У порядку інформації доводяться до відома відповіді Вищого Арбітражного Суду України на запити щодо застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів.

1. При прийнятті позовних матеріалів установ банку виникло питання щодо порядку оформлення платіжних доручень про сплату державного мита, оскільки відмітка позивача-банку про зарахування мита в доход бюджету викликає певні сумніви щодо надходження мита до бюджету.

Вищий Арбітражний Суд України повідомив таке.

Чинним законодавством з питань сплати державного мита не врегульований порядок оформлення документу про сплату мита позивачами-банками. Тому у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування мита до бюджету арбітражний суд вправі витребувати від позивача підтвердження фінансового органу, якому мито перераховано, про надходження і зарахування мита до бюджету.

2. При вирішенні спорів, пов'язаних з поверненням засобів упаковки багаторазового використання, виникли такі питання.

2.1. Чи зобов'язаний покупець (одержувач) сплачувати постачальнику крім штрафу за порушення строку повернення засобів упаковки ще й вартість їх у разі втрати цих засобів за умов, коли покупцем сплачена заставна вартість тари, що нижча за фактичну.

Вищий Арбітражний Суд України відповів таке.

У випадку втрати засобів упаковки багаторазового використання покупець (одержувач) повинен відшкодувати постачальнику вартість цих засобів, виходячи з ціни їх придбання.

2.2. На запитання, чи правомірні вимоги покупця про стягнення з одержувача тари (виготовлювача продукції) витрат, пов'язаних з поверненням тари автомобільним транспортом, Вищий Арбітражний Суд України відповів.

Якщо договором або Правилами застосування обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання, затверджених наказом Міністерства державних ресурсів України від 16.06.92 N 15 , щодо окремих видів цих засобів не встановлений вид транспорту, яким вони повертаються, то, виходячи зі змісту статті 211 Цивільного кодексу України, покупець при виборі виду транспорту повинен вжити заходів до зменшення витрат постачальника, за рахунок якого повертаються засоби упаковки.

3. На запитання щодо наявності підстав для відшкодування моральної шкоди, пов'язаної з невиконанням чи неналежним виконанням договірних зобов'язань, Вищий Арбітражний Суд України повідомив, що обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачений главою 40 Цивільного кодексу України, пов'язаний із зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, а не із зобов'язанням, яке виникає з договору чи з інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу (стаття 151 Цивільного кодексу України). Виходячи з викладеного, у випадках невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань у арбітражного суду відсутні підстави для застосування до винної сторони статті 440-1 Цивільного кодексу України.

4. У зв'язку із зверненням прокурорів до арбітражних судів з позовами в інтересах недержавних органів, підприємств та організацій виникло питання щодо права прокурора звернутись з позовами в інтересах акціонерних комерційних банків, якщо в їх статутних фондах є частка державного майна, Вищий Арбітражний Суд України повідомив таке.