Повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі і у разі вилучення лізингодавцем предметів фінансового лізингу у випадку розірвання договору фінансового лізингу до моменту закінчення його дії (зокрема, через несплату лізингових платежів), з метою оподаткування податком на додану вартість для лізингоотримувача є об'єктом оподаткування (пп. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон)) і оподатковується податком на додану вартість у загальновстановленому порядку.

База оподаткування такої операції визначається відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону виходячи із звичайної ціни об'єкта лізингу, що сформувалася на момент такого повернення, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (лізингоотримувача по розірваному договору фінансового лізингу) складається податкова накладна у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю (лізингодавцю по розірваному договору фінансового лізингу) та є підставою для нарахування ним податкового кредиту за умови використання отриманого (повернутого) об'єкта фінансового лізингу в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності (підпункти 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону).