Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо податкового обліку податку на додану вартість при здійсненні вилучення предметів фінансового лізингу через несплату лізингових платежів і повідомляє.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) операції з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю) є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу) (підпункт 7.3.4 пункту 7.3 статті 7 Закону).

При визначенні бази оподаткування об'єкта фінансового лізингу слід враховувати положення пункту 4.1 статті 4 Закону, відповідно до якого база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Стосовно лізингових платежів, то слід зазначити, що відповідно до статті 16 Закону України від 16.12.97 року N 723/97-ВР "Про фінансовий лізинг" (далі - Закон N 723) лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Оскільки нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за об'єктом фінансового лізингу відбувається при його передачі, то сума, яка у вигляді частини вартості предмета лізингу відшкодовується орендарем орендодавцю (пункт "а" статті 16 Закону N 723), не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Крім того, відповідно до підпункту 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу, не є об'єктом оподаткування.