Відповідно до пункту 5 Порядку залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов'язаних з їх проведенням , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037, з метою врегулювання питань організації та проведення авіаційного пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України

1. Затвердити Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 17 травня 2006 року № 297 "Про затвердження Правил авіаційного пошуку та рятування в Україні", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 липня 2006 року за № 772/12646 (із змінами).

3. Департаменту юридичного забезпечення МВС (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Правила регламентують організацію та проведення авіаційного пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України.

2. Ці Правила є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб, на яких покладено функції з організації та проведення авіаційного пошуку і рятування або які залучаються до виконання заходів з авіаційного пошуку і рятування.

3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

авіапідприємство - будь-яке підприємство, що надає авіапослуги або експлуатує повітряні судна;

авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події;

авіаційний район пошуку і рятування України - зона, яка включає територію України та акваторії Чорного і Азовського морів, у межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування;

авіаційні роботи з пошуку і рятування - польоти, під час здійснення яких пошуково-рятувальне повітряне судно використовується для визначення місцезнаходження об'єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали;

координатор на місці проведення робіт - керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з авіаційною подією;

координатор операції з авіаційного пошуку і рятування - керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з авіаційною подією;

операція з авіаційного пошуку і рятування - сукупність узгоджених та взаємопов'язаних за єдиними задумом, планом, метою, місцем та часом пошуково-рятувальних дій органів управління, сил і засобів системи авіаційного пошуку і рятування;

пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні повітряні судна, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв'язку, радіотехнічного, навігаційного забезпечення, обладнання та спорядження, призначені для проведення пошуково-рятувальних робіт;

пошуково-рятувальні роботи - роботи, під час здійснення яких використовуються пошуково-рятувальні сили і засоби для визначення місцезнаходження об'єктів та суб'єктів, що зазнали лиха, а також для рятування осіб, які постраждали, надання їм невідкладної медичної допомоги та доставки у безпечне місце;

пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні пошукові і аварійно-рятувальні підрозділи та їхні органи управління;

район відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування - територія (місцевість, акваторія) і повітряний простір над нею, обмежені, як правило, для аеродромів - колом радіусом 10 км від центру аеродрому (контрольної точки аеродрому), для злітно-посадкових майданчиків - територією злітно-посадкового майданчика;

система авіаційного пошуку і рятування - сукупність органів управління, сил та засобів, що є складовими єдиної державної системи цивільного захисту, Національної системи пошуку і рятування на морі, єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, які здійснюють авіаційний пошук і рятування за встановленими правилами та процедурами;

штаб операції з авіаційного пошуку і рятування - штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з авіаційною подією, що є робочим органом координатора операції з авіаційного пошуку і рятування.

Інші терміни, що використовуються, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Кодексі цивільного захисту України та Порядку залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов'язаних з їх проведенням, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1037.

1. Повітряне судно (далі - ПС), що зазнає або зазнало лиха в авіаційному районі пошуку і рятування України, та всі особи, які перебувають (перебували) на його борту, незалежно від громадянства, статусу, обставин підлягають негайному пошуку і рятуванню.

2. Авіаційний пошук і рятування (далі - АПР) в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснюються системою АПР. Організацію АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України здійснює ДСНС України.

3. Організація та проведення пошуку і рятування ПС у районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування (далі - РВ аеродрому) здійснюються експлуатантом аеродрому із залученням сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДСЦЗ), Національної системи пошуку і рятування на морі (далі - НСПРМ) та єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - ЄСПАРПР).

4. Пошук і рятування ПС України, що зазнають або зазнали лиха за межами території України, здійснюються відповідно до правил виконання пошуково-рятувальних робіт держави, на території якої відбулася авіаційна подія (далі - АП), та відповідно до міжнародних договорів України.

5. Україна надає дозвіл на доступ на свою територію рятувальних команд іншої держави з метою пошуку місця АП і рятування людей, які залишилися живими, відповідно до міжнародних договорів.

1. Система АПР забезпечує виконання таких функцій:

організація та координація заходів реагування служб пошуку і рятування;

оповіщення взаємодіючих органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів (далі - ПРСЗ) про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

проведення операцій з АПР.

2. ЄДСЦЗ з метою проведення АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, сил і засобів цивільного захисту, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на надзвичайні ситуації (далі - НС), пов'язані з АП, ліквідації їх наслідків;

організовує управління силами реагування, спеціальними і спеціалізованими формуваннями під час проведення операцій з АПР;

координує дії органів управління, сил і засобів цивільного захисту під час реагування на АП.

3. НСПРМ з метою проведення АПР:

забезпечує постійну готовність до дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ, що залучаються до проведення АПР;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює комплекс заходів із реагування на НС, пов'язані з АП, ліквідації їх наслідків;

здійснює управління силами реагування НСПРМ під час проведення пошуково-рятувальних робіт (далі - ПРР) на морі;

координує дії органів управління, ПРСЗ НСПРМ під час реагування на АП.

4. ЄСПАРПР з метою проведення АПР:

забезпечує чергування ПРСЗ ЄСПАРПР та відповідних органів управління за єдиним планом;

здійснює оповіщення взаємодіючих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

здійснює залучення сил і засобів до проведення ПРР;

здійснює обслуговування повітряного руху пошуково-рятувальних повітряних суден (далі - ПРПС);

забезпечує виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - АРПР);

здійснює управління ПРПС під час проведення АРПР у разі АП та інших НС;

координує дії органів управління, ПРСЗ ЄСПАРПР під час проведення АПР.

1. У системі АПР постійно діючими органами управління є:

Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування (далі - ГАКЦПР);

Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил України (далі - КЦПР ЗСУ);

Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації (далі - КЦПР ЦА);

Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (далі - Украероцентр);

Державний морський рятувально-координаційний центр Мініфраструктури (далі - ДМРКЦ);

Чергова зміна Відділення планування і координації польотів авіаційних підрозділів Національної гвардії України (далі - ПУ авіації НГ України);

головний центр управління службою Держприкордонслужби України (далі - ГЦУС);

авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування (далі - АДЦПР);

оперативно-координаційні центри головних управлінь (управлінь) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - ОКЦ ГУ (У) ДСНС України);

центри організації повітряного руху (районні диспетчерські центри) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Центри ОрПР (РДЦ));

морські рятувально-координаційні підцентри Мінінфраструктури (далі - МРКПЦ);

орган управління на аеродромі - командні пункти, диспетчерські служби підприємств, установ і організацій;

орган обслуговування повітряного руху (управління повітряним рухом) на аеродромі (далі - ОПР/УПР) - аеродромно-диспетчерська вишка (далі - АДВ) (АFIS), органи управління повітряним рухом (далі - УПР).

2. Функції органів управління під час здійснення АПР:

1) ГАКЦПР:

організація чергування оперативно-чергової зміни (далі - ОЧЗ) ГАКЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів управління системи АПР на державному рівні;

відпрацювання зведеного плану чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів, доведення його до органів управління системи АПР;

контроль готовності чергових ПРПС до виконання АРПР;

координація дій органів управління ЄСПАРПР під час організації та проведення АПР;

визначення аварійної стадії щодо ПС, що зазнає або зазнало лиха у разі, якщо інформація про це надійшла не від органів ОПР;

забезпечення оповіщення відповідних органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

приведення у відповідні ступені готовності чергові ПРПС;

визначення району пошуку і рятування, доведення його до взаємодіючих органів управління;

залучення в установленому порядку чергових ПРПС до проведення АРПР та контроль за їх діями;

вирішення спільно з органами управління системи АПР питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР, забезпечення польотів та нарощування ПРПС;

надання до штабу операції з АПР у разі його створення інформації про вжиті заходи щодо пошуку і рятування, результати дій та пропозицій з питань організації та проведення операції з АПР;

узгодження зі штабом операції з АПР (Координатором авіаційних сил і засобів) питань щодо організації та проведення АРПР;

підготовка та надання звіту про проведення операції з АПР (ПРР) до штабу операції з АПР.

При координації операції з АПР:

підсилення ОЧЗ ГАКЦПР;

розроблення спільно із взаємодіючими органами управління плану операції з АПР та доведення його до взаємодіючих органів управління;

залучення до пошуку і рятування сил і засобів відповідно до планів взаємодії або відповідно до розробленого плану операції з АПР;

контроль за проведенням операції з АПР та внесення за необхідності змін та доповнень до плану операції з АПР;

надання пропозицій до ДСНС України про завершення або призупинення операції з АПР та інформування про прийняте рішення органів управління, що залучалися до операції з АПР;

підготовка звіту про проведення операції з АПР;

формування справи операції з АПР;

2) КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України):

організація чергування ОЧЗ КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України) у цілодобовому режимі;

підтримання взаємодії з органами управління системи АПР;

надання ГАКЦПР відомостей про чергові ПРСЗ до зведеного плану чергування авіаційних ПРСЗ;

доведення зведеного плану чергування авіаційних ПРСЗ до визначених органів управління проведенням АПР;

контроль готовності відомчих чергових ПРСЗ до виконання робіт з пошуку і рятування у визначених районах відповідальності за пошук і рятування;

оповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР та визначених відомчих органів управління про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

повідомлення державного органу, який займається розслідуванням АП, та експлуатанта ПС про АП;

участь у визначенні району пошуку і рятування, доведення його до відомчих органів управління та ПРСЗ;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення операції з АПР;

участь у розробленні ГАКЦПР плану операції з АПР та доведення його до відповідних відомчих органів управління та ПРСЗ;

залучення в установленому порядку до ПРР відомчих ПРСЗ;

контроль за вильотом (виходом) відомчих ПРСЗ у район пошуку і рятування (до місця АП) та контроль за їх діями;

координація дій відомчих органів управління та сил під час організації та проведення ПРР у визначених районах відповідальності за пошук і рятування;

сприяння ГАКЦПР у вирішенні питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР, та забезпеченні їх польотів;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування ПРСЗ;

інформування ГАКЦПР про вжиті заходи та результати дій щодо пошуку і рятування;

надання звіту про проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);

3) АДЦПР:

організація чергування ОЧЗ АДЦПР у цілодобовому режимі;

організація взаємодії органів управління системи АПР на регіональному рівні у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

доведення зведеного плану чергування авіаційних ПРСЗ до органів управління системи АПР у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

контроль готовності чергових ПРСЗ у відповідному підрайоні пошуку і рятування;

оповіщення органів управління системи АПР про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

надання ГАКЦПР пропозицій з питань організації та проведення АПР;

участь у визначенні району пошуку та рятування і доведення його до відповідних органів управління системи АПР;

приведення в установленому порядку у відповідні ступені готовності чергові ПРПС;

надання ГАКЦПР пропозицій до плану операції з АПР, доведення плану дій до відповідних органів управління системи АПР;

доведення в установленому порядку до екіпажів ПРПС завдань на пошук і рятування;

залучення чергових ПРПС до проведення АРПР у встановленому ГАКЦПР порядку;

контроль за вильотом (виходом) ПРСЗ у район пошуку і рятування (до місця АП);

узгодження питань щодо виділення аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) для ПРПС, що залучаються до АПР, та забезпечення їх польотів;

надання ГАКЦПР пропозицій щодо нарощування ПРСЗ;

контроль за польотами ПРПС;

постійне інформування ГАКЦПР про результати пошуково-рятувальних дій;

ведення карти під час операції з АПР;

надання звіту про проведення операції з АПР (ПРР) до ГАКЦПР;

4) Украероцентр:

оповіщення взаємодіючих органів управління системи АПР про ПС, що зазнають або зазнали лиха;

встановлення заборон та обмежень з використання повітряного простору України для забезпечення проведення АРПР у межах району пошуку і рятування;

регулювання використання повітряного простору за встановленими пріоритетами;

визначення порядку використання повітряного простору під час проведення АРПР;

забезпечення безпеки використання повітряного простору під час виконання АРПР;

інформування про встановлені заборони та обмеження використання повітряного простору;

забезпечення координації діяльності органів обслуговування повітряного руху та відомчих органів управління повітряним рухом під час проведення АРПР;

5) Центр ОрПР (РДЦ):

здійснення збору польотної інформації стосовно аварійного стану ПС, що виконує політ у межах району польотної інформації;

визначення залежно від розвитку аварійної ситуації аварійної стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA), "ТРИВОГА" (ALERFA), "ЛИХО" (DETRESFA) відносно ПС, що знаходиться в його зоні відповідальності за організацію обслуговування (управління) повітряного руху, та своєчасне оповіщення відповідного АДЦПР, інших органів управління відповідно до порядку оповіщення;

участь у визначенні району пошуку і рятування;

введення тимчасових обмежень або заборон з використання повітряного простору для забезпечення проведення АРПР;

інформування про встановлені заборони та обмеження використання повітряного простору;

визначення та надання умов використання повітряного простору під час виконання польотів на проведення АРПР за запитом АДЦПР та/або командира ПРПС, який залучається до проведення пошуку і рятування;

забезпечення безпеки використання повітряного простору під час виконання АРПР;

забезпечення обслуговування (управління) повітряного(им) руху(ом) ПРПС під час виконання ними АРПР на ділянках польоту від аеродрому (злітно-посадкового майданчика) до району проведення пошуку і рятування за найкоротшими маршрутами і на найвигіднішій висоті польоту;

забезпечення за умови наявності двостороннього радіозв'язку передачі на борт ПРПС розпоряджень АДЦПР щодо проведення пошуку і рятування та зворотне інформування АДЦПР про результати ПРР, отримані від ПРПС безпосередньо або через повітряне судно - ретранслятор;

6) ОКЦ ГУ (У) ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополь:

оповіщення органів управління та ПРСЗ територіальної підсистеми ЄДСЦЗ про АП;

введення в дію за рішенням керівника територіального органу ДСНС України плану реагування на НС, пов'язану з АП;

координація дій ПРСЗ при проведенні пошуково-рятувальних робіт;

обмін інформацією з відповідними АДЦПР, аеродромами (злітно-посадковими майданчиками) з питань АПР відповідно до планів взаємодії;

надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);

7) ДМРКЦ:

взаємодія з ГАКЦПР з питань організації та проведення АПР;

доведення інформації про АП відповідно до порядку оповіщення;

участь у визначенні району пошуку і рятування, доведення його до відповідних органів управління НСПРМ та ПРСЗ;

координація дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ;

визначення відповідного МРКПЦ відповідальним за координацію дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ під час операції з АПР;

планування дій ПРСЗ НСПРМ та надання до штабу операції з АПР (ГАКЦПР) пропозицій з питань організації та проведення пошуку і рятування;

залучення до дій ПРСЗ НСПРМ та контроль за їх діями;

підготовка та надання звіту щодо проведення операції з АПР (пошуково-рятувальних робіт) до штабу операції з АПР (ГАКЦПР);

8) МРКПЦ:

взаємодія з відповідними АДЦПР з питань організації та проведення АПР у визначеному районі відповідальності за пошук і рятування;

доведення інформації про АП відповідно до порядку оповіщення;

координація за дорученням ДМРКЦ дій органів управління, ПРСЗ НСПРМ;

планування дій ПРСЗ НСПРМ та надання до штабу операції з АПР (ДМРКЦ) пропозицій з питань організації та проведення пошуку і рятування;

залучення до дій ПРСЗ НСПРМ та контроль за їх діями;

надання звіту щодо проведення операції з АПР (ПРР) до ДМРКЦ;

9) органи управління на аеродромах:

збір, обробка та аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

визначення району пошуку і рятування, організація ПРР у районі відповідальності аеродрому за пошук і рятування;

приведення у готовність до застосування чергових ПРСЗ, постановка їм завдань;

взаємодія з іншими органами управління з питань організації та проведення пошуку і рятування;

контроль за проведенням ПРР (АРПР) та своєчасне інформування КЦПР ЦА (КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України) та відповідного Центру ОрПР (РДЦ) про результати ПРР (АРПР);

надання звіту щодо проведення операції з АПР (ПРР) до КЦПР ЗСУ (КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України);

10) орган ОПР/УПР на аеродромі:

визначення залежно від розвитку аварійної ситуації аварійної стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA), "ТРИВОГА" (ALERFA), "ЛИХО" (DETRESFA) відносно ПС, що знаходиться в його зоні відповідальності за обслуговування (управління) повітряного(им) руху(ом);

повідомлення про аварійну ситуацію з ПС та визначену аварійну стадію органу управління на аеродромі, Центру ОрПР (РДЦ), КЦПР ЦА (КЦПР ЗСУ, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України) та інших органів управління відповідно до порядку оповіщення;

участь у визначенні району пошуку і рятування;

обслуговування (управління) повітряного(им) руху(ом) ПРПС під час проведення АРПР;

своєчасне інформування екіпажів ПРПС про зміни у навігаційній та метеорологічній обстановці в районі пошуку і рятування;

забезпечення за умови наявності двостороннього радіозв'язку передачі на борт ПРПС розпоряджень органу управління на аеродромі щодо проведення пошуку і рятування та зворотнє інформування цього органу про результати ПРР, отримані від ПРПС безпосередньо або через повітряне судно - ретранслятор.

3. У системі АПР координація здійснюється на трьох рівнях:

координація системи АПР;

координація операції з АПР;

координація ПРР на місці проведення робіт.

4. Координація системи АПР передбачає планування, організаційну роботу, оцінку і вдосконалення системи АПР. Координатором системи АПР є ДСНС України.

5. Координація операції з АПР передбачає безпосереднє управління аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами під час ліквідації наслідків НС, пов'язаної з АП.

6. Координація операції з АПР здійснюється координатором операції з АПР, який призначається залежно від рівня НС Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради, сільською, селищною радою, керівником суб'єкта господарювання.

7. До призначення координатора операції з АПР координацію операції з АПР здійснює ГАКЦПР відповідно до повноважень, визначених у цих Правилах.

8. Координатор операції з АПР несе відповідальність за проведення операції до того часу, поки операцію з АПР не буде завершено (призупинено) або поки не буде призначено іншого координатора операції з АПР.

9. Координатор операції з АПР повинен:

керувати розробленням плану операції з АПР;

керувати організацією та проведенням операції з АПР;

призначати за необхідності координатора на місці проведення робіт;

аналізувати донесення щодо пошуку і рятування та вносити до плану операції з АПР необхідні корективи;

надавати органу, що його призначив, пропозиції про завершення (призупинення) операції з АПР;

надати органу, що його призначив, звіт про проведення операції з АПР;

надавати необхідну інформацію уповноваженим органам з розслідування АП.

Звіт щодо проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (ПРР) складається за формою, наведеною в додатку 1 до цих Правил.

10. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС, пов'язаної з АП, за рішенням координатора операції з АПР утворюється штаб операції з АПР, що є робочим органом координатора операції з АПР.

11. Штаб операції з АПР забезпечує виконання таких функцій:

збір, обробка і аналіз інформації про ПС, що зазнає або зазнало лиха;

розробка пропозицій координатору операції з АПР для прийняття ним рішення про організацію та проведення операції з АПР;

розроблення плану операції з АПР;

доведення до органів управління та сил, що залучаються до пошуку і рятування, плану операції з АПР;

організація інструктажу і опитування персоналу пошуково-рятувальних служб;

організація розгортання допоміжних пунктів управління ПРСЗ;

координація дій ПРСЗ;

внесення до плану операції з АПР необхідних коректив;

організація доставки предметів життєзабезпечення та продуктів харчування для підтримки осіб, які залишилися живими;

організація матеріально-технічного забезпечення ПРР, польотів ПРПС;

розроблення заходів безпеки під час проведення операції з АПР;

ведення у хронологічному порядку точного і своєчасного обліку усіх виконаних дій із зазначенням їх на карті;

підготовка донесень органу, який призначив координатора операції з АПР, про виконання операції з АПР;

відпрацювання пропозицій для прийняття рішення про завершення (призупинення) операції з АПР;

організація вивільнення ПРСЗ, коли їх допомога більше не потрібна;

підготовка необхідної інформації уповноваженим органам з розслідування події;

підготовка звіту щодо проведення операції з АПР;

формування справи операції з АПР у двох примірниках.

12. Координація ПРР на місці проведення робіт здійснюється з метою управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил і засобів у районі АП.

13. Координація ПРР на місці проведення робіт здійснюється координатором на місці проведення робіт, який призначається у разі необхідності координатором операції з АПР.

14. Координатором на місці проведення робіт може бути призначено керівника аварійно-рятувальної (пошуково-рятувальної) команди (групи, оперативної групи), капітана морського судна або командира ПС, які беруть участь в операції з АПР, або іншу особа, яка може виконувати функції координатора на місці проведення робіт.

15. Координатор на місці проведення робіт зобов'язаний:

отримати план пошуку (рятування) від координатора операції з АПР, у разі відсутності такої можливості проводити пошук (рятування) за своїм рішенням;

виконувати на місці проведення робіт план пошуку (рятування);

вносити зміни до плану пошуку (рятування) залежно від обстановки на місці проведення робіт за погодженням з координатором операції з АПР;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку персоналу, який бере участь у ПРР;

надавати координатору операції з АПР донесення щодо проведення ПРР.

16. ДСНС України призначає:

до штабу операції з АПР координатора авіаційних сил і засобів, а у разі необхідності утворює робочу групу;

координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт у разі необхідності.

17. Координатор авіаційних сил і засобів (члени робочої групи), координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт призначаються з числа авіаційних фахівців суб'єктів ЄСПАРПР (за згодою).

18. Особа, яка керує пошуково-рятувальним підрозділом (засобом) суб'єкта ЄСПАРПР, що першим прибуває на місце проведення ПРР, відповідає за виконання функцій координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт до того часу, поки призначений координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт не приступить до виконання обов'язків.

19. Координатор авіаційних сил і засобів зобов'язаний:

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію;

з'ясувати тип і склад аварійно-рятувального устаткування, яке знаходиться на борту ПС, що зазнає або зазнало лиха;

мати інформацію про умови навколишнього середовища в районі АП;

взяти участь у визначенні районів пошуку і рятування та пошуково-рятувальних засобів, що використовуються;

у разі потреби уточнити рух і місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку та рятування;

у разі потреби розробити порядок проведення АРПР відповідно до плану операції з АПР;

за необхідності спільно з ГАКЦПР (АДЦПР) вирішувати питання щодо організації та проведення АРПР;

організувати інструктаж і опитування персоналу ПРПС;

аналізувати донесення та ініціювати внесення до плану пошуку (рятування) необхідні корективи;

організовувати забезпечення польотів ПРПС;

вести у хронологічному порядку точний запис інформації;

надавати пропозиції про припинення або призупинення пошуку;

надавати пропозиції про вивільнення ПРСЗ, коли їх допомога більше не потрібна;

брати участь у підготовці звіту щодо проведення операції з авіаційного пошуку і рятування (ПРР).

20. Координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт зобов'язаний:

отримати план пошуку (рятування);

отримати і оцінити всі дані про аварійну ситуацію, інформацію про умови навколишнього середовища на місці проведення робіт та місцезнаходження наземних засобів або морських суден у районах пошуку та рятування;

нанести на карту райони пошуку та рятування і уточнити (у разі необхідності визначити) авіаційні засоби, що повинні бути використані, методи пошуку;

розробити порядок проведення АРПР у взаємодії із наземними (морськими) силами і засобами відповідно до плану пошуку (рятування) та узгодити його з координатором авіаційних сил і засобів;

пропонувати у разі необхідності координатору на місці проведення робіт зміни до плану пошуку (рятування) залежно від ситуації на місці проведення робіт;

координувати дії усіх ПРПС на місці проведення робіт, у тому числі визначати порядок ведення радіозв'язку;

узгоджувати дії ПРПС з діями інших засобів, що беруть участь у пошуку і рятуванні;

з урахуванням виправданого ризику забезпечувати безпеку ПРПС під час проведення АРПР;

надавати координатору авіаційних сил і засобів інформацію щодо ПРР.

21. У разі необхідності, коли під час проведення АРПР передбачається одночасно участь двох або більше ПС, координатор авіаційних сил і засобів або координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт призначає координатора ПС.

22. Координатор ПС зобов'язаний:

установлювати безпечне ешелонування ПС;

контролювати установку на всіх ПС єдиної величини атмосферного тиску;

інформувати координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, екіпажі ПРПС про фактичні умови навколишнього середовища;

задавати точки входу ПС у район пошуку і рятування й виходу з нього;

здійснювати селекцію радіоповідомлень, що направляються ПРПС, і вихідних радіоповідомлень від них;

забезпечувати використання радіочастот відповідно до вказівок;

координувати дії з відповідними Центром ОрПР (РДЦ), органами управління на аеродромах, органами ОПР/УПР на аеродромі;

забезпечувати інформування екіпажів ПРПС щодо плану пошуку (рятування);

інструктувати екіпажі ПРПС у разі зміни раніше визначених завдань;

координувати охоплення району пошуку залежно від змін обстановки у районі пошуку, ефективності пошуку та залишків пального у ПС;

у разі необхідності надавати координаторові авіаційних сил і засобів або координаторові авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт донесення щодо результатів дій ПРПС.

1. ПРСЗ системи АПР є сили і засоби цивільного захисту, НСПРМ та ЄСПАРПР.

2. Сили і засоби цивільного захисту:

Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

аварійно-рятувальні служби;

формування цивільного захисту;

спеціалізовані служби цивільного захисту;

пожежно-рятувальні підрозділи (частини);

добровільні формування цивільного захисту;

протипожежна, аварійно-рятувальна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, що призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.

3. Сили і засоби НСПРМ:

сили і засоби морських пошуково-рятувальних служб;

морські судна судноплавних компаній;

сили і засоби морських торговельних портів, судноремонтних заводів та суднобудівельних заводів.

4. Сили і засоби ЄСПАРПР (авіаційні сили і засоби):

аварійно-рятувальні команди (далі - АРК) аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) державної авіації (далі - ДА) та цивільної авіації (далі - ЦА);

наземні пошуково-рятувальні групи (далі - НПРГ) аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА;

ПРПС ДА та ЦА;

рятувальні парашутно-десантні групи (далі - РПДГ);

повітряні пошуково-рятувальні групи (далі - ППРГ);

наземні транспортні засоби підвищеної прохідності;

пересувні пункти управління (засоби радіозв'язку, вузли радіозв'язку);

засоби радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів.

1. Для забезпечення проведення АПР в авіаційному районі пошуку і рятування України організовується чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів.

2. Організація чергування органів управління, пошуково-рятувальних сил і засобів ЄДСЦЗ та НСПРМ визначається відповідними нормативно-правовими актами центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

3. В ЄСПАРПР організовується чергування:

в ГАКЦПР, АДЦПР, КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентрі, Центрах ОрПР (РДЦ), органах ОПР/УПР;

ПРПС;

АРК аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА;

НПРГ аеродромів;

РПДГ;

ППРГ;

засобів радіотехнічного, аеронавігаційного забезпечення польотів.

4. Для чергових сил і засобів, що залучаються до АПР, встановлюється три ступені готовності: "Готовність № 3", "Готовність № 2", "Готовність № 1".

Характеристика ступенів готовності чергових сил і засобів наводиться в додатку 2 до цих Правил.

5. Чергування радіотехнічних та радіоелектронних засобів на міжнародній аварійній частоті 121,5 Мгц організовується:

на аеродромах ДА та ЦА під час виконання польотів або призначення їх запасними;

в органах ОПР/УПР - під час їх роботи у разі обслуговування хоча б одного ПС.

6. ДСНС України організовує чергування ПРПС в авіаційному районі пошуку і рятування України та здійснює їх залучення до проведення АРПР відповідно до планів заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС, планів взаємодії органів управління при проведенні авіаційного пошуку і рятування та на підставі договорів, укладених у встановленому порядку.

7. Суб'єкти ЄСПАРПР інформацію щодо призначених на чергування ПРСЗ надають до ГАКЦПР у порядку та за формою, встановленими ГАКЦПР.

8. ГАКЦПР складає зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів та доводить його до взаємодіючих органів управління відповідно до розрахунку.

1. У системі АПР взаємодія організовується:

на суші - між органами управління, силами і засобами цивільного захисту ЄДСЦЗ та органами управління, силами і засобами ЄСПАРПР;

на морі - між органами управління, силами і засобами НСПРМ, органами управління, силами і засобами ЄСПАРПР та органами управління, силами і засобами цивільного захисту ЄДСЦЗ.

2. Взаємодія здійснюється:

на державному рівні - між ГАКЦПР та КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентром, ДМРКЦ;

на регіональному рівні - між АДЦПР та ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, Центрами ОрПР (РДЦ), МРКПЦ (ДМРКЦ), органами управління на аеродромах;

на об'єктовому рівні - між наземними (морськими, річковими) аварійно-рятувальними підрозділами та ПРПС під час проведення ПРР.

1. Зв'язок у системі АПР організовується з метою:

прийому оповіщень про аварійну ситуацію з ПС;

забезпечення взаємодії;

обміну інформацією між учасниками ПРР та ПС або особами, які зазнають або зазнали лиха;

здійснення пошуку за допомогою засобів зв'язку;

управління ПРСЗ при проведенні ПРР.

2. Для забезпечення прийому та передачі повідомлень про ПС, що зазнає або зазнало лиха, уповноважені органи в галузях ДА та ЦА визначають:

порядок чергування радіо та радіотехнічних засобів на території України та режими їх роботи;

порядок оснащення ПС ДА та ЦА засобами передачі та прийому аварійних сигналів та правила їх застосування;

формати аварійного повідомлення та порядок ведення аварійного радіотелефонного зв'язку;

дії екіпажів ПС під час спостереження або отримання будь-якого із аварійних сигналів та при роботі з аварійно-рятувальними радіозасобами після АП;

дії розрахунків зв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів у разі отримання повідомлення про ПС, що зазнає або зазнало лиха.

3. У системі АПР організовується двосторонній зв'язок між:

ГАКЦПР та Украероцентром, АДЦПР, КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, ДМРКЦ, відповідними КЦПР суміжних держав, постачальником інформації від системи КОСПАС-САРСАТ, постачальником метеорологічної інформації;

АДЦПР та відповідними Центром ОрПР (РДЦ), ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, органами управління на аеродромах, на яких організовано чергування ПРПС за договорами з ДСНС України, МРКПЦ, постачальником метеорологічної інформації.

4. Під час проведення операції з АПР організовується зв'язок за напрямами:

координатор операції з АПР - орган, що його призначив, координатор на місці проведення робіт, відповідні ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, ГАКЦПР, ДМРКЦ (МРКПЦ);

координатор на місці проведення робіт - відповідні ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, АДЦПР, ДМРКЦ (МРКПЦ), наземні (морські, річкові) пошуково-рятувальні сили і засоби;

координатор авіаційних сил і засобів (координатор авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт) - ПРПС (координатор ПС);

ПРПС (координатор ПС) - відповідний Центр ОрПР (РДЦ), орган ОПР/УПР на аеродромах, органи управління на аеродромах, наземні (морські, річкові) пошуково-рятувальні команди (групи).

Радіочастоти, що виділяються для ПРСЗ, які беруть участь в операції з АПР, наведені в додатку 3 до цих Правил.

1. У системі АПР планування здійснюється на адміністративному та оперативному рівнях.

2. На адміністративному рівні розробляються:

плани щодо підтримання функціонування системи АПР, її розвитку та вдосконалення, реалізації державної політики у сфері пошуку і рятування відповідно до вимог чинного законодавства;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі;

плани заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з власними ПС.

3. ГАКЦПР розробляє:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС в авіаційному районі пошуку і рятування України за формою, наведеною в додатку 4 до цих Правил;

плани взаємодії з КЦПР ЗСУ, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Украероцентром, ДМРКЦ при проведенні АПР за формами, наведеними в додатках 5-7 до цих Правил.

4. АДЦПР розробляє:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС у підрайоні пошуку і рятування за формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил;

плани взаємодії з:

ОКЦ ГУ (У) ДСНС України, адміністративні території яких входять до меж підрайону пошуку і рятування при проведенні АПР, за формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил;

органами управління аеродромів, на яких організовано чергування ПРПС за договорами з ДСНС України, за формою, наведеною в додатку 10 до цих Правил;

Центром ОрПР (РДЦ) за формою, наведеною в додатку 6 до цих Правил.

5. ГУ (У) ДСНС України розробляють план реагування на НС, пов'язану з АП, за формою, наведеною в додатку 11 до цих Правил.

6. Експлуатанти аеродромів (злітно-посадкових майданчиків) ДА та ЦА розробляють:

план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з ПС на аеродромі за структурою, визначеною уповноваженими органами в ДА та ЦА;

плани взаємодії з ГУ (У) ДСНС України при проведенні АПР (розробляються з ГУ (У) ДСНС України, адміністративні території яких входять до меж району відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика)) за формою, наведеною в додатку 12 до цих Правил;

план взаємодії з відповідним ДМРКЦ (МРКПЦ) при проведенні АПР (розробляється у разі, якщо район відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) включає морську акваторію) за формою, наведеною в додатку 12 до цих Правил.

7. Планування на оперативному рівні здійснюється у разі виникнення аварійної ситуації з ПС та передбачає розроблення плану операції з АПР, який залежно від обставин аварійної ситуації з ПС складається із плану пошуку та/або плану рятування та планів дій.

Форму формалізованого плану пошуку наведено в додатку 13 до цих Правил.

Форму формалізованого плану рятування наведено в додатку 14 до цих Правил.

8. План операції з АПР розробляється координатором операції з АПР (штабом операції з АПР) або ГАКЦПР.

9. АДЦПР, КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, ГУ (У) ДСНС України, ДМРКЦ, МРКПЦ, органи управління на аеродромах, керівники пошуково-рятувальних підрозділів (команд) розробляють плани дій підпорядкованих сил і засобів відповідно до плану операції з АПР.

1. Заходи з реагування на АП розпочинаються з моменту надходження перших відомостей про аварійну ситуацію з ПС та продовжуються до завершення операції з АПР.

2. Органи ОПР/УПР визначають аварійну стадію "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA), "ТРИВОГА" (ALERFA), "ЛИХО" (DETRESFA) щодо ПС, яке зазнає або зазнало лиха в їх районах відповідальності, та надають повідомлення про аварійний стан ПС відповідному органу управління (АДЦПР, КЦПР ЗС, КЦПР ЦА, ПУ авіації НГ України, ГЦУС Держприкордонслужби України, Центру ОрПР (РДЦ), Украероцентру), який надає повідомлення про аварійний стан ПС до ГАКЦПР.

У міру надходження нової інформації щодо АП вона надається до ГАКЦПР.

Умови визначення аварійних стадій наводяться в додатку 15 до цих Правил.

Форма первинного повідомлення про аварійний стан ПС, наведена в додатку 16 до цих Правил, подається в усній формі негайно, у письмовій - протягом 2 годин з моменту надходження інформації.

У разі якщо інформація про аварійну ситуацію з ПС надійшла не від органів ОПР/УПР, ГАКЦПР здійснює оцінку всієї отриманої інформації та у випадку підтвердження існування аварійної ситуації з ПС в авіаційному районі пошуку і рятування України або загрози виникнення такої аварійної ситуації здійснює класифікацію аварійної стадії.

Узагальнену інформацію про аварійну ситуацію з ПС та першочергові заходи з реагування ГАКЦПР надає до відповідних органів управління системи АПР. Форма повідомлення Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування (авіаційного допоміжного центру пошуку і рятування) про авіаційну подію наведена в додатку 17 до цих Правил.

3. Порядок дій у разі настання аварійної стадії:

1) у разі настання аварійної стадії "НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ" (INCERFA) органи управління системи АПР спільно діють з метою збору, перевірки та оцінки отриманої інформації;

2) у разі настання аварійної стадії "ТРИВОГА" (ALERFA) органи управління системи АПР готують до дій сили і засоби та здійснюють інші необхідні заходи відповідно до конкретної ситуації;

3) у разі настання аварійної стадії "ЛИХО" (DETRESFA) органи управління системи АПР розпочинають ПРР черговими ПРСЗ.

1. ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР невідкладно здійснюють такі заходи:

визначають місце АП або район пошуку і рятування;

вибирають ефективні ПРСЗ відповідно до умов обстановки та схеми пошуку;

визначають завдання для ПРСЗ;

встановлюють заходи безпеки при проведенні ПРР, у тому числі АРПР;

призначають основні та запасні канали зв'язку;

забезпечують доведення завдань та заходів безпеки при їх виконанні до ПРСЗ та залучають їх до ПРР.

2. При виявленні місця події одним із засобів пошуку керівник пошукової групи негайно доповідає керівнику МОГ ГУ (У) ДСНС України або органу управління, з яким має зв'язок:

координати місця події;

обстановку на місці події;

можливий розвиток події;

наявність постраждалих (загиблих) на місці події;

попередній розрахунок необхідних сил і засобів для проведення рятування;

по можливості уточнює необхідність проведення подальшого пошуку для остаточного виявлення постраждалих або елементів ПС.

3. З отриманням інформації про місце події та про її масштаби ГАКЦПР спільно з органами управління системи АПР визначають необхідну для проведення рятування кількість ПРСЗ та залучають їх до рятування.

4. Функції координатора на місці проведення робіт починає виконувати керівник пошуково-рятувального підрозділу (засобу), який першим прибув до місця події, та здійснює їх до того часу, коли на місце події прибуде підрозділ ДСНС України, керівник якого бере на себе функції координатора на місці проведення робіт.

5. Якщо прийнятими заходами місцезнаходження ПС, що зазнає або зазнало лиха, та осіб, які перебували на ньому, не встановлено, координатор операції з АПР організовує детальне планування та проведення пошуку і рятування із залученням необхідних ресурсів системи АПР.

1. Планування пошуку включає такі етапи:

оцінка ситуації із результатами аналізу попередніх пошуків;

розрахунок місцезнаходження ПС, яке зазнає або зазнало лиха, і вірогідної погрішності у визначенні місцезнаходження;

оцінка пересування осіб, які залишилися живими після виникнення аварійної ситуації, і визначення вірогідної погрішності такої оцінки;

визначення найефективнішого серед наявних пошуково-рятувального засобу з метою забезпечення максимальної вірогідності виявлення осіб, які залишилися живими;

визначення підрайонів пошуку і схем пошуку для конкретних пошукових засобів;

розробка плану пошуку, що містить поточний опис ситуації, опис об'єкта (об'єктів) пошуку, конкретні пошукові функції ПРСЗ, інструкції, що належать до координації дій на місці проведення робіт, і вимоги до донесень ПРСЗ.

Ці етапи повторюються до того часу, поки не будуть знайдені особи, які залишилися живими, або оцінка ситуації не покаже, що подальші пошуки не дадуть результатів.

2. Під час планування необхідно вжити такі заходи:

призначити координатора на місці проведення робіт, координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт, координатора ПС;

визначити тривалість перебування ПРСЗ на місці проведення робіт;

розподілити ПРСЗ і задати їм райони і схеми пошуку;

зарезервувати відповідні зони повітряного простору;

забезпечити доведення заходів безпеки під час проведення ПРР у повітрі, на морі, на суші;

призначити основні та запасні канали зв'язку;

встановити графік обміну донесеннями про АП (щодо проведення робіт).

3. Координатор на місці проведення робіт, органи управління системи АПР після отримання плану (витягу з плану) пошуку здійснюють постановку завдань визначеним ПРСЗ, їх підготовку до проведення ПРР та направляють їх до району пошуку.

4. Пошук припиняється рішенням координатора операції з АПР з урахуванням:

можливості того, що особи, які залишилися живими, ще не загинули;

наявності пошукових засобів для продовження пошуку;

ретельності проведення пошуку в усіх заданих районах;

використання усіх засобів отримання інформації про місцезнаходження ПС або осіб, щодо яких проводиться пошук;

проаналізованої отриманої інформації та розрахунків, які були використані під час планування пошуку.