Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці", підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 402,

1. Затвердити Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 19 червня 2007 року № 135 "Про затвердження Правил охорони праці для працівників бавовняного виробництва", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 липня 2007 року за № 776/14043.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.):

3.1. У встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3.2. У встановленому порядку внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

1.1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом бавовняної пряжі, бавовняних тканин, виробів з текстилю та інших бавовняних виробів.

Вимоги цих Правил є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками бавовняного виробництва.

Ці Правила регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах бавовняного виробництва.

1.2. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до Закону України "Про охорону праці" створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці умови праці відповідно до норм чинного законодавства, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

1.3. Роботодавець повинен розробляти та затверджувати інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

1.4. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників бавовняного виробництва проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511.

1.5. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

1.6. Розслідування й облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюються відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1.7. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи, та з урахуванням специфіки виробництва роботодавець створює на підприємстві службу охорони праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125.

1.8. Під час укладання трудового договору відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

1.1. Територія суб’єкта господарювання та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 року за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

1.2. Територія суб’єкта господарювання огороджується, впорядковується й утримується в належному санітарному стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття обладнуються спеціальні майданчики з твердим покриттям, звідки вони транспортуються у місця організованого складування - на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.

1.3. Розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд на території суб’єкта господарювання повинно відповідати технологічному процесу виробництва.

1.4. Територія суб’єкта господарювання має бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

1.5. Перед в’їздом на територію суб’єкта господарювання розміщується інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту тощо.

1.6. На території суб’єкта господарювання впорядковуються дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки і пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищувати від бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати.

1.7. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на спеціально відведених місцях (ділянках).

1.8. Для всіх будівель та приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинні бути визначені категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

1.9. Небезпечні зони на території промислових майданчиків суб’єктів господарювання, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях позначаються знаками безпеки відповідно до вимог ДСТУ ІSO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, ITD)" і огороджуються.

1.10. Виробничі будівлі та споруди в процесі експлутації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним наглядом інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об’єктів, відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за № 424/2864.

1.11. Первинні засоби пожежогасіння утримуються у справному технічному стані відповідно до вимог Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), НАПБ А.01.001-2004.

1.12. Виробничі будівлі та споруди обладнуються технічними засобами протипожежного захисту (автоматичними установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.03.001-2004, ГОСТ 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание".

1.13. Технічні засоби протипожежного захисту утримуються у справному технічному стані та забезпечується суб’єктами господарювання виконання правил пожежної безпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

Монтаж, наладка та технічне обслуговування засобів протипожежного призначення здійснюються організаціями, які мають ліцензію на право виконання цих робіт.

1.14. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно тримати вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі виникнення надзвичайної ситуації, вони повинні відповідати вимогам ДСТУ ІS0 6309:2007 та НАПБ А.01.001-2004.

1.15. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях повинні бути килимки, підставки, трапи тощо.

1.16. Не дозволяється паління (куріння) у виробничих приміщеннях і на території суб’єкта господарювання, зважаючи на пожежну небезпеку бавовняного виробництва.

Спеціально визначені та обладнані для паління місця повинні бути позначені знаком або написом, мати урну або попільницю з негорючих матеріалів.

Курильні приміщення повинні розміщуватись, як правило, суміжно з убиральнями або приміщеннями для відпочинку чи обігрівання. Допускається використовувати курильні і шлюзові при убиральнях з кількістю працівників

не більше ніж 100 осіб у найбільшій зміні. Курильні при приміщеннях для відпочинку чи обігрівання повинні мати вентиляцію.

1.17. У всіх умивальнях повинні бути достатня кількість мила, інших мийних засобів та повітряно-теплові сушарки для рук.

1.18. Уживати їжу дозволяється тільки в спеціально обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та необхідними меблями.

1.19. Усі вантажопідіймальні машини експлуатуються відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

1.20. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів проводиться відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 7 грудня 1971 року (НПАОП 0.00-1.13-71).

1.21. Посудини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватися відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 27 листопада 1987 року (далі - НПАОП 0.00-1.59-87).

1.22. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних робіт слід дотримуватися вимог Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР 8 липня 1985 року (НПАОП 0.00-1.43-85), НАПБ А.01.001-2004 та Санітарних правил при зварюванні, наплавці та різанні металів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 1009-73.

1.23. Експлуатація металообробного устаткування та інструменту повинна відповідати вимогам Правил охорони праці при холодній обробці металів, затверджених Міноборонпромом СРСР 27 листопада 1991 року (НПАОП 0.00-1.48-91), та вимогам чинного законодавства.

2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до вимог чинного законодавства.

Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для захисту працівників від прямих сонячних променів застосовуються штори, жалюзі тощо.

2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини передбачається місцеве освітлення стаціонарними світильниками.

2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні передбачаються спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні розетки для підключення переносних ламп із закритими ковпаками.

2.4. Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання з напругою не вище 42 В, у тому числі галогенові, та проводити вибір джерел світла за кольоровими характеристиками відповідно до вимог чинного законодавства.

2.5. Для місцевого освітлення робочих місць слід використовувати світильники з непросвічувальними відбивачами. Світильники повинні розташовуватися так, щоб їх елементи, які світяться, не потрапляли в поле зору працівника на освітленому робочому місці та інших робочих місцях.

2.6. Світильники штучного освітлення у цехах, де проводяться процеси рідинної обробки, встановлюються у герметичній арматурі відповідно до вимог чинного законодавства.

2.7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних приміщень повинен проводитись залежно від класу вибухопожежонебезпеки.

2.8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.120-83 "ССБТ. Средства коллективной защиты от ионизирующих излучений. Общие технические требования" (далі - ГОСТ 12.4.120-83), ГОСТ 12.4.123-83 "ССБТ. Средства коллективной защиты от инфракрасных излучений. Общие технические требования" (далі - ГОСТ 12.4.123-83) та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02).

2.9. Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

2.10. Очищення світильників та арматури здійснюється тільки після вимкнення напруги електричної мережі та їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи слід використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані драбини тощо.

2.11. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів приміщень здійснюється не менше двох разів на рік (або залежно від забруднення), а в приміщеннях зі значним виділенням пилу повинно виконуватись не рідше чотирьох разів на рік.

2.12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман, дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця освітлюються відповідно до вимог чинного законодавства.

2.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової заміни ламп.

3.1. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та можливому дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко очищувати від пилу.

3.2. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного повітрообміну, температури та стану повітряного середовища відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88), Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99) та НАПБ А.01.001-2004. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків.

3.3. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1, 2 класів небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 "ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности" або їх кількість не перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко виражені неприємні запахи цих речовин.

3.4. При роботі з рециркуляцією повітря припливна вентиляція повинна працювати з обов’язковою промивкою його в припливно-зволожувальній камері. При переробці низьких сортів бавовни та високій запиленості повітря робочої зони (процеси сортування, тіпання, очистки, кардочесання, приготування стрічки та рівниці, прядильні та ткацькі цехи) повинна бути передбачена двоступенева суха очистка повітря.

3.5. Основні цехи прядильного та ткацького виробництв розміщуються в приміщеннях, які обладнані системою припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує нормовані параметри повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005-88.

Цехи фарбувально-оздоблювального виробництва повинні обладнуватися загальною припливною та місцевою витяжною вентиляцією та розміщуватися в окремих приміщеннях. Допоміжні процеси: попередня обробка та очищення відходів виробництва; пропилювання, точіння шляпок та валиків; ремонт натискних та чистильних валиків, пристроїв, гравірувальних друкарських валів; приготування розчинів та барвників; промивка; реставрація деталей машин та верстатів; очистка запиленого повітря (фільтри), здійснюються в ізольованих приміщеннях, які обладнані припливно-витяжною вентиляцією та місцевими відсмоктувачами від кожного робочого місця.

3.6. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом.

3.7. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень періодично перевіряється відповідно до затверджених роботодавцем графіків.

3.8. У разі зміни технологічного процесу та розташування виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху), вентиляційні установки пристосовуються до нового режиму роботи.

3.9. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і підтримання температури поверхні не більше 43 °С згідно з ДСТУ EN 13202-2002 "Ергономіка теплового середовища. Температури гарячих поверхонь, доступних для дотику. Посібник з установлення граничних значень температур поверхонь в стандартах на продукцію з використання EN 563" (далі - ДСТУ EN 13202-2002).

4.1. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 403/6691.

4.2. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і водостоків, а також експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

4.3. Кожний суб’єкт господарювання повинен бути забезпечений подачею води для:

санітарно-гігієнічних потреб;

виробничо-технічних потреб;

потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння.

4.4. Поєднувати мережі господарських водопроводів з мережами, що подають питну воду, не дозволяється.

4.5. Для забезпечення працівників питною водою потрібно встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозійностійких матеріалів, або сатураторні установки газованої води, кулери, або інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою разового використання в дрібній розфасовці.

4.6. Питна вода повинна відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 1 липня 2010 року за № 452/17747.

4.7. Вода для душових, умивальників, для охолодження повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної води.

4.8. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.

5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 9 січня 1998 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 12.1.045-84 "ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на робочих местах и требования к проведению контроля", ГОСТ 12.2.007.1-75 "ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности", ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної документації та цих Правил.

5.2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97.

5.3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної мережі у виробничих приміщеннях надійно ізолюються і захищаються від впливу високої температури, механічних пошкоджень і хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.

5.4. Використання електрозахисних засобів під час виконання робіт у технологічних процесах, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, потрібно здійснювати відповідно до чинного законодавства.

5.5. Електрообладнання повинно мати надійне захисне заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 "ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление" (далі - ГОСТ 12.1.030-81) та бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо.

5.6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними приладами.

5.7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів до відновлення заземлення.

5.8. Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинно мати пристрій, який унеможливлює її накопичення. Захист від статичної електрики необхідно проводити відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів.

5.9. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98 та ГОСТ 12.2.013.0-91 (МЭК 745-1-82) "ССБТ. Машины ручные электрические. Общие требования безопасности и методы испытаний".

5.10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і персональних комп’ютерах необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26 березня 2010 року № 65, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 року за № 293/17588.

5.11. Очищення електрообладнання від пилу необхідно здійснювати за графіком, але не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21.98 та НАПБ А.01.001-2004.

5.12. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні бути захищені від потрапляння блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".

6.1. Під час виконання технологічних процесів у бавовняному виробництві необхідно брати до уваги небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть впливати на працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74 "ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация".

6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88, ГОСТ12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83, ДсанПіН 3.3.6.096-2002, Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), ДСН 3.3.6.042-99, ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования" (далі - ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008), "Санитарных норм ультрафиолетового излучения в производственных помещениях", затверджених Міністерством охорони здоров’я СРСР 1988 року (СН 4557-88).

6.3. Виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатація машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що використовуються у технологічних процесах бавовняного виробництва, здійснюються на підставі дозволу або декларації відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

1.1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования", ГОСТ 12.3.002-75 "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.2.003-91 "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.003-91), "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию", затверджених у 1973 році наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 1042-73 (СП № 1042-73), та цих Правил і розробляють технологічні карти на кожну операцію.

1.2. Організація процесу та розміщення обладнання повинні забезпечувати потоковість технологічного процесу та можливість застосування механізації й автоматизації важких та небезпечних операцій, вантажно-розвантажувальних робіт, транспортування сировини, напівфабрикатів, готової продукції тощо.

1.3. Технологічні процеси, у яких використовують речовини, здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище, організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76 "ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования".

1.4. При організації технологічних процесів проводяться технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму, відповідно до ДСТУ 7237:2011 "Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту".

1.5. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з ГОСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042 та іншими нормативно-правовими актами.

2.1. Сортування, очищення та тріпання волокна

2.1.1. Для розпакування кіп повинні застосовуватися спеціальні пристосування, які унеможливлюють травмування працівників при розриві стальних пакувальних обручів або дроту. При перевезенні розпакованих кіп волокна до розпушувально-тіпальних машин автонавантажувачі повинні бути обладнані даховою захисною огорожею над водієм.

2.1.2. При заправленні рівниці в настил біля плющильних валів розпушувально-тіпальної машини не дозволяється торкатися їх і підводити руки до завантажувального валика.

2.1.3. Вибирати відходи з-під розпушувально-тіпальної машини і чистити колосники, канали повітря можна тільки при вимкненій машині, після повної зупинки робочих органів машини.

2.1.4. При заправці касети для настилових трубок на розпушувально-тіпальній машині необхідно бути обережним, відбраковуючи непридатні трубки (пом’яті та із задирками).

2.1.5. При зборі відходів і забракованого настилу користуватися тільки справними візками.

2.1.6. Не дозволяється торкатися руками рухомих частин розпушувально-тіпальної машини, відкривати і знімати огородження під час роботи машини.

2.1.7. Чищення й обмахування розпушувально-тіпальної машини, вигрібання відходів необхідно проводити тільки при вимкненій машині, після повної зупинки робочих органів машини.

2.2. Попередня обробка відходів виробництва

2.2.1. Усі транспортні роботи з переміщення зворотів та відходів виробництва до і після обробки в цеху з переробки відходів повинні бути механізовані.

2.2.2. При прийманні та розбиранні відходів виробництва (підміть, кільця, пух з палок чесальних машин тощо) виділяється окреме приміщення, обладнане припливною вентиляцією та місцевим відсмоктуванням пилу від кожного робочого місця.

2.2.3. Вибирати відходи з камер обладнання і з-під машин агрегату, чистити колосники дозволяється тільки при вимкненому агрегаті, після повної зупинки робочих органів агрегату.

2.3. Кардочесання

2.3.1. Заправку прочосу в давильні вали необхідно виконувати за допомогою заправного щитка, розміщеного під давильними валами. При цьому долонею руки необхідно повернути його в горизонтальне положення проти ходу технологічного процесу (так, щоб пальці рук не виступали за межі щитка), дочекатися виходу прочосу з валів і опустити його в первісне положення. Машина повинна працювати на заправній швидкості.

2.3.2. При встановленні таза під столик стрічкоукладальника не можна допускати перекосу, щоб унеможливити травмування рук і падіння самого таза.

2.3.3. Необхідно стежити за наповненням таза стрічкою, не допускати його переповнення. Наповнений таз виймати двома руками, не торкаючись верхньої тарілки стрічкоукладальника, щоб унеможливити травмування рук.

2.3.4. У процесі роботи не дозволяється налягати на машину, яка працює, та сідати на огородження.

2.3.5. Не дозволяється торкатися руками рухомих частин чесальної машини, відкривати і знімати огородження під час роботи машини.

2.3.6. На машині і під нею не можна зберігати сторонніх предметів, допоміжних матеріалів. Робочі інструменти зберігати в спеціально відведеному місці.

2.3.7. Не дозволяється блокувати роботу самозупинників.

2.3.8. Знімають настил з конвеєра на міцно укріплену настилову стійку. У процесі роботи не дозволяється стояти під робочим конвеєром транспортування настилу.

2.3.9. Видалення відходів з-під машин, апаратів, збір зворотів та відходів, їх транспортування здійснюють механізованим способом.

2.3.10. Чищення голчатої та пильчатої гарнітури барабанів та валиків здійснюється пневматично або іншими способами, які забезпечують безпеку праці.

2.3.11. Транспортування шляпок та робочих валиків, переміщення вузлів та деталей машин при експлуатації та ремонті обладнання повинні бути механізовані.

2.3.12. Пропилювання та точіння шляпок, робочих та знімних валиків здійснюють на точильних та пропилювальних машинах, які встановлені в окремому ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами від машин.

2.3.13. Присадка знімних робочих валиків до барабанів чесальних машин (апаратів) здійснюється з допомогою пристосувань, які унеможливлюють травмування рук працівника.

2.3.14. Транспортування тазів зі стрічкою великих паковок повинно бути механізовано.

2.4. Гребнечесання

2.4.1. Подача сировини і транспортування напівфабрикатів у цеху здійснюються за допомогою механізмів і пристосувань.

2.4.2. Збір і видалення відходів повинні бути механізовані.

2.5. Приготування стрічки та рівниці

2.5.1. Транспортування всіх видів паковок (тази, холстики, котушки) здійснюється за допомогою механізмів і пристосувань.

2.5.2. При безтарному транспортуванні рівниці падіння котушок з транспортера повинно бути унеможливлено.

2.5.3. Видалення пуху і пилу із зони витяжного приладу повинно бути механізовано.

2.5.4. Ліквідацію браку та поправляння стрічки в тазу стрічкової машини необхідно проводити тільки при вимкненій машині, після повної зупинки робочих органів машини.

2.5.5. Не дозволяється торкатися руками рухомих частин машини, відкривати і знімати огородження під час роботи машини.

2.5.6. Знімати і надівати рогульки дозволяється тільки при вимкненій рівничній машині і після повної зупинки робочих органів машини.

2.5.7. При заправленні рівничної машини стрічкою у витяжний прилад не можна підводити руки до циліндрів, що обертаються.

2.5.8. Мичку, що намоталася на циліндри і валики витяжного приладу рівничної машини, необхідно знімати спеціальним гачком при вимкненій машині та розвантаженому витяжному приладі.

2.5.9. Пух з рогульок, шестерень, котушок видаляти при вимкненій машині і після повної зупинки робочих органів машини.

2.5.10. Відсталі котушки знімати при вимкненій машині і після повної зупинки робочих органів машини.

2.5.11. При очищенні каретки рівничної машини вона повинна знаходитися в нижньому положенні.

2.5.12. При зніманні напрацьованої продукції (рівниці) користуватися тільки справними візками.

2.6. Прядіння та крутіння пряжі

2.6.1. Транспортування всіх видів паковок і тари (початки, бобіни, патрони, котушки) здійснюється за допомогою механізмів і пристосувань.

2.6.2. Знімання напрацьованих початків здійснюється за допомогою автознімачів та інших пристроїв, які дозволяють механізувати знімання.

2.6.3. У процесах прядіння і крутіння пряжі необхідно передбачити механізоване обдування машин з одночасним збиранням пуху і пилу.

2.6.4. У процесі роботи необхідно користуватися справними інструментами і пристроями.

2.6.5. Зупиняти веретено дозволяється тільки гальмом.

2.6.6. Мичку, що намоталася на циліндри і натискні валики прядильної машини, необхідно знімати спеціальним гачком обережно і уважно.

2.6.7. Необхідно підбирати з підлоги валики, патрони, котушки, що упали.

2.6.8. На рівничних полицях прядильної машини котушки з рівницею складають в один ряд.

2.6.9. Не дозволяється торкатися руками рухомих частин машини, відкривати і знімати огородження під час роботи машини.

2.6.10. Чищення машини проводити тільки при вимкненій машині, після повної зупинки робочих органів машини.

2.7. Мерсеризація та вибілювання бавовняного волокна та пряжі

2.7.1. У процесі мерсеризації подача дозувальних розчинів проводиться по трубопроводах або через систему дозувальних насосів безпосередньо з бочок.

2.7.2. Приготування хімічних розчинів повинно бути централізоване та розміщуватися в окремому приміщенні, обладнаному загальною припливною та місцевою витяжною вентиляцією.

2.7.3. У процесах мерсеризації, вибілювання волокна та пряжі для захисту від попадання шкідливих речовин на поверхню тіла працівники забезпечуються халатами бавовняними з водонепроникним просоченням, фартухами прогумованими з нагрудником, чоботами гумовими, рукавичками гумовими, окулярами захисними.

2.8. Фарбування бавовняного волокна та пряжі

2.8.1. Приміщення для приготування розчинів, барвників та сірчаного натрію обладнується припливною та місцевою вентиляцією, а подача їх до фарбувального обладнання повинна здійснюватися по трубопроводу.

2.8.2. При відкриванні вентилів хімічних розчинів на прийомних баках і насосі-дозаторі необхідно стояти на відстані витягнутої руки, щоб унеможливити розбризкування розчину.

2.8.3. Обслуговувати високо розташовані частини прийомних барабанів хімічних розчинів, насоса-дозатора необхідно зі справної стаціонарної драбини або майданчика.

3.1. Підготовка пряжі до ткацтва

3.1.1. Установлення, знімання, а також транспортування всіх видів паковок, тари в процесах підготовки пряжі до ткацтва повинні бути механізовані.

3.1.2. Для забезпечення пошуку обірваних ниток у процесі снування необхідно передбачити сигнальне освітлення, яке вказує на місце обірваної нитки.

3.1.3. Знімання снувальних валиків зі снувальної машини проводиться за допомогою спеціального механічного пристрою, який обладнується надійними обмежувальними пристроями, що попереджують випадання вала.

3.1.4. Транспортування нароблених снувальних валиків у шліхтувальний відділ повинно бути механізоване.

3.1.5. Приготування емульсій, шліхти повинно бути централізоване, а подача їх до шліхтувальних машин має здійснюватися по трубопроводах.

3.1.6. Перемішування компонентів, що входять до складу емульсій та шліхти, здійснюється механічними змішувачами в баках з кришками, які щільно закриваються.

При організації технологічних процесів у разі відсутності засобів механізації необхідно передбачити технічні та організаційні заходи та засоби, що забезпечують охорону праці та техніку безпеки працівників.

3.1.7. При обслуговуванні процесів емульсування та шліхтування двома і більше працівниками передбачається двостороння попереджувальна сигналізація.

3.1.8. Обслуговування високо розташованих частин шліхтувальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних майданчиків.

3.1.9. Для проведення робіт усередині сушильної камери шліхтувальна машина повинна бути зупинена, а камера - провітрена з метою доведення температури робочих органів у ній до величини, що не перевищує 30 °С.

3.1.10. Укладання навоїв на пробірні верстати, знімання навоїв та транспортування їх до ткацьких станків здійснюються механізованим способом.

3.1.11. Транспортування ткацьких навоїв, утокової пряжі та сирової тканини, укладання навоїв у гнізда ткацьких верстатів та знімання їх після доробки основи здійснюються за допомогою засобів механізації та інших пристроїв.

3.1.12. Контроль процесу ткацтва тканин на безчовникових ткацьких верстатах здійснюється за допомогою вмонтованого освітлення.

3.1.13. Очищення шпуль проводиться за допомогою шпулеочищувальних машин у спеціально виділених приміщеннях.

3.1.14. Розбракування сирових тканин проводиться механізованим способом на бракувальних машинах. Бракувальні машини мають бути оснащені кромко- та тканинонаправлювачами.

4.1. Обпалювання тканин

4.1.1. Процес обпалювання тканин повинен бути виділений в ізольоване приміщення, яке обладнане системою припливно-витяжної вентиляції. Приміщення оснащуються засобами пожежогасіння.

4.1.2. Обпалювання тканин на обладнанні, яке працює на газі, проводиться відповідно до чинних правил безпеки у газовому господарстві.

4.1.3. Обслуговування високо розташованих частин обпалювальних машин проводиться за допомогою стаціонарних драбин або спеціальних майданчиків.

4.2. Мерсеризація та вибілювання тканин

4.2.1. Процеси мерсеризації та вибілювання тканин повинні бути організовані в приміщеннях, обладнаних системою загальної припливної та місцевої витяжної вентиляції, що забезпечують нормовані параметри повітря в робочій зоні згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

4.2.2. Роботу з хімічними розчинами, заправку лінії, взяття проб для аналізу здійснюють в спеціальному одязі, захисних окулярах, гумових рукавичках.