання, як правило, радіусом не більше 30 км від центру аеродрому (КТА).

Район відповідальності експлуатанта аеродрому за проведення аварійно-рятувальних робіт - місцевість і повітряний простір над нею, у межах яких експлуатант аеродрому несе відповідальність за проведення пошуково-рятувальних робіт.

Район польотної інформації (далі - РПІ) - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне сповіщення.

Район пошуку і рятування - зона певних розмірів, пов'язана з координаційним центром пошуку і рятування, у межах якої забезпечуються проведення пошуково-рятувальних операцій.

Рятування - операція, що здійснюється з метою рятування осіб, які зазнають або зазнали лиха, надання їм першої медичної і іншої допомоги та доставки їх у безпечне місце.

Сектор польотно-інформаційного обслуговування РДЦ (ПІО РДЦ) - орган, призначений для забезпечення польотно-інформаційного обслуговування і аварійного оповіщення.

Сертифікат - документ, який свідчить, що його власник відповідає певним вимогам, які встановлено для цього напрямку діяльності.

Сертифікат експлуатанта - документ, що дозволяє експлуатанту виконувати певні комерційні повітряні перевезення.

Система КОСПАС-САРСАТ - супутникова система, призначена для виявлення аварійних маяків, що передають сигнали на частотах 121,5 Мгц і 406 Мгц.

Сигнал лиха (МЕЙДЕЙ - MAYDAY) - міжнародний радіотелефонний сигнал лиха, який передається у випадках, коли ПС загрожує безпосередня небезпека і йому необхідна термінова допомога.

Сортування постраждалих - ідентифікація постраждалих унаслідок авіаційної події, залежно від характеру та тяжкості отриманих ними травм.

Стадія лиха (DETRESFA) - ситуація, що характеризується наявністю обґрунтованої упевненості в тому, що ПС і особам, які перебувають на його борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека або потрібна негайна допомога.

Стадія непевності (INCERFA) - стан, який характеризується невпевненістю щодо безпеки ПС та осіб, які перебувають на його борту.

Стадія тривоги (ALERFA) - ситуація, за якої існує загроза для безпеки ПС і осіб, які перебувають на його борту.

Точка початку пошуку - точка, яка задається координатором пошуку та рятування, з якої починається здійснення схеми пошуку.

"Тривога" - сигнал оповіщення для АРК, коли авіаційна подія трапилась раптово або до очікуваної посадки ПС, що зазнає лиха, залишається менш як 30 хвилин.

Член екіпажу - особа, яку призначено власником або експлуатантом для виконання визначених обов'язків на борту ПС протягом польотного часу.

Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації - допоміжний оперативний робочий орган керівника операції, що створюється на термін її проведення.

2.1. Організація і основні функції національної системи пошуку та рятування

2.1.1. Система пошуку та рятування в Україні діє у межах єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Єдина державна система складається з постійно діючих територіальних і функціональних підсистем.

2.1.2. Єдина державна система проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є складовою єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, яка функціонує на загальнодержавному, регіональному та об'єктовому рівнях.

2.1.2.1. Основними завданнями Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є:

проведення авіаційного пошуку та рятування повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха у районі пошуку та рятування в Україні;

проведення аварійно-рятувальних робіт з використанням авіаційних сил і засобів у надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру, не пов'язаних з авіаційною подією.

2.1.2.2. Суб'єктами Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, центральні органи виконавчої влади, що регулюють діяльність авіації, підприємства, установи та організації усіх форм власності, що експлуатують повітряні судна або пропонують свої послуги в цій галузі.

2.2. Управління Єдиною державною системою проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт

2.2.1. Управління Єдиною державною системою проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт здійснюється на адміністративному та оперативному рівнях.

Адміністративне управління включає: розроблення нормативної бази, планування, організаційну роботу, комплектування персоналу, фінансування, оцінку і вдосконалення системи пошуку та рятування.

Оперативне управління - поточні й екстрені дії щодо підтримки операцій пошуку та рятування.

2.2.2. Урядовим органом державного управління у сфері авіаційного пошуку і рятування є Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба (далі - Укравіапошук).

Основним завданням Укравіапошуку є організація та забезпечення проведення пошуково-рятувальних робіт з використанням усіх наявних сил та засобів МНС України, а також сил та засобів інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії.

2.2.2.1. Укравіапошук відповідно до покладених на нього завдань:

забезпечує функціонування Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

бере участь у розробленні пропозицій з питань формування і реалізації державної політики у сфері проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

розробляє плани взаємодії МНС України з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, а також з установами іноземних держав у сфері проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

організовує проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, налагоджує їх взаємодію;

здійснює управління діяльністю координаційних центрів і підрозділів авіаційних чергових сил з пошуку і рятування та їх забезпечення сучасними технічними засобами, необхідними для виконання покладених на них завдань;

забезпечує оперативну готовність регіональних координаційних центрів, органів управління авіаційних сил та засобів пошуку і рятування;

організовує за єдиним планом взаємодії цілодобове чергування авіаційних сил та засобів пошуку і рятування;

організовує та здійснює негайне проведення пошуку та рятування пасажирів і екіпажів повітряних суден, що зазнали лиха, у зонах відповідальності України за пошук і рятування, у тому числі у внутрішніх морських водах і територіальному морі, а за рішенням Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи або його заступника проводить пошукові та аварійно-рятувальні роботи під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

забезпечує професійну підготовку персоналу;

здійснює збір, обробку, обмін інформацією та розробляє рекомендації з питань пошуку і рятування для заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

контролює виконання вимог нормативних документів щодо проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

здійснює контроль за готовністю авіаційних сил та засобів пошуку і рятування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності до проведення пошуку і рятування;

проводить аналіз діяльності авіаційних служб пошуку і рятування центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності за результатами проведення спільних навчань, пошуково-рятувальних робіт;

здійснює контроль за організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів повітряних суден авіації центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

здійснює розроблення нормативно-технічних документів та технічних завдань для авіаційних сил і засобів пошуку та рятування;

бере участь:

у роботі комісій з розслідування причин аварій, катастроф, інших небезпечних подій, унаслідок яких повітряні судна та аеромобільні засоби зазнали лиха;

в організації пошуку та евакуації космічних об'єктів, наукової і спеціальної апаратури в районі відповідальності України за пошук та рятування;

у розгляді проектів, ескізів пошуково-рятувальних засобів, спорядження та обладнання, випробуванні їх нових зразків і підготовці висновків;

у розробленні та виконанні науково-дослідних програм, дослідно-конструкторських робіт, розміщенні замовлень, у випробуваннях та впровадженні у виробництво пошуково-рятувальних засобів, спорядження та обладнання;

у роботі міжнародних організацій у сфері авіаційних пошуково-рятувальних робіт;

у підготовці проектів міжнародних угод у сфері авіаційних пошуково-рятувальних робіт, розробленні заходів щодо впровадження стандартів, що рекомендуються Міжнародною організацією цивільної авіації (ICAO) та Міжнародною морською організацією (IMO);

уносить до відповідних органів пропозиції щодо припинення польотів у разі порушення вимог нормативних документів з питань пошуково-рятувального забезпечення до усунення недоліків;

консультує підрозділи пошуково-рятувальних служб з питань проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.

2.2.3. Центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації, є Міністерство оборони України, яке створює відповідні служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

Основні функції і завдання служб пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації визначаються нормативно-правовими актами Міністерства оборони України відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

2.2.3.1. У Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт Міноборони забезпечує:

функціонування КЦПР як допоміжного Головному КЦПР Укравіапошуку:

підтримання в оперативній готовності пунктів управління пошуково-рятувальними ПС до керівництва польотами у районі своєї відповідальності;

підтримання в оперативній готовності до дій ПС, що залучаються до пошуково-рятувальних робіт за планами взаємодії;

залучення до дій, за рішенням Головного КЦПР, пошуково-рятувальних ПС, які несуть чергування за договорами з Укравіапошуком.

2.2.4. Центральним органом виконавчої влади, що регулює організацію пошуково-рятувального забезпечення польотів цивільної авіації, є Державна адміністрація ЦА України, яка створює відповідні служби пошуково-рятувального забезпечення польотів.

Основні функції і завдання служб пошуково-рятувального забезпечення польотів ЦА визначаються нормативно-правовими актами Державної адміністрації ЦА України відповідно до чинного законодавства та цих Правил.

2.2.4.1. У Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт Державна адміністрація ЦА України забезпечує:

функціонування КЦПР ЦА як допоміжного Головному КЦПР Укравіапошуку:

здійснення управління пошуково-рятувальними ПС;

залучення аварійно-рятувальних команд до дій за рішенням Головного КЦПР.

2.2.5. Оперативними органами, які несуть відповідальність за сприяння ефективній роботі служб авіаційного пошуку та рятування і координації проведення авіаційного пошуку та рятування, є відповідні КЦПР.

2.2.5.1. Головний КЦПР є оперативним органом Укравіапошуку, який несе відповідальність за сприяння ефективній роботі Укравіапошуку і координацію проведення авіаційного пошуку та рятування у районі пошуку та рятування України.

2.2.5.2. У межах районних центрів ОПР Укравіапошук створює регіональні КЦПР як допоміжні, які безпосередньо підпорядковуються Головному КЦПР і несуть відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.

2.2.6. Орган, що регулює діяльність державної авіації, створює КЦПР, який у Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і несе відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування підпорядкованими йому силами та засобами.

2.2.7. Орган, що регулює діяльність цивільної авіації, створює КЦПР, який у Єдиній державній системі проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт є допоміжним у виконанні функцій Головного КЦПР і несе відповідальність за сприяння проведенню авіаційного пошуку та рятування підпорядкованими йому силами та засобами.

2.3. Організація авіаційного пошуку та рятування ПС, що зазнає або зазнало лиха

2.3.1. ПС, що зазнає або зазнало лиха, та всі особи, які знаходяться на його борту, підлягають негайному пошуку та рятуванню незалежно від національної належності або статусу таких осіб.

2.3.2. Правовою основою для створення організації пошуку та рятування є чинні законодавчі акти, які ґрунтуються на визнанні вимог міжнародних угод, учасником яких є Україна , і служать таким цілям:

визначення функції пошуку і рятування як одного із пріоритетних завдань держави;

виконання вимог і стандартів міжнародних авіаційних організацій;

призначення служб пошуку та рятування і визначення їх загальних обов'язків.

2.3.3. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що мають сили та засоби авіаційного пошуку та рятування, виділяють їх для проведення пошуку та рятування відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації, або на підставі двосторонніх договорів з Укравіапошуком.

2.3.4. Організація пошуку і рятування у районах, де Україна межує із суміжними державами, регламентується двосторонніми угодами. Варіант типової угоди про пошук і рятування викладено в додатку 1 до цих Правил.

2.3.5. Україна надає дозвіл на доступ на свою територію рятувальних команд іншої держави з метою пошуку місця авіаційної події і рятування людей, які залишились живими після такої події, за умовами договорів, учасником яких вона є.

2.3.5.1. Організації Договірної держави, які виявили готовність залучити свої авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби до участі у проведенні пошуково-рятувальної операції, подають на адресу Укравіапошуку запит з докладним описом наміченої місії й обґрунтуванням її необхідності.

2.3.6. Район пошуку та рятування України - зона, яка своїми межами збігається з районом польотної інформації України (далі - РПІ).

2.3.6.1. Район пошуку та рятування розділяється на регіони пошуку та рятування, межі яких збігаються з межами РЦ ОПР.

2.3.6.2. Межі району пошуку і рятування за кордонами України встановлюються на підставі міжнародних угод.

2.3.7. Районом відповідальності за авіаційний пошук та рятування командирів (начальників) авіаційних частин, керівників підприємств ЦА, які організовують польоти або є експлуатантами аеродромів (посадкових майданчиків), є зона, що збігається з межами району аеродрому (посадкового майданчика).

2.3.8. Організація та забезпечення проведення авіаційних ПРР з використанням усіх наявних сил та засобів МНС, а також сил та засобів інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, налагодження їх взаємодії у районі пошуку та рятування України покладається на Укравіапошук.

2.3.9. Організація та проведення ПРР у районі аеродромів (посадкових майданчиків) покладається на командирів (начальників) авіаційних частин, керівників підприємств ЦА, які організовують польоти або є експлуатантами аеродромів (посадкових майданчиків).

2.4. Координація авіаційного пошуку та рятування

2.4.1. У системі авіаційного пошуку та рятування координація здійснюється на трьох загальних рівнях координаторами:

системи авіаційного пошуку та рятування;

авіаційного пошуку та рятування;

авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.

2.4.1.1. Координатором системи авіаційного пошуку та рятування є Укравіапошук.

2.4.2. Пошуково-рятувальна операція проводиться під керівництвом уповноваженого керівника, який призначається відповідно до чинного законодавства залежно від рівня надзвичайної ситуації. Уповноважений керівник утворює робочий орган - штаб з ліквідації надзвичайної ситуації.

2.4.3. На період проведення пошуково-рятувальної операції Укравіапошук призначає Координатора авіаційного пошуку та рятування, який включається до штабу з ліквідації надзвичайної ситуації, а при необхідності створює робочу групу з фахівців - суб'єктів Єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.

2.4.3.1.Координатор повинен мати належну підготовку щодо організації проведення пошуку та рятування і знати відповідні плани.

2.4.3.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування зобов'язаний:

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію;

з'ясувати тип і склад аварійно-рятувального устаткування, що знаходиться на борту ПС, яке зазнає або зазнало лиха;

мати регулярну інформацію про умови зовнішнього середовища;

у разі потреби уточнити рух і місцезнаходження наземних засобів або морських суден у вірогідних районах пошуку і забезпечити їх аварійне сповіщення відносно рятування, візуального і/або радіоспостереження;

визначити на карті райони пошуку і визначити методи і засоби, які повинні бути використані;

у разі потреби розробити заходи авіаційного пошуку та рятування відповідно до плану пошукових або рятувальних дій;

за необхідністю координувати із суміжними КЦПР заходи авіаційного пошуку та рятування;

організувати інструктаж і опитування персоналу служб пошуку та рятування;

аналізувати всі донесення і вносити в план пошукових дій необхідні корективи;

організувати забезпечення польотів пошуково-рятувальних ПС;

організувати доставку необхідних предметів постачання для підтримки осіб, які залишилися живими;

вести у хронологічному порядку точний запис інформації;

надавати донесення про хід виконання авіаційних пошуково-рятувальних робіт в ході операції;

надавати пропозиції уповноваженому керівнику операції з пошуку та рятування про припинення або призупинення пошуку;

вивільняти засоби пошуку та рятування, коли їх допомога більше не потрібна;

надавати необхідну інформацію уповноваженим органам з розслідування події;

підготувати заключне донесення про проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.

2.4.4. Укравіапошук призначає координатора на місці проведення операції, якщо в одній і тій самій пошуково-рятувальній операції залучено два або більше засобів пошуку та рятування.

2.4.4.1. Функцію координатора на місці проведення операції бере на себе особа, яка командує авіаційним пошуково-рятувальним засобом, що першим прибув на місце події і виконує її, поки Укравіапошук не звільнить його від виконання цих обов'язків.

2.4.4.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції зобов'язаний:

отримати план пошукових чи рятувальних дій або розробити його;

уносити зміни у план пошукових дій або план рятувальних дій залежно від ситуації на місці проведення операції за узгодженням з уповноваженим керівником на місці проведення операції (і, по можливості, за узгодженням з координатором авіаційного пошуку та рятування);

координувати зв'язок на місці проведення операції;

координувати дії всіх засобів авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції;

узгоджувати дії засобів авіаційного пошуку та рятування з діями інших засобів, що беруть участь в операції;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку засобів авіаційного пошуку та рятування під час проведення пошуково-рятувальної операції;

надавати координаторові авіаційного пошуку та рятування повідомлення про хід операції.

Стандартний формат повідомлення приведено в додатку 2 до цих Правил.

2.4.5. Координатор авіаційного пошуку та рятування призначає координатора ПС, якщо у пошуково-рятувальній операції беруть участь декілька ПС.

Якщо це практично неможливо, то координатора ПС може призначити координатор на місці проведення операції.

2.4.5.1. Координатор ПС зобов'язаний:

установлювати безпечне ешелонування повітряних суден;

контролювати установку на всіх ПС єдиної величини атмосферного тиску;

інформувати координатора авіаційного пошуку та рятування про фактичні метеоумови на місці проведення операції;

задавати точки входу ПС у зону й виходу з неї, а також величини абсолютних висот;

здійснювати селекцію радіоповідомлень, що направляються пошуковим ПС, і вихідних радіоповідомлень від них;

забезпечувати використання радіочастот відповідно до вказівок;

координувати дії із суміжними районними диспетчерськими центрами і аеродромами;

забезпечувати інформування авіаційних засобів про загальний план пошуково-рятувальної операції;

інструктувати екіпажі пошуково-рятувальних ПС при виникненні нових завдань;

координувати охоплення району пошуку в залежності від:

змін обстановки на місці проведення операції та ефективності пошуку;

залишків пального у ПС;

при необхідності надавати координаторові авіаційного пошуку та рятування або координаторові авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції періодичні зведені повідомлення пошукових ПС.

Стандартна форма повідомлення викладена в додатку 2 до цих Правил;

забезпечувати виконання вказівок координатора авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції, постійно підтримувати з ним зв'язок.

2.5. Сили та засоби авіаційного пошуку та рятування

2.5.1. Силами і засобами авіаційного пошуку і рятування є:

аварійно-рятувальні команди авіаційних військових частин і підприємств ЦА, зі складу яких, при потребі, формується наземна пошуково-рятувальна група (далі - НПРГ) і/або повітряна пошуково-рятувальна група (далі - ППРГ);

повітряні пошуково-рятувальні команди МНС України;

чергові повітряні пошуково-рятувальні команди державної та цивільної авіації України, які несуть чергування в єдиній державній системі авіаційних робіт з пошуку і рятування за договором з Укравіапошуком;

повітряні пошуково-рятувальні команди державної та цивільної авіації України, які залучаються до проведення ПРР;

засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів;

ПУ силами і засобами авіаційного пошуку і рятування.

2.5.1.1. Мінімальна кількість сил і засобів, які необхідні для пошуку та рятування, визначається Укравіапошуком і вказується у відповідних виданнях аеронавігаційного плану.

2.5.2. Табель оснащення АРК залежно від завдання, призначення та району базування визначається відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органами, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.

Аварійно-рятувальні команди оснащуються швидкодіючими і надійними засобами зв'язку, швидкохідними мобільними транспортними засобами, предметами постачання і засобами життєзабезпечення.

2.5.3. Кожне пошуково-рятувальне повітряне судно обладнується засобами для ведення радіотехнічного пошуку, засобами зв'язку, які мають можливість використовувати сітку авіаційних і міжнародних аварійних радіочастот електрозв'язку.

2.5.4. Кожне пошуково-рятувальне повітряне судно, яке призначене для проведення ПРР над морськими районами, додатково обладнується засобами для зв'язку з морськими суднами та повинно мати на борту примірник Міжнародного коду сигналів.

2.5.5. За рішенням Укравіапошуку окремі пошуково-рятувальні ПС повинні мати відповідне десантне обладнання для скидання предметів та засобів життєзабезпечення потерпілим.

2.5.5.1. За рішенням Укравіапошуку на окремих аеродромах створюються пункти збереження запасів аварійно-рятувального майна та спорядження для скидання його потерпілим.

2.5.5.2. Вміст контейнерів або упаковок з предметами постачання і засобами життєзабезпечення, які призначаються для скидання потерпілим, визначається Укравіапошуком.

Вимоги до маркування контейнерів або упаковок з предметами постачання і засобами життєзабезпечення, які призначаються для скидання потерпілим, викладено у додатку 3 до цих Правил.

2.6. Організація чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил, засобів та органів управління ними

2.6.1. Для забезпечення авіаційного пошуку і рятування організовується чергування:

органів управління;

пошуково-рятувальних ПС;

аварійно-рятувальних команд;

радіоелектронних засобів.

2.6.2. Чергування органів управління авіаційного пошуку і рятування здійснюється на:

Головному і регіональних КЦПР;

КЦПР державної авіації України;

КЦПР цивільної авіації України;

Украероцентрі та районних центрах ОПР;

пунктах управління польотами.

2.6.3. Чергування пошуково-рятувальних ПС здійснюється на аеродромах України, які визначено умовами договору з Укравіапошуком.

2.6.4. Для виконання пошуково-рятувальних робіт на всіх аеродромах та посадкових майданчиках незалежно від відомчої належності та форми власності створюються аварійно-рятувальні команди з штатних і позаштатних підрозділів. Обов'язковим є включення до складу АРК пожежно-рятувального, медичного, інженерно-авіаційного підрозділів та тих, які виконують функції авіаційної безпеки.

2.6.4.1. Нормативна чисельність, структурний склад АРК та кількість спеціального транспорту визначаються відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.

2.6.4.2. Чисельність і порядок виділення чергових пошуково-рятувальних сил та засобів авіаційних військових частин та авіапідприємств ЦА і забезпечення ступеня їхньої готовності визначається наказом керівника.

2.6.4.3. Керівники військових авіаційних частин та авіапідприємств ЦА відомості про чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби надають відповідним КЦПР у порядку, що визначається відповідними нормативно-правовими актами з питань пошуково-рятувального забезпечення польотів органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України.

2.6.4.4. Узагальнені відомості про чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили та засоби державної і цивільної авіації відповідними КЦПР надаються Головному КЦПР у порядку, що визначається Укравіапошуком.

2.6.4.5. Зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів Головний КЦПР направляє відповідним КЦПР у порядку, що визначається Укравіапошуком.

2.6.5. Чергування радіотехнічних та радіоелектронних засобів на міжнародній аварійній частоті 121,5 Мгц організовується на аеродромах державної авіації під час виконання польотів або призначення їх запасними; на диспетчерських пунктах аеропортів 1-2 класів ЦА України і РДП ОПР - цілодобово; на всіх пунктах управління польотами - за регламентом їх роботи, при обслуговуванні хоча б одного ПС.

2.6.6. Для чергових сил і засобів, що залучаються до авіаційного пошуку та рятування, встановлюються три ступені готовності:

"Готовність N 3", "Готовність N 2", "Готовність N 1".

Вимоги до чергових сил і засобів відповідних ступенів готовності викладено в додатку 4 до цих Правил.

2.7. Планування авіаційного пошуку і рятування

2.7.1. На адміністративному і оперативному рівнях розробляються:

програмні плани, плани заходів на випадок аварійних обставин з ПС на аеродромі;

плани заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС;

заходи авіаційного пошуку та рятування до планів операцій (дій) у кожному регіоні, а при необхідності - плани пошуку, плани рятування та інші плани.

2.7.2. Головний і допоміжні КЦПР відпрацьовують плани дій на випадок надзвичайної ситуації, пов'язаної з авіаційною подією, формати яких викладено в додатку 5 до цих Правил.

2.7.3. КЦПР державної та цивільної авіації України відпрацьовують плани залучення сил та засобів до проведення пошуково-рятувальних операцій (дій).

2.7.4. На аеродромах (аеропортах, посадкових майданчиках) розробляються плани заходів на випадок аварійних обставин із ПС.

Загальну структуру Плану заходів на випадок аварійних обставин із ПС на аеродромі викладено в додатку 6 до цих Правил.

2.7.5. Експлуатанти комерційних ПС розробляють плани заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС. Загальну структуру Плану заходів на випадок аварійної ситуації з власними ПС викладено в додатку 7 до цих Правил.

2.8. Оснащення повітряних суден аварійно-рятувальним устаткуванням

2.8.1. Порядок оснащення повітряних суден аварійно-рятувальним устаткуванням регламентується органами регулювання діяльності державної та цивільної авіації України.

2.8.2. ПС комерційної авіації повинні бути оснащені:

запасом необхідних медичних засобів, які розміщуються в легкодоступних місцях і в кількості, що відповідає числу пасажирів, дозволеному до перевезення на цьому ПС. Вимоги щодо типу, кількості, місць розміщення і вмісту запасів медичних засобів на ПС встановлюються органами, які регулюють діяльність ЦА України;

переносними вогнегасниками такого типу, що при користуванні не створюють небезпечної концентрації отруйних газів усередині ПС. Принаймні по одному вогнегаснику встановлюється у кабіні льотного екіпажу і в кожному пасажирському салоні, що відділений від кабіни льотного екіпажу і до якого члени екіпажу не мають прямого доступу;

кріслом або спальним місцем для кожної особи;

поясним прив'язним ременем на кожному кріслі та обмежувальними ременями на кожному спальному місці;

прив'язними системами на кожному кріслі льотного екіпажу;

запасними електричними запобіжниками відповідних розмірів для заміни запобіжників, розташованих у доступних під час польоту місцях;

засобами, що забезпечують такі повідомлення пасажирам:

коли необхідно пристебнути прив'язні ремені;

коли і як варто користуватися кисневим устаткуванням, якщо на борту ПС передбачено кисень;

коли варто утримуватися від паління;

де розміщуються рятувальні жилети або аналогічні індивідуальні плавзасоби і як користуватися ними, якщо такі засоби передбачені на борту;

де розташовані аварійні виходи та як відчиняються двері (люки).

2.8.3. Усі гідролітаки при виконанні будь-яких польотів повинні бути оснащені:

одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту;

устаткуванням, що подає звукові сигнали, відповідно до міжнародних правил попередження зіткнень суден на морі там, де це передбачено;

одним морським плавучим якорем.

2.8.4. Усі літаки при виконанні польотів над водними просторами на відстані більше ніж 93 км (50 морських миль); при польоті по маршруту над водним простором на відстані від берега, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування; якщо траєкторія зльоту або заходу на посадку проходить над водним простором таким чином, що у разі, якщо є вірогідність вимушеної посадки на воду, - повинні бути оснащені одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту.

2.8.5. Усі літаки, що виконують польоти над водною акваторією за маршрутами, що обумовлюють віддалення цих літаків від земної поверхні, придатної для виконання вимушеної посадки, на відстань більше 120 хв польоту в режимі крейсерської швидкості або 740 км (400 морських миль) (береться менше значення), повинні бути додатково оснащені:

рятувальними плотами, укомплектованими аварійно-рятувальним устаткуванням та засобами життєзабезпечення людей для відповідних умов виконання польоту, у кількості, достатній для розміщення всіх людей;

устаткуванням для подачі сигналів небезпеки.

2.8.6. Усі літаки при виконанні польотів над районами суші, що визначені відповідною державою як район, де особливо важко здійснювати пошук і рятування, повинні бути оснащені такими сигнальними пристроями та аварійно-рятувальним устаткуванням (включаючи засоби життєзабезпечення людей), які відповідають умовам району польоту.

2.8.7. Вертольоти з льотно-технічними характеристиками класів 1 або 2 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що відповідає польоту з номінальною крейсерською швидкістю протягом більше 10 хв., і вертольоти з льотно-технічними характеристиками класу 3 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування або безпечної вимушеної посадки, повинні бути оснащені:

одним рятувальним жилетом або рівноцінним індивідуальним плавзасобом на кожну людину, яка перебуває на борту;

рятувальними плотами, що укомплектовані аварійно-рятувальним устаткуванням та засобами життєзабезпечення людей для відповідних умов виконання польоту, в кількості, достатній для розміщення всіх людей;

устаткуванням для подачі сигналів небезпеки за допомогою сигнальних ракет.

2.8.8. Усі літаки, які виконують польоти над водною акваторією за маршрутами, що обумовлюють віддалення їх від земної поверхні, придатної для виконання вимушеної посадки, на відстань більше 120 хв польоту в режимі крейсерської швидкості або 740 км (400 морських миль) (береться менше значення), повинні бути оснащені як мінімум двома ELT, один із яких є автоматичним.

2.8.9. Усі ПС при виконанні польотів над районами суші, яка визначена відповідною державою як райони, де особливо важко здійснювати пошук і рятування, повинні бути оснащені як мінімум одним автоматичним ELT.

2.8.10. Вертольоти із льотно-технічними характеристиками класів 1 або 2 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що відповідає польоту з номінальною крейсерською швидкістю протягом більше 10 хв, і вертольоти із льотно-технічними характеристиками класу 3 при виконанні польоту над водним простором на відстані від суші, що перевищує граничну дальність польоту в режимі планування або безпечної вимушеної посадки, повинні бути оснащені як мінімум одним автоматичним ELT та одним ELT для рятувального плоту.

2.8.11. Для негайного повідомлення КЦПР експлуатанти повинні мати у своєму розпорядженні переліки аварійно-рятувального устаткування ПС, яке зайняте у міжнародній аеронавігації. Стосовно конкретного випадку інформація про це включає число, кольори й тип рятувальних плотів і сигнальних ракет, докладний опис аварійних запасів медичних засобів, води, а також тип аварійного переносного радіоустаткування і частоти, на яких воно працює.

3.1. Основні функції і вимоги до зв'язку, що забезпечує авіаційний пошук та рятування

3.1.1. Аварійний зв'язок використовується в тих випадках, коли особам, повітряним або морським суднам, що зазнають лиха, необхідна негайна допомога, і дає можливість:

ПС, яке зазнає лиха, сповістити систему пошуку та рятування;

системі пошуку та рятування вживати заходів реагування і проводити пошуково-рятувальні операції;

особам, які залишилися живими, допомагати підрозділам пошуку та рятування вживати заходів реагування і проводити рятувальні роботи.

3.1.2. Основними функціями системи зв'язку з пошуку та рятування є:

прийом аварійних сповіщень;

обмін інформацією між координатором авіаційного пошуку та рятування і засобами пошуку та рятування, а також особами, що зазнають або зазнали лиха;

здійснення радіопеленгації та наведення АРК у район лиха.

3.1.3. Аварійний зв'язок включає усі радіотелефонні повідомлення про настання лиха.

3.1.4. Аварійні виклики є абсолютно пріоритетними стосовно всіх інших повідомлень. Будь-яка особа, що прийняла аварійний виклик, повинна негайно припинити будь-які передачі, які можуть створити перешкоди для виклику, і перейти до прослуховування частоти, що використовується для виклику.

3.1.5. Зв'язок, що забезпечує авіаційний пошук та рятування, повинен відповідати таким вимогам:

забезпечити повне і зрозуміле аварійне сповіщення;

забезпечити своєчасне інформування про аварійну ситуацію;

мати мінімальну кількість помилкових аварійних сповіщень;

мати гарантовану можливість встановити зв'язок з об'єктами, що зазнають лиха;

мати можливість використовування єдиної мови.

3.2. Устаткування зв'язку для забезпечення авіаційного пошуку та рятування

3.2.1. Для аварійного сповіщення можуть використовуватися будь-які наявні засоби зв'язку.

3.2.2. Кожний КЦПР оснащується засобами швидкого та надійного двостороннього зв'язку з відповідними:

органами ОПР;

КЦПР в суміжних районах пошуку та рятування;

постачальником інформації від системи КОСПАС-САРСАТ;

морським координаційним центром або місцевими рятувальними станціями служб рятування на воді при наявності в районі пошуку і рятування морської акваторії або великих водних басейнів;

метеорологічними закладами або органами метеорологічного спостереження;

штабом рятувальних команд.

Регіональні КЦПР, крім того, повинні бути обладнані зв'язком з оперативно-черговими службами Головних управлінь МНС України у зоні своєї відповідальності.

3.2.3. На борту всіх ПС (крім легких і надлегких) повинен бути приводний аварійний передавач (ELT).

3.2.4. Екіпаж ПС, що зазнає чи зазнало лиха, повинен при можливості подати відповідні сигнали.

3.2.4.1. Для своєчасного виявлення ПС, що зазнає чи зазнало лиха, та надання йому допомоги використовуються єдині міжнародні сигнали лиха, які наведено в додатку 8 до цих Правил.

3.2.4.2. При спостереженні або отриманні будь-якого із сигналів, наведених у додатку 8, екіпаж ПС починає такі дії, які є доцільними відповідно до змісту сигналу.

3.2.5. Частоти, які може бути використано для здійснення авіаційного пошуку і рятування, наведено в додатку 9 до цих Правил.

За узгодженими планами взаємодії сил та засобів, які залучаються від міністерств, відомств та організацій для реалізації цих планів, допускається використання інших частот для здійснення зв'язку між пошуково-рятувальними засобами.

3.2.5.1. Порядок використання аварійних радіочастот визначається Укравіапошуком за узгодженими планами взаємодії сил та засобів, що залучаються від міністерств, відомств та організацій для реалізації цих планів.

3.3. Передача повідомлення про лихо

3.3.1. ПС, яке зазнає лиха, по змозі передає повідомлення, у якому передає радіотелефонний сигнал "МЕЙДЕЙ", що повторюється три рази.

Формат аварійного повідомлення наведено в додатку 10 до цих Правил.

3.3.1.1. ПС здійснює передачу аварійного повідомлення на частоті 121,5 Мгц або на частотах ОПР.

Порядок ведення аварійного радіотелефонного зв'язку наведено у додатку 11 до цих Правил.

3.4. Організація сповіщення про лихо

3.4.1. Центрами збору польотної інформації, що має відношення до ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і передачі такої інформації відповідному КЦПР є органи ОПР.

3.4.2. Аварійним оповіщенням забезпечуються:

усі ПС, які забезпечені диспетчерським ОПР;

по можливості усі інші ПС, що заявили план польоту або відомі ОПР із інших джерел;

будь-які ПС, у відношенні яких відомо або передбачається, що вони є об'єктом незаконного втручання.

3.4.3. Органи ОПР визначають аварійну стадію щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і негайно інформують відповідний КЦПР.

Умови, за якими визначається аварійна стадія, викладено в додатку 12 до цих Правил.

Формат повідомлення за наявною інформацією про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, викладено в додатку 13 до цих Правил.

3.4.3.1. У будь-якому разі відповідний аеродромний диспетчерський пункт або диспетчерський пункт підходу спочатку сповіщає усі відповідні місцеві аварійно-рятувальні служби, що можуть надати необхідну негайну допомогу, і вживає інших необхідних заходів для введення їх у дію.

3.4.4. Уся інформація про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, що направляється органами ОПР до КЦПР, по змозі передається також експлуатанту.

3.4.5. У тому разі, якщо орган ОПР установлює, що ПС зазнає або зазнало лиха, а інші ПС перебувають поблизу, то в найкоротші строки інформує їх про характер аварійної ситуації.

3.4.6. У тому разі, якщо орган ОПР знає або припускає, що ПС є об'єктом незаконного втручання, у повідомленнях ОПР, переданих каналами зв'язку "повітря - земля", не дається ніяких посилань на характер події, якщо на це не робилося посилання в повідомленнях, що надійшли з борту відповідного ПС, і якщо є підстави вважати, що таке посилання погіршить положення.

3.5. Організація зв'язку на місці проведення пошуково-рятувальної операції

3.5.1. Для забезпечення зв'язку на місці проведення операції координатор авіаційного пошуку та рятування повинен задати основну і запасну частоти та інформувати про це координатора авіаційного пошуку та рятування на місці проведення пошуково-рятувальної операції, головні установи, які надали засоби пошуку та рятування і відповідні КЦПР.

3.5.2. Координатор авіаційного пошуку та рятування повинен забезпечити надійний зв'язок з координатором авіаційного пошуку на місці проведення пошуково-рятувальної операції, а останній - із засобами пошуку та рятування.

3.5.3. Усі засоби авіаційного пошуку та рятування укомплектовуються примірниками міжнародного зводу сигналів, що містить інформацію щодо здійснення зв'язку, яку визнано у міжнародній практиці для використовування повітряними, морськими суднами і особами, які залишилися живими.

4.1. Етапи пошуково-рятувальних операцій

4.1.1. Органи управління проведенням операції або будь-якою її частиною дають відповідні вказівки координаторам авіаційного пошуку та рятування або інформують КЦПР про розвиток події.

4.1.2. Заходи реагування на подію, які вимагають пошуку та рятування, як правило, складаються з п'яти послідовних етапів:

надходження перших відомостей;

початкові дії;

планування;

оперативні заходи;

завершення.

Ці етапи є комплексами заходів, які здійснюються системою пошуку та рятування під час реагування на подію. У залежності від події усі п'ять етапів можуть бути непотрібними або декілька етапів здійснюються одночасно.

4.2. Інформація про повітряне судно, яке зазнає або зазнало лиха

4.2.1. Будь-яка юридична або фізична особа, яка обґрунтовано вважає, що ПС зазнає або зазнало лиха, повинна негайно передати цю інформацію у відповідний КЦПР.

4.2.2. Після отримання інформації про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, КЦПР оцінює таку інформацію і визначає масштаб потрібної операції.

4.2.3. Якщо інформація, що стосується ПС, яке зазнає або зазнало лиха, отримана не від органів ОПР, а із інших джерел, то КЦПР визначає, якій аварійній стадії відповідає дана ситуація, і вживає відповідних заходів.

4.3. Початкові дії координаційних центрів пошуку та рятування в аварійних стадіях

4.3.1. На всіх аварійних стадіях відповідний КЦПР діє спільно з органами ОПР та іншими відповідними установами і службами з метою забезпечення швидкої оцінки повідомлень, які надходять.

4.3.2. При оголошенні стадії невизначеності:

4.3.2.1. Головний КЦПР повинен:

отримати інформацію про маршрут, фактичний час відправлення і розрахунковий час прибуття ПС згідно з планом польоту;

призначити відповідальний РКЦ за проведення пошукових дій;

організувати (контролювати) проведення пошукової операції за відповідною схемою пошуку за допомогою засобів зв'язку з залученням радіотехнічних, електронних засобів;

розрахувати залишок пального на підставі аналізу маршруту і умов польоту ПС;

з'ясувати фактичний стан пошуково-рятувальних сил і засобів та можливість їх залучення до проведення пошуку і рятування.

4.3.2.2. Регіональний КЦПР повинен:

отримати з усіх можливих джерел інформацію щодо ПС та доповідати її Головному КЦПР;

підтримувати зв'язок з відповідним органом ОПР для отримання нової інформації та передачі інформації стосовно заходів пошуку;

уточнити фактичний стан пошуково-рятувальних сил і засобів у зоні відповідальності та можливість їх залучення до проведення пошуку і рятування, надати пропозиції про це Головному КЦПР;

увести в дію План заходів для стадії невизначеності.

4.3.2.3. Відповідний допоміжний КЦПР повинен:

надати Головному КЦПР інформацію про план польоту, а в разі, якщо немає плану, - спробувати отримати інформацію, на підставі якої можна відновити маршрут, час відправлення і прибуття ПС або його імовірне місцезнаходження;

провести за відповідною схемою пошук за допомогою засобів зв'язку з залученням радіотехнічних та електронних засобів;

залучити всі можливі джерела інформації для визначення місцезнаходження ПС;

визначити додаткові пошуково-рятувальні засоби, які може бути залучено до проведення пошуково-рятувальних робіт;

при отриманні інформації, що ПС зазнає лиха, а також у разі наявності підстав уважати, що ПС або особам, які перебувають на його борту, загрожує небезпека, негайно інформувати про це Головний КЦПР.

4.3.2.4. У разі, якщо отримана інформація указує на те, що ПС не зазнає лиха, Головний КЦПР оголошує про припинення аварійної стадії і негайно інформує про це повноважні органи, центри, служби або засоби, яким було направлено аварійне сповіщення, і джерело, від якого надійшло повідомлення.

4.3.3. При оголошенні стадії тривоги:

4.3.3.1. Головний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:

прийняти рішення щодо залучення до дій відповідних чергових пошуково-рятувальних сил та засобів;

надати пропозиції Укравіапошуку про призначення координатора з авіаційного пошуку та рятування;

почати планування конкретних дій щодо авіаційного пошуку та інформувати про вжиті заходи координатора операції та допоміжні КЦПР;

через КЦПР органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України, інформувати власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування.

4.3.3.2. Регіональний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:

привести в готовність N 1 пошуково-рятувальні ПС, що чергують за планами МНС України;

проінформувати оперативно-чергову зміну відповідних обласних Головних управлінь (управлінь) МНС України про аварійну ситуацію;

отримати інформацію про готовність до дій додаткових чергових пошуково-рятувальних сил та засобів, які може бути залучено до проведення пошуково-рятувальних робіт;

почати планування конкретних дій щодо авіаційного пошуку, про можливість його проведення доповідати Головному КЦПР;

увести в дію План заходів при стадії тривоги.

4.3.3.3. Відповідний допоміжний КЦПР, Регіональний КЦПР додатково до заходів, що здійснюються на стадії невизначеності, повинен:

за командою Головного КЦПР перевести в готовність N 1 підпорядковані чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;

через органи ОПР (УПР) здійснювати:

передачу вказівок і інформації ПС, яке зазнає лиха, або судну, що передало донесення про лихо;

інформування ПС, які виконують польоти поблизу від місця події, щодо характеру аварійної ситуації;

інформувати власника або експлуатанта ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;

надавати допомогу Головному КЦПР у прогнозуванні ймовірного масштабу події.

4.3.3.4. У разі, якщо отримана інформація указує на те, що повітряне судно не зазнає лиха, Головний КЦПР оголошує про припинення стадії тривоги і негайно інформує про це повноважні органи, центри, служби або засоби, яким було направлено аварійне сповіщення, і джерело, від якого надійшло повідомлення.

4.3.3.5. Якщо до моменту завершення всіх заходів судно не було знайдено або якщо закінчився розрахований час вироблення пального, слід уважати, що судну і особам, які є на борту, загрожує серйозна і безпосередня небезпека, КЦПР оголошує стадію лиха.

4.3.4. При оголошенні стадії лиха:

4.3.4.1. Головний КЦПР повинен:

негайно ввести в дію план заходів авіаційного пошуку та рятування;

встановити розраховане місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і визначити протяжність району, в межах якого необхідно проводити пошук;

призначити відповідальний РКЦ за проведення пошукових дій;

залучати ПС, морські судна та служби, які не включено до пошуково-рятувальних команд, але які здатні надати необхідну допомогу;

переконатися в тому, що призначено координатора з авіаційного пошуку та рятування і всі, хто залучається до проведення операції, про це поінформовані;

контролювати час вильоту (виходу) чергових ПРС і засобів;

визначити готовність засобів авіаційного пошуку та рятування до проведення операцій;

отримати додаткові засоби пошуку та рятування, якщо передбачається, що може виникнути потреба в нарощуванні зусиль;

приступити до виконання запланованих дій і повідомити відповідні деталі плану органу ОПР для передачі їх ПС, яке зазнає лиха або повідомило про аварійну ситуацію;

вносити необхідні поправки до плану дій;

повідомити відповідні повноважні органи, які займаються розслідуванням авіаційних подій;

через КЦПР органів, які регулюють діяльність державної та цивільної авіації України, інформувати власника або експлуатанта ПС і при необхідності державу реєстрації ПС про вжиті заходи щодо пошуку та рятування;

сприяти координатору авіаційного пошуку та рятування у виконанні своїх функцій у пошуково-рятувальній операції.

4.3.4.2. Регіональний КЦПР повинен:

увести в дію План заходів при стадії лиха;

визначити порядок залучення до дій чергових пошуково-рятувальних сил та засобів;

за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;

сприяти координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення ПРО у виконанні своїх функцій у пошуково-рятувальній операції.

4.3.4.3. Відповідний допоміжний КЦПР повинен:

дати команду на приведення в готовність N 1 підпорядкованим черговим ПРС, які може бути залучено до ПРР;

спільно з Головним КЦПР визначити ймовірне місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і визначити протяжність району, в межах якого необхідно проводити пошук;

за узгодженням з Головним КЦПР увести в дію план заходів авіаційного пошуку та рятування;

за вказівкою Головного КЦПР (а в екстрених випадках за своїм рішенням) залучити до дій чергові пошуково-рятувальні сили та засоби;

контролювати виліт чергових ПС і вихід АРК та інформувати Головний КЦПР;

надавати пропозиції Головному КЦПР щодо залучення додаткових засобів пошуку та рятування для нарощування зусиль.

4.3.5. Відповідний КЦПР повинен вести реєстрацію перебігу події, а саме:

в окремий журнал реєструвати отриману інформацію повністю або шляхом посилання на інші документи, що підлягають постійному зберіганню;

первинне повідомлення повинне заноситися як стандартна форма реєстрації подій, яку викладено в додатку 14 до цих Правил.

4.4. Дії відносно повітряного судна, місцезнаходження якого відомо

4.4.1. У разі, якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, відоме, відповідальність за початок авіаційного пошуку та рятування бере на себе Головний або допоміжний КЦПР, у районі якого знаходиться дане судно.

4.4.2. Якщо Головний або допоміжний КЦПР уважає, що ПС, яке зазнає лиха, продовжує політ і може залишити межі району пошуку та рятування, йому необхідно:

попередити про це КЦПР, через райони яких проходить запланований або вибраний маршрут ПС, яке зазнає лиха, і передати їм аварійне сповіщення та необхідну інформацію;

продовжувати координувати авіаційний пошук та рятування, доки не буде отримано повідомлення від суміжного КЦПР про те, що ПС, яке зазнає лиха, увійшло в його район пошуку та рятування і що він бере на себе відповідальність;

оформити документально в журналі Головного або допоміжного КЦПР передачу відповідальності за координацію авіаційного пошуку рятування до іншого Головного або допоміжного КЦПР;

залишатися в стані готовності надати допомогу до повідомлення про те, що допомога більше не потрібна.

4.4.3. Головний або допоміжний КЦПР, який отримав інформацію про аварійну ситуацію, що виникла за межами його району пошуку та рятування, повинен негайно повідомити відповідний КЦПР і виконувати всі необхідні дії для координації заходів реагування, доки інший КЦПР не візьме на себе відповідальність.

4.4.4. Керівники аеродромів (аеропортів, посадкових майданчиків) з моменту отримання інформації про ПС, яке зазнає або зазнало лиха, повинні без затримки розпочати здійснювати черговими силами та засобами заходи, які передбачено відповідними Планами.

4.5. Дії відносно повітряного судна, місцезнаходження якого невідомо

4.5.1. У разі, якщо місцезнаходження ПС, яке зазнає лиха, невідомо - Головний або допоміжний КЦПР бере на себе відповідальність за координацію авіаційного пошуку та рятування до призначення Укравіапошуком координатора авіаційного пошуку та рятування і погоджує свої дії із суміжними КЦПР, через райони яких проходить запланований або вибраний маршрут ПС.

4.5.2. КЦПР, який повинен координувати авіаційний пошук та рятування, є центром, який відповідає за район:

із якого надійшло останнє донесення про місцезнаходження ПС або коли останнє повідомлення про його місцезнаходження було отримано на лінії, яка розділяє два райони пошуку і рятування;

куди прямувало ПС, яке не обладнано належними засобами двостороннього зв'язку або яке не було незобов'язане підтримувати радіозв'язок;

у якому розміщено місце лиха і яке встановлено за допомогою системи КОСПАС-САРСАТ.

4.5.3. Після оголошення стадії лиха КЦПР, що відповідає за загальну координацію дій, інформує всі КЦПР, які може бути залучено до пошуково-рятувальної операції, про всі обставини і подальший розвиток подій. Подібним же чином всі КЦПР, які отримали будь-які відомості, що належать до аварійної ситуації, передають їх КЦПР, який здійснює загальну координацію.

4.5.4. Коли це практично доцільно, КЦПР, який несе відповідальність за проведення авіаційного пошуку та рятування, передає органу ОПР для інформації ПС, яке зазнає лиха, інформацію про вжиті заходи.

4.6. Порядок дій на місці авіаційної події

4.6.1. Пошуково-рятувальні роботи безпосередньо на місці лиха здійснюються у першу чергу наявними силами і засобами відповідно до планів операцій (робіт), інструкцій та технологій.

4.6.2. Якщо командир ПС виявив повітряне або надводне судно, яке зазнає лиха, він повинен:

вести спостереження за судном, що зазнає лиха, поки в цьому є необхідність або можливість;

уживати заходів, що можуть полегшити визначення місцезнаходження ПС, якщо дані про це були відсутні;

повідомляти КЦПР або органу ОПР такі відомості:

тип, розпізнавальні знаки і стан ПС, що зазнає лиха;

його місцезнаходження, відображене в географічних координатах або у відстані за істинним пеленгом на відомий орієнтир;

час спостереження в годинах і хвилинах Всесвітнього координованого часу (UTC);

факт покидання людьми ПС, що зазнає лиха;

кількість помічених людей;

кількість плаваючих на поверхні води людей;

зовнішній фізичний стан осіб, які залишилися живими;

діяти відповідно до вказівки КЦПР або органу ОПР.

4.6.3. Якщо на місце події першим прибуло ПС, яке не є пошуково-рятувальним, воно повинне керувати діями всіх інших ПС, що прибувають пізніше, до того, поки на місце події не прибуде перше пошуково-рятувальне ПС. Якщо в цей період таке ПС не може встановити зв'язок з відповідним КЦПР або органом ОПР, воно відповідно до взаємної домовленості передає відповідальність за керівництво діями іншому ПС, яке може встановити і підтримувати такий зв'язок до прибуття першого пошуково-рятувального ПС.

4.6.4. У разі, якщо ПС необхідно передати будь-яку інформацію тим, хто залишилися живими, або наземним рятувальним командам і при цьому двосторонній зв'язок відсутній, воно скидає, якщо це практично можливо, радіозв'язне устаткування або передає інформацію за допомогою скидання повідомлення у написаному вигляді.

4.6.5. У разі, якщо подається сигнал з землі, ПС підтверджує зрозумілість або не зрозумілість цього з використанням засобів, що зазначені в додатку 8 до цих Правил, або за допомогою відповідного візуального сигналу.

4.6.6. У разі, якщо ПС необхідно направити надводне судно до того місця, де повітряне або надводне судно зазнає лиха, воно передає точні вказівки будь-якими засобами, які є в його розпорядженні, або використовує відповідний візуальний сигнал.

4.6.7. Коли командир ПС прийняв повідомлення про лихо, він за можливості:

фіксує місцезнаходження судна, що зазнає лиха, якщо воно відоме;

визначає, якщо можливо, пеленг радіостанції, що передає повідомлення про лихо;

інформує відповідний КЦПР або орган ОПР про отримані відомості;

направляється за можливості до місця, яке зазначене в повідомленні про лихо.

4.7. Зв'язки з громадськістю

4.7.1. З урахуванням вимог конфіденційності прес-служба МНС України інформує громадськість про хід проведення операції.

4.7.2. Зв'язок із засобами масової інформації може здійснюватися у таких формах:

надання прес-релізів, що містять попереднє повідомлення про подію, уточнену інформацію для громадськості про хід операції з пошуку та рятування і заключне повідомлення за результатами операції;

проведення прес-конференції;

організація інтерв'ю з повноважними представниками МНС України.

4.7.3. Відомості, що надаються засобам масової інформації, повинні бути чіткими, стислими й інформативними.

4.7.4. Повноважний представник МНС України повинен підтримувати прямий зв'язок з відповідним КЦПР для того, щоб мати повну і найсвіжішу інформацію.

4.7.4.1. Під час інтерв'ю для засобів масової інформації повноважний представник повинен уникати:

висловлення особистих суджень або зневажливих оцінок, що стосуються членів екіпажу або осіб, які зникли безвісти;

оцінювання ситуації, досвіду або підготовки командира ПС, капітана морського судна або членів екіпажу;

негативних висловлень про проведення операції з пошуку та рятування;

вираження особистої думки або припущень про причини події або можливі засоби її запобігання;

надмірно песимістичних або оптимістичних висловлень про можливість успіху;

повідомлень про прізвища осіб, які зникли безвісти або зазнають лиха, поки не вжито всіх заходів для інформування родичів;

повідомлень про прізвища експлуатантів або власників повітряного, морського або іншого судна, поки його з цього питання не буде поінформовано;

розголошення прізвищ осіб, які надали інформацію стосовно цієї справи.

4.7.4.2. Повноважний представник при вирішенні питання про розголошення прізвищ повинний керуватись таким:

прізвища загиблих із числа цивільних осіб не повинні розголошуватися до того, поки не буде зроблено усе, щоб зв'язатися з родичами. Прізвища загиблих із числа військовослужбовців можуть розголошуватися тільки тим військовим відомством, до якого вони належать;

прізвища осіб, які залишилися живими, не повинні розголошуватися до завершення остаточної ідентифікації.

5.1. Планування пошуку

5.1.1. Планування пошуку включає такі етапи:

оцінка ситуації із результатами аналізу попередніх пошуків;

розраховане місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і вірогідну погрішність у визначенні місцезнаходження;

оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення вірогідної погрішності такої оцінки;

використовування отриманого результату для розрахунку вірогіднішого початкового пункту руху осіб, які залишилися живими, і ступені невизначеності такого місцезнаходження;

визначення найефективнішого використовування наявних пошукових засобів з метою забезпечення максимальної вірогідності виявлення осіб, які залишилися живими (оптимальний розподіл пошукового зусилля);

визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;

розробка плану пошукових дій, що містить поточний опис ситуації, опис об'єкта (об'єктів) пошуку, конкретні пошукові функції пошукових засобів, інструкції, що належать до координації дій на місці проведення операції, і вимоги до донесень пошукових засобів.

Ці етапи повторюються доти, доки або не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або оцінка ситуації не покаже, що подальші пошуки не дадуть результатів.

5.1.1.1. Оцінка ситуації включає аналіз ознак, які вказують на вірогідний стан і місцезнаходження осіб, які залишилися живими.

5.1.1.2. Першим етапом при плануванні наземного або морського пошуку є визначення меж району, у якому можуть перебувати особи, які залишилися живими.

5.1.1.3. Особи, які залишилися живими, можуть змінити своє місцезнаходження. Подальші процедури розрахунку нового місцезнаходження об'єкта пошуку розробляються Укравіапошуком.

5.1.1.4. Після визначення оптимального району пошуку необхідно спланувати систематичний пошук об'єкта.

5.1.2. У плані пошукових дій указується, коли, де і як повинні проводитися пошукові операції.

5.1.2.1. План пошукових дій включає такі етапи:

вибір пошукових засобів та устаткування;

оцінка умов пошуку;

розподіл району на підрайони пошуку (за необхідності);

вибір схем пошуку;

розподіл пошукових засобів;

планування координації дій на місці проведення операції.

5.1.3. Конкретні чинники, які повинні враховуватися при виборі пошукових засобів та схем пошуку, визначаються координатором авіаційного пошуку.

5.1.3.1. Головними чинниками при визначенні умов пошуку є ширина огляду і здатність пошукового судна точно виконувати схему пошуку.

5.1.4. Основним методом проведення пошуку в тому або іншому районі є переміщення спостерігачів і/або електронних сенсорів у межах району відповідно до однієї з декількох стандартних схем, які розробляються Укравіапошуком.

5.1.4.1. Основними схемами пошуку, що можуть бути застосовані, є:

схеми візуального пошуку;

схеми електронного пошуку;

схеми пошуку в темний час доби;

схеми сухопутного пошуку;

схеми пошуку над водною поверхнею.

Порядок проведення пошуку за конкретною схемою визначається координатором авіаційного пошуку та рятування.

5.1.5. Координатору авіаційного пошуку та рятування в процесі планування авіаційного пошуку та рятування необхідно вжити таких заходів:

визначити тривалість перебування пошукових засобів на місці проведення операції;

розподілити пошукові засоби і задати їм райони і схеми пошуку;

дати розпорядження щодо координації дій координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції і координатору пошукових ПС;

зарезервувати відповідні зони повітряного простору;

перевірити доведення до виконавців вимог щодо забезпечення заходів безпеки під час проведення операції;

призначити основні і запасні канали зв'язку;

залучити до дій пошуково-рятувальні сили та засоби за відповідними планами;

встановити графік обміну донесеннями про ситуацію між координатором авіаційного пошуку та рятування і координатором авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.

Стандартну форму плану пошукових дій викладено в додатку 15 до цих Правил.

5.1.6. Забезпечення метеорологічною інформацією пошуково-рятувальних служб здійснюють метеорологічні органи, що є відповідальними за метеорологічне забезпечення РДЦ (ДРДЦ) та метеорологічне забезпечення польотів на аеродромі відповідно до чинних нормативно-правових актів.

5.2. Проведення пошуку

5.2.1. Для швидкого проведення пошуку у великому районі необхідно використовувати ПС з урахуванням його технічних і експлуатаційних характеристик, а також забезпечення безпеки польоту.

5.2.2. У разі, якщо для пошукових операцій використовуються надводні засоби, вони повинні бути здатними здійснювати операцію за існуючих і прогнозованих погодних умов і стану моря в районі пошуку.

5.2.3. Пошук наземними командами проводиться у тому разі, якщо пошук ПС є неможливим або виявився неефективним, а також у разі, якщо необхідно більш детально обстежити певний район. Порядок проведення пошуку наземними командами визначається координатором авіаційного пошуку та рятування.

5.2.4. Для пошукової операції важливим є:

інструктаж персоналу, який залучено до пошуку;

правила, які повинні виконуватися при входженні в район пошуку, роботі в районі та виході із нього;

опитування персоналу, який було залучено до пошуку.

5.2.4.1. Інструктаж персоналу з пошуку здійснюється шляхом надання йому вірогідних відомостей про лихо і необхідних вказівок щодо проведення операції з пошуку.

5.2.4.1.1. Інструктаж персоналу з пошуку за можливості слід проводити завчасно до відправлення або, коли це неможливо, шляхом постановки завдання екіпажу пошукового ПС на маршруті польоту до району пошуку за стандартною формою, яку наведено в додатку 16 до цих Правил.

5.2.5. Коли об'єкт пошуку знайдено, пошуково-рятувальний засіб із використанням відповідних сигналів повинен повідомити тих, що залишилися живими, що їх знайдено.

5.2.6. Якщо пошуковий засіб не може негайно провести рятування, необхідно за можливості:

скинути зв'язне устаткування і засоби життєзабезпечення;

безперервно зберігати в полі зору місце лиха, ретельно його обстежувати, точно визначити розташування на карті, а також відзначити його фарбувальним маркером, димовим буєм або плавучими радіомаяками;

доповісти координатору авіаційного пошуку та рятування таку інформацію:

час візуального виявлення;

місцезнаходження об'єкта пошуку;

опис місця лиха;

число знайдених осіб, які залишилися живими, і їх видимий стан;

видимий стан судна, яке зазнає або зазнало лиха;

предмети постачання і засоби життєзабезпечення, які необхідні тим, що залишилися живими;

усі повідомлення, включаючи радіопередачі, прийняті від тих, що залишилися живими;

погодні умови і, якщо це стосується, стан моря;

тип і місцезнаходження найближчих наземних/надводних засобів;

зроблені дії або вже надану допомогу і необхідність у подальших діях;

залишок пального і можливу тривалість перебування на місці проведення операції пошукового засобу;

очевидний ризик, який пов'язаний з рятуванням.

5.2.7. Координатор авіаційного пошуку та рятування за необхідності може поставити пошуковому засобу таке завдання:

встановити розташування ділянок землі або води, придатних для використовування ПС, а також пошуково-рятувальних команд;

указувати рятувальним засобам та іншим ПС шлях до місця лиха;

якщо пошуковим засобом є ПС, зробити за можливості фотознімки судна, яке зазнало лиха;

залишатися на місці проведення операції.

5.2.8. Методи і способи надання допомоги пошуково-рятувальними ПС розробляються Укравіапошуком.

5.2.9. Пошуково-рятувальні команди повинні бути укомплектовані аварійно-рятувальним устаткуванням. Табель укомплектованості пошуково-рятувальних команд аварійно-рятувальним устаткуванням затверджується відповідними органами, які регулюють діяльність державної і цивільної авіації України.

5.2.10. Для точної оцінки пошукових заходів здійснюється опитування пошукового персоналу. Форму інструктажу та опитування викладено в додатку 16 до цих Правил.

6.1. Розробка плану рятувальної операції

6.1.1. План рятувальної операції готується уповноваженим керівником пошуково-рятувальної операції, а в окремих випадках цей план розробляється керівником на місці події.

При цьому необхідно враховувати такі чинники:

ризики персоналу пошуку та рятування;

кількість, місцезнаходження і моральний стан осіб, які залишилися живими;

фізичний стан осіб, які залишилися живими, і аспекти медичного характеру;

фактичні метеорологічні умови;

фактичний стан моря (у відповідних випадках);

час доби;

які засоби життєзабезпечення є у розпорядженні;

тип рятувальних засобів тощо.

6.1.1.1. Заходи до плану рятувальної операції з авіаційних питань розробляються координатором авіаційного пошуку та рятування, а в окремих випадках ці заходи розробляються координатором авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції.

6.1.2. Коли місцезнаходження об'єкта пошуку встановлено, уповноважений пошуково-рятувальної операції (або керівник на місці події, або координатор засобів пошуку і рятування, залежно від обставин) повинен вирішити, який спосіб рятування слід застосувати і які засоби використовувати.

6.2. Проведення рятувальної операції

6.2.1. У деяких випадках при рятуванні можуть використовуватися ПС з урахуванням їх технічних і експлуатаційних характеристик.

6.2.1.1. Вертольоти використовуються для рятування осіб шляхом посадки або прийняття на борт потерпілих з режиму зависання. Посадка на воду можлива, коли використовуються вертольоти-амфібії.

6.2.2. Наземні підрозділи використовуються для рятування осіб, які залишилися живими при вимушеній посадці ПС на сушу або поблизу берега, де це можливо.

6.2.2.1. До обов'язків наземного підрозділу на місці лиха входить:

надання першої допомоги;

евакуація осіб, які залишилися живими, усіма наявними засобами;

збір і збереження медико-біологічних і технічних даних для подальшого проведення розслідування;

попередня ідентифікація загиблих осіб і тих, що залишилися живими;

попередній огляд уламків;

передача донесень керівництву пошуково-рятувальної операції.

6.2.3. Підрозділ парашутистів-рятівників повинно бути забезпечено комплектами невідкладної медичної допомоги, засобами життєзабезпечення з урахуванням умов, в яких передбачається діяти.

6.2.4. Порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів при наданні допомоги екіпажам військових ПС, де є катапульти й інші небезпечні матеріали, регламентується органом, який регулює діяльність державної авіації.

6.2.5. Аварійно-рятувальним підрозділам на місці авіаційної події не слід змінювати положення уламків ПС і оточуючих їх предметів, за винятком випадків, коли необхідно надати допомогу в евакуації осіб, які залишилися живими.

6.2.5.1. Для сприяння у роботі фахівців, які будуть проводити розслідування, координатору авіаційного пошуку та рятування на місці проведення операції необхідно організувати фотографування місця події і уламків ПС. Опис (кроки) місця події необхідно терміново передати координатору авіаційного пошуку та рятування.

6.2.5.2. Для забезпечення збереження якомога більше відомостей медичного характеру керівнику на місці проведення операції необхідно організувати:

фотографування тіл загиблих до їх евакуації;

зберігання тіл загиблих всіма наявними засобами від негоди;

опис положення осіб, які позбавлені можливості рухатись, але залишилися живими, і внесення даних у медичний формуляр про кожну особу, яка залишилася живою.

6.2.5.3. За винятком випадків, коли до цього змушують серйозні причини, не слід переміщати людські останки без дозволу уповноваженого керівника пошуково-рятувальної операції, який, у свою чергу, повинен отримати дозвіл органу, який проводить розслідування події.

6.2.6. Для надання допомоги при вимушеній посадці ПС на воду відповідний КЦПР повинен:

отримати дані про останнє місцезнаходження ПС;

звернутися до морського координаційного центру з проханням передати аварійне сповіщення морським суднам, які знаходяться поблизу від ПС, яке зазнає лиха;

передати ПС, яке зазнає лиха, дані про місцезнаходження найближчого морського судна;

рекомендувати ПС, яке зазнає лиха, встановити зв'язок з вибраним морським судном;

якщо дозволяє час, інформувати вибране морське судно про можливі способи надання допомоги ПС, яке зазнає лиха.

6.2.7. Порядок дій аварійно-рятувальних підрозділів щодо надання допомоги при аварійній ситуації, в залежності від типу ПС, регламентується органами регулювання діяльності державної та цивільної авіації України і надається Укравіапошуку для узагальнення.

6.2.8. Персонал аварійно-рятувальних підрозділів повинен вжити заходів з нагляду за тими особами, що залишилися живими.

6.2.8.1. При виборі способу доставки осіб, які залишились живими, в медичні пункти необхідно враховувати такі чинники:

стан осіб, які залишилися живими;

здатність рятувального засобу прибути до тих, хто залишився живими, в найкоротші терміни;

медичну підготовку, кваліфікацію й оперативні можливості персоналу;

можливості рятувальних засобів щодо забезпечення транспортування тих, хто залишився живими, без збільшення ступеня тілесних пошкоджень і без створення нових ускладнень;

труднощі, з якими можуть зіткнутися наземні підрозділи;

можливу присутність лікарів серед тих, хто залишився живими, або на борту морських суден, що перебувають поблизу, тощо;

способи підтримки зв'язку з керівництвом пошуково-рятувальної операції.

6.2.9. Керівнику авіаційного пошуку та рятування на місці події необхідно організувати опитування осіб, які залишилися живими, для отримання таких відомостей: