1. Ці Вимоги поширюються на відносини між операторами ринку, компетентним органом, країнами-експортерами / країнами походження, державними ветеринарними інспекторами та особами, відповідальними за ввезення на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки.

2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

виробничі (дослідні) зразки - побічні продукти тваринного походження або продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, що призначені для досліджень (випробовувань) чи аналізів, проведення виробничих процесів, включаючи: переробку побічних продуктів тваринного походження або продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, виробництво кормів та інших продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, тестування пристроїв чи виробничого обладнання;

герметичний контейнер - контейнер, сконструйований у спосіб, що забезпечує запобігання проникненню мікроорганізмів;

гідролізований білок, не призначений для споживання людиною - поліпептиди, пептиди, амінокислоти та їх суміші, отримані в результаті гідролізу побічних продуктів тваринного походження;

дублення - оброблення шкіри з використанням рослинних дубильних речовин, солей хрому чи інших речовин (солі алюмінію, заліза, кремнію, альдегідів, хінонів), а також інших синтетичних дубильних речовин;

жаб’ячі лапки - задня частина тіл тварин, що належать до виду RNA родини Ranidae, розділена поперечним розрізом поза передніми кінцівками, випатрана й очищена від шкіри;

желатин - природний розчинний білок, гелеутворюючий або негелеутворюючий, отриманий у результаті часткового гідролізу колагену, виробленого з кісток, шкір, шкур, сухожиль та м’язів тварин;

живі двостулкові молюски - молюски із фільтрувальним типом живлення, які мають двостулкову мушлю;

жувальні предмети - продукти, призначені для жування домашніми тваринами, виготовлені з недубленої шкіри та шкур копитних тварин або з іншої сировини тваринного походження;

зайцеподібні - кролі, зайці та інші гризуни;

колаген - протеїновий продукт, отриманий із кісток, шкір, шкур та сухожиль тварин;

консервовані корми для домашніх тварин - корми для домашніх тварин, піддані термічній обробці та запаковані в герметичні контейнери;

корми для домашніх тварин - корми, призначені для годування домашніх тварин, і жувальні предмети, які складаються з побічних продуктів тваринного походження та продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження;

кормовий ланцюг - послідовність процесів, пов’язаних із виробництвом, переробкою, реалізацією кормів від стадії їх первинного виробництва до стадії споживання тваринами;

кормові матеріали - продукти рослинного або тваринного походження у їхньому природному стані, свіжі чи консервовані, і продукти їх промислової переробки, а також органічні та неорганічні речовини, що містять кормові добавки або не містять їх, які призначені для годування тварин безпосередньо або після переробки, для використання у приготуванні кормових сумішей чи як носії для преміксів;

м’ясні напівфабрикати - свіже м’ясо, включаючи м’ясо, подрібнене на шматочки, до якого додано харчові продукти, спеції чи добавки, або яке оброблене у спосіб, що є недостатнім для модифікації внутрішньої структури м’язового волокна м’яса, що призводить до втрати характеристик, властивих свіжому м’ясу;

м’ясні продукти - перероблені продукти, отримані в результаті переробки м’яса або в результаті подальшої переробки цих перероблених продуктів у спосіб, який забезпечує відсутність характеристик свіжого м’яса під час розрізання такого продукту;

м’ясо механічного обвалювання (ММО) - продукт, отриманий шляхом відділення м’яса від м’ясоносних кісток після обвалювання або відділення м’яса від туш птиці з використанням механічних засобів, що призводить до втрати або зміни структури м’язових волокон;

молозиво - рідина, що виділяється молочними залозами тварин протягом періоду до 3-5 днів після пологів, з великим вмістом антитіл та мінеральних речовин (виділення молозива передує початку виділення молока);

необроблена щетина свиней - щетина свиней, яка не піддана виробничому промиванню, не отримана в результаті дублення або не піддана будь-якому іншому методу обробки, що забезпечує відсутність будь-якого неприйнятного ризику;

оброблені шлунки, міхури та кишки - очищені шлунки, міхури та кишки, що піддані солінню, нагріванню або висушуванню;

пасіка - один або кілька вуликів, що становлять одну епізоотичну одиницю;

перероблений тваринний білок, не призначений для споживання людиною,- тваринний білок, який піддано переробці з метою безпосереднього застосування як кормового матеріалу або для будь-якого іншого використання в кормах, включаючи корми для домашніх тварин, або для використання в органічних добривах чи покращувачах ґрунту. Цей термін не включає продукти крові, молоко, продукти на основі молока, продукти, отримані з молока, молозиво, продукти на основі молозива, шлам із центрифуги або сепаратора, желатин, гідролізований білок і двокальційфосфат, яйця та яйцепродукти, включаючи яєчні шкаралупи, трикальційфосфат і колаген;

перероблені харчові продукти тваринного походження - м’ясні продукти, молочні продукти, яєчні продукти, перероблені рибні продукти, топлені жири, шкварки, желатин, колаген, оброблені шлунки, міхури та кишки;

підготовлені рибні продукти - неперероблені рибні продукти, що піддані процесам, які впливають на їх анатомічну цілісність (потрошіння, відділення голови, нарізання на шматки, відділення філе, подрібнення);

побічні продукти бджільництва - мед, бджолиний віск, маточне молочко, прополіс, пилок, не призначені для споживання людиною;

побічні харчові продукти - свіже м’ясо, включно з нутрощами та кров’ю, за винятком м’яса туші;

подальша обробка (для цілей глави 18 розділу III цих Вимог) - будь-яке поводження з рибними продуктами перед їх введенням в обіг для споживання людиною, яке впливає на їх анатомічну цілісність (зокрема, знекровлення, потрошіння, відділення голови, нарізання скибочками, філетування) та в процесі якого утворюються відходи та/або побічні продукти тваринного походження, які можуть спричинити ризик поширення хвороб;

подрібнене (січене) м’ясо - м’ясо, відділене від кісток та подрібнене на фрагменти з вмістом солі менше ніж 1 %;

потужність з переробки диких тварин - будь-яка потужність, де дикі тварини та їх м’ясо обробляють з метою введення їх в обіг;

продукти крові - продукти, отримані з крові або її фракцій (за винятком кров’яного борошна), які включають висушену, заморожену, рідку плазму, цільну висушену кров, висушені, заморожені, рідкі еритроцити або їх фракції та суміші;

продукти на основі молозива - продукти переробки молозива або подальшої переробки таких продуктів;

риб’ячий жир, не призначений для споживання людиною,- жир, отриманий у результаті переробки водних тварин або риби, призначених для споживання людиною, які передбачено оператором ринку для цілей інших, ніж споживання людиною;

рибне борошно - перероблений тваринний білок, отриманий з водних тварин (за винятком морських ссавців);

рибні продукти - дикі або вирощені на фермі морські чи прісноводні тварини (за винятком живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних, живих морських черевоногих, а також ссавців, рептилій та жаб), включаючи їх їстівні форми, частини та продукти, що отримані із них;

свіже м’ясо - м’ясо, що не піддане жодній обробці, крім охолодження, заморожування чи швидкого заморожування, а також м’ясо у вакуумній упаковці або запаковане у контрольовану атмосферу;

свіжі рибні продукти - неперероблені рибні продукти, цілі чи підготовлені, включаючи продукти, запаковані у вакуумній упаковці, або контрольовану атмосферу, що не піддані жодній обробці, крім охолодження;

свійські тварини - тварини, у тому числі об’єкти аквакультури, які утримуються людиною;

сирий корм для домашніх тварин - корм для домашніх тварин, який не піддано жодному іншому процесу обробки, окрім охолодження або замороження;

смакові (сенсорні) інгредієнти, не призначені для споживання людиною,- рідкі або висушені продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, що використовуються для посилення смакових якостей кормів для домашніх тварин;

топлені жири, не призначені для споживання людиною,- жири, отримані в результаті переробки побічних продуктів тваринного походження або харчових продуктів, які призначаються оператором ринку для цілей інших, ніж споживання людиною;

туша - тіло забитої тварини до, під час, та після знімання шкіри, скобління, нутрування, відокремлювання голови, ніг та хвоста;

шкварки - залишки, що містять білок, отримані в процесі топлення жиру після часткового відділення жиру та води;

яєчні продукти - продукти переробки яєць, яєчних компонентів, яєчних сумішей чи продукти їх подальшої переробки;

яйця, призначені для споживання людиною,- яйця в шкаралупі (за винятком розбитих, інкубаційних та приготовлених яєць), отримані від птахів, вирощених на фермі, які є придатними для безпосереднього споживання людиною або для приготування яєчних продуктів.

Інші терміни вжито в значеннях, наведених у Законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", "Про молоко та молочні продукти", "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною". Термін "домашні тварини" вжито в значенні, наведеному в Законі України "Про захист тварин від жорстокого поводження". Термін "країна походження" визначено в порядку, встановленому Митним кодексом України.

3. Харчові продукти тваринного походження, корми, сіно, солома, а також побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, визначені розділами II-IV цих Вимог (далі - підконтрольні об’єкти), можуть ввозитися на митну територію України, якщо вони походять з країни чи її окремої території (зони або компартмента) та з потужності, які внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України відповідно до вимог законодавства про державний контроль.

4. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження мають виконуватись вимоги, встановлені у розділах II-III цих Вимог, а також такі:

1) харчові продукти тваринного походження мають бути вироблені на потужностях, де запроваджено постійно діючі процедури, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

2) органолептичні, мікробіологічні, хіміко-токсикологічні, радіологічні та інші показники безпечності харчових продуктів тваринного походження мають відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам;

3) виробництво, зберігання та перевезення харчових продуктів тваринного походження має відповідати гігієнічним вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам;

4) матеріали, які використовуються для пакування харчових продуктів тваринного походження, включаючи первинне пакування, мають відповідати гігієнічним вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам;

5) перед завантаженням транспортні засоби, якими здійснюються перевезення харчових продуктів тваринного походження, мають бути очищеними та продезінфікованими відповідно до вимог законодавства країни-експортера / країни походження;

6) для свіжого м’яса, визначеного главами 1-9 розділу III цих Вимог:

свіже м’ясо має бути отримане із тварин, поводження з якими до забою та під час забою відповідає вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам;

за результатами передзабійного та післязабійного огляду, проведеного державним ветеринарним інспектором країни походження, свіже м’ясо має бути визнане придатним для споживання людиною;

свіже м’ясо має бути отриманим та приготовленим не контактуючи з м’ясом, що не задовольняє вимог цього пункту та вимог, встановлених главами 1-9 розділу III цих Вимог;

7) після виробництва подрібнене (січене) м’ясо, визначене главами 1-3 розділу III цих Вимог, та м’ясні напівфабрикати, визначені главою 11 розділу III цих Вимог, мають бути замороженими до температури в товщі не вище -18°C.

5. Корми, сіно, солома, а також побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, що призначені для ввезення (пересилання) на митну територію України, мають відповідати вимогам, встановленим у розділі IV цих Вимог, а також:

1) якщо побічні продукти тваринного походження, призначені для годування жуйних, містять молоко або молочні продукти, отримані від овець або кіз, ці вівці та кози з моменту народження або протягом останніх трьох років мають безперервно утримуватися у господарстві, щодо якого не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних із трансмісивною губчастоподібною енцефалопатією, та щодо якого протягом останніх трьох років виконувались такі вимоги:

господарство піддавалось регулярному інспектуванню державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження;

у господарстві не було зафіксовано випадків скрепі овець або, у разі фіксування випадків цього захворювання, всі тварини, щодо яких було встановлено наявність скрепі овець, були забиті та знищені (за винятком племінних баранів з генотипом ARR/ARR і племінних овець, які мають щонайменше одну алель ARR і не мають жодної алелі VRQ);

вівці та кози, за винятком овець, які мають генотип пріону ARR/ARR, можуть вводитись у господарство лише у випадку, якщо походять з господарства, яке відповідає зазначеним вище вимогам;

2) кінцевий продукт з моменту переробки має зберігатись у спосіб, що забезпечує уникнення забруднення або зараження продукту збудниками захворювань, що можуть передаватись людям чи тваринам;

3) побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, зазначені в главах 1-2, 4-9, 11-13, 18, 20, 22-25, 32 розділу IV цих Вимог не мають містити або бути отриманими:

із ризикового матеріалу чи м’яса механічного обвалювання (ММО) із кісток ВРХ, кіз або овець, а тварини, з яких отримано тваринний білок, не піддавались забою після оглушення за допомогою газу, введеного в порожнину черепа, або після оглушення методом розривання тканин центральної нервової системи за допомогою довгастого інструменту у формі стрижня, що вводиться в порожнину черепа; або

з матеріалу, відмінного від матеріалу, отриманого з ВРХ, кіз або овець, які були народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатї ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.

6. Вантажі з підконтрольними об’єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, мають супроводжуватись оригіналами міжнародних сертифікатів, форму яких встановлено законодавством чи узгоджено компетентним органом України з відповідним органом країни-експортера / країни походження, та інших документів, які вимагаються згідно із законом, а також оригіналами загального ветеринарного документа на ввезення.

7. Під час узгодження форм міжнародних сертифікатів компетентний орган України на підставі оцінки ризиків може прийняти рішення про встановлення вимог до підконтрольних об’єктів, відмінних від тих, що визначені у розділах II-IV цих Вимог, якщо країна-експортер не задовольняє окремих вимог розділів II-IV цих Вимог та/або якщо розділами II-IV цих Вимог не встановлено вимог до окремих видів підконтрольних об’єктів.

8. Компетентний орган України за результатами оцінки ризиків приймає рішення, визначене пунктом 7 цього розділу за умови, що компетентним органом країни-експортера надано належні письмові гарантії щодо відповідності (еквівалентності) її системи державного контролю законодавству України, та за результатами державного контролю, здійсненого компетентним органом України у країні-експортері відповідно до вимог законодавства про державний контроль, компетентним органом України визнано відповідність (еквівалентність) системи державного контролю країни-експортера законодавству України.

9. Якщо інше не передбачено законодавством, вантажі з підконтрольними об’єктами, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають заходам державного контролю, що здійснюються державним ветеринарним інспектором у формі перевірок на призначеному прикордонному інспекційному посту.

1. Зазначені нижче харчові продукти тваринного походження, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають ввозитись (пересилатись) на митну територію України з території країни або зони з незначним/контрольованим/невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

свіже м’ясо;

подрібнене (січене) м’ясо;

м’ясо механічного обвалювання (ММО);

м’ясні напівфабрикати;

м’ясні продукти;

топлені тваринні жири;

шкварки;

желатин, відмінний від желатину, отриманого зі шкір та шкур;

колаген, відмінний від колагену, отриманого зі шкір та шкур;

оброблені шлунки, міхури та кишки.

2. У разі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, зазначених у пункті 1 цього розділу, з країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

1) ВРХ, вівці або кози, з яких отримано відповідні харчові продукти тваринного походження, були піддані передзабійному та післязабійному огляду;

2) харчові продукти тваринного походження не мають містити та бути отриманими з ризикового матеріалу;

3) якщо ВРХ, із якої отримано відповідні харчові продукти тваринного походження, походить з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, туші, напівтуші або напівтуші, розрізані не більш ніж на три цілі шматки та четвертини, що отримані з ВРХ, не мають містити іншого ризикового матеріалу, ніж хребетний стовп, включаючи дорзальний корінцевий ганглій.

Такі туші або цілі шматки туш ВРХ, що містять хребетний стовп, мають бути ідентифіковані за допомогою чіткої червоної стрічки, нанесеної на етикетку. У загальному ветеринарному документі на ввезення зазначенню підлягає інформація щодо кількості туш та цілих шматків туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп;

4) харчові продукти тваринного походження не мають містити та бути отриманими з м’яса механічного обвалювання (ММО), отриманого з кісток ВРХ, овець або кіз. Зазначена вимога не поширюється на харчові продукти тваринного походження, отримані з ВРХ, овець або кіз, які були народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, та де не було зафіксовано ендемічних випадків губчастоподібної енцефалопатії ВРХ;

5) ВРХ, вівці та кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження, не були забиті після оглушення шляхом введення газу в порожнину черепа та не були вбиті в такий спосіб або не були забиті після оглушення шляхом розривання тканин центральної нервової системи з використанням довгастого інструмента у формі стрижня, який вводиться в порожнину черепа.

Ця вимога не поширюється на харчові продукти тваринного походження, що отримані з ВРХ, овець або кіз, які були народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ;

6) якщо ВРХ, вівці або кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження, походять з території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

зазначені тварини не отримували в якості корму м’ясо-кісткового борошна або шкварок відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ;

виробництво та поводження із харчовими продуктами тваринного походження має забезпечити такі умови, щоб зазначені харчові продукти не містили або не були забруднені нервовими або лімфатичними тканинами, оголеними під час процесу відділення м’яса від кісток.

3. У разі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, зазначених у пункті 1 цього розділу, із країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною чи зоною з контрольованим ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

1) ВРХ, вівці або кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження:

були піддані передзабійному та післязабійному огляду;

не були забиті після оглушення шляхом розривання тканин центральної нервової системи з використанням довгастого інструмента у формі стрижня, введеного в порожнину черепа, або за допомогою газу, введеного в порожнину черепа;

2) харчові продукти тваринного походження не містять та не є отриманими з ризикового матеріалу або з м’яса механічного обвалювання (ММО), отриманого із кісток ВРХ, овець або кіз. Зазначена вимога не поширюється на туші, напівтуші або напівтуші, розрізані не більш ніж на три цілі шматки та четвертини, що отримані з ВРХ, які можуть містити хребетний стовп, включаючи дорзальний корінцевий ганглій;

3) туші або цілі шматки туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп, мають бути ідентифіковані за допомогою чіткої червоної стрічки, нанесеної на етикетку. У загальному ветеринарному документі на ввезення має зазначатись інформація щодо кількості туш та цілих шматків туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп;

4) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировина для виробництва яких отримана на території країни або зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, вівці, кози або ВРХ, з яких отримано сировину, мають бути народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, та бути піддані передзабійному та післязабійному огляду;

5) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировина для виробництва яких отримана на території країни або зони, де було зафіксовано ендемічні випадки губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

тварини, з яких отримано сировину, були народжені після дати введення заборони на годування жуйних тварин м’ясо-кістковим борошном та шкварками, отриманими із жуйних тварин; або

оброблені кишки не містять та не є отриманими з ризикового матеріалу.

4. У разі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, зазначених у пункті 1 цього розділу, із країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною чи зоною з невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

1) ВРХ, вівці або кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження:

не отримували в якості корму м’ясо-кісткового борошна або шкварок, отриманих із жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ;

піддавались передзабійному та післязабійному огляду;

не були забиті після оглушення шляхом розривання тканин центральної нервової системи з використанням довгастого інструмента у формі стрижня, введеного в порожнину черепа, чи за допомогою газу, введеного в порожнину черепа;

2) харчові продукти тваринного походження не мають містити та бути отриманими з ризикового матеріалу, нервових і лімфатичних тканин, оголених під час відділення м’яса від кісток, та м’яса механічного обвалювання (ММО), отриманого із кісток ВРХ, овець або кіз. Зазначена вимога не поширюється на туші, напівтуші або напівтуші, розрізані не більш ніж на три цілі шматки та четвертини, отримані з ВРХ, які можуть містити хребетний стовп, включаючи дорзальний корінцевий ганглій;

3) туші або цілі шматки туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп, мають бути ідентифіковані за допомогою чіткої червоної стрічки, нанесеної на етикетку. У загальному ветеринарному документі на ввезення має зазначатись інформація щодо кількості туш та цілих шматків туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп;

4) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировину для виробництва яких отримано на території країни або зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною чи зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, вівці, кози або ВРХ, з яких отримано сировину, мають бути народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, та бути піддані передзабійному та післязабійному огляду;

5) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировина для виробництва яких отримана на території країни або зони, де було зафіксовано ендемічні випадки губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

тварини, з яких отримано сировину, були народжені після дати введення заборони на годування жуйних тварин м’ясо-кістковим борошном та шкварками, отриманими із жуйних тварин; або

оброблені кишки не містять та не є отриманими з ризикового матеріалу.

1. Свіже м’ясо (включаючи подрібнене (січене) м’ясо) свійської ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі) має бути отриманим на території країни або зони, які на дату видачі міжнародного сертифіката:

1) є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру і де протягом останніх 12 місяців перед видачею міжнародного сертифіката не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ. У разі проведення на території зазначеної країни або зони вакцинації свійської ВРХ проти ящуру мають застосовуватися лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження, а інформація щодо проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному сертифікаті;

2) внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської ВРХ на митну територію України.

2. Свіже м’ясо отримане зі свійської ВРХ, яка:

1) утримувалась на території країни або зони, визначених пунктом 1 цієї глави, з моменту народження чи впродовж щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або була імпортована з території країни чи зони, що на дату імпорту було внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської ВРХ на митну територію України;

2) походить з господарства, де утримуються лише тварини, невакциновані проти чуми ВРХ, та яке відповідає таким вимогам:

протягом останніх 30 днів у господарстві й у радіусі 10 км навколо якого не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру або щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, а впродовж останніх 60 днів у цьому господарстві й у господарствах, що знаходяться в радіусі 25 км навколо нього, не було зафіксовано випадків чуми ВРХ і ящуру; або

щодо господарства компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, а протягом останніх 12 місяців у зазначеному господарстві й у господарствах, що знаходяться в радіусі 10 км навколо нього, не було зафіксовано випадків чуми ВРХ і ящуру;

упродовж останніх трьох місяців до господарства не було введено тварин із територій, щодо яких компетентним органом України встановлено обмеження або заборону ввозити на митну територію України свійську ВРХ;

у господарстві утримуються лише ідентифіковані тварини;

господарство піддається регулярному ветеринарному інспектуванню;

3) протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням на бійню утримувалась у господарстві, визначеному підпунктом 2 цього пункту;

4) упродовж трьох місяців перед забоєм піддавалась внутрішньошкірній туберкуліновій пробі з негативними результатами. Зазначена вимога не поширюється на свійську ВРХ, яка походить з території країни, зони та стада, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від туберкульозу ВРХ;

5) перевозилась зі своїх господарств у транспортних засобах на бійню без контакту з іншою ВРХ, яка не задовольняє вимог цієї глави, а протягом 24 годин перед забоєм піддавалась передзабійному огляду, результати якого показали відсутність ознак чуми ВРХ та ящуру;

6) не була забита раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської ВРХ на митну територію України, або впродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса з цієї країни чи зони.

3. Свіже м’ясо має бути отримане на потужності, в якій і в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру.

4. Туші або частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо (включаючи подрібнене (січене) м’ясо) свійських овець (Ovis aries) та кіз (Capra hircus) має бути отримане на території країни або зони, які на дату видачі міжнародного сертифіката відповідають таким вимогам:

1) є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру, де протягом останніх 12 місяців перед видачею міжнародного сертифіката не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та не проводилась вакцинація проти цієї хвороби. У разі проведення на території зазначеної країни або зони вакцинації овець та кіз проти ящуру застосовувались лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження. Інформація щодо проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному сертифікаті;

2) внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських овець та кіз на митну територію України.

2. Свіже м’ясо має бути отримане зі свійських овець та кіз, які:

1) утримувались на території країни чи зони, що визначені пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або впродовж щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані з території країни чи зони, що на дату імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських овець та кіз на митну територію України;

2) походять з господарства, де утримуються лише тварини, не вакциновані проти чуми ВРХ, і яке відповідає таким вимогам:

щодо господарства протягом останніх шести тижнів компетентним органом країни походження не встановлено обмежувальних заходів, пов’язаних зі спалахами бруцельозу овець та кіз;

у господарстві та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру або щодо господарства компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень і протягом останніх 90 днів у господарстві й у радіусі 50 км навколо якого не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру;

3) упродовж щонайменше останніх 40 днів перед відправленням на бійню утримувались у господарстві, визначеному підпунктом 2 цього пункту;

4) перевозились зі своїх господарств на бійню без контакту з іншими тваринами, які не задовольняють вимог цієї глави, і протягом 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність ознак чуми ВРХ та ящуру;

5) не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських овець та кіз на митну територію України й упродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони.

3. Свіже м’ясо має бути отримане на потужності, в якій і в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру.

4. Туші та частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо (включаючи подрібнене (січене) м’ясо) свійських свиней (Sus scrofa) має бути отримане на території країни або зони, які:

1) є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру та де на дату видачі міжнародного сертифіката:

протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней;

упродовж останніх 12 місяців не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та заборонено імпорт свійських свиней, вакцинованих проти зазначених захворювань;

2) внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських свиней на митну територію України.

2. Свіже м’ясо має бути отримане із тварин, які:

1) утримувались на території країни чи зони, що визначені пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані з території країни чи зони, що на дату імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських свиней на митну територію України;

2) походять з господарства:

де утримуються тварини, не вакциновані проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

у якому та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

щодо якого компетентним органом країни походження протягом останніх шести тижнів не встановлено обмежувальних заходів, пов’язаних зі спалахами бруцельозу свиней;

3) з моменту народження утримувались в умовах ізоляції від диких парнокопитних тварин;

4) перевозились із господарств у транспортних засобах на бійню без контакту з іншими тваринами, які не задовольняють вимог цієї глави, та які впродовж 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

5) не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських свиней на митну територію України та протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни або зони.

3. Свіже м’ясо має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) бути досліджене на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, які забезпечують повне знищення трихінел;

3) туші та частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного) м’яса) свійських непарнокопитних тварин (Equus caballus, Equus asinus та їх помісі) має бути отриманим на території країни або зони, що внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських непарнокопитних тварин на митну територію України.

2. Свіже м’ясо має бути отриманим із тварин, які:

1) утримувались на території країни чи зони, визначених пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані на такі території з території країни чи зони, що на дату такого імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських непарнокопитних тварин на митну територію України;

2) не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських непарнокопитних тварин на митну територію України, та впродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни;

3) були забиті на бійні, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів не було зафіксовано випадків африканської чуми коней та сапу.

3. Свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

4. Туші та частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного м’яса) та м’яса механічного обвалювання (ММО)) свійської птиці, яка не відноситься до свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), має бути отриманим на території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської птиці, яка не відноситься до свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), на митну територію України, та які на дату видачі міжнародного сертифіката є вільними від високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.

2. Свіже м’ясо має бути отриманим зі свійської птиці, яка:

1) з моменту виведення утримувалась на території країни/зони/компартмента, що визначені пунктом 1 цієї глави, або була імпортована на такі території як добовий молодняк, племінна та продуктивна свійська птиця, свійська птиця, призначена для забою чи поповнення поголів’я диких тварин, із території країни/зони/компартмента, щодо яких відсутня заборона на ввезення в Україну зазначених категорій птиці, та за умови, що зазначений імпорт здійснено відповідно до вимог, які, щонайменше, є еквівалентні вимогам законодавства України;

2) походить з господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, та в радіусі 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів;

3) не була забита в рамках програми боротьби із захворюваннями свійської птиці та раніше дати внесення країни/зони/компартмента походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської птиці, яка не належить до свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) на митну територію України, або впродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту свіжого м’яса свійської птиці із цієї країни/зони/компартмента;

4) під час транспортування на бійню не контактувала зі свійською птицею, інфікованою високопатогенним грипом птиці та/або хворобою Ньюкасла;

5) забита на бійні, щодо якої на момент забою компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних зі спалахами високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла, і в радіусі 10 км навколо якої (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів;

6) не була вакцинована вакцинами, які вироблено з вихідного вакцинного вірусу хвороби Ньюкасла, що має вищу патогенність, ніж штам вірусу зі зниженою вірулентністю.

3. Свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного м’яса) та м’яса механічного обвалювання (ММО)) свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) має бути отриманим на території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) на митну територію України і які на дату видачі міжнародного сертифіката є вільними від високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.

2. Господарство походження страусоподібних, з яких отримано свіже м’ясо, має відповідати таким вимогам:

1) піддаватись регулярному ветеринарному інспектуванню з метою виявлення захворювань, що можуть передаватись людині чи тваринам;

2) компетентним органом країни походження не має бути встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно захворювань страусоподібних та/або інших видів птиці;

3) у господарстві та в радіусі 10 км навколо нього (включаючи територію сусідньої держави) не має бути зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

3. Свіже м’ясо має бути отриманим зі страусоподібних, які впродовж щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або з моменту виведення безперервно утримувались на території країни/зони/компартмента, що визначені пунктом 1 цієї глави, і які:

1) під час транспортування на бійню не контактували зі страусоподібними та/або іншими видами птиці, що інфіковані високопатогенним грипом птиці або хворобою Ньюкасла;

2) забиті на бійні, щодо якої на момент забою не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних зі спалахом високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла, й у радіусі 10 км навколо якої (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

4. У випадку ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м’яса, з якого видалено кістки та шкіру та яке отримане зі страусодібних, що походять з країн Африки та Азії, щодо страусоподібних мають виконуватись такі вимоги:

1) упродовж щонайменше 14 днів перед забоєм страусоподібні утримувались в ізоляції, що забезпечує захист від кліщів;

2) перед поміщенням в ізоляцію страусоподібні піддавались огляду щодо наявності кліщів або обробці, достатній для знищення кліщів (обробка має проводитись у спосіб, який не викликає появи у м’ясі птиці залишків, що підлягають встановленню під час здійснення заходів державного контролю);

3) після прибуття на бійню кожна партія піддавалась огляду, результати якого показали відсутність у страусоподібних кліщів.

5. До ввезення (пересилання) на митну територію України не допускається свіже м’ясо страусоподібних, які були забиті у рамках програми боротьби із хворобами страусоподібних та інших видів птиці або на території країни/зони/компартмента, щодо яких на дату здійснення забою Україною встановлено обмежувальні заходи щодо імпорту м’яса страусоподібних із цієї країни/зони/компартмента.

6. Свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо має бути отриманим зі свійських кролів, які:

1) забиті на території країни чи зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійських кролів на митну територію України, та де тварини утримувались протягом щонайменше останніх шести тижнів перед забоєм або з моменту народження;

2) походять з господарств або територій, стосовно яких упродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо туляремії, міксоматозу, геморагічної хвороби кролів;

3) не були забиті в рамках програми боротьби із захворюваннями кролів;

4) під час транспортування на бійню не контактували з кролями, зараженими туляремією, міксоматозом, геморагічною хворобою кролів;

5) під час забою, розбирання, зберігання чи транспортування не контактували з кролями або м’ясом, що мають нижчий ветеринарно-санітарний статус.

2. Свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae) (далі - свіже м’ясо парнокопитних, носорогових та слонових) має бути отриманим на території країни або зони, які:

1) внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

2) на дату видачі міжнародного сертифіката є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру та де протягом останніх 12 місяців, що передували видачі міжнародного сертифіката, не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, а впродовж цього самого періоду не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ.

2. Свіже м’ясо парнокопитних, носорогових та слонових має бути отримане із тварин, щодо яких виконуються такі вимоги:

1) тварини утримувались на території країни чи зони, визначених пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані на такі території з території країни чи зони, що на дату такого імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

2) тварини походять з господарства, що відповідає таким вимогам:

у господарстві не утримують тварин, підданих вакцинації проти чуми ВРХ;

господарство піддається регулярному ветеринарному інспектуванню;

щодо господарства компетентним органом країни походження впродовж останніх шести тижнів не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо бруцельозу;

протягом останніх 30 днів у господарстві та в радіусі 10 км навколо нього не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру або щодо господарства компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, а впродовж останніх 90 днів у господарстві та в радіусі 50 км навколо нього не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру;

3) тварини утримувались у господарстві походження протягом останніх 40 днів перед відправленням на бійню;

4) тварини:

перевозились із господарств у транспортних засобах, очищених і продезінфікованих перед завантаженням, на затверджену бійню без контакту з іншими тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом і впродовж 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ та ящуру, і не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни або зони; або

були забиті у господарстві походження за умови, що такий забій дозволено державним ветеринарним інспектором країни походження, яким видається письмове підтвердження, що:

транспортування тварин на бійню становило б невиправданий ризик для стану здоров’я тварин або осіб, що їх транспортують;

господарство, за результатами інспектування, затверджене компетентним органом країни походження для забою диких тварин;

упродовж 24 годин перед забоєм тварини піддаватись передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ та ящуру;

тварини не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни або зони;

знекровлення тварин проведено відповідно до вимог законодавства країни походження;

забиті тварини були оббіловані впродовж трьох годин з моменту забою;

туші тварин транспортовані до бійні й у випадку, якщо пройшло більше однієї години із часу забою, на момент прибуття на бійню температура у транспортному засобі, що використовувався для перевезення, має становити від 0°C до +4°C;

5) тварини з моменту народження або протягом трьох останніх місяців утримувались ізольованими від диких парнокопитних тварин.

3. Свіже м’ясо парнокопитних, носорогових та слонових має бути отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру.

4. Свіже м’ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути отриманим на території країни або зони, щодо яких виконуються такі вимоги:

1) країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

2) країна або зона внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

3) на дату видачі міжнародного сертифіката на території країни або зони діє заборона щодо імпорту свійських тварин, вакцинованих проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

4) на території країни або зони протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней.

5. Свіже м’ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути отриманим із тварин, які:

1) утримувались на території країни чи зони, що визначені пунктом 4 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм чи були імпортовані на такі території з території країни або зони, що на дату такого імпорту внесені до реєстру країн, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

2) з моменту народження утримувались в умовах ізоляції від диких парнокопитних тварин;

3) походять з господарства:

де не утримуються тварини, вакциновані проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

у якому та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

яке піддається регулярному ветеринарному інспектуванню з метою діагностування захворювань, що передаються людині або тваринам, та щодо якого протягом останніх шести тижнів не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно бруцельозу свиней;

4) перевозились із господарств у транспортних засобах, очищених і продезінфікованих перед завантаженням, на бійню без контакту з іншими тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом і впродовж 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру, і не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони; або

були забиті у господарстві походження за умови, що такий забій дозволено державним ветеринарним інспектором країни походження, яким видається письмове підтвердження про те, що:

транспортування тварин на бійню становило б невиправданий ризик для стану здоров’я тварин чи осіб, що їх транспортують;

господарство за результатами інспектування затверджене компетентним органом країни походження для забою диких тварин;

упродовж 24 годин перед забоєм тварини піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

тварини не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони;

знекровлення тварин проведено з дотриманням вимог законодавства країни походження;

забиті тварини були оббіловані впродовж трьох годин з моменту забою;

туші тварин транспортовані до бійні й у випадку, якщо пройшло більше однієї години із часу забою, на момент прибуття у транспортному засобі, що використовувався для перевезення, температура становила від 0°C до +4°C.

6. Свіже м’ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути:

1) отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

7. Туші або частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м’ясо має містити ідентифікаційну позначку.

1. Свіже м’ясо диких кролів та зайців має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з диких кролів та зайців, які були забиті на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса диких кролів і зайців на митну територію України, та де в районі забою впродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо міксоматозу, геморогічної хвороби кролів та туляремії, і які протягом 12 годин після забою були направлені в центр збору тварин або потужність з переробки диких тварин для охолодження, а на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з тварин стосовно центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими дикі кролі та зайці відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ;

2) після зняття шкіри та потрошіння диких кролів та зайців, з яких безпосередньо після їх забою не було знято шкіру та не видалено нутрощів, якомога швидше має бути охолодженим до температури +4°C або нижче та не піддаватись заморожуванню чи глибокому заморожуванню, а період охолодження не може перевищувати 15 днів, що передують очікуваній даті імпорту зазначеного свіжого м’яса; репрезентативний зразок туш піддається ветеринарному інспектуванню й усе м’ясо отримане з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

2. Свіже м’ясо диких наземних ссавців, які не відносяться до диких зайцеподібних та копитних, має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з диких наземних ссавців, які не належать до диких зайцеподібних і копитних, що були забиті на території країни або зони, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України, і де в районі забою протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими зазначені тварини відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ;

2) упродовж 12 годин після забою тварини, визначені підпунктом 1 цього пункту, мають бути направлені до центру збору тварин або на потужність з переробки диких тварин для охолодження, а на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з тварин щодо центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.

3. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів), отримане з парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також із тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae) повинне відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та щодо яких на дату видачі міжнародного сертифіката мають виконуватись такі вимоги:

країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

на території країни або зони протягом останніх 12 місяців, що передували видачі міжнародного сертифіката, компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та впродовж цього самого періоду не проводилось вакцинації проти чуми ВРХ;

2) дикі тварини, з яких отримане свіже м’ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони;

3) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, були забиті в межах території, визначеної підпунктом 1 цього пункту, а такий забій було здійснено:

на відстані, що перевищує 20 км від кордонів країни або її окремої території, яка впродовж зазначеного вище періоду не внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України;

на території, де протягом останніх 60 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних із чумою ВРХ та ящуром;

4) безпосередньо після забою тварини були направлені для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 30 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру;

5) перед зняттям шкіри зберігалось та оброблялось окремо від інших харчових продуктів, не піддавалось замороженню, а після зняття шкіри піддавалось післязабійному огляду.

4. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та щодо яких на дату видачі міжнародного сертифіката виконуються такі вимоги:

країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

на території країни або зони протягом останніх 12 місяців компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та впродовж зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цих захворювань;

на території країни або зони заборонено імпорт свійських свиней, вакцинованих проти чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із цієї країни чи зони;

3) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, були забиті в межах території, визначеної підпунктом 1 цього пункту, а такий забій було здійснено:

на відстані, що перевищує 20 км від кордонів країни або зони, які не внесені до реєстру країн та потужностей і з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів диких тварин на митну територію України;

на території, де протягом останніх 60 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних із чумою ВРХ, африканською чумою свиней, класичною чумою свиней, везикулярною хворобою свиней та ящуром;

4) упродовж 12 годин після забою туші тварин було направлено для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

5) перед зняттям шкіри зберігалось та оброблялось окремо від інших харчових продуктів, не піддавалось замороженню, а після зняття шкіри піддавалось післязабійному огляду.

5. Свіже м’ясо (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) на митну територію України;

2) дикі тварини, з яких отримано свіже м’ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса з цієї країни або зони;

3) бути отриманим з диких тварин, які протягом 12 годин після забою були направлені для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків африканської чуми коней та сапу;

4) бути отриманим та приготованим, не контактуючи з іншим м’ясом, що не задовольняє вимог цього пункту.

6. Свіже м’ясо пернатої дичини (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та м’яса механічного обвалювання (ММО)) має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з пернатої дичини, яка була забита на території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса пернатої дичини на митну територію України, і щодо яких протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов’язаних зі спалахами високопатогенного грипу птиці та хворобою Ньюкасла, й упродовж 12 годин після забою була направлена в центр збору тварин або на потужність з переробки диких тварин з метою охолодження;

2) на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з пернатої дичини щодо центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла;

3) перната дичина, з якої отримано свіже м’ясо, не була забита раніше дати внесення країни/зони/компартмента походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса пернатої дичини на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м’яса із зазначеної країни/зони/компартмента;

4) після зняття шкіри та потрошіння пернатої дичини, з якої безпосередньо після її забою не було знято шкіру та не видалено нутрощів, якомога швидше має бути охолодженим до температури +4°C або нижче та не піддаватись заморожуванню чи глибокому заморожуванню, а період охолодження не може перевищувати 15 днів, що передують очікуваній даті імпорту зазначеного свіжого м’яса; репрезентативний зразок туш має піддаватись ветеринарному інспектуванню, а свіже м’ясо отримане з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

7. Свіже м’ясо диких тварин має бути ідентифіковане шляхом нанесення відповідно до вимог законодавства України:

1) для свіжого м’яса диких кролів та зайців - ідентифікаційної позначки;

2) для свіжого м’яса диких наземних ссавців, відмінних від диких зайцеподібних та копитних,- позначки придатності або ідентифікаційної позначки;

3) для свіжого м’яса (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів), отриманого з парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також із тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae),- позначки придатності на туші чи частинах туші, або ідентифікаційної позначки на упаковці (для запакованого м’яса);

4) для свіжого м’яса (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae) та свіжого м’яса (за винятком подрібненого (січеного) м’яса та побічних харчових продуктів) диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) - позначки придатності на туші чи частинах туші, або ідентифікаційної позначки на упаковці (для запакованого м’яса);

5) для свіжого м’яса пернатої дичини - ідентифікаційної позначки.

8. Свіже м’ясо, визначене пунктами 2-5 цієї глави, має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

Зазначена вимога стосується виключно видів тварин, сприйнятливих до трихінельозу.

1. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені зі свіжого м’яса, отриманого зі свійських тварин (ВРХ (Bubalus bubalis, Bison bison та їх поміcі), вівці (Ovis aries), кози (Capra hircus), коні (Equus caballus, Equus asinus та їх помісі), свині (Sus scrofa)), а також із диких тварин, вирощених на фермі (за винятком свиневих та непарнокопитних), диких тварин (за винятком свиневих та непарнокопитних), диких свиневих та непарнокопитних, зазначене свіже м’ясо має бути піддане обробці, що забезпечує відсутність ознак сирого м’яса при розрізанні кінцевого продукту (обробка категорії "А") та відповідати вимогам для свіжого м’яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 1-4, 8-9 цього розділу.

2. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені зі свіжого м’яса свійської птиці або пернатої дичини, зазначене свіже м’ясо має відповідати таким вимогам:

1) бути підданим обробці, що забезпечує відсутність ознак сирого м’яса при розрізанні кінцевого продукту (обробка категорії "А") та відповідає вимогам для свіжого м’яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 5-6, 9 цього розділу; або

2) походити з країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса свійської птиці / пернатої дичини на митну територію України, і з господарства або території (у випадку пернатої дичини), щодо яких та в радіусі 10 км навколо яких (включаючи територію сусідньої держави) протягом щонайменше останніх 30 днів компетентним органом країни походження зазначеного м’яса не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла або свіже м’ясо піддане одному з таких методів обробки:

обробка категорії "В" - обробка в герметично закритому контейнері, що забезпечує досягнення показника Fо, який є рівний або вищий трьох;

обробка категорії "С" - обробка, упродовж якої мінімальна температура у товщі м’яса та/або шлунків, міхурів і кишок має становити 80°C;

обробка категорії "D" - обробка, протягом якої мінімальна температура у товщі м’яса та/або шлунків, міхурів і кишок має становити 70°C; або щодо сирої шинки - природна ферментація має відбуватися впродовж не менше дев’яти місяців і має становити: величина Aw - не більше 0,93, величина рН - не більше 6,0.

3. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки отримані зі свіжого м’яса зайцеподібних та інших наземних ссавців, зазначене свіже м’ясо має:

1) відповідати вимогам для свіжого м’яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 7 та 9 цього розділу;

2) походити з господарств:

щодо яких компетентним органом країни походження зазначеного свіжого м’яса не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин;

у радіусі 10 км навколо яких протягом щонайменше останніх 30 днів компетентним органом країни походження зазначеного свіжого м’яса не було зафіксовано випадків захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин.

4. М’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки, що отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

5. Сировина, що використовується для виробництва м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок, має задовольняти гігієнічні вимоги, встановлені законодавством України для виробництва м’яса відповідних видів тварин.

6. Для виробництва м’ясних продуктів не можуть використовуватись: генітальні органи самців і самиць (крім сім’яників), сечові органи (крім нирок та сечового міхура), хрящі гортані, трахеї та часточкові бронхи, очі й повіки, зовнішні слухові проходи, рогова тканина; для свійської птиці - голова (крім гребеня, вух та борідки), стравохід, воло, кишки та генітальні органи.

7. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені із сировини, отриманої з м’яса свійських свиней, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, які забезпечують повне знищення трихінел.

8. Якщо м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені із сировини, отриманої з конини або диких кабанів, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

9. М’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки мають містити ідентифікаційну позначку та бути отриманими виключно з тварин, забитих на бійнях, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження.

1. М’ясні напівфабрикати мають складатися з м’яса, отриманого з тварин, визначених главою 10 цього розділу, які походять з території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м’яса відповідних видів тварин на митну територію України.

2. М’ясні напівфабрикати, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

3. Якщо м’ясні напівфабрикати вироблені із сировини, отриманої з м’яса свійських свиней, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, що забезпечують повне знищення трихінел.

4. Якщо м’ясні напівфабрикати вироблені із сировини, отриманої з м’яса конини або диких кабанів, свіже м’ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

5. М’ясні напівфабрикати мають бути вироблені з м’яса, отриманого з тварин, поводження з якими до забою та під час забою відповідає вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам.

6. М’ясні напівфабрикати виробляються, зберігаються та транспортуються з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

7. М’ясні напівфабрикати мають містити ідентифікаційну позначку та бути отриманими виключно зі свіжого м’яса тварин, забитих на бійнях, затверджених компетентним органом країни-експортера/країни походження.

1. Щодо композитних продуктів, які містять м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки у будь-якій кількості, мають виконуватись такі вимоги:

1) м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки мають відповідати вимогам глави 10 цього розділу;

2) країною або зоною походження м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок має бути країна-експортер композитних продуктів, її окрема територія (зона) або країна чи зона, внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок, підданих обробці категорії "А" відповідно до вимог глави 10 цього розділу, на митну територію України за умови, якщо країну чи зону, де вироблено композитний продукт, також внесено до такого реєстру; потужністю походження м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) м’ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок на митну територію України;

3) м’ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

2. Щодо композитних продуктів, які містять перероблені молочні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту або містять молочні продукти, що не придатні до тривалого зберігання у будь-якій кількості, мають виконуватись такі вимоги:

1) країною або зоною походження молочних продуктів має бути країна-експортер, її окрема територія (зона) або країна чи зона, внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів на митну територію України, за умови, якщо країну чи зону, де вироблено композитний продукт, також внесено до такого реєстру; потужністю походження молочних продуктів має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів на митну територію України;

2) для виробництва молочних продуктів має використовуватись молоко, отримане від тварин, які піддаються регулярному ветеринарному інспектуванню та утримуються у господарствах, стосовно яких компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ;

3) молоко, визначене підпунктом 2 цього пункту, отримане від корів, овець, кіз або буйволиць, має піддаватись таким видам обробки:

пастеризації, що включає одиничну термічну обробку з тепловим впливом, яка, щонайменше, еквівалентна пастеризації за температури не нижче 72°C протягом 15 с та, де це необхідно, достатня для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази, проведеному безпосередньо після термічної обробки; або

процесу стерилізації, достатнього для досягнення показника Fо, що є рівний або вищий трьох; або

ультрависокій температурній обробці (УВТ) за температури не нижче 135°C у поєднанні з необхідною часовою витримкою; або

високотемпературній короткочасній пастеризації молока за температури 72°C упродовж 15 с чи методу обробки, що за ефектом еквівалентний пастеризації й застосовується до молока з рівнем рН менше 7,0 та, де це необхідно, достатній для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази; або

високотемпературній короткочасній пастеризації за температури 72°C протягом 15 с чи методу обробки, що за ефектом еквівалентний пастеризації й застосовується двічі до молока з рівнем рН, що є рівний або вищий 7,0, та, де це необхідно, достатній для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази, проведеному безпосередньо після зниження рН до рівня 6 упродовж однієї години або додаткового нагрівання до температури 72°C чи вище у поєднанні з висушуванням;

4) молоко, визначене підпунктом 2 цього пункту, отримане від тварин, відмінних від корів, овець, кіз або буйволиць, має піддаватись таким видам обробки: процесу стерилізації, достатньому для досягнення показника Fо, що є рівний або вищий трьох, або ультрависокій температурній обробці (УВТ) за температури не нижче 135°C у поєднанні з необхідною часовою витримкою.

3. Щодо композитних продуктів, які містять перероблені рибні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту, мають виконуватись такі вимоги:

1) країною або зоною походження перероблених рибних продуктів має бути країна чи зона, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) рибних продуктів на митну територію України;

2) потужністю походження перероблених рибних продуктів має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) рибних продуктів на митну територію України.

4. У разі композитних продуктів, які містять перероблені яєчні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту,- яєчні продукти, які входять до складу зазначених композитних продуктів, мають бути вироблені з яєць, отриманих на потужностях, де протягом щонайменше останніх 30 днів перед збором яєць компетентним органом країни походження яєць не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та виконувались такі вимоги:

1) яєчні продукти виготовлялись із яєць, отриманих на потужностях, де впродовж щонайменше останніх 30 днів у радіусі 10 км (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла; або

2) яєчні продукти піддавались таким видам обробки:

рідкий яєчний білок піддавався обробці температурою 55,6°C протягом 870 с або температурою 56,7°C упродовж 232 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддавався обробці температурою 62,2°C протягом 138 с; або

сухий яєчний білок піддавався обробці температурою 67°C упродовж 20 годин або температурою 54,4°C протягом 513 годин; або

цілі яйця піддавались обробці температурою 60°C упродовж 188 с, або були повністю приготовані, а суміші із цілих яєць піддавались обробці температурою 60°C протягом 188 с чи температурою 61,1°C упродовж 94 с.

1. До ввезення (пересилання) на митну територію України допускаються кишкові оболонки тваринного походження, які очищені, вискоблені та піддані одному з таких видів обробки:

1) солінню хлоридом натрію (NaCl) протягом 30 днів;

2) вибіленню;

3) висушенню після вискоблення.

2. Щодо кишкових оболонок тваринного походження оператором ринку мають застосовуватись заходи, достатні для недопущення повторного зараження продукту після його обробки.

1. Сире молоко має бути отриманим від тварин, які:

1) походять зі стад, де протягом останніх 20 днів перед доїнням не було зафіксовано випадків сибірки;

2) утримуються на території країни чи зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

3) утримуються в стаді, яке відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільним від туберкульозу ВРХ;

4) упродовж щонайменше 21 дня перед доїнням утримувались на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від чуми дрібних жуйних.

2. Сире молоко має походити:

1) з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу та лихоманки долини Ріфт;

2) з території країни/зони/стада, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від лейкозу;

3) з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ є вільними від заразного вузликового дерматиту, або бути підданим пастеризації чи іншому методу обробки, що за ефектом є еквівалентним пастеризації.

3. Сире молоко має відповідати вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам щодо кількості мікроорганізмів і соматичних клітин, залишків антибіотиків, максимальних рівнів забруднюючих речовин, вмісту пестицидів та ветеринарних препаратів антибактеріальної дії.

4. Сире молоко має бути отриманим, зібраним, охолодженим та транспортуватись із дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

5. Молочні продукти мають бути вироблені із сирого молока, яке відповідає вимогам пунктів 1-4 цієї глави.

6. Молочний продукт піддано або вироблено із сирого молока, яке було піддано пастеризації шляхом разової термообробки з ефектом нагрівання, щонайменше, еквівалентним рівню, що забезпечується процесом пастеризації за температури 72°C протягом щонайменше 15 с та, у відповідних випадках, достатнім для забезпечення негативної реакції тесту на визначення активності лужної фосфатази безпосередньо після термообробки.

1. Молозиво, отримане від корів, овець, кіз та буйволиць, має відповідати таким вимогам:

1) тварини, від яких отримано молозиво:

перебувають під контролем компетентного органу країни походження та піддаються регулярному ветеринарному інспектуванню;

походять з території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру та де протягом останніх 12 місяців перед видачею міжнародного сертифіката не було зафіксовано випадків чуми ВРХ;

утримуються у господарствах, стосовно яких компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ;

2) має бути отриманим, збиратись, охолоджуватись, зберігатись та транспортуватись із дотриманням вимог законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентних вимог;

3) має відповідати вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам щодо максимальних рівнів забруднюючих речовин, вмісту пестицидів та ветеринарних препаратів антибактеріальної дії.

2. Продукти на основі молозива мають бути вироблені з молозива, що відповідає вимогам пункту 1 цієї глави.

1. Яєчні продукти мають бути виготовлені з яєць, отриманих на потужностях, де:

1) упродовж щонайменше останніх 30 днів перед збором яєць компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла;

2) протягом щонайменше останніх 30 днів у радіусі 10 км (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.

2. У разі невиконання вимог підпункту 2 пункту 1 цієї глави яєчні продукти мають піддаватись таким видам обробки:

1) для знищення вірусу високопатогенного грипу птиці:

рідкий яєчний білок піддається обробці температурою 55,6°C упродовж 870 с чи температурою 56,7°C протягом 232 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддається обробці температурою 62,2°C упродовж 138 с; або

сухий яєчний білок піддається обробці температурою 67°C упродовж 20 годин чи температурою 54,4°C упродовж 513 годин; або

цілі яйця піддаються обробці температурою 60°C протягом 188 с чи повністю приготовані; або

суміші із цілих яєць піддаються обробці температурою 60°С упродовж 188 с чи температурою 61,1°C протягом 94 с або повністю приготовані;

2) для знищення вірусу хвороби Ньюкасла:

рідкий яєчний білок піддається обробці температурою 55°C упродовж 2 278 с, температурою 57°C протягом 986 с чи температурою 59°C упродовж 301 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддається обробці температурою 55°C протягом 176 с; або

сухий яєчний білок піддається обробці температурою 57°C упродовж 50,4 годин; або

цілі яйця піддаються обробці температурою 55°C протягом 2 521 с, температурою 57°C упродовж 1 596 с чи температурою 59°C протягом 674 с або повністю приготовані.

3. Сировина, що використовується для виробництва яєчних продуктів, має відповідати гігієнічним вимогам, встановленим законодавством України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

4. Яєчні продукти мають містити ідентифікаційну позначку.

1. Яйця свійської птиці мають бути отримані на потужностях, де впродовж останніх 30 днів перед збором яєць та до моменту видачі міжнародного сертифіката компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.

2. Забороняються до ввезення (пересилання) на митну територію України яйця, які походять зі зграй курей-несучок:

1) стосовно яких встановлено наявність Salmonella spp.;

2) з невизначеним ветеринарно-санітарним статусом, щодо яких існує підозра наявності Salmonella spp. та не впроваджено програму контролю сальмонельозу, яка відповідає вимогам законодавства України щодо програми контролю сальмонельозу птиці або еквівалентним вимогам.

3. Маркування яєць, призначених для споживання людиною, має здійснюватися відповідно до вимог законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентних вимог.

1. Рибні продукти мають бути отримані з риби, ракоподібних чи молюсків, які походять з території країни, зони або компартмента, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ є вільними від епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), жовтоголового захворювання, синдрому Таура, вірусної геморагічної септицемії (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), захворювання білих плям (WSD) вірусів Perkinsus marinus, Marteilia refringens, Bonamia exitiosa, Bonamia ostreae. Зазначену вимогу застосовують виключно до сприйнятливих видів відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ.

2. Рибні продукти мають зберігатись із дотриманням таких температурних режимів:

1) свіжі рибні продукти, розморожені неперероблені рибні продукти, приготовані й охолоджені рибні продукти з ракоподібних та молюсків мають зберігатись за температури, наближеної до температури танення льоду;

2) заморожені рибні продукти мають утримуватися за температури не вище -18°C у всіх частинах продукту;

3) ціла риба, заморожена у сольовому розчині та призначена для виробництва консервованих харчових продуктів, може зберігатися за температури не вище -9°C;

4) рибні продукти, що зберігаються живими, мають утримуватися за температури й у спосіб, які не чинять негативного впливу на їх життєдіяльність та показники якості.

3. Рибні продукти мають містити ідентифікаційну позначку.

4. До ввезення (пересилання) на митну територію України не допускаються рибні продукти:

1) рівень вмісту гістаміну у яких перевищує максимально допустимі межі, встановлені законодавством України;

2) рівень вмісту летючої основи азоту (TVB-N) та азоту триметиламіну (TMA-N) у яких (для неперероблених рибних продуктів) перевищує максимально допустимі межі, встановлені законодавством України;

3) заражені життєздатними паразитами, що є небезпечними для здоров’я;

4) вироблені з отруйних видів риб, які належать до родин Tetraodontidae, Molidae, Diodontidae та Canthigasteridae;

5) містять сігуатоксин або паралітичні токсини.

5. Свіжі, підготовлені, заморожені або перероблені рибні продукти, отримані з водних тварин, що належать до родини Gempylidae, зокрема Ruvettus pretiosus та Lepidocybium flavobrunneum, можуть бути дозволеними для ввезення (пересилання) на митну територію України лише запакованими і за наявності маркування, що містить інформацію для споживача щодо методів приготування таких рибних продуктів та про ризик, пов’язаний з вмістом речовин, які мають потенційно шкідливі гастроентерологічні наслідки.

6. Вимоги пункту 1 цієї глави не поширюються на такі рибні продукти:

рибні продукти, отримані з видів, які відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ не є сприйнятливими до хвороб, зазначених в пункті 1 цієї глави;

дикі водні тварини та рибні продукти, отримані з них, що вивантажуються з рибальських суден для безпосереднього споживання людиною;

рибні продукти (інші ніж живі водні тварини), отримані з водних тварин та призначені для безпосереднього споживання людиною без проведення подальшої обробки на території України;

ракоподібні та молюски, запаковані та марковані для споживання людиною, які більше не можуть функціонувати як живі тварини у разі повернення у водне середовище;

ракоподібні та молюски, призначені для споживання людиною без подальшої обробки та запаковані для роздрібного продажу;

ракоподібні та молюски, запаковані та марковані для споживання людиною, призначені для подальшої обробки без тимчасового зберігання в місці обробки;

риба, забита та випотрошена перед відправленням (відвантаженням).

1. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі мають походити з території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ є вільними від герпевірусу морського вушка, вірусів Bonamia exitiosa, Bonamia ostreae, Marteilia refringens, Perkinsus marinus, Perkinsus olseni та Xenohaliotis californiensis. Зазначену вимогу застосовують виключно до сприйнятливих видів відповідно до вимог Кодексу здоров’я водних тварин МЕБ.

2. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі не мають містити морських біотоксинів у загальних кількостях (вимірюються в усьому тілі або у будь-якій окремій їстівній частині), що перевищують такі межі:

для Паралітичної Отрути Молюсків (PSP) - 800 мікрограмів на кілограм;

для Амнестичної Отрути Молюсків (ASP) - 20 міліграмів домоєвої кислоти на кілограм;

для окадаєвої кислоти, дінофізізтоксинів і пектенотоксинів разом - 160 мікрограмів еквівалентів окадаєвої кислоти на кілограм;

для єсотоксинів - 3,75 міліграмів еквівалента єсотоксину на кілограм;

для азаспірасидів - 160 мікрограмів еквівалентів азаспірасиду на кілограм.

3. Збирання й первинна обробка живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих мають відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

4. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі мають містити ідентифікаційну позначку. Етикетка, прикріплена до упаковки із живими двостулковими молюсками, живими голкошкірими, живими кишковопорожнинними та живими морськими черевоногими, має містити таку інформацію:

загальноприйнята та наукова назва виду;

число та місяць пакування;

мінімальний строк придатності, що може бути замінений написом "На момент реалізації ці тварини мають залишатись живими".

5. Умови перевезення живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих мають забезпечувати зберігання ознак їх життєдіяльності, запобігати їх забрудненню і зниженню якості.

1. До ввезення (пересилання) на митну територію України допускаються охолоджені, заморожені, приготовані жаб’ячі лапки та равлики (наземні черевоногі, що належать до видів Helix pomatia Linnй, Helix aspersa Muller, Helix lucorum та родини Achatinidae), вироблені із сировини, що відповідає зазначеним нижче вимогам:

1) жаби та равлики піддані органолептичному огляду шляхом відбору зразків, за результатами якого встановлено відсутність ризику для життя та здоров’я людини;

2) печінково-підшлункова залоза равликів, щодо якої встановлено наявність небезпечного фактора, має бути видалена;

3) після завершення процесу приготування жаб’ячі лапки промивають питною водою та охолоджують до температури, наближеної до температури танення льоду, заморожують або переробляють.

1. Сировина для виробництва желатину та колагену може бути отриманою виключно із:

1) кісток (за винятком ризикового матеріалу), шкіри та шкур свійських жуйних тварин, шкіри свиней і свійської птиці, сухожилля та м’язів, отриманих із тварин, які були забиті на бійні й туші яких внаслідок передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною; та/або

2) шкір та шкур, отриманих від забитих диких тварин, туші яких за результатами післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною; та/або

3) шкір та кісток риби.

2. Забороняється ввезення (пересилання) на митну територію України в якості сировини для виробництва желатину та колагену шкір та шкур, що піддавалися будь-якому процесу дублення (незалежно від того, чи цей процес було завершено).

3. Сировина для виробництва желатину та колагену, що не була піддана методу обробки, крім охолодження, заморожування або швидкого заморожування, має походити з потужностей, затверджених компетентним органом країни походження.

4. Для виробництва желатину та колагену допускається використання такої обробленої сировини:

1) кісток, відмінних від ризикового матеріалу, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу країни походження та які піддані одному із зазначених нижче методів обробки:

подрібнення на частки, приблизний розмір яких становить 15 мм, і знежирення гарячою водою за температури не нижче 70°C протягом не менше 30 хв, не менше 80°C упродовж не менше 15 хв або не менше 90°C протягом не менше 10 хв та подальше промивання й сушіння впродовж щонайменше 20 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі не нижче 350°C чи протягом 15 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі вище 700°C;

сушіння на сонці впродовж щонайменше 42 днів за середньої температури не нижче 20°C;

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня рН у товщі менше шести протягом щонайменше однієї години перед сушінням;

2) шкір та шкур свійських жуйних тварин, шкір свиней та свійської птиці, шкір та шкур диких тварин, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу країни походження та які піддані таким видам обробки:

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня рН > 12 у товщі з подальшим солінням упродовж щонайменше семи днів (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

сушіння протягом щонайменше 42 днів за температури не нижче 20°C (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня рН менше п’яти у товщі впродовж щонайменше 1 години;

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня рН > 12 протягом щонайменше 8 годин;

3) кісток, відмінних від ризикового матеріалу, шкір та шкур свійських жуйних тварин, шкір свиней та свійської птиці, шкір та шкур диких тварин, які піддані обробці, відмінній від видів обробки, визначеної підпунктами 1-2 цього пункту та які походять з потужностей, що знаходяться під контролем компетентного органу країни походження.

5. Желатин та колаген мають бути вироблені із сировини, що відповідає вимогам пунктів 1-4 цієї глави.

6. Колаген вироблено відповідно до таких вимог:

1) cировина, отримана із кісток жуйних тварин, народжених, вирощених або забитих у країні чи зоні із контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ відповідно до вимог МЕБ, має піддаватись процесу, який забезпечує ретельне подрібнення та знежирення кісткового матеріалу гарячою водою й обробку розчином соляної кислоти (мінімальної концентрації 4 % та pH < 1,5) упродовж не менше двох діб, після чого матеріал піддається обробці коригуванням показника pH з використанням кислоти чи лугу з подальшим одним або кількома промиваннями, а також фільтрації/екструзії/подрібненню чи будь-якому іншому еквівалентному за ефектом процесу;

2) cировина, відмінна від сировини, визначеної підпунктом 1 цього пункту, має бути піддана обробці, що включає миття, коригування показника pH з використанням кислоти або лугу, після чого матеріал має піддаватись одному або кільком промиванням/фільтрації/екструзії/подрібненню чи будь-якому іншому еквівалентному за ефектом процесу;

3) після завершення процесів, визначених підпунктами 1-2 цього пункту, колаген має піддаватись процесу сушіння.

7. Желатин виготовлено відповідно до таких вимог:

1) сировина, отримана із кісток жуйних тварин, народжених, вирощених або забитих у країні чи зоні з контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ відповідно до вимог МЕБ, має піддаватись процесу, що забезпечує ретельне подрібнення усього кісткового матеріалу та його знежирення гарячою водою, й обробці розчином соляної кислоти (із концентрацією не менше 4 % та pH < 1,5) протягом не менше двох діб, після чого матеріал піддається такій обробці:

лужна обробка насиченим розчином вапна (pH > 12,5) упродовж щонайменше 20 днів із нагріванням до температури 138°C протягом не менше 4 с; або

кислотна обробка (pH < 3,5) упродовж щонайменше 10 годин з нагріванням до температури 138°C протягом не менше 4 с; або

обробка одночасно високою температурою і тиском - насиченою парою за температури вище 133°C та більше 3 бар упродовж щонайменше 20 хв; або

будь-який інший еквівалентний за ефектом процес;

2) сировина, відмінна від сировини, визначеної підпунктом 1 цього пункту, має піддаватись обробці кислотою або лугом, після чого бути підданою промиванню. Показник рН має бути відповідним чином скоригований. Желатин екстрагується одно- або багатократним нагріванням з подальшим очищенням шляхом фільтрації та термічної обробки.

8. Желатин та колаген, призначені для споживання людиною, і желатин та колаген, не призначені для споживання людиною, можуть вироблятись та зберігатись одночасно на одній і тій самій потужності за умови, що сировина й виробничий процес відповідають вимогам, встановленим для желатину та колагену, призначеним для споживання людиною.

9. Максимально допустимі рівні залишків для желатину та колагену, призначених для споживання людиною, мають відповідати значенням, наведеним удодатку 1 до цих Вимог.

10. Сировина для виробництва желатину та колагену має транспортуватися і зберігатися охолодженою або замороженою (ця вимога не поширюється на сировину, яка переробляється впродовж 24 годин після відправлення). Знежирені та висушені кістки, осеїн, солена, висушена й удобрена шкіра, а також шкіра, оброблена лугом чи кислотою, мають транспортуватися та зберігатися за температури навколишнього середовища.

1. До ввезення в Україну допускається гомогенізований мед та продукти бджільництва, які отримані від здорових бджіл з господарств, офіційно вільних від заразних хвороб, що мають дозвіл компетентного органу країни-експортера / країни-походження на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

2. Мед та пилок, зібрані медоносними бджолами, бджолиний віск, прополіс та маточне молочко (далі - мед та інші продукти бджільництва) виготовляються і відвантажуються з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб бджіл, у тому числі американського гнильцю, європейського гнильцю, варроатозу (наявність резистентних форм кліща до акарицидів), екзотичних хвороб та шкідників (тропілелапсозу, порошковидного гнильцю).

3. Мед та інші продукти бджільництва мають відповідати вимогам законодавства України щодо залишків ветеринарних препаратів і забруднюючих речовин або еквівалентним вимогам.

4. Мед та інші продукти бджільництва мають бути вироблені, запаковані та зберігатись відповідно до гігієнічних вимог, встановлених законодавством України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

1. Перероблений тваринний білок, включаючи суміші та продукти (за винятком кормів для домашніх тварин), які містять зазначений білок (далі - перероблений тваринний білок та продукти, які містять зазначений білок) мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об’єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Тваринний білок має бути підданий таким видам переробки:

1) нагрівання до внутрішньої температури вище 133°C безперервно протягом щонайменше 20 хв під тиском (абсолютним) щонайменше 3 бари, що виробляється насиченою парою, з розміром часток до переробки не більше 50 мм; або

2) у випадку тваринного білка іншого, ніж рибне борошно, отриманого з тварин, що не є ссавцями,- методу переробки побічних продуктів тваринного походження I-V та VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог; або

3) у випадку рибного борошна - методу переробки I-VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог; або

4) у випадку крові, отриманої зі свиней,- методу переробки I-V та VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог, а в разі використання методу переробки VII білок піддано термічній обробці по всій речовині за температури не нижче 80°C.

3. Перероблений тваринний білок та продукти, які містять цей білок, мають містити виключно перероблений тваринний білок, не призначений для споживання людиною та приготований виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1-11 переліку побічних продуктів тваринного походження відповідно до додатка 3 до цих Вимог.

4. Безпосередньо перед відправленням вибіркові зразки переробленого тваринного білка та продуктів, які містять цей білок, мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження, а результати такого дослідження мають підтвердити відповідність продукту зазначеним нижче мікробіологічним показникам:

сальмонела - відсутня в 25 г: n = 5, c = 0, m = 0, М = 0;

ентеробактерії: n = 5, c = 2, m = 10, M = 300 в 1 г,

де:

n - кількість досліджуваних зразків;

m - показник граничної кількості бактерій (результат вважається задовільним, якщо кількість бактерій у всіх зразках не перевищує m);

М - показник максимальної кількості бактерій (результат вважається незадовільним, якщо кількість бактерій в одному або декількох зразках дорівнює М або більше);

c - число зразків, у яких кількість бактерій може бути між m і М (зразки вважаються прийнятними, якщо кількість бактерій в інших зразках не перевищує m).

5. Кінцевий продукт має бути запакований у нові або стерилізовані пакети, а у випадку нефасованого тваринного білка - перевозитись у контейнерах або інших транспортних засобах, які були ретельно очищені та продезінфіковані перед використанням. Такі пакети та/або контейнери чи інші транспортні засоби мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

1. Молоко, продукти на основі молока та продукти, отримані з молока (далі - молоко та/або молочні продукти) мають бути вироблені й отримані на території країни чи зони, що внесені до реєстру країн і потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів, призначених для споживання людиною, на митну територію України, і:

які є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та де не проводилась вакцинація проти цього захворювання.

2. Молоко та/або молочні продукти мають бути вироблені із сирого молока, отриманого від тварин, які на момент збору молока не мали клінічних ознак захворювань, що можуть передаватись через молоко людям чи тваринам, та які впродовж щонайменше 30 останніх днів перед початком виробництва утримувались у господарстві, стосовно якого компетентним органом країни походження молока не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та/або чуми ВРХ.

3. Молоко та/або молочні продукти:

1) піддані одному з видів обробки, визначеному у пункті 4 цієї глави; або

2) містять сироватку, що використовується для годування тварин, які належать до видів, сприйнятливих до ящуру, а така сироватка була зібрана з молока, що піддавалось одному з видів обробки, визначеному у пункті 4 цієї глави, та:

була зібрана щонайменше через 16 годин після згортання молока і має рівень pH нижче 6; або

була виготовлена щонайменше за 21 день до відправлення й упродовж цього часу в країні походження не було зафіксовано випадків ящуру; або

була виготовлена щонайменше за 21 день до її ввезення (пересилання) на митну територію України.

4. Молоко та/або молочні продукти мають бути оброблені за допомогою одного із зазначених нижче методів:

1) високотемпературна короткочасна пастеризація за температури 72°C протягом щонайменше 15 с або пастеризація, що досягає негативної реакції тесту на фосфатазу в молоці ВРХ у поєднанні з такими діями:

повторна високотемпературна короткочасна пастеризація за температури 72°C упродовж щонайменше 15 с або рівноцінна пастеризація, що досягає негативної реакції тесту на фосфатазу в молоці ВРХ; або

подальший процес сушіння, поєднаний, у випадку молока, призначеного для годування тварин, із підігріванням до температури не нижче 72°C; або

подальший процес зниження pH до показника нижче шести та утримання на цьому рівні протягом 1 години; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день перед відправленням та впродовж цього часу в країні походження не було зафіксовано випадків ящуру; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день до ввезення (пересилання) товару на митну територію України; або

стерилізація, достатня для досягнення показника Fo, що є рівний або вищий трьох;

2) ультрависока температурна обробка (УВТ) за температури не нижче 132°C протягом щонайменше 1 с у поєднанні із:

подальшим процесом сушіння, що у випадку молока, призначеного для годування тварин, поєднаний з підігріванням до температури не нижче 72°C; або

подальшим процесом зниження pH до показника нижче шести та утримання на цьому рівні впродовж щонайменше 1 години; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день перед відправленням, а протягом цього часу в країні походження не було зафіксовано випадків ящуру; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день до ввезення (пересилання) товару на митну територію України.

5. Молоко та/або молочні продукти мають бути запаковані у нові контейнери, у транспортні засоби або контейнери для нефасованих вантажів, які перед завантаженням мають бути продезінфіковані за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Такі контейнери та/або транспортні засоби мають бути марковані із зазначенням виду молока та/або молочного продукту й мають містити етикетку із зазначенням, що цей продукт належить до побічних продуктів тваринного походження категорії III та не призначений для споживання людиною.

1. Молозиво та/або продукти на основі молозива мають бути вироблені й отримані на території країни чи зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ і впродовж зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти чуми ВРХ.

2. Молозиво та/або продукти на основі молозива мають бути вироблені із сировини, що отримана від тварин, які на момент збору молока не мали клінічних ознак захворювань, що можуть передаватись через молозиво людям чи тваринам, та які протягом щонайменше останніх 30 днів перед початком виробництва утримувались у господарстві, стосовно якого не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ.