Відповідно до абзацу другого частини першої статті 7 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", пунктів 2 та 9 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пунктів 221, 234 та 391 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінеті Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність із законодавством України, НАКАЗУЮ:

1. ЗатвердитиГігієнічні вимоги до дрібнотоварного виробництва та обігу молока, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

1) наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 21 березня 2002 року № 17 "Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до особистих селянських господарств - виробників сирого товарного молока", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2002 року за № 336/6624;

2) наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 21 березня 2002 року № 18 "Про затвердження Ветеринарних та санітарних вимог до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих селянських господарствах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 05 квітня 2002 року за № 337/6625.

3. Департаменту правового забезпечення забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Ці Вимоги встановлюють гігієнічні вимоги до первинного виробництва та обігу молока від сільськогосподарських тварин, які утримуються дрібнотоварними виробниками, а також до пунктів заготівлі молока.

2. Ці Вимоги є обов’язковими для:

1) операторів ринку молока та молочних продуктів (у тому числі фізичних осіб), які утримують до п’яти умовних голів сільськогосподарських тварин для виробництва сирого молока з метою введення його в обіг через пункти заготівлі молока або реалізації кінцевому споживачу через агропродовольчі ринки (далі - дрібнотоварні виробники);

2) операторів ринку молока та молочних продуктів, в управлінні яких перебувають потужності із заготівлі, первинної обробки, зберігання та транспортування сирого молока (пункти заготівлі молока), від тварин, які утримуються дрібнотоварними виробниками;

3) державних ветеринарних інспекторів, спеціалістів ветеринарної медицини, уповноважених на здійснення ветеринарного обслуговування та/або державного контролю на відповідній території (уповноважений ветеринар, офіційний ветеринарний лікар) (далі - уповноважені особи компетентного органу), ліцензованих спеціалістів ветеринарної медицини або спеціалістів, які працюють у закладах ветеринарної медицини (далі - ліцензіати).

3. Ці Вимоги не застосовуються до молока виробленого (призначеного) для особистого споживання.

4. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

1) дрібнотоварне господарство - потужність, на якій утримується до п’яти умовних голів дійних тварин (одна умовна голова дійної тварини для великої рогатої худоби, кобил обчислюється як 1: 1; для овець, кіз - як 1: 10) для виробництва сирого молока з метою його обігу;

2) зворотна ємність - ємність багаторазового використання, яка обліковується та видається пунктом заготівлі молока дрібнотоварним виробникам для збирання молока та його транспортування в пункти заготівлі молока;

3) молоко збірне - молоко, отримане від декількох сільськогосподарських тварин у межах одного виду;

4) обов’язкові записи про тварину - записи в довільній формі, що містять інформацію про всі лікувальні та діагностично-профілактичні заходи, що проводяться із сільськогосподарськими тваринами, які утримуються у дрібнотоварних господарствах, а також інші записи, передбачені частиною шостою статті 40 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів";

5) первинна обробка молока - фільтрація та охолодження сирого молока;

6) пункти заготівлі молока - потужності, на яких здійснюються заготівля, первинна обробка, зберігання та транспортування сирого молока (далі - пункти).

Інші терміни вживаються в цих Вимогах у значеннях, наведених у Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною", "Про дитяче харчування"та "Про молоко та молочні продукти", а також у Вимогах до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 року за № 593/33564.

1. З метою забезпечення безпечності молока під час первинного виробництва, а також захисту здоров’я людей дрібнотоварні виробники повинні:

1) управляти небезпечними факторами, вести обов’язкові записи про тварину та зберігати їх протягом трьох місяців після закінчення дати заготівлі молока пунктами;

2) надавати на запит компетентного органу або пункту інформацію, передбачену цими Вимогами.

2. Сире молоко повинно бути отримано від клінічно здорових, ідентифікованих та зареєстрованих тварин відповідно до законодавства України та відповідати Вимогам до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 березня 2019 року № 118, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07 червня 2019 року за № 593/33564.

3. Забезпечення утримання та благополуччя сільськогосподарських тварин дрібнотоварними виробниками здійснюються з урахуванням Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, затверджених наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 08 лютого 2021 року № 224, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 лютого 2021 року за № 206/35828.

4. Тварини, які утримуються дрібнотоварними виробниками, повинні перебувати під державним контролем з метою підтвердження стану їх здоров’я.

5. Уповноважені особи компетентного органу та/або ліцензіати в межах своїх повноважень здійснюють протиепізоотичні заходи згідно із Планом протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин, розробленим і затвердженим у встановленому законодавством порядку.

6. Після завершення протиепізоотичних заходів уповноважена особа компетентного органу та/або ліцензіат зобов’язані:

1) внести в ідентифікаційний документ тварини (паспорт, свідоцтво) результати протиепізоотичних заходів не пізніше трьох робочих днів із дня їх отримання;

2) надати пункту, розташованому в межах цієї території, списки дрібнотоварних виробників, тварини яких пройшли протиепізоотичні заходи із зазначенням ідентифікаційних номерів тварин, які позитивно реагують на внутрішньошкірне введення туберкуліну, серопозитивних на бруцельоз, лейкоз тощо, та обмежень щодо приймання молока від них.

7. У разі виявлення хвороби тварини або підозри в захворюванні під час проведення планового чи позапланового клінічного огляду або профілактичних і діагностичних заходів уповноважена особа компетентного органу та/або ліцензіат негайно повідомляє про такий випадок державного ветеринарного інспектора, дрібнотоварного виробника та персонал відповідного пункту.

8. В разі будь-якого захворювання тварини, дрібнотоварний виробник негайно зобов’язаний повідомити уповноважену особу компетентного органу та/або ліцензіата та отримати від нього вказівки щодо поводження із хворою твариною та сирим молоком і молозивом, яке походить від такої тварини.

9. Застосування препаратів, які можуть вплинути прямо або опосередковано на властивості або якість молока, дозволяється виключно за призначенням уповноваженої особи компетентного органу та/або ліцензіата.

10. Уповноважена особа компетентного органу та/або ліцензіат надає вказівки щодо поводження із хворою твариною, уживає заходів щодо лікування тварини, визначає порядок поводження з молоком, отриманим від хворих тварин згідно з чинними вимогами та інструкціями, а також повідомляє персонал відповідного пункту про застосування ветеринарних препаратів та період їх виведення (очікування).

11. На час лікування хворої тварини уповноважена особа компетентного органу та/або ліцензіат у межах своїх повноважень може прийняти рішення щодо повної заборони або обмеження обігу сирого молока та в разі його прийняття повідомляє про це персонал відповідного пункту. Зазначені обмеження скасовуються після повного одужання тварини та завершення періоду виведення (очікування) застосованих ветеринарних препаратів.

12. Протягом періоду виведення (очікування), визначеного уповноваженою особою компетентного органу та/або ліцензіатом, що здійснював лікування, молоко заборонено використовувати для споживання людиною. Молоко, отримане протягом періоду виведення (очікування), після кип’ятіння та в разі наявності погодження уповноваженої особи компетентного органу та/або ліцензіата, може бути згодоване непродуктивним тваринам.

13. Уповноважена особа компетентного органу та/або ліцензіат уносять інформацію до обов’язкових записів про тварину щодо заборони обігу сирого молока від тварин, які знаходяться в періоді виведення (очікування), у тому числі щодо заборони його обігу та здачі на пункти, а також зазначається термін дії такої заборони.

14. Дрібнотоварні виробники та/або персонал (особа), які доглядають за тваринами, повинні володіти навичками виявлення прихованих форм запалення вимені (субклінічний мастит) та зобов’язані:

1) проводити дослідження молока на приховані форми запалення вимені (субклінічний мастит) не рідше одного разу на місяць;

2) повідомити уповноважену особу компетентного органу та/або ліцензіата в разі позитивних результатів дослідження молока на приховані форми запалення вимені (субклінічний мастит).

15. Уповноважені особи компетентного органу та/або ліцензіати повинні сприяти дрібнотоварним виробникам та/або персоналу (особі), які доглядають за тваринами, в оволодінні навичок виявлення прихованих форм запалення вимені (субклінічний мастит).

16. Результати досліджень молока на субклінічний мастит зазначаються в обов’язкових записах про тварину. Уповноважена особа компетентного органу передає на відповідний пункт інформацію щодо позитивних результатів досліджень для відображення у відповідному журналі обліку дрібнотоварних виробників згідно з додатком 1 до цих Вимог.

17. Молоко з уражених маститом часток вимені кип’ятять і утилізують згідно з вимогами законодавства, а із здорових - може бути згодоване непродуктивним тваринам після кип’ятіння, за винятком випадків, коли хворі на мастит тварини піддавалися лікуванню антимікробними засобами або період виведення (очікування) ще триває.

18. Заборонено вводити в обіг як харчовий продукт:

1) молоко від хворих та неідентифікованих тварин та тварин, які піддавалися лікуванню і в яких не закінчився період виведення (очікування);

2) молоко отримане в перші сім днів після отелення та останні сім днів до кінця лактації сільськогосподарської тварини;

3) молоко від тварин, які не досліджувалися на приховані форми запалення вимені (субклінічний мастит) протягом останнього місяця;

4) молоко з іншими невідповідностями, визначеними законодавством.

1. Конструкція та планування потужностей (приміщень) повинні забезпечувати можливість дотримання належного рівня гігієнічних вимог до молока, включаючи захист від забруднення, під час операцій з молоком та між такими операціями.

2. Приміщення або окремі їх частини, передбачені для доїння, повинні відповідати таким вимогам:

1) підлога повинна легко митися, прибиратися, дезінфікуватися, бути твердою та облаштованою у спосіб, щоб запобігати накопиченню вологи та бруду;

2) стіни та стеля (внутрішня поверхня даху) повинні мати поверхню, що легко очищується, миється, дезінфікується (за потреби), а її структурні властивості повинні запобігати відшаровуванню, скупченню бруду та зменшувати утворення конденсату;

3) вікна та двері повинні бути з матеріалів та/або вкриті матеріалами, що запобігають накопиченню бруду, легко очищаються, миються та дезінфікуються, не піддаються розкладанню або корозії;

4) сечозбірний канал та сечозбірник повинні бути зі стійкого, вологонепроникного матеріалу, якщо технологія утримання передбачає його наявність;

5) сечо- та гноєзбірники повинні бути розташовані за межами приміщення для утримання сільськогосподарських тварин, закритими та регулярно очищуватися;

6) забезпечені водою, що відповідає гігієнічним вимогам до води питної або чистої та в кількості, що відповідає потребам діяльності, що здійснюється в таких приміщеннях.

3. Приміщення для зберігання молока повинні бути:

1) належно відокремлені від приміщень для утримання та доїння тварин;

2) обладнані холодильним обладнанням у разі охолодження молока.

4. Доїльні апарати в разі наявності повинні розташовуватися таким чином, щоб знижувався ризик забруднення молока.

5. Доїльні апарати (у разі наявності), зворотна ємність, інші ємності, призначенні для доїння, заготівлі та транспортування молока, дрібний інвентар (відра, дійниці, молокоміри, цідилки, фільт-ри тощо), що можуть контактувати з молоком повинні:

1) бути виготовлені із матеріалів, дозволених до застосування для контакту із харчовими продуктами;

2) підтримуватись у належному технічному стані;

3) легко піддаватися миттю та бути стійкими до дії мийних і дезінфекційних засобів.

Порядок миття та дезінфекції доїльних апаратів, зворотних ємностей, інших ємностей, призначених для доїння, заготівлі та транспортування молока, дрібного інвентарю наведений у додатку 2 до цих Вимог.

6. Мийні та дезінфекційні засоби повинні відповідати вимогам законодавства.

7. Ємності, призначенні для доїння, збирання та транспортування молока повинні бути марковані. Приклад маркування ємностей, призначених для доїння, заготівлі та транспортування молока наведений у додатку 3 до цих Вимог.

8. У разі використання зворотних ємностей для збору сирого молока такі ємності мають обліковуватися на пункті.

1. Доїння сільськогосподарських тварин повинно здійснюватися з дотриманням належної гігієни та забезпеченням таких вимог:

1) сільськогосподарські тварини до доїння мають бути чистими. З цією метою забруднені частини тіла обмивають теплою водою, але такі дії не повинні проводитись до та підчас доїння;

2) перед доїнням персонал (особа), що здійснює доїння, повинен:

вимити руки, зокрема, до ліктя, у разі пошкодження цілісності шкіри рук - використовувати одноразові рукавички;

оглянути вим’я на наявність тріщин дійок;

очистити вим’я шляхом застосування теплої чистої води (для очищення вимені кожної наступної тварини вода повинна бути чистою з метою уникнення перехресного забруднення), або призначеними для цих цілей розчинами або спреями, зареєстрованими відповідно до законодавства, у такий спосіб, що не призводить до потрапляння їх залишкових кількостей у молоко);

ретельно витерти вим’я, зокрема дійки по всій довжині індивідуальним для кожної тварини чистим сухим рушником або серветкою;

3) здоювання перших цівок (порцій) молока від кожної сільськогосподарської тварини здійснюється персоналом (особою), що здійснює доїння, в окрему ємність з метою його візуального оцінювання на наявність органолептичних невідповідностей (згустків, крові, невластивого кольору, запаху тощо). Молоко перших цівок (порцій) та молоко з органолептичними невідповідностями не допускається для споживання людиною;

4) доїння здійснюється ручним методом (чистими сухими руками) або машинним методом (із застосуванням доїльного апарату) у спосіб, що не спричиняє страждання та/або травмування сільськогосподарської тварини;

5) після доїння дійки витирають сухим рушником або серветкою, або здійснюють обробку спеціальним засобом, що зареєстрований у встановленому законодавством порядку.

2. Безпосередньо після доїння потрібно уникати контакту сирого молока, отриманого машинним методом, із повітрям приміщення для утримання сільськогосподарських тварин.

3. Фільтрація сирого молока, отриманого машинним методом, повинна проводитись апаратно. У разі відсутності відповідного обладнання, фільтрація повинна проводитися через 3-4 шари марлі або інші спеціальні фільтрувальні тканини, в окремому чистому приміщенні, яке унеможливлює потрапляння пилу, комах, мінімізує контакт молока з навколишнім повітрям та іншими забруднювачами.

4. Заборонено змішувати молоко:

1) отримане методом ручного доїння та машинним методом;

2) отримане від різних за часом доїнь, якщо молоко протягом двох годин не було охолоджене до +8°C;

3) отримане від різних видів сільськогосподарських тварин;

4) отримане в перші сім днів після отелення та останні сім днів до кінця лактації сільськогосподарської тварини.