Відповідно до положень статті 28 Закону України "Про правові засади цивільного захисту", постанов Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 874 "Про удосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту", від 2 листопада 2006 року N 1539 "Про затвердження Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" та з метою удосконалення організації навчального процесу з функціонального навчання керівного складу, управлінських кадрів і фахівців, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту в мережі навчально-методичних установ єдиної системи цивільного захисту,

1. Затвердити Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання у мережі навчально-методичних установ єдиної системи цивільного захисту, що додається.

2. Т.в.о. начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту Університету цивільного захисту України Полюховичу В.І., начальникам навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Автономної Республіки Крим, областей, міських курсів цивільної оборони міст Києва та Севастополя організувати та здійснювати навчальний процес відповідно до вимог цього Положення.

3. Управлінню освіти і науки (Євсюков О.П.) спільно з Управлінням правового забезпечення (Сухомлин О.М.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Третьякова В.М.

1.1. Це Положення визначає єдині вимоги до організації навчального процесу та змісту функціонального навчання в межах територіальних і функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту (далі - ЄС ЦЗ).

1.2. Згідно з пунктом 4 Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 874, функціональне навчання осіб керівного складу цивільного захисту та інших управлінських кадрів і фахівців, на яких поширюється дія законів у сфері цивільного захисту, - це форма підвищення кваліфікації цільового призначення, що забезпечує своєчасне і систематичне оновлення, поглиблення спеціальних знань, умінь та навичок, необхідних для виконання певних функцій щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та здійснення ефективного управління у сфері цивільного захисту.

1.3. Навчальний процес з функціонального навчання - це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію функціонального навчання на підставі державних стандартів освіти, а також вимог до функціональних програм навчання у сфері цивільного захисту та категорій осіб керівного складу цивільного захисту, інших управлінських кадрів і фахівців, які підлягають навчанню у сфері цивільного захисту, відповідно до переліку, визначеного в додатку 1 до Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 874.

1.4. Функціональне навчання забезпечує на державному, регіональному, місцевому та об'єктовому рівнях потреби центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у підвищенні рівня компетентності (знань, умінь) державних службовців, інших керівних і управлінських кадрів виконувати певні функції у межах законодавчо визначених повноважень у сфері цивільного захисту, удосконалення професійної підготовленості фахівців виконувати службові обов'язки і поставлені завдання у режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного та воєнного стану ЄС ЦЗ.

1.5. Навчальний процес з функціонального навчання здійснюється: на державному рівні - Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту (далі - Інститут); на регіональному - обласними курсами підвищення кваліфікації керівних кадрів у складі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності; на місцевому та об'єктовому рівнях - міськими курсами цивільної оборони та навчально-консультаційними пунктами (далі - установи, навчальні заклади), які в установленому порядку отримали сертифікат на проведення діяльності з функціонального навчання у сфері цивільного захисту (далі - Сертифікат), зразок якого наведений у додатку 1 до Типового положення про територіальні курси, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, затвердженого наказом МНС від 31.08.2005 N 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2005 року за N 1226/11506 (далі - Типове положення).

2.1. Функціональне навчання здійснюється відповідно до Законів України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про правові засади цивільного захисту", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про оборону України", "Про Цивільну оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про боротьбу з тероризмом", інших нормативно-правових актів України з питань вищої, професійно-технічної освіти, цивільного захисту, системи стандартів освіти, а також нормативних документів МОН та МНС.

2.2. Основними видами функціонального навчання, що забезпечують його безперервність, є:

короткострокове (до 72 навчальних годин) підвищення кваліфікації керівних та управлінських кадрів - проводиться з відривом від виробництва в Інституті, на обласних курсах підвищення кваліфікації керівних кадрів у складі навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності (далі - центри), на виїзних заняттях з підвищення рівня компетентності державних службовців, інших керівних і управлінських кадрів, які за сферою своїх посадових обов'язків виконують певні завдання, функції у межах законодавчо визначених повноважень з питань цивільного захисту.

До короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення також належить участь керівних кадрів у навчально-методичних зборах цивільного захисту, конференціях, семінарах з проблем запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

курсове (тривалість визначається програмами постійно діючих семінарів, але не перевищує 36 годин) - проводиться з відривом від виробництва на міських курсах цивільної оборони (далі - курси) як за цільовим призначенням щодо корекції професійної підготовленості фахівців виконувати службові обов'язки і поставлені завдання у різних режимах діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, так і на замовлення відповідно до потреб підприємств, установ та організацій;

практичне (до 56 годин) - здійснюється без відриву від виробництва майстрами виробничого навчання, завідувачами навчально-консультаційних пунктів безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях, у навчальних закладах відповідно до програм практичної підготовки до дій за надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах та організаціях, положень, настанов, рекомендацій щодо підготовки та проведення об'єктових комплексних, штабних, тактико-спеціальних навчань, тренувань та спеціальних навчально-організаційних заходів з цивільного захисту;

самостійна підготовка.

2.3. Основними документами, що регламентують здійснення функціонального навчання, є Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 874, Типове положення та це Положення.

2.4. Основою для планування функціонального навчання є Директива начальника цивільного захисту України про основні завдання ЄС ЦЗ на рік, навчальні плани та функціональні програми навчання у сфері цивільного захисту, положення, настанови, рекомендації щодо підготовки та проведення спеціальних об'єктових навчань, тренувань і навчально-організаційних заходів з цивільного захисту.

Для організації навчального процесу з функціонального навчання установами, навчальними закладами розробляються: плани комплектування слухачами з функціонального навчання у сфері цивільного захисту на рік; плани-графіки проведення на підприємствах, в установах, організаціях спеціальних об'єктових навчань, тренувань з цивільного захисту та навчально-тренувальних занять на потенційно небезпечних об'єктах з відпрацювання дій за можливими аварійними ситуаціями на рік; робочі навчальні програми курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту; програми постійно діючих семінарів; програми практичної підготовки до дій за надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах, організаціях; річні плани роботи обласних, міських курсів, навчально-консультаційних пунктів та пересувних навчальних засобів; графіки використання закріпленої за курсами, центром навчально-матеріальної бази об'єктів господарювання для проведення практичних занять зі слухачами на рік; плани річного навчального навантаження викладачів; розклади занять на кожну групу з теоретичного навчання (курсів підвищення кваліфікації цільового призначення та курсового навчання) та розклади занять з практичного навчання; правила внутрішнього розпорядку.

Ведуться: журнали обліку роботи майстрів виробничого навчання; обліку теоретичного навчання; обліку практичного навчання; контролю навчального процесу; виданих посвідчень про функціональне навчання у сфері цивільного захисту; роботи навчально-консультаційних пунктів; роботи пересувних навчальних засобів; облік індивідуальних завдань слухачам; картки персонального обліку слухачів.

2.5. Плани комплектування установ слухачами з функціонального навчання у сфері цивільного захисту на рік складаються відповідно до вимог Типового положення і затверджуються відповідно рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій.

План комплектування слухачами Інституту затверджується відповідно до пункту 17 Положення про порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів і фахівців у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року N 874, рішенням Кабінету Міністрів України.

2.6. Плани-графіки проведення на підприємствах, в установах, організаціях спеціальних об'єктових навчань, тренувань з цивільного захисту та навчально-тренувальних занять на потенційно небезпечних об'єктах з відпрацювання дій за можливими аварійними ситуаціями (далі - План-графік) (додаток 1) складаються міськими курсами та навчально-консультаційними пунктами на рік на підставі Плану основних заходів з підготовки територіальної підсистеми цивільного захисту міста, району. План-графік підписується завідувачем міських курсів (навчально-консультаційного пункту), керівником структурного підрозділу з питань надзвичайних ситуацій у складі місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і затверджується відповідним начальником територіальної підсистеми цивільного захисту.

2.7. На кожну групу слухачів з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення відповідно до плану комплектування та робочого навчального плану складається розклад занять на тиждень. З курсового навчання такий розклад складається на термін навчання, визначений програмою постійно діючого семінару. У розкладі занять вказуються: день, дата та години проведення занять, номер і назва навчального модуля, теми та вид заняття, місце його проведення, прізвища тих, хто проводить заняття. Розклад підписується начальником (завідуючим) курсів та затверджується керівником центру. На міських курсах цивільної оборони, які розташовані екстериторіально від центру, розклад підписується старшим майстром виробничого навчання та затверджується керівником курсів.

На підставі Плану-графіка та наказу місцевого органу управління освіти про порядок проведення Дня цивільного захисту та Тижня безпеки дитини на міських курсах відповідно до Програм практичної підготовки до дій за надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах, організаціях складається розклад занять з практичного навчання міських курсів навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності на місяць (додаток 2).

У навчально-консультаційному пункті практичне навчання проводиться згідно з планом роботи завідувача пункту на місяць, затвердженим начальником обласних курсів. Окремо розклад занять з практичного навчання завідувачем пункту не складається.

У разі проведення на базі пункту виїзних занять з курсового навчання викладачами та майстрами виробничого навчання курсів, а також при залученні, за згодою, до проведення занять з курсового навчання персоналу аварійно-рятувальних, спеціалізованих служб цивільного захисту або інших фахівців підприємств, установ, організацій, завідувач пункту складає розклад занять з курсового навчання, який затверджується керівником обласних курсів за погодженням з відповідним керівником структурного підрозділу з питань надзвичайних ситуацій у складі місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

2.8. У річному плані роботи центру окремими його розділами визначаються заходи з організації функціонального навчання на обласних, міських курсах та навчально-консультаційних пунктах.

План роботи обласних курсів підписується його керівником і затверджується начальником центру.

Плани роботи міських курсів, навчально-консультаційних пунктів підписуються їх завідувачами, погоджуються відповідними керівниками структурних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій у складі органів місцевого самоврядування і затверджуються начальником центру.

У планах роботи курсів, навчально-консультаційних пунктів відображаються найменування заходів, хто проводить захід, хто залучається, строки проведення заходів за місяцями, відмітка про виконання.

У преамбулі плану вказується нормативно-правова база та організаційно-розпорядчі документи, на підставі яких розробляється план, а також головні завдання курсів, навчально-консультаційних пунктів на рік.

В основній частині плану окремими розділами наводяться заходи з навчальної, методичної, організаційної роботи, підвищення кваліфікації педагогічних працівників, роботи з персоналом та соціальної роботи, пропаганди цивільного захисту, удосконалення навчальної матеріально-технічної бази, інші заходи, що забезпечують виконання статутних завдань.

2.9. Графік використання закріпленої за курсами навчально-матеріальної бази об'єктів господарювання для проведення практичних занять зі слухачами у навчальному році (додаток 3) розробляється на основі рішення відповідного начальника територіальної підсистеми цивільного захисту про закріплення об'єктів для проведення практичних занять та плану комплектування центру слухачами з функціонального навчання.

За курсами щороку закріплюються навчальні об'єкти: захисна споруда, диспетчерський пункт потенційно небезпечного об'єкта, базовий (опорний) загальноосвітній навчальний заклад з цивільного захисту, один з об'єктів територіальної мережі спостереження та контролю.

У разі відсутності на курсах навчально-тренувального (навчального) містечка за ними можуть бути закріплені навчальні містечка об'єктів господарської діяльності.

Графік розробляється курсами, погоджується всіма керівниками закріплених об'єктів господарювання і затверджується начальником курсів, центру.

При необхідності дані графіка можуть звірятись (уточнюватись) з керівництвом об'єктів господарювання перед початком кожного навчального місяця.

2.10. План річного навчального навантаження викладачів з функціонального навчання відображає обсяг часу навчальної роботи з функціонального навчання за півроку та в цілому за рік. План складається та підписується заступником керівника установи, навчального закладу та затверджується його керівником.

На підставі цього плану здійснюється загальне планування робочого часу викладачів на поточний навчальний рік, що відображається в індивідуальному плані роботи викладача на навчальний рік (додаток 4) за розділами: навчальна робота, методична та дослідницько-експериментальна робота, наукова робота (за наявності кафедр), організаційна робота.

2.11. Облік роботи майстра виробничого навчання ведеться у журналі обліку роботи майстра виробничого навчання міських курсів за рік (додаток 5) та відображає заходи з курсового, практичного навчання, надання консультаційно-методичної та практичної допомоги керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів з підготовки населення до дій за надзвичайних ситуацій, а також заходи навчально-методичної та організаційної роботи.

2.12. Облік завдань та консультацій, отриманих слухачами курсів короткострокового підвищення кваліфікації при виконанні ними індивідуальних завдань як форми самостійної роботи, ведеться в розділі II журналу обліку теоретичного навчання (додаток 6).

Журнал обліку практичного навчання (додаток 7) ведеться для кожного об'єкта господарської діяльності, який внесений до плану-графіка проведення на підприємствах, в установах, організаціях спеціальних об'єктових навчань, тренувань з цивільного захисту, а також навчального закладу, у якому сплановано День цивільного захисту або Тиждень безпеки дитини на навчальний рік. У журналі відображаються заходи, які проводяться майстрами виробничого навчання на об'єкті господарської діяльності або в навчальному закладі, згідно з програмою практичної підготовки.

Облік консультацій, наданих майстрами виробничого навчання під час роботи на підприємствах, в установах, організаціях, ведеться в розділі II журналу обліку практичного навчання.

Облік консультацій, наданих майстрами виробничого навчання під час чергування у консультаційно-методичному кабінеті курсів, ведеться в окремому журналі, у якому відображаються: дата проведення консультації, тема та стислий зміст консультації, посада та прізвище особи, якій надано консультацію, кількість годин, підпис педагогічного працівника.

Картки персонального обліку слухачів запроваджуються установами, навчальними закладами для внесення відомостей про періодичне проходження керівними кадрами і фахівцями курсів з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення. При курсовому навчанні такі картки ведуться тільки на навчальні категорії оперативного складу об'єктових аварійно-рятувальних служб, працівників диспетчерських служб, фахівців, які залучаються для організації та проведення робіт з дегазації, дезактивації об'єктів і територій та хіміко-дозиметричного контролю, командирів груп, ланок з обслуговування захисних споруд та керівників територіальних невоєнізованих формувань. До карток заносяться: найменування навчальної категорії, прізвище, ім'я та по батькові слухача, підприємство, установа, організація, з якої він відряджався на навчання, основна посада та посада за заходами з цивільного захисту, термін та строки навчання, відмітка про проходження навчально-методичних зборів. Картки виконуються в електронному вигляді.

3.1. Зміст функціонального навчання визначається функціональною програмою навчання, робочими програмами підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту, програмами постійно діючих семінарів та практичної підготовки до дій за надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах та організаціях, іншими нормативними документами установи, навчального закладу і відображається у відповідних навчальних посібниках, методичних матеріалах, контрольних завданнях, тестах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.

3.2. Показниками сформованості умінь (здатності, готовності) слухачів до виконання функцій за цільовим призначенням у сфері цивільного захисту виступають:

показник набуття компетенції - обсягу знань (оновленої або розширеної інформації) та практичного досвіду їх застосування відповідно до переліку завдань і обов'язків, які мають виконувати слухачі згідно з визначеним посадовими інструкціями рівнем їх діяльності відносно безпеки у надзвичайних ситуаціях;

технологічність (раціональність у затратах сил, засобів, матеріальних резервів, часу при вирішенні завдань) готовності, що характеризує ефективність застосування слухачами знань і умінь;

правовий показник, який передбачає готовність до виконання функцій у сфері цивільного захисту згідно з чинним законодавством;

показник можливості самовдосконалення шляхом поповнення знань і умінь для розв'язання на місцях конкретних виробничих проблем із запобігання надзвичайним ситуаціям та підтримки готовності до реагування на них і вжиття заходів щодо усунення або мінімізації їх наслідків.

3.3. Навчальний план і функціональна програма навчання розробляються установами, навчальними закладами на термін дії Сертифіката. Зміст функціональної програми визначається згідно з рекомендаціями та вимогами, розробленими Інститутом, та враховує:

нормативну частину функціонального навчання (для формування навчального плану та змісту загальної складової програми);

перелік завдань та обов'язків осіб, які займають посади в органах управління та силах відповідного рівня, що утворені в межах ЄС ЦЗ (для формування змісту варіативної, спеціальної складової програми);

визначені замовником на навчання техногенно-екологічні особливості регіону та практику ведення цивільного захисту територіальною підсистемою (для формування змісту регіональної складової програми);

фонд формалізованих завдань, призначених для діагностики рівня сформованості умінь для виконання додаткових посадових обов'язків у сфері цивільного захисту при будь-яких режимах її функціонування.

3.4. За своєю структурою функціональна програма навчання поділяється на:

загальну складову, що розкриває загальнодержавні проблеми з побудови та нормативно-правового забезпечення системи цивільного захисту, оновлює і вдосконалює знання про сутність, функції та основні заходи щодо реалізації завдань із запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;

спеціальну складову, що формує здатність слухача виконувати в межах штатної посади додаткові функції і обов'язки відповідно до характеристик посад, утворених у межах ЄС ЦЗ;

регіональну складову, що передбачає здобуття слухачами знань і умінь виконувати завдання з цивільного захисту з урахуванням природних і техногенно-екологічних особливостей регіону.

3.5. Навчальні плани і функціональні програми навчання у сфері цивільного захисту установ узгоджуються з Інститутом та за погодженням замовника затверджуються відповідними начальниками територіальних підсистем цивільного захисту - керівниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Навчальний план і функціональна програма навчання у сфері цивільного захисту Інституту затверджуються МНС.

Відповідно до затвердженого навчального плану і функціональної програми навчання окремо для кожної категорії слухачів розробляються:

для категорій слухачів, які проходять навчання з періодичністю один раз на п'ять років, - робочі навчальні програми курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту;

для категорій слухачів, які проходять навчання з періодичністю один раз на три роки, - програми постійно діючих семінарів та програми практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, в установах та організаціях.

Робочі навчальні програми, програми постійно діючих семінарів та програми практичної підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах, в установах та організаціях затверджуються керівниками установ, навчальних закладів на підставі рішення педагогічної чи вченої рад за погодженням з уповноваженим від замовника на навчання.

3.6. Робоча навчальна програма курсів підвищення кваліфікації цільового призначення містить у собі: загальні положення (визначена конкретна мета і завдання програми, на кого орієнтована); вимоги до слухачів (повинен знати, повинен уміти); навчальний план; окремо з кожного навчального модуля загальної, спеціальної та регіональної складових визначаються навчальні цілі, тематичний план модуля за розділами - теоретичні заняття, практичні заняття, семінари - з наведенням змістовності тем (навчальних елементів), які наповнюють модулі, та часу, що відводиться на їх вивчення, перелік технічних та інформаційних засобів, список основної літератури; фонд кваліфікаційних завдань, додатки.

Робочий навчальний план відпрацьовується як складова робочої навчальної програми та конкретизує види навчальних занять, їх обсяг за навчальними модулями загальної, спеціальної та регіональної складових, форми контролю, а також обсяг часу на самостійну роботу.

3.7. Програмами постійно діючих семінарів визначається зміст теоретичної підготовки, сформований за спеціальною або, на вимогу замовника, регіональною складовими функціональної програми навчання та спрямований на розв'язання конкретного завдання у сфері цивільного захисту.

Структура таких програм містить у собі: тему; укладачів програми; загальні відомості - цільова група (на кого орієнтована програма та її мета), знання, уміння за результатами навчання; основний зміст програми (навчальні елементи, вид заняття, кількість годин); навчально-методичне забезпечення програми; список літератури; форми та методи діагностики рівня сформованості вмінь слухачів.

3.8. Програми практичної підготовки до дій за надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах та організаціях розробляються на підставі положень, настанов, рекомендацій щодо підготовки та проведення комплексних об'єктових навчань, тренувань, штабних об'єктових тренувань, тактико-спеціальних навчань, Дня цивільного захисту в загальноосвітніх середніх та професійно-технічних навчальних закладах, Тижня безпеки дитини в дошкільних навчальних закладах. Вони забезпечують здобуття слухачами практичних і організаційних навичок з проведення на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах заходів з цивільного захисту, а також закріплення на практиці одержаних теоретичних знань з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення та постійно діючих семінарів.

Структура таких програм містить у собі: тему; укладачів програми; навчальну мету, способи та методи її досягнення; перелік навчально-виробничих завдань (розробка документів з організації та проведення заходу, підготовка учасників заходу, підготовка місць практичних заходів, практика з проведення заходу); навчальні елементи навчально-виробничих завдань та послідовність їх виконання (номер, найменування навчально-виробничого завдання, зміст його навчальних елементів, основні види організації практичного навчання, час на їх відпрацювання; список літератури; критерії оцінки практичного заходу).

4.1. Основними формами організації навчального процесу з функціонального навчання є: навчальні заняття з теоретичної підготовки; виконання індивідуальних завдань; самостійна робота; практичне навчання на підприємствах, в установах та організаціях; контрольні заходи. Застосовуються форми навчання з повним або частковим відривом від виробництва, які можуть бути груповими (з теоретичної підготовки) та індивідуальними або груповими (з практичного навчання). За наявності відповідної навчально-матеріальної бази з виконання індивідуальних завдань може застосовуватися дистанційна форма навчання.

4.2. У навчальному процесі за програмами короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення використовуються такі види навчальних занять з теоретичної підготовки: лекції, практичні, семінарські та виїзні заняття, групові вправи, ділові або рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, консультації тощо.

Лекція - один з основних видів навчальних занять, що представляє собою усний, монологічний, систематичний, послідовний виклад викладачем навчального матеріалу. Вона передує всім іншим формам організації навчального процесу, дає змогу оперативно актуалізувати навчальний матеріал курсу, модуля.

За формою організації лекція може бути: інформаційною, проблемною, лекція-дискусія, консультація, бесіда, лекція з опорним конспектуванням, лекція-візуалізація або презентація. Лекції проводяться у відповідно обладнаному приміщенні - лекційній залі або в аудиторіях для однієї чи більше навчальних груп.

Практичне заняття призначено для закріплення матеріалу лекцій на основі рішення навчальних завдань. При цьому можуть використовуватися як традиційні методи (при наявності тільки крейди, дошки, авторучки та зошита), так і сучасні - з використанням комп'ютера та інших технічних засобів. Практичні заняття проводяться у навчальних аудиторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, або в навчальному кабінеті інформаційних технологій за підгрупами, оскільки вимагають більш тісного спілкування слухача й викладача.

Семінарське заняття представляє собою комплексну форму й завершальну ланку у вивченні певного модуля або складової програми, передбачених робочим навчальним планом.

Комплексність семінару полягає в обговоренні думок слухачів з роз'ясненням викладачем попередньо визначених питань теми, до яких слухачі готують тези виступів, та в поглибленому вивченні слухачами теорії й набуття ними навичок щодо використання теоретичних знань у практичній роботі. Семінарські заняття проводяться в навчальних аудиторіях з однією навчальною групою.

Виїзні заняття проводяться за угодами з підприємствами, установами та організаціями з метою наближення навчання до місця розташування замовника. Основними умовами організації виїзних занять є комплектування на місцях нормативної чисельності навчальної групи з однієї або декількох споріднених категорій слухачів та наявність навчально-матеріальної бази, що дає змогу якісно проводити навчальні заняття. Як правило, такою базою в угоді визначаються навчально-консультаційні пункти центрів.

Групова вправа - вид навчального заняття, який використовується під час вивчення навчальних модулів з основ управління, організації та дій за надзвичайних ситуацій, підготовки та застосування сил цивільного захисту. Вони мають за мету прищеплення слухачам навичок з прогнозу та оцінки обстановки, розрахунку необхідних сил і засобів для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, управління заходами з мінімізації та ліквідації наслідків НС. Групова вправа проводиться у навчальних аудиторіях з використанням макетів, карт, схем місцевості або обчислювальної техніки кабінету інформаційних технологій навчання.

Суть групової вправи полягає в тому, що всі слухачі, об'єднані в навчальну групу, призначаються і виконують обов'язки за однією і тією самою службовою посадою в умовах утвореної керівником обстановки.

Ділова (штабна) гра застосовується як метод активного навчання слухачів з метою вироблення в них навичок прийняття управлінських рішень за надзвичайних ситуацій, а також як засіб тестування здібностей. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила тощо. Ділова гра забезпечує високий рівень наближення до реальності, пластичне відтворення ситуації. Проводиться у навчальних аудиторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, або навчальному кабінеті інформаційних технологій на підставі як реальних планів цивільного захисту, так і спеціально утвореної викладачами обстановки. Слухачі завчасно поділяються на малі групи, у складі яких виконують обов'язки за різними посадами в системі цивільного захисту.

Консультація є видом навчального заняття, при якому слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Проводиться з метою надання допомоги слухачам у самостійному вивченні навчального матеріалу. Консультація може бути індивідуальною або проводитися у складі навчальної групи, підгрупи.

4.3. У навчальному процесі за програмами постійно діючих семінарів основними видами навчальних занять з теоретичної підготовки є: групові заняття, тренінги, навчальні екскурсії, консультації тощо.

Групове заняття - це вид навчального заняття, при якому одні питання викладаються пояснювально-лекційним методом, а інші або ті самі, але з метою закріплення матеріалу, - шляхом виконання практичних дій, розв'язування задач, тренування. Самостійна праця слухачів на цьому занятті стимулюється методом творчих рекомендацій викладача та обміном думками. Групові заняття проводяться в навчальних кабінетах з однією навчальною групою.

Тренінг - форма навчального заняття, покликана підібрати, закріпити, зробити звичними прийоми і способи дій, які є найбільш виграшними при даних індивідуальних особливостях і корисні для ефективного виконання завдань або функцій.

Тип тренінгу визначається його цільовим спрямуванням. При відпрацюванні навчальних питань за програмами постійно діючих семінарів використовуються переважно відео та індивідуальні типи тренінгів.

Відеотренінг будується на показі готових відеоматеріалів, навчальних елементів натурної дільниці курсів, об'єктів базових підприємств, установ, організацій, закріплених за курсами, і застосовується з метою інформування слухачів, розвитку їх умінь і навичок, осмислення (рефлексії) переглянутого досвіду. Відеотренінг проводиться з однією навчальною групою.

Індивідуальний тренінг направлений на відпрацювання і закріплення слухачами нормативів, індивідуальних дій і навичок. Такий тип тренінгу проводиться у групах до 5 осіб на спеціально обладнаних місцях натурної дільниці.

4.4. Для всіх видів занять з теоретичної підготовки встановлюється облікова одиниця навчального часу - академічна година, тривалість якої становить, як правило, 45 хвилин. Дві академічні години утворюють пару академічних годин. Тривалість перерв між заняттями встановлюється не менше 10 хвилин та великої перерви не менше 20 хвилин.

Розподіл загального часу навчання між аудиторною і самостійною роботою здійснюється у співвідношенні від 1/3 до 2/3 та встановлюється установами, навчальними закладами самостійно.

Рекомендована кількість слухачів у навчальній групі на курсах з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення та на постійно діючих семінарах становить 15-20 осіб.

Навчальні групи комплектуються, як правило, з осіб однієї посадової категорії. За кожною навчальною групою закріплюється викладач (майстер виробничого навчання), який є керівником групи. При проведенні занять у навчальній групі викладачі та майстри виробничого навчання є старшими для слухачів. Указівки викладача або майстра виробничого навчання є обов'язковими для виконання слухачами.

4.5. Практичне навчання проводиться на робочих місцях слухачів на підприємствах, в установах і організаціях, а також на спеціально обладнаних навчальних місцях полігонів і містечок з практичного відпрацювання етапів навчань, тренувань та інших практичних заходів за такими видами занять: урок практичного навчання, інструкторсько-методичне заняття, інструктаж, практика з проведення спеціальних об'єктових навчань, тренувань, спеціальних навчально-організаційних заходів з цивільного захисту.

Урок практичного навчання проводиться індивідуально безпосередньо на робочому місці слухача під керівництвом майстра виробничого навчання. Тривалість проведення уроку не може перевищувати 6 академічних годин. Усі уроки практичного навчання передбачають володіння слухачем теоретичним матеріалом за відповідною програмою постійно діючого семінару, за яким і виконуються завдання згідно з переліком навчально-виробничих робіт.

Під час практичного навчання кожен слухач учиться раціонально, відповідно до встановлених програмою норм часу, самостійно та на базі отриманих раніше теоретичних знань виконувати навчально-виробничі роботи, пов'язані з підготовкою та проведенням спеціальних об'єктових навчань, тренувань тощо. У разі труднощів слухач одержує консультацію від майстра виробничого навчання.

Інструкторсько-методичні заняття проводяться майстрами виробничого навчання з керівництвом, групою управління, посередницьким апаратом спеціальних об'єктових навчань, тренувань та командирами формувань щодо методів і прийомів їх роботи під час відпрацювання етапів навчання, тренування, підготовки ними особистих планів роботи та матеріалів для розбору навчання, тренування.

У формі інструктажу проводяться заняття з групою працівників, які відповідно до планувальних документів з організації та проведення спеціального об'єктового навчання, тренування призначені керівниками на навчальних місцях або залучаються до робіт з імітації, нарощування обстановки або виконують під час навчання, тренування практичні завдання з використанням техніки, інструментів, приладів тощо.

Під час практики майстри виробничого навчання здійснюють посередницькі функції у групі управління, а також контролюють дії слухачів за критеріями оцінки спеціальних об'єктових навчань, тренувань. За результатами проведення спеціальних об'єктових навчань, тренувань складається відповідний звіт.

4.6. Надання допомоги керівництву підприємств, установ, організацій та навчальних закладів з підготовки населення до дій за надзвичайних ситуацій здійснюється міськими курсами та навчально-консультаційними пунктами у формі проведення навчальних занять з персоналом підприємств, установ, організацій за програмами підготовки населення до дій за надзвичайних ситуацій або надання консультацій.

Консультації проводяться з керівниками занять з підготовки населення до дій за надзвичайних ситуацій за місцем роботи, навчання, проживання та організаторами заходів з планування роботи підприємств, установ, організацій у встановлених режимах функціонування ЄС ЦЗ. З цією метою на міських курсах спеціально обладнуються консультаційно-методичні кабінети та щоденно, протягом робочого тижня, організовується постійне чергування на них майстрів виробничого навчання за графіком, затвердженим керівником курсів.

4.7. Вхідний, поточний, проміжний та підсумковий контроль результатів навчального процесу здійснюється у формах, передбачених навчальними планами: тестування, захист індивідуальних робіт, виконання спеціальних вправ тощо.

Вхідний контроль проводиться за програмами короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення з метою визначення рівня компетентності слухачів виконувати в межах штатної посади додаткові завдання, функції та обов'язки у сфері цивільного захисту.

Вхідний контроль проводиться шляхом письмового тестування, а його результати використовуються при:

розподілі слухачів за формами організації навчального процесу з теоретичної підготовки;

визначенні якості організації навчального процесу та навчальних досягнень слухачів шляхом порівняння результатів вхідного та підсумкового контролю.

Формами організації навчального процесу з теоретичної підготовки за результатами вхідного контролю можуть бути:

навчальні заняття для слухачів, що вперше проходять навчання;

виконання індивідуальних завдань слухачами, які вдруге проходять навчання або мають високі показники вхідного контролю;

змішана форма організації навчального процесу з вивченням окремих складових робочої навчальної програми короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення.

Поточний контроль здійснюється шляхом усного опитування під час проведення навчальних занять з теоретичної підготовки та уроків практичного навчання.

Проміжний або модульний контроль може проводитись за підсумками вивчення слухачами тематичного плану однієї із складових робочої навчальної програми короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення.

Після завершення курсів з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення з метою виявлення рівня якості організації навчального процесу та навчальних досягнень слухачів проводиться їх тестування за змістом тестів вхідного контролю.

Підсумковий контроль залежно від форми організації навчального процесу проводиться шляхом виконання слухачами спеціальної вправи або захисту ними індивідуального завдання (роботи).

При виконанні спеціальної вправи слухачі після ознайомлення з описом проблеми (питання) самостійно аналізують ситуацію, діагностують її та представляють свої рішення у вигляді розрахунків, заповнених таблиць, відпрацюваних карт, схем, проектів організаційно-розпорядчих документів тощо.

Індивідуальне завдання передбачає підготовку та захист реферату, есе, презентації або виконання розрахункової роботи.

Підсумковий контроль проводиться комісією, до складу якої входять керівництво та педагогічні працівники установи, навчального закладу. Склад комісії затверджується керівником установи, навчального закладу.

За підсумками проходження курсового навчання за програмами постійно діючих семінарів організовується тематичне обговорення зі слухачами змісту семінару під час круглого столу або прийом нормативів відповідно до плану-завдання спеціальної вправи.

4.8. Після успішного закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами і програмами слухачі отримують такі документи:

після короткострокового підвищення кваліфікації керівних кадрів та курсового навчання - посвідчення про функціональне навчання у сфері цивільного захисту зразка, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

після практичного навчання - довідку за формою, затвердженою навчально-методичною установою, яка проводила навчання.

Посвідчення про функціональне навчання у сфері цивільного захисту виготовляються централізовано на замовлення установ, навчальних закладів та мають єдину наскрізну нумерацію в мережі навчально-методичних установ ЄС ЦЗ.

Для ведення обліку виданих посвідчень установи, навчальні заклади запроваджують журнали обліку виданих посвідчень про функціональне навчання у сфері цивільного захисту.

5.1. Учасниками навчального процесу з функціонального навчання є:

слухачі курсів з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення, курсового навчання у сфері цивільного захисту та практичного навчання діям за надзвичайних ситуацій;

керівні, педагогічні, науково-педагогічні працівники установ, навчальних закладів;

представники органів влади, підприємств, установ, громадських та інших організацій, які беруть участь у навчальному процесі установ, навчальних закладів.

5.2. Функціональне навчання слухачів в установах, навчальних закладах проводиться відповідно до державного замовлення за планами комплектування та угод з юридичними і фізичними особами.

Функціональне навчання за угодами проходять працівники підприємств, установ та організацій, які при формуванні планів комплектування установ, навчальних закладів слухачами на навчальний рік не ввійшли до заявок відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на навчання за державним замовленням.

Формування навчальних груп слухачів для навчання за угодами здійснюється установами, навчальними закладами на підставі окремих заявок від фізичних осіб, підприємств, установ та організацій.

Заявка надається на бланку підприємства, установи, організації, де зазначаються кількість та категорія осіб, які підлягають навчанню.

Якщо за місцевими умовами групу оптимальної чисельності сформувати неможливо, слухач, що проходить навчання за угодою, може проходити навчання у складі навчальної групи, яка сформована за державним замовленням.

Слухачі зараховуються на навчання наказом керівника установи, навчального закладу на підставі посвідчень про відрядження та документів, які засвідчують особу.

Права та обов'язки слухачів визначаються законодавством України, Типовим положенням, статутом (положенням) установи, навчального закладу, а також правилами внутрішнього розпорядку, затвердженими їх керівниками.

5.3. Навчальний час слухача визначається кількістю облікових одиниць часу, відведених для опанування змістом навчальної програми з функціонального навчання за відповідною навчальною категорією. Тривалість навчального дня з короткострокового підвищення кваліфікації цільового призначення не перевищує 9 академічних годин. Тривалість навчального дня з курсового та практичного навчання не перевищує 8 академічних годин. Курс навчання - складова частина навчального часу слухача, що закінчується підсумковим контролем. Тривалість курсу визначається робочим навчальним планом, програмою постійно діючого семінару або програмою практичної підготовки до дій за надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах та організаціях.

Забороняється відволікати слухачів від участі в навчальних заняттях та контрольних заходах, установлених розкладом, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

5.4. Навчальний процес з функціонального навчання забезпечується штатними педагогічними та науково-педагогічними працівниками із залученням, у тому числі за контрактом (угодою), провідних спеціалістів, науковців на умовах сумісництва або погодинної оплати.

Призначення на посаду, звільнення з посади штатних працівників установи, навчального закладу та інші трудові відносини регулюються законодавством України про працю, Законом України "Про освіту" та іншими нормативно-правовими актами.

Права та обов'язки педагогічних та інших працівників установ, навчальних закладів, що здійснюють функціональне навчання, визначаються законодавством, посадовими інструкціями та умовами трудового договору, контракту.

До педагогічних, науково-педагогічних працівників, що здійснюють функціональне навчання на штатній основі, належать працівники установ, навчальних закладів, які працюють на таких посадах: директор, завідувач, начальник навчального закладу, навчально-методичної установи (курсів, центру), їх перші заступники, заступники з навчальної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи, завідувач методичного кабінету, навчального кабінету інформаційних технологій, навчально-консультаційного пункту, викладач, викладач-методист, методист, старший майстер та майстер виробничого навчання обласних та міських курсів. За наявності кафедри - завідувач кафедри, професор, доцент, старший викладач, викладач, асистент.

5.5. Робочий час викладацького складу включає обсяг часу, що відводиться на навчальну, методичну та дослідницько-експериментальну, наукову (за наявності кафедр) та організаційну роботу.

Навчальна робота викладача визначається обсягом його навчального навантаження, яке розраховується, виходячи з астрономічної години, крім видів навчальної роботи, де академічна година обліковується як астрономічна.

Середньотижнева тривалість робочого часу викладача становить 36 годин. Норми часу для розрахунку й обліку навчальної роботи з функціонального навчання для педагогічних працівників установлюються відповідно до затверджених видів навчальної роботи не більше 720 годин, для науково-педагогічних працівників - не більше 900 годин.

Мінімальний та максимальний обов'язковий обсяг навчального навантаження викладача в межах його робочого часу встановлює установа або навчальний заклад з урахуванням виконання ним інших робіт (методичних, дослідницько-експериментальних, за наявності кафедри - наукових, організаційних) і в порядку, передбаченому його статутом та колективним договором.

У разі виробничої необхідності (заміна тимчасово відсутнього викладача, участь у підготовці та проведенні занять під час навчально-методичних зборів, участь у навчаннях, тренуваннях за планами начальників територіальних підсистем цивільного захисту тощо) викладач може бути залучений до проведення навчальних занять понад обов'язковий обсяг навчального навантаження, визначений індивідуальним робочим планом, але в межах його робочого часу та в обсязі, що не перевищує 0,25 мінімального обов'язкового обсягу навчального навантаження.

Керівні та інші педагогічні працівники можуть вести викладацьку роботу у своїй установі, навчальному закладі за умови, якщо проводиться навчання понад обсяг плану комплектування, але не більше 240 годин на рік. Оплата праці за навчання у цьому випадку здійснюється на умовах погодинної оплати за фактичну кількість годин згідно з чинним законодавством.

Переліки основних видів методичної, дослідницько-експериментальної роботи на базових підприємствах, в установах, організаціях, наукової (за наявності кафедр), а також організаційної роботи викладача розробляються згідно з нормативними документами МОН, МНС та Інституту, відображаються у відповідних розділах його індивідуального плану роботи і нормуються установою, навчальним закладом на підставі норм часу, схвалених педагогічною, ученою радою та затверджених їх керівником.

5.6. Нормальна тривалість робочого часу майстра виробничого навчання міських, міжрайонних курсів становить 40 годин на тиждень. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину. Не менше 50 відсотків загального робочого часу майстер виробничого навчання повинен займатися роботою, яка пов'язана з функціональним навчанням. До переліку таких робіт включаються:

а) проведення теоретичного курсового навчання за програмами постійно діючих семінарів, на яке відводиться не більше 240 навчальних годин на рік;

б) проведення практичного навчання за програмами практичної підготовки до дій за надзвичайних ситуацій на підприємствах, в установах та організаціях з розрахунку на один захід: