У порядку інформації доводяться до відома відповіді Вищого арбітражного суду України на запити щодо застосування у вирішенні спорів окремих норм чинного законодавства.

1. Спори за участю державних податкових органів.

1.1. Чи може бути підставою для притягнення платника податку до відповідальності включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку на додану вартість, що підтверджені податковою накладною, заповненою не зареєстрованою в податковому органі особою?

Згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону.

Отже включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку на додану вартість, що підтверджені податковою накладною, заповненою не зареєстрованою в податковому органі особою, може бути підставою для притягнення платника податку до встановленої законодавством відповідальності, у тому числі для застосування санкцій, нарахованих на суму податкового кредиту, що, зокрема, передбачено підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону.

Проте питання щодо відповідальності платника податку на додану вартість за внесення цього податку до бюджету повинно вирішуватись з урахуванням конкретних обставин справи і поданих сторонами доказів, у тому числі доказів вчинення покупцем дій, зазначених у підпункті 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону.

1.2. Чи застосовуються реєстратори розрахункових операцій під час здійснення банком операцій з прийому платежів готівкою від населення?

Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" при виконанні усіх банківських операцій, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються.

1.3. Чи є об'єктом справляння збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення грошове утримання (а також речове та продовольче забезпечення) атестованого складу працівників організації Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України?

Відповідно до статті 2 Закону України "Про формування Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення" платниками збору до названого фонду є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, громадські та інші установи і організації (крім бюджетних), які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку.

Статтею 1 Закону України "Про міліцію" визначено, що міліція в Україні є державним озброєним органом виконавчої влади, який згідно зі статтею 7 Закону України "Про міліцію" виконує визначені цією статтею функції, у тому числі охоронні. І хоча міліція охорони утримується за рахунок коштів, що надходять за договорами охорони об'єктів, ці надходження не є прибутком у розумінні статті 1 згаданого Закону, а сама міліція не є суб'єктом підприємницької діяльності.

1.4. Як визначається дата збільшення валового доходу підприємства?

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( у редакції від 22.05.97 з наступними змінами і доповненнями) ставить визначення дати збільшення валового доходу підприємства у залежність від конкретних обставин, а саме від настання дня (дати), коли сталася одна з певних подій: зарахування коштів замовника на банківський рахунок платника податку в оплату робіт (послуг), що підлягають продажу, або фактичне надання результатів робіт (послуг) платником податку (підпункт 11.3.1 статті 11 названого Закону); надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок платника податку або отримання ним відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (у разі продажу робіт чи послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів, підпункт 11.3.5 статті 11 цього ж Закону).

Отже у розгляді справ, пов'язаних із застосуванням відповідних норм, арбітражному суду слід у кожному випадку з'ясовувати тривалість відповідного податкового періоду (рік, квартал), за який нараховується податок на прибуток, та яка із згаданих подій сталася раніше протягом цього періоду, і в залежності від цього вирішувати питання про віднесення коштів до валового доходу платника податків.

2. Чи не суперечить вимогам чинного законодавства умова договору стосовно переводу боргу про те, що чинність такого договору триває до виконання боржником зобов'язання у повному обсязі з одночасним встановленням терміну виконання договору?

Зазначена сторонами за договором про перевід боргу умова про те, що чинність такого договору триває до виконання боржником зобов'язання у повному обсязі з одночасним встановленням терміну виконання, не суперечить вимогам законодавства, у тому числі Цивільного кодексу України.

З дати укладення угоди про перевід боргу новому боржникові у повному обсязі переходять обов'язки первісного боржника. Останній вибуває із зобов'язання і не відповідає перед кредитором за невиконання зобов'язань перед боржником. Кредитор, за згодою якого боржником на певний термін переведено борг на іншу особу, повинен самостійно вирішувати питання щодо задоволення своїх вимог.

4. Чи оцінює арбітражний суд доводи позивача щодо законності дій нотаріусів, пов'язаних з оформленням виконавчих написів?

Відповідно до частини сьомої статті 50 Закону України "Про нотаріат" спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом або арбітражним судом у порядку позовного провадження. Цей припис кореспондується з частиною третьою статті 285 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою вимога, обгрунтована на виконавчому напису, може бути оскаржена боржником лише у позовному порядку. Отже у даному випадку необхідно керуватись статтею 43 Арбітражного процесуального кодексу України.

5. Чи може бути підставою для зупинення термінів, передбачених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", прийняття позовної заяви третейським судом?