З метою адаптації нормативно-правової бази в галузі авіаційної безпеки до вимог Додатка 17 до Конвенції про Міжнародну організацію цивільної авіації (ІКАО) та Док 30 (частина 2 "Безпека. Політика країн-членів Європейської конференції цивільної авіації"), а також підготовки міжнародних аеропортів країни до всесвітнього аудиту з боку ІКАО/ЄКЦА з питань авіаційної безпеки, в тому числі у сфері, що стосується підбору, підготовки та сертифікації авіаційного персоналу служб авіаційної безпеки та інших категорій працівників авіапідприємств, які причетні до забезпечення авіаційної безпеки,

1. Затвердити Програму підготовки авіаційного персоналу в галузі авіаційної безпеки (далі - Програма), що додається.

2. Директору Державного департаменту авіаційного транспорту (Максимов В.О.):

2.1. Забезпечити подання наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому чинним законодавством порядку.

2.2. Довести вимоги Програми до відома керівників структурних підрозділів Укравіатрансу, авіапідприємств, навчальних закладів, що входять до сфери управління Мінтрансу і Укравіатрансу.

3. Керівникам вищезазначених підрозділів вивчити та прийняти Програму до керівництва та виконання.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Державного секретаря Демиденка А.Ф.

1.1. Програма підготовки авіаперсоналу в галузі авіаційної безпеки (далі - Програма) розроблена з метою впровадження вимог щодо підготовки авіаційного персоналу служб авіаційної безпеки, а також авіаційного персоналу, що має відношення до авіаційної безпеки, у відповідності до стандартів та рекомендованої практики ІКАО та ЄКЦА.

Програма визначає вимоги та рекомендації стосовно підбору персоналу, змісту програм навчання (курсів), підготовки авіаперсоналу в галузі авіаційної безпеки авіапідприємств цивільної авіації України, а також критерії його сертифікації на підставі вимог Повітряного кодексу України та Державної програми авіаційної безпеки ЦА.

1.2. Програма є обов'язковою для юридичних осіб, які здійснюють підбір, підготовку та сертифікацію авіаційного персоналу служб авіаційної безпеки на авіапідприємствах ЦА, зареєстрованих на території України, незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості.

1.3. Програма використовується посадовими особами Державного департаменту авіаційного транспорту (далі - Укравіатранс) для визначення стандартів до підбору авіаційного персоналу служб авіаційної безпеки, а також спроможності навчальних закладів здійснювати підготовку за заявленими напрямками та сертифікувати авіаційний персонал з питань авіаційної безпеки.

Під час розроблення цієї Програми використовувалися такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Державна програма авіаційної безпеки цивільної авіації;

Конвенція про міжнародну організацію цивільної авіації (Чикаго, 1944) та додаток 17 "Безпека. Захист міжнародної цивільної авіації від актів незаконного втручання";

Керівництво з безпеки для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання ( 6-те видання, 1997);

Док 30 (частина 2 "Безпека. Політика країн-членів Європейської конференції цивільної авіації");

Класифікатор професій (ДК 003-95), затверджений наказом Держстандарту України від 27.07.95 N 257 (із змінами та доповненнями).

Терміни та скорочення в цій Програмі вживаються в такому значенні:

3.1. Терміни

авіаційна безпека - комплекс заходів, а також людські та матеріальні ресурси, призначені для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання в її діяльність;

авіаційне підприємство - авіатранспортне підприємство, яке пропонує або експлуатує повітряне сполучення;

аеропорт - комплекс споруд, що призначений для приймання/відправлення повітряних суден, обслуговування повітряних перевезень, проведення авіаційних робіт і має для цього аеродром, аеровокзал, інші наземні споруди та необхідне обладнання;

акт незаконного втручання - це:

насильство стосовно особи, яка перебуває на борту повітряного судна під час польоту, якщо такі дії можуть загрожувати безпеці цього повітряного судна;

руйнування повітряного судна, яке перебуває в експлуатації, або його пошкодження, яке може вивести судно з ладу або загрожує його безпеці під час польоту;

розміщення або спроби розміщення у повітряному судні, яке перебуває в експлуатації, пристрою або речовини, що можуть його зруйнувати або призвести до пошкодження, яке загрожує безпеці повітряного судна під час польоту;

руйнування або пошкодження об'єктів аеронавігаційного забезпечення чи втручання в їх експлуатацію, якщо будь-яка зазначена дія загрожує безпеці повітряного судна під час польоту;

повідомлення свідомо неправдивих відомостей, що можуть спричинити загрозу безпеці повітряного судна під час польоту;

незаконне та навмисне використання пристрою, речовини або зброї:

для здійснення акту насильства стосовно особи в аеропорту, на аеродромі, що завдає або може завдати шкоди її здоров'ю чи заподіяти смерть;

для руйнування або серйозного пошкодження обладнання чи споруд аеропорту, аеродрому, його служб і розташованих в аеропорту, на аеродромі повітряних суден;

для загрози безпеці польотів в аеропорту, на аеродромі;

багаж - речі пасажирів, членів екіпажу що перевозяться на борту повітряного судна за угодою з експлуатантом;

бортові припаси - предмети, що надаються експлуатантом для використання або продажу на борту повітряного судна під час польоту, у тому числі продукти харчування;

вантаж - майно, крім бортових припасів та багажу, що перевозяться на борту повітряного судна;

експлуатант - юридична особа, що експлуатує повітряні судна чи пропонує свої послуги в цій галузі;

загроза вибуху - загроза, повідомлення про яку надійшла анонімно або іншими каналами і яка містить правдиву чи неправдиву інформацію про те, що безпеці повітряного судна в польоті або на землі, в аеропорту, засобу цивільної авіації чи особі може загрожувати вибух від застосування вибухової речовини чи інших предметів або пристроїв;

зворотні дії - визначенні стандартами, нормами, правилами заходи, що здійснюються для запобігання та/або врегулювання кризової ситуації, припинення акту незаконного втручання, іншого протиправного посягання на нормальну, регулярну, безпечну діяльність цивільної авіації;

зона обмеженого доступу - зона аеропорту, споруди та засоби, доступ до яких обмежений або контролюється з метою забезпечення авіаційної безпеки та безпеки польотів;

керівник авіапідприємства - особа, на яку покладено відповідні функції та обов'язки з керівництва авіаційним підприємством, забезпечення авіаційної безпеки та господарської діяльності;

контрольована зона - робоча площа авіапідприємства, аеропорту, прилегла до неї територія, а також розташовані поблизу них приміщення, доступ до яких контролюється;

контроль на безпеку - спеціальні заходи щодо запобігання внесенню в контрольовану зону та на борт повітряного судна зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання;

кризова ситуація - ситуація, яка склалася внаслідок вчинення протиправних і навмисних дій, пов'язаних з посяганням на нормальну, регулярну і безпечну діяльність цивільної авіації, що спричинили нещасні випадки з людьми, майнові збитки, акти незаконного втручання в діяльність цивільної авіації або які створили реальну загрозу настанню таких наслідків;

міжнародний аеропорт - аеропорт, визначений державою на її території для приймання і відправлення повітряних суден, що виконують міжнародні повітряні перевезення, в якому здійснюються митні, імміграційні, санітарні, карантинні стосовно тварин і рослин та інші процедури, передбачені законодавством;

спеціальні технічні засоби контролю - спеціальні пристрої, призначені для самостійного використання або використання як частини будь-якої системи для забезпечення захисту від актів незаконного втручання;

огляд - процедура контролю на безпеку із застосуванням технічних або інших засобів, призначена для виявлення зброї, вибухових речовин, предметів або пристроїв, що можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання;

повітряне судно - апарат, що підтримується в атмосфері за рахунок взаємодії з повітрям, виключаючи взаємодію з повітрям, відбитим від земної поверхні;

поштові відправлення - кореспонденція та інші речі, відправлені відповідно до законодавства;

програма авіаційної безпеки - заходи, що вживаються для захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання;

ручна поклажа - речі пасажира, які перебувають під час перевезення під його наглядом;

сертифікація персоналу - підтвердження відповідності персоналу кваліфікаційним вимогам з питань авіаційної безпеки;

спеціальна перевірка (представників САБ) - перевірка ідентичності особи, його біографії щодо можливості представника виконувати посадові обов'язки в контрольованих зонах або зонах обмеженого доступу авіапідприємств без супроводу;

стерильна зона - зона між пунктом контролю на безпеку і повітряним судном, доступ до якої контролюється;

фізичний контроль - процедура проведення контролю на безпеку уповноваженими особами шляхом фізичного огляду ручної поклажі та багажу без використання технічних засобів контролю на безпеку;

член екіпажу - особа, призначена експлуатантом для виконання визначених обов'язків на борту повітряного судна протягом часу польоту.

3.2. Скорочення

АБ - авіаційна безпека;

АНВ - акт незаконного втручання;

ПС - повітряне судно;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

ЄКЦА - Європейська конференція цивільної авіації;

САБ - служба авіаційної безпеки;

СЕП - стандартна експлуатаційна процедура;

СТЗК - спеціальні технічні засоби контролю;

ТУМР - типові учбово-методичні рекомендації;

УАБ - управління авіаційної безпеки;

ЦА - цивільна авіація.

4.1. Обов'язковість підготовки та навчання персоналу САБ, а також іншого персоналу, діяльність якого пов'язана із забезпеченням АБ.

4.2. Визначення мети підготовки персоналу з АБ, враховуючи Стандарти і Рекомендовану практику ІКАО та ЄКЦА з авіаційної безпеки.

4.3. Обов'язковий підбір сертифікованих співробітників САБ, які за певними рисами підходять для проходження навчання в якості інструкторів з АБ.

4.4. Постійність навчання, включаючи первинну підготовку і підвищення кваліфікації.

4.5. Використання сучасних методів та технічних засобів у процесі навчання.

4.6. Регулярність підготовки/перепідготовки - один раз на 2 роки для керівного складу авіапідприємств та персоналу, які здійснює контроль на безпеку, і 3 роки - для інших категорій.

З метою забезпечення послідовного підходу до реалізації завдань навчання необхідно:

5.1. Визначити такі категорії авіаперсоналу, які повинні проходити регулярну підготовку в галузі АБ, зокрема:

1) авіаційний персонал служб авіаційної безпеки:

- вищий керівний склад (заступники директора авіапідприємств, авіакомпаній, аеропортів, організацій та навчальних закладів з питань АБ тощо);

- керівники середньої ланки (керівники служб авіаційної безпеки, керівники структурних підрозділів, начальники змін служб АБ, інспектори, інструктори, начальники ВОХОР, заступники начальника ВОХОР, начальники варти ВОХОР тощо);

- основний (рядовий) склад САБ, що виконує:

а) контроль на безпеку пасажирів, членів екіпажу ПС, ручної кладі та багажу;

б) контроль на безпеку вантажу та бортприпасів;

в) патрулювання, охорону ПС та об'єктів ЦА;

г) контроль доступу до контрольованих зон аеропортів;

ґ) обов'язки водія автомобіля САБ тощо;

2) авіаційний персонал, що має відношення до авіаційної безпеки:

- керівний склад авіапідприємств, аеропортів, авіакомпаній, організацій та навчальних закладів цивільної авіації України;

- члени льотних екіпажів;

- бортпровідники;

- працівники інженерної служби ( керівники інженерних служб, начальники змін, інженери, техніки, водії тощо);

- працівники служби пасажирських перевезень ( керівник, агент тощо);

- працівники служби вантажних перевезень (керівник, агент тощо);

- працівники цеху бортового харчування (керівник, начальник зміни, водій тощо);

- персонал з обслуговування пасажирів категорії VIP та залів офіційних делегацій в аеропортах;

3) інші категорії персоналу авіапідприємств, які не мають безпосереднього відношення до АБ, але повинні бути ознайомленні з заходами безпеки тому, що виконують свої посадові обов'язки в зонах обмеженого доступу. Перелік посад з метою забезпечення АБ визначається Укравіатрансом за погодженням з керівництвом авіапідприємств.

5.2. Заняття з авіаційної безпеки проводити окремо, у складі навчальних груп, у залежності від категорії працівників та їх посадового положення.

5.3. Для підтримки професійного рівня спеціалістів САБ вони направляються на курси підвищення кваліфікації відповідно до встановленої періодичності навчання.

5.4. Здійснювати підготовку в сертифікованому Укравіатрансом навчальному закладі (центрі) з підготовки спеціалістів у галузі авіаційної безпеки у встановленому порядку.

5.5. Під час проведення занять з авіаційної безпеки проводиться перевірка засвоєння слухачами навчального матеріалу.

5.6. Навчання персоналу повинно носити конкретний характер і бути спрямовано на отримання слухачами знань, необхідних для належного виконання своїх посадових обов'язків за функціональним напрямком.

5.7. Здійснювати якісну підготовку тільки кваліфікованими (бажано вищої кваліфікації) викладачами, які мають практичні навички та свідоцтво інструктора.

5.8. Для організації спеціальних курсів УАБ Укравіатрансу складати план-графік на два календарних роки і надсилати його до авіапідприємств з метою формування навчальних груп відповідно до плану підготовки працівників з питань АБ. На підставі плану-графіка навчальні заклади (центри) складають план підготовки, який затверджується керівником УАБ Укравіатрансу. План повинен містити назву курсів, дату та час їх проведення, а також прізвища викладачів (інструкторів), які можуть залучатися для проведення занять і мають для цього відповідне свідоцтво інструктора з АБ, що підтверджує професійний рівень інструктора.

У кожному авіапідприємстві мати власний, затверджений керівником, дворічний план навчання спеціалістів за конкретними програмами з АБ та передбачити для цього відповідну статтю витрат.

5.9. Використовувати в навчальному процесі сучасні технічні засоби та методи навчання. Заняття належить проводити в спеціально обладнаних для цього приміщеннях.

5.10. Під час підготовки навчального матеріалу керуватися документами ІКАО/ЄКЦА, положеннями Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, а також іншими нормативно-правовими актами з питань АБ.

5.11. Вперше призначеним до штату САБ спеціалістам авіапідприємств проходити курси базової підготовки для отримання відповідного свідоцтва, а потім - курси підвищення кваліфікації через певні періоди (не менш ніж 1 раз на 3 роки) або по закінченні терміну дії свідоцтва, а також у разі необхідності перепідготовки спеціалістів.

5.12. Адміністрація навчальних закладів здійснює облік видачі слухачам відповідних свідоцтв.

6.1. З метою направлення на навчання для роботи в службі авіаційної безпеки підбираються кандидати, які відповідають таким основним вимогам:

- наявність громадянства України;

- спроможність за станом здоров'я до практичної роботи (бажано проходження військової служби в частинах Міністерства оборони України, Прикордонних військ України, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України). Особливу увагу під час відбору необхідно приділяти стану зору, розрізненню кольорів, слуху, мові та здатності розрізняти запахи;

- досягнення 18-річного віку під час приймання на роботу до авіапідприємства;

- наявність середньої освіти.

6.2. Попередні перевірки, в тому числі спеціальні, при прийманні на роботу є обов'язковими з метою визначення, чи має кандидат необхідні якості для виконання обов'язків у галузі АБ.

У кожному разі кандидати повинні заповнити відповідну форму з вичерпними даними про їх освіту, рівень підготовки, роботу за останні 5 років.

Кандидати повинні бути опитані уповноваженим представником керівного складу САБ, спеціально підготовленим для цієї роботи.

Після опитування надається письмове підтвердження, що надана інформація про освіту, сімейний стан кандидата тощо є повною і в ній немає даних, які б суперечили роботі цієї особи в САБ.

Обов'язково робиться спеціальний запит до правоохоронних органів.

Рішення про приймання на роботу кандидата з урахуванням всіх якостей та критеріїв приймається керівником авіапідприємства (організації).

Авіапідприємства згідно з встановленим порядком подають до базового навчального закладу дані на кандидатів та після погодження з УАБ Укравіатрансу направляють їх на навчання.

7.1. Викладачам слід пам'ятати, що слухачі володіють неоднаковими здібностями щодо засвоєння інформації, і тому необхідно проявляти терпіння до тих, хто прогресує не так швидко, як інші. З такими слухачами слід по закінченні занять працювати додатково.

7.2. З метою якісного проведення занять та повного засвоєння слухачами навчального матеріалу викладачам рекомендується:

- планувати кожне заняття заздалегідь (рекомендовано за два тижні) та переглядати плани попередніх занять, перш ніж користуватися ними;

- підготувати для проведення занять технічну та навчально-методичну базу. Кожен раз мати перед собою матеріали для лекційних та практичних занять;

- кожне заняття повинно завершуватися підбиттям підсумків з тільки що пройденої теми, а також коротким ознайомленням з матеріалом теми наступного заняття.

Базові вимоги до змісту програм базуються на навчально-методичних розробках, що рекомендовані як для проведення курсів ІКАО (додаток 1), так і національних курсів (додаток 2), та орієнтовані на працівників САБ та інший авіаційний персонал, який причетній до АБ.

8.1. Базова підготовка персоналу САБ аеропорту

(тривалість курсу - 12 робочих днів)

Мета даного курсу, за яким іде не менше шести місяців стажування на місцях під керівництвом кваліфікованого спеціаліста в галузі авіаційної безпеки, полягає в базовій підготовці фахівців з авіаційної безпеки в аеропорту щодо їхнього вміння виконувати певні завдання згідно з вимогами існуючої нормативно-правової бази.

У процесі вивчення курсу слухачі знайомляться з метою, структурою і методикою навчання, відповідною нормативною базою, роботою в аеропорту, контролем доступу до контрольованої зони аеропорту, виявленням зброї, вибухових пристроїв та інших заборонених до провозу предметів, системою врегулювання кризових ситуацій в аеропорту, а також заходами з патрулювання і охорони важливих об'єктів аеропорту, контролю на безпеку пасажирів, багажу, в тому числі спеціальними технічними засобами контролю, забезпеченням безпеки в стерильній зоні аеропорту, супроводом осіб і вантажів в контрольованій зоні аеропорту, захистом повітряного судна на стоянці.

Після закінчення курсу співробітники служби безпеки повинні вміти:

- працювати і пересуватися на території аеропорту, забезпечуючи безпеку;

- підтримувати надійний зв'язок в межах САБ і співробітничати з іншими службами аеропорту;

- контролювати переміщення осіб і транспортних засобів;

- охороняти і патрулювати в аеропорту вразливі зони, засоби і повітряні судна;

- виявляти зброю і вибухові/запальні пристрої;

- доглядати пасажирів і їхній багаж;

- супроводжувати осіб і вантажі;

- діяти в умовах кризової ситуації в аеропорту.

8.2. Вищий керівний склад аеропорту

(тривалість курсу - 9 робочих днів)

Мета даного курсу - навчити вищий керівний склад аеропорту планувати, координувати і здійснювати заходи стосовно забезпечення безпеки в аеропорту відповідно до вимог існуючої нормативно-правової бази.

У процесі вивчення курсу слухачі знайомляться з метою, структурою і методикою навчання, міжнародними і національними нормативно-правовими документами, управлінням службою безпеки аеропорту, фінансовими, людськими, матеріальними ресурсами, набором і підготовкою кадрів, СЕП, а також плануванням заходів на випадок непередбачених або кризових ситуацій, керівництвом зворотними діями при загрозі авіаційній безпеці.

Після завершення курсу слухачі повинні вміти:

- обґрунтовувати необхідність виконання стандартів та рекомендованої практики ІКАО і національних документів з авіаційної безпеки;

- застосовувати основні методи керування в галузі авіаційної безпеки і роз'яснювати роль керівника служби авіаційної безпеки;

- забезпечувати планування, розвиток і організацію людських, фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективної роботи підрозділу авіаційної безпеки;

- надавати консультації в розробці та оновленні курсів і СЕП;

- відпрацьовувати з персоналом служби безпеки превентивні заходи захисту;

- надавати консультації в розробці заходів на випадок кризових ситуацій в аеропорту і керувати діями щодо захисту повітряних суден, споруд та об'єктів аеропорту;

- керувати роботою групи при загрозі діяльності цивільної авіації;

- надавати консультації у розробці і здійсненні програми підбору і підготовки персоналу служби безпеки аеропорту та інших співробітників, що працюють в аеропорту.

8.3. Середній керівний склад САБ аеропорту

(тривалість курсу - 9 робочих днів)

Мета даного курсу полягає в навчанні призначених співробітників авіаційної безпеки аеропорту контролювати виконання попередніх заходів захисту від актів незаконного втручання відповідно до затвердженої програми з авіаційної безпеки.

У процесі вивчення курсу слухачі знайомляться з метою, структурою і методикою навчання, керівництвом службою безпеки аеропорту, стандартними процедурами контролю на безпеку пасажирів і багажу, забезпеченням ефективності використання СТЗК, розкладом чергувань підрозділу авіаційної безпеки, їх дислокацією та постановкою завдань, а також керівництвом оперативними діями, контролем відповідності СЕП при спостереженні і догляді пасажирів, оцінкою діяльності співробітників авіаційної безпеки, відповідними заходами безпеки при інцидентах та контролем за ними.

По закінченні курсу відібраний керівний персонал повинен уміти:

- керувати діями підлеглих відповідно до програм з авіаційної безпеки в аеропорту (авіапідприємстві);

- організувати необхідні відповідні превентивні заходи в кризових ситуаціях;

- контролювати виконання СЕП з авіаційної безпеки;

- контролювати виконання заходів контролю на безпеку пасажирів і багажу відповідно до затверджених СЕП;

- контролювати виконання співробітниками функціональних обов'язків і, при необхідності, здійснювати перепідготовку співробітників на робочому місці;

- обґрунтовувати дії і виробляти практичні навички в підлеглих;

- забезпечувати підбір і розстановку кадрів;

- забезпечувати підготовку доповідей про інциденти та акти незаконного втручання та звітність роботи;

- розвивати і підтримувати службові зв'язки з іншими відомствами й організаціями.

8.4. Організація дій у кризовій ситуації

(тривалість курсу - 8 робочих днів)

Мета даного курсу - навчити керівний персонал розробляти плани та здійснювати практичні заходи при виникненні кризових ситуацій.

У процесі вивчення курсу слухачі знайомляться з метою, структурою і методикою навчання, концепцією врегулювання кризових ситуацій, складом групи керівництва та планом дій у кризовій ситуації, роботою оперативного центру керування діями, проведенням перевірок і тренувань.

По закінченні курсу слухачі повинні вміти:

- обґрунтовувати необхідність планування організації дій у кризовій ситуації;

- визначати основні елементи плану організації дій у кризовій ситуації;

- обґрунтовувати склад і функції членів групи керівництва організацією та діями у кризовій ситуації;

- визначити, які засоби та обладнання необхідні для забезпечення планових дій в умовах кризової ситуації;

- здійснювати проведення практичних тренувань для забезпечення дій у кризових ситуаціях на рівні сучасних вимог.

8.5. Інструктори з авіаційної безпеки

(тривалість курсу - 6 робочих днів)

Мета даного курсу полягає в навчанні персоналу, призначеного з числа досвідчених співробітників служб авіаційної безпеки, умінню організовувати спеціалізовані курси з підготовки фахівців у галузі авіаційної безпеки, використовуючи для цього заздалегідь підготовлені методичні матеріали рекомендовані ІКАО та навчальні методичні розробки, підготовлені на базі національних нормативних документів з авіаційної безпеки.

У процесі вивчення курсу слухачі знайомляться з метою, структурою і методикою навчання, задачами інструктора з авіаційної безпеки, а також ТУМР 123/Базовий, принципами розробки, навчання і викладання курсу, його організацією, підготовкою приміщень і обладнання, викладом навчальних матеріалів, оцінкою роботи.

Після закінчення курсу слухачі повинні вміти:

- навчати авіаційних фахівців з питань авіаційної безпеки, застосовуючи сучасні принципи викладання;

- організовано проводити курси, застосовуючи рекомендовані та затверджені навчальні матеріали;

- вибирати, готувати і використовувати необхідні навчальні посібники;

- розробляти навчальні завдання і тести та вносити в них зміни для приведення їх у відповідність до національних та міжнародних стандартів;

- вибирати і вміло застосовувати сучасні методи викладання.

8.6. Контроль на безпеку пасажирів та багажу

(тривалість курсу - 9 робочих днів)

Мета даного курсу полягає в навчанні призначеного персоналу здійснювати контроль на безпеку льотних екіпажів, пасажирів, їх ручної кладі та багажу, а також застосуванню превентивних заходів безпеки відповідно до затверджених програм з авіаційної безпеки.