Президія Верховної Ради СРСР

1. Затвердити Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, подане Радою Міністрів СРСР і Всесоюзною Центральною Радою Професійних Спілок, і ввести його в дію з 1 січня 1977 року.

2. Встановити, що правила цього Положення застосовуються також до випадків покриття шкоди, заподіяної робітниками і службовцями підприємству, установі, організації, рішення по яких не були прийняті до 1 січня 1977 року, якщо відповідальність цих осіб за матеріальну шкоду передбачалась і раніше чинним законодавством у тих же межах або в більш високому розмірі, ніж це встановлено зазначеним Положенням.

3. Визнати такими, що втратили чинність з 1 січня 1977 року, законодавчі акти СРСР згідно з додатком.

4. Доручити Президіям Верховних Рад союзних республік привести законодавство союзних республік у відповідність із цим Указом.

5. Доручити Раді Міністрів СРСР привести рішення Уряду СРСР у відповідність із цим Указом.

1. З метою забезпечення бережливого ставлення робітників і службовців до соціалістичної власності, а також посилення гарантій збереження заробітної плати це Положення відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про працю встановлює умови і межі матеріальної відповідальності робітників і службовців за шкоду, заподіяну ними підприємству, установі, організації, з якими вони перебувають у трудових відносинах, і порядок її покриття.

Матеріальна відповідальність членів колгоспів регулюється статутами колгоспів, що їх приймають на основі і відповідно до Примірного статуту колгоспу, а також законодавством Союзу РСР і союзних республік, яке стосується колгоспів.

2. Робітники і службовці, винні в заподіянні підприємству, установі, організації шкоди, несуть матеріальну відповідальність тільки при наявності прямої дійсної шкоди. Матеріальна відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку робітника чи службовця і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством Союзу РСР.

Не допускається покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, яка виникла в результаті нормального виробничо-господарського риску.

3. Робітник чи службовець, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою адміністрації підприємства, установи, організації працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

4. Покриття шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою завдано шкоди підприємству, установі, організації.

5. Адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана створити робітникам і службовцям умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна.

Робітники і службовці зобов'язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів для запобігання шкоді.

6. За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, робітники і службовці, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, за винятком тих випадків, для яких цим Положенням та іншими актами законодавства Союзу РСР встановлено інші межі матеріальної відповідальності.

7. За зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

8. Керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям необхідних заходів для запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних чи грошових цінностей.

9. Службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації в зв'язку з оплатою за час вимушеного прогулу або за час виконання нижчеоплачуваної роботи, у розмірі не більше трьох місячних окладів службової особи. Суд покладає на службову особу обов'язок покрити зазначену шкоду, коли звільнення або переведення зроблено з явним порушенням закону або коли адміністрація затримала виконання рішення суду чи вищестоящого в порядку підлеглості органу про поновлення працівника на роботі.

10. Робітники і службовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, в таких випадках:

1) коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 11 цього Положення укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

2) коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами;

3) коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

4) коли шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані;