З метою реалізації заходів, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", та на виконання Указу Президента України від 22 липня 2003 року N 740/2003 "Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

1. Затвердити Положення про здійснення фінансового моніторингу інститутами спільного інвестування, фондовими біржами та іншими професійними учасниками ринку цінних паперів (далі - Положення), що додається.

2. Виконавчому секретарю М.Каскевичу забезпечити:

- передачу цього рішення для погодження до Державного департаменту фінансового моніторингу Міністерства фінансів України;

- державну реєстрацію цього рішення у Міністерстві юстиції України;

- публікацію цього рішення відповідно до чинного законодавства.

3. Рішення набирає чинності через десять днів після державної реєстрації.

4. Контроль за виконанням рішення покласти на Виконавчого секретаря М.Каскевича.

Положення про здійснення фінансового моніторингу інститутами спільного інвестування, фондовими біржами та іншими професійними учасниками ринку цінних паперів (далі - Положення) розроблено відповідно до Законів України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (далі - Закон), "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Цим Положенням установлюються загальні вимоги Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) щодо:

призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, його прав та обов'язків;

основних вимог до кваліфікації працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу;

програм навчання та підвищення кваліфікації працівників щодо здійснення заходів з фінансового моніторингу;

установлення правил проведення фінансового моніторингу та програм його здійснення;

виявлення операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та надання інформації про них;

ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, зберігання відповідних документів;

підготовки персоналу установи з метою виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу.

Вимоги Положення поширюються на суб'єктів первинного фінансового моніторингу, під якими розуміють: інститути спільного інвестування, фондові біржі, інші професійні учасники ринку цінних паперів (далі - суб'єкти). Вимоги є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами.

2.1. З метою забезпечення належного виконання Закону суб'єкти призначають працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу (далі - відповідальний працівник).

2.2. Відповідальний працівник є особою, на яку покладається координація діяльності з проведення суб'єктом заходів фінансового моніторингу.

Відповідальний працівник призначається керівником суб'єкта, є незалежним у своїй діяльності та підзвітним тільки керівнику суб'єкта.

На час відсутності відповідального працівника або неможливості виконання покладених на нього обов'язків має бути призначено особу, що виконує його обов'язки. На вказану особу поширюються права, обов'язки та вимоги, встановлені для відповідального працівника.

У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним за проведення фінансового моніторингу може призначатися керівник суб'єкта.

2.3. З урахуванням особливостей організаційної структури суб'єкта може бути створено окремий структурний підрозділ з питань проведення фінансового моніторингу.

Зазначений підрозділ функціонує відповідно до положення про цей структурний підрозділ, яке затверджується керівником суб'єкта.

У разі створення суб'єктом спеціального підрозділу з питань проведення фінансового моніторингу керівником цього підрозділу є відповідальний працівник.

2.4. При здійсненні фінансового моніторингу відповідальний працівник у межах своєї компетенції самостійно приймає рішення.

Посадова інструкція відповідального працівника затверджується керівником суб'єкта.

У разі незгоди відповідального працівника з вказівками керівника суб'єкта щодо організації системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та інших питань стосовно проведення фінансового моніторингу відповідальний працівник може повідомити про це Державний департамент фінансового моніторингу (далі - Держфінмоніторинг) і Комісію з письмовим викладенням своїх заперечень.

2.5. Суб'єкт зобов'язаний повідомити Держфінмоніторинг про призначення або звільнення відповідального працівника (або особи, що тимчасово виконує його обов'язки) протягом трьох днів з дати підписання відповідного документу.

Новостворені суб'єкти відповідальну особу призначають не менше ніж за п'ять робочих днів до проведення першої фінансової операції.

Форма повідомлення про призначення на посаду (звільнення з посади) відповідального працівника суб'єкта первинного фінансового моніторингу або особи, що тимчасово виконує його обов'язки, затверджена наказом Держфінмоніторингу від 13.05.2003 N 48 "Про затвердження деяких форм обліку та подання інформації, пов'язаної із здійсненням фінансового моніторингу, та Інструкції щодо їх заповнення", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.05.2003 за N 394/7715 (форма N 1-ФМ).

2.6. У разі наявності у суб'єктів відокремлених підрозділів за погодженням з відповідальним працівником суб'єкта призначається відповідальний працівник відокремленого підрозділу. Відповідальний працівник відокремленого підрозділу підзвітний тільки керівнику відокремленого підрозділу.

У разі недоцільності введення окремої посади відповідальним за проведення фінансового моніторингу може призначатися керівник відокремленого підрозділу суб'єкта.

2.7. До посадових обов'язків відповідального працівника суб'єкта, зокрема, належать:

розробка та постійне поновлення правил фінансового моніторингу й програм його здійснення;

забезпечення дотримання всіма працівниками суб'єкта відповідних правил фінансового моніторингу та програм його здійснення;

забезпечення підготовки та навчання персоналу;

надання консультацій працівникам суб'єкта щодо виявлених ними підозрілих операцій або незаконних дій;

прийняття відповідно до законодавства рішень щодо того, про які операції мають бути повідомлені Держфінмоніторинг і правоохоронні органи, та здійснення відповідних повідомлень;

забезпечення надання інформації з питань фінансового моніторингу на запити Держфінмоніторингу;

сприяння представникам Комісії та Держфінмоніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

інформування керівника про виявлені підозрілі фінансові операції та заходи, які були вжиті, не рідше одного разу на місяць;

виконання інших обов'язків, передбачених Законом та посадовою інструкцією.

2.8. Для виконання відповідальним працівником суб'єкта посадових обов'язків до його повноважень, зокрема, відносять:

проведення перевірок діяльності суб'єкта (відокремленого підрозділу) та його працівників на предмет виконання ними правил фінансового моніторингу та програм його здійснення;

залучення до проведення заходів фінансового моніторингу та проведення перевірок з цих питань будь-яких працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу), надання їм доручень і вказівок у межах своєї компетенції, обов'язкових до виконання, а також вимагання від них допомоги при провадженні окремих дій;

одержання пояснень з питань здійснення фінансового моніторингу від працівників суб'єкта (відокремленого підрозділу) незалежно від займаних ними посад;

отримання доступу до документів та іншої інформації, пов'язаних з проведенням фінансового моніторингу.

2.9. Відповідальний працівник суб'єкта повинен знати:

2.9.1. Нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, у тому числі:

Закон України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом";

Указ Президента України від 22.07.2003 N 740/2003 "Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму";

Указ Президента України від 19.07.2001 N 532 "Про додаткові заходи щодо боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом";

Указ Президента України від 10.12.2001 N 1199 "Про заходи щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом";

постанову Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 28.08.2001 N 1124 "Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)".

2.9.2. Нормативно-правові акти Держфінмоніторингу та Комісії.

2.9.3. Законодавчі та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність суб'єкта з проведення фінансових операцій.

2.9.4. Повний перелік видів фінансових операцій, що виконуються суб'єктом, порядок їх проведення.

2.9.5. Посадові інструкції та функціональні обов'язки працівників суб'єкта, залучених до виконання фінансових операцій.

2.9.6. Правила проведення фінансового моніторингу та програми його здійснення, установлені суб'єктом.

2.9.7. Норми законодавства, які передбачають кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність за порушення вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом".

2.9.8. Перелік країн, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, та перелік офшорних зон, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

2.10. Знати та володіти навичками щодо застосовування в практичній діяльності:

порядку ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції;

порядку зберігання документів, які стосуються ідентифікації осіб, та документації про здійснення фінансової операції;

порядку виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу та можуть бути пов'язані, мати відношення або призначатися для фінансування тероризму;

критеріїв оцінки ймовірності віднесення операцій до таких, що пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванням тероризму;

ознак фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

ознак фінансових операцій, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу;

порядку ведення реєстру фінансових операцій, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом;

порядку надання Держфінмоніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

порядку повідомлення Держфінмоніторингу та правоохоронних органів про фінансові операції, щодо яких є або має бути підозра, що вони пов'язані, мають відношення або призначені для фінансування терористичної діяльності, терористичних актів чи терористичних організацій;

вимог щодо запобігання розголошенню інформації, яка надається Держфінмоніторингу, іншої інформації з питань фінансового моніторингу, у тому числі про факт її подання.

Відповідальний працівник повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію з питань методології виявлення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму, керуючись рекомендаціями Комісії та Держфінмоніторингу.

2.11. Не може бути призначена відповідальним працівником особа, що має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена й не знята в установленому чинним законодавством порядку.

3.1. Суб'єкти розробляють правила проведення фінансового моніторингу (далі - Правила), що є внутрішнім документом суб'єкта, який визначає порядок та умови проведення заходів, спрямованих на запобігання та протидію використанню суб'єкта для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

3.2. Правила розробляються суб'єктом з урахуванням вимог чинного законодавства України, що регулює питання запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, в тому числі Положення.

Правила проведення фінансового моніторингу затверджуються керівником суб'єкта за поданням відповідального працівника та мають складатися за напрямками діяльності суб'єкта.

3.3. Для забезпечення виконання вимог чинного законодавства України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму суб'єкти зобов'язані розробляти й реалізовувати програми здійснення фінансового моніторингу, що затверджуються керівником. Зазначені програми мають містити:

визначені чинним законодавством України ознаки фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, інші ознаки таких операцій, які відповідно до специфіки та напрямів діяльності самостійно визначаються та поновлюються суб'єктом на постійній основі з урахуванням документів, розроблених Держфінмоніторингом;

питання ідентифікації та вивчення своїх клієнтів;

навчання й підвищення кваліфікації працівників.

Програма здійснення фінансового моніторингу є комплексом заходів з організації проведення фінансового моніторингу. Строк, на який складається програма, визначається виходячи з реальних потреб суб'єкта, але не повинен перевищувати одного року.

Суб'єкти на власний розсуд можуть розробляти та реалізовувати в межах чинного законодавства також інші програми, що стосуються запобігання використанню суб'єкта для здійснення легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

3.4. Правила внутрішнього фінансового моніторингу суб'єкта та програми здійснення фінансового моніторингу є документами з обмеженим доступом. Порядок та режим доступу до цих документів працівників суб'єкта визначаються відповідальним працівником установи залежно від їх функціональних обов'язків за погодженням із керівником суб'єкта.

3.5. Правила повинні відображати внутрішню систему фінансового моніторингу суб'єкта, забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу чи можуть бути пов'язані з фінансуванням тероризму, передбачати відповідно до чинного законодавства інформування про такі операції Держфінмоніторингу та правоохоронних органів та визначати порядок зберігання пов'язаних із ними документів.

3.6. Основними принципами розробки та здійснення Правил і програм фінансового моніторингу є:

безпосередня участь кожного працівника суб'єкта в межах його компетенції у виявленні фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванням тероризму;

неупередженість у здійсненні фінансового моніторингу;

конфіденційність інформації, яка надається Держфінмоніторингу (у тому числі про факт передачі відомостей про фінансову операцію), та іншої інформації з питань фінансового моніторингу;