На виконання міжнародних зобов'язань України, що випливають з Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 року, учасником якої є Україна, згідно з Постановою Верховної Ради України від 5 травня 1993 року N 3182-XII "Про участь України у Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1980 року" та згідно з пунктом 4 Положення про Державну адміністрацію ядерного регулювання України, затвердженого Указом Президента України від 3 червня 1999 р. N 605/99,

1. Затвердити і ввести в дію з 1 січня 2000 року Правила фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок (далі - Правила), що додаються.

2. Управлінню регулювання фізичного захисту (Кравцов В.І.):

2.1. Забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

2.2. У місячний термін після державної реєстрації Правил здійснити їх тиражування і розсилку юридичним особам, що їх погодили.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Правила розроблено відповідно до вимог Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу, INFCIRC 274, Rev. 1, 1980 року та рекомендацій МАГАТЕ, INFCIRC 225, Rev. 3, 1993 року.

1.2. Ці Правила поширюються на ядерні матеріали та установки, що використовуються в мирних цілях і обов'язкові для усіх міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, юридичних осіб, які:

здійснюють видобуток, перероблення, зберігання, перевезення ядерних матеріалів і експлуатують ядерні установки;

розробляють нормативні акти з фізичного захисту, контролюють їх виконання, проводять перевірки та випробування технічних засобів фізичного захисту;

реалізують заходи фізичного захисту.

Супроводження або охорона - озброєні особи, надійність яких була попередньо перевірена, уповноважені реалізувати вимоги обмеження доступу фізичних осіб до ядерного матеріалу та ядерних установок.

Фізичний бар'єр - інженерні засоби охорони: огорожа, ворота, двері, стіни, підлога, стелі, грати або аналогічні перешкоди на шляху до ядерного матеріалу та особливо важливих пристроїв, якість яких визначена в результаті відповідної перевірки і визнана такою, що відповідає вимогам фізичного захисту.

Сигналізація - технічні засоби охорони, призначені для виявлення спроб таємного подолання фізичних бар'єрів, несанкціонованого переміщення ядерного матеріалу або пристосувань для вчинення актів ядерного тероризму через периметри зон обмеження доступу (захищених, контрольованих, внутрішніх та особливо важливих) або через периметри уразливих місць. Такий пристрій повинен бути не залежним від будь-яких відмов систем живлення та сигналізувати про будь-яке втручання у його функції.

Захищена зона - ділянка місцевості, яка перебуває під постійним наглядом охорони (безпосередньо постів або з використанням засобів телебачення), оточена фізичним бар'єром, який має обмежену кількість пропускних пунктів і в результаті відповідної перевірки визнаний таким, що відповідає вимогам захисту. Якщо стіни будови використані як частина периметра захищеної зони (або цілком складають такий периметр), то всі аварійні виходи по периметру зони повинні бути обладнані сигналізацією, а вікна в цих стінах повинні бути постійно зачинені, обладнані сигналізацією та захищені міцними гратами. Призначена для захисту ядерного матеріалу категорії II.

Внутрішня зона - зона обмеження доступу, що розташована в межах захищеної зони та обладнана власними засобами фізичного захисту. Призначена для захисту ядерного матеріалу категорії I.

Зона, доступ до якої контролюється (контрольована зона) - ділянка місцевості, що обладнана засобами фізичного захисту як захищена зона, але під постійним наглядом перебуває лише її периметр. Призначена для захисту ядерного матеріалу категорії III.

Особливо важлива зона - декілька суміжних приміщень або ділянка місцевості, де розташовано особливо важливі пристрої. Підлягає захисту як захищена зона.

Особливо важливі пристрої - пристрої, обладнання, технічні системи, у разі відмови в роботі або пошкодженні яких може бути прямо або посередньо створена небезпека для здоров'я або життя людей та (або) для навколишнього середовища внаслідок впливу радіації.

Ядерний об'єкт - розміщений у контрольованій або захищеній зоні комплекс споруд, у яких розміщена ядерна установка, а також пристрої, обладнання, технічні системи, що не входять до складу ядерної установки, але безпосередньо забезпечують її функціонування, у тому числі в умовах аварії.

Акт ядерного тероризму - навмисні дії окремої особи або групи осіб щодо ядерного об'єкта, ядерної установки, ядерного матеріалу, транспортних засобів, призначених для перевезення ядерного матеріалу, внаслідок яких може бути прямо або посередньо створена небезпека для здоров'я або життя людей та (або) для навколишнього середовища внаслідок впливу радіації.

Місця, вразливі для актів ядерного тероризму (вразливі місця) - приміщення та інші місця, де є ядерний матеріал або розташовані особливо важливі пристрої.

Регулювання фізичного захисту - розроблення норм і правил фізичного захисту, вимог щодо надання відповідних дозволів (ліцензій), посвідчень якості (сертифікатів) на технічні засоби охорони, їх надання і контроль за їх додержанням, визначення рівня та перевірка стану фізичного захисту.

3.1. Метою фізичного захисту є:

створення державою умов, які зводили б до мінімуму можливість несанкціонованого вилучення ядерного матеріалу, можливість вчинення та наслідки актів ядерного тероризму;

надання необхідної інформації та технічної допомоги державним органам в разі потреби розшуку та повернення зниклого ядерного матеріалу.

3.2. Державна система фізичного захисту ядерного матеріалу та ядерних установок складається з комплексу організаційних і технічних заходів, спрямованих проти несанкціонованого вилучення ядерного матеріалу, а також проти актів ядерного тероризму, і включає:

постійну оцінку ступеня загрози вчинення актів ядерного тероризму;

конструювання та розміщення ядерної установки і зон особливої важливості з урахуванням потреби організації захисту від стороннього необережного або навмисного втручання в їх функціонування;

систему зведення до мінімуму кількості осіб, що можуть працювати в зонах обмеження доступу та вразливих місцях, а також здійснювати перевезення ядерного матеріалу;

особисту відповідальність за:

- додержання правил приймання-передавання ядерного матеріалу між особами, що його використовують, а також між караулом охорони та особами, які мають доступ до цього матеріалу;

- надання дозволу та додержання порядку доступу в зони обмеження доступу і вразливі місця;

- охорону та збереження перепусток;

- поточне утримання та ремонт технічних засобів охорони і особливо важливих пристроїв;

систему обліку осіб, які були допущені в зони обмеження доступу і вразливі місця;

проведення спеціальної перевірки згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1997 р. N 1471;

виконання функцій охорони силами МВС:

- реалізація обмежень і облік доступу;

- здійснення особового огляду, огляд особистих речей та транспортних засобів;

- використання технічних засобів охорони, службових собак, спеціальних засобів та зброї для виявлення і затримання порушників фізичного захисту;

- своєчасне виявлення нападу ззовні та виклик допоміжних сил для протидії;

заходи безпеки перевізника ядерних матеріалів;

заходи запобігання несанкціонованому переміщенню ядерного матеріалу, у тому числі через державний кордон;

дотримання режиму секретності щодо заходів фізичного захисту;

попередню розробку та погодження планів на випадок оборони від нападу ззовні або протидії злочинним посяганням, що виникли на території ядерного об'єкта.

3.3. Заходи фізичного захисту є невід'ємною частиною державної системи обліку і контролю ядерних матеріалів, системи ядерної та радіаційної безпеки.

3.4. Питання фізичного захисту обов'язково враховуються на стадіях прийняття рішення про перевезення ядерного матеріалу, вибору місця будування, початку проектування ядерної установки і введення її до експлуатації і відображаються у відповідному розділі проекту, експлуатаційній документації, посадових інструкціях персоналу, планах охорони та оборони, відомчих положеннях і правилах, технологічних та посадових інструкціях підрозділів охорони.

3.5. Реалізація заходів фізичного захисту ядерної установки здійснюється етапами до початку:

будівництва ядерної установки;

монтажу обладнання в особливо важливих зонах;

надходження на об'єкт ядерного палива;

пуску ядерної установки;

модернізації або консервації об'єкта.

На кожному із зазначених етапів готовність засобів фізичного захисту перевіряється міжвідомчою комісією.

3.6. Удосконалення (модернізація) діючих заходів фізичного захисту здійснюється за умови безперервного додержання існуючого рівня фізичного захисту.

3.7. Інженерно-технічні засоби, що використовуються в системах фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів, повинні бути сертифіковані у відповідності до вимог чинного законодавства.

3.8. У разі зникнення ядерного матеріалу або його частини, виявлення ознак стороннього втручання в уразливі місця, а також виникнення аварійних ситуацій, причиною яких можуть бути несанкціоновані або злочинні дії, у межах можливого зберігаються усі сліди стороннього втручання до прибуття представників слідчих органів і негайно проводиться розслідування.

4.1. Відповідальність за забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів та ядерних установок несе експлуатуюча організація.

4.2. Відповідальність за порушення заходів фізичного захисту встановлюється чинним законодавством.

5.1. Потенційна суспільна небезпека вчинення злочинів щодо ядерного матеріалу та ядерних установок виникає у зв'язку з тим, що несанкціоновано вилучені плутоній, уран, збагачений за ураном-235, уран-233 або торій можуть бути використані для створення ядерного вибухового пристрою або для радіоактивного забруднення, що може створити радіологічну загрозу для населення. Основним фактором для визначення заходів фізичного захисту від несанкціонованого вилучення ядерного матеріалу є його категорія. Для забезпечення співвідношення між небезпекою конкретного ядерного матеріалу і заходами його фізичного захисту встановлюються I, II та III категорії ядерного матеріалу (додаток).

5.2. Природний уран, ядерний матеріал у формі, що не придатна для безпосереднього використання у будь-якій ядерній діяльності, зводить до мінімуму можливість розповсюдження його в навколишньому середовищі, підлягає фізичному захисту відповідно до вимог чинного законодавства.

5.3. Експлуатуючі організації, які несуть відповідальність за фізичний захист, а також державний орган, який регулює цей захист, визначають, чи існує реальна загроза вилучення або несанкціонованого розповсюдження ізотопів плутонію в існуючих кількостях і формах, і передбачають його фізичний захист, незалежно від кількості, визначеної в категоріях ядерного матеріалу у відповідності до вимог чинного законодавства.

6.1. Система фізичного захисту кожної конкретної ядерної установки забезпечується з урахуванням соціально-політичних умов та географічних факторів в її оточенні. Для забезпечення ефективних дій при будь-якій можливій загрозі розробляються відповідні плани заходів.

6.2. Для досягнення належного рівня фізичного захисту потрібно:

обмежити доступ до ядерного матеріалу та ядерних установок шляхом запровадження таких зон: контрольованих, захищених, внутрішніх, особливо важливих;

запровадити попередню перевірку надійності осіб, яким надається регулярний доступ до ядерного матеріалу або ядерних установок;

забезпечити постійний облік осіб, що здійснюють доступ до ядерних матеріалів або ядерних установок;