1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
27.02.2023 № 403
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 березня 2023 р.
за № 489/39545
Про затвердження Порядку проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно-запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій
( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
Відповідно до абзаців другого, сьомого частини третьої статті 6 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою підвищення якості надання медичної допомоги і впровадження епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно-запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій, НАКАЗУЮ:
( Преамбула із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
1. Затвердити Порядок проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно-запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій, що додається.
2. Департаменту громадського здоров’я (Олексію Даниленко) забезпечити:
1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після здійснення його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України - головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та діє на період дії воєнного стану в Україні та тридцяти днів після припинення або скасування такого стану.

Міністр

В. Ляшко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
27 лютого 2023 року № 403
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
22 березня 2023 р.
за № 489/39545
ПОРЯДОК
проведення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно-запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій
І. Загальні положення
1. Цей Порядок визначає механізм проведення організаційних заходів для забезпечення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно-запальні інфекції ран у поранених внаслідок бойових дій (далі - поранення).
2. Дія цього Порядку поширюється на:
1) заклади охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу у стаціонарних умовах пацієнтам, які отримали поранення (далі - пацієнти), та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з НСЗУ (далі - стаціонар);
( Підпункт 1 пункту 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
2) центри контролю та профілактики хвороб МОЗ.
3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про захист населення від інфекційних хвороб" та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.
( Пункт 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
4. Бактеріологічні дослідження зразків біологічного матеріалу пацієнтів, передбачені пунктом 2 розділу II цього Порядку, проводяться у стаціонарах, а за неможливості забезпечення їхнього проведення у стаціонарах - проводяться центрами контролю та профілактики хвороб МОЗ відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
5. Результати бактеріологічного дослідження зразків біологічного матеріалу пацієнтів із зазначенням виявленого збудника (за наявності) та його чутливості до антимікробних препаратів, протягом 72 годин з часу (години, хвилини) отримання зразка біологічного матеріалу передаються бактеріологічною лабораторією, яка проводила дослідження, лікуючому лікарю в паперовій або електронній формі, з метою перегляду та/або припинення призначеної пацієнту антибактеріальної та/або антифунгальної терапії.
( Пункт 5 розділу I в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
6. Результати бактеріологічного дослідження зразків біологічного матеріалу при виписці або у випадку смерті пацієнтів зазначаються у формі первинної облікової документації № 027/о "Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого", затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974.
У випадку, якщо бактеріологічне дослідження зразків біологічного матеріалу пацієнта завершено після виписки пацієнта з цього стаціонару, результати такого дослідження зазначаються у формі № 240/о "Результат мікробіологічного дослідження та визначення чутливості виділених культур до хіміотерапевтичних препаратів", затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 04 січня 2001 року № 1, та передаються до стаціонару, в якому перебуває пацієнт (далі - поточний стаціонар).
( Пункт 6 розділу I в редакції Наказу Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
7. Координацію, організаційно-методичний та інформаційно-консультативний супровід здійснення посиленого епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю мікроорганізмів, що спричиняють гнійно-запальні інфекції ран, у пацієнтів (далі - епіднагляд) здійснює державна установа "Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України" (далі - ЦГЗ МОЗ).
II. Проведення бактеріологічного дослідження зразків біологічного матеріалу пацієнтів
1. Бактеріологічне дослідження зразків біологічного матеріалу з ран при госпіталізації пацієнтів до стаціонару не проводиться, у випадках якщо після отримання поранення пройшло не більше ніж 72 години, окрім випадків високого ризику мікробної контамінації / інфікування пацієнта збудниками з резистентністю, згідно з галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я, затвердженими МОЗ.
2. Бактеріологічні дослідження проводяться щодо:
1) зразків біологічного матеріалу пацієнтів при госпіталізації пацієнта з пораненнями у поточний стаціонар під час проведення хірургічного оброблення рани, за умови попереднього перебування пацієнта у будь-якому стаціонарі понад 48 годин та відсутності даних щодо проведених бактеріологічних досліджень зразків біологічного матеріалу пацієнтів з ран, викликаних пораненнями. Пацієнтам, стосовно яких не проводяться хірургічні втручання, відбір зразків біологічного матеріалу з ран, викликаних пораненнями, для проведення бактеріологічного дослідження проводиться відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, затверджених МОЗ;
2) зразків біологічного матеріалу з ран, викликаних пораненнями, залежно від класу рани відповідно до пункту 2 розділу III Порядку профілактики інфекційних хвороб, пов’язаних з наданням медичної допомоги в закладах охорони здоров’я, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 серпня 2021 року № 1614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2021 року за № 1319/36941, та у випадках наявності у пацієнта:
для чистих ран - у пацієнта тяжкої імуносупресії, декомпенсованого цукрового діабету або сепсису з невідомим первинним афектом;
для чистих забруднених, забруднених і брудних ран - у пацієнта станів або захворювань, передбачених для чистих ран, та/або захворювань інфекційного генезу, що можуть призвести до контамінації рани в післяопераційному періоді;
( Підпункт 2 пункту 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
3) зразків біологічного матеріалу з порожнини носа з метою скринінгу для виявлення колонізації (носійства) Staphylococcus aureus відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, затверджених МОЗ;
4) зразків біологічного матеріалу з метою вибору протимікробного лікарського засобу для етіотропної терапії, відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, затверджених МОЗ;
5) зразків біологічного матеріалу пацієнтів в післяопераційному періоді, включно з випадками якщо хірургічне втручання проводилось в іншому стаціонарі (за відсутності даних діагностичних бактеріологічних обстежень) та за наявності:
нориці або розходження країв післяопераційної рани;
післяопераційних ран, які розкривають з діагностичною або лікувальною метою;
гнійних виділень з післяопераційної рани, в тому числі по дренажу;
гнійних виділень, виявлених під час оперативного втручання;
не гнійних виділень з післяопераційної рани, в тому числі по дренажу, тривалістю більше тижня та/або інтенсивність яких наростає та/або таких, що виникли повторно;
наявності гарячки 38°C і вище та клінічних ознак запалення в області післяопераційної рани;
наявності симптомів гострого інфекційного захворювання без альтернативного пояснення;
абсцесу або інших ознак інфікування у місці глибокого розрізу, що виявляються при безпосередньому огляді, під час повторної операції;
рентгенологічних ознак запального процесу після проведеного хірургічного втручання з приводу металоостеосинтезу перелому (лізис кістки в місці перелому та довкола імпланту, нестабільність конструкції, уповільнення або зупинка зрощення перелому (псевдоартроз), наявність кісткових секвестрів, надмірне розростання кісткової мозолі (інволюкрум);
рентгенологічних ознак запального процесу після проведеного хірургічного втручання з приводу ендопротезування суглобів (лізис кістки довкола протеза, нестабільність ендопротеза);
6) зразків біологічного матеріалу з опікових ділянок при опіках ІІБ-III ступеня та у випадках зміни зовнішнього вигляду або характеру опікової рани (наприклад, швидке відділення опікового струпу; темно-коричневе, чорне чи фіолетове забарвлення струпу, набряк по краях рани);
7) зразків крові (визначення гемокультури) за наявності двох або більше симптомів синдрому системної запальної відповіді, таких як:
гарячка 38°C та вище або гіпотермія нижче 35°C;
частота серцевих скорочень більше 90 ударів на хвилину;
частота дихання більше 20 на хвилину;
число лейкоцитів більше 12 x 109/л або менше 4 x 109/л або за наявності більше 10 % незрілих форм;
8) зразків спинномозкової рідини, за наявності ознак запального процесу центральної нервової системи;
9) зразків крові (визначення гемокультури) за наявності одного з наступних критеріїв у пацієнта з опіками:
зміна зовнішнього вигляду або характеру опікової рани (наприклад, швидке відділення опікового струпу, або темно-коричневе, чорне чи фіолетове забарвлення струпу, або набряк по краям рани);
наявні мінімум дві з наступних ознак або симптомів без будь-якої іншої встановленої причини:
гарячка 38°C та вище або гіпотермія 36°C і нижче;
гіпотонія;
олігурія;
гіперглікемія (рівень глюкози крові 11,1 ммоль/л та вище при незмінному рівні вуглеводів у раціоні);
сплутана свідомість.
3. Проведення забору і транспортування зразків біологічного матеріалу пацієнтів з ран, викликаних пораненнями, проводиться відповідно до принципів проведення відбору і транспортування зразків біологічного матеріалу з ран пацієнтів, наведених у додатку 1 до цього Порядку.
( Пункт 3 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )
4. Забір і транспортування крові та спинномозкової рідини проводиться відповідно до додатка 1 до Порядку здійснення дозорного епідеміологічного нагляду за протимікробною резистентністю, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 2021 року № 1766, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2021 року за № 1316/36938.
( Пункт 4 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 595 від 30.03.2023 )

................
Перейти до повного тексту