Відповідно до статті 10 Закону "Про Службу безпеки України",статті 8 Закону України "Про судову експертизу", з метою вдосконалення судово-експертного забезпечення оперативних і слідчих підрозділів Служби безпеки України, правоохоронних органів, суду НАКАЗУЮ:

1. ЗатвердитиІнструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень в системі Служби безпеки України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі - експертизи та дослідження) судовим експертам експертних підрозділів Служби безпеки України (далі - експертні підрозділи), їх обов’язки, права та відповідальність, організація та порядок проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності Служби безпеки України (далі - СБУ) та цією Інструкцією.

2. Експертними підрозділами є:

Центр судових і спеціальних експертиз Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (далі - ЦССЕ ІСТЕ СБУ);

відокремлені експертні підрозділи (зональні експертні сектори та експертні сектори) Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (далі - ІСТЕ СБУ) у регіональних органах СБУ (далі - ВЕП ІСТЕ СБУ).

ІСТЕ СБУ є державною спеціалізованою експертною установою, яка виконує функції експертної служби СБУ.

3. Види судових експертиз, які проводяться в експертних підрозділах, визначені у додатку 4 до Положення про експертно-кваліфікаційну комісію Служби безпеки України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 24 грудня 2014 року № 855, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2015 року за № 44/26489.

4. Експертами експертних підрозділів виконуються такі категорії судових експертиз: первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні.

Первинною є експертиза, під час якої об’єкт досліджується вперше.

Додатковою є експертиза, під час якої для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Повторна експертиза доручається іншому(им) експерту(ам).

Комісійною є експертиза, що проводиться двома чи більше експертами, які мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися особою (органом), яка (який) у порядку, передбаченому законодавством України, уповноважена(ий) на призначення судової експертизи (залучення експерта) (далі - уповноважена особа (орган)), або: у ЦССЕ ІСТЕ СБУ - начальником ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальником структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, у ВЕП ІСТЕ СБУ - начальником зонального експертного сектору, старшим експертного сектору.

Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання).

За рішенням уповноваженої особи (органу) до проведення експертизи можуть залучатися експерти інших експертних підрозділів СБУ, експерти інших експертних установ, а також інші фахівці з відповідних галузей знань.

5. Відповідно до законодавства України за зверненням сторони провадження або на підставі процесуального документа слідчого судді чи суду проводяться судові експертизи, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для провадження, необхідні спеціальні знання. Результати судової експертизи викладаються в письмовому висновку експерта.

6. За зверненням органів і підрозділів СБУ, правоохоронних органів, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, а також інших юридичних і фізичних осіб виконуються експертні дослідження, що потребують спеціальних знань та використання методів криміналістики і судової експертизи. Результати експертних досліджень викладаються в письмовому висновку експертного дослідження.

З метою проведення оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та активних засобів протидії технічним розвіткам вітчизняного виробництва (їх складовох частин) результати експертного дослідження можливої орієнтовної (очікуваної) вартості безпілотної системи, засобів радіоелектронної боротьби або активних засобів протидії технічним розвідкам (їх складових частин) оформлюються висновками експертів.

7. Під час проведення експертиз (досліджень) експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки), а також чинні республіканські стандарти колишньої Української Радянської Соціалістичної Республіки та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, методів дослідження) належить до компетенції експерта.

8. Експертизи (дослідження) проводяться за зонами регіонального обслуговування, наведеними у додатку 2 до Положення про експертно-кваліфікаційну комісію Служби безпеки України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Центрального управління Служби безпеки України від 24 грудня 2014 року № 855, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 січня 2015 року за № 44/26489.

За наявності обставин, що обумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в експертному підрозділі за зоною регіонального обслуговування, уповноважена особа (орган) за мотивованим листом доручає її виконання експертам іншого експертного підрозділу.

9. Експертизи (дослідження) проводяться співробітниками-військовослужбовцями СБУ та працівниками, які уклали трудовий договір з СБУ, яким за результатами атестації присвоєно (підтверджено) кваліфікацію судового експерта з певної експертної спеціальності (далі - експерт) та відомості про яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів.

10. Підставою для проведення експертизи є документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою особою (органом), або письмове звернення потерпілого чи сторони захисту кримінального провадження, а також позивача, відповідача або їхніх законних представників (далі - документ про призначення експертизи (залучення експерта)), у якому обов’язково зазначаються реквізити, перелік питань, поставлених на вирішення експертизи, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

11. Підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) (далі - замовлення) ініціатора проведення експертного дослідження (далі - замовник), у якій (якому) обов’язково зазначаються реквізити, перелік питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єкти, що надаються.

12. У випадках, передбачених законодавством України, експертним підрозділом надсилається уповноваженій особі (органу, замовнику) довідка фактичної вартості проведення експертизи (дослідження).

13. При проведенні експертиз (досліджень) в експертному підрозділі організаційне забезпечення, контроль за строками їх проведення та за дотриманням законів й інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються: у ЦССЕ ІСТЕ СБУ - на начальника ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальника структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, у ВЕП ІСТЕ СБУ - на начальника зонального експертного сектору, старшого експертного сектору.

14. Строк проведення експертизи (дослідження) встановлюється залежно від складності досліджень з урахуванням навантаження експертів у межах:

10 календарних днів - щодо матеріалів з невеликою кількістю об’єктів і простих за характером досліджень;

30 календарних днів - щодо матеріалів із середньою кількістю об’єктів або середньої складності за характером досліджень;

60 календарних днів - щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів або складних за характером досліджень;

понад 60 календарних днів - щодо матеріалів із дуже великою кількістю об’єктів або особливо складних за характером досліджень, при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів.

Строк проведення експертизи (дослідження) мають право встановлювати: директор ІСТЕ СБУ, начальник ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальник структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, у ВЕП ІСТЕ СБУ - начальник зонального експертного сектору або старший експертного сектору після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Попереднє вивчення матеріалів при проведенні простих та середньої складності досліджень не повинно перевищувати десять календарних днів; при складних та особливо складних дослідженнях - відповідно п’ятнадцять та двадцять календарних днів.

Якщо експертиза (дослідження) є особливо складною(им), потребує вирішення більше десяти питань або вирішення питань, які потребують декількох досліджень, або є комплексною(им) і не може бути виконана(е) в зазначені строки, оптимальний строк установлюється після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів за письмовою домовленістю з уповноваженою особою (органом, замовником). З цією метою до уповноваженої особи (органу, замовника) надсилається повідомлення про строки проведення експертизи (дослідження) за формою, зазначеною в додатку 1 до цієї Інструкції. Повідомлення підписується експертом.

У разі відмови уповноваженої особи (органу, замовника) погоджувати запропонований строк проведення експертизи (дослідження) надані матеріали справи (провадження) та інші документи (матеріали досліджень) повертаються з пропозицією призначити експертизу (дослідження) іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону України "Про судову експертизу".

Строк проведення експертизи (дослідження) починається з робочого дня, наступного за днем надходження матеріалів до експертного підрозділу, і закінчується у день відправлення висновку експерта (висновку експертного дослідження). Якщо закінчення строку проведення експертизи (дослідження) припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

До строку проведення експертизи (дослідження) не включається строк задоволення клопотань експерта, усунення недоліків, допущених уповноваженою особою (органом, замовником).

1. Експерт має право:

ознайомлюватися з матеріалами справи (провадження), що стосуються предмета експертизи;

подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, що стосуються предмета експертизи, яке оформлюється клопотанням (додаток 2) і підписується експертом;

з дозволу уповноваженої особи (органу) бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій та ставити запитання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об’єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності;

зазначати у висновку експерта факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи (провадження), але стосовно яких йому не були поставлені запитання;

у випадку незгоди з іншими членами експертної комісії складати окремий висновок;

викладати письмово відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз’яснень чи показань;

оскаржувати у встановленому законодавством порядку дії та рішення уповноваженої особи (органу), якщо вони порушують права експерта або порядок проведення експертизи;

на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав.

Інші права судового експерта передбачаються Законом України "Про судову експертизу" та процесуальним законодавством.

2. На експерта покладаються такі обов’язки:

особисто провести повне дослідження, надати обґрунтований і об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності роз’яснити його;

невідкладно після попереднього вивчення матеріалів заявити клопотання уповноваженій особі (органу) щодо уточнення питань у разі виникнення сумнівів стосовно змісту та обсягу завдання або надання відповідних матеріалів у разі виникнення потреби у додаткових матеріалах, необхідних для проведення повного дослідження;

повідомити у письмовій формі уповноважену особу (орган, замовника) про неможливість проведення експертизи (дослідження) та повернути надані матеріали справи (провадження) та інші документи (матеріали досліджень), якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо наданих йому матеріалів недостатньо для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані;

з’явитися за викликом уповноваженої особи (органу) для надання роз’яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення;

заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством України підстав, які виключають його участь у справі (провадженні);

забезпечити збереження об’єктів експертизи (дослідження). Якщо дослідження пов’язано з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи (дослідження) або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від уповноваженої особи (органу, замовника);

не розголошувати без дозволу уповноваженої особи (органу, замовника) відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням покладених на нього обов’язків, не повідомляти будь-кому, крім уповноваженої особи (органу, замовника), про хід проведення експертизи (дослідження) та її (його) результати.

У разі надання уповноваженою особою (органом, замовником) відповідного документа про припинення проведення експертизи (дослідження) експерт зобов’язаний негайно повернути надані матеріали справи (провадження) та інші документи (матеріали досліджень).

Інші обов’язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.

3. Експерту забороняється:

проводити експертизу (дослідження), що надійшла:

до ІСТЕ СБУ, - без письмового доручення директора ІСТЕ СБУ, начальника ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальника структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ;

до регіонального органу СБУ, - без письмової резолюції начальника регіонального органу СБУ, без письмового доручення начальника зонального експертного сектору (старшого експертного сектору);

самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи (дослідження), якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;

вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта;

вступати у не передбачені порядком проведення експертизи (дослідження) контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в її (його) результатах;

зберігати матеріали справи (провадження) (матеріали досліджень) та об’єкти експертизи (досліджень) поза службовим приміщенням.

4. Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

1. Експертиза проводиться після надання уповноваженою особою (органом) матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства України та цієї Інструкції.

2. До експертного підрозділу надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об’єкти, зразки для порівняльного дослідження та за клопотанням експерта матеріали справи (провадження) (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів).

3. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються такі дані: категорія експертизи (додаткова, повторна, комісійна, комплексна), вид експертизи (за галуззю знань); місце й дата винесення постанови чи ухвали; посада, звання та прізвище особи, що призначила експертизу (залучила експерта); найменування суду; назва справи (провадження) та реєстраційний номер; обставини справи (провадження), які мають значення для проведення експертизи; підстави для призначення експертизи; експертний підрозділ (прізвище експерта), експертам якого доручається проведення експертизи; питання, які виносяться на проведення експертизи відповідно до Переліку орієнтовних питань, які вирішуються експертами експертних підрозділів СБУ під час проведення судових експертиз та експертних досліджень (додаток 3); перелік усіх об’єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі зразків для порівняльного дослідження та інших матеріалів, направлених експертові), або посилання на такий перелік, що містяться в матеріалах справи (провадження), із зазначенням їх точного найменування та відмінних індивідуальних ознак; інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Якщо за характером досліджень під час проведення експертизи об’єкт дослідження може бути пошкоджений або знищений, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.

4. Згідно з вимогами процесуального законодавства України вилучення об’єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколами, в яких, крім загальних реквізитів, зазначаються: які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови вилучення або відбору, результати їх огляду, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань.

Для огляду об’єкта, вилучення речей і документів та їх пакування, для відібрання зразків уповноважена особа (орган) може залучити спеціаліста.

Якщо в матеріалах справи (провадження) є дані про особливості виявлення, вилучення, зберігання об’єкта дослідження або про інші обставини, що могли вплинути на його властивості, про них слід зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) та надіслати засвідчені належним чином копії протоколів процесуальних дій до експертного підрозділу (експертові).

5. У випадку, якщо об’єкт дослідження не може бути наданий експертові, експертиза може проводитися за фотознімками та іншими копіями об’єкта, його описами та іншими матеріалами, доданими до справи (провадження) в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про надання таких матеріалів має бути вказано в документі про призначення експертизи (залучення експерта), або експерт письмово повідомляється про це уповноваженою особою (органом).

6. У разі призначення експертизи (залучення експерта) для проведення додаткової або повторної експертизи, крім матеріалів, зазначених у пункті 3 цього розділу, до експертного підрозділу надсилаються також висновки попередніх експертиз із усіма додатками (фотознімками, порівняльними зразками), а також додаткові матеріали, що стосуються предмета експертизи, які були зібрані після надання первинного висновку.

У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи в документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви й підстави її призначення.

7. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) для проведення комплексної експертизи зазначаються її назва та експертний підрозділ, експертам якого доручено її проведення. Якщо проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох експертних підрозділів (експертних установ), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, який (яка) з них є провідним (провідною), тобто який (яка) з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв’язок з уповноваженою особою (органом).

Документ про призначення експертизи (залучення експерта) для проведення комплексної експертизи направляється в кожний (кожну) з експертних підрозділів (установ) - співвиконавців. Об’єкти дослідження і матеріали справи (провадження) направляються провідному експертному підрозділу (провідній експертній установі).

8. У документі про призначення експертизи (залучення експерта) для проведення комісійної експертизи зазначаються її назва та експертний підрозділ, експертам якого доручено її проведення. Якщо проведення комісійної експертизи доручено експертам декількох експертних підрозділів (експертних установ), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається, який (яка) з них є провідним (провідною), тобто який (яка) з них здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв’язок з уповноваженою особою (органом).

Документ про призначення експертизи (залучення експерта) для проведення комісійної експертизи направляється в кожний (кожну) з експертних підрозділів (установ) - співвиконавців. Об’єкти дослідження і матеріали справи (провадження) направляються провідному експертному підрозділу (провідній експертній установі).

9. Об’єкти, що підлягають дослідженню (у тому числі зразки для порівняльного дослідження та інші матеріали), поміщаються окремо від супровідних документів у пакети (упаковки) з пояснювальними написами щодо їх найменування та призначення, опечатуються та засвідчуються підписом особи, що їх конвертувала.

Об’єкти упаковуються таким чином, щоб унеможливити зміни їх первинного вигляду і стану, забезпечити збереження слідів під час транспортування, пересилання поштою.

Упакування об’єктів досліджень, що містять вибухові матеріали, здійснюється за участю спеціаліста-вибухотехніка з дотриманням вимог техніки безпеки.

Об’єкти, оформлені з порушенням цих вимог, передавати (приймати) забороняється.

10. Уповноважена особа (орган) забезпечує транспортування речових доказів на дослідження, якщо їх неможливо переслати поштою.

11. Оформлені матеріали для проведення експертизи надсилаються із супровідним листом.

У разі призначення експертизи до ЦССЕ ІСТЕ СБУ супровідний лист надсилається на ім’я директора ІСТЕ СБУ.

У разі призначення експертизи до ВЕП ІСТЕ СБУ супровідний лист надсилається:

на ім’я начальника регіонального органу СБУ, якщо уповноважена особа не є співробітником відповідного регіонального органу СБУ;

на ім’я начальника зонального експертного сектору (старшого експертного сектору), якщо уповноважена особа є співробітником відповідного регіонального органу СБУ.

12. Якщо необхідно провести експертизу на місці події або за місцезнаходженням об’єкта, уповноважена особа (орган) забезпечує: прибуття експерта, безперешкодний доступ до об’єкта, належні умови для роботи, а в разі потреби викликає учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їхніх законних представників, що викликалися у визначений час на місце події або за місцезнаходженням об’єкта, експертиза проводиться без їхньої участі, про що зазначається у висновку експерта.

1. Експертне дослідження проводиться після надання замовником матеріалів, оформлених згідно з вимогами цієї Інструкції.

2. До експертного підрозділу надаються: замовлення, об’єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, інші матеріали.

3. У документі про проведення експертного дослідження зазначаються такі дані: вид експертного дослідження; обставини, які мають значення для проведення експертного дослідження; питання, які вирішуються під час дослідження; перелік всіх об’єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі зразків для порівняльного дослідження та інших матеріалів), із зазначенням їх точного найменування; інші дані, які мають значення для проведення експертного дослідження.

Якщо первинний вигляд і стан об’єкта, що підлягає дослідженню, не повинні зазнати під час дослідження будь-яких змін, у замовленні повинно міститися попередження про неприпустимість його пошкодження.

Якщо за характером досліджень під час проведення експертного дослідження об’єкт дослідження може бути пошкоджений або знищений, у замовленні зазначається дозвіл на його пошкодження або знищення.

Якщо замовнику потрібно більше одного примірника висновку експертного дослідження, то про це зазначається у замовленні.

4. Для відібрання зразків замовник може залучити спеціаліста.

5. У випадку, якщо об’єкт дослідження не може бути наданий експертові, експертне дослідження може проводитися за фотознімками та іншими копіями об’єкта, його описами та іншими матеріалами, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про надання таких матеріалів має бути вказано у замовленні або експерт письмово повідомляється про це замовником.

6. Об’єкти, що підлягають дослідженню (у тому числі зразки для порівняльного дослідження та інші матеріали), поміщаються окремо від супровідних документів у пакети (упаковки) з пояснювальними написами щодо їх найменування та призначення, опечатуються та засвідчуються підписом особи, що їх конвертувала.

Об’єкти упаковуються таким чином, щоб унеможливити зміни їх первинного вигляду і стану, забезпечити збереження слідів під час транспортування, пересилання поштою.

Упакування об’єктів досліджень, що містять вибухові матеріали, здійснюється за участю спеціаліста-вибухотехніка з дотриманням вимог техніки безпеки.

Об’єкти, оформлені з порушенням цих вимог, передавати (приймати) забороняється.

7. Замовник забезпечує транспортування об’єктів, що підлягають дослідженню, якщо їх неможливо переслати поштою.

8. Оформлені матеріали для проведення експертного дослідження надсилаються в експертний підрозділ.

У разі призначення експертного дослідження до ЦССЕ ІСТЕ СБУ матеріали надсилаються на ім’я директора ІСТЕ СБУ.

У разі призначення експертного дослідження до ВЕП ІСТЕ СБУ супровідний лист надсилається:

на ім’я начальника регіонального органу СБУ, якщо замовник не є співробітником відповідного регіонального органу СБУ;

на ім’я начальника зонального експертного сектору (старшого експертного сектору), якщо замовник є співробітником відповідного регіонального органу СБУ.

9. Якщо замовником є органи та підрозділи СБУ, замовлення підписується:

у Центральному управлінні СБУ - начальником підрозділу Центрального управління, начальником структурного підрозділу (від служби і вище) або їхніми заступниками;

у регіональних органах СБУ - начальником регіонального органу, начальником структурного підрозділу або їхніми заступниками.

10. У разі термінової необхідності експертні дослідження для органів та підрозділів СБУ можуть проводитися за дорученням Голови СБУ, його заступників або начальників регіональних органів СБУ. У цьому випадку замовлення обов’язково направляється до експертного підрозділу протягом доби.

11. Якщо необхідно провести експертне дослідження на місці події або за місцезнаходженням об’єкта, замовник повинен забезпечити: прибуття експерта, безперешкодний доступ до об’єкта, а також належні умови для роботи.

1. Директор ІСТЕ СБУ розглядає супровідний лист, документ про призначення експертизи (залучення експерта) (замовлення), надіслані до ІСТЕ СБУ.

Директор ІСТЕ СБУ може доручити організувати проведення експертизи (дослідження) начальнику відповідного експертного підрозділу (старшому експертного сектору). При цьому він може безпосередньо призначити експерта та з урахуванням вимог пункту 14 розділу І цієї Інструкції встановити строк виконання експертизи (дослідження) або доручити вирішення цих питань начальнику ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальнику зонального експертного сектору, старшому експертного сектору).

2. Начальник ЦССЕ ІСТЕ СБУ розглядає супровідний лист, документ про призначення експертизи (залучення експерта) (замовлення) і доручає начальнику відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ організувати проведення експертизи (дослідження). При цьому він може безпосередньо призначити експерта та з урахуванням вимог пункту 14 розділу І цієї Інструкції встановити строк виконання експертизи (дослідження) або доручити вирішення цих питань начальнику відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ.

3. Начальник відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ розглядає отримані матеріали, призначає експерта та з урахуванням вимог пункту 14 розділу І цієї Інструкції встановлює строк виконання експертизи (дослідження).

4. Начальник відповідного регіонального органу СБУ розглядає супровідний лист (замовлення), надісланий(е) до обласного Управління СБУ, і спрямовує його начальнику зонального експертного сектору (старшому експертного сектору).

5. Начальник зонального експертного сектору (старший експертного сектору) розглядає отримані матеріали, призначає експерта та встановлює строк виконання експертизи (дослідження) згідно з вимогами цієї Інструкції.

6. Якщо в експертному підрозділі не проводяться певні види експертиз та відсутні фахівці з певної галузі спеціальних знань, начальник відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник зонального експертного сектору, старший експертного сектору) повідомляє про це уповноважену особу (орган, замовника) і повертає матеріали справи (провадження) та інші документи (матеріали досліджень) без виконання.

7. Якщо при призначенні первинної, додаткової, повторної або комплексної експертизи її категорія не є такою за процесом дослідження чи наданими об’єктами, начальник відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник зонального експертного сектору, старший експертного сектору) організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку зазначаються причини зміни її категорії.

8. Якщо в одному документі про призначення експертизи (залучення експерта) ставляться питання, що стосуються різних видів експертиз, начальник ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальник зонального експертного сектору) визначає, які питання підлягають вирішенню у відповідному структурному підрозділі ЦССЕ ІСТЕ СБУ (відповідним експертом) та послідовність їх виконання.

9. У разі необхідності дослідження значної кількості об’єктів або проведення складних за характером досліджень начальник ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальник зонального експертного сектору) може доручити проведення експертизи (дослідження) двом або більше експертам.

10. Якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які унеможливлюють організацію проведення експертизи (дослідження), начальник відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник зонального експертного сектору, старший експертного сектору) негайно в письмовій формі повідомляє про це уповноважену особу (орган, замовника).

Якщо уповноважена особа (орган, замовник) не вживає належних заходів для усунення цих порушень, начальник відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник зонального експертного сектору, старший експертного сектору) після закінчення тридцяти календарних днів з дня направлення повідомлення повертає матеріали справи (провадження) та інші документи (матеріали досліджень) без виконання.

11. У випадку, коли під час реєстрації в режимно-секретному органі (канцелярії) матеріалів справи (провадження) та інших документів (матеріалів досліджень), що надійшли поштою, спецзв’язком, фельд’єгерською поштою, виявлено пошкодження упаковки, сліди повторного пакування тощо, складається акт про ці порушення. Акт складає комісія у двох примірниках. До складу комісії входять не менше трьох співробітників режимно-секретного органу (канцелярії) та експертного підрозділу.

Акт огляду пакета (упаковки) складається за встановленою формою (додаток 4). Перший примірник зазначеного акта із супровідним листом надсилається уповноваженій особі (органу, замовнику) разом із матеріалами справи (провадження) та іншими документами (матеріалами досліджень), що повертаються без виконання.

12. У разі встановлення експертом невідповідності надісланих на експертизу (експертне дослідження) об’єктів, що підлягають дослідженню (у тому числі зразків для порівняльного дослідження та інших матеріалів), їх переліку в документі про призначення експертизи (залучення експерта) (замовленні), експерт за погодженням із начальником відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальником зонального експертного сектору, старшим експертного сектору) письмово повідомляє про це уповноважену особу (орган, замовника).

Якщо уповноважена особа (орган, замовник) не вживає належних заходів для усунення цих порушень, експерт за погодженням із начальником відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальником зонального експертного сектору, старшим експертного сектору) після закінчення тридцяти календарних днів від дня направлення повідомлення повертає матеріали справи (провадження) та інші документи (матеріали досліджень) без виконання.

13. Під час організації виконання комплексної експертизи начальник ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальник зонального експертного сектору) доручає проведення досліджень начальникам відповідних структурних підрозділів ЦССЕ ІСТЕ СБУ (експертам), визначає серед них провідного (голову).

Начальник провідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ за погодженням з начальниками інших структурних підрозділів формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Якщо комплексна експертиза виконується експертами експертного підрозділу СБУ та експертами інших експертних установ, комісія експертів формується керівником провідної експертної установи разом з керівниками експертних установ-співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної експертної установи.

14. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Голова комісії виконує лише організаційні функції, а саме:

скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з документом про призначення експертизи (залучення експерта) та об’єктами, що підлягають дослідженню;

організовує розробку спільної програми досліджень, у тому числі з визначенням послідовності та строків виконання окремих досліджень; у разі неузгодження дій комісії при виконанні досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це начальника експертного підрозділу;

організовує попереднє вивчення досліджуваних об’єктів членами комісії;

здійснює зв’язок з керівниками експертних установ міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, співробітники яких є членами комісії; контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень;

керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;

складає проект висновку (повідомлення про неможливість проведення експертизи) або доручає його складання одному зі членів комісії.

15. Під час організації виконання комісійної експертизи начальник ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник зонального експертного сектору) доручає проведення досліджень начальнику відповідного структурного підрозділу (експертам).

Начальник структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник зонального експертного сектору) формує комісію експертів і призначає голову експертної комісії.

Якщо комісійна експертиза виконується експертами експертного підрозділу СБУ та експертами інших експертних установ, комісія експертів формується керівником провідної експертної установи разом з керівниками експертних установ-співвиконавців. Голову комісії призначає керівник провідної експертної установи.

16. Експерт, призначений головою комісії, не має переваг перед іншими співвиконавцями при вирішенні поставлених питань. Голова комісії виконує лише організаційні функції, а саме:

скликає нараду експертів, на якій ознайомлює їх з документом про призначення експертизи (залучення експерта) та об’єктами, що підлягають дослідженню;

організовує розробку спільної програми досліджень, у тому числі з визначенням послідовності та строків виконання окремих досліджень; у разі неузгодження дій комісії при виконанні досліджень чи порушення їх послідовності повідомляє про це начальника відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальника зонального експертного сектору);

організовує попереднє вивчення досліджуваних об’єктів членами комісії;

здійснює зв’язок з керівниками експертних установ міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, співробітники яких є членами комісії; контролює строки проведення окремих досліджень і координує виконання всієї програми досліджень;

керує проміжними та підсумковими нарадами експертів;

складає проект висновку (повідомлення про неможливість проведення експертизи) або доручає його складання одному зі членів комісії.

17. Спільний висновок (повідомлення про неможливість проведення експертизи) комісії експертів підписується експертами, які брали участь у сукупній оцінці результатів усіх досліджень і дійшли згоди.

Якщо згоди між ними не було досягнуто, складаються декілька висновків експертів (за кількістю точок зору) або один, у якому вступна і дослідницька частини підписуються всіма експертами, а заключна - окремими з відповідними висновками або згідно з проведеними ними дослідженнями.

18. Експертизи (дослідження) проводяться відповідно до черговості надходження.

Рішення про позачергове проведення експертизи (дослідження) приймається директором ІСТЕ СБУ на підставі мотивованого листа уповноваженої особи (органу, замовника).

19. Якщо експерт порушив клопотання про надання йому додаткових матеріалів, але протягом тридцяти календарних днів не отримав відповіді, він письмово повідомляє уповноважену особу (орган, замовника) про неможливість проведення експертизи (дослідження) та повертає надані матеріали справи (провадження) та інші документи (матеріали досліджень) без виконання.

Якщо уповноважена особа (орган, замовник) звернулася(вся) до експертного підрозділу з проханням про продовження строків надання додаткових матеріалів, начальник ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальник зонального експертного сектору, старший експертного сектору) приймає рішення щодо призупинення проведення експертизи (дослідження).

20. При проведенні експертизи (дослідження) експерт уживає заходів щодо збереження наданих на експертизу (дослідження) об’єктів, зразків для порівняльного дослідження та інших матеріалів з метою запобігання їх знищенню або пошкодженню.

Об’єкти досліджень та матеріали зберігаються в закритих і опечатаних металевих сейфах (шафах) експертів. Великогабаритні об’єкти досліджень (ПЕОМ, засоби оргтехніки, інші технічні засоби), які не можуть зберігатися в металевих сейфах (шафах) експертів, зберігаються в спеціально обладнаних приміщеннях для зберігання об’єктів досліджень.

Якщо за характером досліджень зберегти об’єкт неможливо, а в документі про призначення експертизи (залучення експерта) (замовленні) відсутній дозвіл на пошкодження (знищення) цього об’єкта, то на його пошкодження чи знищення має бути отримана письмова згода уповноваженої особи (органу, замовника). З цією метою до уповноваженої особи (органу, замовника) надсилається клопотання про надання дозволу на пошкодження чи знищення об’єкта експертизи (дослідження).

У разі пошкодження чи знищення об’єкта в процесі дослідження до висновку експерта (висновку експертного дослідження) вноситься відповідний запис. Пошкоджені під час дослідження об’єкти або їх залишки повертаються уповноваженій особі (органу, замовнику).

21. Висновок експерта (повідомлення про неможливість проведення експертизи, висновок експертного дослідження) розглядається начальником ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальником відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальником зонального експертного сектору, старшим експертного сектору) щодо дотримання вимог оформлення, використання відповідних методик дослідження.

Якщо після ознайомлення з висновком експерта (повідомленням про неможливість проведення експертизи, висновком експертного дослідження) у начальника ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальника відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальника зонального експертного сектору, старшого експертного сектору) відсутні будь-які зауваження, висновок експерта (повідомлення про неможливість проведення експертизи, висновок експертного дослідження) надсилається уповноваженій особі (органу, замовнику).

Якщо при ознайомленні з висновком експерта (повідомленням про неможливість проведення експертизи, висновком експертного дослідження) буде встановлено, що дослідження проведені з недотриманням методик, вимог чи відхиленням від методики дослідження, відповідний керівник може передоручити проведення експертизи (дослідження) комісії експертів, до складу якої включається також експерт, який проводив попередні дослідження.

Висновок експерта (повідомлення про неможливість проведення експертизи), який надається під час судового засідання або на місці події, розглядається начальником ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальником відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальником зонального експертного сектору, старшим експертного сектору) після надходження вищезазначених документів до експертного підрозділу. Про зауваження, які виникли у начальника ЦССЕ ІСТЕ СБУ (начальника відповідного структурного підрозділу ЦССЕ ІСТЕ СБУ, начальника зонального експертного сектору, старшого експертного сектору) після ознайомлення з висновком експерта (повідомленням про неможливість проведення експертизи), він може повідомити уповноважену особу (орган).

22. Висновок експерта складається з трьох частин (вступної, дослідницької, заключної) з обов’язковим зазначенням реквізитів, категорії експертизи, виду експертизи.

23. У вступній частині висновку експерта зазначаються:

дата надходження матеріалів до експертного підрозділу;

найменування експертного підрозділу;

документ про призначення експертизи (залучення експерта), його назва і дата складання, найменування органу та/або посада і прізвище уповноваженої особи (органу);

справа (провадження), за якою призначена експертиза (кримінальна, про адміністративне правопорушення, цивільна, господарська, адміністративна тощо), номер справи (провадження);

перелік об’єктів експертизи (їх коротке найменування та основні дані) та, у разі надходження, зразків для порівняльного дослідження (окремо вільні, умовно-вільні, експериментальні, їх кількість);

відомості про надані матеріали справи (провадження) (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів);

вид упаковки об’єктів, що досліджувалися, із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість;

запис про відповідність об’єктів, що надійшли до експертної установи, об’єктам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта);

перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта)), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано нечітко, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) експерт може дати відповідні роз’яснення і викласти питання у своїй редакції; якщо поставлено декілька питань, експерт має право групувати їх і викладати в послідовності, яка забезпечує оптимальний порядок дослідження; якщо деякі питання, що містяться у документі про призначення експертизи (залучення експерта), вирішувалися раніше при проведенні інших експертиз, експерт повинен навести відомості (найменування експертного підрозділу (експертної установи), номер та дату висновку) про ці експертизи;

питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи;

дані про експерта (експертів);

дата направлення експертом клопотання про надання додаткових матеріалів, дата надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання;

обставини справи (провадження), які мають значення для надання висновку, з обов’язковим зазначенням джерела їх отримання;

при проведенні додаткових або повторних експертиз зазначаються відомості про первинну (попередню) експертизу (експертизи) (прізвище експерта, найменування експертного підрозділу (експертної установи), номер і дата складання висновку, зміст заключних висновків первинної (попередньої) експертизи (експертиз); зміст питань, які були поставлені перед експертом на додаткове або повторне вирішення, а також причини призначення додаткової або повторної експертизи, які зазначені в документі про призначення експертизи (залучення експерта));

відомості про процесуальні підстави та осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвище, ініціали, процесуальний статус);

попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за статтею 384 Кримінального кодексу України та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків за статтею 385Кримінального кодексу України (у разі оформлення висновків експерта, зазначених в абзаці другому пункту 6 розділу І цієї Інструкції, зазначена інформація не наводиться);

нормативні акти, методики (із зазначенням реєстраційних кодів методик проведення судових експертиз з Реєстру методик проведення судових експертиз), рекомендована науково-технічна та довідкова література, інші інформаційні джерела, які використовувалися експертом при вирішенні поставлених питань, оформлені за правилами бібліографічного опису;

відомості про відмітку відбитками штампів "ЕКСПЕРТИЗА" та "ЗРАЗОК" об’єктів, що досліджувалися (у тому числі зразків для порівняльного дослідження).

24. У дослідницькій частині висновку експерта описуються процес дослідження та його результати, а також дається обґрунтування висновків з поставлених питань.

Дослідницька частина включає:

відомості про стан об’єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, умови їх застосовування;

посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз’яснення до них;

виявлені в результаті дослідження ознаки і властивості об’єктів, що досліджуються, характеристику виявлених ознак і властивостей об’єктів, результати оцінки встановлених між ними збігів або розбіжностей;

експертну оцінку результатів дослідження;

попередні висновки за кожним окремим видом дослідження.

Опис процесу застосовування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів можуть обмежуватися викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів мають зберігатися у відповідних справах експертного підрозділу і на вимогу уповноваженої особи (органу) можуть надаватися їм для ознайомлення.

За наявності в документі про призначення експертизи (залучення експерта) питань, які не належать до предмета експертизи або не входять до компетенції експерта, зазначаються причини, через які ці питання не можуть бути вирішені.

Узагальнення та оцінка результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладатися у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

25. У заключній частині викладаються висновки за результатами дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині.

На кожне з поставлених питань має бути надано відповідь по суті або зазначено, з яких причин неможливо його вирішити.

Формулювання відповідей повинні бути повними, конкретними, зрозумілими, без подвійного тлумачення. Якщо заключний висновок не може бути сформульований у стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладені у дослідницькій частині.

26. Висновок експерта за формою, наведеною у додатку 5, оформлюється на відповідному бланку для експертного підрозділу і підписується експертом.

Експерт підписує кожну сторінку висновку експерта, на якій є текст. Підпис експерта засвідчується відбитком печатки "Для експертиз".

Якщо до висновку експерта додаються ілюстративні таблиці, фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом. Підпис засвідчується відбитком печатки "Для експертиз".

Об’єкти експертизи відмічаються відбитком штампа "ЕКСПЕРТИЗА", зразки для порівняльного дослідження відмічаються відбитком штампа "ЗРАЗОК". Якщо немає можливості або недоцільно проставляти відбитки штампів "ЕКСПЕРТИЗА", "ЗРАЗОК" безпосередньо на об’єкти експертизи чи зразки, ці відбитки проставляються на упаковках з об’єктами експертизи чи зразками.

27. Висновок експерта за результатами проведення комісійної або комплексної експертизи складається за правилами, викладеними в пунктах 22 - 26 цього розділу, з урахуванням таких особливостей:

у вступній частині додатково зазначається прізвище експерта, призначеного головою комісії;

зазначаються дані про попередні експертизи, якщо вони були проведені;

дослідження, що проводилися окремими експертами, описуються у відповідних розділах дослідницької частини, що підписуються цими експертами із зазначенням їхніх прізвищ;

узагальнення та оцінка результатів досліджень фіксуються у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта.

Якщо в постанові про призначення комплексної експертизи (залучення експертів) є питання, відповіді на які можуть бути отримані незалежно від рішення інших питань, то допускається проведення комплексної експертизи з оформленням декількох висновків за групами питань.

28. Якщо експертиза (дослідження) є багатооб’єктною, причому дослідження кожного з об’єктів (групи об’єктів) може бути проведене незалежно одне від одного, за письмовою згодою уповноваженої особи (органу, замовника) допускається проведення експертизи (дослідження) з оформленням декількох висновків за окремими об’єктами (групами об’єктів).

29. Висновок експерта (висновок експертного дослідження) та додатки до нього складаються у двох примірниках: перший надсилається уповноваженій особі (органу, замовнику), а другий залучається до справи, що ведеться в експертному підрозділі.

При проведенні експертизи експертами декількох експертних підрозділів (експертних установ) перший примірник висновку експерта з додатками до нього та об’єктами, що досліджувалися, направляється уповноваженій особі (органу) керівником провідної експертної установи. Крім того, примірник висновку експерта з додатками до нього надсилається у кожний з експертних підрозділів (експертну установу), що були задіяні в проведенні експертизи.

30. При проведенні експертизи під час судового розгляду висновок експерта складається згідно з пунктами 22 - 26 цього розділу. Якщо ж з питань, які вирішувалися під час судового розгляду, експертом проводилася експертиза на попередніх стадіях процесу, він має право послатися на її результати.

Другий примірник висновку експерта при проведенні експертизи під час судового розгляду і копія документа про призначення експертизи (залучення експерта) подаються експертом до експертного підрозділу.

31. Повідомлення про неможливість проведення експертизи складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та заключної.

У вступній частині викладаються відомості, наведені в пункті 23 цього розділу. Експерт зазначає, що він попереджений про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків за статтею 385 Кримінального кодексу України.

У мотивувальній частині викладаються причини, які обумовили неможливість проведення експертизи.

У заключній частині зазначається про неможливість проведення експертизи.

Повідомлення про неможливість проведення експертизи оформлюється на бланку повідомлення і підписується експертом. Крім того, експерт підписує кожну сторінку повідомлення, на якій є текст. Підпис експерта засвідчується відбитком печатки "Для експертиз".

Повідомлення про неможливість проведення експертизи складається у двох примірниках: перший надсилається уповноваженій особі (органу), а другий залучається до справи, що ведеться в експертному підрозділі.

Якщо таке повідомлення складається під час судового розгляду, воно складається і підписується експертом у двох примірниках, один з яких подається до суду, а другий і копія документа про призначення експертизи (залучення експерта) подаються експертом до експертного підрозділу.

Якщо з одних питань експерт може дати відповідь, а з інших у нього є підстави для повідомлення про неможливість проведення експертизи, складається один документ - висновок експерта.

32. Предмети та документи, що були об’єктами досліджень, після проведення експертизи (дослідження) підлягають поверненню із супровідним листом уповноваженій особі (органу, замовнику) разом із висновком експерта (висновком експертного дослідження) або повідомленням про неможливість проведення експертизи.

Предмети та документи поміщаються окремо від супровідного листа в пакети (упаковки) з пояснювальними написами. Після опечатування пакета (упаковки) особа, що упаковувала предмети та документи, ставить на ньому (ній) свій підпис, пише своє прізвище, дату. Підпис засвідчується відбитком печатки "Для речових доказів, об’єктів досліджень та зразків".

Об’єкти упаковуються таким чином, щоб унеможливити зміни їх первинного вигляду і стану, забезпечити збереження слідів під час транспортування, пересилання поштою.

У разі потреби після закінчення або закриття кримінального провадження за листом директора ІСТЕ СБУ до суду, слідчого чи прокурора об’єкти досліджень можуть бути залучені до наявних в ІСТЕ СБУ криміналістичних колекцій.

33. Об’єкти досліджень надсилаються уповноваженій особі (органу, замовнику) через режимно-секретний відділ.

Об’єкти досліджень можуть отримуватися у режимно-секретному відділі особисто уповноваженою особою (замовником) після пред’явлення документа, що засвідчує особу, або представником за дорученням уповноваженої особи (органу, замовника) після пред’явлення документа, що засвідчує особу.

Великогабаритні предмети та інші об’єкти, що не підлягають пересиланню поштою (вибухові та легкозаймисті речовини, вогнепальна зброя, патрони, боєприпаси, наркотичні, психотропні, сильнодіючі, отруйні речовини тощо), отримуються в експертному підрозділі особисто або представником за дорученням уповноваженої особи (органу, замовника) після пред’явлення документа, що засвідчує особу.

34. Якщо під час проведення експертизи (дослідження) виявлено інформацію, щодо якої в експерта існують підстави вважати її секретною, то експерт повідомляє про це уповноважену особу (орган, замовника).

35. Експертні дослідження виконуються в порядку, передбаченому для проведення експертиз. Хід і результати таких досліджень викладаються у висновку експертного дослідження.

Висновок експертного дослідження складається за структурою та змістом висновку експерта з такими винятками:

у вступній частині висновку зазначається, хто і коли звернувся до експертного підрозділу чи безпосередньо до експерта із замовленням про проведення дослідження;

не робиться запис щодо відповідальності особи, яка проводить дослідження, за надання завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов’язків.

36. Висновок експертного дослідження оформлюється на відповідному бланку для експертного підрозділу (додаток 6) і підписується експертом.

Крім того, експерт підписує кожну сторінку висновку експертного дослідження, на якій є текст.

Якщо до висновку експертного дослідження додаються ілюстративні таблиці, фототаблиці, креслення, схеми, діаграми тощо, вони також підписуються експертом.

1. Для бланка встановлено такі розміри та поля:

формат А4 (210x297 мм);

верхнє - 3 мм;

ліве - 30 мм;

праве - 10 мм.

2. Висота всіх зображень й написів на аркуші - 49 мм, з урахуванням допуску +2 мм.

3. Усі реквізити бланка відцентровані, виконуються шрифтом гарнітури "Times New Roman" фарбою чорного кольору.

4. Зображення малого Державного Герба України розміщується у центрі верхнього поля. Розміри зображення малого Державного Герба України:

ширина - 12 мм, висота - 17 мм.

5. Напис "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ" розміщується під зображенням малого Державного Герба України на відстані 2 мм, виконується 16 кеглем великими світлими літерами з розрідженим інтервалом між літерами на 2 пункти.

6. Найменування установи "Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз" розміщується під написом "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ" на відстані 2 мм, виконується 14 кеглем малими напівжирними літерами, двома рядками, між рядками проставляється точне значення 12 пунктів міжрядкового інтервалу.

7. Напис "ПОВІДОМЛЕННЯ" розміщується під написом "Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз" на відстані 2 мм, виконується 18 кеглем великими напівжирними літерами з розрідженим інтервалом між літерами на 2 пункти.

8. Усі написи бланка відокремлюються подвійною лінією, що проходить по всій зоні розташування реквізитів: перша - жирна, друга - світла, загальною товщиною 3 пункти. Відстань між написом "ПОВІДОМЛЕННЯ" та жирною лінією - 2 мм.

9. Під подвійною лінією на відстані 7 мм розміщуються три лінії по 45 мм кожна: з лівого боку для написання дати складання повідомлення, по центру - назви міста, де складено повідомлення, з правого боку - номера повідомлення. Всі лінії світлі. Назва міста та знак "№" виконуються 12 кеглем.

1. Для бланка встановлено такі розміри та поля:

формат А4 (210x297 мм);

верхнє - 3 мм;

ліве - 30 мм;

праве - 10 мм.

2. Висота всіх зображень й написів на аркуші - 49 мм, з урахуванням допуску +2 мм.

3. Усі реквізити бланка відцентровані, виконуються шрифтом гарнітури "Times New Roman" фарбою чорного кольору.

4. Зображення малого Державного Герба України розміщується у центрі верхнього поля. Розміри зображення малого Державного Герба України:

ширина - 12 мм, висота - 17 мм.

5. Напис "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ" розміщується під зображенням малого Державного Герба України на відстані 2 мм, виконується 16 кеглем великими світлими літерами з розрідженим інтервалом між літерами на 2 пункти.

6. Найменування установи "Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз" розміщується під написом "СЛУЖБА БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ" на відстані 2 мм, виконується 14 кеглем малими напівжирними літерами, двома рядками, між рядками проставляється точне значення 12 пунктів міжрядкового інтервалу.

7. Напис "КЛОПОТАННЯ" розміщується під написом "Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз" на відстані 2 мм, виконується 18 кеглем великими напівжирними літерами з розрідженим інтервалом між літерами на 2 пункти.

8. Усі написи бланка відокремлюються подвійною лінією, що проходить по всій зоні розташування реквізитів: перша - жирна, друга - світла, загальною товщиною 3 пункти. Відстань між написом "КЛОПОТАННЯ" та жирною лінією - 2 мм.

9. Під подвійною лінією на відстані 7 мм розміщуються три лінії по 45 мм кожна: з лівого боку для написання дати складання клопотання, по центру - назви міста, де складено клопотання, з правого боку - номера клопотання. Всі лінії світлі. Назва міста та знак "№" виконуються 12 кеглем.

1. Почеркознавча та лінгвістична експертиза

Дослідження почерку і підписів (індекс експертної спеціальності 1.1)

Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?

Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?

Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?

Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст документа (назва документа та його реквізити, графа, рядок), у незвичайному стані (втома, стан збудження або гальмування, психічне захворювання та ін.)?

Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) навмисно зміненим почерком?

Особою якої статі виконано рукописний текст?

До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?

Семантико-текстуальне дослідження писемного та усного мовлення (індекс експертної спеціальності 1.4)

Питання щодо досліджень писемномовленнєвих текстів та усних повідомлень, виступів тощо

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) заклики до повалення конституційного ладу, захоплення державної влади?

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) заклики до здійснення певних деструктивних дій?

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) заклики щодо посягань на територіальну цілісність і недоторканність держави?

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) заклики до масових безпорядків (заворушень)?

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) погрози фізичною розправою, вбивством певній особі?

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) висловлювання, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності?

Чи міститься в тексті (у промові, виступі тощо) пропаганда насильства, війни, наркотиків, національної винятковості або нетерпимості тощо? (Ініціатор має виокремити те, що його цікавить)

Чи міститься в тексті (у промові, виступі тощо) негативна інформація стосовно певної особи? Якщо так, то у якій формі вона викладена - фактичних тверджень чи оціночних суджень?

Чи містять висловлювання автора тексту (промовця) негативну або позитивну оцінку певної особи та її діяльності?

Чи є цей вислів об’єктивно образливим? (Ініціатор має вказати, який саме вислів)

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) висловлювання, які принижують честь, гідність та ділову репутацію певної особи?

Чи містяться у змісті цього тексту (у промові, виступі тощо) логічні помилки і які саме?

Чи є смислова суперечність між змістом певних фрагментів вказаного тексту (у промові, виступі тощо)? (Ініціатор має вказати, яких саме фрагментів)

Які можливі мотиви складання цього писемномовленнєвого тексту або усного повідомлення, окрім тих, що декларуються?

Чи містить цей текст (чи містяться у промові, виступі тощо) порівняння, алегорії і де саме?

Чи однозначно тлумачиться цей вислів у тексті (у промові, виступі тощо)? Вкажіть усі ймовірні значення цього вислову за умов наявного контексту (Ініціатор має вказати, який саме вислів)

Яке значення мають певне слово, висловлювання в цьому тексті (у промові, виступі тощо)? Чи є воно однозначним? (Ініціатор має вказати, які саме слова, висловлювання)

Чи є це питання навідним? (Ініціатор має вказати, яке саме питання)

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) вказівки, настанови, накази, прохання, інші види спонукання, схиляння до вчинення певної дії?

Чи міститься в тексті (у промові, виступі тощо) пропозиція вчинити певну дію?

Чи містяться в тексті (у промові, виступі тощо) ознаки повідомлення однобічної, упередженої інформації щодо певних подій, діяльності певної партії і т.п.? (Ініціатор має вказати, щодо чого саме)

Питання щодо досліджень писемномовленнєвих текстів

Чи відповідає текст за своїм стилістичним оформленням стандартам офіційно-ділового листування?

Чи відповідає текст стилістичним стандартам складання певних нормативно-правових актів? (Ініціатор має вказати, про які саме нормативно-правові акти йдеться)

Чи відповідає цей текст стандартним вимогам до мовного оформлення зазначеного типу документів? (Ініціатор має вказати, про який тип документів йдеться)

Чи спостерігаються смислові протиріччя, суттєві змістовні відмінності між показаннями однієї й тієї ж особи у тексті протоколів допиту? (Ініціатор має вказати особу)

Чи є цей текст запозиченням як змістової, так і мовної сторін іншого наданого тексту? Де саме таке запозичення спостерігається?

Чи спостерігаються у цьому виданні ознаки редакторського виправлення наданого рукопису-оригіналу?

Чи використовувався під час складання цього тексту електронний варіант наданого іншого тексту?

Авторознавче дослідження писемного мовлення (індекс експертної спеціальності 1.5)

Чи є певна особа автором цього тексту?

Чи є певна особа автором декількох різних текстів?

Чи складені надані тексти одним і тим самим автором?

Чи є автор та виконавець цього тексту однією особою?

Чи є автор та виконавець тексту різними особами?

Чи створений текст документа під диктовку або шляхом переписування (передруку)?

Чи складений цей текст двома певними особами? Які саме фрагменти тексту складені кожним із певних авторів?

Чи складений цей текст кількома авторами?

Чи не є певна особа співавтором цього тексту?

Які риси соціально-демографічного портрету автора можна встановити за цим текстом?

Яка основна мова спілкування (чи рідна мова) певної особи-автора цього тексту?

Чи володіє певна особа-автор наданого тексту навичками складання документів цього виду?

Чи не брала участь у складанні цього тексту особа, яка володіє навичками відбору показань?

Чи не є автором заяви від імені підозрюваного, явки з повинною тощо співробітник правоохоронних органів?

Чи спостерігаються в цьому тексті ознаки незвичного психофізіологічного стану його автора?

У яких фрагментах цього тексту відбилася значна емоційна активація автора?

Чи спостерігається в цьому тексті суттєва руйнація його мовної та змістовної сторін внаслідок можливого незвичного психофізіологічного стану автора?

Чи спостерігаються в цьому тексті ознаки, притаманні передсмертним листам (запискам)?

Чи спостерігаються в цьому тексті ознаки наявності стійкої патології мовно-розумових процесів у його автора?

Чи спостерігається в тексті неадекватна до змісту мовна поведінка автора, у яких саме фрагментах і чим вона може бути викликана?

Чи не спостерігається в цьому тексті маскування авторства шляхом диктування тексту особі з менш розвинутими навичками писемного мовлення?

Чи не спостерігається в цьому тексті маскування авторства шляхом компіляції тексту?

Чи не спостерігається в цьому тексті навмисне викривлення писемного мовлення?

Чи не спостерігається в цьому тексті імітація стресового стану автора?

Чи не є цей текст імітацією передсмертного листа?

Чи не складений цей текст з імітацією мовлення певної особи?

2. Технічна експертиза документів

Дослідження реквізитів документів (індекс експертної спеціальності 2.1)

Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який зміст первинного тексту?

Чи була заміна (переклейка) фотокартки (марки, ярлика) в документі?

Чи проводилась перепрошивка аркушів документа (паспорта, військового квитка тощо)?

Чи замінювались у документі (договорі, зошиті, книзі, медичній картці тощо) аркуші?

Який зміст замаскованого (зафарбованого, забрудненого, замазаного тощо) тексту?

Який зміст знебарвленого тексту?

Чи є в цьому документі (на аркуші паперу) невидимий текст і якщо є, то який саме?

Чи є на документі (аркуші паперу) вдавлені штрихи, утворені писальним приладом (знакодрукувальним пристроєм тощо)? Якщо є, то який зміст тексту, що утворений вдавленими штрихами?

Чи є на обгорілих аркушах який-небудь текст і (або) зображення? Якщо є, то який (яке) саме?

Яким чином виконаний підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові), текст документа (за допомогою технічних засобів чи писальним приладом)?

Писальним приладом якого типу виконано рукописні тексти (підписи) у наданому документі?

Чи виконані записи в документі писальним приладом (кульковою ручкою, ручкою з пером, олівцем тощо), наданим на дослідження?

У якій послідовності виконувалися реквізити цього документа (підпис, відбиток печатки тощо)? або - Що у наданих документах виконано раніше: оригінал тексту чи оригінал підпису (у місцях, де підпис перетинається з текстом)?

Чи становили раніше одне ціле надані на експертизу частини документа?

Чи належали надані на експертизу частини документа певному документу (бланку доручення, паспорту, накладній тощо)? Якщо так, то який зміст відновленого документа?

Чи не слугував наданий документ або його фрагменти оригіналом для виготовлення представлених на дослідження технічних зображень документів (копій)?

Чи не нанесене зображення реквізиту (підпис, відбиток печатки, текст) у копії документа № 1 та в копії документа № 2 з використанням одного і того самого зображення реквізиту (підпису, відбитку печатки, тексту)?

Чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою комп’ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?

Чи використані для створення змонтованого документа документи, вилучені в особи (прізвище, ім’я, по батькові)?

Дослідження матеріалів документів (індекс експертної спеціальності 2.2)

До якого роду, виду (іншої класифікаційної категорії) належить матеріал документа (папір, клей, фарбувальна речовина штрихів записів тощо)?

Чи мають спільну родову (групову) належність матеріали цього примірника друкованої продукції або документа (папір, клей, картон, фарбувальна речовина тощо) з матеріалами, вилученими з певного місця (склад, цех, квартира тощо)?

Чи написано текст фарбою з цієї ємності?

Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів (індекс експертної спеціальності 2.3)

Яким способом виготовлено текст та всі реквізити бланку документа (грошової банкноти)?

Чи відповідає наданий на дослідження бланк документа зразку (зразкам) бланку документа?

Яким способом нанесений відбиток печатки (штампа, факсиміле) у наданому документі? (Ініціатор має вказати або повний текст, що наявний у відбитку, або назву організації, зазначеної у відбитку)

Чи нанесено відбиток печатки (штампа, факсиміле) в наданому документі наданим кліше печатки (штампу, факсиміле)? (Ініціатор має вказати або повний текст, що наявний у відбитку, або назву організації, зазначеної у відбитку)

Чи нанесено відбиток печатки (штампа, факсиміле) в наданому документі кліше печатки (штампу, факсиміле), експериментальні та (або) вільні зразки відбитків якої (якого) надані для порівняльного дослідження? (Ініціатор має вказати або повний текст, що наявний у відбитку, або назву організації, зазначеної у відбитку)

Чи нанесено відбитки печатки (штампа, факсиміле) в наданих документах одним і тим самим кліше печатки (штампа, факсиміле)? (Ініціатор має вказати або повний текст, що наявний у відбитку, або назву організації, зазначеної у відбитку)

У який період часу нанесено відбиток печатки у наданому документі? (Ініціатор має вказати або повний текст, що наявний у відбитку, або назву організації, зазначеної у відбитку)

Чи відповідають надані на дослідження грошові банкноти номіналом _____ в кількості ____ одиниць з наступними серійними номерами: ______ на загальну суму ______ зразкам грошових банкнот __________ (країна), що випущені в обіг підприємством, яке здійснює офіційний випуск грошових знаків (або які знаходяться в офіційному грошовому обігу)? Якщо ні, то яким способом вони виготовлені?

Чи відповідають марки акцизного податку з наступними серіями та номерами: ______ зразкам марок акцизного податку, що знаходяться в офіційному обігу на території України? Якщо ні, то яким способом вони виготовлені?

Який тип принтера (копіювального апарата, багатофункціонального пристрою), на якому виготовлений наданий документ?

Чи виготовлено наданий документ за допомогою принтера (копіювального апарата, багатофункціонального пристрою), зразки друку якого надані для порівняльного дослідження?

Чи виготовлено наданий документ за допомогою принтера (копіювального апарата, багатофункціонального пристрою), наданого на дослідження?

Чи виготовлені надані документи (або його частини) на одному або різних принтерах (копіювальних апаратах, багатофункціональних пристроях)?

Друкарська машинка якого класу, типу, виду, марки, моделі використовувалася для виконання машинописного тексту?

На одній чи різних друкарських машинках виконані тексти документів?

Чи виконаний текст документа на тому ж знакодрукуючому (знакосинтезуючому) пристрої, що і надані зразки текстів?

Чи з одного набору (форми, кліше) надруковані надані документи?

3. Експертиза зброї

Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї (індекс експертної спеціальності 3.1)

Чи відноситься до категорії стрілецької вогнепальної зброї наданий на експертизу предмет, зовні схожий на зброю (пістолет, револьвер, автомат, карабін, гвинтівку, пістолет-кулемет тощо), який було вилучено під час слідчої дії (огляду місця події, обшуку, виїмки тощо) або добровільної здачі? (Ініціатор має вказати серію та номер зброї)

Яким чином (промисловим, кустарним чи саморобним) виготовлені частини, деталі та механізми наданої на експертизу зброї?

До якої моделі, типу та виду належить надана на експертизу зброя?

Чи придатна надана на експертизу зброя до проведення з неї неодноразових пострілів (стрільби) із забезпеченням стріляним метальним снарядам достатньої вражаючої здатності, необхідної для нанесення небезпечних для життя ушкоджень? Якщо ні, то з яких саме причин неможливо провести постріли (стрільбу) із наданої зброї?

Чи справна надана на експертизу зброя? Якщо ні, то у чому полягає її несправність?

Чи вносилися конструктивні зміни в надану на експертизу зброю? Якщо так, то які саме?

Чи впливають внесені конструктивні зміни на процес проведення пострілів (стрільби) з наданої на експертизу зброї? Якщо так, то яким чином?

Чи надають нових вогнепальних властивостей наданій на експертизу зброї внесені в неї конструктивні зміни? Якщо так, то яких саме?

Чи має надана на експертизу зброя будь-які пошкодження або дефекти? Якщо так, то які саме? Чи впливають вони на можливість проведення пострілів (стрільби)?

Чи можливо здійснювати постріли (стрільбу) із наданої на експертизу зброї за певних умов? (наприклад: із розкладеним прикладом, складеним, неповністю зафіксованим тощо)?

Чи відноситься до категорії бойових припасів стрілецької вогнепальної зброї наданий на експертизу предмет, зовні схожий на набій, який було вилучено під час слідчої дії (огляду місця події, обшуку, виїмки тощо) або добровільної здачі?

Чи відноситься до складової частини чи елемента набою наданий на експертизу предмет, зовні схожий на гільзу (капсуль-запальник, кулю, дріб, картеч, пиж, пиж-контейнер тощо), який було вилучено під час слідчої дії (огляду місця події, обшуку, виїмки тощо) або добровільної здачі?

Яким чином (промисловим, кустарним чи саморобним) виготовлена частина чи елемент наданого на експертизу набою?

У стрілецькій вогнепальній зброї якої моделі, типу та виду застосовується наданий на експертизу набій?

Чи придатний наданий на експертизу набій до здійснення пострілу (стрільби) із забезпеченням стріляним метальним снарядам достатньої вражаючої здатності, необхідної для нанесення небезпечних для життя ушкоджень? Якщо ні, то з яких саме причин неможливо провести постріл (стрільбу)?

Чи придатна до забезпечення проведення пострілу (стрільби) надана на експертизу частина чи елемент набою? Якщо ні, то в чому причина?

Чи вносилися конструктивні зміни в наданий на експертизу набій? Якщо так, то які саме?

Чи надають нових вогнепальних властивостей наданому на експертизу набою внесені в нього конструктивні зміни? Якщо так, то яких саме?

Чи має наданий на експертизу набій будь-які пошкодження або дефекти? Якщо так, то які саме? Чи впливають вони на можливість проведення пострілів (стрільби)?

Балістичне дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу (індекс експертної спеціальності 3.2)

Чи міг з цієї зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на ґрунт, підлогу тощо) відбутися постріл без натискання на спусковий гачок?

Чи вистріляний метальний снаряд (куля, шрот, картеч) з цього екземпляра зброї?

Чи відстріляні ці гільзи зі зброї, наданої для дослідження?

Чи вистріляні (відстріляні) ці кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?

З якої зброї (вид, система, модель) вистріляна ця куля?

Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного набою?

Яким метальним снарядом (кулею, шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці (обріза рушниці)?

З гладкоствольної зброї якого калібру відстріляний метальний снаряд (куля, шрот, картеч), вилучений під час слідчої дії (огляду місця події, обшуку, виїмки тощо)?

Чи є це пошкодження вогнепальним?

Кулею якого калібру, типу (оболонковою, напівоболонковою тощо) утворено пошкодження?

Яким є це пошкодження - вхідним чи вихідним?

У якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об’єкті, який було вилучено під час слідчої дії (огляду місця події, обшуку, виїмки тощо)?