- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Лист
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
Л И С Т
N 01-8/453 від 26.06.95 м.Київ |
Арбітражним судам України
Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів
У порядку інформації доводяться до відома відповіді Вищого Арбітражного Суду України на запити щодо застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів.
( Пункт 1 виключено на підставі Листа Вищого господарського суду
N 01-8/1289 від 22.10.2003 )
( Пункт 2 виключено на підставі Листа Вищого господарського суду
N 01-8/1042 від 02.10.2001 )
2. На запитання, чи повинен суб'єкт господарювання мати ліцензію на здійснення автоперевезень, якщо вони здійснюються ним виключно в межах власних потреб, дано таку відповідь.
Згідно з пунктом 33 статті
9 Закону України
"Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів. Тому якщо такі перевезення не мають характеру послуг, що надаються іншим юридичним чи фізичним особам, а здійснюються суб'єктом господарювання виключно для забезпечення власних потреб, немає правових підстав вважати їх такими, що потребують ліцензування.
( Пункт в редакції Листа Вищого арбітражного суду
N 01-8/570 від 25.10.2000 )
Вищий Арбітражний Суд України повідомив таке.
Встановлений статтею 20 згаданого вище Закону строк є присічним і до нього не можуть застосовуватись правила щодо перебігу та поновлення строків позовної давності. Цей строк встановлено для визнання недійсними угод, пов'язаних з організацією та проведенням аукціону, конкурсу, тому він не стосується договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, що укладається за результатами аукціону, конкурсу. Щодо визнання недійсними таких договорів повинні застосовуватись загальні правила, встановлені нормами глави 3
Цивільного кодексу України.
( Абзац третій пункту із змінами, внесеними згідно з Листом Вищого арбітражного суду
N 01-8/155 від 07.04.2000 )
................Перейти до повного тексту