Відповідно до статей 10, 13, 18 Закону України "Про Службу безпеки України", статті 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з метою врегулювання продовольчого забезпечення в системі Служби безпеки України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України, що додається.

2. Начальникам органів, підрозділів, закладів, установ Служби безпеки України та Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України для організації продовольчого забезпечення керуватися цим Положенням.

3. Начальникам Управління правового забезпечення та Департаменту господарського забезпечення Служби безпеки України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Центрального управління Служби безпеки України від 25 червня 2018 року № 1112 "Про затвердження Положення про продовольче забезпечення в системі Служби безпеки України на мирний час", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 852/32304.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає завдання, організацію та порядок продовольчого забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України (далі - військовослужбовці) і годування штатних тварин за рахунок держави в системі Служби безпеки України.

2. Основними завданнями продовольчого забезпечення є забезпечення підрозділів Центрального управління Служби безпеки України, регіональних органів, органів військової контррозвідки, а також навчальних, наукових, науково-дослідних та інших закладів, установ, організацій Служби безпеки України та Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України (далі - органи, підрозділи, заклади) продовольством, технікою та майном продовольчого призначення, а також організація харчування військовослужбовців і годування штатних тварин за рахунок держави відповідно до встановлених норм.

3. Продовольче забезпечення включає:

обрахування потреби, планування та забезпечення продовольством, технікою та майном продовольчого призначення, а також організацію ремонту техніки та майна продовольчого призначення (далі - техніка та майно);

визначення потреби в коштах на закупівлю продовольства, техніки та майна, а також на виплату грошової компенсації замість норм харчування;

організацію харчування військовослужбовців і годування штатних тварин;

зберігання продовольства, техніки та майна;

надання пропозицій до норм харчування для військовослужбовців і норм годування штатних тварин;

розробку норм забезпечення підрозділів технікою та майном;

організацію і ведення обліку, звітності та контролю за напрямом діяльності.

4. Продовольче забезпечення здійснюють:

у підрозділах Центрального управління Служби безпеки України, які не мають господарських підрозділів,- Департамент господарського забезпечення Служби безпеки України (далі - ДГЗ);

в органах, підрозділах, закладах - їх підрозділи господарського забезпечення.

5. Розміри поточних запасів продовольства визначаються з урахуванням їх призначення, особливостей розташування (дислокації) органів, підрозділів, закладів (умов підвезення, завдань, які виконуються).

6. Органи, підрозділи, заклади, які ліквідуються, за рішенням ДГЗ здають (передають) наявне у них продовольство, техніку і майно та за результатами надають ДГЗ остаточний звіт про наявність продовольства, техніки та майна продовольчого призначення (додаток 1).

7. Військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом керівника органу, підрозділу, закладу, який має право на видання відповідних наказів.

Підставою для видання наказу про зарахування на продовольче забезпечення є атестат на продовольство (додаток 2) (за винятком випадків, передбачених пунктом 8 цього розділу), а також посвідчення про відрядження.

Атестат на продовольство визначає, до якого числа та за якими нормами військовослужбовець забезпечений харчуванням (грошовою компенсацією замість норми харчування, повсякденними наборами сухих продуктів, добовими польовими наборами продуктів).

У разі втрати атестата на продовольство військовослужбовці зараховуються на продовольче забезпечення наказом керівника органу, підрозділу, закладу на підставі їх рапорту, у якому зазначається причина втрати атестата, до якого числа та за якими нормами харчування вони були забезпечені продовольством (грошовою компенсацією замість норми харчування, повсякденним набором сухих продуктів, добовим польовим набором продуктів).

Керівник органу, підрозділу, закладу за фактом втрати атестата на продовольство призначає комісію, що встановлює обставини, за яких було втрачено атестат на продовольство, та складає про це акт. Акт затверджується керівником органу, підрозділу, закладу та скріплюється гербовою печаткою. Акт складається у двох примірниках, із яких перший із запитом на дублікат атестата надсилається до органу, підрозділу, закладу, яким видано атестат на продовольство, а другий - долучається до відповідної справи.

Протягом доби з дня отримання запиту та першого примірника акта орган, підрозділ, заклад має відправити дублікат атестата на продовольство.

8. На продовольче забезпечення за рахунок держави без атестата на продовольство зараховуються військовослужбовці під час:

набуття права на продовольче забезпечення за рахунок держави вперше;

несення бойового чергування, добового чергування, варти та у разі призначення до складу добового наряду;

залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій;

забезпечення проведення антитерористичної операції;

перебування в польових умовах (у таборах, на навчаннях, маневрах) під час відпрацювання завдань з бойової (навчально-бойової) підготовки;

залучення до здійснення заходів із правового режиму воєнного стану, приведення органів, підрозділів, закладів у найвищий ступінь бойової готовності. З метою недопущення розкриття інформації про виконання військовослужбовцем завдань, що може створити загрозу для проведення чи зрив завдання або небезпеку для його життя та здоров’я, зарахування на продовольче забезпечення може здійснюватися за окремим рішенням керівника відповідного органу, підрозділу, закладу.

дії правового режиму воєнного стану, які не залучені до здійснення заходів із правового режиму воєнного стану в дні, коли за особливостями організації служби, внутрішнім службовим розпорядком (розпорядком дня) або за рішенням керівництва відповідного органу, підрозділу, закладу у складі підрозділу перебувають у готовності до виконання завдань (на казарменому становищі) або залучені до цілодобового здійснення заходів (перебування) поза місцем дислокації органу, підрозділу, закладу. Особливості організації служби, внутрішній службовий розпорядок (розпорядок дня), рішення про перебування у складі підрозділу у готовності до виконання завдань (на казарменому становищі) та залучення до цілодобового здійснення заходів (перебування) поза місцем дислокації визначається наказом керівника органу, підрозділу, закладу, який має право на видання відповідних наказів;

залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони на тимчасово окупованій території, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.

Також на продовольче забезпечення без атестата на продовольство зараховуються хворі, які відповідно до законодавства мають право на безкоштовне лікування або обстеження у військово-медичних закладах Служби безпеки України, крім курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів Служби безпеки України вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ).

У разі невідкладної госпіталізації курсантів ВНЗ та відсутності у них атестата на продовольство зарахування на продовольче забезпечення здійснюється без атестата. У таких випадках заклад охорони здоров’я Служби безпеки України витребовує атестат на продовольство з відповідного закладу ВНЗ, а останній протягом доби з дати отримання відповідного запиту зобов’язаний надіслати його до закладу охорони здоров’я Служби безпеки України.

Військовослужбовцям, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави, у разі вибуття у відрядження (проходження стажування) до органів, підрозділів, закладів, які не здійснюють продовольче забезпечення за рахунок держави, атестат на продовольство не виписується, а замість норм харчування виплачується грошова компенсація відповідно до пункту 3 розділу II цього Положення.

9. Військовослужбовці, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави у вигляді гарячої їжі, у разі вибуття у відрядження, на лікування тощо знімаються з продовольчого забезпечення (сніданку, обіду або вечері залежно від часу вибуття) на підставі наказу керівника органу, підрозділу, закладу про вибуття.

При звільненні (виключенні зі списків особового складу органу, підрозділу, закладу) військовослужбовці, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави, забезпечуються харчуванням до дня виключення їх зі списків особового складу.

У разі вибуття військовослужбовців у складі групи атестат на продовольство виписується один на всю групу військовослужбовців, які мають право на одержання встановлених норм харчування за рахунок держави. До атестата додається список військовослужбовців, який підписується тими самими посадовими особами, що й атестат, а також старшим команди (підрозділу), що вибуває, і скріплюється гербовою печаткою.

10. Харчування у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Служби безпеки України здійснюється відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 13 січня 2014 року № 5 "Про харчування у санаторно-курортних та оздоровчих закладах Служби безпеки України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 року за № 221/24998.

11. Порядок взаємодії Служби безпеки України та суб’єктів господарювання з метою забезпечення харчуванням військовослужбовців, які мають право на продовольче забезпечення за рахунок держави, а також годування штатних тварин здійснюється відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 07 вересня 2018 року № 1545 "Про затвердження Інструкції з організації продовольчого забезпечення Служби безпеки України шляхом залучення суб’єктів господарювання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 вересня 2018 року за № 1117/32569.

1. Забезпечення військовослужбовців продовольством здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" (далі - Постанова 426).

2. Нормами харчування визначено асортимент та кількість продовольства, що відпускається для харчування однієї людини на добу.

3. У Службі безпеки України забезпечення харчуванням військовослужбовців за нормами харчування здійснюється за рахунок держави в межах установлених обсягів бюджетних призначень на зазначені цілі.

Військовослужбовцям норми харчування видаються через їдальні, склади або замість встановлених норм харчування виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Вартість норм харчування військовослужбовців Служби безпеки України визначається ДГЗ з урахуванням відомостей щодо середніх цін на кожен продукт харчування, які закуповувались на зазначені цілі за результатами проведених згідно із законодавством процедур закупівель, у попередньому бюджетному періоді та даних Державної служби статистики України (середні споживчі ціни на товари) за аналогічний період, та затверджується окремим наказом Служби безпеки України.

Нарахування грошової компенсації замість норм харчування здійснюється за рішенням керівника відповідного органу, підрозділу, закладу на підставі рапортів військовослужбовців.

Виплата грошової компенсації замість норм харчування здійснюється на підставі наказу керівника органу, підрозділу, закладу згідно зі списком на виплату грошової компенсації замість норм харчування, який складається щомісяця відповідальною особою, визначеною керівником органу, підрозділу, закладу.

4. Курсанти ВНЗ забезпечуються харчуванням або грошовою компенсацією замість норми харчування на весь період навчання до отримання ВНЗ наказу про присвоєння їм офіцерських звань.

5. Виплата грошової компенсації замість норм харчування за час відпустки курсантам ВНЗ не проводиться.

Курсантам ВНЗ із числа сиріт та осіб, які позбавлені батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при виконанні обов’язків військової служби, під час перебування у відпустці, у тому числі у відпустці через хворобу, за місцем навчання виплачується грошова компенсація замість норми харчування.

Курсантам ВНЗ, які мають зріст 190 см і вище, на весь строк навчання (крім курсантів випускного курсу) дозволяється видавати додаткове харчування в розмірі половини норми, передбаченої для них. Додаткове харчування призначається наказом керівника ВНЗ за висновками військово-лікарської комісії.

6. Особи, які вступають до ВНЗ, забезпечуються харчуванням за плату, крім осіб із числа сиріт та осіб, які позбавлені батьківського піклування або в яких один із батьків загинув при виконанні обов’язків військової служби, харчування яких здійснюється за рахунок держави.

7. За час, що минув, продукти згідно з нормами харчування не видаються, грошова компенсація замість норм харчування може виплачуватися за строк, що не перевищує загального строку позовної давності, відповідно до чинного законодавства.

За понаднормове харчування грошова компенсація замість норм харчування не виплачується.

8. Військовослужбовці та інші особи, визначені Постановою 426, мають право на одержання тільки однієї норми харчування.

9. У випадках, коли військовослужбовець під час службового відрядження забезпечується харчуванням або продуктовими наборами (повсякденними наборами сухих продуктів, добовими польовими наборами продуктів) за рахунок держави відповідно до вимог Постанови 426, у посвідченні про відрядження відповідальною особою підрозділу, що здійснив таке забезпечення, робиться відмітка про кількість діб забезпечення таким харчуванням.

В органах, підрозділах, закладах, які мають свої господарські підрозділи, забезпечення військовослужбовців продуктовими наборами здійснюється на підставі відповідного наказу керівника органу, підрозділу, закладу, який має право видавати такі накази, за роздавальною відомістю (додаток 3), яка підписується матеріально-відповідальною особою, начальником господарського підрозділу та затверджується керівником органу, підрозділу, закладу. Роздавальна відомість у триденний строк після її затвердження надається до підрозділу фінансового забезпечення.

У підрозділах Центрального управління Служби безпеки України, які не мають господарських підрозділів, забезпечення військовослужбовців продуктовими наборами здійснюється на підставі відповідного наказу керівника підрозділу Центрального управління Служби безпеки України, який має право видавати такі накази, за роздавальною відомістю (додаток 4), яка підписується матеріально-відповідальною особою, безпосереднім начальником військовослужбовців, які зазначені у роздавальній відомості, та затверджується керівником підрозділу Центрального управління Служби безпеки України. Роздавальна відомість перед затвердженням погоджується з ДГЗ (підрозділом, відповідальним за вид забезпечення) в частині контролю щодо правових підстав забезпечення. Роздавальна відомість у триденний строк після її затвердження надсилається до Фінансово-економічного управління Служби безпеки України.

Продуктові набори знімаються з балансу органу, підрозділу, закладу, на бухгалтерському обліку якого перебуває майно, на підставі оформленої роздавальної відомості.

10. Військовослужбовці, продовольче забезпечення яких здійснюється на підставі міжнародних угод України, забезпечуються продовольством за нормами та в порядку, визначеними цими угодами.

1. До техніки належать:

1) польові технічні засоби:

технічні засоби для приготування і транспортування їжі в польових умовах (кухні автомобільні, причіпні, переносні, газові, кухні-їдальні пересувні, плити причіпні та переносні, їдальні автомобільні та причіпні, кип’ятильники переносні, термоси, термоси-ящики тощо);

технічні засоби підвезення продовольства та води (авторефрижератори, причепи-рефрижератори, автофургони та причепи-фургони хлібні, ізотермічні та комбіновані транспортні засоби, причепи-склади, причепи-контейнери, автоводоцистерни, причепи-цистерни для води, цистерни переносні для води тощо);

2) технологічне обладнання їдалень:

механічне (універсальні кухонні машини, машини для чищення картоплі, для нарізання овочів, шинкувальні машини, м’ясорубки, машини для формування і панірування котлет, хліборізки, рибочистки, збивальні машини, машини для миття посуду тощо);

теплове (плити, котли стравоварильні, сковороди та фритюрниці електричні, шафи жарові та пекарські, кип’ятильники тощо);

3) холодильне обладнання їдалень та продовольчих складів (шафи та камери холодильні, побутові холодильники, вітрини-прилавки, холодильні агрегати тощо);

4) ваговимірювальні прилади (ваги настільні та товарні, гирі тощо).

2. До майна належать:

столово-кухонний посуд та інвентар;

немеханічне обладнання їдалень і продовольчих складів (лінії самообслуговування, столи, ванни виробничі, стелажі для посуду, візки для підвезення готової їжі та збирання посуду тощо);

спеціальні намети та брезенти для укриття продовольства, техніки та майна, а також клейонки, серветки тощо;

запасні частини, матеріали, пристрої, інструменти та приладдя для експлуатації і ремонту техніки;

тара всіх видів, стелажі, піддони та контейнери;

книги та бланки обліку і звітності, плакати та інша документація.

3. За технічний стан, готовність техніки до використання, організацію її технічного обслуговування і ремонту відповідає керівник органу, підрозділу, закладу та начальник підрозділу господарського забезпечення (відповідальний за господарську діяльність органу, підрозділу, закладу).

1. Відпуск продовольства, техніки та майна здійснюється за нарядами.

2. Документом, який дає право на приймання продовольства, техніки та майна органом, підрозділом, закладом, є довіреність, видана керівником органу, підрозділу, закладу.

3. Передавання продовольства, техніки та майна з одного органу, підрозділу, закладу до іншого проводиться з письмового дозволу начальника ДГЗ, із оформленням відповідних первинних документів.

4. Визначена керівником органу, підрозділу, закладу особа при прийманні продовольства, техніки та майна зобов’язана:

перевірити наявність супровідних документів;

перевірити наявність та відповідність документів, що підтверджують якість та безпечність продовольства, їх вагу і тару, відповідність даних про фасовані харчові продукти безпосередньо на упаковці або етикетці, приєднаній до неї;

перевірити наявність на м’ясних тушах позначок придатності, що засвідчують придатність м’яса для харчування особового складу та категорію вгодованості;

перевірити технічний стан техніки, який повинен відповідати стану, зазначеному в документах, стан і комплектність належного до неї приладдя, інструменту, запасних частин, експлуатаційної документації;

стежити за правильністю укладення та кріплення вантажу під час його завантаження;

у разі підвезення продовольства, техніки та майна кількома автомашинами супровідний лист вручається особам, що їх супроводжують, або водію кожної автомашини.

5. Продовольство, у тому числі й продовольство, розфасоване в мішки, під час приймання перевіряється шляхом зважування або перерахування поштучно.

6. Продовольство, техніка та майно, що надійшли до органу, підрозділу, закладу, приймаються матеріально відповідальною особою самостійно або із залученням комісії, утвореної керівником органу, підрозділу, закладу, відповідно до чинного законодавства та укладених договорів.

7. Продовольство підвозиться органам, підрозділам, закладам транспортом. Приймання і відпускання продовольства проводяться в чистому спецодязі. Використовувати транспорт, що не відповідає гігієнічним вимогам для перевезення продовольства, забороняється.

8. Продукти харчування, які швидко псуються, підвозяться рефрижераторами, ізотермічними і комбінованими транспортними засобами.

Для підвезення хліба використовуються спеціально обладнані автофургони.

Підвезення хліба, м’яса та риби в кількості, що не потребує спеціального транспорту, дозволяється у спеціально обладнаних ящиках зі щільними кришками з дотриманням гігієнічних вимог.

9. Зберігання та видача продуктів харчування із закінченими строками придатності не допускається.

1. Зберігання продовольства, техніки та майна організовується на складах органів, підрозділів, закладів.

2. Для зберігання продовольства, техніки та майна на складах обладнуються універсальні та спеціалізовані сховища (навіси).

До спеціалізованих сховищ належать стаціонарні холодильники, овочесховища, сховища для зберігання олії, пункти для квашення та засолювання овочів і фруктів.

Усі сховища мають забезпечувати надійне зберігання продовольства, техніки та майна, їх правильне розміщення і використання засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт.

3. Склад для зберігання продовольства та майна має містити:

основне сховище;

сховище (місце) для зберігання олії, солоної риби, томатної пасти, солоних огірків і помідорів;

овочесховище для зберігання фруктів, свіжої картоплі та інших овочів;

холодильник (морозильну скриню (холодильні камери)) із відділеннями для м’яса, свіжої риби та інших продуктів, які швидко псуються;

сховище (місце) для зберігання обладнання та майна.

Холодильні камери мають бути укомплектовані термометрами, дерев’яними ґратами, деками для збирання м’ясного соку, гачками з нержавіючої сталі (луджені) для підвішування м’яса. Холодильні агрегати мають бути обладнані знімальною ґратчастою загорожею і надійно заземлені.

Техніка та майно поточного утримання зберігаються окремо від техніки та майна довгострокового зберігання.

Техніка та майно зберігаються комплектно. Допускається зберігання комплектувальних виробів, які потребують особливих умов зберігання, окремо із зазначенням у стелажному (штабельному) ярлику (додаток 5) місця зберігання основного комплекту.

4. На кожному складі має бути така документація:

посадові обов’язки начальника складу, комірника;

паспорт складу (додаток 6);

правила зберігання продовольства, техніки та майна;

схеми розміщення продовольства, техніки та майна у приміщеннях складу;

інструкція щодо правил експлуатації електросилових установок і техніки безпеки під час роботи на складі;

інструкція щодо правил техніки безпеки під час роботи на складі;

інструкція, за якою діє особовий склад під час евакуації майна в разі пожежі, стихійного лиха, отримання сигналів оповіщення тощо;

умови, строки зберігання і реалізації продуктів;

стелажний (штабельний) ярлик;

картка реєстрації температури та вологості повітря (додаток 7);

книга обліку наявності та руху матеріальних засобів (додаток 8);

опис внутрішнього обладнання, інвентарю, інструменту, закріплених за складом.

5. Розміщення й укладання продовольства здійснюються з урахуванням строків виготовлення та часу надходження на склад, асортименту, призначення, виду упаковки, вимог щодо товарного сусідства та стійкості під час зберігання.

Зберігання господарських матеріалів та непродовольчих товарів разом із продовольством забороняється.

6. Усі сховища мають відповідати вимогам санітарного законодавства та бути обладнані охоронно-пожежною сигналізацією.

Залежно від призначення сховища складу обладнуються:

підлоговими та поличними стелажами, контейнерами, дошниками та іншим обладнанням;

ваговимірювальними приладами;

термометрами та психрометрами;

інструментом для упаковування, розпаковування продовольства, майна та ремонту тари;

інвентарем і спеціальним одягом для проведення робіт у складському приміщенні, дошниках і бетонних ямах (драбина, гумові чоботи, килимки гумові, протигази, вила луджені тощо);

інвентарем для прибирання приміщень;

шафами для спеціального робочого одягу та господарського інвентарю;

колодами зі столом для рубання м’яса;

столами, стільцями та шафами для обладнання робочих місць персоналу складу;

санітарно-технічним обладнанням для дотримання особистої гігієни працівниками сховищ (рукомийник, мило, рушник);