Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України "Про ветеринарну медицину", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119 (із змінами),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Вимоги щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу;

2) Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики України від 14 червня 2004 року № 71 "Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за № 768/9367 (із змінами).

3. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

 

 

1. Ці Вимоги поширюються на відносини між операторами потужностей (об'єктів), компетентним органом, країнами-експортерами / країнами походження, державними ветеринарними інспекторами та особами, відповідальними за ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу.

2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

власник домашніх тварин - фізична особа, зазначена як власник в ідентифікаційному документі, що супроводжує домашніх тварин під час їх некомерційного переміщення;

декоративні гідробіонти - водні тварини, що утримуються, вирощуються або реалізовуються виключно для декоративних цілей;

добовий молодняк - свійська птиця віком до 72 годин, що не піддавалась годуванню, та мускусні качки (Cairina moschata) або їх помісі віком до 72 годин, що піддавались або не піддавались годуванню;

забійні тварини - тварини, призначені для забою;

зграя - птахи з однаковим ветеринарно-санітарним статусом, які утримуються в одному приміщенні або в одному відгородженому місці та складають одну епідеміологічну одиницю; для свійської птиці це визначення включає свійську птицю, яка знаходиться у одному приміщенні зі спільним повітряним простором;

інкубаторій (інкубаційний цех) - господарство, в якому здійснюється інкубація яєць, виведення та постачання добового молодняка свійської птиці;

інкубаційні яйця - яйця, відкладені свійською птицею та призначені для інкубації;

компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Термін "компетентний орган" для іншої країни означає ветеринарну адміністрацію, визначену Законом України "Про ветеринарну медицину";

користувальні тварини - неплемінні тварини, які використовуються для отримання продукції з них;

мікрочип (транспондер) - пасивний радіотехнічний ідентифікаційний пристрій, доступний лише для зчитування інформації;

некомерційне переміщення домашніх тварин - будь-яке переміщення домашніх тварин, яке здійснюється без мети продажу або іншої передачі права власності на цих тварин;

племінна свійська птиця - свійська птиця віком від 72 годин, яка призначена для виробництва інкубаційних яєць;

продуктивна свійська птиця - свійська птиця віком від 72 годин, яка вирощується для виробництва м'яса та/або яєць, що призначені для споживання людиною та/або для поповнення поголів'я диких тварин;

свійська птиця - кури, індики, цесарки, качки, гуси, перепели, голуби, фазани, куріпки та безкільові (страусоподібні) (ratitae), яких розводять та утримують в неволі для племінних цілей та/або виробництва м'яса або яєць, призначених для споживання людиною, та/або поповнення поголів'я диких тварин;

уповноважена особа (для некомерційного переміщення домашніх тварин) - фізична особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником домашніх тварин, має право на здійснення їх некомерційного переміщення від імені власника цих тварин;

центр збору тварин - потужність (об'єкт), затверджена компетентним органом країни походження для збору живих тварин, які походять більш ніж з одного господарства;

цирк - подорожуюча виставка або ярмарок, що складається із однієї чи більше тварин;

яйця, вільні від специфічних патогенів (SPF), - інкубаційні яйця, отримані від зграй курей, вільних від специфічних патогенів, які призначені для діагностичного, дослідного та фармацевтичного використання.

Інші терміни вживають у значеннях, наведених у Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про аквакультуру", "Про племінну справу в тваринництві", "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин". Термін "країна походження" визначено в порядку, встановленому Митним кодексом України. Терміни "домашні тварини" та "експериментальна тварина" вжито у значеннях, наведених у Законі України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

3. Ввезення на митну територію України живих тварин (крім домашніх, спортивних, експериментальних, циркових тварин, а також тварин, призначених для виставок та розважальних цілей), їхнього репродуктивного матеріалу можливе із потужностей (об'єктів), щодо яких встановлено відповідність законодавству України за результатами:

1) інспектування такої потужності (об'єкта), проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому законодавством України; або

2) здійснення оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України відповідно до вимог законодавства України; або

3) у разі, якщо із такою країною укладено договір про еквівалентність.

4. При ввезенні живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу на митну територію України мають виконуватись вимоги, встановлені у розділах II - III цих Вимог, а також такі:

1) живі тварини повинні бути ідентифікованими, зокрема велика і дрібна рогата худоба, коні, свині, собаки та коти - мати повсюдну ідентифікацію та облік в індивідуальному порядку за допомогою неповторюваного ідентифікатора; свійська птиця, птахи, бджоли, комахи, риби, ракоподібні, молюски, жаби, амфібії та рептилії - колективну ідентифікацію за епідеміологічною одиницею або групою належності за допомогою неповторюваного групового ідентифікатора;

2) живі тварини не повинні бути призначені для забою в рамках програми боротьби з інфекційними хворобами тварин;

3) жуйні тварини не повинні отримувати кормів тваринного походження, що містять тваринний білок жуйних тварин;

4) племінні, користувальні та забійні тварини не повинні отримувати:

стильбенів, тиреостатичних речовин;

естрогенних, андрогенних, гестагенних речовин або b-агоністів для інших цілей, ніж терапевтичні чи зоотехнічні;

5) транспортні засоби, за допомогою яких здійснюються перевезення живих тварин, мають бути сконструйованими у спосіб, що забезпечує уникнення можливості висипання/виливання екскрементів, матеріалу підстилки чи корму з транспортного засобу під час перевезення цих тварин. Перед завантаженням тварин транспортні засоби мають бути очищеними та продезінфікованими відповідно до вимог законодавства країни-експортера / країни походження;

6) поводження з живими тваринами перед завантаженням, під час завантаження та транспортування має відповідати вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам;

7) сперма/ембріони/ооцити мають бути отриманими, переробленими та зберігатись відповідно до вимог законодавства України або відповідно до вимог МЕБ;

8) у спермі/ембріонах/ооцитах не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові;

9) до міжнародних ветеринарних сертифікатів, які супроводжують вантажі зі спермою/ембріонами/ооцитами, додається специфікація, що має містити такі дані:

порода, кличка, ідентифікаційний номер тварини-донора;

число, місяць та рік взяття сперми/ембріонів/ооцитів;

кількість каністр у спеціальних контейнерах (посудинах);

кількість серій і доз в одній каністрі;

сперма/ембріони/ооцити мають перевозитись в опломбованих та нових/стерильних контейнерах.

Пломбування контейнерів має проводитись під контролем (наглядом) державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження.

5. Перед відправленням на митну територію України такі види живих тварин мають утримуватись на карантині у спеціально підготовлених для цього приміщеннях під контролем (наглядом) державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження:

1) племінна та користувальна велика рогата худоба (ВРХ) - протягом щонайменше останніх 28 днів перед відправленням на митну територію України;

2) племінні та користувальні вівці, кози, свині, коні, спортивні коні, парнокопитні тварини (Artiodactyla) (за винятком племінних та користувальних ВРХ (включаючи роди Bubalus та Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae)), а також тварини, що належать до родини носорогових (Rhinocerotidae) та слонових (Elephantidae), дикі тварини, що належать до родин свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae) і тапірових, сумчасті тварини, тварини ряду хижих, рептилії, гризуни, їжаки, гімнури, тенрекові, кажани, крилани, мурахоїди, лінивці, броненосці, дамани та зайці - протягом щонайменше останніх 30 днів перед відправленням на митну територію України.

У період карантинування державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження здійснюється клінічний огляд тварин та проводяться діагностичні дослідження, відповідно до розділу II цих Вимог.

6. Вимоги пункту 5 цього розділу не застосовуються до домашніх тварин, призначених для некомерційного переміщення.

7. Вантажі з живими тваринами та репродуктивним матеріалом, що ввозяться на митну територію України, повинні супроводжуватись оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів.

8. Під час погодження з компетентним органом країни-експортера форм міжнародних ветеринарних сертифікатів компетентний орган України на підставі аналізу ризиків може прийняти рішення про встановлення вимог, відмінних від тих, що визначені у розділах II - III цих Вимог, якщо країна-експортер не відповідає окремим вимогам розділів II - III цих Вимог або якщо розділами II - III цих Вимог не встановлено вимоги до окремих видів живих тварин чи репродуктивного матеріалу.

9. Компетентний орган України за результатами аналізу ризиків приймає рішення, визначене пунктом 8 цього розділу за умови, що компетентним органом країни-експортера надано належні письмові гарантії щодо відповідності (еквівалентності) її системи державного контролю законодавству України, та за результатами оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної відповідно до вимог законодавства України, компетентним органом України встановлено відповідність (еквівалентність) системи державного контролю країни-експортера законодавству України.

10. Вантажі з живими тваринами та їхнім репродуктивним матеріалом, що ввозяться на митну територію України, підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю на державному кордоні України та транспорті.

11. За результатами державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті, відповідно до вимог законодавства України:

1) забійні тварини направляються безпосередньо до бійні призначення, де вони мають бути забиті протягом п'яти робочих днів;

2) живі тварини, що не є забійними, та репродуктивний матеріал (у випадку інкубаційних яєць свійської птиці) мають бути направлені на карантинування на території України, що встановлено у розділах II - III цих Вимог.

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здорова племінна та користувальна ВРХ (включаючи роди Bubalus і Bison та їх помісі), що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакцинована проти ящуру, бруцельозу, чуми ВРХ, везикулярного стоматиту, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лептоспірозу, та яка щодо зазначених нижче захворювань відповідає таким вимогам:

1) губчастоподібна енцефалопатія ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить із території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним/контрольованим/невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Ввезення на митну територію України племінної та користувальної ВРХ, яка походить із території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, можливе у випадку проведення компетентним органом України інспектування потужності (об'єкта) походження зазначених тварин або проведення компетентним органом України оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, а також у разі виконання таких вимог:

на території зазначеної країни або зони має діяти заборона на годування тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, отриманими з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

племінна та користувальна ВРХ ідентифікована у спосіб, що дозволяє встановити їх матір, господарство (стадо) походження;

племінна та користувальна ВРХ не контактувала з ВРХ, зараженою губчастоподібною енцефалопатією ВРХ; ВРХ, яка протягом першого року життя утримувалась з тваринами, зараженими губчастоподібною енцефалопатією ВРХ, та щодо якої за результатами епізоотичного розслідування було встановлено факт споживання одного й того самого потенційно забрудненого корму впродовж зазначеного періоду; ВРХ, що належить до цього стада та яка народжена на дату фіксації випадків губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, ВРХ віком до одного року, якщо результати епізоотичного розслідування є недостовірними;

племінна та користувальна ВРХ має бути народженою після щонайменше двох років з дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ або після дати народження останньої тварини, зараженої губчастоподібною енцефалопатією ВРХ та після дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) ящур - з моменту народження або впродовж щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

3) контагіозна плевропневмонія ВРХ - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від контагіозної плевропневмонії ВРХ;

4) чума ВРХ, епізоотична геморогічна хвороба, лихоманка долини Ріфт - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни або зони, де протягом останніх 12 місяців:

не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лихоманки долини Ріфт;

не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лихоманки долини Ріфт;

5) везикулярний стоматит - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни або зони, де впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту та впродовж останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

6) чума дрібних жуйних - з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від чуми дрібних жуйних;

7) заразний вузликовий дерматит ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить з території країни або зони, де за результатами клінічного, вірусологічного та серологічного нагляду впродовж двох останніх років не було зафіксовано випадків заразного вузликового дерматиту ВРХ та протягом зазначеного періоду не проводилась вакцинація проти цього захворювання;

8) блутанг - щодо племінної та користувальної ВРХ мають виконуватись такі вимоги:

племінна та користувальна ВРХ походить з території країни або зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу; або

племінна та користувальна ВРХ походить з території країни чи зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу, а щодо зазначених тварин проведено серологічне дослідження з негативними результатами на визначення антитіл до групи блутангу, двічі - на зразках крові, відібраних не раніше ніж через 28 днів від початку карантину; другий відбір зразків крові має здійснюватися не раніше ніж через 28 днів після надходження в господарство; або

племінна та користувальна ВРХ вакцинована інактивованими вакцинами протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням на територію України проти усіх серотипів блутангу, які відповідно до результатів програми моніторингу блутангу наявні у вихідній популяції на території із радіусом 150 кілометрів навколо господарства походження ВРХ, тварини на момент відправлення мають перебувати в імунному періоді, що визначений інструкцією до вакцини;

9) лейкоз ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить з території країни/зони/компартмента/стада, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від лейкозу ВРХ, та протягом 30 днів перед відправленням тварини піддавались діагностичному дослідженню на лейкоз ВРХ із негативними результатами;

10) бруцельоз - племінна та користувальна ВРХ походить або з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації, або зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу без вакцинації, та в якому протягом 30 днів перед відправленням усі статевозрілі тварини піддавались дослідженню на бруцельоз із негативними результатами;

11) туберкульоз ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить зі стада, що є вільним від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, та, у випадку племінної та користувальної ВРХ старше шести тижнів, протягом 30 днів перед відправленням піддавалась туберкуліновій пробі на туберкульоз ВРХ із негативними результатами;

12) інфекційний ринотрахеїт - племінна та користувальна ВРХ походить зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від інфекційного ринотрахеїту, або під час утримання на карантині піддавалась діагностичним дослідженням із негативними результатами щодо інфекційного ринотрахеїту, які були проведені на пробах крові, відібраних двічі з інтервалом щонайменше в 21 день;

13) сказ - з моменту народження або впродовж щонайменше останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась у господарстві, в якому впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків сказу, і не була вакцинована проти сказу;

14) сибірка - племінна та користувальна ВРХ походить з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та ВРХ не контактувала з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

15) лептоспіроз - протягом останніх 30 днів перед відправленням племінна та користувальна ВРХ піддавалась діагностичним дослідженням щодо лептоспірозу з негативними результатами або двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу.

2. З моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ має утримуватись в країні/зоні/компартменті походження.

3. З моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням племінна та користувальна ВРХ має утримуватись в господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 10 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Із господарства походження племінна та користувальна ВРХ повинна бути безпосередньо направленою на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, що відповідає вимогам пункту 1 цієї глави.

6. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України племінна та користувальна ВРХ не повинна:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 30 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту та блутангу.

7. Протягом 24 годин перед відправленням племінна та користувальна ВРХ має піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

9. Племінна та користувальна ВРХ перед відправленням піддається профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України, племінна та користувальна ВРХ (усе поголів'я) поміщується на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на бруцельоз, туберкульоз ВРХ, лейкоз, лептоспіроз, блутанг та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові забійні ВРХ, вівці та кози, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти ящуру, бруцельозу, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту, лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) губчастоподібна енцефалопатія ВРХ - забійна ВРХ походить з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним/контрольованим/невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Ввезення на митну територію України забійної ВРХ, що походить з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, можливе у випадку проведення компетентним органом України інспектування потужності (об'єкта) походження зазначених тварин або проведення компетентним органом України оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, а також у разі виконання таких вимог:

на території зазначеної країни або зони має діяти заборона на годування тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, отриманими з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

забійна ВРХ ідентифікована у спосіб, що дозволяє встановити їх матір, господарство (стадо) походження;

забійна ВРХ не контактувала з такими тваринами: ВРХ, зараженою губчастоподібною енцефалопатією ВРХ; ВРХ, яка протягом першого року життя утримувалась з тваринами, зараженими губчастоподібною енцефалопатією ВРХ, та щодо якої за результатами епізоотичного розслідування було встановлено факт споживання одного й того самого потенційно забрудненого корму протягом зазначеного періоду; ВРХ, що належить до цього стада та яка народжена на дату фіксації випадків губчастоподібної енцефалопатії ВРХ; ВРХ віком до одного року, якщо результати епізоотичного розслідування є недостовірними;

якщо на території зазначеної країни були зафіксовані ендимічні випадки губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, призначена до ввезення на митну територію України забійна ВРХ має бути народженою після щонайменше двох років з дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ або після дати народження останньої тварини, зараженої губчастоподібною енцефалопатією ВРХ, та після дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) скрепі овець - забійні вівці та кози походять з території країни або зони, де:

діє програма моніторингу та нагляду щодо скрепі овець;

тварини, заражені скрепі овець, забиті та повністю знищені;

протягом щонайменше останніх семи років діє заборона на годування овець та кіз м'ясокістковим борошном або шкварками, отриманими з жуйних тварин;

3) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

4) контагіозна плевропневмонія ВРХ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійна ВРХ утримувалась на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від контагіозної плевропневмонії ВРХ;

5) віспа овець та кіз - з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня забійні вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від віспи овець та кіз;

6) чума дрібних жуйних - з моменту народження або протягом щонайменше останнього, 21-го, дня перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від чуми дрібних жуйних;

7) заразний вузликовий дерматит ВРХ - забійна ВРХ походить з території країни, де за результатами клінічного, вірусологічного та серологічного нагляду впродовж двох останніх років не було зафіксовано випадків заразного вузликового дерматиту ВРХ, та протягом зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

8) блутанг - щодо забійних ВРХ, овець та кіз мають виконуватись такі вимоги:

забійні ВРХ, вівці та кози походять з території країни або зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу; або

забійні ВРХ, вівці та кози, вакциновані інактивованими вакцинами протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням на територію України проти усіх серотипів блутангу, які відповідно до результатів програми моніторингу блутангу наявні у вихідній популяції на території із радіусом 150 кілометрів навколо господарства походження зазначених тварин, та тварини на момент відправлення мають перебувати в імунному періоді, що визначений інструкцією до вакцини;

9) бруцельоз - забійні ВРХ, вівці та кози походять з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації, або зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу без вакцинації та в якому протягом 30 днів перед відправленням усі статевозрілі тварини піддавались дослідженню на бруцельоз із негативними результатами;

10) туберкульоз ВРХ - забійна ВРХ не була вибракуваною в рамках програми боротьби з туберкульозом ВРХ та:

протягом 30 днів перед відправленням (у випадку забійної ВРХ старше шести тижнів) піддавалась діагностичним дослідженням, які показали відсутність інфекції туберкульозу ВРХ; або

походить зі стада, що є вільним від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

11) інфекційний ринотрахеїт - забійна ВРХ походить зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від інфекційного ринотрахеїту, або під час утримання на карантині піддавалась діагностичним дослідженням із негативними результатами щодо інфекційного ринотрахеїту, що були проведені на пробах крові, відібраних двічі з інтервалом щонайменше в 21 день;

12) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням тварини утримувались у господарстві, в якому впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків сказу та які не були вакциновані проти сказу;

13) сибірка - забійні ВРХ, вівці та кози походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

14) інфекційна плевропневмонія кіз - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від інфекційної плевропневмонії кіз;

15) чума ВРХ, епізоотична геморогічна хвороба, лихоманка долини Ріфт - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лихоманки долини Ріфт та протягом зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цих хвороб;

16) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків/спалахів везикулярного стоматиту та де протягом останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

17) лептоспіроз - протягом 30 днів перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз з негативними результатами.

2. Забійні ВРХ, вівці та кози з моменту народження або протягом трьох останніх місяців перед відправленням утримувались в країні/зоні/компартменті походження.

3. Забійні ВРХ, вівці та кози з моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням утримувались в господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 9 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Із господарства походження забійних ВРХ, овець та кіз безпосередньо направляють на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, які відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

6. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України забійні ВРХ, вівці та кози не повинні:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 30 днів були зафіксовані випадки:

для забійної ВРХ - ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту та блутангу;

для забійних овець та кіз - ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, інфекційної плевропневмонії кіз, везикулярного стоматиту та блутангу.

7. Протягом 24 годин перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози мають піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові племінні і користувальні вівці та кози, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти ящуру, бруцельозу, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, контагіозної плевропневмонії, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту, лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) скрепі овець - племінні та користувальні вівці та кози походять з господарства, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від скрепі овець;

2) віспа овець та кіз - з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня перед відправленням племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від віспи овець та кіз;

3) чума дрібних жуйних - племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від чуми дрібних жуйних, з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня перед відправленням;

4) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

5) інфекційна плевропневмонія кіз - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від інфекційної плевропневмонії кіз;

6) блутанг - щодо племінних та користувальних овець та кіз мають виконуватись такі вимоги:

племінні і користувальні вівці та кози походять з території країни або зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу; або

племінні і користувальні вівці та кози походять з території країни або зони, де впродовж останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу, а щодо зазначених тварин проведено серологічне дослідження з негативними результатами на визначення антитіл до групи блутангу, що проведено двічі на зразках крові, відібраних не раніше ніж через 28 днів від початку карантину; другий відбір зразків крові має здійснюватися не раніше ніж через 28 днів після надходження тварин в господарство; або

племінні і користувальні вівці та кози вакциновані інактивованими вакцинами протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням на територію України проти усіх серотипів блутангу, які відповідно до результатів програми моніторингу блутангу наявні у вихідній популяції на території із радіусом 150 кілометрів навколо господарства походження племінних і користувальних овець та кіз, а тварини на момент відправлення мають перебувати в імунному періоді, що визначений інструкцією до вакцини;

7) інфекційний епідидиміт (Brucella ovis) - племінні і користувальні вівці (за винятком кастрованих самців) походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від інфекційного епідидиміту, а племінні і користувальні вівці, старші шести місяців, протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням на інфекційний епідидиміт з негативними результатами;

8) Меді-Вісна, артрит-енцефаліт - племінні і користувальні вівці та кози походять зі стада, де впродовж трьох останніх років у жодної тварини не було діагностовано (клінічно та серологічно) Меді-Вісни / артриту-енцефаліту, та протягом зазначеного періоду в стадо не вводились вівці та кози, що походять зі стад із нижчим ветеринарно-санітарним статусом, або тварини старші одного року протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням на Меді-Вісну, артрит-енцефаліт з негативними результатами;

9) бруцельоз (Brucella melitensis) - племінні і користувальні вівці та кози походять з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації, або зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації та в якому протягом 30 днів перед відправленням усі статевозрілі тварини піддавались дослідженню на бруцельоз із негативними результатами;

10) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались у господарстві, в якому впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків сказу та в якому вони не були вакциновані проти сказу;

11) сибірка - племінні і користувальні вівці та кози походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

12) чума ВРХ, епізоотична геморогічна хвороба, лихоманка долини Ріфт - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків/спалахів чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби лихоманки долини Ріфт та протягом зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цих хвороб;

13) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків/спалахів везикулярного стоматиту, та протягом останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

14) лептоспіроз - протягом 30 днів перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз з негативними результатами або піддавались двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу;

15) паратуберкульоз (Para tuberculosis Caseous), лімфаденіт - племінні і користувальні вівці та кози походять з господарства, щодо якого компетентним органом країни походження протягом останніх 12 місяців не було клінічно зафіксовано випадків зазначених хвороб, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

16) аденоматоз легень - племінні і користувальні вівці та кози походять із господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не було клінічно зафіксовано випадків аденоматозу легень протягом трьох останніх років, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту.

2. З моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались в країні/зоні/компартменті походження.

3. З моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались в господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 9 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Протягом 24 годин перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози мають піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

6. Із господарства походження племінні і користувальні вівці та кози безпосередньо направляються на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, що відповідає вимогам пункту 1 цієї глави.

7. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України племінні і користувальні вівці та кози не повинні:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 30 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, інфекційної плевропневмонії кіз, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту, блутангу.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

9. Племінні і користувальні вівці та кози перед відправленням мають піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на бруцельоз, інфекційний епідидиміт, блутанг, лептоспіроз та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові племінні та користувальні свині, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, чуми ВРХ, везикулярного стоматиту, ящуру, хвороби Ауєскі, лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) африканська чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від африканської чуми свиней;

2) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

3) класична чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від класичної чуми свиней;

4) хвороба Ауєскі - племінні та користувальні свині походять:

з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ауєскі; або

з господарств, які відповідно до національної програми контролю визнані вільними від хвороби Ауєскі та під час карантинування піддавались діагностичному дослідженню в кількості 100 % за 21 день перед відправленням із негативними результатами;

5) бруцельоз - щодо племінних та користувальних свиней має виконуватись одна з таких вимог:

племінні та користувальні свині походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу; або

племінні та користувальні свині походять зі стада, у якому статистично-репрезентативні зразки, відібрані від свиней протягом 30 днів перед відправленням, піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз з негативними результатами; або

під час утримання на карантині племінні та користувальні свині піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз з негативними результатами;

6) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше останніх шести місяців перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались у господарстві, в якому впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків сказу;

7) сибірка - племінні та користувальні свині походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

8) везикулярна хвороба свиней, везикулярна екзантема, чума ВРХ - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням племінні та користувальні свині мають утримуватись на території країни або зони, де впродовж останніх 12 місяців:

не було зафіксовано випадків цих хвороб;

не проводилося вакцинацій проти зазначених хвороб та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цих хвороб;

9) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні та користувальні свині мають утримуватись на території країни або зони, де:

упродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту;

протягом останніх 12 місяців не проводилося вакцинацій проти везикулярного стоматиту та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цього захворювання;

10) лептоспіроз - протягом 30 днів перед відправленням племінні та користувальні свині повинні піддаватись діагностичним дослідженням на лептоспіроз з негативними результатами або піддавались двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу.

2. Племінні та користувальні свині з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням утримувались в країні/зоні/компартменті походження та не контактували з парнокопитими тваринами, імпортованими на цю територію за останні 30 днів;

3. Племінні та користувальні свині з моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням утримувались у господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 4 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Протягом 24 годин перед відправленням племінні та користувальні свині повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

6. Із господарства походження племінних та користувальних свиней безпосередньо направляють на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, які відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

7. З моменту відправлення із господарства походження або центру збору тварин і до моменту ввезення на митну територію України племінні та користувальні свині не повинні:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 40 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, везикулярного стоматиту.

8. Захворювання, визначенні пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

9. Перед відправленням племінні та користувальні свині повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації й обробці проти ектопаразитів.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на класичну чуму свиней, бруцельоз, лептоспіроз та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові забійні свині, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, чуми ВРХ, везикулярного стоматиту, ящуру, хвороби Ауєскі, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) африканська чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше 40 днів перед відправленням забійні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від африканської чуми свиней;

2) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

3) класична чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від класичної чуми свиней;

4) хвороба Ауєскі - забійні свині походять з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ауєскі;

5) бруцельоз - забійні свині походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу, або усі статевозрілі забійні свині за 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо бруцельозу з негативними результатами;

6) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні свині утримувались у господарстві, в якому впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків сказу;

7) сибірка - забійні свині походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

8) везикулярна хвороба свиней, везикулярна екзантема, чума ВРХ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни або зони, де:

упродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків зазначених захворювань;

протягом останніх 12 місяців не проводилося вакцинацій проти цих хвороб та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цих хвороб;

9) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни або зони, де:

упродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту;

протягом останніх 12 місяців не проводилося вакцинацій проти везикулярного стоматиту та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цього захворювання.

2. Забійні свині з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням утримувались в країні/зоні/компартменті походження та не контактували з парнокопитими тваринами, імпортованими на цю територію за останні 30 днів.

3. Забійні свині з моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням утримувались у господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 5 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії та під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Протягом 24 годин перед відправленням забійні свині повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

6. Із господарства походження забійних свиней безпосередньо направляють на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, які відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

7. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України забійні свині не повинні: контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави й утримувались у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 40 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, везикулярного стоматиту.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

1. До ввезення на митну територію України допускається здоровий племінний молодняк і дорослі коні, які не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство впродовж тижня, що передував відправленню, невакциновані проти венесуельського енцефаломієліту (протягом 60 днів до відправлення), африканської чуми коней (упродовж 40 днів до відправлення), лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) парувальна хвороба - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались на території країни, яка впродовж щонайменше останніх шести місяців є вільною від парувальної хвороби відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) африканська чума коней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від африканської чуми коней, та не перевозились транзитом через інфіковану зону під час транспортування до місця завантаження або впродовж усього транзиту через інфіковану зону були захищені від мокреців роду Culicoides;

3) венесуельський енцефаломієліт - протягом останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні не перебували на території країни, де впродовж двох останніх років були зафіксовані випадки венесуельського енцефаломієліту;

4) сап - протягом останніх трьох місяців перед відправленням або з моменту народження (у випадку коней, віком не старше трьох місяців) племінні та користувальні коні утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від сапу;

5) вірусний артеріїт - щодо племінних та користувальних коней повинна виконуватись одна з таких вимог:

коні утримувались у господарстві, де у тварин упродовж 28 днів перед відправленням не спостерігалось симптомів вірусного артеріїту, та: піддавались діагностичним дослідженням щодо вірусного артеріїту на пробі крові, відібраної один раз, протягом 21 дня перед відправленням із негативними результатами або двічі - на пробах, узятих щонайменше з 14-денним інтервалом упродовж 28 днів перед відправленням, дослідження яких показало стабільність чи зниження титру антитіл; або коней регулярно вакцинували проти цієї хвороби згідно з інструкцією до вакцини; або

під час утримання на карантині коні піддавались діагностичним дослідженням щодо цього захворювання, а результати таких досліджень показали відсутність у тварин ознак вірусного артеріїту;

6) піроплазмоз (бабезія Кабаллі, теллярія Екві) - племінні та користувальні коні протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо піроплазмозу з негативними результатами й утримувались вільними від кліщів;

7) грип коней - племінні та користувальні коні протягом щонайменше 21 дня перед відправленням утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від грипу коней, або в місцях утримання коні не мали клінічних ознак грипу коней протягом 21 дня перед відправленням та були імунізовані вакциною згідно з інструкцією до вакцини та відповідно до вимог МЕБ (інформація про проведення вакцинації має міститись в міжнародному ветеринарному сертифікаті);

8) інфекційний енцефаломієліт коней західного і східного типу - у день відправлення і протягом трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні не мали клінічних ознак інфекційного енцефаломієліту коней західного і східного типу та:

упродовж трьох місяців перед відправленням утримувались у господарстві, де протягом зазначеного періоду не було зафіксовано випадків інфекційного енцефаломієліту коней західного та східного типів; або

піддавались вакцинації не менш ніж за 15 днів та не більш ніж за один рік до відправлення;

9) інфекційна анемія - племінні та користувальні коні утримувались у господарстві, де не було зафіксовано випадків інфекційної анемії впродовж трьох місяців перед відправленням та впродовж 30 днів перед відправленням були досліджені на інфекційну анемію із негативними результатами;

10) ринопневмонія - протягом 21 дня перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались на території господарства, де впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків вірусу ринопневмонії;

11) сказ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались у господарстві, в якому впродовж останнього місяця перед відправленням не було зафіксовано випадків сказу;

12) сибірка - племінні та користувальні коні походять з господарства, щодо якого протягом останніх 15 днів з моменту останнього зафіксованого випадку сибірки не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, і не контактували з конями, які походять з господарства, що не відповідає вимогам цього підпункту;

13) контагіозний метрит коней - племінні та користувальні коні не мали прямого контакту із цим захворюванням шляхом злучки із зараженою твариною або непрямого контакту через заражене господарство та протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо контагіозного метриту коней із негативними результатами;

14) лептоспіроз - племінні та користувальні коні протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо лептоспірозу з негативними результатами або піддавались двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу.

2. З моменту народження або протягом трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались у господарстві походження.

3. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин, - 100 %).

Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

4. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

5. Племінні та користувальні коні перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації й обробці проти ектопаразитів.

6. Протягом 24 годин перед відправленням племінні та користувальні коні повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

7. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України племінні і користувальні коні поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на сап, інфекційну анемію, парувальну хворобу, контагіозний метрит, вірусний артеріїт, лептоспіроз та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлена вимога проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові забійні коні, невакциновані проти венесуельського енцефаломієліту (протягом 60 днів перед відправленням), африканської чуми коней (упродовж 40 днів перед відправленням), та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) парувальна хвороба - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні коні утримувались на території країни, яка впродовж не менше шести останніх місяців є вільною від парувальної хвороби відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) африканська чума коней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням забійні коні утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від африканської чуми коней, та не перевозились транзитом через інфіковану зону під час транспортування до місця завантаження або впродовж усього транзиту через інфіковану зону були захищені від мокреців роду Culicoides;

3) венесуельський енцефаломієліт - протягом останніх трьох місяців забійні коні не перебували на території будь-якої країни, де впродовж двох останніх років були зафіксовані випадки венесуельського енцефаломієліту;

4) сап - протягом останніх трьох місяців перед відправленням або з моменту народження (у випадку коней, віком не старше шести місяців) забійні коні утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від сапу;

5) вірусний артеріїт - відповідно до вимог підпункту 5 пункту 1 глави 6 цього розділу;

6) піроплазмоз (бабезія Кабаллі, теллярія Екві) - протягом 30 днів перед відправленням забійні коні піддавались діагностичним дослідженням щодо піроплазмозу з негативними результатами та утримувались вільними від кліщів;

7) грип коней - забійні коні у день відправлення не мали ознак грипу коней;

8) інфекційна анемія - забійні коні утримувались у господарстві, де не було зафіксовано випадків інфекційної анемії протягом трьох останніх місяців перед відправленням і в день відправлення та впродовж 48 годин перед відправленням забійні коні не мали клінічних ознак інфекційної анемії;

9) інфекційний енцефаломієліт коней західного та східного типів - у день відправлення і протягом трьох місяців перед відправленням забійні коні не мали клінічних ознак інфекційного енцефаломієліту коней західного та східного типів та:

упродовж трьох місяців перед відправленням утримувались в господарстві, де не було зафіксовано випадків інфекційного енцефаломієліту коней західного та східного типів; або

утримувались на карантині та під час карантину і транспортування до місця завантаження коні були захищені від комах-переносників захворювання; або

піддавались вакцинації не менш ніж за 15 днів та не більш ніж за один рік до відправлення;

10) ринопневмонія - протягом 21 дня перед відправленням забійні коні утримувались у господарстві, де впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків вірусу ринопневмонії;

11) сказ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні коні утримувались у господарстві, в якому впродовж останніх шести місяців періоду не було зафіксовано випадків сказу;

12) сибірка - забійні коні походять з господарства, щодо якого не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень протягом останніх 15 днів з моменту останнього випадку сибірки, та не контактували з конями, які походять з господарства, що не відповідає вимогам цього підпункту.

2. З моменту народження або протягом щонайменше останніх 90 днів перед відправленням забійні коні утримувались у господарстві в країні-експортері.

3. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин, - 100 %). Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

4. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

5. Протягом 24 годин перед відправленням забійні коні повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здорова племінна та продуктивна свійська птиця (далі - свійська птиця).

2. З моменту виведення або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням на митну територію України свійська птиця повинна утримуватись на території країни/зони/компартмента походження.

3. Свійська птиця повинна походити з території країни/зони/компартмента, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ і де впроваджено програму контролю щодо грипу птиці та які є вільними від:

1) високопатогенного і низькопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

2) високопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ та свійська птиця утримувалась у господарстві:

де протягом останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці;

що знаходиться та території, щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами низькопатогенного грипу птиці, та в радіусі 1 км навколо якого впродовж останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано низькопатогенного грипу птиці в жодному господарстві;

що не мало епідеміологічних зв'язків з господарством, в якому було виявлено вірус низькопатогенного грипу птиці протягом останніх 30 днів перед відправленням.

4. Свійська птиця з моменту виведення або впродовж щонайменше останніх шести тижнів безпосередньо перед відправленням повинна утримуватись у господарстві, щодо якого на момент відправлення вантажу компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, та у межах радіусу 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці чи хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

5. Свійська птиця походить зі зграї, яка:

1) не раніше ніж за 24 години до завантаження піддавалась обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, результати якого показали відсутність будь-яких ознак захворювань, до яких є сприйнятливою свійська птиця;

2) підлягала програмі контролю щодо Salmonella:

для курей: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella Pullorum, S. Gallinarum;

для індичок: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella arizonae, Salmonella Pullorum;

для цесарок, перепелів, фазанів, куріпок, гусей, качок: Salmonella Pullorum та S. Gallinarum;

у рамках таких програм контролю щодо зграї не було виявлено збудників Salmonella або підстав підозрювати про наявність Salmonella;

3) піддавалась програмі контролю щодо Mycoplasma:

для курей: M. Gallisepticum;

для індичок: M. meleagridis та M. Gallisepticum;

у рамках таких програм контролю щодо зграй не було виявлено збудників Mycoplasma або підстав підозрювати про наявність Mycoplasma;

4) не піддавалась вакцинації проти грипу птиці.

6. Щодо зграї походження свійської птиці виду Gallus gallus та індичок запроваджено програму контролю сальмонельозу, у рамках якої:

1) зграя походження піддавалась діагностичним дослідженням щодо Sallmonella та Mycoplasma;

2) у зграї не було виявлено збудників Sallmonella та Mycoplasma.

7. Для племінної та продуктивної свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), - якщо вакцина проти хвороби Ньюкасла не відповідає вимогам пункту 12 цієї глави, проте є дозволеною для використання на території країни/зони/компартмента походження, свійська птиця:

1) не піддавалась вакцинації такими вакцинами протягом щонайменше останніх 12 місяців;

2) походить зі зграй, які пройшли тест ізолювання вірусу хвороби Ньюкасла, що був проведений в акредитованій лабораторії не раніше ніж за 14 днів до моменту відправлення шляхом довільного відбору зразків у вигляді мазків з клоаки не менше 60 птахів з кожної зграї, та у яких не було виявлено пташиних параміксовірусів з індексом інтрацеребральної патогенності (ICPI) не більше 0,4;

3) упродовж 60 днів перед відправленням не контактувала зі свійською птицею, яка не відповідає вимогам підпунктів 1 - 2 цього пункту;

4) утримувалась в ізоляції під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження у господарстві походження протягом 14 днів, визначених підпунктом 2 цього пункту.

8. Для племінної та продуктивної свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), що походить з країн Африки чи Азії:

1) протягом щонайменше 21 дня перед відправленням свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних) утримувалася в ізоляції у середовищі, захищеному від кліщів, згідно із затвердженою програмою контролю за гризунами; або

2) перед переміщенням до середовища, захищеного від кліщів, свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних) пройшла обробку, достатню для знищення усіх кліщів; або

3) після перебування впродовж 14 днів у середовищі, захищеному від кліщів, свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних) була піддана порівняльному тесту ELISA на антитіла до конго-кримської геморагічної лихоманки, та уся свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних), що утримувалась в ізоляції, мала негативні результати цього тесту.

9. На дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката свійська птиця піддавалась обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, результати якого показали відсутність клінічних ознак будь-якого захворювання або будь-яких підстав підозрювати про наявність захворювань свійської птиці.

10. З моменту виведення або протягом щонайменше останніх шести тижнів перед відправленням свійська птиця не контактувала зі свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом та пернатою дичиною.

11. У випадку проведення вакцинації свійської птиці застосовувались лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

12. Якщо свійська птиця піддавалась вакцинації проти хвороби Ньюкасла, вакцина має відповідати таким вимогам:

1) вакцина проти хвороби Ньюкасла має бути зареєстрована (затверджена) компетентним органом країни походження, а імпорт, виробництво та введення в обіг вакцини мають здійснюватися під контролем компетентного органу країни походження;

2) живі вакцини проти хвороби Ньюкасла мають бути виготовлені зі штаму вірусу хвороби Ньюкасла, вихідний вакцинний вірус якого пройшов перевірку та показав індекс інтрацеребральної патогенності (ICPI):

менше 0,4, якщо кожній свійській птиці під час тесту ICPI давалося не менше 10-7 EID 50; або

менше 0,5, якщо кожній свійській птиці під час тесту ICPI давалося не менше 10-8 EID 50.

13. Хвороба Ньюкасла, високопатогенний та низькопатогенний грип птиці повинні входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни походження.

14. Свійська птиця має перевозитись у ящиках/контейнерах або клітках, які:

1) містять лише свійську птицю одного виду, категорії та типу, яка походить з одного господарства;

2) містять номер дозволу господарства походження;

3) закриті у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту.

15. Транспортні засоби, якими здійснюється перевезення свійської птиці, мають бути очищеними та продезінфікованими відповідно до вимог законодавства країни походження та сконструйованими у спосіб, що забезпечує:

1) можливість візуального контролю вантажу;

2) проведення очистки та дезінфекції;

3) запобігання випаданню екскрементів та зведення до мінімуму втрати пір'я під час перевезення.

16. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України свійська птиця має утримуватися у господарстві призначення:

1) протягом шести тижнів з дати її прибуття (за рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, на якій свійська птиця поміщується на карантин, цей період може бути скорочений до трьох тижнів за умови, що діагностичні дослідження зразків, відібраних від свійської птиці, проведені зі сприятливими (негативними) результатами); або

2) до дати забою (якщо свійська птиця забивається до закінчення зазначеного вище шеститижневого періоду).

17. Протягом періодів, визначених пунктом 16 цієї глави, щодо свійської птиці проводяться діагностичні дослідження під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на грип птиці, хворобу Ньюкасла, сальмонельоз, мікоплазмоз.

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здоровий добовий молодняк свійської птиці.

2. Добовий молодняк повинен походити з території країни/зони/компартмента, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, де впроваджено програму контролю щодо грипу птиці, та є вільними від:

1) високопатогенного і низькопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

2) високопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; добовий молодняк походить від батьківських зграй, які утримувались у господарстві:

де протягом останніх 30 днів перед збором яєць, від яких отримано добовий молодняк, не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці;

що знаходиться на території, щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами ньзькопатогенного грипу птиці, та в радіусі 1 км навколо якого впродовж 30 днів перед збором яєць, що від них отримано добовий молодняк, не було зафіксовано низькопатогенного грипу птиці в жодному господарстві;

що не мало епідеміологічних зв'язків із господарством, в якому було зафіксовано низькопатогенний грип птиці протягом останніх 30 днів перед збором яєць, що від них отримано добовий молодняк.

3. Добовий молодняк виведено у господарстві (інкубаторії), затвердженому компетентним органом країни походження:

1) щодо якого на момент відправлення добового молодняка компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень;

2) у межах радіусу 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного вірусу грипу птиці або хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

4. Добовий молодняк виведено зі зграй:

1) які упродовж щонайменше останніх шести тижнів перед відправленням утримувались у господарстві, затвердженому компетентним органом країни походження;

2) щодо яких у день відправлення інкубаційних яєць компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень;

3) для добового молодняка свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) - утримувались у господарстві, що знаходиться на території країни/зони/компартмента походження, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ньюкасла;

4) для добового молодняка свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), - піддавались програмі контролю щодо:

для курей: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella Pullorum, S. Gallinarum;

для індичок: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella arizonae, Salmonella Pullorum;

для цесарок, перепелів, фазанів, куріпок, гусей, качок: Salmonella Pullorum та S. Gallinarum;

у рамках таких програм контролю щодо зграї не було виявлено збудників Salmonella або підстав підозрювати про наявність Salmonella;

5) піддавались програмі контролю щодо Mycoplasma:

для курей: M. Gallisepticum;

для індичок: M. meleagridis та M. Gallisepticum;

у рамках таких програм контролю щодо зграй не було виявлено збудників Mycoplasma або підстав підозрювати про наявність Mycoplasma.

5. Добовий молодняк виведено з яєць, які до моменту відправлення в інкубаторій були марковані та продезінфіковані відповідно до вимог законодавства країни походження.

6. Для добового молодняка, отриманого від свійської птиці виду Gallus gallus та індичок, - щодо зграї походження запроваджено програму контролю сальмонельозу, в рамках якої:

1) зграя походження піддавалась діагностичним дослідженням на Sallmonella та Mycoplasma;

2) у зграї не було виявлено збудників Sallmonella та Mycoplasma.

7. Для добового молодняка свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), - якщо вакцина проти хвороби Ньюкасла не відповідає вимогам пункту 12 глави 8 цього розділу, проте є дозволеною на території країни/зони/компартмента походження, племінна свійська птиця, від якої отримано добовий молодняк:

1) не піддавалась вакцинації такими вакцинами протягом щонайменше останніх 12 місяців;

2) походить зі зграй, які пройшли тест ізолювання вірусу хвороби Ньюкасла, що його було проведено акредитованою лабораторією не раніше ніж за 14 днів до моменту відправлення шляхом довільного відбору зразків у вигляді мазків з клоаки не менше 60 птахів з кожної зграї, та у яких не було виявлено пташиних параміксовірусів з індексом інтрацеребральної патогенності (ICPI) не більше 0,4;

3) протягом 60 днів перед відправленням не контактувала зі свійською птицею, яка не відповідає вимогам підпунктів 1 - 2 цього пункту;

4) утримувалась в ізоляції під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження у господарстві походження впродовж 14 днів, визначених підпунктом 2 цього пункту.

8. У день відправлення добовий молодняк піддавався огляду державним ветеринарним інспектором країни походження, результати якого показали відсутність у добового молодняка клінічних ознак будь-якої хвороби або підстав підозрювати про наявність хвороби.

9. Інкубаційні яйця, від яких отримано добовий молодняк, не контактували в інкубаторії та під час транспортування з яйцями або свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом.

10. У випадку проведення вакцинації щодо батьківських зграй застосовувались лише затверджені до використання вакцини. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

11. Хвороба Ньюкасла, високопатогенний та низькопатогенний грип птиці мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни походження.

12. Добовий молодняк повинен транспортуватись в чистих одноразових ящиках/контейнерах, які використовуються вперше та:

1) містять лише добовий молодняк одного виду, категорії та типу і який походить з одного господарства;

2) закриті у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту;

3) на яких нанесено таку інформацію:

назва країни/зони/компартмента походження вантажу з добовим молодняком;

вид, до якого належить добовий молодняк;

кількість добового молодняка;

категорія і тип виробництва, для якого призначений добовий молодняк;

найменування, адреса та номер дозволу виробничої потужності (об'єкта) (для добового молодняка свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

найменування, адреса та номер дозволу племінної потужності (об'єкта) (для добового молодняка свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

номер дозволу господарства походження;

дата відправлення (для добового молодняка свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

назва країни призначення.

13. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України добовий молодняк повинен утримуватися у господарстві призначення протягом шести тижнів з дати його прибуття (цей період може бути скорочено до трьох тижнів за умови, що діагностичні дослідження відібраних від добового молодняка зразків проведені зі сприятливими (негативними) результатами) або до дати забою (якщо добовий молодняк забивається до закінчення зазначеного вище шеститижневого періоду).

14. Упродовж періодів, визначених пунктом 13 цієї глави, щодо добового молодняка проводяться діагностичні дослідження під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на грип птиці, хворобу Ньюкасла, сальмонельоз та мікоплазмоз.

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здорова свійська птиця, відмінна від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), що призначена для забою або поповнення поголів'я диких тварин, та свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних), що призначена для забою (далі - свійська птиця).

2. Протягом щонайменше шести тижнів перед відправленням на митну територію України або з моменту виведення (для свійської птиці, що не досягла шеститижневого віку) свійська птиця повинна утримуватись на території країни/зони/компартмента походження.

3. Свійська птиця повинна походити з території країни/зони/компартмента, що на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ і на території яких впроваджено програму контролю грипу птиці, та які є вільними:

1) від високопатогенного та низькопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

2) від високопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ та де свійська птиця утримувалась у господарстві:

в якому протягом останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці;

що знаходиться та території, щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами низькопатогенного грипу птиці, та в радіусі 1 км навколо якого впродовж останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано низькопатогенного грипу птиці в жодному господарстві;

що не мало епідеміологічних зв'язків з господарством, в якому було зафіксовано вірус низькопатогенного грипу птиці протягом останніх 30 днів перед відправленням.

4. Свійська птиця повинна походити зі зграї:

1) щодо якої не проводилась вакцинація проти грипу птиці;

2) яка на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката піддавалась обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження та результати якого показали відсутність клінічних ознак будь-якої хвороби або підстав підозрювати про її наявність.

5. З моменту виведення або протягом щонайменше останніх 30 днів свійська птиця повинна утримуватись у господарстві походження, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, та у межах радіусу 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці або хвороби Ньюкасла впродовж щонайменше останніх 30 днів.

6. З моменту виведення або протягом щонайменше останніх 30 днів свійська птиця не контактувала з пернатою дичиною та свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом.

7. Для свійської птиці виду Gallus gallus та індичок:

1) щодо зграї походження запроваджено програму контролю сальмонельозу, в рамках якої:

зграя походження піддавалась діагностичним дослідженням на Sallmonella;

у зграї не було виявлено збудників Sallmonella.

2) у міжнародному ветеринарному сертифікаті зазначається інформація щодо протимікробних препаратів, якщо вони застосовувались протягом трьох останніх тижнів перед відправленням з причин, не пов'язаних із програмою контролю сальмонельозу.

8. Для свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), що призначена для забою та поповнення поголів'я диких тварин, - якщо вакцина проти хвороби Ньюкасла не відповідає вимогам пункту 12 глави 8 цього розділу, проте є дозволеною для використання на території країни/зони/компартмента походження, свійська птиця:

1) не піддавалась вакцинації такими вакцинами впродовж щонайменше останніх 12 місяців;

2) повинна походити зі зграй, що пройшли тест ізолювання вірусу хвороби Ньюкасла, який було проведено акредитованою лабораторією не раніше ніж за 14 днів до моменту відправлення шляхом довільного відбору зразків у вигляді мазків з клоаки не менше 60 птахів з кожної зграї, та у яких не було виявлено пташиних параміксовірусів з індексом інтрацеребральної патогенності (ICPI) не більше 0,4;

3) протягом 60 днів перед відправленням не повинна контактувати зі свійською птицею, яка не відповідає вимогам підпунктів 1 - 2 цього пункту;

4) утримувалась в ізоляції під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження у господарстві походження впродовж 14 днів, визначених підпунктом 2 цього пункту.

9. У випадку проведення вакцинації застосовувались лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

10. Хвороба Ньюкасла, високопатогенний та низькопатогенний грип птиці мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни походження.

11. Свійська птиця повинна перевозитись у ящиках/контейнерах або клітках, які закриті у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту, й містять лише свійську птицю одного виду, категорії та типу, і яка походить з одного господарства.

12. Транспортні засоби, якими здійснюється перевезення свійської птиці, мають бути очищені і продезінфіковані відповідно до вимог законодавства країни походження й сконструйовані у спосіб, що забезпечує можливість візуального контролю вантажу, проведення очистки та дезінфекції, запобігання будь-яких випадів екскрементів і зведення до мінімуму втрати пір'я під час перевезення.

13. Поводження зі свійською птицею перед завантаженням, під час завантаження та транспортування повинно відповідати вимогам законодавства України про благополуччя тварин.

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові племінні та користувальні кролі (далі - кролі), які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) міксоматоз - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням кролі утримувались у господарстві, де впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків міксоматозу;

2) вірусна геморогічна хвороба кролів:

для племінних та забійних кролів - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням кролі утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин є вільною від вірусної геморогічної хвороби кролів;

для добових племінних кролів - кролі походять від самок, які впродовж щонайменше останніх 60 днів утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від вірусної геморогічної хвороби кролів;

3) туляремія - кролі походять з господарств або території, стосовно яких протягом останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо туляремії;

4) сказ - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням кролі утримувались у господарстві, в якому протягом останніх двох місяців не було зафіксовано випадків сказу.

2. Упродовж 24 годин перед відправленням кролі повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження повинні показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

3. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

4. Кролі перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

5. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на захворювання, щодо яких законодавством передбачено вимогу проведення діагностичних досліджень.

1. Об'єкти аквакультури протягом 72 годин перед завантаженням мають піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак захворювань.

2. Щодо об'єктів аквакультури компетентним органом країни-експортера / країни походження не має бути встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із нез'ясованими випадками підвищення рівня смертності серед об'єктів аквакультури.

3. Об'єкти аквакультури повинні походити з господарств, які знаходяться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

4. Перед відправленням вантажі з молюсками повинні піддаватись візуальному огляду державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність у вантажі видів молюсків, які не зазначені в міжнародному ветеринарному сертифікаті.

5. Об'єкти аквакультури, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є сприйнятливими до епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD), повинні відповідати таким вимогам:

1) об'єкти аквакультури повинні походити з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD);

2) імпорт об'єктів аквакультури на територію зазначеної країни або зони здійснюється виключно з територій, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від хвороб, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) об'єкти аквакультури не повинні бути вакциновані проти хвороб, визначених підпунктом 1 цього пункту.

6. Якщо щодо диких об'єктів аквакультури не виконуються вимоги, встановлені пунктом 5 цієї глави, дикі об'єкти аквакультури повинні піддаватись карантинуванню відповідно до таких вимог:

1) риба повинна утримуватись на карантині протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням, ракоподібні - упродовж щонайменше останніх 40 днів перед відправленням, молюски - протягом щонайменше останніх 90 днів перед відправленням;

2) під час карантинування щодо об'єктів аквакультури мають проводитись діагностичні дослідження із негативними результатами щодо захворювань, зазначених в пункті 5 цієї глави;

3) компетентний орган країни-експортера / країни походження має здійснювати інспектування умов карантинування щонайменше на початку та в кінці періоду карантинування кожного вантажу з дикими об'єктами аквакультури.

7. Хвороби об'єктів аквакультури та їх вектори зазначено в додатку до цих Вимог.

8. Об'єкти аквакультури, які відповідно до додатку цих Вимог є векторами гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD), повинні відповідати таким вимогам:

1) об'єкти аквакультури повинні походити з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу водних тварин МЕБ є вільними від гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD):

2) імпорт об'єктів аквакультури на територію зазначеної країни або зони здійснюється виключно з територій, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від хвороб, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) об'єкти аквакультури не повинні бути вакциновані проти хвороб, зазначених в додатку до цих Вимог.

9. Якщо щодо об'єктів аквакультури не виконуються вимоги, встановлені пунктом 8 цієї глави, об'єкти аквакультури повинні піддаватись карантинуванню відповідно до таких вимог:

1) строк карантинування має складати щонайменше 30 днів;

2) вода, що використовується для утримання об'єктів аквакультури, має змінюватись щонайменше один раз в день;

3) компетентний орган країни-експортера / країни походження має здійснювати інспектування умов карантинування щонайменше на початку та в кінці періоду карантинування кожного вантажу з об'єктами аквакультури.

10. Об'єкти аквакультури, які є сприйнятливими до весняної веремії коропів (SVC), бактеріальної хвороби нирок (BKD), інфекційного вірусу некрозу підшлункової залози (IPN) та інфекції Gyrodactylus salaris (SG), повинні відповідати таким вимогам:

1) об'єкти аквакультури не повинні бути вакциновані проти весняної веремії коропів (SVC), бактеріальної хвороби нирок (BKD), інфекційного вірусу некрозу підшлункової залози (IPN), інфекції Gyrodactylus salaris (SG) та походять з території країни або зони:

де весняна веремія коропів (SVC), бактеріальна хвороба нирок (BKD), інфекційний вірус некрозу підшлункової залози (IPN) та інфекція Gyrodactylus salaris (SG) входять до переліку хвороб, які підлягають обов'язковому повідомленню;

де імпорт об'єктів аквакультури на територію зазначеної країни або зони здійснюється відповідно до вимог цього пункту;

які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від весняної веремії коропів (SVC) та інфекції Gyrodactylus salaris; та/або

2) у разі диких об'єктів аквакультури, сприйнятливих до весняної веремії коропів (SVC), інфекційного вірусу некрозу підшлункової залози (IPN) та бактеріальної хвороби нирок (BKD), - піддавались карантинуванню відповідно до вимог пункту 6 цієї глави; та/або