1.1. Судово-медичні експертизи (обстеження) з приводу статевих станів (надалі - експертиза) у відділах судово-медичного обстеження потерпілих, обвинувачених та інших осіб, у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів та республіканського бюро (Автономної Республіки Крим), а також у судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України (надалі - відділ), а також на підприємницьких засадах проводяться згідно з Законом України "Про судову експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, цими Правилами та нормативними документами Міністерства охорони здоров'я України (надалі - МОЗ).

1.2. Залежно від характеру, експертизи у відділі проводяться згідно з постановою або письмовим відношенням особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.

У виняткових випадках для своєчасного вилучення зразків для лабораторного дослідження допускається проведення обстеження за заявою потерпілих, а також за заявою батьків або законних представників неповнолітніх. Про проведення такого обстеження судово-медичний експерт повинен негайно інформувати органи слідства (дізнання).

1.3. Експертиза у відділі проводиться з приводу:

- для осіб жіночої статі:

а) статевої зрілості;

б) порушення цілості дівочої пліви;

в) характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні насильницького статевого акту;

г) характеру, механізму виникнення ушкоджень та змін при скоєнні розбещених дій;

д) здатності до статевих зносин та запліднення;

є) вагітності та пологів, що були;

ж) зв'язку припинення вагітності з травмою;

з) штучного припинення вагітності;

и) статевої приналежності;

і) стану статевих органів у випадках встановлення ступеня стійкої втрати працездатності або здатності до фізичної праці;

- для осіб чоловічої статі:

ї) здатності до статевих зносин;

й) здатності до запліднення;

к) статевої зрілості;

л) венеричного захворювання;

м) ознак, які можуть свідчити про скоєння акту мужолозтва;

н) ознак, які можуть бути використані при встановленні факту згвалтування;

о) статевої приналежності.

1.4. Для досягнення мети використовують знання у галузі судової медицини та інших медичних спеціальностей, застосовують спеціальні лабораторні методи дослідження (судово-імунологічні, судово-цитологічні, клінічні тощо) і, у разі необхідності, вивчають медичну документацію, матеріали кримінальних і цивільних справ.

1.5. Залежно від питань, які поставлені на вирішення експертизи, вона проводиться судово-медичним експертом (надалі - експерт) одноособово або з залученням фахівців інших медичних спеціальностей: акушера-гінеколога, венеролога, сексопатолога, уролога, неонатолога тощо.

1.6. Експертизи, які супроводжуються оглядом потерпілих (обвинувачених) і (або) вилученням матеріалів для лабораторного дослідження, повинні проводитися у світлому теплому приміщенні, як правило, при звичайному денному освітленні. В окремих термінових випадках допускається проведення експертизи при достатньому штучному освітленні.

Дослідження статевих органів обстежуваної проводиться на гінекологічному кріслі.

1.7. У всіх випадках проведення експертиз в обов'язковому порядку встановлюється особа обстежуваного(ої), як правило, шляхом перевірки паспорта або іншого документа з фотографією, що його заміняє. При відсутності вказаних документів особа обстежуваного(ої) може бути засвідчена представником слідчих органів (дізнання), для чого робиться відповідний запис у висновку експерта (акті). Експертиза осіб, які не досягли 16 років, проводиться при пред'явленні свідоцтва про народження, в присутності батьків або законних представників неповнолітніх, при їх відсутності - педагогів.

У виключних випадках, передбачених умовами, викладеними в абзаці 2 п.1.2, допускається проведення експертизи обстежуваного(ої) без пред'явлення паспорта або документів, що їх замінюють. У таких випадках робиться обов'язкове попереднє фотографування обстежуваного(ої).

1.8. Проведення експертизи осіб жіночої статі експертом-чоловіком повинно здійснюватись в присутності середнього медичного працівника.

1.9. При підозрі на наявність у обстежуваного(ої) венеричного захворювання або трихомоніаза експерт повинен направити його(її) у встановленому порядку на обстеження у шкірно-венерологічний диспансер з метою отримання письмового висновку.

1.10. Вилучення у ході виконання експертизи матеріалів (вміст зовнішнього вічка матки, піхви, човноподібної ямки тощо) для лабораторного дослідження проводиться тільки експертом. Належна упаковка цих матеріалів, опечатування пакетів і оформлення направлення здійснюється середнім медичним працівником у присутності і під наглядом експерта.

Експерт несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження вилучених у ході проведення експертизи матеріалів.

1.11. Направлення одягу, що знаходився на потерпілому(їй) під час події і на якому можуть бути сліди сперми, крові, а також волосся та інше, здійснюється особою, яка призначила експертизу.

У випадках, коли одяг не був попередньо вилучений, а експертиза проводилась при відсутності представника органу слідства (дізнання), експерт повинен негайно інформувати дану установу про необхідність вилучення одягу і направлення його на дослідження у судово-медичну лабораторію. Експерт також попереджує обстежуваного(у) про необхідність збереження одягу в незмінному стані.

1.12. Результати експертизи оформляються документом, який має назву "Висновок експерта (акт судово-медичного обстеження)", якому надається відповідний порядковий номер і який складається не менш як у двох примірниках.

1.13. Кожний висновок експерта (акт) повинен складатися з таких розділів:

1.13.1. Вступної частини, яка включає титульний лист, питання, поставлені на вирішення експертизи, і виклад обставин справи;

1.13.2. Описової частини;

1.13.3. Титульний лист цього документа заповнюється на бланку затвердженого МОЗ зразка у суворій відповідності з текстом.

1.15. Питання, що поставлені на вирішення експертизи, наводяться в редакції особи, яка призначила експертизу.

1.16. Обставини справи повинні містити:

1.16.1. Необхідні відомості з документа про призначення експертизи і детального опиту обстежуваного(ої);

1.16.2. Відомості з копії протоколу огляду місця події, а також історії хвороби, амбулаторної картки, якщо вони наявні, тощо;

1.16.3. Скарги обстежуваного(ої);

1.16.4. Спеціальний анамнез, в якому залежно від характеру випадку повинно бути вказано:

- для осіб жіночої статі:

а) час настання, характер і тривалість менструації, тривалість менструального циклу, дата першого дня останньої менструації;

б) початок статевого життя, у тому числі дата останніх статевих зносин;

в) вагітність, кількість, кінець кожної з них;

г) пологи, кількість, перебіг, кінець кожних з них, післяпологові захворювання;

д) перенесені операції і захворювання, у тому числі менінгіт, енцефаліт, сифіліс, туберкульоз тощо;

- для осіб чоловічої статі:

є) період статевого дозрівання, займання онанізмом, початок статевого життя;

ж) наявність шкідливих звичок - куріння, вживання алкоголю, наркотиків, снотворних тощо;

з) перенесені захворювання, у тому числі венеричні, психічні, туберкульоз, хвороби шлунково-кишкового тракту.

Зміст обставин справи зачитується обстежуваному(їй) і ним(ею) підписується. При експертизі неповнолітнього обставини справи підписуються особою, яка його супроводжує.

1.17. В описовій частині повинні міститися дані об'єктивного дослідження, які отримані еспертом в процесі виконання експертизи, усіх виявлених при цьому фактичних даних, використаних методик та приборів, перелік об'єктів, що були надіслані на лабораторне дослідження і результатів цих досліджень з вказівкою номера і дати отримання.

Послідовність викладення процесу експертизи обстежуваного(ої) визначається експертом залежно від особливості експертизи.

1.18. В описовій частині відбиваються:

1.18.1. Загальний фізичний розвиток обстежуваного(ої), у тому числі будова тіла, вгодованість, зріст, розміри окремих частин тіла тощо;

1.18.2. Вираженість розвитку вторинних статевих ознак, у тому числі у осіб жіночої статі - ступінь розвитку молочних залоз (розміри, форма, щільність, стан навколососкових кружальців і сосків, їх колір), відсутність або наявність виділень з них. Характер і ступінь оволосіння в пахових ділянках, на лобку і на великих статевих губах;

1.18.3. Стан зовнішніх статевих органів, правильність їх будови, наявність вад розвитку, крім того у осіб жіночої статі - особливості форми і розміру статевих губ і клітора, стан і колір слизової оболонки присінка піхви, стан зовнішнього отвору сечовивідного каналу, наявність виділень з піхви та їх характер, стан дівочої пліви: форма (кільцеподібна, напівмісячна тощо), висота (ширина), товщина, консистенція (м'ясиста, ущільнена), характер вільного краю (тонкий, товстий, зубчастий, гладкий, клаптиковий тощо), розмір (діаметр) і форма отвору (кругла, овальна, щілиноподібна), розтягненість пліви, при наявності кількох отворів - їх кількість і характер перетинок, наявність природніх виїмок - їх характер, колір, щільність країв, глибина, місце, симетричність розміщення, їх відношення до стовбів зморшок піхви, наявність, характер і розміщення ушкоджень, наявність і вираженість кільця скорочення;

1.18.4. Стан ділянки анального отвору;

1.18.5. Наявність ушкоджень на тілі, у тому числі і в ділянці статевих органів і анального отвору;

1.18.6. Результати лабораторних досліджень;

1.18.7. Дані консультацій фахівців.

1.19. Описова частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для неспеціалістів термінів.

При неможливості уникнути таких термінів їх зміст повинен бути пояснений.

1.20. Вступ і описова частина складають протокольну частину висновку експерта (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі та зазначені у вступній частині.

1.21. Підсумки (заключна частина) висновку експерта (акта) складаються згідно з поставленими запитаннями. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань документа про призначення експертизи. При цьому допускається поєднання близьких за змістом питань та зміни їх послідовності, не змінюючи формулювання самого питання.

1.22. При неможливості дати відповідь на будь-яке питання постанови (ухвали) причина цього обгрунтовується у підсумках (заключній частині).

1.23. Строк виконання експертизи не повинен перевищувати одного місяця.

Один (перший) примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше як через три дні після отримання експертом результатів всіх проведених лабораторних досліджень і підписання експертизи надсилається у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро.

При перевищенні експертом місячного строку виконання експертизи він повинен дати усне роз'яснення причин затримки начальнику бюро і направити письмове повідомлення особі, яка призначила експертизу.

1.24. У супровідному документі повинно бути зазначено:

1.24.1. Назва і номер експертного документа, що надсилається;

1.24.2. Прізвище, ім'я та по батькові, рік народження обстежуваного(ої);

1.24.3. Дата початку і закінчення експертизи;

1.24.4. Прізвище та ініціали експерта;

1.24.5. При наявності - матеріали справи, які повертаються, речові докази, медична документація та інші документи, які належать до даної експертизи.

2.1. Встановлення статевої зрілості осіб жіночої статі:

2.1.1. Експертиза встановлення статевої зрілості в Україні проводиться щодо осіб жіночої статі віком з 14 до 18 років при ранньому початку статевого життя, а також при обстеженні з приводу встановлення характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні насильницького статевого акту.

2.1.2. Під станом статевої зрілості слід розуміти закінчення формування жіночого організму, коли статеве життя, запліднення, вагітність, пологи та годування дитини є нормальною функцією і не призводять до розладу здоров'я.

2.1.3. При встановленні статевої зрілості в обов'язковому порядку враховується сукупність ознак розвитку організму обстежуваної:

а) загальний фізичний розвиток організму;

б) розвиток зовнішніх і внутрішніх статевих органів;

в) здатність до статевих зносин;

г) здатність до запліднення;

д) здатність до виношування плоду;

є) здатність до розродження (пологів);

ж) здатність до годування дитини.

2.1.4. При експертизі з встановлення статевої зрілості виконуються антропометричні виміри обстежуваної, а саме (у дужках вказані антропометричні дані, які свідчать про досягнення статевої зрілості):

а) маса;

б) зріст стоячи (не менш як 150 см) і сидячи (не менше як 80 см);

в) довжина тулуба (від УП шийного хребця до куприка 55-58 см);

г) окружність грудної клітки (у спокійному стані 78-80 см, на видиху 73-76 см);

д) окружність правого плеча на рівні середньої третини (30-31 см);

є) окружність правої гомілки у середній третині (40-41 см);

ж) ширина плечей;

з) розміри таза (відстань між вертлюгами - 29 см, між остями - 23 см, між гребінцями - 26 см, зовнішня кон'югата - 18 см).

Визначається кількість зубів на наявність зубів мудрості, зазначається початок менструації, характер менструального циклу.

Вираженість вторинних статевих ознак, розвиток молочних залоз, стан зовнішніх статевих органів описується відповідно до положень, які згадані в пунктах 1.18.1 і 1.18.3 цих Правил.

2.1.5. Дослідження внутрішніх статевих органів повинно проводитись за направленням експерта лікарем-гінекологом. При оцінці результатів цього дослідження потрібно враховувати форму шийки матки (в нормі циліндрична) і співвідношення її довжини з тілом матки (в нормі - тіло матки становить 2/3, а шийка матки - 1/3 всієї довжини матки). Конічна форма шийки матки і розмір її більше 1/3 довжини усієї матки свідчить про недорозвинення (інфантильність) матки.

2.1.6. У випадках раннього статевого дозрівання обстежуваної проводиться її огляд у лікаря-ендокринолога з метою виключення захворювань залоз внутрішньої секреції.

2.2. Встановлення порушення цілості дівочої пліви:

2.2.1. При експертизі встановлення цілості дівочої пліви проводиться опис зовнішніх статевих органів згідно з положеннями, наведеними у п.1.18.3 цих Правил.

2.2.2. У випадках виявлення ушкоджень дівочої пліви описується їх кількість, локалізація, форма і характер країв розривів (кровоточиві, такі, що гранулюються, рубцюються, вже зарубцювались), глибина розривів: досягають половини висоти (ширини) пліви, її основи, колір їх повернень, ущільненість країв розриву, наявність крововиливів у товщу пліви.

Точна локалізація природних виїмок, розривів та інших ушкоджень описується за колом входу в піхву, яке поділене на 12 рівних секторів згідно з циферблатом годинника.

2.2.3. Якщо у ході проведення даної експертизи була виявлена цілість дівочої пліви, то робиться позначка, чи не має вона будови, що припускає скоєння статевого акту без її порушення (розтягнутість, особливості будови - низька, у вигляді кайми, валика тощо), встановлюється розмір (діаметр) отвору, характер країв, а також зазначається наявність або відсутність кільця скорочення.

2.2.4. Крім досліджень дівочої пліви, звертається увага на стан великих і малих статевих губ, клітора, зовнішнього отвору сечовивідного каналу, стан вуздечки, човноподібної ямки, глибини і ширини входу в піхву, характер слизової оболонки присінка вагіни, наявність або відсутність запального процесу та інших хворбливих станів, характеру виділень із статевих органів.

2.2.5. При необхідності проводиться вилучення мазків вмісту піхви і зовнішнього вічка шийки матки для встановлення можливої наявності сперматозоїдів.

2.3. Встановлення характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні насильницького статевого акту (експертиза з приводу згвалтувань).

2.3.1. При експертизі з приводу насильницького статевого акту або спроби до нього проводиться опис зовнішніх статевих органів згідно з положеннями, зазначеними в п.1.18.3 цих Правил.

Встановлення цілості або порушення цілості дівочої пліви - згідно з положеннями, наведеними в пунктах 2.2.2 і 2.2.3, а також стан інших органів відповідно до п.2.2.4 цих Правил.

2.3.2. Якщо факт порушення цілості дівочої пліви встановлений, визначається давність порушень і можливий механізм його утворення.

2.3.3. При свіжих ушкодженнях дівочої пліви дослідження матки і придатків через піхву допускається лише після загоєння пліви, не раніше ніж через 10-12 днів після скоєння статевого акту.

2.3.4. Вилучення вмісту піхви для визначення наявності сперматозоїдів і статевої приналежності сперми проводиться в строки не більше як 7 діб з часу скоєння статевого акту стерильним марлевим тампоном із ділянки задніх і бічних склепінь.

Даним марлевим тампоном робляться мазки на предметних скельцях. Висушені за кімнатної температури предметні скельця, марлевий тампон, а також зразок чистої марлі від того самого клаптика упаковуються належним чином і надсилаються у встановленому порядку для дослідження у відділення судово-медичної імунології бюро.

2.3.5. У разі необхідності при проведенні експертизи у зв'язку із скоєнням насильницького статевого акту (згвалтування) виконується дослідження анального отвору обстежуваної. Звертається увага на форму (у вигляді невеликого заглиблення, широкої або втягнутої коронки), вираженість радіальних зморшок шкіри навколо анального отвору, колір слизової оболонки прямої кишки, наявність зяяння, тріщин, саден, ран.

При цьому, якщо обстежувана після зносин через анальний отвір не мала акту дефекації, необхідно взяти мазки з прямої кишки для встановлення наявності сперматозоїдів, яке проводиться марлевим тампоном з глибини три-п'ять сантиметрів прямої кишки шляхом обтирання її слизової оболонки. Вилученим тампоном роблять мазки на предметних скельцях. Тампон та скельця висушують за кімнатної температури і разом із зразками чистої марлі надсилають у встановленому порядку у відділення судово-медичної імунології бюро.

2.3.6. Якщо в процесі експертизи були знайдені будь-які тілесні ушкодження, при складанні підсумків визначають характер та механізм виникнення їх без зазначення, що вони скоєні, чи могли бути скоєні, при статевому акті.

2.4. Встановлення характеру механізму виникнення ушкоджень та змін при скоєнні розбещених дій:

2.4.1. Ознаки розбещених дій встановлюються при обстеженні осіб, які не досягли 16 років.

Такими ознаками є:

а) почервоніння слизової оболонки присінка піхви (слід вважати вірогідним при двократному з інтервалом 3-5 днів огляді для виключення неохайного утримування зовнішніх статевих органів, глистяних інвазій тощо);

б) надриви, розриви, крововиливи у товщу, по краях або в основу дівочої пліви;

в) тріщини, надриви, подряпини і крововиливи в ділянку малих статевих губ, клітора, зовнішнього отвору сечовивідного каналу;

г) різні ушкодження в ділянках лобка, промежини, анального отвору тощо.

2.4.2. Сукупність змін: зяяння статевої щілини, воронкоподібне заглиблення в ділянці промежини, атрофія шкіри в ділянці промежини, задньої спайки човноподібної ямки, що виникають при систематичних механічних діях (тиску) на дані ділянки, - слід оцінювати як такі, що могли утворитися при розбещених діях.

2.4.3. Для підтвердження здійснення розбещених дій з метою виявлення сперми на судово-імунологічне дослідження в залежності від категорії випадку направляються мазки з вмістом піхви, присінка піхви, сліди засохлої рідини, яка викликає підозру на сперму, з різних частин тіла, а також одяг обстежуваної.

2.4.4. При підозрі на скоєння розбещених дій через анальний отвір проводиться дослідження даної ділянки згідно з положеннями, викладеними в п.2.3.5 цих Правил.

При систематичних зносинах через анальний отвір можуть виникати такі зміни: воронкоподібна втягнутість, зяяння анального отвору, згладження зморшок в цій ділянці і в ділянці слизової оболонки прямої кишки, багряно-червоний колір слизової оболонки з синюшним відтінком, розслаблення сфінктерів, дряблуватість і в'ялість слизової оболонки прямої кишки, розширення її ампулярної частини та випадіння шарів слизової тощо. (При виявленні наведених змін треба виключати їх виникнення внаслідок розладу діяльності кишечника).

2.4.5. У разі необхідності обстежувана направляється на консультацію для виключення можливого зараження вненеричними захворюваннями, СНІДом або трихомоніазом.

2.5. Встановлення здатності до статевих зносин і до запліднення:

2.5.1. Експертиза даного виду проводиться комісійно у справах про припинення шлюбу у випадках, коли жінка, яка не здатна до запліднення, видає себе за матір чужої дитини, а також при встановленні ступеня тяжкості тілесного ушкодження при вирішенні питань про втрату здатності до відтворення.

При цьому експерт повинен з'ясувати:

а) при визначенні здатності до статевих зносин - чи немає у жінки дефектів і вад розвитку статевих органів або вагінізму;

б) при визначенні здатності до запліднення (з урахуванням віку та анатомофізіологічних особливостей) - чи немає у жінки гінекологічних захворювань (ендометриту, пухлин, неправильного положення матки тощо), гормональних порушень, хронічних інфекцій та інтоксикації, дії випромінювання та ін.

2.6. Встановлення вагітності та колишніх пологів:

2.6.1. Експертиза даного виду проводиться комісійно для вирішення питань:

а) наявність вагітності та її строків;

б) давність колишніх пологів або викидню;

в) характер перебігу вагітності та післяпологового періоду;

г) наявність захворювань (у тому числі статевих органів), здатних викликати переривання вагітності;

2.6.2. У висновку при можливості повинні міститися такі відомості:

а) строки (вік), коли почались регулярні місячні, їх тривалість, періодичність, характер (рясні, болючі, неболючі тощо);

б) строки (вік) початку статевого життя;

в) дата останніх статевих зносин;

г) дата першого дня останньої менструації;

д) стан молочних залоз, живота та його покриву;

є) опис зовнішніх статевих органів - стан статевої щілини (закрита, зяє), промежини (наявність розривів, їх давність, ступінь тощо), слизових оболонок, вуздечки губ, задньої спайки губ, дівочої пліви, входу у піхву (вузький, здатний до скорочення, широкий, зяючий), наявність або відсутність "ямки материнства" (ознака Снегірьова-Губарева), виділень;

ж) опис внутрішніх статевих органів (дослідження піхви) - стан піхви та її стінок (вузька, з вираженими зморшками, широка, з гладкими стінками), шийка матки (форма, розмір, щільність), зовнішнього вічка шийки матки (кругла, щілиноподібна, закрита, зяє), тіла матки (положення, розмір, консистенція, рухомість, чутливість), придатків, наявність і характер виділень;