Відповідно до частин першої та п’ятої статті 11, статті 34 Повітряного кодексу України, пункту 8 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Авіаційні правила України "Технічні вимоги та адміністративні процедури для організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів зв’язку, навігації, спостереження та систем світлосигнального обладнання в цивільній авіації України" (далі - Авіаційні правила), що додаються.

2. Управлінню аеронавігації (Борзенець С.В.) в установленому законодавством порядку забезпечити:

1) подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Державіаслужби;

3) розроблення до 31 грудня 2023 року всіх необхідних процедур, пов’язаних з введенням Авіаційних правил.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 23 березня 2005 року № 210 "Про затвердження Правил організації і проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів радіотехнічного забезпечення польотів, авіаційного електрозв’язку та світлосигнального обладнання аеродромів цивільної авіації України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07 квітня 2005 року за № 374/10654.

4. Цей наказ набирає чинності з 31 грудня 2023 року, але не раніше дня його офіційного опублікування, крім пунктів 3-9, 13, 15-17 розділу IV Авіаційних правил, які набирають чинності через шість місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.

1. Ці Авіаційні правила встановлюють вимоги до:

1) видів та періодичності проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів зв’язку, навігації, спостереження (далі - наземні засоби ЗНС) та систем світлосигнального обладнання (далі - ССО) аеродромів цивільної авіації України;

2) провайдера послуг з льотних перевірок (FISP);

3) порядку організації, проведення та документування результатів наземних та льотних перевірок наземних засобів ЗНС та ССО.

2. Ці Авіаційні правила поширюються і є обов’язковими для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від форм власності, які здійснюють експлуатацію наземних засобів ЗНС та/або ССО цивільної авіації України та організацію і проведення наземних та льотних перевірок таких засобів.

3. Наземні засоби ЗНС та/або ССО, яким не проведені у обсязі та з періодичністю визначеними цими Авіаційними правилами, наземні та льотні перевірки, вважаються непридатними для використання за призначенням.

4. У цих Авіаційних правилах терміни вживаються в таких значеннях:

автоматизована система керування повітряним рухом (Air traffic control system - ATCS) - організаційно-технічна система апаратно-програмних засобів автоматизації процесів керування повітряним рухом, яка забезпечує оцінювання і прогнозування повітряного руху, вибір керівних дій диспетчера та контроль їх реалізації;

аеростат - літальний апарат, легший за повітря, що переміщується у повітрі без допомоги силової установки;

азимут - кут, розміщений між північним напрямком істинного або магнітного меридіана, який проходить через контрольний пункт, і напрямком на повітряне судно (орієнтир);

азимутальна характеристика курсового радіомаяка (АХ LOC) (DDM increase linear of LOC) - залежність величини різниці глибини модуляції (DDM - difference in depth of modulation) у точках зони дії курсового радіомаяка (LOC) від кутового положення цих точок відносно лінії курсу;

альтернативні методи визначення відповідності (alternative means of compliance - AltMoc) - встановлені уповноваженим органом з питань цивільної авіації (далі - уповноважений орган) методи, які пропонують альтернативу існуючим прийнятним методам визначення відповідності або пропонують нові методи для встановлення відповідності тим положенням цих Авіаційних правил, відносно яких уповноваженим органом не було встановлено прийнятних методів визначення відповідності;

безпілотне повітряне судно - будь-яке повітряне судно, що експлуатується або розроблене для експлуатації автономно чи яке пілотується дистанційно без пілота на борту;

експлуатант аеродрому - юридична особа, що здійснює експлуатацію аеродрому, у тому числі ССО;

експлуатант наземного засобу ЗНС - фізична або юридична особа (організація або підприємство), які здійснюють експлуатацію наземних засобів ЗНС на підставі права власності або договору;

експлуатація наземних засобів ЗНС та/або ССО - комплекс робіт, який включає в себе використання наземних засобів ЗНС та/або ССО за призначенням та їх збереження, технічне обслуговування, ремонт, транспортування, приведення в готовність до застосування і підтримку в постійній готовності до цього застосування;

експлуатаційний стан (operational status) наземного засобу ЗНС - категоризація ситуації застосування засобу чи обладнання за ступенем можливості їх експлуатації від повної операційної придатності до моменту призупинення використання;

зона дії наземного засобу ЗНС - тривимірний об’єм повітряного простору, у межах якого наземний засіб ЗНС здатний забезпечувати, відносно місця встановлення, належні для обслуговування повітряного руху характеристики. Зона дії (ЗД) може бути виражена у величинах азимута, кута місця, похилої дальності, висоти або ешелону польоту;

інструктивний матеріал (GM) - документ, розроблений та затверджений уповноваженим органом для роз’яснення значення певної вимоги або специфікації, що використовується для тлумачення цих Авіаційних правил та прийнятних методів визначення відповідності (AMC);

інструментальна система посадки I категорії (instrument landing system category I - ILS CAT I) - система, що забезпечує наведення від границі зони дії до точки, в якій лінія курсу, що задана курсовим радіомаяком, перетинає лінію глісади ILS на висоті 30 м (100 фут) або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС;

інструментальна система посадки II категорії (instrument landing system category II - ILS CAT II) - система, що забезпечує наведення від границі зони дії до точки, в якій лінія курсу, що задана курсовим радіомаяком, перетинає лінію глісади ILS на висоті 15 м (50 фут) або менше над горизонтальною площиною, що знаходиться на рівні порога ЗПС;

інструментальна система посадки III категорії (instrument landing system category III - ILS CAT III) - система, що забезпечує (за допомогою допоміжного обладнання якщо це необхідно) наведення від границі зони дії до поверхні ЗПС і уздовж неї;

кут нахилу глісади - кут між прямою лінією, що являє собою усереднену глісаду інструментальної системи посадки (ILS), і горизонтальною площиною;

лінія глісади (ЛГ) - найближче до горизонтальної площини геометричне місце точок у вертикальній площині, що проходить через осьову лінію ЗПС, у яких різниця глибини модуляції (DDM) дорівнює нулю;

лінія курсу (ЛК) - геометричне місце точок, найближчих до осі ЗПС у будь-якій горизонтальній площині, у яких DDM дорівнює нулю;

льотна перевірка (ЛП) - комплекс заходів, які проводяться з метою підтвердження відповідності тактико-технічних характеристик (параметрів) наземних засобів ЗНС та/або ССО вимогам експлуатаційної документації за допомогою системи льотного контролю (flight inspection system - FIS), встановленої на борту повітряного судна або шляхом використання рейсового (рейсових) та/або спеціально виділеного ПС з метою визначення їх придатності до забезпечення польотів ПС або обслуговування повітряного руху. Льотні перевірки відносяться до авіаційних робіт;

наземна перевірка - комплекс заходів, які проводяться на наземних засобах ЗНС та/або ССО з метою визначення відповідності їх технічних параметрів та характеристик вимогам експлуатаційної документації;

опорна точка (точка "Т") ILS - точка, що розташована на визначеній висоті над перетинанням осі ЗПС і лінії порога ЗПС та через яку проходить продовжена донизу прямолінійна ділянка глісади ILS;

персонал ЗНС - керівники та працівники підрозділів ЗНС, які організовують і здійснюють експлуатацію наземних засобів ЗНС;

повітряне судно - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні;

повітряне судно з FIS - повітряне судно, що обладнане системою льотного контролю (flight inspection system - FIS) для проведення льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО аеродромів цивільної авіації;

поріг ЗПС - початок ділянки ЗПС аеродрому, який може використовуватися для посадки ПС;

прийнятні методи визначення відповідності (AMC) - стандарти, прийняті уповноваженим органом з метою визначення методів, за умови виконання яких встановлюється відповідність вимогам цих Авіаційних правил;

провайдер послуг з льотних перевірок (flight inspection service provider - FISP) - експлуатант, що здійснює проведення льотних перевірок з використанням ПС з FIS;

рейсове ПС - ПС, яке виконує політ (авіарейс) згідно з встановленим розкладом та за встановленим маршрутом;

різниця глибини модуляції (DDM - difference in depth of modulation) - арифметична різниця коефіцієнтів модуляції більшого (найбільшого) та меншого (найменшого) сигналів поділена на 100;

система світлосигнального обладнання (ССО) - сукупність світлосигнальних приладів, розміщених на аеродромі або вертодромі за визначеною схемою, електричного обладнання та апаратури дистанційного управління, призначених для забезпечення зльоту, заходження на посадку, посадки та руління ПС;

система льотного контролю (flight inspection system - FIS) - спеціальне вимірювальне обладнання, що встановлено на борту ПС для вимірювання параметрів і характеристик наземних засобів ЗНС під час проведення їх льотної перевірки;

спеціально виділене ПС - ПС, яке виконує польоти з метою проведення льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО;

спеціалізована експлуатація (авіаційні роботи) - усі види діяльності, крім комерційної експлуатації повітряного транспорту, під час яких повітряне судно використовується для спеціалізованих видів діяльності, у тому числі льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО.

5. Інші терміни, що використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, стандартах і рекомендованій практиці Міжнародної організації цивільної авіації (ІCAО) та інших нормативно-правових актах у сфері цивільної авіації.

6. У цих Авіаційних правилах використовуються такі скорочення:

АПЕЗ - авіаційний повітряний електрозв’язок;

ДВЧ - дуже високі частоти (30-300 МГц);

ЕД - експлуатаційна документація;

ЗД - зона дії;

ЗНС- зв’язок, навігація, спостереження;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

КРМ - курсовий радіомаяк;

ЛГ - лінія глісади;

ЛК - лінія курсу;

ЛП - льотна перевірка;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ПС - повітряне судно;

ПС з FIS - повітряне судно з системою льотного контролю;

ССО - система світлосигнального обладнання;

УВЧ - ультрависокі частоти (300-3000 МГц);

ADF - автоматичний радіопеленгатор (automatic direction finder);

A/G - повітря/земля (air/ground);

ADS-B - автоматичне залежне спостереження - радіомовне (automatic dependent surveillance-broadcast);

АМС - прийнятні методи визначення відповідності (acceptable means of compliance);

APAPI - спрощений покажчик траєкторії точного заходження на посадку (abbreviated precision approach path indicator);

APW - попередження про наближення до зони обмеження польотів (area proximity warning);

ATCS - автоматизована система керування повітряним рухом (air traffic control system);

COM A/G - авіаційний повітряний електрозв’язок "диспетчер-пілот" голосовий (communication air/ground);

CPDLC - авіаційний повітряний електрозв’язок "диспетчер - пілот" по цифровій лінії передачі даних (controller pilot digital link communications);

DARD - радіолокаційні дані прямого доступу (direct access radar data);

DME - всебічно направлений далекомірний радіомаяк діапазону УВЧ (distance measurement equipment);

DVOR - доплерівський всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ (doppler VOR);

EMKR - маршрутний маркерний радіомаяк (en-route marker radio beacon);

FIS - система льотного контролю (flight inspection system);

FISP - провайдер послуг з льотних перевірок (flight inspection service provider);

GBAS - наземна система функціонального доповнення (ground based augmentation system);

GM - інструктивний матеріал (guidance material);

GP - глісадний радіомаяк (glide path);

ILS - інструментальна система посадки (instrument landing system);

LIH - вогні високої інтенсивності (light intensity high);

LIL - вогні низької інтенсивності (light intensity low);

LOC - курсовий радіомаяк (localizer);

MKR - маркерний радіомаяк (marker radio beacon);

MLAT - багатопозиційна система спостереження (multilateration);

MSAW - попередження про мінімальну безпечну висоту (minimum safe altitude warning);

NDB - ненаправлений радіомаяк (non-directional beacon);

NОТАМ - повідомлення для пілотів (notice for airmen);

PAPI - точний покажчик візуальної глісади (precision approach path indicator);

PAR - радіолокатор точного заходження на посадку (precision approach radar);

PSR - первинний оглядовий радіолокатор (primary surveillance radar);

SSR - вторинний оглядовий радіолокатор (secondary surveillance radar);

STCA - короткочасне попередження про конфліктну ситуацію (short-term conflict alert);

VOR - всебічно направлений азимутальний радіомаяк діапазону ДВЧ (very high frequency omnidirectional range);

WAM - багатопозиційна система спостереження з широкою зоною дії (wide area multilaterion).

1. Наземні та льотні перевірки є системою перевірок параметрів наземних засобів ЗНС та/або ССО, що дають можливість переконатися у їх відповідності встановленим вимогам та здійснити оцінку експлуатаційного стану цих засобів.

2. Льотні перевірки проводяться таким наземним засобам ЗНС і ССО:

1) інструментальним системам посадки (ILS САТ I, CAT II, CAT III) у складі глісадного радіомаяка (GP), курсового радіомаяка (LOC), маркерного радіомаяка (MKR) або далекомірного радіомаяка (DME);

2) всебічно направленим азимутальним радіомаякам діапазону ДВЧ (VOR, DVOR);

3) всебічно направленим далекомірним радіомаякам діапазону УВЧ (DME);

4) ненаправленим радіомаякам (NDB);

5) маршрутним маркерним радіомаякам (EMKR);

6) наземним системам функціонального доповнення (GBAS);

7) автоматичним радіопеленгаторам діапазону ДВЧ (ADF);

8) первинним оглядовим радіолокаторам (PSR);

9) вторинним оглядовим радіолокаторам (SSR);

10) трасовим радіолокаційним комплексам (En-Route Radars) у складі первинного (PSR) та вторинного (SSR) оглядових радіолокаторів;

11) радіолокаторам точного заходження на посадку (PAR);

12) багатопозиційним системам спостереження (MLAT, WAM);

13) системам радіомовного автоматичного залежного спостереження (ADS-B);

14) автоматизованим системам керування повітряним рухом (ATCS);

15) засобам авіаційного повітряного електрозв’язку "диспетчер - пілот" (COM A/G);

16) засобам авіаційного повітряного електрозв’язку "повітря - земля" (A/G), що використовують цифрові лінії передачі даних, у тому числі CPDLC;

17) системам світлосигнального обладнання (ССО): вогням низької інтенсивності (LIL), вогням високої інтенсивності (LIH), покажчикам візуальної глісади (PAPI/APAPI).

3. Керівники експлуатантів наземних засобів ЗНС та/або керівники експлуатантів аеродромів повинні забезпечити своєчасність, повноту і якість наземних перевірок та своєчасність і повноту льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО.

4. Провайдер послуг з льотних перевірок (FISP) повинен відповідати вимогам, що наведені у розділі IV цих Авіаційних правил.

5. Наземні та льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО виконуються у відповідності до встановлених уповноваженим органом цих Авіаційних правил, стандартів, методів та інструктивних матеріалів (GM).

6. AMC та GM визначають зміст, обсяг і алгоритм виконання та подальшого документування результатів проведення наземних та льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО.

7. Альтернативні методи визначення відповідності (AltMoc) використовуються для встановлення відповідності цим Авіаційним правилам після їх погодження уповноваженим органом та оприлюднення на офіційному вебсайті уповноваженого органу.

1. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО поділяються на такі види:

при введенні в експлуатацію;

періодичні;

спеціальні.

2. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС та ССО виконуються для підтвердження відповідності їх тактико-технічних характеристик вимогам ЕД і цих Авіаційних правил та оцінки їх придатності до забезпечення польотів ПС або ОПР.

3. Льотні перевірки при введені в експлуатацію виконуються у разі:

введення в експлуатацію наземного засобу ЗНС та/або ССО;

зміни схеми розташування ССО;

заміни, ремонту (крім поточного ремонту), модернізації або зміни висоти установлення антенної системи (для засобів навігації та спостереження);

зміни місця встановлення наземного засобу ЗНС та/або його антенної системи (тільки для засобів навігації та спостереження);

зміни робочих частот (для ILS, VOR, DME, GBAS, NDB);

зміщення порогів ЗПС (для ILS, GBAS, PAR).

4. Періодичні ЛП наземних засобів ЗНС та/або ССО виконуються під час їх експлуатації з метою підтвердження відповідності їх параметрів вимогам ЕД.

Періодичність ЛП наземних засобів ЗНС і ССО та перелік параметрів і характеристик наземних засобів ЗНС та ССО, що підлягають льотним перевіркам наведено в додатках 1 та 2 відповідно до цих Авіаційних правил. Допуски (норми) на параметри наземних засобів ЗНС та ССО визначаються AMC та GM.

Періодичні льотні перевірки виконуються також для визначення можливості відновлення використання за призначенням наземних засобів навігації (ILS, VOR, DME, GBAS, NDB, MKR, PAR) після тимчасового припинення їх використання за призначенням та/або підвищення категорії ІСАО

для ILS, у разі не проведення льотної перевірки у встановлені строки. У цих випадках льотній перевірці підлягають обидва комплекти (за наявності) відповідних навігаційних засобів.

Використання за призначенням наземних засобів ЗНС та/або ССО, яким не проведені льотні перевірки із встановленою періодичністю - заборонено.

Допускаються зміни строків виконання ЛП наземних засобів ЗНС та/або ССО в бік зменшення - без обмежень або в бік збільшення - не більше ніж 30 діб.

Для ILS CAT II, CAT III у разі невиконання періодичної льотної перевірки у встановлені строки, подальше надання послуг із забезпечення сигналів ILS у повітряному просторі допускається після пониження категорії до ILS CAT I з відповідною публікацією у документах аеронавігаційної інфор-мації.

Відлік терміну проведення наступної льотної перевірки відраховується від дати підписання звіту проведеної льотної перевірки відповідного наземного засобу ЗНС або ССО. Подальше використання наземних засобів ЗНС та/або ССО дозволяється з дати реєстрації звіту.

5. Спеціальні ЛП виконуються під час експлуатації наземних засобів ЗНС та/або ССО в таких випадках:

зміни границь зон диспетчерського обслуговування на маршрутах ОПР, схем заходження на посадку та зон очікування (для засобів спостереження);

зміни куту нахилу антенної системи (для засобів навігації та спостереження);

зміни висоти та місця встановлення антенної системи (для засобів АПЕЗ);

зміни кутів нахилу візуальної індикації глісади APAPI/PAPI;

зміни кутів нахилу глісади (для ILS, GBAS, PAR). Після цього необхідно встановити та перевірити кути нахилу візуальної індикації глісади АРАРІ/РАРІ;

після проведення планового ремонту, модернізації, які впливають на тактико-технічні характеристики наземного засобу ЗНС або його окремих складових;

за рішенням експлуатанта наземних засобів ЗНС та/або експлуатанта аеродрому у зв’язку з наявністю зауважень від органів ОПР або екіпажів ПС;

відповідно до рекомендацій з безпеки спеціалізованої експертної установи з розслідування авіаційних подій щодо заходів із запобігання авіаційним подіям чи інцидентам, які повинні бути терміново розглянуті для підвищення рівня безпеки польотів;

за рішенням уповноваженого органу;

у разі зміни кількості, типу або місця встановлення засобів спостереження, які є джерелами інформації для ATCS;

у разі, якщо використання наземних засобів спостереження для забезпечення польотів цивільних ПС та/або ОПР не здійснювалося понад 6 місяців (для SSR, PSR, En-route radar);

за рішенням експлуатанта наземних засобів ЗНС та/або експлуатанта аеродрому у разі продовження строку служби (ресурсу) наземних засобів ЗНС та/або ССО;

за рішенням експлуатанта наземних засобів ЗНС для перевірки наявності джерел радіозавад та інших причин нестабільної роботи наземних засобів ЗНС.

Обсяг спеціальних ЛП та перелік тактико-технічних характеристик, що перевіряються, визначається, експлуатантом наземних засобів ЗНС та/або експлуатантом аеродрому. З цією метою експлуатант наземних засобів ЗНС та/або експлуатант аеродрому складає та затверджує програму проведення спеціальної ЛП, при цьому її обсяг має бути достатнім для підтвердження придатності наземних засобів ЗНС та/або ССО до забезпечення польотів ПС та (або) ОПР.

1. Планування льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО та визначення їх видів здійснюється експлуатантами наземних засобів ЗНС та/або експлуатантами аеродромів.

2. Льотні перевірки ILS та ССО категорійних напрямків посадки, особливо CAT II та CAT III IСAO доцільно планувати в період з березня по жовтень з метою недопущення погіршення експлуатаційної готовності ЗПС відповідних аеродромів, пов’язаного з несприятливими метеорологічними умовами в осінньо-зимовий період, та забезпечувати у першу чергу.

1. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО організовуються та забезпечуються експлуатантами наземних ЗНС та/або експлуатантами аеродромів.

2. Експлуатанти наземних засобів ЗНС та/або експлуатанти аеродромів повинні забезпечити:

підготовку наземних засобів ЗНС та/або ССО до льотної перевірки;

інформування персоналу органів ОПР і готовність персоналу ЗНС та/або працівників служби з експлуатації ССО до проведення ЛП наземних засобів ЗНС та/або ССО;

виконання технічного обслуговування наземних засобів ЗНС і ССО відповідно до вимог ЕД, складання протоколів наземної перевірки та настроювання обладнання;

готовність до роботи наземних засобів об’єктивного контролю;

утримання критичних зон засобів ILS відповідно до діючих норм;

інформування уповноваженого органу не менше, ніж за 5 діб до початку проведення ЛП щодо дати виконання перевірок засобів навігації, що використовуються для забезпечення заходження на посадку.

3. FISP забезпечує:

якісне та своєчасне проведення льотної перевірки наземного засобу ЗНС та/або ССО з дотриманням вимог цих Авіаційних правил і AMC та GM;

якісне та своєчасне оформлення документації відповідно до цих Авіаційних правил і AMC та GM.

1. Наземні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО проводяться:

перед виконанням періодичних та спеціальних льотних перевірок;

при введенні в експлуатацію нових наземних засобів ЗНС та/або ССО;

після схемно-конструкційних змін, модернізації або ремонту наземних засобів ЗНС та/або ССО;

на вимогу органу ОПР;

під час проведення робіт з продовження строку служби (ресурсу) наземних засобів ЗНС.

2. Наземні перевірки проводяться з метою визначення відповідності основних технічних параметрів наземних засобів ЗНС та/або ССО вимогам експлуатаційних документів.

3. Наземні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО включають такі роботи:

перевірку працездатності;

вимірювання основних технічних параметрів;

регулювання і налаштування (у разі потреби);

оформлення результатів наземної перевірки та налаштування.

4. Наземні перевірки наземних засобів ЗНС проводяться персоналом цих об’єктів (систем, засобів) ЗНС відповідно.

Для проведення наземних перевірок при введенні в експлуатацію, після ремонтів, модернізації, при продовженні строку служби (ресурсу), можуть залучатися представники підприємств - виробників, представники ремонтних організацій (сервісів), сертифікованих за напрямком ЗНС провайдерів (за згодою) з безпосередньою участю експлуатаційного персоналу цих об’єктів (систем, засобів).

5. За результатами наземних перевірок наземних засобів ЗНС складаються протоколи наземних перевірок та настроювання, у висновку яких повинна відображатися інформація про відповідність технічних характеристик наземних засобів ЗНС вимогам експлуатаційної документації. Технічні характеристики наземних засобів ЗНС, що відображаються в протоколі наземної перевірки та настроювання наземних засобів ЗНС, наводяться в АМС та GM.

6. Наземні перевірки засобів ССО проводяться персоналом служби ССО. За результатами наземних перевірок ССО складаються протоколи наземних перевірок та настроювання.

1. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО проводяться з використанням технічних процедурних вимог, наведених у AMC та GM.

2. У льотних перевірках беруть участь: льотний склад ПС, персонал ЗНС та/або персонал експлуатанта аеродрому та, за необхідності, персонал органу ОПР, представники підприємств - виробників, представники ремонтних організацій (сервісів) та провайдерів, сертифікованих за напрямком ЗНС провайдерів (за згодою).

3. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО у залежності від виду льотної перевірки та типу засобу ЗНС і ССО виконуються із використанням:

ПС з FIS;

спеціально виділеного ПС;

рейсового ПС;

безпілотного ПС;

аеростату (тільки для засобів COM A/G).

4. У разі, коли для оцінювання параметрів наземних засобів ЗНС відсутня потреба використання FIS, допускається проведення льотної перевірки з використанням спеціально виділеного або рейсового, або безпілотного ПС, аеростату (тільки для засобів COM A/G).

Експлуатанти ПС, спеціально виділених для проведення льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО, повинні мати повноваження або схвалення на виконання цього виду спеціалізованої експлуатації, а експлуатанти рейсових ПС - сертифікати експлуатантів.

5. До виконання льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО можуть залучатися повітряні судна державної авіації.

6. Для перевірки відповідності траєкторії польоту по глісаді ILS і PAPI/APAPI необхідно використовувати ПС з FIS. Льотна перевірка ССО, за винятком PAPI/АРАРІ, може виконуватися спеціально виділеним ПС. Під час ЛП ССО може виконуватися також перевірка та оцінка маркування аеродрому.

7. Перевірка окремих параметрів автоматизованих систем керування повітряним рухом (ATCS) під час проведення їх льотної перевірки може здійснюватися шляхом використання імітаторів з відповідним програмним забезпеченням. Методика використання зазначених імітаторів та перелік параметрів, що перевіряються при її використанні визначається AMC та GM.

8. Аеростат (пілотований) може використовуватися для проведення спеціальної льотної перевірки засобів авіаційного повітряного електрозв’язку, за винятком засобів CPDLC.

9. Експлуатанти аеростатів та безпілотних ПС, які залучаються для проведення льотної перевірки наземних засобів ЗНС, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, які регулюють діяльність цивільної авіації України.

10. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС, що обладнані автоматизованими системами контролю технічних характеристик, можуть виконуватися з використанням цих систем.

11. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО проводяться у будь-який час доби, в усі дні тижня з урахуванням регламенту роботи цих засобів та погодних умов.

12. При готовності до льотної перевірки наземних засобів ЗНС, розміщених на аеродромі та/або ССО, що підтверджується повідомленням експлуатанта цих засобів, FISP інформує керівника відповідного експлуатанта зазначених засобів про дату початку та строки проведення льотної перевірки цих засобів.

Командир ПС з FIS (спеціально виділеного ПС, пілот аеростату, оператор безпілотного ПС) погоджує порядок проведення льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО з керівником експлуатанта цих засобів.

13. Під час проведення передпольотної підготовки, яку проводить командир ПС з FIS (спеціального виділеного ПС, пілот аеростату), разом з бортоператором ПС з FIS, керівником чергової зміни органу (об’єкту) ОПР, керівником структурного підрозділу експлуатанта наземних засобів ЗНС та/або експлуатанта аеродрому, іншими залученими представниками уточнюються порядок, послідовність виконання елементів льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО, що розміщені на аеродромі, види маневрів і тривалість польотів, висоти польотів, радіуси орбіт польотів, координати контрольних точок тощо. При цьому звертається увага на наявність перешкод.

14. Командир ПС з FIS (спеціально виділеного ПС, пілот аеростату) приймає рішення на виліт для проведення льотної перевірки, визначених для неї засобів за метеорологічних умов, які дозволяють вимірювати тактико-технічні характеристики таких засобів.

15. Організація координації під час підготовки та виконання льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО визначається експлуатантом засобів ЗНС та/або експлуатантом аеродрому.

Контроль за виконанням програм та методик льотних перевірок наземних засобів ЗНС здійснюється експлуатантом цих засобів відповідно до процедури, зазначеної у AMC та GM.

16. Під час проведення льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО повинна бути забезпечена взаємодія екіпажу ПС з FIS (спеціально виділеного ПС, пілота аеростату) з відповідними підрозділами, що здійснюють експлуатацію наземних засобів ЗНС (регулювання обладнання), ССО та органами ОПР, шляхом використання діючих каналів АПЕЗ відповідних органів ОПР або каналу авіаційного радіозв’язку на частоті, що призначена для льотних перевірок.

Радіообмін між екіпажом ПС з FIS та наземним персоналом на частоті, що призначена для льотних перевірок наземних засобів навігації, що використовуються для забезпечення точного заходження на посадку (ILS/DME, ILS/MKR) та вогнів РАРІ/АРАРІ доцільно документувати наземними засобами об’єктивного контролю з подальшим копіюванням задокументованої інформації на змінні носії інформації. Зазначена інформація повинна зберігатися на змінних носіях інформації до наступної льотної перевірки вказаних засобів.

17. У разі неможливості використання діючих каналів АПЕЗ відповідних органів ОПР та каналу авіаційного радіозв’язку на частоті, що призначена для льотних перевірок, з метою запобігання створенню перешкод у роботі органів ОПР можуть бути задіяні резервні канали АПЕЗ.

18. Використання для забезпечення польотів цивільних ПС наземних засобів точного заходження на посадку (ILS/DME, ILS/MKR) та вогнів РАРІ/АРАРІ, що підлягають льотній перевірці, при підготовці до якої (під час наземної перевірки) та під час проведення якої здійснювалося регулювання/калібрування параметрів обладнання ILS/DME, ILS/MKR та/або вогнів РАРІ/АРАРІ забороняється на весь період з моменту проведення такого регулювання до реєстрації звіту льотних перевірок. У разі відсутності регулювань, що впливають на тактико-технічні характеристики відповідного засобу, експлуатація такого засобу дозволяється до початку його льотної перевірки.

На час проведення льотних перевірок наземних засобів навігації та/або ССО, що використовуються ПС для заходження на посадку та/або виконання на них регулювань, що впливають на їх тактико-технічні характеристики, експлуатантом таких засобів видається відповідний NOTAM.

19. При проведенні льотних перевірок ССО ПС з FIS (спеціально виділеним ПС) допускається присутність на борту представника експлуатанта аеродрому.

20. З метою здійснення нагляду за виконанням льотних перевірок наземних засобів ЗНС допускається присутність на борту ПС з FIS (спеціально виділеного ПС, аеростату) державних інспекторів уповноваженого органу.

21. З метою здійснення пошуку джерел радіозавад та виконання заходів з радіоконтролю смуг радіочастот, виділених для роботи наземних засобів ЗНС для забезпечення ОПР, допускається під час проведення льотних перевірок включення до складу екіпажу ПС з FIS (спеціально виділеного ПС) фахівців із радіоконтролю із відповідними технічними засобами.

22. За результатами льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО складаються звіти льотних перевірок. Форми звітів льотних перевірок наводяться у GM.

Звіт підписується персоналом, який був задіяний у проведенні льотної перевірки відповідних наземних засобів ЗНС та/або ССО.

23. Матеріали (звіти та протоколи) льотних перевірок можуть бути оформлені в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до законодавства України.

24. До звітів льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО обов’язково додаються:

протоколи наземних перевірок та настроювання наземних засобів ЗНС та/або ССО;

записані дані результатів вимірювань FIS (графіки та таблиці), (можуть надаватися у електронних файлах);

фотографії за результатами проведення льотної перевірки ССО.

Інші матеріали (зображення, фотографії, графіки тощо) додаються за необхідності у залежності від виду льотної перевірки та типу наземного засобу ЗНС та/або ССО.

25. Звіти з льотних перевірок, записані дані результатів вимірювань FIS, протоколи наземних перевірок та настроювання наземних засобів ЗНС та/або ССО зберігаються:

у експлуатанта наземних засобів ЗНС та/або експлуатанта аеродрому впродовж усього строку експлуатації цих засобів;

у FISP впродовж двох років з моменту завершення відповідної льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО.

1. FISP, зареєстрований в Україні, повинен мати чинний сертифікат експлуатанта та/або інший документ (повноваження, схвалення), що підтверджує можливість виконувати льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО як виду спеціалізованої експлуатації, відповідно до авіаційних правил України.

2. Льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО на території України виконуються у відповідності до вимог цих Авіаційних правил іноземними FISP, які мають ліцензію або сертифікат, після отримання відповідного погодження уповноваженого органу відповідно до статті 109 Повітряного кодексу України.

Отримання погодження здійснюється за встановленою уповноваженим органом процедурою.

3. FISP повинен мати визначену чітку організаційну структуру управління та систему звітності. У разі, якщо FISP є структурним підрозділом, то підприємство до якого він належить повинне продемонструвати, що всі прямо або опосередковано залучені до проведення льотних перевірок суб’єкти (підрозділи) відповідають запровадженій на підприємстві системі якості.

4. FISP повинен запровадити системний процес оцінки змін, який підлягає документуванню. Оцінці змін підлягають значні зміни такі як модернізація чи зміна обладнання FIS.

5. FISP повинен встановити процедуру, для отримання зворотного зв’язку щодо якості проведення льотної перевірки. Зазначена інформація повинна бути використана для поліпшення надання послуг з проведення ЛП.

6. Дані що зберігаються FISP повинні бути точними, розбірливими та достатніми для проведення незалежного аналізу. Строк зберігання даних, якщо це не визначено авіаційними правилами повинен бути визначений внутрішніми процедурами. Дані, щодо введення в експлуатацію, повірок (калібрування), модифікації обладнання FIS повинні зберігатися протягом усього строку експлуатації цього обладнання.

7. FISP повинен забезпечити належну підготовку та компетентність всього персоналу, задіяного у проведені льотної перевірки для виконання ним визначених функцій. З цією метою FISP впроваджує та забезпечує функціонування політики відбору, підготовки та підтримання компетенції персоналу.

8. Усе обладнання FIS, що використовується для льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО повинно бути визначено у переліку та бути предметом повірки (калібрування) на регулярній основі.

Кожний засіб, який використовується для проведення випробувань повинен мати задокументовану процедуру проведення повірки та відповідні записи щодо її виконання.

Повірки (калібрування) повинні бути проведені у відповідності до строків, рекомендованих виробником, або якщо інше не передбачено об’єктивними доказами або умовами експлуатації.

9. FISP повинен забезпечити контроль комплекту запасних частин, інструменту та приладдя (далі - ЗІП).

ЗІП повинен зберігатися у придатних для зберігання мікрокліматичних умовах. FISP повинен визначити ЗІП, що має обмежений строк використання, необхідність технічного обслуговування чи повірки.

FISP повинен встановити та продемонструвати процедури щодо контролю, ремонту та повернення до виробника або уповноваженої виробником організації ЗІП для ТО або для інших цілей.

Процедури повинні визначати ЗІП, який може бути відремонтований власними силами, а який повинен бути повернутий до виробника або уповноваженої виробником організації.

10. Повітряне судно, що використовується FISP для проведення льотних перевірок повинно бути придатним до польотів та схвалено уповноваженим органом для виконання польотів у сфері його використання.

11. Для виконання льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО рекомендується використовувати ПС з FIS, що має такі характеристики:

1) надійність, економічність, наявність необхідних схвалень на виконання польоту за правилами польотів за приладами;

2) вантажопідйомність, достатню для розміщення та забезпечення персоналу, що здійснює роботу на наземному випробувальному обладнанні, необхідного електронного записуючого обладнання та ЗІП;

3) дальність і тривалість польоту, достатні для здійснення льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО без виконання непродуктивних посадок;

4) аеродинамічну стійкість у широкому діапазоні швидкостей, особливо на швидкостях, характерних для льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО;

5) низький рівень шуму та вібрацій;

6) низький рівень електричних шумів, з метою запобігання створенню завад сигналам, що приймаються, наприклад амплітудна модуляція викликана обертанням гвинтів повинна бути мінімальною;

7) стабільну систему електроживлення, що має достатню потужність для живлення не тільки штатного обладнання, а й необхідного додаткового електронного обладнання;

8) достатньо широкий діапазон швидкостей і висот польоту, що забезпечує проведення льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО, за можливості, тих самих умов, з якими зустрічаються користувачі (льотні характеристики на малих швидкостях є важливими у разі виконання наземними спостерігачами супроводу польоту теодолітом);

9) придатність для подальшої модифікації або розширення складу обладнання з метою забезпечення можливості перевірки нових типів засобів ЗНС або підвищення точності або швидкості обробки даних, що одержані при перевірці наявних наземних засобів ЗНС;

10) наявність обладнання контролю мікрокліматичних умов у кабіні екіпажу, з метою уникнення шкідливого впливу температури та вологості на особливо чутливе випробувальне обладнання, що використовується при проведенні льотної перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО;

11) наявність автопілоту з метою зменшення навантаження екіпажу.

12. Обслуговування обладнання FIS проводиться відповідно до вимог ЕД персоналом FISP, який має відповідну кваліфікацію і допуск та/або схваленою організацією.

13. Система FIS повинна забезпечувати:

високу точність вимірювання - похибка вимірювання повинна бути меншою ніж допуски на похибки параметрів (характеристик), що вимірюються;

автоматизовану обробку та обчислення технічних параметрів з використанням програмного забезпечення системи льотного контролю;

реєстрацію результатів вимірювання параметрів та їх документування. Всі записи, що наведені у графіках повинні бути сформовані таким чином, щоб вони були зіставлені з положенням ПС з FIS під час проведення відповідних вимірювань.

14. До складу персоналу ПС з FIS, що проводить льотні перевірки наземних засобів ЗНС та/або ССО, входить інженер бортовий апаратури льотного контролю (FIS)/бортоператор FIS (далі - бортоператор FIS).

Увесь персонал ПС з FIS повинен мати відповідну кваліфікацію, достатні знання та досвід з питань проведення льотних перевірок.

Склад екіпажу аеростату при проведенні спеціальної льотної перевірки наземних засобів авіаційного повітряного електрозв’язку визначається з урахуванням положень AMC та GM.

15. За запитом уповноваженого органу, FISP повинен надати вичерпну актуальну та достовірну інформацію, щодо прийнятих процедур, технічних характеристик обладнання, засобів, методів та процедур, що використовуються для проведення льотних перевірок наземних засобів ЗНС та/або ССО.

16. FISP може бути обмежений уповноваженим органом у проведенні льотної перевірки певних типів наземних засобів ЗНС або в цілому заборонено проведення льотної перевірки у разі:

ненадання обов’язкової інформації, визначеної пунктом 15 цього розділу за запитом уповноваженого органу;

недопущення, на борт ПС з FIS державних інспекторів уповноваженого органу при здійснені перевірки (нагляду);

ненадання підтвердження відповідності встановленим вимогам;

наявності інформації щодо неякісного проведення льотної перевірки;

отримання інформації від інших джерел щодо порушення вимог цих Авіаційних правил та/або неналежного забезпечення безпеки польотів під час виконання льотних перевірок відповідних засобів.

17. Про встановлені обмеження чи заборони уповноважений орган інформує відповідного FISP, а також експлуатантів наземних засобів ЗНС та експлуатантів аеродромів.

1. У випадку, якщо за результатами льотної перевірки засобів ЗНС та/або ССО, екіпажом ПС з FIS (спеціально виділеного ПС, аеростату) ідентифіковано небезпеки, пов’язані з безпекою польотів чи невідповідністю опублікованих аеронавігаційних даних, технічних характеристик наземного обладнання, інших даних, які можуть впливати на безпеку польотів чи процедури польотів за приладами, екіпаж ПС з FIS (спеціально виділеного ПС, аеростату) невідкладно передає дану інформацію експлуатанту наземних засобів ЗНС та/або експлуатанту аеродрому.

2. Експлуатант наземних засобів ЗНС та/або експлуатант аеродрому на основі інформації від екіпажу ПС з FIS (спеціально виділеного ПС, аеростату) невідкладно подає NОТАМ у відповідності до авіаційних правил України.