Державна податкова адміністрація України розглянула лист Асоціації "Українське об'єднання лізингодавців" від 11.01.2010 N 1-40/2010 щодо можливості застосування частини 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) з використанням для підтвердження сплати податку на додану вартість акта державного виконавця або лізингодавця про факт повернення предмета фінансового лізингу та, відповідно, погашення заборгованості лізингоодержувача у разі вилучення предмета фінансового лізингу через несплату лізингових платежів і в доповнення до листа від 06.02.2009 N 2288/7/16-1517-26 та часткову зміну листа від 23.03.2009 N 5945/7/16-1517-26 повідомляє.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 6 Закону визначено, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".