Основи житлового законодавства Союзу РСР і союзних республік

( Документ не застосовується на території України згідно із Законом № 2215-IX від 21.04.2022 )

ОСНОВИ ЖИТЛОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА СОЮЗУ РСР

І СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1981, N 26, ст. 834 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР СРСР N 5151-X від 24.06.81, ВВР, 1981, N 26, ст. 835 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР СРСР N 10986-X від 26.03.84, ВВР, 1984, N 13, ст. 188 N 340-XI від 08.06.84 Законом СРСР N 3662-XI від 27.11.85, ВВР, 1985, N 48, ст. 919 Указами ПВР СРСР N 4496-XI від 21.04.86, ВВР, 1986, N 17, ст. 278 N 9913-XI від 14.12.88, ВВР, 1988, N 51, ст. 750 N 10401-XI від 10.05.89, ВВР, 1989, N 19, ст. 151 Законом СРСР N 1501-I від 22.05.90, ВВР, 1990, N 23, ст. 422 )

В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в нашій країні було створено необхідні передумови для розв'язання однієї з найважливіших соціальних проблем - задоволення потреби трудящих у житлі.

Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва.

Високі темпи розвитку державного і громадського житлового фонду на основі державних планів, заходи, яких вживає держава по сприянню кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, створюють необхідні умови для забезпечення гарантованого Конституцією СРСР права громадян на житло.

Важливим державним завданням є забезпечення схоронності житлового фонду, збільшення строку його служби, підвищення рівня благоустрою жилих будинків. У вирішенні цього завдання активну участь беруть громадські організації і громадяни.Конституція СРСР зобов'язує громадян дбайливо ставитися до наданого їм житла.

Радянське житлове законодавство покликане сприяти забезпеченню права громадян на житло, ефективному використанню та охороні житлового фонду.

РОЗДІЛ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Право громадян СРСР на житло

Відповідно до Конституції СРСР громадяни СРСР мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.

Стаття 2. Завдання радянського житлового законодавства

Завданнями радянського житлового законодавства є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією СРСР права громадян СРСР на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.

Стаття 3. Житлове законодавство Союзу РСР і союзних республік

Житлові відносини в СРСР регулюються цими Основами і видаваними відповідно до них іншими актами житлового законодавства Союзу РСР, житловими кодексами та іншими актами житлового законодавства союзних республік.

Відносини, зв'язані з будівництвом жител, регулюються відповідним законодавством Союзу РСР і союзних республік.

Стаття 4. Житловий фонд

Жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території СРСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає:

жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);

жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);

жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);

жилі будинки і квартири, що є в особистій власності громадян (індивідуальний житловий фонд).

( Абзац п'ятий частини другої статті 4 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР СРСР N 9913-XI від 14.12.88 )

Державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Будинки відомчого житлового фонду в містах і селищах міського типу підлягають поступовій передачі до відання місцевих Рад народних депутатів у порядку і в строки, що їх визначають Рада Міністрів СРСР і Ради Міністрів союзних республік.

До житлового фонду включаються також жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. До цих будинків застосовуються правила, встановлені цими Основами для громадського житлового фонду.

До житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Стаття 5. Призначення жилих будинків і жилих приміщень

Жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.

Стаття 6. Виключення з житлового фонду жилих будинків і жилих приміщень

Періодично, у строки, встановлювані Радами Міністрів союзних республік, проводиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду. Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням Ради Міністрів автономної республіки, виконавчого комітету крайової, обласної Ради народних депутатів, Ради народних депутатів автономної області, автономного округу, виконавчого комітету районної (в союзних республіках, які не мають обласного поділу), міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів.

Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням органів, зазначених у частині першій цієї статті. Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і центральних органів громадських організацій.

Переведення жилих будинків і жилих приміщень, що належать колгоспам, у нежилі здійснюється за рішенням загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.

Стаття 7. Житлові права і обов'язки громадян

Громадяни СРСР мають право на одержання у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду, а також у будинках житлово-будівельних кооперативів надаються громадянам у безстрокове користування.

Громадяни вправі мати в особистій власності жилий будинок (частину будинку) відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями і правил соціалістичного співжиття, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію.

Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами з метою особистої наживи, одержання нетрудових доходів та в інших корисливих цілях, а також на шкоду інтересам суспільства.

Стаття 8. Компетенція Союзу РСР у галузі регулювання житлових відносин

Віданню Союзу РСР у галузі регулювання житлових відносин підлягають:

1) забезпечення єдності законодавчого регулювання житлових відносин;

2) керівництво житловим господарством союзного підпорядкування, загальне керівництво житловим господарством союзно-республіканського підпорядкування;

3) встановлення загальних засад організації та діяльності органів державного управління житловим господарством;

4) затвердження планових завдань по капітальному ремонту житлового фонду по союзних республіках, міністерствах, державних комітетах і відомствах СРСР;

5) проведення єдиної технічної політики в галузі ремонту житлового фонду;

6) встановлення нормативів витрачання фінансових і матеріальних ресурсів на експлуатацію та ремонт житлового фонду по союзних республіках, міністерствах, державних комітетах і відомствах СРСР;

7) встановлення єдиного порядку державного обліку житлового фонду;

8) встановлення основних правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і користування ними;

9) встановлення розміру квартирної плати і пільг по оплаті жилих приміщень та комунальних послуг;

10) встановлення основних правил організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів;

11) державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду і встановлення порядку його здійснення;

12) вирішення інших питань загальносоюзного значення в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду відповідно до Конституції СРСР і цих Основ.

Стаття 9. Компетенція союзних республік у галузі регулювання житлових відносин

Віданню союзної республіки в галузі регулювання житлових відносин поза межами компетенції Союзу РСР підлягають:

1) законодавче регулювання житлових відносин у республіці;

2) керівництво житловим господарством союзно-республіканського і республіканського підпорядкування, встановлення порядку організації та діяльності органів державного управління цим господарством;

3) затвердження планових завдань по капітальному ремонту житлового фонду в республіці;

4) здійснення державного обліку житлового фонду на території республіки;

5) встановлення порядку обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання жилих приміщень і користування ними;

6) встановлення порядку і строків внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги;

7) встановлення порядку організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів, прав і обов'язків їх членів;

8) встановлення правил і норм технічної експлуатації жилих будинків і правил користування придомовими територіями;

9) здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду;

10) вирішення інших питань у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, якщо вони не віднесені до компетенції Союзу РСР.

РОЗДІЛ II

УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВИМ ФОНДОМ

Стаття 10. Державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду

Державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радами Міністрів союзних республік, Радами Міністрів автономних республік, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, міністерствами, державними комітетами і відомствами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік.

Стаття 11. Органи, які здійснюють управління державним і громадським житловим фондом та фондом житлово-будівельних кооперативів

Управління житловим фондом місцевих Рад народних депутатів здійснюється їх виконавчими комітетами та утворюваними ними органами управління.

Управління відомчим житловим фондом здійснюється міністерствами, державними комітетами, відомствами і підпорядкованими їм підприємствами, установами, організаціями.

Управління громадським житловим фондом здійснюється органами управління колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань, органами профспілкових та інших громадських організацій відповідно до їх статутів (положень).

Управління фондом житлово-будівельних кооперативів здійснюється органами управління кооперативів відповідно до їх статутів.

Стаття 12. Участь громадських організацій, трудових колективів і громадян в управлінні державним і громадським житловим фондом та в забезпеченні його схоронності

( Заголовок статті 12 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР СРСР N 340-XI від 08.06.84 )

Професійні спілки, інші громадські організації, трудові колективи відповідно до законодавства Союзу РСР і союзних республік та до статутів (положень) громадських організацій, а також громадяни беруть участь в управлінні державним і громадським житловим фондом та в забезпеченні його схоронності.

( Частина перша статті 12 в редакції Указу ПВР СРСР N 340-XI від 08.06.84 )

Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності.

За рішенням трудових колективів підприємств та організацій у колективних договорах можуть передбачатися для робітників і службовців, які мають право на першочергове одержання жилих приміщень, а також новаторів і передовиків виробництва, які добилися високих показників у праці і беруть активну участь у громадському житті, пільгові підстави визнання їх такими, що потребують поліпшення житлових умов, при забезпеченні жилою площею за місцем роботи, а також і кількість жилої площі, що виділяється для цих цілей. У колективних договорах зазначеним новаторам і передовикам виробництва може бути передбачено надання жилих приміщень у першочерговому порядку.

( Статтю 12 доповнено частиною третьою згідно з Указом ПВР СРСРN 4496-XI від 21.04.86 )

Державні органи, підприємства, установи та організації, а також службові особи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції громадських організацій, трудових колективів і громадян при здійсненні заходів по поліпшенню використання і схоронності житлового фонду.

( Частина в редакції Указу ПВР СРСР N 340-XI від 08.06.84 )

Стаття 13. Житлово-експлуатаційні організації

Для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку.

Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

Жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією. Якщо для експлуатації будинків відомчого або громадського житлового фонду не може бути створено житлово-експлуатаційну організацію, експлуатація будинків здійснюється безпосередньо відповідним підприємством, установою, організацією.

Типове положення про житлово-експлуатаційну організацію затверджується Радою Міністрів союзної республіки або міністерством, державним комітетом, відомством СРСР.

Стаття 14. Передача забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям для заселення частини жилої площі у новоспоруджених будинках

Рада Міністрів СРСР вправі визначати підстави і умови передачі забудовниками виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів та іншим організаціям для заселення частини жилої площі у споруджених за рахунок державних капітальних вкладень нових будинках, а також розміри жилої площі, яка передається.

Стаття 15. Розподіл жилої площі в будинках, споруджених за рахунок коштів, переданих у порядку пайової участі

Жила площа в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ та організацій, розподіляється для заселення між учасниками будівництва пропорційно до переданих ними коштів.

Стаття 16. Державний облік житлового фонду

Державний облік житлового фонду здійснюється за єдиною для Союзу РСР системою в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.

Стаття 17. Державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду

Державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду має своїм завданням забезпечити додержання всіма міністерствами, державними комітетами, відомствами, державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями, житлово-будівельними кооперативами, службовими особами та громадянами порядку розподілу жилої площі і надання громадянам жилих приміщень, правил користування житловим фондом і утримання його в технічно справному стані.

Державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР.

РОЗДІЛ III

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГРОМАДЯН ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ. КОРИСТУВАННЯ ЖИЛИМИ ПРИМІЩЕННЯМИ

Глава 1.

НАДАННЯ ЖИЛИХ ПРИМІЩЕНЬ У БУДИНКАХ ДЕРЖАВНОГО І ГРОМАДСЬКОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ТА КОРИСТУВАННЯ НИМИ

Стаття 18. Право громадян на одержання жилого приміщення

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР і союзних республік. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, що постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і союзних республік), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок в особистій власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов на підставах, передбачених законодавством Союзу РСР і союзних республік.

Стаття 19. Облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов

Облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. У випадках і в порядку, встановлюваних Радою Міністрів СРСР і Радами Міністрів союзних республік, громадян може бути взято на облік і не за місцем їх проживання.

Облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.

Порядок обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, а також визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР і союзних республік.

Контроль за станом обліку на підприємствах, в установах, організаціях громадян, що потребують поліпшення житлових умов, здійснюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів і відповідними органами професійних спілок.

Стаття 20. Першочергове надання жилих приміщень

У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов:

інвалідам Великої Вітчизняної війни та сім'ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;

Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів;

особам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством Союзу РСР порядку;

особам, які перебували у складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту СРСР, партизанам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, а також іншим особам, що брали участь у бойових операціях по захисту СРСР;

інвалідам праці I і II груп та інвалідам I і II груп з числа військовослужбовців;

сім'ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов'язків, виконанні обов'язку громадянина СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;

робітникам і службовцям, які довгий час сумлінно працювали у сфері виробництва;

матерям, яким присвоєно звання "Мати-героїня", багатодітним сім'ям, сім'ям, які виховують дітей-інвалідів і одиноким матерям;

( Пункт 8 частини першої статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом СРСР N 1501-I від 22.05.90 )

сім'ям при народженні близнят;

учителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.

( Частину першу статті 20 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом СРСР N 3662-XI від 27.11.85 )

Законодавством Союзу РСР і союзних республік право першочергового одержання жилого приміщення може бути надано й іншим категоріям громадян.

Стаття 21. Позачергове надання жилих приміщень

Поза чергою жиле приміщення надається громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання, а також в інших випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і союзних республік.

Стаття 21-1. Забезпечення жилим приміщенням сімейних дитячих будинків

При винесенні у встановленому порядку рішення про організацію сімейного дитячого будинку особам, призначеним батьками-вихователями, для спільного проживання з переданими їм на виховання дітьми надається поза чергою індивідуальний жилий будинок або багатокімнатна квартира. Розмір жилої площі встановлюється законодавством союзних республік.

Користування наданим жилим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і союзних республік для користування службовими жилими приміщеннями.

( Основи доповнено статтею 21-1 згідно із Законом СРСР N 1501-I від 22.05.90 )

Стаття 22. Норма жилої площі

Норма жилої площі встановлюється законодавством союзної республіки в розмірі не менш як дев'ять квадратних метрів на одну особу.

Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів. Громадянам, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, а також громадянам, яким ця площа необхідна за умовами і характером виконуваної роботи, розмір додаткової жилої площі може бути збільшено.

Порядок і умови надання додаткової жилої площі та перелік категорій громадян, які мають право на її одержання, встановлюються законодавством Союзу РСР.

Стаття 23. Вимоги, що ставляться до жилих приміщень

Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

При наданні жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі старшими за дев'ять років, крім подружжя.

Стаття 23-1. Особливості забезпечення громадян жилими приміщеннями в будинках колгоспів та інших сільськогосподарських кооперативів

При забезпеченні громадян жилими приміщеннями в будинках колгоспів останні вправі встановлювати для колгоспників, осіб, що працюють у колгоспах за трудовими договорами, та інших громадян, яким надаються жилі приміщення у будинках колгоспів, пільгові підстави визнання їх потребуючими поліпшення житлових умов. Члени колгоспу та інші працівники можуть бути взяті на облік потребуючих поліпшення житлових умов і забезпечуватися жилою площею в будинках колгоспів незалежно від постійного проживання у даному населеному пункті.

Окремим висококваліфікованим спеціалістам та іншим працівникам з урахуванням їхнього трудового вкладу, а також особам, яких запрошують у колгосп на роботу, жилі приміщення в будинках колгоспів можуть надаватися поза чергою.

Жила площа в будинках колгоспів може надаватися з перевищенням встановлюваних законодавством союзних республік норм жилої площі.

Рішення про встановлення передбачених цією статтею пільгових умов забезпечення громадян жилими приміщеннями в будинках колгоспів, а також про кількість жилої площі, виділюваної для забезпечення громадян жилими приміщеннями поза чергою, приймаються загальними зборами членів колгоспів або зборами уповноважених.

Інші сільськогосподарські кооперативи при забезпеченні громадян жилими приміщеннями в будинках цих кооперативів мають такі ж права, як і колгоспи.

( Основи доповнено статтею 23-1 згідно з Указом ПВР СРСРN 10401-XI від 10.05.89 )

Стаття 24. Порядок надання жилих приміщень

Жилі приміщення надаються громадянам:

у будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів - виконавчим, комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів;

у будинках відомчого житлового фонду - за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення;

( Абзац третій частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР СРСР N 10986-X від 26.03.84 )

у будинках громадського житлового фонду - за спільним рішенням органу відповідної організації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

( Абзац четвертий частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР СРСР N 10986-X від 26.03.84 )

Жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження жилого будинку.

Стаття 25. Ордер на жиле приміщення

На підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянину ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Форма ордера встановлюється законодавством союзних республік.

Видача ордерів на жилі приміщення у військових містечках провадиться в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР.

Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

................

Перейти до повного тексту