Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та з метою здійснення нормативно-правового регулювання питань проведення класифікації та присвоєння класної кваліфікації авіаційному персоналу державної авіації України

1. Затвердити Інструкцію про класифікацію авіаційного персоналу державної авіації України, що додається.

2. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 04 січня 2005 року № 2 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення класифікації військових льотчиків і штурманів", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 січня 2005 року за № 73/10353.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція регулює питання класифікації авіаційного персоналу державної авіації України відповідно до його призначення та рівня фахової підготовки, визначає склад, права та обов’язки кваліфікаційних комісій державної авіації України, встановлює вимоги до льотного складу, порядок присвоєння, підтвердження та пониження класної кваліфікації авіаційного персоналу державної авіації України.

1.2. Льотно-випробувальному складу державної авіації України класна кваліфікація присвоюється відповідно до Інструкції про порядок присвоєння класної кваліфікації льотно-випробувальному складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 16 вересня 2003 року № 296, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2003 року за № 835/8156.

Персоналу медичних спеціальностей державної авіації України класна кваліфікація присвоюється відповідно до Інструкції про порядок присвоєння кваліфікаційних категорій військовослужбовцям медичних і фармацевтичних спеціальностей, затвердженої наказом Міністра оборони України від 25 квітня 1998 року № 176, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 1998 року за № 493/2933.

1.3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

авіаційний персонал державної авіації України - персонал, який пройшов спеціальну фахову підготовку, має свідоцтво (документ встановленого зразка), а саме: льотний склад суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації, наземний склад авіації суб’єктів державної авіації (далі - СДА), наземний склад авіації, який безпосередньо здійснює керівництво польотами та управління повітряним рухом або виконує операції з підтримання льотної придатності (технічної експлуатації) повітряних суден (далі - ПС), їх компонентів та обладнання;

льотний склад - особи суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації, які мають спеціальну підготовку і виконують функціональні обов’язки у складі екіпажу на борту повітряного судна в польоті;

наземне забезпечення польотів - комплекс заходів, який організовується та виконується наземним складом авіації суб’єктів державної авіації та спрямований на проведення всебічної підготовки і забезпечення польотів повітряних суден державної авіації;

наземний склад авіації - посадові особи центральних органів виконавчої влади (далі - ЦОВВ), органів військового управління, органів управління авіації ЦОВВ, Національної гвардії України та Збройних Сил України, установ та організацій, їх структурних підрозділів, які пройшли спеціальну фахову підготовку, безпосередньо впливають на безпеку польотів, організовують та здійснюють діяльність з усіх видів забезпечення польотів, з підтримання льотної придатності повітряних суден, їх компонентів та обладнання (усунення дефектів або пошкоджень, виконання підготовок до польотів, технічного обслуговування та/або ремонту, контрольних оглядів, директив льотної придатності, експлуатаційних директив, вимог щодо підтримання льотної придатності, заходів у зв’язку з виникненням проблем із безпекою польотів, модернізації та модифікації), з керівництва польотами та управління повітряним рухом, з нормативно-правового регулювання, з керівництва та контролю за забезпеченням і виконанням польотів та наземний склад авіації СДА;

наземний склад авіації СДА - особи, які здійснюють організацію польотів, управління повітряним рухом, технічну експлуатацію повітряних суден, льотну експлуатацію безпілотних авіаційних комплекcів та всі види забезпечення польотів.

Інші терміни, що використовуються в цій Інструкції, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Правилах виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року № 2, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 січня 2015 року за № 82/26527, та інших нормативно-правових актах з питань діяльності державної авіації України.

1.4. Рівень підготовки авіаційного персоналу державної авіації України (далі - АП ДАУ), який подається до присвоєння класної кваліфікації, повинен відповідати вимогам цієї Інструкції.

Вимоги цієї Інструкції єдині для всіх категорій АП ДАУ як для військовослужбовців (атестованого особового складу), так і для працівників державної авіації.

Класна кваліфікація АП ДАУ, що була присвоєна до набрання чинності цією Інструкцією, зберігається.

1.5. Переліки посад АП ДАУ розробляються та затверджуються керівниками ЦОВВ, за погодженням з Міністерством оборони України, у Збройних Силах України (далі - ЗС України) наказами Міністерства оборони України (далі - Міноборони України).

2.1. АП ДАУ за напрямом діяльності поділяється на:

льотний склад;

наземний склад авіації СДА;

персонал наземного складу авіації, який безпосередньо здійснює керівництво польотами та управління повітряним рухом;

персонал наземного складу авіації, який безпосередньо виконує операції з підтримання льотної придатності (технічної експлуатації) ПС, їх компонентів та обладнання.

2.2. До льотного складу належать:

члени екіпажу ПС, а саме: льотний екіпаж ПС та екіпаж салону (пасажирського, вантажного), в тому числі бортові механіки (провідники, радисти, оператори, спостерігачі, перекладачі тощо), персонал штатних пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп;

льотно-інструкторський склад;

командно-льотний склад;

льотно-випробувальний склад;

науково-педагогічні працівники і викладачі закладів вищої освіти (далі - ЗВО), посади яких передбачають виконання польотів;

курсанти (слухачі) ЗВО, посади яких передбачають виконання польотів.

2.3. До наземного складу авіації (далі - НСА) СДА належать наземні авіаційні спеціалісти з організації, управління та забезпечення польотів ПС за відповідними видами забезпечення польотів, а саме:

персонал з організації забезпечення польотів (авіаційні спеціалісти, які здійснюють планування, підготовку та допуск наземних авіаційних спеціалістів та засобів наземного забезпечення до забезпечення польотів);

персонал з льотної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів;

персонал з керівництва польотами та управління повітряним рухом (особи групи управління польотами, пунктів управління СДА, що здійснюють безпосереднє управління польотами);

персонал з технічної експлуатації ПС (авіаційні спеціалісти за фахами інженерного та технічного, метрологічного профілю, які здійснюють проведення робіт інженерно-авіаційного забезпечення польотів);

персонал з аеродромно-технічного забезпечення (авіаційні спеціалісти: з експлуатації та ремонту засобів аеродромно-технічного обслуговування ПС, у тому числі рухомих засобів заправки пальним, мастилами, спеціальними рідинами та перевірки якості пально-мастильних матеріалів, електрогазової техніки та перевірки якості зріджених і стиснутих газів, засобів буксирування ПС, рухомих засобів миття та спеціальної обробки ПС, з експлуатації, технічного обслуговування засобів утримання аеродромів в експлуатаційній готовності, перевезення авіаційного персоналу, із забезпечення та зберігання авіаційно-технічного майна, утримання та поточного ремонту аеродрому);

персонал з експлуатації засобів пошуково-рятувального забезпечення (авіаційні спеціалісти з експлуатації пошуково-рятувальних наземних транспортних засобів з відповідним рятувальним обладнанням, до яких належать: пошуково-евакуаційні та пошуково-рятувальні машини, аеродромні пожежні автомобілі, санітарні автомобілі);

персонал зв’язку та радіотехнічного забезпечення (авіаційні спеціалісти з експлуатації та ремонту приводних аеродромних радіостанцій, автоматичних радіопеленгаторів, радіолокаційних систем посадки літаків, радіотехнічних систем навігації та посадки літаків, засобів радіозв’язку, засобів електрозв’язку, наземних засобів об’єктивного контролю, світлотехнічного обладнання, автоматизованих систем управління, електротехнічних засобів);

персонал радіолокаційного забезпечення польотів СДА (авіаційні спеціалісти з експлуатації та ремонту радіолокаційних станцій та радіовисотомірів, автоматизованих систем);

персонал метеорологічного забезпечення (авіаційний метеорологічний персонал, який здійснює: спостереження за метеорологічними умовами; збір, обробку, аналіз метеоінформації; розробку авіаційних прогнозів погоди, штормових попереджень та оповіщень; експлуатацію технічних засобів метеорологічної служби);

персонал медичного забезпечення (авіаційний медичний персонал, який має відповідну фахову підготовку з авіаційної медицини, здійснює медичне забезпечення польотів або визначає придатність до виконання польотів);

персонал об’єктивного контролю польотів;

персонал із забезпечення аеронавігаційною інформацією.

2.4. За рівнем підготовки АП ДАУ присвоюється класна кваліфікація:

льотчикам (пілотам), штурманам - 3 клас, 2 клас, 1 клас, снайпер;

льотному складу (крім льотчиків (пілотів), штурманів) - 3 клас, 2 клас, 1 клас, майстер;

льотчикам (пілотам)-інструкторам, штурманам-інструкторам - 3 клас, 2 клас, 1 клас;

НСА СДА - 3 клас, 2 клас, 1 клас, майстер.

2.5. Класна кваліфікація наземного складу авіації суб’єктів авіаційної діяльності присвоюється відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів ЦОВВ.

3.1. Визначення рівня підготовленості для присвоєння, підтвердження класної кваліфікації АП ДАУ проводять штатні (нештатні) кваліфікаційні комісії АП ДАУ (льотного та НСА) на чолі зі штатними (позаштатними) головами, які створюються в:

органах управління авіацією (далі - ОУ авіацією) Державної прикордонної служби України, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України, Національної гвардії України (далі - ОУ авіацією ЦОВВ);

ОУ авіацією ЗС України;

з’єднаннях (установах, закладах);

авіаційних бригадах - полках, загонах, підрозділах, окремих ескадрильях (ланках), авіаційних базах, авіаційно-технічних частинах, авіаційних комендатурах, окремих підрозділах забезпечення польотів, навчальних частинах з підготовки авіаційного персоналу (далі - авіаційні частини (підрозділи)).

Відповідно до рішення керівника (начальника) визначається склад кваліфікаційної комісії та за необхідності створюються підкомісії.

Кваліфікаційні комісії з’єднань, ОУ авіацією ЗС України та ЦОВВ є кваліфікаційними комісіями вищого рівня.

3.2. Персональний склад кваліфікаційних комісій затверджується наказом відповідного керівника (начальника) на рік.

3.3. Для присвоєння класної кваліфікації керівному льотному складу авіації ЗС України у Генеральному штабі ЗС України створюється за потреби позаштатна кваліфікаційна комісія на чолі з одним із заступників начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗС України згідно з розподілом повноважень.

3.4. До складу кваліфікаційної комісії входять:

голова кваліфікаційної комісії;

секретар кваліфікаційної комісії;

члени кваліфікаційної комісії.

3.5. Голови кваліфікаційних комісій ОУ авіацією ЦОВВ, ОУ авіацією ЗС України, з’єднань (установ, закладів), авіаційних частин (підрозділів) підпорядковуються відповідним керівникам (начальникам).

Загальне керівництво діяльністю кваліфікаційної комісії покладається на одного із заступників.

3.6. Кваліфікаційні комісії установ, закладів, авіаційних частин (підрозділів) зобов’язані:

проводити перевірку відповідності рівня підготовки АП ДАУ, який подається до присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації 3 класу;

розглядати та подавати (за підпорядкованістю) документи на присвоєння АП ДАУ класної кваліфікації.

3.7. Кваліфікаційні комісії з’єднань, крім того, зобов’язані:

проводити перевірку відповідності рівня підготовки АП ДАУ, який подається до присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації 2 класу, 1 класу;

керувати діяльністю кваліфікаційних комісій нижчого рівня та контролювати рівень професійної (практичної та теоретичної) підготовки голів та членів цих комісій;

проводити вибіркову перевірку підготовки АП ДАУ, що подається до присвоєння класної кваліфікації, та АП ДАУ, який має класну кваліфікацію.

3.8. Кваліфікаційні комісії ОУ авіацією ЦОВВ, ОУ авіацією ЗС України, крім того, зобов’язані:

проводити перевірку відповідності рівня підготовки АП ДАУ, який подається до присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації снайпера та майстра;

перевіряти законність підтвердження АП ДАУ присвоєної класної кваліфікації;

розглядати скарги з питань присвоєння (підтвердження, позбавлення) класної кваліфікації.

3.9. Кваліфікаційні комісії ОУ авіацією ЦОВВ, ОУ авіацією ЗС України мають право:

дозволяти проведення контрольної перевірки рівня підготовки АП ДАУ, який подається до присвоєння класної кваліфікації, визначати на місці умови проведення контрольної або вибіркової перевірки АП ДАУ (для льотчиків (пілотів), штурманів - метеорологічні умови, час доби та види польотів, проводити перевірки техніки пілотування "під шторкою" або з використанням літакового імітатора видимості, зважаючи на рівень підготовки льотного складу, який перевіряється, та конкретні обставини);

затримувати присвоєння класної кваліфікації, а також подавати до пониження або позбавлення класної кваліфікації АП ДАУ, який не відповідає вимогам цієї Інструкції.

3.10. Кваліфікаційні комісії з’єднань (установ, закладів) мають право затримувати присвоєння класної кваліфікації або клопотати про пониження або позбавлення класної кваліфікації АП ДАУ в разі невідповідності рівня його підготовки вимогам цієї Інструкції.

3.11. Право проведення контрольної перевірки льотного складу надається членам кваліфікаційної комісії, які мають класну кваліфікацію, не нижчу ніж особа, яку перевіряють.

3.12. Голови кваліфікаційних комісій ОУ авіацією ЦОВВ, ОУ авіацією ЗС України, з’єднання (установи, закладу) зобов’язані:

організовувати та проводити контрольні перевірки професійної підготовки АП ДАУ, що подається до присвоєння класної кваліфікації;

розглядати матеріали на присвоєння класної кваліфікації, перевіряти правильність їх оформлення та відповідність даних, що вказані в поданнях, фактичному рівню професійної підготовки осіб АП ДАУ;

розглядати, направляти за підпорядкованістю документи на присвоєння, пониження класної кваліфікації або її позбавлення та своєчасно подавати ці документи до відповідних кваліфікаційних комісій на затвердження;

вести облік класної кваліфікації АП ДАУ;

контролювати своєчасне відправлення до СДА виписок із наказів про присвоєння АП ДАУ класної кваліфікації;

вести облік кваліфікаційних свідоцтв, оформляти та видавати їх особам АП ДАУ, яким присвоєно класну кваліфікацію;

розглядати скарги АП ДАУ з питань присвоєння кваліфікації.

4.1. Для присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота), штурмана 3 класу, 2 класу і 1 класу допускаються льотчики (пілоти), штурмани, які відповідають вимогам до рівня підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота), штурмана, зазначеного в додатку 1 до цієї Інструкції.

Штурмани бомбардувальної та розвідувальної авіації допускаються до присвоєння класної кваліфікації штурмана 2 класу, якщо вони підготовлені в заході на посадку вдень у складних метеорологічних умовах (далі - СМУ) і вночі в простих метеорологічних умовах (далі - ПМУ).

4.2. Для присвоєння класної кваліфікації снайпера допускаються льотчики (пілоти), штурмани 1 класу, які підготовлені в повному обсязі курсу бойової підготовки, курсу льотної підготовки, програми підготовки льотного складу СДА ЦОВВ (далі - КБП) відповідного роду авіації та підтвердили класну кваліфікацію льотчика (пілота), штурмана 1 класу.

Особи льотного складу, яких подано до присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота)-снайпера, штурмана-снайпера, крім того, зобов’язані мати за останні 12 місяців за кожен вид бойового застосування (застосування за призначенням), за повітряну навігацію, техніку пілотування (для льотчиків (пілотів)) середній бал не нижче 4,6 та відмінні оцінки з усіх дисциплін теоретичної підготовки, що визначені в пункті 5.5 розділу V цієї Інструкції, та не мати авіаційних подій, серйозних інцидентів, надзвичайних подій, пошкоджень ПС.

4.3. Для присвоєння класної кваліфікації бортового інженера (техніка, механіка), повітряного (бортового) радиста, повітряного стрільця, бортового оператора 3 класу, 2 класу і 1 класу допускається авіаційний персонал, який відповідає вимогам до рівня підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації бортового інженера (техніка, механіка), повітряного (бортового) радиста, повітряного стрільця, бортового оператора та має наліт, зазначений у додатку 2 до цієї Інструкції.

4.4. Для присвоєння класної кваліфікації авіаційного рятувальника 3 класу, 2 класу і 1 класу, майстра допускаються фахівці пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб, рятувальних парашутно-десантних (рятувальних) груп СДА, які відповідають вимогам до рівня підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації авіаційного рятувальника, зазначеного в додатку 3 до цієї Інструкції.

4.5. Для присвоєння класної кваліфікації майстра допускається льотний склад 1 класу (крім льотчиків (пілотів), штурманів), підготовлений у повному обсязі, який підтвердив класну кваліфікацію 1 класу протягом останніх 3 років та має середній бал не нижче 4,6 і відмінні оцінки з усіх дисциплін теоретичної підготовки, що визначені в пунктах 5.6 - 5.9 розділу V цієї Інструкції, а також не має інцидентів з особистої вини та порушень правил експлуатації авіаційної (парашутно-десантної та аварійно-рятувальної) техніки протягом останніх 12 місяців.

4.6. Для присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота)-інструктора, штурмана-інструктора 3 класу, 2 класу, 1 класу допускаються льотчики (пілоти)-інструктори, штурмани-інструктори, які підготовлені до льотного навчання курсантів (слухачів) в обсязі вимог курсу навчально-льотної підготовки ЗВО на ПС, мають рівень підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота)-інструктора, штурмана-інструктора, зазначений в додатку 4 до цієї Інструкції.

4.7. Льотчики (пілоти)-інструктори, штурмани-інструктори, в подальшому призначені у військові (не навчальні) частини, подаються до присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота), штурмана 3 класу, 2 класу, 1 класу, льотчика (пілота)-снайпера, штурмана-снайпера після досягнення відповідного рівня підготовки до дій за призначенням і техніки пілотування та відповідають вимогам до рівня підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота), штурмана, зазначеного в додатку 1 до цієї Інструкції, відповідно до КБП роду авіації.

4.8. Курсанти-випускники ЗВО льотної спеціальності, які відповідають вимогам до рівня підготовки льотного складу для присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота), штурмана, зазначеним в додатку 1 до цієї Інструкції, можуть подаватися до присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота), штурмана 3 класу після складання льотних іспитів за нормативами відповідних курсів наземної і льотної підготовки курсантів на оцінку не нижче ніж "добре" та присвоєння їм первинного офіцерського звання "лейтенант".

4.9. Льотчики-оператори (пілоти-оператори, льотчики-штурмани, помічники командирів) вертольотів подаються до присвоєння класної кваліфікації:

льотчика (пілота) 3 класу - у разі підготовленості до дій за основним призначенням вертольота вдень у ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць;

льотчика (пілота) 2 класу - у разі підготовленості до дій за основним призначенням вертольота вдень у СМУ і вночі в ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць, підготовленості до виконання посадки вдень при встановленому мінімумі погоди (далі - УМП) та посадки на майданчик поза аеродромом вночі в ПМУ із робочого місця командира вертольота.

4.10. Штурмани-оператори (штурмани) вертольотів та інші особи, які мають фах штурмана та літають на вертольотах, подаються до присвоєння класної кваліфікації відповідно до вимог, викладених у додатку 1 до цієї Інструкції:

штурмана 3 класу - у разі підготовленості до дій за основним призначенням вертольота вдень у ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць;

штурмана 2 класу - у разі підготовленості до дій за основним призначенням вертольота вдень у СМУ і вночі в ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць та як інструктор - вдень у ПМУ;

штурмана 1 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням вертольота вдень і вночі в СМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць та як інструктор - вдень у СМУ і вночі в ПМУ.

4.11. Помічники командирів ПС, праві льотчики, другі льотчики (другі пілоти), помічники штурманів кораблів (бортові штурмани), другі штурмани, штурмани-оператори і штурмани-спецоператори, що літають на літаках, які мають вагу 90 тонн і більше, подаються до присвоєння класної кваліфікації:

льотчика (пілота), штурмана 3 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням вдень у СМУ і вночі в ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць;

льотчика (пілота), штурмана 2 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням самостійно з місця командира (штурмана) корабля вдень із посадкою у ПМУ, а зі своїх робочих місць - до дій за призначенням вдень і вночі в СМУ.

Помічники командирів ПС із максимальною злітною масою більше 150 тонн направляються для присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота) 2 класу, якщо вони підготовлені до дій за призначенням вдень і вночі в СМУ і навчені самостійній посадці літака вдень зі свого робочого місця.

4.12. Помічники командирів ПС, праві льотчики (пілоти), другі льотчики (пілоти), крім вказаних у пунктах 4.9, 4.11 цього розділу, льотчики (пілоти)-штурмани, штурмани-льотчики (пілоти), помічники командирів ПС-інструктори, праві льотчики (пілоти)-інструктори подаються до присвоєння класної кваліфікації:

льотчика (пілота) 3 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням вдень у СМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць;

льотчика (пілота) 2 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням вдень у СМУ і вночі у ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць та до виконання посадок при УМП самостійно з місця командира корабля (літака, вертольота) вдень і вночі в ПМУ.

4.13. Помічники штурманів ПС, другі штурмани, штурмани-оператори та другі штурмани-інспектори, крім вказаних у пункті 4.6 цього розділу, подаються до присвоєння класної кваліфікації:

штурмана 3 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням вдень у СМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць;

штурмана 2 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням вдень і вночі в СМУ у складі екіпажу.

4.14. Помічники командирів ПС-інструктори, праві льотчики-інструктори, другі штурмани-інструктори подаються до присвоєння класної кваліфікації:

льотчика (пілота)-інструктора 3 класу, штурмана-інструктора 3 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням і виконання своїх функціональних обов’язків вдень у ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць;

льотчика (пілота)-інструктора 2 класу, штурмана-інструктора 2 класу - у разі підготовленості до дій за призначенням вдень у СМУ і вночі в ПМУ у складі екіпажу зі своїх робочих місць.

4.15. Особи льотного складу можуть подаватися до підвищення класної кваліфікації не раніше ніж через 1 рік після присвоєння класної кваліфікації, якщо їх дії (бездіяльність) не призвели протягом останніх 12 місяців до авіаційних подій, серйозних інцидентів, надзвичайних подій, пошкоджень ПС (обладнання і устаткування), які вони експлуатують, втрати орієнтування, застосування зброї за межами полігона (для ЗС України), викиду парашутистів та вантажів за межами заданого майданчика десантування, а також порушень правил польотів.

4.16. Льотний склад, визначений у пунктах 4.9 - 4.11 цього розділу, до присвоєння класної кваліфікації льотчика (пілота) 1 класу, штурмана 1 класу, а в подальшому і льотчика (пілота)-снайпера, штурмана-снайпера може подаватися після призначення на посаду командира (штурмана) ПС або на посаду льотчика-штурмана (льотчика-оператора) ланки (загону) і вище, якщо він відповідає вимогам, визначеним у пунктах 4.1, 4.2 цього розділу.

4.17. Обсяг теоретичних знань, необхідних для присвоєння класної кваліфікації, вправи (завдання) КБП роду авіації, програми підготовки льотного складу на ПС, курси наземної і льотної підготовки курсантів, після виконання яких льотний склад може бути подано до присвоєння відповідної класної кваліфікації, визначаються керівниками ЦОВВ, ОУ авіацією ЗС України, командувачем Національної гвардії України.

5.1. Присвоєння класної кваліфікації 3 класу, 2 класу, 1 класу, майстра та снайпера проводиться послідовно.

Льотний склад, що має класну кваліфікацію льотчика (пілота)-інструктора, штурмана-інструктора 3 класу, 2 класу або 1 класу, у разі досягнення ним рівня підготовки, вказаного в додатку 1 до цієї Інструкції, може подаватися до підвищення відповідної класної кваліфікації льотчика (пілота), штурмана.

5.2. Відповідність рівня теоретичних знань і льотної (професійної) підготовки льотного складу вимогам цієї Інструкції визначається під час контрольної перевірки, яка проводиться членами кваліфікаційної комісії.

Голови кваліфікаційних комісій відповідного рівня організовують перевірку теоретичної та льотної (професійної) підготовки осіб льотного складу, поданих до присвоєння класної кваліфікації:

3 класу - кваліфікаційною комісією авіаційної частини (підрозділу) або кваліфікаційною комісією вищого рівня;

2 класу - кваліфікаційною комісією окремої авіаційної частини або кваліфікаційною комісією вищого рівня;

1 класу, майстра - кваліфікаційною комісією з’єднання, військового навчального закладу або кваліфікаційною комісією вищого рівня;

льотчика (пілота)-снайпера, штурмана-снайпера - кваліфікаційними комісіями відповідно ОУ авіацією ЗС України або ОУ авіацією ЦОВВ.

До контрольної перевірки допускаються авіаційні фахівці, які мають добру теоретичну підготовку та одержали за залікові вправи з практичних дисциплін оцінки, не нижчі ніж "добре", а для авіаційних фахівців, які подаються для присвоєння класної кваліфікації майстра, льотчика (пілота) - снайпера, штурмана-снайпера, не нижче ніж "відмінно".

5.3. Безпосередній начальник відповідає за якість і відповідність рівня підготовки льотного складу, поданого до присвоєння класної кваліфікації.

5.4. Для проведення іспитів з теоретичної підготовки у відповідних авіаційних структурних підрозділах розробляються переліки питань з кожної дисципліни для всіх класних кваліфікацій.

5.5. Контрольна перевірка теоретичної підготовки для льотчиків (пілотів), штурманів проводиться з таких дисциплін та знання документів:

практична аеродинаміка (льотчики (пілоти));

тактика роду авіації (тільки для військовослужбовців);

повітряна навігація;

авіаційна техніка (в обсязі інструкції екіпажу ПС, керівництва з льотної експлуатації ПС, регламенту з технічного обслуговування ПС та в обсязі функціональних обов'язків);

інструкція екіпажу ПС або керівництво з льотної експлуатації ПС;

спеціальне застосування ПС (засобів ураження, радіоелектронної боротьби, розвідки тощо) за призначенням;

методика льотного навчання (льотчики (пілоти)-інструктори, штурмани-інструктори);

вимоги керівних документів з організації, проведення польотів та забезпечення їх безпеки.

5.6. Контрольна перевірка теоретичної підготовки для бортових інженерів (техніків, механіків) проводиться з таких дисциплін та знання документів:

авіаційна техніка (в обсязі інструкції екіпажу ПС, керівництва з льотної експлуатації ПС та регламенту з технічного обслуговування ПС в обсязі функціональних обов’язків);

інструкція екіпажу ПС або керівництво з льотної експлуатації ПС;

документи, що регламентують експлуатацію авіаційної техніки;

методика навчання виконанню функціональних обов’язків під час виконання польоту (для бортових інженерів (техніків) - інструкторів.

5.7. Контрольна перевірка теоретичної підготовки для повітряних (бортових) радистів проводиться з таких дисциплін та знання документів:

авіаційна техніка (в обсязі інструкції екіпажу ПС або керівництва з льотної експлуатації ПС);

інструкція екіпажу ПС або керівництво з льотної експлуатації ПС;

спеціальна підготовка;

технічна підготовка (засоби зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів).

5.8. Контрольна перевірка теоретичної підготовки для бортових операторів, повітряних стрільців проводиться з таких дисциплін та знання документів:

авіаційна техніка (в обсязі інструкції екіпажу ПС або керівництва з льотної експлуатації ПС);

спеціальна підготовка;

інструкція екіпажу ПС або керівництво з льотної експлуатації ПС.

5.9. Контрольна перевірка теоретичної підготовки для авіаційних рятувальників проводиться з таких дисциплін та знання документів:

теоретичні основи вимушеного залишення ПС;

пошуково-рятувальна і парашутно-десантна техніка, аварійно-рятувальні засоби, правила експлуатації, підготовки до польотів та стрибків з парашутом;

основи надання самодопомоги та взаємодопомоги при травмах, пораненнях та захворюваннях;

вимоги документів з питань парашутно-десантної та аварійно-рятувальної підготовки, безпеки виконання стрибків з парашутом;

вимоги щодо застосування рятувальних, тренувальних, спортивних, запасних парашутних систем, недоторканних авіаційних запасів, плавзасобів, засобів сигналізації та зв’язку.

5.10. Після контрольної перевірки з дисциплін теоретичної підготовки льотний склад допускається до перевірки льотної (професійної) підготовки.

Максимальна перерва між проведенням контрольної перевірки та льотної (професійної) підготовки не може перевищувати 6 місяців.

5.11. Контрольна перевірка льотної (професійної) підготовки рішенням голови кваліфікаційної комісії ОУ авіацією ЗС України, ОУ авіацією ЦОВВ може проводитись до контрольної перевірки теоретичної підготовки. У такому разі контрольна перевірка теоретичної підготовки проводиться, якщо контрольну перевірку з льотної (професійної) підготовки здано з оцінками, що відповідають рівню класної кваліфікації.

5.12. Контрольна перевірка льотної (професійної) підготовки проводиться:

для льотчиків (пілотів) - з техніки пілотування та застосування літака (вертольота) за призначенням згідно з КБП;

для штурманів - з повітряної навігації та застосування літака (вертольота) за призначенням згідно з КБП;

для бортових інженерів (техніків, механіків) - з виконання функціональних обов’язків згідно з КБП, вимогами настанов з технічного забезпечення авіації та виконання функціональних обов’язків у польоті згідно з вимогами керівництва з льотної експлуатації відповідних ПС;

для повітряних (бортових) радистів - з ведення телефонного короткохвильового радіозв’язку зі зміною робочих частот у польоті та з дій у польоті за призначенням згідно з КБП;

для бортових операторів - з виконання функціональних обов’язків згідно з КБП;

для повітряних стрільців - з виконання функціональних обов’язків згідно з КБП;

для авіаційних рятувальників - з виконання контрольних вправ курсу парашутної підготовки державної авіації та плану стрибків з парашутом у поточному році.

5.13. Льотний склад, який подано до присвоєння класної кваліфікації, під час проведення контрольної перевірки з льотної (професійної) підготовки перевіряється за таких метеорологічних умов: