Відповідно до статей 22, 24 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", підпункту 7 пункту 4 Положення про Державну інспекцію ядерного регулювання України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 363, та з метою вдосконалення нормативно-правових актів щодо регулювання ядерної та радіаційної безпеки ядерних установок

1. Затвердити Вимоги до оцінки безпеки атомних станцій щодо зовнішніх впливів природного характеру, що додаються.

2. Департаменту з питань безпеки ядерних установок (Борис СТОЛЯРЧУК) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Вимоги розроблені відповідно до Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії " з урахуванням вимог Загальних положень безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 19 листопада 2007 року № 162, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2008 року за № 56/14747 (зі змінами) (далі - Загальні положення безпеки атомних станцій), Вимог до оцінки безпеки атомних станцій, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 22 вересня 2010 року № 124, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 жовтня 2010 року за № 964/18259 (зі змінами), інших нормативно-правових актів з ядерної та радіаційної безпеки і враховують рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії.

2. Ці Вимоги застосовуються:

під час оцінки безпеки майданчика для розміщення атомної станції (далі - майданчик атомної станції);

під час проєктування енергоблоків атомних станцій;

під час оцінки/переоцінки безпеки енергоблоків атомних станцій, що експлуатуються.

3. Ці Вимоги обов’язкові при здійсненні діяльності з розміщення, проєктування, будівництва, виготовлення, виробництва, придбання, збуту, введення в експлуатацію, експлуатації та зняття з експлуатації споруд, систем та елементів енергоблоків атомних станцій.

4. Комплекс заходів, необхідних для приведення у відповідність до цих Вимог діючих енергоблоків атомних станцій та інших об’єктів, на які ці Вимоги поширюються, розробляється та затверджується експлуатуючою організацією та погоджується з Держатомрегулюванням.

5. Вимоги до вибору майданчика атомних станцій, зокрема з урахуванням природних впливів, установлені відповідно до Вимог з безпеки до вибору майданчика для розміщення атомної станції, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 07 квітня 2008 року № 68, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 травня 2008 року за № 467/15158 (далі - Вимоги з безпеки до вибору майданчика для розміщення атомної станції).

6. Вимоги до урахування впливів землетрусів на енергоблоки атомних станцій встановлені відповідно до Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій, затверджених наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 17 жовтня 2016 року № 175, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 листопада 2016 року за № 1449/29579 (зі змінами) (далі - Вимоги до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій).

7. Обґрунтування безпеки енергоблоків атомних станцій щодо зовнішніх впливів природного характеру (далі - природні впливи) виконується щодо проєктних природних впливів, а також запроєктних природних впливів, які розглядаються під час аналізу розширених проєктних умов. Перелік природних впливів для аналізу безпеки охоплює всі можливі природні впливи з середнім значенням річної імовірності перевищення 10-7, а також їх можливі комбінації.

8. Характеристики природних впливів (проєктних та тих, що розглядаються під час аналізу розширених проєктних умов) визначаються на підставі спеціальних досліджень (геологічних, сейсмотектонічних, гідрологічних, метеорологічних тощо) з урахуванням конкретних умов розташування майданчика. До виконання зазначених досліджень експлуатуюча організація залучає спеціалізовану організацію (спеціалізовані організації), яка (які) має (мають) необхідний досвід та ресурси для виконання таких робіт, а також повноваження для затвердження їх результатів.

9. Оцінка безпеки енергоблоків атомних станцій щодо природних впливів виконується із застосуванням детерміністичного та імовірнісного методів аналізу. Обраний метод відповідає сучасній світовій практиці та враховує рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії.

10. Діяльність з оцінки безпеки енергоблоків атомних станцій щодо природних впливів здійснюється експлуатуючою організацією відповідно до затверджених нею процедур з урахуванням вимог законодавства у сфері використання ядерної енергії.

11. Оцінка безпеки енергоблоків атомних станцій щодо природних впливів передбачає заплановані та систематичні дії, необхідні для забезпечення здатності конструкцій, систем і елементів атомної станції виконувати свої функції відповідно до проєкту під час та після природних впливів.

12. За рішенням експлуатуючої організації, погодженим з Держатомрегулюванням, ці Вимоги можуть бути використані для проведення оцінки безпеки щодо природних впливів інших ядерних установок, а також до об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, та сховищ для зберігання або захоронення радіоактивних відходів.

13. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

запас до настання порогових ефектів - різниця між фізичними параметрами проєктних природних впливів та фізичними параметрами запроєктних природних впливів, при яких системами та елементами безпеки атомних станцій вже не виконуються функції безпеки, зазначені в пункті 2 глави 1 розділу IV цих Вимог;

запроєктний природний вплив - вплив природної небезпеки, який характеризується фізичними параметрами, що перевищують відповідні параметри проєктних природних впливів;

зовнішній вплив природного характеру (природний вплив) - зовнішній вплив, спричинений природними небезпеками;

комбінація залежних природних небезпек (впливів) - комбінація двох та більше природних небезпек (впливів), які можуть мати взаємозв’язок як на рівні причин виникнення, так і на рівні наслідків;

комбінація незалежних природних небезпек (впливів) - комбінація двох та більше природних небезпек (впливів), що не мають спільних причин виникнення. Одночасне або близьке за часом виникнення таких подій є випадковою подією;

пороговий ефект - суттєве стрибкоподібне погіршення безпеки атомної станції (енергоблока атомної станції), спричинене невеликими змінами параметрів, що призводить до невиконання системами та елементами функцій безпеки. Значення параметрів, що характеризують настання порогового ефекту обґрунтовуються в проєкті енергоблока атомної станції;

природна небезпека - природне явище (процес, фактор), вплив якого може становити небезпеку протягом життєвого циклу атомної станції;

проектний природний вплив - вплив природної небезпеки максимально прогнозованої інтенсивності на майданчику атомної станції з повторюваністю один раз на 10 000 років, що відповідає середньому значенню річної імовірності перевищення 10-4;

розширені проєктні умови - умови, спричинені вихідними подіями, очікувана імовірність яких менше, ніж та, яка враховується для проєктних аварій, або перебіг (розвиток) аварії супроводжується додатковими, порівняно з проєктною аварією, відмовами систем безпеки або помилками персоналу. За наслідками розширені проєктні умови поділяються на дві категорії: категорія А, до якої належать розширені проєктні умови без важкого пошкодження ядерного палива, та категорія В, до якої належать аварії з важким пошкодженням ядерного палива.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Загальних положеннях безпеки атомних станцій та Вимогах до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій.

14. У цих Вимогах скорочення мають такі значення:

АС - атомна станція;

ЗАБ - звіт з аналізу безпеки.

1. Установлюються всі природні небезпеки, включно з взаємопов’язаними з ними небезпеками (наприклад, землетрус та пов’язане з ним затоплення), які можуть мати негативний вплив на майданчик АС.

2. Перелік природних небезпек включає наступні небезпеки:

геологічні;

сейсмотектонічні;

метеорологічні;

гідрологічні;

біологічні;

зовнішні пожежі природного походження.

3. Повнота складеного переліку природних небезпек, характерних для майданчика АС, обґрунтовується незалежно від їх важкості, імовірності виникнення або порушень безпеки, до яких вони можуть призвести. Важкість природної небезпеки виражається фізичними параметрами (наприклад, прискорення ґрунту під час землетрусу, швидкість та тиск вітру, температура, рівень паводку тощо), які кількісно характеризують кожну конкретну природну небезпеку та є основою для розроблення, за потреби, захисних заходів від відповідної природної небезпеки.

4. Техногенні, випадкові або зловмисні небезпеки не підпадають під сферу застосування цих Вимог. Однак у разі, якщо техногенні об’єкти (наприклад, греблі, дамби тощо) або діяльність людини (наприклад, видобуток газу, розроблення кар’єрів, добування піску, поводження з водними ресурсами тощо), можуть спричинити або сприяти виникненню впливів на АС, що є аналогічними до впливів від природних небезпек (зокрема, затоплення, зсув ґрунту), вплив від них розглядається разом із впливом від природних небезпек.

5. Перелік природних небезпек, що розглядаються під час обґрунтування безпеки енергоблоків АС наведено у додатку до цих Вимог. Цей перелік не є вичерпним і може доповнюватися за потреби.

1. З переліку природних небезпек, розробленого відповідно до розділу II цих Вимог, для подальшого аналізу відбираються природні небезпеки, які становлять загрозу для АС. При виконанні відбору, вилучення природних небезпек з переліку небезпек, що підлягають подальшому аналізу, обґрунтовується з урахуванням таких факторів:

природна небезпека, або її комбінації з іншими небезпеками (природними, техногенними, внутрішніми) не становить загрози для АС;

природна небезпека не спричиняє взаємопов’язаних небезпек.

2. При виконанні відбору природних небезпек, при можливості, визначається взаємозв’язок між важкістю природної небезпеки і її повторюваністю.

3. В обґрунтуванні того, що природна небезпека є вкрай малоймовірною з високим ступенем впевненості, враховується оцінена частота природної небезпеки та ступінь достовірності оцінюваної частоти, зокрема оцінюються невизначеності, пов’язані з даними та методами, включаючи дослідження чутливості, для підтвердження обумовленого ступеня впевненості.

4. Тривалість впливу природної небезпеки може призвести до збільшення ступеня її важкості (наприклад, тривалі опади, що підвищують рівень ґрунтових вод, з подальшим впливом на поверхневі води та рівні паводків) та повинна бути розглянута при виконанні відбору природних небезпек майданчика АС для подальшого аналізу впливу на безпеку енергоблоку АС, а також, безпосередньо, при виконанні аналізу впливу природних небезпек на безпеку енергоблока АС.

5. Якщо це можливо, визначається максимальна імовірна важкість кожної природної небезпеки, яка впливає на майданчик АС. Максимальна імовірна важкість природної небезпеки (або максимальний імовірний вплив) визначається як найбільш важка подія, перевищення якої вважається вкрай малоймовірним з високим ступенем впевненості.

6. Відбір природних небезпек майданчика АС для подальшого аналізу їх впливу на енергоблок АС виконується на основі бази даних природних небезпек. Зазначена база даних формується за результатами спостережень за природними небезпеками на майданчику АС та в регіоні розміщення АС і складається з:

даних моніторингових спостережень, записаних спеціальними приладами;

історичних даних (на підставі зібраних фондових та довідкових матеріалів, спостережень тощо).

Під час виконання відбору природних небезпек використовується якомога більший набір даних для зменшення невизначеностей аналізу їх впливу на енергоблок АС.

7. Під час виконання відбору природних небезпек враховуються потенційні зміни в характеристиках природних небезпек із часом (потенційні зміни клімату, русла річок, ландшафту) за встановлений у проєкті строк експлуатації АС з урахуванням довгострокової експлуатації. Враховується, що зміни в характеристиках природних небезпек можуть бути спричинені техногенними впливами (наприклад, захист берегів, видобуток корисних копалин тощо).

1. Будівельні конструкції, технологічне й електротехнічне обладнання, трубопроводи, контрольно-вимірювальні прилади та апаратура, залежно від ступеня їх відповідальності за забезпечення безпеки під час і після природних впливів, розподіляються на три категорії (категорії сейсмостійкості встановлюються відповідно до глави 1 розділу III Вимог до сейсмостійкого проектування та оцінки сейсмічної безпеки енергоблоків атомних станцій ).

2. До I категорії стійкості до природних впливів належать будівлі, споруди, системи та елементи АС, які можуть піддаватися зазначеним впливам, а також задовольняють хоча б одному з нижченаведених критеріїв:

віднесені до класів 1 та 2 за впливом на безпеку відповідно до Загальних положень безпеки атомних станцій;

системи та елементи безпеки, необхідні для виконання таких функцій безпеки: безпечна зупинка реактора та підтримання його в безпечному стані, аварійне відведення тепла від активної зони реактора та басейну витримки, запобігання або обмеження виходу радіоактивних речовин, що виділяються під час аварій за передбачені проєктом межі;

системи нормальної експлуатації та їх елементи, відмова яких під час природних впливів унаслідок виходу радіоактивних речовин може призвести до перевищення на межі санітарно-захисної зони та поза її межами хоча б одного з рівнів безумовної виправданості для невідкладних контрзаходів, встановлених Державними гігієнічними нормативами "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 липня 1997 року № 208 і введеними в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі - НРБУ-97);