На виконання пункту 35 Плану комплексних заходів, спрямованих на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативного реагування на них, на період до 2005 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 122,

1. Затвердити План реагування на радіаційні аварії (далі - План), що додається.

2. Відділу моніторингу і кризового реагування Державного комітету ядерного регулювання України (Ананенко О.М.) забезпечити подання цього наказу в п'ятиденний термін на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту цивільного захисту (генерал-майор Зозуля С.Л.) і Державній інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (генерал-майор Євдін О.М.) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи разом з Відділом моніторингу і кризового реагування Державного комітету ядерного регулювання України (Ананенко О.М.) до 1 вересня 2004 року надати методичну допомогу функціональним підсистемам Єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру (далі - Система) щодо приведення планів реагування на надзвичайні ситуації цих підсистем у відповідність до вимог Плану.

4. Департаменту цивільного захисту (генерал-майор Зозуля С.Л.), Департаменту сил (генерал-лейтенант Марченко Г.Б.) і Державній інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки (генерал-майор Євдін О.М.) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи:

4.1) до 1 травня 2005 року розробити та затвердити вимоги до планів реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем місцевого та регіонального рівнів Системи;

4.2) до 1 грудня 2005 року розробити та затвердити Зразковий план реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження АЕС України;

4.3) забезпечити контроль за розробленням відповідних планів реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи усіх рівнів з врахуванням вимог підпунктів 4.1 і 4.2 цього наказу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями з введенням цих планів у дію до 1 грудня 2006 року.

5. Відділу моніторингу і кризового реагування Державного комітету ядерного регулювання України (Ананенко О.М.) разом з Департаментом цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (генерал-майор Зозуля С.Л.) забезпечувати перегляд Плану кожні 5 років.

6. Департаменту економіки і фінансового забезпечення Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (Соколенко Т.М.) під час підготовки бюджетних пропозицій до Державного бюджету України на 2005 рік передбачити кошти для розробки Типового плану реагування на радіаційні аварії територіальних підсистем Системи, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження АЕС України.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного комітету ядерного регулювання України - Головного державного інспектора з ядерної безпеки України Дем'яненка А.І., першого заступника Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - керівника апарату Романова В.М.

1.1. План реагування на радіаційні аварії (далі - План) призначений для забезпечення узгодженого оперативного реагування органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем Єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (далі - єдина система цивільного захисту) у разі загрози або виникнення радіаційної аварії (далі - РА).

1.2. План розроблено з урахуванням вимог Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру", "Про правові засади цивільного захисту", "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання", Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 N 1567, в частині, що стосується РА, а також рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії.

1.3. План розроблено з метою:

правового врегулювання дій функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту з урахуванням специфіки аварійного планування та реагування на РА;

гармонізації нормативно-правової бази у сфері аварійного реагування, що діє в Україні, з чинною нормативно-правовою базою країн Європейського Союзу.

У цьому Плані наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

аварійний план - план дій у випадку аварії на будь-якому об'єкті, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;

єдина державна система цивільного захисту населення і територій - сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту;

зона спостереження - територія, на якій можливий радіаційний вплив ядерної установки та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, на населення, що проживає в цій зоні;

контрзахід - будь-яка дія, яка призводить до зменшення існуючих індивідуальних та (або) колективних доз опромінення або імовірності опромінення внаслідок аварії чи ситуації хронічного опромінення та (або) зменшення збитку для здоров'я, завданого самим фактом наявності аварії чи хронічного опромінення;

надзвичайна ситуація техногенного та природного характеру - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, в тому числі епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, яке призвело (може призвести) до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності, загибелі людей та/або значних матеріальних втрат;

невідкладні контрзаходи - контрзаходи, реалізація яких спрямована на відвернення порогових детермінованих ефектів;

орган управління єдиної системи цивільного захисту - орган виконавчої влади або його структурний підрозділ, призначений для безпосереднього керівництва діяльністю щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації в межах його компетенції;

підсистеми (функціональні та територіальні) єдиної системи цивільного захисту - сукупність підпорядкованих спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади функціональних та територіальних органів управління, на які покладаються визначені законом завдання у конкретних сферах цивільного захисту;

радіаційна аварія - подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;

реагування на РА - скоординовані дії органів та підпорядкованих їм сил цивільного захисту, які входять до складу функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, щодо ліквідації РА та мінімізації її наслідків;

рівень втручання - очікувана розрахункова величина дози опромінення людини, яка зумовлює необхідність обов'язкового вжиття заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання;

рівень дії - величина, похідна від рівнів втручання, яка виражається у термінах таких показників радіаційної обстановки, які можуть бути виміряні: потужність поглинутої дози в повітрі на відкритій місцевості, об'ємна активність радіонуклідів в повітрі, питома активність радіонуклідів в продуктах харчування, щільність випадінь радіонуклідів на грунт та інші;

санітарно-захисна зона - територія навколо радіаційно-ядерного об'єкта, де рівень опромінення людей в умовах нормальної експлуатації може перевищити квоту ліміту дози для категорії В. У санітарно-захисній зоні забороняється проживання населення, встановлюються обмеження на виробничу діяльність, що не має відношення до радіаційно-ядерного об'єкта, та проводиться радіаційний контроль;

сили та засоби цивільного захисту - особовий склад і працівники органів та підрозділів цивільного захисту, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежно-технічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи;

термінові контрзаходи - контрзаходи, проведення яких має за мету відвернення таких рівнів доз гострого та (або) хронічного опромінення населення, які створюють загрозу виникнення гострих клінічних радіаційних проявів.

3.1. З метою своєчасного реагування на РА та вжиття дієвих заходів для захисту населення і територій крім цього Плану розробляються такі плани реагування на РА:

аварійні плани об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями;

плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту місцевого рівня;

плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту регіонального рівня;

плани реагування функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту.

3.2. Об'єкти, що можуть опинитися у зонах радіаційного забруднення, у своїх планах реагування на надзвичайні ситуації окремим розділом передбачають відповідні заходи з питань реагування на РА.

3.3. Відповідальність за розробку, затвердження і здійснення заходів, передбачених аварійними планами об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, несуть керівники підприємств, які експлуатують ці об'єкти.

3.4. Керівники підприємств, що здійснюють перевезення радіоактивних матеріалів, відповідають за розробку, затвердження і здійснення планів дій з ліквідації наслідків аварій, що можуть статися під час перевезення радіоактивних матеріалів, згідно з Положенням щодо планування заходів та дій на випадок аварій під час перевезення радіоактивних матеріалів, затвердженим наказом Держатомрегулювання України від 07.04.2005 N 38, зареєстрованим у Мін'юсті 22.04.2005 за N 431/10711.

3.5. Розробка та затвердження планів реагування територіальних і функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту здійснюється відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198 "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" та від 16 листопада 2001 року N 1567 "Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня", а також відповідно до Типового положення про функціональну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затвердженого наказом МНС України від 21.12.98 N 387, зареєстрованого в Мін'юсті 11.02.99 за N 92/3385.

3.6. Аварійне планування на випадок РА ведеться відповідно до наступних категорій радіаційної небезпеки:

I - об'єкти (такі, як атомні електричні станції), для яких небезпечні події на проммайданчику, включаючи події з дуже низькою імовірністю виникнення, можуть призвести до тяжких детермінованих медичних ефектів за межами майданчика;

II - об'єкти (такі, як деякі типи дослідницьких реакторів або підприємства з виробництва закритих джерел іонізуючого випромінювання тощо), для яких небезпечні події на проммайданчику можуть призвести до підвищення доз опромінення населення за межами майданчика, що виправдовує здійснення термінових контрзаходів;

III - об'єкти (такі, як промислові випромінювальні установки, підприємства, що зберігають відпрацьоване ядерне паливо, або підприємства, що здійснюють збір та захоронення відходів низької активності тощо), для яких небезпечні події на проммайданчику можуть призвести до підвищення доз опромінення або виникнення забруднення, що виправдовує термінові захисні дії на проммайданчику;

IV - діяльність, яка може призвести до виникнення РА, що виправдовує застосування термінових контрзаходів у непередбаченому місці. Ця діяльність включає перевезення та інші види санкціонованої діяльності, пов'язані з мобільними об'єктами (такими, як промислові радіографічні джерела іонізуючого випромінювання, супутники на ядерному енергопостачанні або радіотермічні генератори), а також несанкціоновану діяльність (таку, як дії з незаконно отриманими джерелами іонізуючого випромінювання). Категорія небезпеки IV репрезентує мінімальний рівень небезпеки, що застосовується для всієї території країні;

V - діяльність, яка в нормальних умовах не пов'язана з застосуванням джерел іонізуючого випромінювання, але для якої існує значна імовірність радіоактивного забруднення сільськогосподарських продуктів до рівнів, що вимагають негайну заборону вживання продуктів у результаті події на об'єктах категорій радіаційної небезпеки I або II, включаючи такі об'єкти в інших країнах.

3.7. В аварійних планах, що розробляються на об'єктах, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, має бути визначено категорію радіаційної небезпеки об'єкта. Категорія радіаційної небезпеки визначається на основі аналізу радіаційної безпеки об'єкта з урахуванням примірного розподілу об'єктів та видів діяльності за категоріями радіаційної небезпеки (додаток).

3.8. Аварійні плани об'єктів категорії радіаційної небезпеки I розробляються на основі Типового аварійного плану АЕС України, відповідальність за підготовку та узгодження якого із заінтересованими міністерствами покладається на Мінпаливенерго.

3.9. Вимоги до планів реагування на РА територіальних підсистем місцевого та регіонального рівнів єдиної системи цивільного захисту, крім зазначених далі у п. 3.12, розробляються МНС із залученням МОЗ і Мінприроди відповідно до категорії радіаційної небезпеки об'єктів та видів діяльності, які в разі РА можуть впливати на територію підсистем.

3.10. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I-II (але не менше ніж тридцятикілометрова зона для АЕС потужністю до 4 ГВт, п'ятидесятикілометрова зона для АЕС потужністю більше 4 ГВт), розробляються як окремі документи.

Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, на території яких розташовані об'єкти категорії радіаційної небезпеки III або здійснюється діяльність категорії радіаційної небезпеки IV-V, можуть входити окремими розділами до планів реагування на надзвичайні ситуації, найбільш імовірні для території, що розробляються на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001 року N 1567 "Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня".

3.11. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I-II, розробляються на основі вихідної інформації, яка надається підприємствами, що експлуатують об'єкти категорії радіаційної небезпеки I-II, та погоджуються керівництвом цих підприємств.

3.12. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належить до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I, розробляються на основі Зразкового плану реагування на РА територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, затвердженого наказом МНС та узгодженого з Мінпаливенерго, МОЗ і Мінприроди.

3.13. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту, вся територія або частина території яких належать до зони спостереження об'єктів категорії радіаційної небезпеки I або II, повинні бути взаємопогоджені. Відповідальність за погодження планів несе керівник органу управління територіальної підсистеми, на території якої розміщений об'єкт категорії радіаційної небезпеки I або II.

3.14. У планах реагування функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту повинно бути встановлено:

порядок інформаційного обміну з іншими учасниками реагування на РА;

рекомендації щодо форми та змісту прес-релізів, які готуються для інформування населення та засобів масової інформації, залежно від ситуації, що склалася або прогнозується на різних етапах розвитку РА.

4.1. Для потреб аварійного планування та оповіщення з урахуванням рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії РА та інші небезпечні події розподіляються на такі класи:

аварія комунальна - РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, наслідки якої не обмежуються приміщеннями об'єкта і його проммайданчиком, а поширюються на прилягаючі території, де проживає населення; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії та забезпечення захисту персоналу і населення;

аварія на майданчику - РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, пов'язана зі значним зниженням рівня захисту персоналу та осіб, які перебувають навколо об'єкта; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії, захисту персоналу та підготовки заходів щодо захисту населення і територій за межами проммайданчика, якщо це стане необхідним;

аварія промислова - РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, наслідки якої за прогнозом не можуть поширитися за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкта, а аварійного опромінювання може зазнавати лише персонал; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо зниження наслідків аварії та захисту персоналу;

аварійна готовність - небезпечна подія на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, пов'язана зі значним або невизначеним зниженням рівня захисту персоналу або населення; при оголошенні цього класу небезпечної події необхідно негайно вжити заходів щодо оцінки та мінімізації наслідків небезпечної події, підвищити рівень готовності на проммайданчику та рівень готовності організацій, відповідальних за реагування за межами проммайданчика;

втрата контролю над джерелом - небезпечна подія, пов'язана з втратою, крадіжкою небезпечних джерел або втратою контролю над небезпечними джерелами, включаючи загрозу тероризму, падіння або неконтрольоване повернення на землю супутника, транспортні аварії під час перевезення радіоактивних речовин, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

Наведена класифікація РА не замінює існуючі класифікації небезпечних подій, призначені для ведення статистики, спілкування з громадськістю, звітності або інших цілей.

4.2. Аварійні плани об'єктів, де здійснюється практична діяльність, пов'язана з радіаційними або радіаційно-ядерними технологіями, та інструкції персоналу повинні визначати порядок класифікації РА та порядок дій залежно від класу РА, який оголошено.

4.3. Первинне аварійне повідомлення, яке надається до функціональних та територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту персоналом об'єкта, що належить до категорій радіаційної небезпеки I, II або III, повинно містити визначення небезпечної події за класифікацією РА.

4.4. Плани реагування територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту повинні містити порядок класифікації надзвичайної ситуації згідно з Державним класифікатором надзвичайних ситуацій на основі класу РА та іншої інформації, що надходить з аварійного об'єкта.

5.1. Підприємства, які експлуатують об'єкти категорії радіаційної небезпеки I-III, повинні здійснювати:

взаємодію з функціональними та територіальними підсистемами єдиної системи цивільного захисту щодо реагування на РА, включаючи аварійне оповіщення з наступним інформуванням місцевих органів виконавчої влади, регулюючих органів, територіальних органів МНС, органів управління відповідних функціональних підсистем єдиної системи цивільного захисту;

оцінку, прогноз розвитку РА і змін радіаційної ситуації та надання рекомендацій місцевим органам виконавчої влади щодо захисту населення;

захист персоналу об'єкта, а також осіб, які перебувають на території проммайданчика та санітарно-захисної зони об'єкта;

реалізацію додаткових заходів щодо фізичного захисту об'єкта;

проведення комплексу організаційних та технічних заходів з ліквідації аварії та її наслідків;

створення резервів медичного майна і лікарських засобів для захисту персоналу об'єктів категорії радіаційної небезпеки I та осіб, які перебувають у санітарно-захисній зоні, організацію і координацію робіт з надання термінової медичної допомоги постраждалому персоналу.

5.2. Повноваження місцевих органів виконавчої влади щодо реагування на РА визначаються відповідно до Законів України "Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання" та "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

5.3. Центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить аварійний об'єкт, відповідає за:

введення в дію плану аварійного реагування функціональної підсистеми єдиної системи цивільного захисту;

організацію взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади щодо залучення додаткових сил і засобів;

надання допомоги аварійному об'єкту за рахунок мобілізації галузевих ресурсів;

надання інформаційно-аналітичної підтримки МНС та Урядовій комісії з ліквідації надзвичайної ситуації;

у разі потреби - подання у встановленому порядку запиту щодо допомоги аварійному об'єкту з державних резервів.

5.4. У разі виникнення РА нижченаведені центральні органи виконавчої влади здійснюють такі функції: