Відповідно до Закону України "Про державну геологічну службу України", підпункту 16 пункту 4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року N 1689, та пункту 7 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року N 432, з метою встановлення єдиних вимог до геологічного вивчення, геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей та умов визначення їхньої підготовленості до промислового освоєння

1. Затвердити Інструкцію із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ лікувальних грязей (далі - Інструкція), що додається.

2. Цей наказ набуває чинності з 15 лютого 2005 року.

3. Відділу підземних вод, гідромінеральної сировини та лікувальних грязей (Бакаржієва О.О.):

3.1. У п'ятиденний термін подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3.2. У десятиденний термін після державної реєстрації забезпечити тиражування та надсилання Інструкції до установ і організацій, які подають матеріали геолого-економічної оцінки родовищ лікувальних грязей на державну експертизу.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

1.1. Ця Інструкція встановлює:

- вимоги до геологічного вивчення родовищ лікувальних грязей відповідно до мінливості їхнього гідролого-гідрохімічного режиму та складності будови покладів;

- принципи розподілу запасів лікувальних грязей за їх промисловим значенням, техніко-економічною і геологічною вивченістю;

- принципи підрахування запасів лікувальних грязей, геолого-економічної оцінки родовищ та державного обліку запасів згідно з рівнем їх промислового значення;

- умови, що визначають підготовленість розвіданих родовищ до промислового освоєння;

- основні принципи оцінки перспективних ресурсів лікувальних грязей.

1.2. Інструкція є обов'язковою для виконання підприємствами, установами й організаціями всіх форм власності, що здійснюють планування, фінансування та виконання геологорозвідувальних робіт з пошуків і розвідки родовищ лікувальних грязей, проектування розробки та експлуатацію родовищ лікувальних грязей.

Інструкція розроблена згідно з такими законодавчими та нормативно-правовими актами:

Кодекс України про надра;

Водний кодекс України;

Закон України "Про курорти";

Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 N 432;

Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 N 865 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.2000 N 1512;

Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.95 N 75;

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, затверджене наказом Комітету України з питань геології та використання надр від 15.02.2000 N 19 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 02.03.2000 за N 124/4345;

Положення про стадії геологорозвідувальних робіт на підземні води (гідрогеологічні роботи), затверджене наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.07.2001 N 260 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.07.2001 за N 648/5839;

Порядок здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.06.2003 N 243 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за N 752/8073.

Наведені в Інструкції терміни та визначення застосовуються у такому значенні:

3.1. Лікувальні грязі (пелоїди) - торфові, сапропелеві, мулові сульфідні відклади, сопкові утворення, які складаються з мінеральних і органічних речовин та води, пройшли складні перетворення внаслідок фізико-хімічних, хімічних, біохімічних процесів і являють собою однорідну тонкодисперсну пластичну масу, яка відповідно до бальнеологічного висновку спеціально уповноваженої установи придатна для застосування з лікувальною метою.

3.2. Бальнеологічний висновок - висновок на підставі комплексних медико-біологічних та інших спеціальних досліджень складу та властивостей природних лікувальних корисних копалин щодо можливості їх використання з метою лікування, медичної реабілітації та профілактики захворювань; документ, який регламентує якість природних лікувальних корисних копалин, а також кондиційний склад корисних та шкідливих для людини компонентів у них.

3.3. Родовище лікувальних грязей - просторово визначена ділянка надр, у межах якої виявлені, геологічно, бальнеологічно та економічно оцінені поклади лікувальних грязей, які за своїми властивостями, кількістю, якістю, умовами залягання і стабільністю запасів є придатними для промислового видобування та використання з лікувальною метою.

3.4. Ділянка родовища лікувальних грязей - просторово обмежена частина родовища лікувальних грязей, виділена за структурними, гідрологічними, геоморфологічними умовами, якісними показниками чи технологічними особливостями корисної копалини та за іншими ознаками, у межах якої необхідне виконання окремого підрахунку запасів.

3.5. Запаси лікувальних грязей (загальні запаси) - кількість лікувальних грязей, які виявлені і підраховані на місці залягання на визначену дату за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ. У зв'язку з тим, що в покладах лікувальних грязей постійно відбуваються природні процеси приросту грязей та їх деградації, скаламучення й некомпенсованого перевідкладення, можливі пересихання й заводнення, а також фізико-хімічні і біологічні зміни та зміни санітарно-бактеріологічного стану, величина запасів лікувальних грязей родовища може змінюватись у багаторічному періоді та за сезонами року. Але в будь-якому разі якість лікувальних грязей повинна відповідати встановленим для них вимогам (кондиціям).

3.6. Видобувні запаси лікувальних грязей - частина загальних запасів, видобування і використання яких є економічно доцільним при застосуванні раціональних технологій та дотримання вимог щодо охорони надр і довкілля.

3.7. Перспективні ресурси лікувальних грязей - оцінені за даними геологічного вивчення надр обсяги лікувальних грязей, що характеризують потенційні можливості їх видобування на відповідній території.

3.8. Стабільність запасів (міра стабільності запасів) - характеристика запасів щодо мінливості кількості та якості лікувальних грязей у часі на місці їхнього залягання під дією природних та техногенних факторів (окрім фактора видобування).

3.9. Постійні, тимчасові, попередні кондиції для підрахунку запасів - фізичні, хімічні, санітарно-бактеріологічні, просторові, техніко-економічні, гірничо-геологічні та інші параметри, що характеризують прийнятні якість та просторові характеристики покладу лікувальних грязей, які дають змогу оконтурити в просторі корисну копалину заданої якості та підрахувати її запаси відповідно на етапах початкової, попередньої та детальної геолого-економічних оцінок об'єктів геологорозвідувальних робіт.

4.1. Віднесення торфових, сапропелевих, сульфідних, сопкових грязей до категорії лікувальних здійснюється на підставі бальнеологічного висновку спеціально уповноваженої установи, де зазначаються кондиційні показники якості лікувальних грязей на місці їхнього залягання, напрями їх застосування, висновки про умови та терміни регенерації використаних грязей.

4.2. Запаси підраховуються в межах родовищ та їх ділянок окремо за типами лікувальних грязей. При цьому на кожний тип цих грязей необхідно мати позитивний бальнеологічний висновок. У разі сумісного видобування й використання різних типів пелоїдів допускається сумісний підрахунок запасів за умови опрацювання бальнеологічного висновку їх сумісного використання. У цьому разі оцінка запасів та використання лікувальних грязей різних типів здійснюється у пропорціях, апробованих та рекомендованих бальнеологічним висновком.

4.3. Підрахунок запасів та оцінка перспективних ресурсів лікувальних грязей здійснюється в одиницях об'єму - тисячах кубічних метрів, підрахунок сопкових грязей, що надходять з діючих грифонів, здійснюється в тисячах кубічних метрів за рік.

4.4. Просторові межі родовищ належить визначати й обґрунтовувати з урахуванням гідрологічних, водогосподарських, екологічних умов водойм, де містяться поклади лікувальних грязей, умов надро-, водо- і землекористування та необхідності збереження незмінності або непогіршення гідрологічного режиму, гідрохімічних, геолого-гідрогеологічних та інших умов родовища на експлуатаційний термін.

4.5. Умови та режим розробки родовищ лікувальних грязей, технологія видобування корисної копалини визначаються користувачами надр відповідно до запланованої технологічної схеми його розроблення. У заявках на проведення геологорозвідувальних робіт слід зазначати потребу в лікувальних грязях на сучасному етапі і довгострокову перспективу, цільове призначення їх використання, необхідний термін експлуатації родовища. У разі якщо в заявці термін експлуатації родовища не визначений, запаси повинні забезпечити роботу нового лікувального закладу (видобувного підприємства) на строк не менше 50 років з урахуванням терміну регенерації грязей.

4.6. Вибір ділянок для розвідувальних робіт належить узгоджувати із замовником геологорозвідувальних робіт, органами, що здійснюють державне управління в галузі використання й охорони надр, поверхневих вод, землевласником (землекористувачем) та з державними органами, що здійснюють санітарно-епідеміологічний нагляд.

Якщо для організації зон санітарної охорони потрібен благоустрій території, то необхідний комплекс заходів перед проведенням розвідки потрібно узгодити з уповноваженими на це органами. Якщо такі заходи планується виконувати за рахунок користувача надр, слід врахувати витрати на їх здійснення в геолого-економічному обґрунтуванні освоєння родовища лікувальних грязей.

5.1. Оцінка якості грязей для визначення перспективності їх використання здійснюється за комплексом фізико-хімічних, токсикологічних, радіологічних, мікробіологічних показників згідно з Порядком здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.06.2003 N 243 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.08.2003 за N 752/8073. У разі невідповідності у досліджуваних грязях фізико-хімічних, токсикологічних, радіологічних, мікробіологічних показників, установлених до лікувальних грязей, такі грязі як лікувальні не розглядаються.

5.2. Вимоги, що висуваються до якості лікувальних грязей, передбачають такі нормативні показники:

- мікробіологічні показники, що вказують на придатність грязей до лікувального застосування й забезпечують їхню епідемічну безпеку;

- масова частка вологи, яка визначає ряд фізичних властивостей грязей, у тому числі пластичність та консистенцію, що дає змогу грязі утримуватися на тілі людини і мати високу теплоутримувальну здатність;

- засміченість мінеральними частками чи рослинними залишками, яка погіршує пластичність грязей, а при наявності великих уключень (кристалів, осколків раковин і ін.) викликає опіки;

- ступінь розкладення торфу (відсотку вмісту в ньому рослинних залишків, що розклались), яка визначає величину колоїдального комплексу, високі значення якого дають змогу використовувати торф як лікувальну грязь;

- опір зсуву, що характеризує пластично-в'язкі властивості грязей і, як наслідок, її придатність для грязьових аплікацій.

5.3. Значення нормативних показників придатності різних типів лікувальних грязей до використання наведені в таблиці 5.1.

5.4. У разі багаторазового використання лікувальних грязей (після їхньої регенерації) вимоги до їх якості залишаються незмінними.

5.5. Лікувальні грязі, якість яких у природному стані не відповідає встановленим вимогам, можуть бути доведені перед використанням до відповідних нормативних показників:

- підвищена засміченість грязей може бути зменшена обробкою їх на віброситах або шляхом розчинення кристалів прісною водою за умови збереження значень вологості в межах, зазначених для даного типу пелоїдів;

- низький опір зсуву розріджених грязей слід збільшувати шляхом часткового зневоднення їх у межах припустимих величин вологості або самоущільнення під дією сили ваги при збереженні в басейнах глибиною до 3 м (для торфів і сапропелів) і до 2 м (для мулових і сопкових);

- високий опір зсуву переущільнених грязей знижується за допомогою додаткового механічного перемішування грязей або шляхом помірного розведення їх прісною (або мінеральною) водою за умови, що грязі не перетворюються в пульпу;

- величина мінералізації грязьового розчину регулюється розведенням його водою різної мінералізації;

- величина рН сильнокислих торфів і сапропелів доводиться до необхідних низьких значень (менше 2,5) шляхом аерації або вивітрювання їх на повітрі при збереженні величин вологості не нижче 50% для торфів, не нижче 60% для сапропелів і за умови відсутності переокислювання, що виявляється при появі вохристих окислів заліза;

- мікробіологічні показники доводяться до норми шляхом самоочищення грязей у родовищі за рахунок поліпшення загальної санітарної обстановки чи в процесі їхнього збереження в басейнах.

5.6. Віднесення пелоїдів розвіданих родовищ до лікувальних грязей та встановлення кондицій для підрахунку їхніх запасів здійснюються Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ України) на підставі бальнеологічного висновку спеціально вповноваженої установи із залученням матеріалів геологорозвідувальних робіт.

6.1. Родовища лікувальних грязей, що використовуються з лікувальною метою в Україні, поділяються на 4 основних генетичних (геолого-промислових) типи:

торфові грязі - болотні відклади (торфи) зі ступенем розкладення понад 40%, переважно органічного складу (більше 50% від сухої речовини), які поширені в зоні надмірного зволоження;

сапропелеві грязі - мулові відклади переважно прісних водойм, що вміщують у перерахунку на суху речовину більше 10% таких, що в значній мірі розклалися, органічних речовин рослинного й тваринного походження;

мулові сульфідні (мінеральні) грязі - відклади солоних водойм, що вміщують у перерахунку на суху речовину менше 10% органічних речовин і звичайно збагачені водорозчинними солями й сульфідами;

сопкові грязі - глинисті утворення, що викидаються з тектонічних тріщин газами й напірними водами, які вміщують звичайно менше 5% органічних речовин, різну кількість водорозчинних солей та інколи сульфіди.

6.2. Лікувальні грязі основних генетичних типів за основними фізико-хімічними показниками, які визначають їхні лікувальні властивості, поділяються на типи й різновиди:

за вмістом водорозчинних солей у грязьовому розчині (у г/куб.дм.) - на прісноводні (менше 1), низькомінералізовані (1-15), середньомінералізовані (15-35), високомінералізовані (35-150) і соленасичені (більше 150);

за вмістом сульфідів (FeS у відсотках до природної грязі) - на безсульфідні (менше 0,01), слабосульфідні (0,01-0,15), середньосульфідні (0,15-0,50) і сильносульфідні (більше 0,50);

за зольністю (відсоток на суху речовину) - торфові грязі - на низькозольні (менше 5), середньозольні (5-20), високозольні (більше 20); сапропелеві - на низькозольні (менше 30), середньозольні (30-60), високозольні (60-90); мулові мінеральні (сульфідні) і сопкові грязі всі є високозольними, із зольністю більше 90 і більше 95% відповідно;

за реакцією середовища (рН) - на сильнокислі (менше 2,5), кислі (2,5-5,0), слабокислі (5,0-7,0), слаболужні (7,0-9,0) і лужні (більше 9,0).

Поділ лікувальних грязей на типи й різновиди здійснюється згідно з додатком 2 Порядку здійснення медико-біологічної оцінки якості та цінності природних лікувальних ресурсів, визначення методів їх використання, затвердженого наказом МОЗ України від 02.06.2003 N 243, зареєстрованого в Мін'юсті України 29.08.2003 за N 752/8073.

6.3. За величиною видобувних запасів родовища лікувальних грязей поділяються на п'ять груп:

- дуже великі - більше 1 млн. куб.м;

- великі - від 250 тис. до 1 млн. куб.м;

- середні - від 100 тис. до 250 тис. куб.м;

- дрібні - від 50 тис. до 100 тис. куб.м;

- дуже дрібні - менше 50 тис. куб.м.

6.4. За складністю будови грязьового покладу, сталістю гідролого-гідрохімічного режиму водойми, стабільністю запасів, станом техногенного навантаження родовища лікувальних грязей поділяються на 3 групи:

До 1-ї групи слід відносити родовища з простою будовою грязьових покладів однорідного складу, витриманих за площею, потужністю, стійким гідролого-гідрохімічним режимом, що визначає стабільність запасів лікувальних грязей, які розташовані на площах з незначним техногенним навантаженням, що дає змогу здійснити надійний кількісний прогноз збереження кондиційного стану їхніх запасів на період розробки родовищ.

До 2-ї групи слід відносити родовища зі складною будовою грязьових покладів, однорідних за складом, але не витриманих за площею і потужністю, з наявністю некондиційних ділянок, маломінливим гідролого-гідрохімічним режимом і відносно стабільними запасами лікувальних грязей, які розташовані на площах з досить складним техногенним навантаженням, що дає змогу здійснювати прогноз збереження кондиційного стану запасів на період розробки родовищ на кількісно-якісному рівні.

До 3-ї групи слід відносити родовища з дуже складною будовою грязьових покладів і переривистим їх поширенням, подекуди з перевідкладеними грязьовими лінзами, нестійким гідролого-гідрохімічним режимом і нестабільними запасами лікувальних грязей, які розташовані в районах з великим техногенним навантаженням, що дає змогу здійснювати прогноз збереження кондиційного стану запасів на період розробки родовищ переважно на якісному рівні.

6.5. Належність родовищ до тієї чи іншої групи складності встановлюють, виходячи із ступеня складності будови основних покладів корисних копалин, які становлять не менше 70% запасів родовища.

6.6. Під час визначення групи складності родовища для зарахування його до групи більш високої складності достатньо, щоб хоч один із зазначених вище критеріїв відповідав цій групі.

Віднесення родовища лікувальних грязей до тієї або іншої групи потребує обґрунтування в кожному конкретному випадку.

7.1. Геологорозвідувальні роботи, спрямовані на пошук і розвідку родовищ лікувальних грязей, належить проводити в послідовності, передбаченій Положенням про стадії геологорозвідувальних робіт на тверді корисні копалини, затвердженим наказом Комітету України з питань геології та використання надр від 15.02.2000 N 19, зареєстрованим у Мін'юсті України 02.03.2000 за N 124/4345, з урахуванням особливостей, притаманних лікувальним грязям.

7.2. На виявлених у процесі пошукових робіт великих або дуже складних за геологічною будовою родовищах лікувальних грязей для визначення їхнього промислового значення належить проводити пошуково-оцінювальні роботи, а в разі отримання позитивних результатів - розвідувальні роботи з метою підготовки виявлених запасів лікувальних грязей до промислового освоєння. Пошук і розвідку дрібних і дуже дрібних родовищ лікувальних грязей 1-ї та 2-ї груп складності геологічної будови за умови достатнього обґрунтування слід проводити як послідовні стадії безперервного геологорозвідувального циклу.

7.3. Геологорозвідувальні роботи на лікувальні грязі належить проводити за такими напрямами: геологічне вивчення виявлених родовищ лікувальних грязей, техніко-економічне вивчення умов їх експлуатації, періодична, відповідно до стадійності вивчення, геолого-економічна оцінка промислового значення об'єктів робіт.

7.4. Геологічне вивчення слід спрямовувати на визначення речовинного складу, вмісту специфічних компонентів та сполук, мікробіологічного складу, санітарного стану, кількості, якості і лікувальних властивостей, а також будови покладів лікувальних грязей, ступеня стабільності їхніх запасів, термінів їхньої регенерації (за умови неодноразового використання), гідрологічного та гідрохімічного режиму родовища, гідрогеологічних, гірничо-геологічних, екологічних, водогосподарських та інших умов родовищ для обґрунтування проектних рішень щодо використання лікувальних грязей і підготовки даних для опрацювання технологічної схеми розробки родовища і рекомендацій щодо визначення границь його гірничого відводу.

7.5. Техніко-економічне вивчення родовищ лікувальних грязей спрямовується на визначення із зростаючою детальністю гірничотехнічних, географо-економічних, соціально-економічних, економічних та інших умов промислового освоєння виявлених продуктивних покладів з лікувальною метою, прийнятих способів і технологічних схем видобування, перероблення або підготовлення до використання лікувальних грязей, способів та технології їхньої регенерації (утилізації).

7.6. Геолого-економічна оцінка родовищ лікувальних грязей передбачає комплексний аналіз результатів геологічного та техніко-економічного вивчення з метою оцінки їх промислового значення шляхом визначення із зростаючою детальністю техніко-економічних показників виробничого процесу та фінансових результатів реалізації товарної продукції грязевидобувного підприємства.

Поточні геолого-економічні оцінки результатів робіт належить проводити постійно. Постадійні (генеральні) техніко-економічні оцінки об'єктів геологорозвідувальних робіт слід виконувати для визначення доцільності проведення геологорозвідувальних робіт наступної стадії або залучення їх до експлуатації.

7.7. Відповідно до прийнятої стадійності геологорозвідувальних робіт виділяються початкова, попередня й детальна геолого-економічні оцінки об'єктів геологорозвідувальних робіт на лікувальні грязі. Кожна стадія геологорозвідувальних робіт повинна закінчуватися геологічним звітом про результати виконаних робіт та обґрунтуванням доцільності (або недоцільності) подальшого їх проведення.

7.7.1. Початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3) проводиться з метою обґрунтування доцільності інвестування пошуково-оцінювальних робіт на ділянках потенційних родовищ. Для проведення ГЕО-3 використовують виявлені запаси лікувальних грязей, підраховані і кількісно оцінені за матеріалами геолого-прогнозних та пошукових робіт. Матеріали ГЕО-3 подаються у вигляді техніко-економічних міркувань (ТЕМ) щодо доцільності проведення подальших геологорозвідувальних робіт. Оцінка можливості промислового освоєння виявлених родовищ та параметри попередніх кондицій для підрахунку запасів обґрунтовуються укрупненими техніко-економічними розрахунками за аналогією з відомими родовищами, що експлуатуються, та відповідно до вимог технічного завдання замовника геологорозвідувальних робіт.

7.7.2. Попередня геолого-економічна оцінка (ГЕО-2) проводиться для обґрунтування доцільності промислового освоєння родовищ лікувальних грязей та інвестування робіт з розвідки і підготовки їх до експлуатації. ГЕО-2 здійснюється на основі підрахунку попередньо розвіданих і розвіданих запасів лікувальних грязей і оформляється як техніко-економічна доповідь (ТЕД) щодо доцільності подальшої розвідки. ТЕД включає обгрунтування тимчасових кондицій для підрахунку попередньо розвіданих запасів лікувальних грязей. У разі потреби на замовлення надрокористувача параметри тимчасових кондицій апробуються ДКЗ України. Оцінка ефективності розробки родовища визначається за кінцевою товарною продукцією видобувного підприємства. Техніко-економічні показники визначаються розрахунками або приймаються за аналогією.

7.7.3. Детальна геолого-економічна оцінка (ГЕО-1) проводиться для визначення рівня економічної ефективності діяльності видобувного підприємства, що створюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва. ГЕО-1 здійснюється на основі розвіданих запасів лікувальних грязей і включає техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) постійних кондицій для їх підрахунку. Детальність техніко-економічних розрахунків і надійність фінансових показників ГЕО-1 повинні бути достатніми для прийняття інвестиційного рішення без додаткових досліджень. Матеріали детальної геолого-економічної оцінки родовища подаються на затвердження до ДКЗ України. Позитивно оцінені ДКЗ України матеріали детальної геолого-економічної оцінки родовища є основним документом, що обґрунтовує доцільність фінансування робіт з опрацювання проектів будівництва (реконструкції) видобувного підприємства (лікувального закладу).

За ступенем геологічного вивчення запаси лікувальних грязей поділяються на дві групи: розвідані і попередньо розвідані.

8.1. Розвідані запаси - це запаси, кількість, якість, міра стабільності, лікувальні властивості, термін та умови регенерації (при неодноразовому використанні), гідрологічні, гірничо-геологічні, гідрогеологічні й інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для складання технологічних схем розробки родовищ, опрацювання проектів будівництва, реконструкції і розвитку лікувальних та санаторно-курортних закладів.

Основні параметри розвіданих запасів, які обумовлюють проектні рішення щодо видобутку й переробки лікувальних грязей та охорони природи, визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, які виконані в межах грязьових покладів за щільною і рівномірною мережею в поєднанні з обмеженою екстраполяцією, яка обґрунтована даними геологічних та інших досліджень. Лікувальні властивості грязей обґрунтовано бальнеологічним висновком.

Розвідані запаси є підставою для проектування будівництва лікувального закладу, видобувного підприємства (пункту видобутку) і проведення промислової розробки родовища (ділянки).

За детальністю вивчення та достовірністю розвідані запаси лікувальних грязей поділяються на категорії А, В і С1.

8.1.1. До запасів категорії А слід відносити поклади лікувальних грязей, що відповідають таким вимогам:

установлені розміри, форма, умови утворення та залягання грязьових покладів, вивчені характер і закономірності мінливості їх морфології та внутрішньої будови, виділені некондиційні ділянки та визначені їхні контури всередині грязьового покладу з детальністю, достатньою для достовірної кількісної оцінки запасів та наступної розробки, у тому числі селективної;

визначені типи та різновиди лікувальних грязей; установлено, що за фізико-хімічними властивостями, радіологічним, токсикологічним, санітарним станом лікувальні грязі відповідають установленим кондиціям;

визначені та вивчені основні фізіологічні групи мікроорганізмів та їхня біологічна активність, що свідчить про придатність грязей до лікувального застосування і їхню епідемічну безпеку;

за результатами вивчення санітарного стану родовища встановлена відсутність джерел його забруднення;

установлені терміни й умови регенерації лікувальних грязей (за умови їх багаторазового використання);

вивчені гідролого-гідрохімічні та інші природні умови з детальністю, достатньою для складання технологічних схем розробки родовищ і підготовки грязей до лікувальних процедур;

контур запасів визначено відповідно до вимог постійних кондицій за результатами детального поінтервального дослідження та опробування грязьового покладу з вірогідністю, яка унеможливлює інші варіанти.

8.1.2. До запасів категорії В слід відносити поклади лікувальних грязей, що відповідають таким вимогам:

установлені розміри, особливості та мінливість форми, внутрішньої будови та умов залягання грязьових покладів, просторове розміщення некондиційних ділянок;

вивчені мікробіологічні показники лікувальних грязей свідчать про придатність їх до лікувального застосування й епідемічну безпеку;

визначені типи та різновиди лікувальних грязей; установлено, що за фізико-хімічними властивостями, радіологічним, токсикологічним станом лікувальні грязі відповідають установленим кондиціям;

вивчений санітарний стан родовища, за наявності джерел забруднення встановлені терміни самоочищення лікувальних грязей, зроблений обґрунтований прогноз придатності їх до використання;

установлені терміни й основні умови регенерації лікувальних грязей (за умови їх багаторазового використання);

вивчені гідролого-гідрохімічні та інші природні умови з детальністю, достатньою для вибору принципової технологічної схеми розробки родовища;

контур запасів визначено відповідно до вимог постійних кондицій за результатами детального поінтервального дослідження та опробування грязьового покладу із застосуванням обмеженої зони екстраполяції, яка обґрунтована геологічними та гідрологічними особливостями родовища.

8.1.3. До запасів категорії С1 слід відносити поклади лікувальних грязей, що відповідають таким вимогам:

з'ясовані в загальних рисах розміри, форма, основні особливості внутрішньої будови й умов залягання грязьових покладів, оцінена їхня мінливість і можлива переривчастість;

визначені мікробіологічні показники лікувальних грязей свідчать про придатність їх до лікувального застосування й епідемічну безпеку;

визначені типи та різновиди лікувальних грязей; установлені загальні закономірності їх поширення і якість за фізико-хімічними показниками відповідно до встановлених кондицій;

вивчений санітарний стан родовища і можливі джерела забруднення покладів лікувальних грязей, складений прогноз придатності їх до використання;

вивчені гідролого-гідрохімічні та інші природні умови родовища в обсязі, необхідному для порівняльної оцінки перспективності грязьових родовищ або ділянок;

контур запасів визначено відповідно до вимог кондицій за результатами поінтервального дослідження та опробування грязьового покладу і геологічно обґрунтованої екстраполяції.

8.2. Попередньо розвідані запаси - це обсяги лікувальних грязей, кількість, якість, міра стабільності, технологічні властивості, гідролого-гідрохімічні, гірничо-геологічні та інші умови залягання яких вивчені з повнотою, достатньою для визначення промислового значення родовища. Основні параметри попередньо розвіданих запасів лікувальних грязей оцінюються переважно на підставі екстраполяції даних безпосередніх вимірів чи досліджень, розташованих у межах родовища за рідкою або нерівномірною сіткою пунктів поінтервального дослідження та опробування грязьового покладу. Екстраполяція обґрунтовується аналогією з розвіданими родовищами, а також даними геологічних та інших досліджень.

Попередньо розвідані запаси є основою для обґрунтування подальшої розвідки родовища лікувальних грязей.

За детальністю вивчення та достовірністю оцінки попередньо розвідані запаси лікувальних грязей відповідають категорії С2.