Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, пункту 15 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819, та з метою вдосконалення навчального процесу з функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту в навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту,

1. Затвердити Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ МНС України від 10 липня 2008 року № 514 "Про затвердження Положення про організацію навчального процесу з функціонального навчання у мережі навчально-методичних установ єдиної системи цивільного захисту", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 серпня 2008 року за № 734/15425.

3. Департаменту юридичного забезпечення МВС України (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає єдині вимоги до організації навчального процесу з функціонального навчання.

2. Організація навчального процесу з функціонального навчання здійснюється навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту (далі - навчально-методичні центри) та Інститутом державного управління у сфері цивільного захисту (далі - Інститут) і передбачає провадження ними функціонального навчання з набуття та систематичного оновлення особою спеціальних знань, умінь і навичок з питань цивільного захисту без вдосконалення раніше набутих нею компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань.

До навчально-методичних центрів, які організовують навчальний процес з функціонального навчання, належать навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності і територіальні курси цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, облік яких веде ДСНС.

3. Програма функціонального навчання містить загальні відомості, перелік категорій осіб керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (далі - керівний склад та фахівці), які проходять навчання за програмою, тривалість навчання, його мету, ураховуючи функції, які виконують у сфері цивільного захисту особи керівного складу та фахівці, форми навчального процесу, їх основні завдання та зміст, засоби діагностики результатів навчання, його інформаційно-методичне та матеріально-технічне забезпечення, додатки.

Розподіл категорій осіб керівного складу і фахівців для проходження ними функціонального навчання у навчально-методичних центрах та Інституті здійснює ДСНС.

Програми функціонального навчання розробляються навчально-методичними центрами, Інститутом, погоджуються із відповідними структурними підрозділами з питань цивільного захисту Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської міської державних адміністрацій, апарату ДСНС та затверджуються:

керівниками територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту - для потреб органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання;

Головою ДСНС - для потреб міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

4. На підставі затверджених програм функціонального навчання для конкретизації планування навчального процесу на кожну відокремлену групу слухачів у рамках, визначених програмою функціонального навчання категорій осіб керівного складу та фахівців, які підлягають навчанню, навчально-методичні центри, Інститут складають робочі навчальні програми з функціонального навчання, що містять пояснювальну записку із зазначенням знань та умінь, якими повинні володіти слухачі, тематичний план, зміст навчальних питань тематичного плану, види навчальних занять із зазначенням кількості годин за кожним з них, форми індивідуальної роботи, засоби вхідного, поточного і підсумкового контролю та перелік питань з оцінювання знань, умінь і навичок, навчально-методичну літературу та інформаційні ресурси.

Робочі навчальні програми затверджуються керівниками навчально-методичних центрів, Інституту.

Реалізація робочих навчальних програм з функціонального навчання має забезпечувати вільний доступ кожного слухача до електронних баз даних, бібліотечних фондів, комп’ютерних технологій, навчально-методичної та іншої літератури з питань цивільного захисту на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

1. Планування функціонального навчання здійснюється на підставі Плану основних заходів цивільного захисту на поточний рік, що затверджується відповідно розпорядчими актами Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

2. Основними організаційно-методичними документами щодо планування навчального процесу з функціонального навчання є:

1) план комплектування відповідного навчально-методичного центру з навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією та здійсненням заходів цивільного захисту на відповідний рік (далі - План комплектування) (додаток 1);

2) план роботи відповідного навчально-методичного центру на відповідний рік;

3) план-графік проведення практичної підготовки осіб керівного складу і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів цивільного захисту на підприємствах, установах, організаціях у відповідному році (додаток 2);

4) графік використання закріпленої за відповідним навчально-методичним центром навчально-матеріальної бази суб’єктів господарювання для проведення практичних занять зі слухачами у відповідному році;

5) план річного навчального навантаження педагогічного складу відповідного навчально-методичного центру на відповідний рік (додаток 3);

6) індивідуальний план роботи викладача на відповідний рік;

7) графік педагогічного контролю навчального процесу з функціонального навчання;

8) розклади занять на кожну навчальну групу слухачів;

9) положення про організацію роботи слухачів з виконання індивідуальних завдань;

10) графік консультацій за індивідуальною формою навчання;

11) переліки навчально-виробничих робіт для проведення інструкторсько-методичних занять та інструктажів.

3. План комплектування визначає конкретну кількість і склад навчальних груп за відповідними категоріями осіб керівного складу та фахівців, строки проходження ними навчального курсу і складається:

1) Інститутом на підставі надісланих до нього від центральних органів виконавчої влади заявок на функціональне навчання;

2) навчально-методичними центрами на підставі надісланих до них від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій заявок на функціональне навчання.

4. Заявки на функціональне навчання складають підрозділи (посадові особи) з питань цивільного захисту центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій на підставі потреби у навчанні і надсилають їх до Інституту та навчально-методичних центрів.

5. Потреба у навчанні керівного складу та фахівців визначається Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування з урахуванням відомостей щодо обліку осіб, які зобов’язані проходити функціональне навчання, що ведеться ними, а також середньорічного прогнозу обсягу проходження навчання з питань цивільного захисту, що здійснюється навчально-методичними центрами, Інститутом.

1. Класно-групове заняття проводиться у навчальних класах, кабінетах із застосуванням наочних та мультимедійних засобів навчання та поєднує у своїй структурі викладання нового навчального матеріалу, контроль засвоєння і закріплення вивченого матеріалу, спрямування самостійної роботи слухачів.

2. Практичне заняття на закріплених за навчально-методичними центрами, Інститутом навчальних об’єктах проводиться з метою формування у слухачів умінь і навичок роботи з планувальними, обліковими і звітними документами, обладнанням, вимірювальними приладами, спеціальним спорядженням та майном цивільного захисту.

3. Групова вправа проводиться з метою набуття слухачами навичок з організації та планування заходів цивільного захисту, управління силами та їх всебічного забезпечення. На групових вправах слухачі тренуються у виконанні обов’язків за однією посадою. Для проведення групових вправ розробляються навчальні завдання, які охоплюють ведення дій на декількох рівнях та за різних умов обстановки.

4. Інструктивне заняття проводиться на навчальних місцях і майданчиках натурної дільниці із застосуванням спеціальної техніки, механізмів, апаратів, інструментів, приладів тощо та поєднує у своїй структурі показ (демонстрування) із поясненням будови та порядку практичної роботи з натурними зразками, а також детальний розгляд окремих положень організації та проведення заходів цивільного захисту.

5. Консультація є видом навчального заняття, що проводиться у складі навчальної групи, підгрупи з метою надання допомоги слухачам у самостійному вивченні навчального матеріалу або отриманні ними відповідей на конкретні питання чи пояснень певних теоретичних положень або аспектів їх практичного застосування.

6. Основними методами проведення навчальних занять є розповідь, демонстрування, пояснення, обговорення, аналіз конкретних ситуацій, вправа, тренування, практична робота, самостійна робота, опитування.

Інші види та форми проведення навчальних занять можуть обиратися навчально-методичними центрами, Інститутом залежно від специфіки навчального матеріалу та можливостей щодо використання засобів навчання.

7. За рішенням начальника центру або його заступника для осіб з числа керівників територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланок заняття проводяться у формі навчальних зборів.

8. З метою наближення навчання до місця розташування замовника можуть організовуватися виїзні заняття. Основними умовами організації виїзних занять є комплектування на місцях нормативної чисельності навчальної групи (10-20 осіб) з однієї або декількох споріднених категорій слухачів та наявність навчально-матеріальної бази, що дає змогу якісно проводити навчальні заняття.

9. Для підготовки керівників та посередників, які призначаються під час проведення спеціальних об’єктових навчань (тренувань) з питань цивільного захисту, навчально-методичні центри проводять інструкторсько-методичні заняття та інструктажі, під час яких відпрацьовуються документи з проведення навчань (тренувань).

1. Індивідуальне завдання - форма організації навчання, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, а також застосування цих знань на практиці.

2. Індивідуальні завдання виконують слухачі, які вдруге (втретє тощо) проходять функціональне навчання за відповідною категорією осіб керівного складу та фахівців, за умови успішного виконання ними завдань вхідного контролю.

Індивідуальні завдання виконуються слухачами самостійно з консультуванням керівником навчальної групи.

1. Самостійна робота слухачів визначається робочою навчальною програмою з функціонального навчання і може складатися з таких видів робіт:

1) вивчення окремих тем або питань робочої навчальної програми, що передбачені для самостійного опрацювання;

2) огляд літературних джерел за наданою проблематикою;

3) виконання індивідуальних завдань;

4) підготовка до групової вправи, підсумкового контролю.

2. Під час самостійної роботи слухачі забезпечуються методичними рекомендаціями, навчальною, фаховою літературою та інформаційними джерелами.

3. Методичні рекомендації для самостійної роботи слухачів мають містити питання (завдання) для проведення самоконтролю.

4. Навчальний матеріал, визначений програмою для засвоєння слухачем у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що опрацьовувався під час проведення навчальних занять під керівництвом викладача, майстра виробничого навчання.

1. Контрольні заходи включають вхідний, поточний, підсумковий та зовнішній контроль.

2. Вхідний тестовий контроль проводиться з метою визначення рівня підготовленості слухачів до виконання функціональних обов’язків з цивільного захисту.

3. Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості слухачів до виконання конкретного завдання, роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань слухачів визначаються навчально-методичним центром, Інститутом самостійно.

4. Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання слухачів шляхом письмового тестування або захисту ними індивідуальних робіт.