На виконання вимог Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації", Указу Президента України від 15 липня 2004 року N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації", з метою забезпечення безпеки персоналу та повітряних суден експлуатантів України, захисту їх від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України та впорядкування підготовки відповідних інструкцій в авіакомпаніях

1. Затвердити Інструкцію про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України, що додається.

2. Начальнику управління авіаційної безпеки (Сутулинський О.М.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

2.2. Довести цей наказ до відома керівників аеропортів, авіапідприємств, експлуатантів усіх форм власності, а також до заінтересованих міністерств.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державіаслужби Колісника А.А.

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації" від 20.02.2003 N 545-IV, Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 року, Протоколу 1988 року про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, Додатка 17 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання" з урахуванням рекомендацій і стандартів Міжнародної організації цивільної авіації (Doc 8973/6 2002 року, ІКАО), Європейської Конференції цивільної авіації "Безпека. Політика ЄКАК у галузі авіаційної безпеки" (Doc 30, ЄКЦА).

1.2. Інструкція поширюється і є обов'язковою для всіх авіаційних підприємств цивільної авіації України, юридичних та фізичних осіб, які виконують авіаційні перевезення та роботи за межами України.

1.3. Інструкція встановлює вимоги до порядку забезпечення авіаційної безпеки, захисту екіпажів, авіаційного персоналу, повітряних суден та майна експлуатантів від актів незаконного втручання під час виконання авіаційних перевезень та робіт за межами України.

1.4. Інструкція є підставою для розроблення експлуатантами власної інструкції про забезпечення авіаційної безпеки при підготовці до виконання авіаційних перевезень і робіт у конкретній державі.

1.5. Визначення

У цій Інструкції терміни мають такі визначення:

Авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність.

Внутрішні конфлікти - безлади, уключаючи громадянську війну чи її загрозу, дії місцевих повстанських груп чи раптову зміну політичного керівництва внаслідок державного перевороту.

Держава перебування - іноземна держава, де експлуатант виконує авіаційні перевезення і роботи згідно з ліцензією.

Держава з обмеженим виконанням польотів - іноземна держава, польоти в яку обмежені відповідними резолюціями ООН або в якій мають (мали у минулому) місце події, що визначені критеріями загрози безпеці цивільної авіації, затвердженими спеціально вповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації.

Огляд повітряного судна екіпажем - процедура перевірки повітряного судна з метою забезпечення безпеки повітряного судна та осіб, які перевозяться на ньому, виявлення предметів загрози та пошкоджень, що можуть призвести до авіаційної події.

Підозрілий предмет - предмет, що не належить пасажирам, членам екіпажу та не є належністю повітряного судна.

Терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, учинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх учинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.

Інші терміни, що застосовуються у цій Інструкції, визначені в Державній програмі авіаційної безпеки цивільної авіації.

1.6. Скорочення:

2.1. Організаційні заходи перед початком авіаційних перевезень і робіт в іншій державі

2.1.1. Керівник експлуатанта забезпечує укладення угоди (контракту) із замовником (аеропортом базування в іншій державі), де окремим розділом передбачаються вимоги щодо забезпечення авіаційної безпеки та розподілення відповідальності з цього питання між експлуатантом, замовником (аеропортом базування в іншій державі).

2.1.2. Наказом авіапідприємства призначається особа, відповідальна за контроль організації заходів забезпечення авіаційної безпеки в іншій державі. Відповідальна особа повинна:

пройти підготовку за програмою, яка необхідна для виконання вимог цієї Інструкції;

здійснювати постійний контроль та надавати керівництву авіакомпанії інформацію щодо виконання договірних зобов'язань юридичними особами з питань забезпечення заходів авіаційної безпеки;

контролювати виконання функціональних обов'язків персоналом авіакомпанії у державі перебування з питань авіаційної безпеки;

керувати діями персоналу з питань забезпечення заходів авіаційної безпеки під час виконання перевезень та робіт, а також у разі вчинення акту незаконного втручання проти авіаційного персоналу чи майна авіакомпанії в державі перебування;

мати засоби міжнародного зв'язку та вміти ними користуватися;

знати контактні телефони авіакомпанії, центру координації польотів державного органу регулювання діяльності цивільної авіації України, дипломатичних представництв та консульських установ України в державі перебування.

2.2. Вимоги до авіаційного персоналу

2.2.1. Для виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України призначаються фахівці авіакомпанії, які найбільш професійно підготовлені для міжнародних польотів.

2.2.2. Ці фахівці до погодження спеціально вповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації проходять відповідну підготовку під керівництвом заступника керівника авіапідприємства з АБ за програмою, розробленою експлуатантом, з метою вивчення:

вимог угоди (контракту) з авіаційної безпеки, укладеної із замовником (аеропортом базування в іншій державі) на авіаційні перевезення і роботи в державі, де планується їх виконання;

своїх функціональних обов'язків з питань забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт;

інформації щодо наявності дипломатичних представництв та консульських установ України в державі перебування;

особливостей суспільного становища в регіоні виконання авіаційних перевезень і робіт, особливостей національних і релігійних звичаїв для урахування поведінки персоналу під час перебування в конкретній державі;

основних вимог щодо забезпечення особистої безпеки.

2.2.3. Погодження готовності авіаційного персоналу до виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України здійснює спеціальний уповноважений орган з питань авіаційної безпеки цивільної авіації. Перелік необхідної документації, яка надається авіакомпанією до контролю, складається спеціально вповноваженим органом з питань авіаційної безпеки цивільної авіації.

2.3. Основні вимоги до особистої безпеки персоналу в державі перебування

2.3.1. Знати місця розташування дипломатичного представництва та консульської установи України, якщо такі є в даній державі, а також відділень поліції, шпиталів, лікарень, військових комендатур та визначення маршрутів руху до них.

2.3.2. Після прибуття до держави перебування ознайомитись через офіційних представників влади держави перебування з інформацією про наявність у цій державі, населеному пункті певних обмежень (комендантська година, режими, час пересування і перебування поза межами проживання, кримінально небезпечні місця), з'ясувати місцеві контактні телефони.

2.3.3. Знати план міста, населеного пункту, місцевості в районі аеропорту з метою визначення небезпечних зон для перебування персоналу.

2.3.4. Уникати участі в будь-яких політичних чи релігійних зборах, не входити в контакт з політичними або релігійними організаціями.

2.3.5. Уникати поодинокого перебування в населеному пункті, розташованому біля аеропорту (аеродрому) базування в іншій державі, особливо в нічний та вечірній час. У разі необхідності використовувати службовий транспорт, який обов'язково повинен надаватися персоналу згідно з умовами договору.

2.3.6. Не розголошувати службову інформацію при контактах з місцевим населенням, уникати небажаних контактів.

2.3.7. Ураховувати релігійні особливості регіону перебування.

2.3.8. Не створювати конфліктних ситуацій, при їх виникненні звертатися за допомогою до поліцейських або військового патруля.

2.3.9. Мати при собі документи, що посвідчують особу.

2.3.10. Зберігати валюту, цінні речі в камерах схову і сейфах готелю для запобігання їх крадіжці.

2.3.11. Мати медичні свідоцтва та страхові медичні поліси, чинні для держави перебування.

2.4. Вимоги до оснащення повітряного судна

2.4.1. З метою дотримання авіаційної безпеки повітряні судна повинні мати:

обладнання для використання ВОРЛ;

конструкцію дверей та перегородки до кабін льотного екіпажу, які надійно захищають льотний екіпаж від проникнення сторонніх осіб;

систему внутрішнього зв'язку між салоном, вантажним відсіком і кабіною екіпажу; пасажирські повітряні судна, крім того, налагоджену систему сигналізації "небезпека";

засув на дверях з внутрішнього боку кабіни екіпажу та оглядове вічко;

штатні пристрої проти угону;

поворотне дзеркало, маркери для маркування перевірених місць, ліхтарі та інші прилади;

відповідно обладнані контейнери для перевезення зброї супровідних осіб, які мають право на носіння зброї.

2.4.2. Перевезення зброї ПС, що не обладнані відповідними контейнерами, забороняється.

2.4.3. Бортова документація повинна містити інструктивний матеріал для екіпажу щодо дій в надзвичайних обставинах:

порядок дій екіпажу при нападі на землі та в повітрі;

порядок дій екіпажу при одержанні інформації про наявність на борту вибухового пристрою;

перелік місць спеціального догляду повітряного судна на землі і в повітрі;