З метою подальшого розвитку і вдосконалення судово-медичної служби України, а також для введення в практику бюро судово-медичної експертизи нормативних документів, що регламентуватимуть судово-медичну діяльність,

1. Затвердити:

1.1.Інструкцію про проведення судово-медичної експертизи.

1.2. Положення про бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканського бюро (Автономної Республіки Крим).

1.3. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

1.4. Правила проведення судово-медичної експертизи (дослідження) трупів в бюро судово-медичної експертизи.

1.5. Правила проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи.

1.6. Правила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи.

1.7. Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної гістології бюро судово-медичної експертизи.

1.8. Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи.

1.9. Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної криміналістики бюро судово-медичної експертизи (додаються).

1.10. Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної токсикології бюро судово-медичної експертизи.

1.11. Правила проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної цитології бюро судово-медичної експертизи.

1.12. Положення про начальника бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканського бюро (Автономної Республіки Крим).

1.13. Положення про завідуючого відділом бюро судово-медичної експертизи.

1.14. Положення про завідуючого відділенням бюро судово-медичної експертизи.

1.15. Положення про судово-медичного експерта.

1.16. Положення про методичну (консультативну) раду бюро судово-медичної експертизи.

1.17. Положення про Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.

1.18. Положення про Головного судово-медичного експерта Міністерства охорони здоров'я України.

1.19. Положення про заступника начальника Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.

1.20. Положення про організаційно-методичний відділ Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України.

1.21. Штатні нормативи медичного персоналу структурних підрозділів бюро судово-медичної експертизи.

2. Начальнику Головного управління організації медичної допомоги та медичного страхування ( А.М.Морозов) не рідше одного разу на рік розглядати стан судово-медичної служби з метою визначення основних проблем у її розвитку та усунення недоліків в роботі і при потребі виносити ці питання на колегію Міністерства.

3. Пропонувати керівникам управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим:

3.1. Розглянути у другому півріччі 1995 року на колегіях та медичних радах стан судово-медичної служби і розробити заходи щодо її подальшого розвитку та удосконалення;

3.2. Організувати роботу бюро судово-медичної експертизи у суворій відповідності з нормативними документами, затвердженими даним наказом;

3.3. Вжити заходів щодо забезпечення закладів судово-медичної експертизи; насамперед районної і міжрайонної ланки, необхідним для проведення усіх видів судово-медичних експертиз і досліджень приміщення, трупосховищем з холодильними установками, і регулярного їх ремонту;

3.4. Забезпечувати бюро судово-медичної експертизи автотранспортом за нормами, встановленими відповідними наказами МОЗ України.

3.5. З метою удосконалення лікувально-діагностичного процесу систематично проводити клінічні та клініко-анатомічні конференції з залученням до їх роботи судово-медичних експертів, у впровадженні яких знаходились експертизи, де були виявлені дефекти надання медичної допомоги населенню.

4. Вважати такими, що не застосовуються на території України, накази МОС СРСР від 10 квітня 1962 р. N 166 "Про заходи поліпшення судово-медичної експертизи в СРСР" (усі розділи, за винятком додатків 5 і 7); від 21 липня 1978 р. N 694 "Про затвердження Інструкції до проведення судово-медичної експертизи, положення про бюро судово-медичної експертизи та інших нормативних актів по судово-медичній експертизі"; від 9 липня 1991 р. "Про введення в практику Правил судово-медичної експертизи трупів"; від 11 грудня 1978 р. N 1208 "Про введення в практику загальносоюзних Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, а також Правила судово-медичної акушерсько-гінекологічної експертизи, затверджені МОЗ СРСР 7 січня 1966 р., "Правила судово-медичної експертизи статевих станів чоловіків, затверджені МОЗ СРСР 18 жовтня 1968 р., Інструкція про роботу судово-медичних експертних комісій.

1. Загальна частина

1.1. Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів (надалі-експертиза) у відділенні судово-медичної криміналістики (надалі-відділення), а також судово-медична експертиза на підприємницьких засадах проводиться згідно з Законом України "Про судову експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, даними Правилами та затвердженими нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України.

1.2. Експертизи у відділенні проводяться з метою визначення знарядь травми, їх диференціації та ідентифікації на підставі вивчення ушкоджень на тілі, одязі, взутті потерпілого. Крім цього, експертизи виконуються з метою ототожнення особи, визначення природи та елементного складу мікрооб'єктів, слідів, накладень, реконструкції ситуації, в якій були нанесені ушкодження.

1.3. Для досягнення мети використовуються знання в галузі медичної криміналістики та застосовуються спеціальні лабораторні методи дослідження (антропологічні, біофізичні, технічні, фотографічні, рентгенівські, спектральні, математичні, комп'ютерні тощо).

1.4. Експертиза у відділенні проводиться на підставі постанови особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, чи за ухвалою суду, а також за направленням судово-медичних експертів інших структурних підрозділів бюро, які проводять експертизу у справі.

1.5. Виконувати експертизи у відділенні можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної криміналістики.

До експертної роботи у відділенні також допускаються працівники бюро, які не мають вищої медичної освіти, але є фахівцями інших галузей знань (фізики тощо).

1.6. Речові докази та документи до них приймаються у відділенні завідуючим або особою, що його замінює, лише за наявності на цих документах резолюції начальника бюро або його заступника.

1.7. Речові докази та документи до них реєструються у журналі реєстрації експертиз (досліджень), речових доказів (об'єктів досліджень) та документів у відділенні (надалі - журнал реєстрації) завідуючим відділенням або іншим працівником відділення, якому це доручено.

1.8. Журнал реєстрації з пронумерованими та прошнурованими аркушами скріплюється печаткою бюро і підписується начальником бюро. Після закінчення журнал зберігається в архіві бюро протягом 25 років.

1.9. До журналу заносяться такі відомості:

1.9.1. Порядковий за відділенням номер експертизи;

1.9.2. Дата надходження у відділення речових доказів та документів до них;

1.9.3. Найменування установи та прізвище особи, яка призначила експертизу;

1.9.4. Прізвище, ім'я та по батькові потерпілих і обвинувачених, номер акта розтину трупа;

1.9.5. Перелік надісланих речових доказів та об'єктів дослідження;

1.9.6. Мета проведення експертизи;

1.9.7. Стислі обставини справи;

1.9.8. Прізвище експерта (експертів), якому (яким) доручено проведення експертизи, і його (їх) підпис (підписи);

1.9.9. Дата початку та закінчення експертизи;

1.9.10. Стислі результати експертизи;

1.9.11. Розписка особи, яка одержала висновок експерта чи акт судово-медичного дослідження з зазначенням дати отримання і повним переліком матеріалів і речових доказів, що повертаються.

1.9.12. Примітка.

1.10. Дозволяється ведення журналу реєстрації на електронно-обчислювальній машині (ЕОМ) з обов'язковим поквартальним дублюванням занесених даних на зовнішній магнітний носій (магнітні диски, стрічку та ін.).

1.11. Судово-медичний експерт відділення (надалі-експерт) для проведення експертизи приймає речові докази і документи до них від завідуючого відділенням під розписку в журналі реєстрації.

1.12. Хід проведення експертизи фіксується в робочому журналі, який веде кожен експерт. Журнал з пронумерованими та прошнурованими аркушами скріплюється печаткою бюро і підписується начальником бюро. Після закінчення журнал зберігається в архіві бюро протягом 10 років.

1.13. У робочий журнал заносяться умови проведення кожного етапу виконуваного дослідження, дається опис методів та методик, що використовувались, одержані результати. Запис у робочому журналі є підставою для оформлення висновку експерта (акта судово-медичного дослідження).

Допускається комп'ютерний варіант робочого журналу з використанням текстових процесорів. У кінці року занесені в комп'ютер дані треба переписувати на магнітні носії і передавати для зберігання в архів бюро.

1.14. При виконанні експертизи експерт повинен вирішувати питання за профілем роботи відділення та в межах своєї компетенції.

При наявності на речових доказах біологічного походження (кістки, клапті шкіри тощо) ушкоджень (переломи, рани, садна тощо), що не потребують використання криміналістичних чи спеціальних лабораторних досліджень для діагностики їх кількості, механізму утворення, встановлення загальних ознак знаряддя травми (довжини та ширини клинка, наявність обушка ножа, форми обуха сокири, бойка молотка тощо), їх дослідження у відділенні не проводиться.

Якщо в постанові про призначення експертизи містяться питання, що не відповідають профілю відділення, для вирішення цих питань експертиза чи певна її частина проводиться у відповідному підрозділі бюро.

1.15. Експертиза у відділенні може проводитись на підставі постанови про призначення експертизи у іншому підрозділі бюро у випадку, якщо відповіді на деякі з поставлених питань є компетенцією судово-медичного експерта-криміналіста. При цьому він дає відповідь лише на запитання з профілю роботи відділення.

Якщо для вирішення питань постанови крім медичних потрібні знання з інших галузей науки (криміналістики, автосправи, авіації, фізики тощо), експерт повинен сповістити про це особу, яка призначила експертизу, і клопотатися про призначення комплексної експертизи чи розподіл поставлених питань з метою проведення фахівцями різних галузей знань самостійних експертиз.

1.16. При надходженні в процесі виконання експертизи додаткових матеріалів справи, речових доказів тощо і виникненні в зв'язку з цим у особи, яка призначила експертизу, нових питань, вони повинні вирішуватися в ході проведення основної експертизи.

Якщо згадані матеріали надійшли після закінчення експертизи, вони досліджуються окремо і оформлюються як додаткова експертиза.

1.17. Речові докази, крім зброї, що надійшли у відділення, зберігаються в спеціальних металевих шафах, які повинні надійно зачинятися і опечатуватися печаткою відділення. Матеріали справ, вогнепальна та холодна зброя зберігаються в металевих сейфах, що також повинні надійно зачинятися і опечатуватися печаткою відділення.

1.18. При отриманні речових доказів експерт ретельно оглядає упаковку кожного предмета, робить запис про її характер (пакунок, ящик тощо), розміри, наявність підписів, штампів, печаток, їх стан (цілі чи пошкоджені), наявність дефектів упаковки з урахуванням можливості витягання речових доказів без пошкодження печаток та упаковки.

1.19. У разі пошкодження та (чи) незадовільної упаковки речових доказів складється акт у двох примірниках, які підписуються трьома працівниками відділення (лабораторії, бюро). Один (перший) примірник акта надсилається особі, яка призначила експертизу, другий - залишається в бюро.

1.20. Після розпакування речових доказів експерт звіряє характер і їх кількість з переліком в документі про призначення експертизи, а при наявності такого переліку на упаковці - з даним переліком.

При розбіжності характеру і кількості речових доказів з їх переліком у документі про призначення експертизи або на упаковці, складається акт, за умовами та у кількості, що згадані у п. 1.19.

1.21. Експерт у роботі якого перебуває експертиза, несе відповідальність за збереження документів експертизи та речових доказів згідно з чинним законодавством.

1.22. Термін виконання експертизи не повинен перевищувати одного місяця від дня одержання всіх необхідних для її проведення матеріалів.

При відсутності будь-яких матеріалів, що необхідні для проведення експертизи, завідуючий відділенням не пізніше як у триденний термін від дня надходження експертизи у відділення чи експерт не пізніше ніж у триденний термін від дня отримання експертизи для виконання повинні запитати ці матеріали у особи, яка призначила експертизу.

У випадках перевищення місячного терміну виконання експертизи він повинен дати усне роз'яснення причин затримки начальнику бюро і направити про це письмове повідомлення особі, яка призначила експертизу.

1.23. Дослідження, що виконуються у відділенні, оформляються документом, що має назву висновок експерта (акт судово-медичного дослідження), якому надається порядковий номер відповідно до номера у журналі реєстрації і який складається не менш як у двох примірниках. Один (перший) примірник надсилається особі, яка призначила експертизу, другий - залишається у архіві бюро, де зберігається протягом 25 років.