На виконання положень Повітряного кодексу України, Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України від 18.03.2004 N 1629-IV, з метою приведення нормативних документів цивільної авіації України у відповідність до чинних Стандартів і Рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила), що додаються.

2. Правила набирають чинності з 00.00 годин UTC 01.06.2005.

3. Управлінню технічного забезпечення аеронавігації (Бондаренко М.В.):

3.1. Подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3.2. Довести зазначені Правила до відома підприємств, організацій та установ цивільної авіації, що здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку, світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України та виконують льотні перевірки вказаних засобів, а також прийняти їх до неухильного виконання.

4. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що втратили чинність, Програму і методику льотної перевірки АС КПР, затверджені Комітетом з використання повітряного простору України 25.03.97.

5. Після набрання чинності Правилами скасувати Тимчасову інструкцію з льотних перевірок всебічно направлених азимутальних радіомаяків діапазону дуже високих частот та всебічно направлених далекомірних радіомаяків діапазону ультрависоких частот, затверджену наказом Укравіатрансу від 27.07.2004 N 436.

6. Після набрання чинності Правилами вважати такими, що не застосовуються на території України:

"Инструкция по организации летных проверок наземных средств радиотехнического обеспечения полетов и связи", затверджена Міністерством цивільної авіації СРСР 01.08.86 N 52/и;

"Программы и методики наземных и летных проверок радиолокационных средств УВД", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 04.11.87;

"Руководство по летной проверке наземных средств радиосветотехнического обеспечения полетов и связи", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 26.09.91;

"Руководство по летной проверке радиомаяков систем посадки I, II, III категории", затверджене Міністерством цивільної авіації СРСР 19.12.86;

"О периодичности летных проверок радиомаячных систем посадки", затверджено наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 28.07.88 N 124;

"Типовая программа и методика летных проверок аэродромных (аэроузловых) АС УВД "Старт", "Теркас", "Спектр", зі змінами, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 05.12.88;

"Типовая программа и методика летных проверок районных АС УВД "Теркас", "Стрела". Виправлення 1, затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.12.88;

"Программы и методики летных проверок радиомаяков VOR и DME", затверджені Міністерством цивільної авіації СРСР 29.09.89.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Настасієнка В.М.

1.1. Правила організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв'язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України (далі - Правила) розроблені відповідно до вимог Повітряного кодексу України, положень Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та Додатків до неї.

1.2. Ці Правила встановлюють вимоги до організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (далі - наземні засоби РТЗ), світлосигнального обладнання аеродромів (далі - ССО).

1.3. Ці Правила є обов'язковими для використання підприємствами, організаціями, установами цивільної авіації (ЦА) України, які здійснюють технічну експлуатацію наземних засобів РТЗ і ССО, а також організацію і проведення наземних та льотних перевірок цих засобів.

1.4. Нормативні посилання

Під час розроблення цих Правил використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (зі змінами);

Правила польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667 (зі змінами);

Правила авіаційного електрозв'язку в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 23.09.2003 N 736, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31.10.2003 за N 1001/8322 (зі змінами);

Правила технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.05.2007 N 381, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21.06.2007 за N 705/13972;

Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том I "Радионавигационные средства", ІКАО, 2006;

Додаток 10 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Авиационная электросвязь". Том IV "Системы наблюдения и предупреждения столкновений", ІКАО, 2007;

Додаток 14 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Аэродромы", Том I "Проектирование и эксплуатация аеродромов", ІКАО, 2004;

Doc. 8071 "Руководство по испытаниям радионавигационных средств". Тома I "Испытания наземных радионавигационных систем", ІКАО, 2000;

Doc. 8071 "Руководство по испытаниям радионавигационных средств". Тома III "Испытания обзорных радиолокационных систем", ІКАО, 1998.

1.5. Визначення

У цих Правилах терміни мають такі значення:

Абсолютна висота - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об'єкта, прийнятого за точку.

Аварійне обслуговування - обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям за їх запитом.

Авіаційний електрозв'язок - електрозв'язок, призначений для будь-яких авіаційних потреб.

Авіаційний повітряний електрозв'язок - авіаційний електрозв'язок, який використовує засоби проводового електрозв'язку та авіаційного електрозв'язку з екіпажами ПС у процесі всього польоту.

Авіаційний радіозв'язок - вид електрозв'язку, який здійснюється за допомогою електромагнітних коливань у відведеному для ЦА діапазоні частот і призначений для наземного і повітряного електрозв'язку.

Автоматизована система керування повітряним рухом (АС КПР) - організаційно-технічна система апаратно-програмних засобів автоматизації процесів КПР, яка забезпечує оцінювання і прогнозування повітряного руху, вибір керівних дій диспетчера та контроль їх реалізації.

Аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих ПС визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій.

Аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюється зліт, посадка, рух та стоянка ПС, що належать різним державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки ПС, що належать власнику аеродрому.

Азимут - кут, розміщений між північним напрямком дійсного або магнітного меридіана, який проходить через контрольний пункт, і напрямком на ПС (орієнтир).

Азимутальна характеристика курсового радіомаяка - залежність величини різниці глибини модуляції (РГМ) у точках зони дії курсового радіомаяка (КРМ) від кутового положення цих точок щодо лінії курсу.

Барометрична висота - атмосферний тиск, виражений у величинах абсолютної висоти, що відповідає цьому тискові за стандартною атмосферою.

Двочастотна глісадна система - глісадна система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу глісадного радіомаяка.

Двочастотна курсова система - курсова система, зона дії якої створюється шляхом використання двох незалежних діаграм випромінювання, утворених рознесеними несучими частотами в межах визначеного каналу курсового радіомаяка.

Електрозв'язок - будь-яке передавання, випромінювання або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по проводовій, радіо-, оптичній або інших електромагнітних системах.

Злітно-посадкова смуга (ЗПС) - визначена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту ПС.

Зона дії наземного засобу РТЗ - трьохвимірний об'єм повітряного простору, у межах якого наземний засіб РТЗ здатний забезпечувати, відносно місця встановлення, належні для обслуговування повітряного руху характеристики. Зона дії (ЗД) може бути виражена у величинах азимута, кута місця, нахиленої дальності, висоти або ешелону польоту.

Індикатор радіолокаційного місцезнаходження ПС (індикатор) - технічний засіб для відображення у несимвольній та/або символьній формі місцезнаходження ПС, отриманого за допомогою первинного та/або вторинного радіолокатора.

(В експлуатаційно-технічній документації (ЕТД) деяких типів наземних засобів РТЗ використовуються такі терміни: індикатор кругового огляду (ІКО), контрольний ІКО, виносний ІКО, індикатор повітряної обстановки (ІПО), дисплей, монітор та ін.).

Контрольований повітряний простір - частина повітряного простору, у межах якого забезпечується диспетчерське обслуговування повітряного руху відповідно до встановленої класифікації повітряного простору ОПР.

Круговий політ - політ за круговою траєкторією на постійних абсолютній висоті та відстані від антени наземного засобу РТЗ.

Курс - напрямок, у якому знаходиться поздовжня вісь ПС, що виражений в градусах кута, який відлічується від північного напрямку (дійсного, магнітного, компасного або умовного меридіанів).

Кут нахилу глісади радіомаячної системи - кут між прямою лінією, що являє собою усереднену глісаду радіомаячної системи (РМС), і горизонтальною площиною.

Кутомісцева характеристика глісадного радіомаяка - залежність величини РГМ у точках зони дії глісадного радіомаяка (ГРМ) від кутового положення цих точок відносно лінії глісади.

Лінія глісади - найближче до горизонтальної площини геометричне місце точок у вертикальній площині, що проходить через осьову лінію ЗПС, у яких РГМ дорівнює нулю.

Лінія курсу - геометричне місце точок, найближчих до вісі ЗПС у будь-якій горизонтальній площині, у яких РГМ дорівнює нулю.

Літак-лабораторія - ПС, яке має спеціальне бортове обладнання для проведення льотних перевірок.

Маршрут обслуговування повітряного руху - визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення обслуговування повітряного руху (ОПР). Зазначене поняття використовується для повітряної траси, контрольованого чи неконтрольованого маршруту, умовного маршруту, маршруту прибуття або вильоту тощо.

Мережа авіаційного радіозв'язку (радіомережа) - сукупність радіостанцій, які встановлені в пунктах розміщення абонентів та об'єднані спільними радіоканалами або працюють з використанням спільних радіоданих.

Наземні засоби радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (наземні засоби РТЗ) - це радіоелектронні та технічні засоби (засоби електрозв'язку, радіонавігації та радіолокації; автоматизовані системи та їх робочі місця; апаратура відображення; антенно-фідерні пристрої; лінії управління та електрозв'язку; автономні джерела електроживлення, електроустановки та електрообладнання; інше обладнання), які призначені для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.

Напівсектор (сектор) глісади - сектор у вертикальній площині, що містить глісаду й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до глісади, у яких РГМ дорівнює 0,0875 (0,175).

Напівсектор (сектор) курсу - сектор у горизонтальній площині, що містить лінію курсу й обмежений геометричними місцями точок, найближчими до лінії курсу, у яких РГМ дорівнює 0,0775 (0,155).

Неробоча зона над радіомаяком - сфера простору над радіомаяком у вигляді тілесного кута з вершиною у точці розташування антени радіомаяка, у межах якого неможливо визначити місця розташування рухомих об'єктів за сигналами даного радіомаяка.

Обслуговування повітряного руху - загальний термін, що означає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне обслуговування, консультативне обслуговування, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування).

Об'єкт радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку (об'єкт РТЗ) - сукупність інженерно-технічних споруд, наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку, ліній електрозв'язку, ліній електропередачі та іншого обладнання, яка призначена для забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємств ЦА.

Опорна точка радіомаячної системи посадки (точка "Т") - точка, що розташована на визначеній висоті над перетинанням вісі ЗПС і лінії порога ЗПС та через яку проходить продовжений донизу прямолінійна ділянка глісади радіомаячної системи посадки.

Пеленг (радіопеленг) - напрямок на об'єкт з точки установки антени радіопеленгатора, що визначається кутом між площиною меридіана (дійсного, магнітного) і вертикальною площиною, яка проходить через точку установки антени та об'єкт.

Перевищення - відстань по вертикалі від середнього рівня моря до точки або рівня земної поверхні або пов'язаного з нею об'єкта.

Перешкода - всі нерухомі тимчасові або постійні та рухомі об'єкти або частини їх, які розміщені у зоні, що призначена для руху ПС по поверхні, або які підвищуються над умовною поверхнею, що призначена для забезпечення безпеки ПС у польоті.

Персонал РТЗ - працівники служб РТЗ, до яких належать керівники, професіонали, фахівці, технічні службовці та робітники відповідних категорій, класів та розрядів.

Підприємства ЦА - підприємства, організації і установи, діяльність яких здійснюється у галузі цивільної авіації України.

Пізнавальний індекс повітряного судна - група букв, цифр, їх комбінація, яка ідентична позивному ПС або являє собою кодовий еквівалент його позивного для двохстороннього зв'язку "повітря - земля" та яка використовується для розпізнавання ПС в мережі наземного електрозв'язку ОПР.

Плановий ремонт - ремонт, постановка на який здійснюється відповідно до вимог ЕТД або виходячи з аналізу технічного стану наземного засобу РТЗ.

Повітряна траса - диспетчерський район або його частина (коридор) у повітряному просторі з чітко визначеними висотою та шириною для безпечного виконання польотів ПС.

Польотно-інформаційне обслуговування - обслуговування, метою якого є надання консультацій та інформації для забезпечення безпечного та ефективного виконання польотів.

Поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, який може використовуватися для посадки ПС.

Радіал - кут, укладений між північним напрямком магнітного меридіана, що проходить через радіомаяк і напрямком на ПС.

Радіомаячна система посадки (РМС) - система посадки, що забезпечує інструментальний захід ПС на посадку.

Режим "RBS" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності до норм ІКАО.

Режим "УВД" - режим роботи вторинного радіолокатора, при якому забезпечується запит і приймання сигналів у відповідності з вітчизняними нормами.

Рейсове повітряне судно (рейсове ПС) - ПС, яке виконує політ (авіарейс) згідно з встановленим розкладом та за встановленим маршрутом.

Ремонт - комплекс операцій з відновлення працездатності, справності наземного засобу РТЗ і відновлення його ресурсів.

Різниця глибини модуляції - абсолютна величина різниці коефіцієнтів глибин модуляції несучої частоти сигналами 90 і 150 Гц.

РМС I категорії - система посадки, яка забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, в якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 60 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.

РМС II категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до точки, у якій лінія курсу перетинає лінію глісади на висоті 15 м або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС.

РМС III категорії - система посадки, що забезпечує дані для управління ПС від границі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї.

Світлосигнальне обладнання аеродромів - сукупність світлосигнальних приладів, розміщених на аеродромі за визначеною схемою, електричного обладнання та апаратури дистанційного управління, призначених для забезпечення зльоту, заходження на посадку, посадки та руління ПС.

Скривлення лінії глісади - зсув лінії глісади від середньої лінії глісади.

Скривлення лінії курсу - зсув лінії курсу від середньої лінії курсу.

Служба з технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів і авіаційного електрозв'язку - структурний підрозділ підприємства ЦА, що виконує комплекс організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення польотів ПС, виконання певних функцій обслуговування повітряного руху та забезпечення виробничої діяльності підприємства ЦА з використанням наземних засобів РТЗ.

Спеціально виділене повітряне судно (спеціально виділене ПС) - ПС, яке виконує польоти з метою проведення льотних перевірок.

Точка "А" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 7400 м від порога ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.

Точка "В" РМС - точка на глісаді, яка розміщена на відстані 1050 м від порога ЗПС над продовженням осьової лінії ЗПС, відрахованих у напрямку заходження на посадку на продовженні осьової лінії ЗПС.

Точка "С" РМС - точка, через яку на висоті 30 м над горизонтальною площиною, що містить поріг ЗПС, проходить продовжена донизу прямолінійна частина номінальної глісади.

Точка "Д" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 900 м від порога ЗПС у напрямку курсового радіомаяка.

Точка "Е" РМС - точка, яка розташована на висоті 4 м над осьовою лінією ЗПС на відстані 600 м від кінця ЗПС у напрямку порога ЗПС.

Точка приземлення - точка на ЗПС, що визначає початок поверхні торкання землі ПС, тобто точка відліку, яке виконується, як правило, від порогу ЗПС.

Чутливість до зсуву ГРМ - відношення вимірюваної РГМ до її кутового зсуву відносно відповідної опорної лінії.

Чутливість до зсуву КРМ - відношення вимірюваної РГМ до її бокового зсуву відносно відповідної опорної лінії.

1.6. Скорочення

2.1. Класифікація перевірок наземних засобів РТЗ і ССО

2.1.1. Перевірки наземних засобів РТЗ і ССО за методологією проведення розділяються на наземні та льотні перевірки.

2.1.2. Наземні перевірки є системою періодичних перевірок параметрів наземних засобів РТЗ і ССО, що дають можливість переконатися у відповідності обладнання вимогам ЕТД, і проводяться перед виконанням льотних перевірок, а також за наявності обставин, що вимагають необхідності проведення зазначеної перевірки. Обсяг наземних перевірок, наведений у відповідних програмах цих Правил (розділи 3-17), може бути змінено у залежності від конкретного типу наземного засобу РТЗ або ССО відповідно до методик наземних перевірок, наведених у ЕТД на ці засоби.

2.1.2.1. Наземні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО проводяться персоналом об'єктів РТЗ або ССО. Для проведення наземних перевірок при введенні в експлуатацію, а також після ремонтів найбільш складних наземних засобів РТЗ або ССО можуть залучатися представники підприємств-виробників або ремонтних організацій з безпосередньою участю експлуатаційного персоналу цих об'єктів.

2.1.2.2. За результатами наземних перевірок наземних засобів РТЗ складаються протоколи наземних перевірок. У протоколах наземних перевірок указуються найменування, типи, заводські номери та дати випуску наземних засобів РТЗ.

При проведенні наземних перевірок ОСП та/або РМС у протоколах наземних перевірок наводяться найменування, типи, заводські номери та дати випуску всіх наземних засобів РТЗ, що входять до складу цих систем та перевіряються.

2.1.3. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО проводяться з метою підтвердження відповідності їх тактико-технічних характеристик вимогам ЕТД та оцінки придатності до забезпечення польотів ПС або ОПР.

2.1.3.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО розділяються на такі види перевірок:

при введенні в експлуатацію;

періодичні;

спеціальні.

2.1.3.2. Льотні перевірки при введенні в експлуатацію виконуються для підтвердження відповідності робочих характеристик наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД у повному обсязі. Результати цих перевірок у комплексі з наземними перевірками є основою визначення придатності наземних засобів РТЗ і ССО до забезпечення польотів ПС або ОПР.

Дана льотна перевірка наземних засобів РТЗ виконується також після:

заміни, ремонту або зміни висоти та місця установлення антенної системи;

зміни місця установлення наземного засобу РТЗ;

зміни робочих частот радіомаячних систем посадки;

зміщення порогів ЗПС (для посадкових радіолокаторів і РМС).

Перед льотною перевіркою при введенні в експлуатацію радіолокаційного засобу проводять вимірювання кутів закриття в горизонтальній площині (додаток 1).

2.1.3.3. Періодичні льотні перевірки виконуються з метою підтвердження під час експлуатації відповідності параметрів наземних засобів РТЗ і ССО вимогам ЕТД.

2.1.3.4. Спеціальні льотні перевірки наземних засобів РТЗ або ССО виконуються в таких випадках:

зміни границь зон диспетчерського обслуговування на маршрутах ОПР, схем заходження на посадку та зон очікування (для радіолокаційних засобів);

після проведення планового ремонту, доробок за бюлетенями та модернізації, які впливають на тактико-технічні характеристики наземного засобу РТЗ;

зміни кутів закриття;

зміни кутів нахилу глісади (для посадкових радіолокаторів);

наявності зауважень органів ОПР або екіпажів ПС;

за рішенням комісії, що займається розслідуванням авіаційних подій та інцидентів;

у разі зміни складу радіолокаційних та радіонавігаційних засобів, які є джерелами інформації АС КПР;

у разі продовження терміну служби (ресурсу) наземних засобів РТЗ або ССО.

Обсяг спеціальних льотних перевірок та перелік параметрів, що перевіряються за відповідними програмами, визначається за окремим рішенням власника наземних засобів РТЗ або ССО.

2.1.4. Льотні перевірки проводяться таким наземним засобам РТЗ і ССО:

оглядовим радіолокаторам - аеродромним (ОРЛ-А);

оглядовим радіолокаторам - трасовим (ОРЛ-Т);

вторинним оглядовим радіолокаторам (ВОРЛ);

посадковим радіолокаторам (ПРЛ);

трасовим радіолокаційним комплексам (ТРЛК);

центрам управління автоматизованих систем керування повітряним рухом (центр управління АС КПР);

окремим системам відображення радіолокаційної інформації (СВ РЛІ), обладнаним апаратурою обробки інформації, що не входять до складу АС КПР;

радіомаячним системам посадки (РМС) у складі:

курсового радіомаяка (КРМ);

глісадного радіомаяка (ГРМ);

маркерного радіомаяка (МРМ);

обладнанню системи посадки (ОСП) у складі:

дальньої приводної радіостанції з маркером (ДПРМ) та ближньої приводної радіостанції з маркером (БПРМ), що містять приводні радіостанції (ПРС) та МРМ;

аеродромним додатковим маркерним радіомаякам (АДМРМ);

окремим приводним радіостанціям (ОПРС);

всебічно направленим азимутальним радіомаякам діапазону ДВЧ (VOR);

всебічно направленим далекомірним радіомаякам діапазону УВЧ (DME);

автоматичним радіопеленгаторам (АРП);

радіотехнічним системам ближньої навігації (РСБН);

наземним засобам авіаційного повітряного електрозв'язку (АПЕЗ) діапазону ДВЧ;

світлосигнальному обладнанню аеродромів (ССО) у складі:

вогнів малої інтенсивності (ВМІ);

вогнів високої інтенсивності (ВВІ);

глісадних вогнів (ГВ).

Періодичність льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО наведена в додатку 2.

2.1.5. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО та їх модифікацій проводяться за програмами та методиками відповідних типів наземних засобів РТЗ і ССО, наведених у розділах 3-18 цих Правил.

Льотні перевірки окремих СВ РЛІ, які не входять до складу АС КПР, проводяться відповідно до програм та методик, які наведені в цих Правилах, для центру управління АС КПР.

2.1.6. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО, що обладнані автоматизованими системами контролю параметрів, виконуються з використанням цих систем.

2.1.7. У льотних перевірках беруть участь льотний склад ЛЛ, персонал РТЗ об'єктів РТЗ і ССО та персонал органу ОПР.

2.2. Спеціально обладнаний літак-лабораторія

2.2.1. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються літаком-лабораторією (ЛЛ), обладнаним автоматизованою системою льотного контролю (АСЛК) типу АСЛК-Н, AD-FIS-12, AD-FIS-100 та інших.

2.2.2. На обладнанні АСЛК проводяться роботи з підготовки до застосування при льотних перевірках наземних засобів РТЗ і ССО акредитованою організацією (особою), що має право на проведення цих робіт.

2.2.3. Спеціальні прилади бортового і наземного випробувального обладнання, що використовуються для вимірювання під час наземних та льотних перевірок, призначених для визначення достовірності навігаційної інформації, повинні мати погрішності менші, ніж допуски на погрішності параметрів, що вимірюються.

2.2.4. До складу екіпажу ЛЛ, що проводить льотні перевірки, уходить інженер бортовий АСЛК/бортоператор АСЛК (далі - бортоператор ЛЛ). Члени екіпажу ЛЛ повинні мати відповідну кваліфікацію, допуски на проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, достатні знання і досвід з питань проведення льотних перевірок, повинні бути здатними до колективної роботи.

При проведенні льотних перевірок ССО ЛЛ або спеціально виділеним ПС допускається присутність на борту ЛЛ або ПС провідного інженера (інженера) служби з експлуатації ССО підприємства ЦА.

2.2.5. Для виконання льотних перевірок рекомендується використовувати ПС, що має такі характеристики:

надійність, економічність, наявність декількох двигунів, здатність до безпечного польоту при одному непрацюючому двигуні, наявність обладнання для здійснення польотів вночі та польотів за приладами;

вантажопідйомність, достатню для розміщення екіпажу, необхідного електронного обладнання та забезпечення перевезення персоналу, що здійснює роботу на наземних випробувальних приладах;

дальність і тривалість польоту, достатні для здійснення льотних перевірок без виконання непродуктивних посадок;

аеродинамічну стійкість у широкому діапазоні швидкостей, особливо на швидкостях, характерних для льотних перевірок;

достатньо широкий діапазон швидкостей і висот польоту, що забезпечує проведення льотних перевірок, за можливості, тих самих умов, з якими зустрічаються користувачі (льотні характеристики на малих швидкостях є важливими у разі виконання наземними спостерігачами супроводу польоту оптичним приладом).

2.2.6. У разі, коли для оцінювання параметрів наземних засобів РТЗ і ССО відсутня потреба використання АСЛК, льотна перевірка виконується по спеціально виділених або рейсових ПС. При цьому рекомендовано використовувати ПС з характеристиками, подібними до характеристик більшості типів ПС, які виконують польоти у даному районі (зоні) ОПР.

2.3. Порядок планування та забезпечення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО

2.3.1. Керівники підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, відповідають за своєчасність, повноту та якість льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

2.3.2. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО виконуються ЛЛ на підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, на проведення відповідних видів льотних перевірок.

2.3.3. За своєчасність та повноту льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування відповідають старші авіаційні начальники аеродромів.

2.3.4. Початкове планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, їх видів здійснюється керівниками об'єктів РТЗ і ССО підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.

2.3.5. Порядок планування, організації виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на аеродромах спільного базування і спільного використання визначаються відповідними угодами між зацікавленими сторонами.

2.3.6. Узагальнене планування льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО проводиться щорічно підприємством ЦА - власником ЛЛ на підставі щорічних заявок підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО.

Щорічні заявки подаються не пізніше 30 жовтня поточного року, що передує року планованих льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

На підставі заявок від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) складається річний план-графік льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО (далі - План-графік) за формою, наведеною у додатку 3. План-графік погоджується із відповідними посадовими особами, погоджується керівником підприємства ЦА - власником ЛЛ та затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі ЦА (далі - спеціально уповноважений орган ЦА).

Після затвердження річний План-графік розсилається підприємствам ЦА (структурним підрозділам підприємств ЦА).

Під час складання Плану-графіка враховуються такі вимоги:

льотні перевірки РМС і ССО категорійних напрямків посадки забезпечуються в першу чергу;

льотні перевірки розносяться рівномірно на кожен місяць року, якщо є така можливість.

На час льотних перевірок РМС літаком-лабораторією - використання РМС за призначенням забороняється.

Керівники підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) не пізніше 20-го числа поточного місяця телеграмою на адресу спеціально уповноваженого органу ЦА та керівника підприємства ЦА - власника ЛЛ підтверджують готовність до льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО на наступний місяць.

Підприємство ЦА - власник ЛЛ на підставі отриманих телеграм від підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) за необхідності коректує місячний план і направляє в підприємства ЦА (структурні підрозділи підприємств ЦА) телеграми з підтвердженням терміну прибуття ЛЛ.

2.3.7. Підприємства ЦА (структурні підрозділи підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, забезпечують:

підготовку наземних засобів РТЗ і ССО до льотної перевірки;

готовність персоналу РТЗ, персоналу органів ОПР та працівників служби з експлуатації ССО до проведення льотної перевірки наземних засобів РТЗ і ССО;

виконання технічного обслуговування (ТО) наземних засобів РТЗ і ССО відповідно до вимог ЕТД, складання протоколів наземної перевірки та настроювання обладнання;

метеорологічне обслуговування;

готовність до роботи фотолабораторії (за необхідності здійснення фотоконтролю) або обладнання цифрового запису заходжень ПС на посадку;

утримання критичних зон радіомаяків відповідно до діючих норм;

готовність наземних служб до ТО, заправлення паливо-мастильними матеріалами, забезпечення наземним електроживленням, стоянки й охорони, засобів підігріву ЛЛ;

організацію медичного обслуговування, відпочинку та харчування екіпажу і операторів ЛЛ;

організацію роботи автотранспорту для перевезення контрольно-вимірювальної апаратури до місця встановлення вимірника траєкторії, а також операторів і членів екіпажу ЛЛ.

Відносини та розрахунки між підприємствами ЦА, що експлуатують наземні засоби РТЗ або ССО, та організаціями, які надають вказані та інші необхідні послуги, регулюються на підставі договорів.

2.3.8. Підприємство ЦА - власник ЛЛ забезпечує:

своєчасну льотну перевірку наземних засобів РТЗ і ССО з дотриманням вимог цих Правил;

якісне та своєчасне оформлення документації відповідно до цих Правил.

Відносини та розрахунки між підприємствами ЦА, що експлуатують наземні засоби РТЗ або ССО, та підприємством ЦА - власником ЛЛ регулюються на підставі договорів.

2.3.9. Під час проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО повинна бути забезпечена взаємодія екіпажу ЛЛ (рейсового або спеціально виділеного ПС), відповідних служб підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) і органів ОПР.

2.3.10. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО у підприємствах ЦА (структурних підрозділах підприємств ЦА) організовуються і забезпечуються керівниками цих підприємств.

З метою організації та виконання льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО у підприємствах ЦА (структурних підрозділах підприємств ЦА), що експлуатують наземні засоби РТЗ і ССО, наказами їх керівників створюються постійно діючі комісії з організації та виконання льотних перевірок.

Головою постійно діючої комісії з організації та виконання льотних перевірок призначається посадова особа з числа керівного складу органів ОПР, служб РТЗ або служб з експлуатації ССО підприємств ЦА (структурних підрозділів підприємств ЦА) залежно від організаційної структури підприємства ЦА.

До складу комісій з льотних перевірок наземних засобів РТЗ уключаються керівники служб РТЗ, керівники об'єктів РТЗ та інші фахівці, а також у разі виконання льотних перевірок наземним засобам РТЗ, що безпосередньо задіяні для ОПР, представники органів ОПР.

До складу комісій з льотних перевірок ССО включаються керівники служб з експлуатації ССО, інженери з експлуатації ССО та інші фахівці.

2.3.11. Льотні перевірки наземних засобів РТЗ і ССО проводяться у будь-який час доби, в усі дні тижня з урахуванням регламенту роботи цих засобів. Допускаються зміни строків льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО до +-30 діб.

2.3.12. При виконанні льотних перевірок, в умовах застосування спільних дій, обміну відповідними даними екіпажів ПС та персоналу РТЗ наземних засобів РТЗ і ССО, який здійснює регулювання обладнання або такого, що бере участь у льотних перевірках, використовують діючі канали АПЕЗ. У разі неможливості використання каналів АПЕЗ відповідних органів ОПР, з метою запобігання створення перешкод у роботі цих органів задіюються резервні канали АПЕЗ.

2.3.13. Підприємство ЦА - власник ЛЛ за 10 днів до вильоту повідомляє керівника відповідного підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА) дату прибуття на аеродром установлення наземних засобів РТЗ і ССО, які підлягають льотній перевірці. Після прибуття на аеродром командир ЛЛ зобов'язаний доповісти про це керівнику підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємств ЦА) та погодити з ним порядок проведення льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО.

2.3.14. Контроль за проведенням льотних перевірок наземних засобів РТЗ або ССО здійснює голова постійно діючої комісії з організації та виконання льотних перевірок.

2.3.15. Під час проведення передпольотної підготовки, яку проводить командир ЛЛ разом з керівником органу ОПР, керівником служби РТЗ підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА), керівником служби з експлуатації ССО підприємства ЦА, уточнюються порядок, послідовність виконання елементів льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО, види маневрів і тривалість польотів відповідно до Інструкції з виконання польотів у районі даного аеродрому.

При цьому звертається увага на наявність перешкод, особливо на гірських аеродромах.

2.3.16. Командир ЛЛ приймає рішення на виліт для проведення льотної перевірки наземних засобів РТЗ і ССО за метеорологічних умов, які дозволяють вимірювати параметри наземних засобів РТЗ і ССО відповідно до цих Правил.

2.3.17. За результатами льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО складаються акти льотних перевірок.

В актах льотних перевірок указуються найменування, типи, заводські номери та дати випуску наземних засобів РТЗ. При проведенні льотних перевірок ОСП та/або РМС в актах льотних перевірок наводяться найменування, типи, заводські номери та дати випуску всіх наземних засобів РТЗ, що входять до складу цих систем та перевіряються.

Акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ і ССО підписуються головою та членами постійно діючої комісії з організації та виконання відповідних льотних перевірок, командиром ЛЛ та бортоператором ЛЛ (у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром).

2.3.18. Акти льотних перевірок затверджуються керівником підприємства ЦА (структурного підрозділу підприємства ЦА), що експлуатує наземні засоби РТЗ і ССО та зберігаються впродовж усього терміну експлуатації наземних засобів РТЗ і ССО.

3.1. Вимоги до параметрів ОРЛ-А

3.2. Програми наземних перевірок ОРЛ-А

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Примітки: 1. Методика наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка настроювання ОРЛ-А, зони дії по первинному та вторинному каналах здійснюється по рейсових ПС.

3.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-А.

У період з "__"______ 20__ року до "__"_______ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ОРЛ-А.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 3.3.

3.3. Програми льотних перевірок ОРЛ-А

3.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-А з використанням ЛЛ

Примітки: 1. Льотна перевірка за пунктом 1 таблиці 3.4 проводиться за одним визначеним маршрутом.

2. Якщо ОРЛ-А розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ОРЛ-А, то варто виконати дві серії обльотів з метою фіксації вертикальної зони по двох різних азимутах (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею).

3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 3.4) проводиться оцінювання параметрів ОРЛ-А за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 3.5, з використанням рейсових ПС.

3.3.2. Програма льотних перевірок при введенні в експлуатацію ОРЛ-А з використанням рейсових ПС

3.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ОРЛ-А з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки оцінювання параметрів ОРЛ-А за пунктами 1, 4, 6 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідністю) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок.

3.4. Методика льотних перевірок ОРЛ-А з використанням ЛЛ

3.4.1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-А та вибір оптимального кута нахилу антени

Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ОРЛ-А відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-А з точним прольотом над ОРЛ-А на рекомендованих висотах 1000-1500 м та 3200-3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті при роботі на першому та другому комплекті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків згідно з інструкцією з виконання польотів на даному аеродромі.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури супутникової навігаційної системи (СНС) у режимі роботи "УВД" або "RBS".

По екрану індикатора ОРЛ-А проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і на кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ОРЛ-А у вертикальній площині по первинному каналу та оцінюється здатність до спостереження відміток від ЛЛ на фоні завад від перешкод на місцевості ("місцевих предметів"). За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установка оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.

3.4.2. Визначення ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикають у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Визначення ЗД ОРЛ-А, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ОРЛ-А відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-А з точним прольотом над місцем установлення ОРЛ-А. Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ОРЛ-А проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ. При кожному перетинанні антеною азимута ЛЛ проводяться фіксація наявності та візуальне оцінювання відміток від ЛЛ для первинного та вторинного каналів окремо. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

Результати льотної перевірки заносяться до таблиць 3.7 та 3.8.

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ОРЛ-А використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток від ЛЛ на індикаторі ОРЛ-А по первинному та вторинному каналам з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ОРЛ-А заноситься до таблиць 3.7 і 3.8 відповідно.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ОРЛ-А траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення, інтервалам, які утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-А, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізку маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо за кожним напрямком "ВІД" та "НА" ОРЛ-А.

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманих при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ОРЛ-А (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ОРЛ-А (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ОРЛ-А при польотах ЛЛ точно над місцем установлення ОРЛ-А шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

3.4.3. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ОРЛ-А (пункт 3.4.2).

Під імовірносними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ОРЛ-А через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 3.8.

За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

3.4.4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів

Виконуються польоти ЛЛ у районі аеродрому за встановленою схемою заходження на посадку із заходженням до висоти, що узгоджена з органом ОПР.

За кожною схемою виконуються по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналам у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача під час роботи першого та другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ЛЛ у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ЛЛ позначаються розривами та фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ЛЛ не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ЛЛ у зоні зльоту та посадки.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

3.4.5. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за двома схемами зон очікування

Виконуються польоти ЛЛ за однією, потім за іншою схемою зони очікування на двох установлених висотах.

За кожною схемою на кожній висоті виконується по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах "УВД" і "RBS" бортового відповідача при роботі першого і другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ЛЛ у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ЛЛ позначаються розривами і фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ЛЛ не спостерігалася. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зонах очікування.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

3.4.6. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик:

3.4.6.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-А.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-А виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

3.4.6.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-А.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ОРЛ-А на встановленій висоті та за наперед визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

3.4.6.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-А.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-А виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ОРЛ-А.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ОРЛ-А з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (сигма) азимута та дальності.

3.4.6.4. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ОРЛ-А, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою

3.4.7. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ОРЛ-А від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ОРЛ-А повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ОРЛ-А, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ОРЛ-А) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

3.5. Методика льотних перевірок ОРЛ-А з використанням спеціально виділених і рейсових ПС

3.5.1. Оцінювання ЗД ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ОРЛ-А та з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ОРЛ-А проводиться по спеціально виділеним або рейсовим ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 3.4.2. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначається з інформації по вторинному каналу ОРЛ-А або за доповіддю екіпажу ПС.

3.5.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ОРЛ-А (пункт 3.4.2).

Під імовірносними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ОРЛ-А через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) по вторинному каналу заноситься до таблиці 3.8.

За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

Під час перевірки проходження інформації по вторинному каналу по рейсовим ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження вірної інформації по вторинному каналу для усіх ПС (Рправ), обчислювати імовірність проходження вірної інформації по вторинному каналу для кожного ПС (Pni) за формулою

Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС зі зниженими характеристиками відповідачів.

Перевірка наявності інформації по вторинному каналу проводиться в усій ЗД ОРЛ-А.

3.5.3. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за схемами заходження на посадку для двох посадкових курсів

Виконуються польоти спеціально виділеним або рейсовим ПС у районі аеродрому за встановленою схемою заходження на посадку із заходженням до висоти, узгодженої з органом ОПР.

За кожною схемою виконуються по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача під час роботи першого та другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ПС у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ПС позначаються розривами та фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ПС не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зоні зльоту та посадки.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

3.5.4. Перевірка ЗД ОРЛ-А при польотах ПС за двома схемами зон очікування

Виконуються польоти спеціально виділеним ПС за однією, потім за іншою схемою зони очікування на двох установлених висотах.

За кожною схемою на кожній висоті виконується по два заходження зі зніманням інформації окремо по первинному та вторинному каналах у режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при роботі першого і другого комплектів обладнання ОРЛ-А.

На екрані резервного індикатора робочого місця диспетчера органу ОПР (або на контрольному індикаторі лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР) закріплюється калька, на яку наноситься слід руху відмітки від ПС у вигляді суцільної лінії. Місця зникнення відмітки від ПС позначаються розривами і фіксується кількість оглядів антени, протягом яких відмітка від ПС не спостерігається. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

За отриманими даними оцінюється фактична можливість контролю за польотом ПС у зонах очікування.

У разі використання під час льотних перевірок обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації калька не застосовується. Для оцінювання фактичної можливості контролю за польотом ПС у зоні (зонах) використовуються роздруківки, отримані за допомогою обладнання автоматичного запису та відтворення радіолокаційної інформації.

3.5.5. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за наведеними методиками:

3.5.5.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-А.

Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-А) і "НА" ОРЛ-А (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-А) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-А одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.

3.5.5.2. Методика без використання ПС

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ОРЛ-А необхідно вибрати 2-3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10-90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ОРЛ-А. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ОРЛ-А.

Проводиться 3-4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ОРЛ-А від обраних "місцевих предметів".

3.5.5.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) і середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховуються за формулами, наведеними в підпункті 3.6.4.4.

3.5.6. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ОРЛ-А від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ОРЛ-А повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ОРЛ-А, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.

Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.

Оцінювання ефективності систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ОРЛ-А) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

3.6. Оформлення результатів льотної перевірки ОРЛ-А

3.6.1. За результатами льотної перевірки ОРЛ-А оформляється акт льотної перевірки ОРЛ-А, який наведений нижче.

1. Результати льотної перевірки зони дії ОРЛ-А при польотах за напрямками, за імовірності виявлення не нижче 0,8 по первинному каналу та 0,9 по вторинному каналу наведені в таблицях 3.9 і 3.10 відповідно.

Отримані дані дальності для визначення зони дії відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності вказується причина) ____________________________________________.

2. При польотах ПС у зоні аеродромного руху за встановленими схемами заходження на посадку на висоті ____ м із МКп = ____ град. і МКп = ______ град. при роботі ОРЛ-А по первинному та вторинному каналу в режимах "УВД" і "RBS" зникнення координатних відміток не спостерігалося (якщо спостерігалися зникнення, то додаються рисунки схем заходження на посадку з двома МКп окремо для первинного і вторинного каналів у режимах "УВД" і "RBS", на рисунках позначаються ділянки зникнення з вказівкою азимута та кількістю пропусків на цих ділянках; дається передбачуване обґрунтування пропусків координатної інформації). Проходження додаткової інформації по вторинному каналу спостерігалося без збоїв (якщо спостерігалися випадки зникнення або помилкової інформації по вторинному каналу, то це позначається на рисунках схем заходження на посадку).

4. Результати визначення імовірнісних характеристик проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС для режимів "УВД" і "RBS" наведені в таблиці 3.11 і відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності вказується причина) _________________________________________________.

5. Точнісні характеристики ОРЛ-А за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-А, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеним ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 3.12.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-А, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 3.13.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-А, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 3.14.

6. При польотах із увімкненими системами подавлення сигналів по бокових пелюстках і "ВАРУ" на екрані індикатора ОРЛ-А помилкових відміток не спостерігалося (спостерігалися окремі відмітки, які викликані перевідбиттями від "місцевих предметів" на відстанях від _______ км до _____ км, на азимутах ______ град., на ________ оглядах при висотах польоту _______ м; спостерігалися перескоки та прив'язки формулярів до помилкових відміток; спостерігалися окремі відмітки, що викликані сигналами від бокових пелюсток діаграми напрямленості антени, на відстанях до ______ км, на ______ оглядах при висоті польоту _________ м).

7. Кут нахилу антени первинного каналу складає ____________ і відповідає (не відповідає через ______________________________) установленому при введенні в експлуатацію.

Параметри ОРЛ-А __________________ зав. N _____________, установленого _______________________________, відповідають вимогам ЕТД. ОРЛ-А придатний до забезпечення ОПР.

Акт складений у двох примірниках:

перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА);

другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії).

Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 1) цих Правил.

3. Графік дальності дії по первинному і вторинному каналах у полярних координатах за результатами льотної перевірки з нанесеними основними контрольованими маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 2) цих Правил.

4. Схеми прямокутних маршрутів і зон очікування з указівкою ділянок зникнень.

5. Фотографія індикатора з координатами контрольного "місцевого предмета".

Примітка. У разі виконання льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром;

в актах льотної перевірки вказуються результати вимірювань параметрів, наведених у відповідних таблицях програм.

4.1. Вимоги до параметрів ОРЛ-Т

4.2. Програми наземних перевірок ОРЛ-Т

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Примітки: 1. Методика наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка якості настроювання ОРЛ-Т, зони дії здійснюється по рейсовим ПС.

4.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т.

наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т ____________ зав. N ___, випуску ________, установленого _____________________ У період з "__"__________ 20__ року до "__"____________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ОРЛ-Т.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 4.3.

4.3. Програми льотних перевірок ОРЛ-Т

4.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-Т з використанням ЛЛ

Примітки: 1. Льотна перевірка за пунктом 1 таблиці 4.4 проводиться за одним визначеним маршрутом.

2. Якщо ОРЛ-Т розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ОРЛ-Т, то варто виконати дві серії польотів з метою фіксації вертикальної зони за двома різними азимутами (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею).

3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 4.4) проводиться оцінювання параметрів ОРЛ-Т за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 4.5, з використанням рейсових ПС.

4.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ОРЛ-Т з використанням рейсових ПС

4.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ОРЛ-Т з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 4.6) оцінювання параметрів ОРЛ-Т за пунктом 1 таблиці 4.6 може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок.

4.4. Методика льотних перевірок ОРЛ-Т з використанням ЛЛ

4.4.1. Перевірка загальної працездатності ОРЛ-Т та вибір оптимального кута нахилу антени

Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ОРЛ-Т відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-Т з точним прольотом над ОРЛ-Т на рекомендованих висотах 1000-1500 м та 3200-3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури СНС.

По екрану індикатора ОРЛ-Т проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і при кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ОРЛ-Т у вертикальній площині та оцінюється здатність до спостереження на фоні завад від "місцевих предметів". За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установлення оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.

4.4.2. Визначення ЗД ОРЛ-Т

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ по дальності з використанням апаратури СНС.

Визначення ЗД ОРЛ-Т, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ОРЛ-Т відмітки від ЛЛ) і "НА" ОРЛ-Т з точним прольотом над місцем установлення ОРЛ-Т.

Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ОРЛ-Т проводиться спостереження за відмітками ЛЛ і при кожному перетинанні антеною азимута ПС фіксується їх наявність та оцінка якості відміток для первинного і вторинного каналів окремо, а також проходження інформації по вторинному каналу.

Результати льотної перевірки заносяться до таблиці 4.7.

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ОРЛ-Т використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток по первинному та вторинному каналах на індикаторі ОРЛ-Т з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ОРЛ-Т заноситься до таблиці 4.7.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ОРЛ-Т траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнти) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ОРЛ-Т, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо для кожного напрямку "ВІД" та "НА" ОРЛ-Т.

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманих при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ОРЛ-Т (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ОРЛ-Т (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ОРЛ-Т під час польотів ЛЛ точно над місцем установлення ОРЛ-Т, шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

4.4.3. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик:

4.4.3.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ОРЛ-Т.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ОРЛ-Т виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

4.4.3.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-Т.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ОРЛ-Т на встановленій висоті та за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

4.4.3.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця встановлення ОРЛ-Т.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця встановлення ОРЛ-Т виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ОРЛ-Т.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ОРЛ-Т з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (сигма) азимута та дальності.

4.4.3.4. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ОРЛ-Т, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою

4.5. Методика льотних перевірок ОРЛ-Т з використанням спеціально виділених і рейсових ПС

4.5.1. Оцінювання ЗД ОРЛ-Т

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ОРЛ-Т та з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ОРЛ-Т проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 4.4.2. Інформація про пізнавальний індекс та висоту польоту запитується в екіпажу ПС.

4.5.2. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за такими методами:

4.5.2.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ОРЛ-Т.

Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-Т) і "НА" ОРЛ-Т (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ОРЛ-Т) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.

Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ОРЛ-Т одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.

4.5.2.2. Методика без використання ПС

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ОРЛ-Т необхідно вибрати 2-3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10-90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ОРЛ-Т. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ОРЛ-Т.

Проводиться 3-4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ОРЛ-Т від обраних "місцевих предметів".

4.5.2.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) і середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховуються за формулами, наведеними у підпункті 4.4.3.4.

4.6. Оформлення результатів льотної перевірки ОРЛ-Т

4.6.1. За результатами льотної перевірки ОРЛ-Т оформляється акт льотної перевірки ОРЛ-Т, який наведений нижче.

1. Результати льотної перевірки зони дії ОРЛ-Т при польотах за напрямками при імовірності виявлення не нижче 0,8 наведені в таблиці 4.8.

2. Точнісні характеристики ОРЛ-Т за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеним ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 4.9.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 4.10.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 4.11.

Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання ОРЛ-Т.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 1) цих Правил.

3. Графік дальності дії ОРЛ-Т у полярних координатах за результатами льотної перевірки, з нанесеними основними контрольованими маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 2) цих Правил.

4. Фотографія індикатора з координатами контрольного "місцевого предмета".

Примітка. У разі виконання льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром;

у актах льотної перевірки вказуються результати вимірювань параметрів, наведених у відповідних таблицях програм.

5.1. Вимоги до параметрів ВОРЛ

5.2. Програми наземних перевірок ВОРЛ

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Примітки: 1. Методика наземної перевірки та настроювання ВОРЛ викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка настроювання ВОРЛ, зони дії здійснюється по рейсових ПС.

5.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ВОРЛ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ВОРЛ.

5.3. Програми льотних перевірок ВОРЛ

5.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням ЛЛ

Примітка. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 5.4) проводиться оцінювання параметрів ВОРЛ за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 5.5, з використанням рейсових ПС.

5.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням рейсових ПС

5.3.3. Програма спеціальної льотної перевірки ВОРЛ (аеродромний, трасовий) з використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 5.6) оцінювання параметрів ВОРЛ за пунктами 1, 2, 3 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідності) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок.

5.4. Методика льотних перевірок ВОРЛ із використанням ЛЛ

5.4.1. Визначення ЗД ВОРЛ

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.

За командою диспетчера, що здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикають у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Визначення ЗД ВОРЛ, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ВОРЛ відмітки від ЛЛ) і "НА" ВОРЛ з точним прольотом над місцем установлення ВОРЛ.

Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ВОРЛ проводиться спостереження за відмітками ЛЛ і на кожному перетинанні антеною азимута ПС фіксується їх наявність та оцінка якості відміток і проходження інформації від відповідача ЛЛ. Результати льотної перевірки заносяться до таблиці 5.7.

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ВОРЛ використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток на індикаторі ВОРЛ з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ВОРЛ заноситься до таблиці 5.7.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ВОРЛ траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення, інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ВОРЛ, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізка маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо за кожним напрямком "ВІД" та "НА" ВОРЛ.

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманими при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ВОРЛ (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ВОРЛ (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ВОРЛ при польотах ЛЛ точно над місцем установлення ВОРЛ шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

5.4.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС

Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ВОРЛ (пункт 5.4.1).

Під імовірносними характеристиками проходження інформації від відповідача одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ВОРЛ через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 5.7.

За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації від відповідача ПС окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації від відповідача ПС

імовірність проходження помилкової інформації від відповідача ПС

5.4.3. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ВОРЛ від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ВОРЛ повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ВОРЛ, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ВОРЛ) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

5.4.4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик:

5.4.4.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ВОРЛ.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ВОРЛ виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ВОРЛ одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

5.4.4.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ВОРЛ.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ВОРЛ на встановленій висоті та за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ВОРЛ одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

5.4.4.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця встановлення ВОРЛ.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця встановлення ВОРЛ виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ВОРЛ.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ВОРЛ з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (сигма) азимута та дальності.

5.4.4.4. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ВОРЛ, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою

де n - загальне число незалежних вимірювань азимута або дальності.

5.5. Методика льотних перевірок ВОРЛ із використанням спеціально виділених і рейсових ПС

5.5.1. Оцінювання ЗД ВОРЛ

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ВОРЛ і з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ВОРЛ проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 5.4.1. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначаються з інформації від відповідача ПС або за доповіддю екіпажу ПС.

5.5.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС

Визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача ПС проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ВОРЛ (пункт 5.4.1).

Під імовірносними характеристиками проходження інформації від відповідача одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ВОРЛ через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) від відповідача ПС заноситься до таблиці 5.7.

За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації від відповідача ПС окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації від відповідача ПС

імовірність проходження помилкової інформації від відповідача ПС

Під час перевірки проходження інформації від відповідача ПС по рейсових ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження правильної інформації від відповідача для усіх ПС (Рправ), обчислювати імовірність проходження правильної інформації від відповідача для кожного ПС (Pni) за формулою

Проводиться почергове порівняння Pni та Рправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Рправ більше ніж на 12 відсотків.

Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації від відповідача за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС зі зниженими характеристиками відповідачів.

Перевірка наявності інформації від відповідача ПС проводиться у всій ЗД ВОРЛ.

5.5.3. Оцінювання ефективності подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ВОРЛ від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ВОРЛ повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ВОРЛ, які відрізняються від основної відмітки та залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.

Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ВОРЛ) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

5.6. Оформлення результатів льотної перевірки ВОРЛ

5.6.1. За результатами льотної перевірки ВОРЛ оформляється акт льотної перевірки ВОРЛ, який наведений нижче.

1. Результати льотної перевірки зони дії ВОРЛ при польотах за напрямками, при імовірності виявлення не нижче 0,9 наведені в таблиці 5.8.

1.1. Отримані дані дальності визначення зони дії ВОРЛ відповідають зоні огляду від __________ град, до __________ град. (0,5 град. -(:) 45 град. за ЕТД).

2. Результати визначення імовірносних характеристик проходження інформації від відповідача одного ПС для режимів "УВД" і "RBS" наведені в таблиці 5.9 та відповідають (не відповідають) ЕТД (у разі невідповідності указується причина) _______________________________________________________.

3. Точнісні характеристики ВОРЛ за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ОРЛ-Т, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеним ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 5.10.

Результати визначення точнісних характеристик ВОРЛ, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 5.11.

Результати визначення точнісних характеристик ВОРЛ, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 5.12.

4. При польотах із увімкненими системами "ВАРУ" і подавлення сигналів по бокових пелюстках на екрані індикатора ВОРЛ помилкових відміток не спостерігалося (спостерігалися окремі точкові відмітки, що спричинені перевідбиттями від "місцевих предметів" на відстанях від __________ км до ___________ км, на азимутах ____________ град., на ________________ оглядах при висотах польоту _______________ м; спостерігалися окремі точкові відмітки, що спричинені сигналами по бокових пелюстках, на відстанях до _____________ км на ___________ оглядах при висоті польоту ________________ м).

Параметри ВОРЛ ________________ зав. N _______________, установленого _____________________________________, відповідають вимогам ЕТД. ВОРЛ придатний до забезпечення ОПР.

Акт складений у двох примірниках:

перший - підприємству ЦА (структурному підрозділу підприємства ЦА);

другий - спеціально уповноваженому органу ЦА (тільки при видачі посвідчення придатності до експлуатації або продовженні терміну його дії).

Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання ВОРЛ.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 1) цих Правил.

3. Графік дальності дії ВОРЛ у полярних координатах за результатами льотної перевірки, з нанесеними маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 2) цих Правил.

Примітки: 1. При спеціальних льотних перевірках у таблиці 5.8 назву графи "Дальність дії за ЕТД, км" замінити на "Дальність дії у межах зони відповідальності органу ОПР, км"; виключити графу "Дмін, км" у режимах "УВД" і "RBS" та підпункт 1.1.

2. У разі проведення льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а в разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром;

в актах льотної перевірки вказуються результати параметрів, наведених у відповідних таблицях програм.

6.1. Вимоги до параметрів ПРЛ

Умовні позначки:

Хтп, м - відстань від ПС до ТП.

Дпрл, м - відстань від АФП ПРЛ до ПС.

Z, м - бокове відхилення ПС від ЛК.

Y, м - вертикальне відхилення ПС від ЛГ.

6.2. Програми наземних перевірок ПРЛ

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Примітки. 1. Методика наземної перевірки та настроювання ПРЛ викладена в ЕТД.

2. Перевірка за пунктом 13 проводиться за наявності контрольного орієнтира з відомими координатами на відстанях 2-6 км від ПРЛ.

3. Попередня перевірка настроювання та зони дії ПРЛ здійснюється по рейсових ПС.

6.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ПРЛ оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ПРЛ.

наземної перевірки та настроювання ПРЛ ________ зав. N _________, випуску _________, установленого ________________________________ У період з "__" _________ 20__ року до "__" __________ 20__ року проведена наземна перевірка та настроювання ПРЛ.

Результати наземної перевірки та настроювання наведені в таблиці 6.3.

6.3. Програми льотних перевірок ПРЛ

6.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ПРЛ із використанням ЛЛ

Примітка. Під час проведення льотної перевірки одного з напрямків посадки перевіряється I комплект при роботі на першу антену та II комплект при роботі на другу антену. Під час проведення льотної перевірки другого напрямку посадки перевіряється I комплект, при роботі на другу антену та II комплект при роботі на першу антену.

6.3.2. Спеціальна льотна перевірка ПРЛ виконується також за програмою, наведеною у таблиці 6.4.

6.4. Методика льотних перевірок ПРЛ із використанням ЛЛ

Льотні перевірки ПРЛ проводяться при видимості не менше 8 км під час оцінювання курсового каналу, не менше 6 км під час оцінювання глісадного каналу.

6.4.1. Визначення ЗД ПРЛ у горизонтальній площині

Виконується політ ЛЛ з постійною швидкістю на висотах 400-800 м, але не нижче безпечної висоти польоту, курсом польоту перпендикулярним лінії посадкового курсу на відстанях 4 та 8 км від порога ЗПС.

Визначення ЗД ПРЛ у горизонтальній площині виконується за одною з двох методик.

6.4.1.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ПРЛ по визначенню місця знаходження ЛЛ із використанням апаратури СНС.

Проводиться спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається відповідна команда "ОТСЧЕТ КУРС" або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА".

За результатами відліків повинні бути обчислені права та ліва границі ЗД курсового та глісадного каналу.

6.4.1.2. Методика з використанням апаратури СТВ

За наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки КРМ (під час вимірювання зміщення середньої ЛК).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується відповідно до рисунка 6.1 а) .

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

Проводиться спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається відповідна команда "ОТСЧЕТ КУРС" або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА".

За результатами відліків розраховуються права і ліва границі ЗД курсового і глісадного каналу.

6.4.2. Визначення ЗД ПРЛ у вертикальній площині

Польоти виконуються без зниження з постійною швидкістю на висоті кола, посадковим курсом з відстані 25 км від АФП ПРЛ до порога ЗПС.

Визначення ЗД ПРЛ у вертикальній площині проводиться за одною з двох методик.

6.4.2.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ПРЛ по визначенню місця знаходження ЛЛ з використанням апаратури СНС.

Виконується спостереження за відміткою від ЛЛ по екрану індикатора ПРЛ. У моменти появи (зникнення) відмітки на курсовій або глісадній частині індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подаються відповідні команди "ОТСЧЕТ КУРС ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ КУРС МИНУС") або "ОТСЧЕТ ГЛИССАДА ПЛЮС" ("ОТСЧЕТ ГЛИССАДА МИНУС").

За результатами відліків обчислюються верхня і нижня границі ЗД курсового каналу і верхня границя глісадного каналу на висоті кола, а також ЗД ПРЛ у горизонтальній площині по курсовому і глісадному каналу, які визначаються максимальним віддаленням наявної відмітки ЛЛ на курсовій і глісадній частинах індикатора ПРЛ відповідно.

6.4.2.2. Методика з використанням апаратури СТВ

У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється у точці, яка використовується для льотної перевірки ГРМ (під час вимірювання кута глісади).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується відповідно до рисунка 6.1 б) .

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

За результатами відліків обчислюються верхня і нижня границі ЗД курсового каналу і верхня границя глісадного каналу на висоті кола, а також ЗД ПРЛ у горизонтальній площині по курсовому і глісадному каналу, які визначаються максимальним віддаленням наявної відмітки ЛЛ на курсовій і глісадній частинах індикатора ПРЛ відповідно.

Перевищення висоти точки встановлення СТВ над точкою посадки компенсується переносом СТВ уперед на відстань, яку визначають за формулою

6.4.3. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛК

Польоти виконуються з відстані 12-18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м.

Перевірка погрішності у визначені відхилення ПС від ЛК виконується за одною з трьох методик.

6.4.3.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (поперечного зсуву від ЛК у метрах) по курсовому каналу з використанням СНС.

У моменти точного перебування ЛЛ на курсовій лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по курсовому каналу (або поперечного зсуву від ЛК у метрах).

6.4.3.2. Методика з використанням апаратури СТВ і фотографуванням індикатора ПРЛ

У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки КРМ (під час вимірювання зсуву середньої ЛК).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується на землі відповідно до рисунка 6.1 а) та юстирується точно по осьовій лінії ЗПС.

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (поперечного зсуву в метрах) по курсовому каналу з використанням СТВ.

У моменти точного перебування ЛЛ на курсовій лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по курсовому каналу (або поперечного зсуву від ЛК у метрах).

На ПРЛ настроюється відповідний індикатор з метою одержання якісного відображення інформації для роботи.

За допомогою тубуса або кронштейна на індикатор установлюється фотоапарат дзеркального типу, перед яким розміщується заслінка. Об'єктив фотоапарата відкривається на весь період заходження ЛЛ на посадку, а фотографування відмітки від ЛЛ проводиться за допомогою заслінки в моменти відліку положення ЛЛ. Це дозволяє одержати дискретний запис траєкторії заходження на посадку ЛЛ на один фотокадр, що полегшує оброблення результатів перевірки.

Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання траєкторії ЛЛ по курсовому каналу.

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

У моменти точного перебування ЛЛ у площині осьової лінії ЗПС, які фіксуються за нульовим значенням індикатора траєкторної інформації, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.

6.4.3.3. Методика з використанням інформації від РМС і синхронним фотографуванням індикатора ПРЛ (тільки для РМС, що діють за принципом системи посадки метрового діапазону за приладами (ILS)).

У разі наявності на даному напрямку РМС визначення погрішності по курсовому каналу може проводитися з використанням курсових приймачів АСЛК як інформації про траєкторію ЛЛ і фотографуванням індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності по курсовому каналу використовується сигнал КРМ як еталон за умови, що положення середньої ЛК для даного напрямку посадки знаходиться в межах +-5 м.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі ILS КУРС.

У моменти точного перебування ЛЛ на ЛК, які фіксуються за нульовим значенням струму мікроамперметра, що приєднаний до вимірювального ланцюга курсового приймача ILS, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності відхилення ПС від ЛК можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.

6.4.4. Погрішність у визначенні відхилення ПС від ЛГ

Польоти виконуються з відстані 12-18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді.

Перевірка погрішності у визначені відхилення ПС від ЛГ виконується за одною з двох методик.

6.4.4.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (вертикального зсуву в метрах) по глісадному каналу з використанням СНС.

У моменти точного перебування ЛЛ на глісадній лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по глісадному каналу (або вертикального зсуву від ЛГ у метрах).

6.4.4.2. Методика з використанням апаратури СТВ і фотографуванням індикатора ПРЛ

У разі наявності РМС на даному напрямку СТВ установлюється в точці, яка використовується для льотної перевірки ГРМ (під час вимірювання кута глісади).

У разі відсутності РМС на даному напрямку СТВ розміщується на землі відповідно до рисунка 6.1 б).

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання кутів траєкторії (вертикального зсуву від ЛГ у метрах) по глісадному каналу з використанням СТВ.

У моменти точного перебування ЛЛ на глісадній лінії індикатора ПРЛ на борт ЛЛ авіаційним радіозв'язком подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення кутів відхилення траєкторії ЛЛ по глісадному каналу (або вертикального зсуву від ЛГ у метрах).

На ПРЛ налаштовується відповідний індикатор з метою одержання якісного відображення інформації для роботи.

За допомогою тубуса або кронштейна на індикатор установлюється фотоапарат дзеркального типу, перед яким розміщується заслінка. Об'єктив фотоапарата відкривається на весь період заходження ЛЛ на посадку, а фотографування відмітки від ЛЛ проводиться під час відкриття заслінки в моменти відліку положення ЛЛ. Це дозволяє одержати дискретний запис траєкторії заходження на посадку ЛЛ на один фотокадр, що полегшує оброблення результатів перевірки.

Обладнання АСЛК вмикається в режим вимірювання траєкторії ЛЛ по глісадному каналу.

Оператор СТВ здійснює спостереження за носовою частиною ЛЛ в автоматичному або ручному режимі.

У моменти точного перебування ЛЛ у площині глісади, які фіксуються за нульовим значенням індикатора траєкторної інформації, бортоператор АСЛК подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команду "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться фотографування індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності відхилення ПС від ЛГ можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.

6.4.5. Погрішність у вказані відстані від ПС до ТП

Польоти виконуються з відстані 12-18 км від порога ЗПС за схемою заходження на посадку, встановленою для даного напрямку посадки, зі зниженням по глісаді до висоти 60 м.

Перевірка визначення погрішності у вказані відстані від ПС до ТП виконується за одною з двох методик.

6.4.5.1. Методика з використанням апаратури СНС

Обладнання АСЛК вмикається для вимірювання дальності ЛЛ.

У моменти точного перебування ЛЛ на лінії масштабних міток дальності індикатора ПРЛ авіаційним радіозв'язком на борт ЛЛ подається команда "ОТСЧЕТ".

У момент одержання команди "ОТСЧЕТ" бортоператор АСЛК реєструє поточні значення дальності Ді по індикатору АСЛК.

За виміряними поточними значеннями вираховується помилка інформації ПРЛ по далекомірному каналу для кожного значення масштабних міток дальності.

6.4.5.2. Методика з використанням орієнтирів і фотографуванням індикатора дальності ПРЛ

Як еталон відстаней використовуються відстань до контрольних орієнтирів на продовженні осьової лінії ЗПС, за їх наявності, в межах 17 км до ДПРМ, БПРМ і порога ЗПС.

При прольоті орієнтира, початку та кінця індикації ДМРМ і БМРМ, порога ЗПС екіпаж ПС подає на ПРЛ (диспетчеру органу ОПР) команди "ОТСЧЕТ".

За командою "ОТСЧЕТ" проводиться вимірювання дальності і фотографування індикатора ПРЛ.

Під час визначення погрішності у вказані відстані від ПС до ТП можливе використання обладнання цифрового запису та відображення для реєстрації інформації траєкторії ПС з подальшим роздрукуванням матеріалів льотної перевірки.

6.5. Оформлення результатів льотної перевірки ПРЛ

6.5.1. За результатами льотної перевірки ПРЛ оформляється акт льотної перевірки ПРЛ, який наведений нижче.

Результати льотної перевірки наведені в таблиці 6.5.

Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання ПРЛ.

2. Фотографії індикатора ПРЛ при льотних перевірках напрямків посадки.

7.1. Вимоги до параметрів ТРЛК

7.2. Програми наземних перевірок ТРЛК

Умовні позначки:

"+" - перевірка проводиться;

"-" - перевірка не проводиться.

Примітки. 1. Методика наземної перевірки та настроювання ТРЛК викладена в ЕТД.

2. Попередня перевірка настроювання ТРЛК, зони дії по первинному та вторинному каналах здійснюється по рейсових ПС.

7.2.1. За результатами наземної перевірки та настроювання ТРЛК оформляється протокол наземної перевірки та настроювання ТРЛК.

7.3. Програми льотних перевірок ТРЛК

7.3.1. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ТРЛК з використанням ЛЛ

Примітки: 1. Льотна перевірка за пунктом 1 таблиці 7.5 проводиться за одним визначеним маршрутом.

2. Якщо ТРЛК розміщений на узбережжі або в області з неоднорідним рельєфом, де виявляється вплив даної підстилаючої поверхні (водна поверхня, рельєф) на формування діаграми направленості ТРЛК, то варто виконати дві серії обльотів з метою фіксації вертикальної зони за двома різними азимутами (перший азимут вибирається над морем, а другий - над сушею).

3. У період проведення льотної перевірки при введенні в експлуатацію з використанням ЛЛ (таблиця 7.5) проводиться оцінювання параметрів ТРЛК за програмою льотних перевірок, що наведена в таблиці 7.6, з використанням рейсових ПС.

7.3.2. Програма льотної перевірки при введенні в експлуатацію ТРЛК із використанням рейсових ПС

7.3.3. Програма спеціальних льотних перевірок ТРЛК із використанням ЛЛ, спеціально виділених і рейсових ПС

Примітка. У період проведення спеціальної льотної перевірки (таблиця 7.7) оцінювання параметрів ТРЛК за пунктами 1, 2, 3 (перевідбиті сигнали перевіряються за необхідності) може виконуватися по рейсових ПС для набору статистичних даних з метою контролю цих параметрів під час наступних спеціальних льотних перевірок.

7.4. Методика льотних перевірок ТРЛК із використанням ЛЛ

7.4.1. Перевірка загальної працездатності та вибір оптимального кута нахилу антен

Виконуються горизонтальні польоти у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на екрані індикатора ТРЛК відмітки від ЛЛ) і "НА" ТРЛК з точним прольотом над ТРЛК на рекомендованих висотах 1000-1500 м та 3200-3800 м у залежності від місцевих умов. Виконується по два заходження на кожній висоті. При цьому виконується політ на максимальну дальність по одному з напрямків.

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ із використанням апаратури СНС у режимі роботи "УВД" або "RBS".

По екрану індикатора ТРЛК проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ і на кожному огляді фіксується їх якість. Визначається ЗД ТРЛК у вертикальній площині по первинному каналу та оцінюється здатність до спостереження відміток від ЛЛ на фоні завад від "місцевих предметів". За мінімальною та максимальною дальністю виявлення перевіряється установка оптимального кута нахилу антен у вертикальній площині.

7.4.2. Визначення ЗД ТРЛК по первинному та вторинному каналу

Обладнання АСЛК вмикається для роботи з вимірювання траєкторії польоту ЛЛ за дальністю з використанням апаратури СНС.

За командою диспетчера, що здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Визначення ЗД ТРЛК, а саме мінімальна та максимальна дальність при заданій імовірності виявлення, здійснюється при виконанні радіальних польотів на маршрутах ОПР з мінімальними, проміжними та максимальними висотами, характерними для даного району ОПР у напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення на індикаторі ТРЛК відмітки від ЛЛ) і "НА" ТРЛК з точним прольотом над місцем установлення ТРЛК. Вибираються маршрути з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Кількість польотів ЛЛ на кожній висоті встановлюється таким чином, щоб десятикілометровим відрізкам маршруту відповідало приблизно не менше 40 можливих виявлень ЛЛ, тобто 40 повних обертів антени (загалом для усіх польотів ЛЛ на вказаній висоті).

По екрану індикатора ТРЛК проводиться спостереження за відмітками від ЛЛ. При кожному перетинанні антеною азимута ПС проводяться фіксація наявності та візуальне оцінювання відміток від ЛЛ для первинного та вторинного каналів окремо. Фіксується також проходження інформації по вторинному каналу.

Результати льотної перевірки заносяться до таблиць 7.8 та 7.9.

Під час візуального оцінювання якості відмітки від ЛЛ по індикатору ТРЛК використовуються такі три види позначок:

"Х" - добра;

"С" - слабка;

"О" - відсутня.

Слабкою відміткою вважається відмітка, яскравість якої перебуває на межі зорового сприйняття.

Інформація про наявність доброї, слабкої або відсутність відміток від ЛЛ на індикаторі ТРЛК по первинному та вторинному каналаХ з даними про дальність ЛЛ від місця установлення ТРЛК заноситься до таблиць 7.8 та 7.9 відповідно.

Сукупність відміток від цілі, що йдуть одна за одною, утворюють на екрані індикатора ТРЛК траєкторію руху відмітки від ЛЛ з деякою імовірністю виявлення. Для обчислення імовірності виявлення інтервалам, що утворюються парою сусідніх відміток, що йдуть одна за одною, присвоюються вагові коефіцієнти. Пари відміток перекриваються, тобто другий елемент будь-якої пари є першим елементом наступної пари. Вагові коефіцієнти визначаються за якістю відміток, що йдуть одна за одною, а саме:

сполучення позначок "ХХ", "ХС", "СХ" має ваговий коефіцієнт 2;

сполучення позначок "ОХ", "ХО", "СО", "ОС", "СС" має ваговий коефіцієнт 1;

сполучення позначок "ОО" має ваговий коефіцієнт 0.

Значення імовірності виявлення для кожного розглянутого відрізка маршруту польоту отримується шляхом складання вагового коефіцієнта розглянутого інтервалу з ваговими коефіцієнтами двох попередніх і двох наступних інтервалів (береться 5 вагових коефіцієнтів) та ділення одержаного результату на 10.

Розрахунок імовірності виявлення проводиться відносно до відрізка маршруту для усіх горизонтальних польотів "НА" та "ВІД" ТРЛК, які проводилися на цьому відрізку маршруту для кожної висоти окремо, за формулою

На кожній висоті повинно бути виконано загалом не менше 40 відліків усередині десятикілометрового відрізку маршруту (так званого "рухомого вікна") для усіх польотів окремо для кожного напрямку "ВІД" та "НА" ТРЛК.

За окремими значеннями імовірності виявлення на відрізку маршруту, отриманих при усіх горизонтальних польотах на визначеній висоті, будується графік залежності імовірності виявлення Р від дальності Д.

За графіками залежності імовірності виявлення Р від дальності Д визначається значення дальності дії ТРЛК (Дмакс) на даній висоті польоту як межа маршруту, за якою імовірність виявлення протягом 10 км зменшується нижче за задану норму.

Мінімальна дальність дії ТРЛК (Дмін) для кожної висоти визначається за зникненням або появленням відмітки від ЛЛ на екрані індикатора ТРЛК при польотів ЛЛ точно над місцем установлення ТРЛК, шляхом усереднення результатів льотної перевірки, отриманих під час усіх горизонтальних польотів.

У разі одержання значень імовірності виявлення на ділянках польоту нижче норми, перевірка імовірності на цих ділянках повинна бути повторена для іншого азимута польоту.

7.4.3. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ТРЛК (пункт 7.4.2).

Під імовірносними характеристиками проходження додаткової інформації від одного ПС розуміються кількісні співвідношення між загальним числом надходження, ненадходження або надходження помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ТРЛК через відмітку від ПС у кожному огляді проводиться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення в супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" та "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутня) заноситься до таблиці 7.9.

За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

7.4.4. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) виконується за однією з трьох методик.

7.4.4.1. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця установлення ТРЛК.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця установлення ТРЛК виконуються по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням апаратури СНС. Бортоператор АСЛК через кожні 10 град. (від 10 град. до 360 град.) передає авіаційним радіозв'язком команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ.

7.4.4.2. Методика з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ТРЛК.

Польоти ЛЛ виконуються в напрямку "ВІД" і "НА" ТРЛК на встановленій висоті та за заздалегідь визначеним маршрутом, на якому є контрольні орієнтири.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу ЛЛ фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність ЛЛ, що перебуває над контрольним орієнтиром.

7.4.4.3. Методика з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик

Перед льотною перевіркою екіпажу ЛЛ надаються/уточнюються значення координат у WGS-84 місця встановлення ТРЛК.

Польоти ЛЛ для визначення точності вимірювання координат відносно місця встановлення ТРЛК виконуються за визначеними маршрутами або/та по орбіті радіусом 20-40 км на висоті 2100-3000 м.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у цьому районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Бортове обладнання АСЛК вмикається для роботи в режимі вимірювання координат (азимута та дальності) з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. Персонал РТЗ вмикає наземне обладнання АСЛК для запису даних на виході ТРЛК.

Після завершення льотної перевірки дані координат ЛЛ, виміряні бортовим обладнанням АСЛК, порівнюються з координатами ЛЛ, записаними на виході ТРЛК з використанням наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик. За результатами порівняння обчислюється максимальна середньоквадратична помилка (сигма) азимута та дальності.

7.4.4.4. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) розраховується як значення різниці азимута або дальності відмітки від ЛЛ, визначених по індикатору ТРЛК, і азимута або дальності, виміряних за допомогою СНС АСЛК або по карті, за формулою

Середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховується за формулою

7.4.5. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналах і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту ЛЛ від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ТРЛК від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ТРЛК повинна бути присутня координатна відмітка від ЛЛ у напрямку головного променю діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ТРЛК, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.

Оцінювання ефективності роботи систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів (польоти по колу відносно ТРЛК) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

7.5. Методика льотних перевірок ТРЛК із використанням спеціально виділених і рейсових ПС

7.5.1. Оцінювання ЗД ТРЛК первинного та вторинного каналів

Маршрути польотів вибираються максимально наближеними до радіальних відносно ТРЛК і з нульовими (мінімальними) кутами закриття або з урахуванням їх на зазначених висотах.

Оцінювання ЗД ТРЛК проводиться по спеціально виділених або рейсових ПС для збору більш повної інформації про зону дії, кути закриття, різні типи рейсових ПС, а також для набору статистичних даних, необхідних для контролю ЗД (границь ЗД) під час наступних спеціальних льотних перевірок.

Оцінювання ЗД проводиться для десятикілометрових відрізків маршруту на границях ЗД або границях району (зони) відповідного органу ОПР аналогічно методиці, викладеній у пункті 7.4.2. При цьому пізнавальний індекс та висота польоту визначаються з інформації по вторинному каналу ТРЛК або за доповіддю екіпажу ПС.

7.5.2. Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу

Визначення імовірносних характеристик проходження інформації по вторинному каналу проводиться аналогічно методиці розрахунку імовірності виявлення ПС під час визначення ЗД ТРЛК (пункт 7.4.2).

Під імовірносними характеристиками проходження інформації по вторинному каналу від одного ПС розуміють кількісні співвідношення між загальним числом надходжень інформації, ненадходжень або надходжень помилкової інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту ПС.

Після проходження розгортки на індикаторі ТРЛК через відмітку від ПС у кожному огляді проводяться фіксація наявності або відсутності інформації про пізнавальний індекс і висоту польоту, скидання отриманої інформації та наступне введення у супровід. Перевірка виконується окремо для режимів "УВД" і "RBS" бортового відповідача.

Інформація щодо наявності та достовірності інформації про пізнавальний індекс та висоту польоту ("Н" - норма, "Л" - помилкова, "О" - відсутність) по вторинному каналу заноситься до таблиці 7.9.

За отриманими результатами розраховуються імовірносні характеристики проходження інформації по вторинному каналу окремо для пізнавального індексу та висоти польоту ПС за формулами:

імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу

імовірність проходження помилкової інформації по вторинному каналу

Під час перевірки проходження інформації по вторинному каналу по рейсових ПС необхідно, окрім підрахунку імовірності проходження правильної інформації по вторинному каналу для усіх ПС (Рправ), обчислювати імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу для кожного ПС (Pni) за формулою

Проводиться почергове порівняння Pni та Рправ з метою виявлення відповідачів з явно заниженими характеристиками, для яких Pni менше Рправ більше ніж на 12 відсотків.

Потім остаточно розраховується імовірність проходження правильної інформації по вторинному каналу за формулою для усіх ПС, виключаючи із розгляду ПС із зниженими характеристиками відповідачів.

Перевірка наявності інформації по вторинному каналу проводиться в усій ЗД ТРЛК.

7.5.3. Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності)

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) за допомогою спеціально виділеного ПС та без ПС може проводиться за наведеними методиками.

7.5.3.1. Методика з використанням спеціально виділеного ПС

Перед льотною перевіркою уточнюються значення координат (дальність та азимут) по великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) для кожного контрольного орієнтира відносно місця установлення ТРЛК.

Польоти спеціально виділеного ПС виконуються на максимальній висоті в напрямку "ВІД" (до моменту стійкого зникнення відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ТРЛК) і "НА" ТРЛК (з моменту стійкої появи відмітки від спеціально виділеного ПС на індикаторі ТРЛК) по заздалегідь визначеному маршруту, на якому є контрольні орієнтири.

За командою диспетчера, який здійснює ОПР у даному районі (зоні), бортовий відповідач вмикається у відповідний режим роботи ("УВД" або "RBS").

Член екіпажу спеціально виділеного ПС фіксує момент прольоту кожного контрольного орієнтира та авіаційним радіозв'язком дає команду "ОТСЧЕТ". Персонал РТЗ по індикатору ТРЛК одночасно визначає азимут і дальність спеціально виділеного ПС, що перебуває над контрольним орієнтиром.

7.5.3.2. Методика без використання ПС

Визначення точності вимірювання координат (азимута та дальності) може виконуватися по відбитих сигналах від "місцевих предметів" без участі спеціально виділеного або рейсового ПС. По резервному або контрольному індикатору ТРЛК необхідно вибрати 2-3 ізольовані відбиті сигнали від точкових "місцевих предметів", які повинні знаходитися в межах 10-90 відсотків відстані від наявного діапазону розгортки індикатора ТРЛК. По великомасштабній карті (масштаб 1:25000 і крупніше) або по каталогах визначаються азимут і дальність обраних "місцевих предметів" відносно координат місця установлення антени ТРЛК.

Проводяться 3-4 незалежних вимірювання азимута та дальності на індикаторі ТРЛК від обраних "місцевих предметів".

7.5.3.3. Помилка (ДЕЛЬТА) визначення азимута ((ДЕЛЬТА)А) або дальності ((ДЕЛЬТА)Д) і середньоквадратична помилка (сигма) визначення азимута ((сигма)А) або дальності ((сигма)Д) розраховуються за формулами, наведеними у підпункті 7.4.4.3.

7.5.4. Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках, перевідбитих сигналів і "ВАРУ"

Оцінювання ефективності систем подавлення сигналів по бокових пелюстках проводиться в режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача при увімкнених системах подавлення за запитом/відповіддю та "ВАРУ" в приймальних пристроях.

Найбільш оптимальні висоти польоту спеціально виділеного ПС від 2000 м до 6000 м. Для отримання результатів льотної перевірки можна використовувати як горизонтальні польоти, так і польоти з набором висоти та зниженням.

Критерієм оцінювання ефективності системи подавлення є: у всій зоні дії ТРЛК від мінімальної до максимальної дальності на індикаторі ТРЛК повинна бути присутня координатна відмітка від ПС у напрямку головного променя діаграми направленості антени та відсутні помилкові відмітки від бокових пелюсток. Допускається поява помилкових відміток від бокових пелюсток на 1-2 оберти у вигляді точкових відміток на індикаторі ТРЛК, які відрізняються від основної відмітки та які залишають післясвітіння не більше ніж на 1-2 оберти антени.

Для оцінювання ефективності системи подавлення можна використовувати горизонтальні польоти рейсових ПС.

Оцінювання ефективності систем подавлення перевідбитих сигналів від "місцевих предметів" проводиться під час орбітальних польотів спеціально виділеного ПС (польоти по колу відносно ТРЛК) на висотах від 4000 м до 6000 м радіусом від 50 км до 70 км.

Польоти виконуються при режимах роботи "УВД" і "RBS" бортового відповідача. По резервному індикатору робочого місця диспетчера органу ОПР або по контрольному індикатору лінійної апаратної зали диспетчерського пункту ОПР перевіряється відсутність помилкових перевідбитих аналогових відміток і прив'язаних до них формулярів супроводу.

7.6. Оформлення результатів льотної перевірки ТРЛК

7.6.1. За результатами льотної перевірки ТРЛК оформляється акт льотної перевірки ТРЛК, який наведений нижче.

4. Точнісні характеристики ТРЛК за дальністю та азимутом відповідають (не відповідають) вимогам ЕТД.

Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що не обладнаний апаратурою СНС, спеціально виділеному ПС або за "місцевими предметами", наведені в таблиці 7.13.

Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, наведені в таблиці 7.14.

Результати визначення точнісних характеристик ТРЛК, виконані з використанням ЛЛ, що обладнаний апаратурою СНС, та наземного обладнання АСЛК для обчислення точнісних характеристик, наведені в таблиці 7.15.

Додатки: 1. Протокол наземної перевірки та настроювання ТРЛК.

2. Графік кутів закриття за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 1 цих Правил.

3. Графік дальності дії ТРЛК у полярних координатах за результатами льотної перевірки, та з нанесеними основними контрольованими маршрутами польотів ПС і границею зони відповідальності ОПР за формою, наведеною у додатку 1 ( рис. 2 цих Правил.

4. Фотографія індикатора з координатами контрольного "місцевого предмета".

Примітка. У разі виконання льотних перевірок рейсовими або спеціально виділеними ПС:

акти льотних перевірок наземних засобів РТЗ підписуються головою та членами комісії, крім командира та бортоператора ЛЛ, а у разі використання спеціально виділеного ПС - його командиром;

в актах льотної перевірки вказуються результати вимірювань параметрів, наведених у відповідних таблицях програм.

8.1. Вимоги до параметрів РМС I, II, III категорії

8.2. Програми наземних перевірок РМС I, II, III категорії