1. Заходи в рамках реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених "Духовне відродження" (далі - програма "Духовне відродження") здійснюються згідно зі статтями 128, 128-1 Кримінально-виконавчого кодексу України та статтею 21 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

2. Участь засуджених у реалізації програми "Духовне відродження" спрямовано на корекцію їх соціальної поведінки під час відбування покарання у виді позбавлення волі та є складовою частиною процесу їх виправлення та ресоціалізації, становлення на життєву позицію, яка відповідає соціальним нормам.

3. Робота щодо реалізації програми "Духовне відродження" проводиться соціально-психологічною службою установи виконання покарань або слідчого ізолятора (далі - установа) у взаємодії з іншими структурними підрозділами установи із залученням релігійних та благодійних організацій тощо.

4. Загальну координацію заходів з реалізації програми "Духовне відродження" здійснює заступник начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи.

5. Безпосередньо заходи з реалізації програми "Духовне відродження" організовує та здійснює персонал соціально-психологічної служби, посадові обов’язки та права якого у частині реалізації програми "Духовне відродження" визначаються цим Положенням.

1. Метою програми "Духовне відродження" є формування у засуджених зрілої морально-етичної свідомості, каяття у скоєному злочині.

2. Основні завдання програми "Духовне відродження":

взаємодія установ з релігійними організаціями, які офіційно зареєстровані у встановленому законом порядку;

задоволення релігійних потреб засуджених;

підвищення значення духовних традицій і релігійної культури в морально-етичному вихованні засуджених;

розвиток корисної ініціативи та творчих здібностей засуджених;

запобігання морально-психологічній деформації, пов’язаній з позбавленням волі.

1. Заходи з реалізації програми "Духовне відродження" розпочинаються з дати прибуття засудженого до місця відбування покарання.

2. Програма "Духовне відродження" складається персоналом соціально-психологічної служби установи разом із засудженим.

3. Програма "Духовне відродження" складається, виходячи з мети та завдань духовного виховання засуджених, визначених у розділі ІІ цього Положення.

4. Заходи програми "Духовне відродження" плануються таким чином, щоб вони охоплювали весь період відбування засудженим покарання - від дати прибуття в установу до дати його звільнення.

5. Зміст заходів, спрямованих на реалізацію програми "Духовне відродження", та результати їх виконання включаються до індивідуальної програми соціально-виховної роботи із засудженим, яка є складовою щоденника індивідуальної роботи із засудженим, щоденника соціально-виховної роботи із засудженим неповнолітнім, визначених Положенням про відділення соціально-психологічної служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04 листопада 2013 року № 2300/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2013 року за № 1863/24395.

6. Реалізація програми "Духовне відродження" поділяється на три етапи: початковий, основний та заключний.

На початковому етапі:

з’ясовуються релігійні переконання засудженого, його бажання відвідувати релігійні заходи;

пропонується інформація про релігійні організації, члени яких відвідують установу;

роз’яснюються умови та порядок участі у програмі "Духовне відродження";

вивчаються наміри щодо участі у програмі "Духовне відродження".

Під час основного етапу засудженому надається можливість:

брати участь у заходах релігійних організацій, які відвідують установу;

відвідувати богослужіння та інші релігійні заходи, які проводять священнослужителі в установі;

брати участь у заходах пізнавальної спрямованості, навчатись у школі духовної просвіти;

здійснювати перегляд кіно-, відеофільмів та телевізійних передач, прослуховувати радіопередачі релігійного характеру;

ознайомлюватися з релігійною пресою (передплачувати відповідні періодичні видання);

відвідувати бібліотеку для читання духовної літератури;

брати участь у заходах добровільного благоустрою культових приміщень та прилеглих до них територій;

займатися художньо-прикладною та літературною творчістю.

На заключному етапі засуджений визначає, чи буде відвідувати релігійні заходи після звільнення з установи.