В СРСР народ здійснює державну владу як через Ради народних депутатів, так і безпосередньо, в тому числі шляхом референдуму.

У цьому Законі референдум розуміється як спосіб прийняття громадянами СРСР всенародним голосуванням законів СРСР та інших рішень з найважливіших питань державного життя.

Референдум СРСР проводиться на основі таких принципів:

участь у референдумі є вільною;

голосування є добровільним і таємним і здійснюється на основі загального, рівного і прямого виборчого права;

громадяни СРСР беруть участь у голосуванні безпосередньо і особисто за місцем свого проживання;

кожен учасник референдуму має один голос.

При проведенні референдуму забезпечуються гласність, у тому числі при підрахунку голосів, участь громадськості.

У референдумі СРСР беруть участь громадяни СРСР, які досягли 18 років і мають право голосу згідно з законодавством Союзу РСР.

Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян СРСР на участь у референдумі є неприпустимим і карається за законом.

У референдумі не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, яких тримають за вироком суду в місцях позбавлення волі, а також особи, щодо яких у порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством, обрано запобіжний захід - тримання під вартою.

На референдум СРСР виносяться пропозиції з питань, віднесених Союзним Договором і Конституцією СРСР до відання Союзу РСР.

Предметом референдуму можуть бути:

1) прийняття нового закону СРСР;

2) зміна або скасування закону СРСР чи його окремих положень;

3) прийняття рішення, яке визначає основний зміст законів СРСР та інших актів;

4) виявлення громадської думки з інших найважливіших питань, які перебувають у віданні Союзу РСР.

Референдум СРСР проводиться на всій території СРСР.

У необхідних випадках референдум СРСР може проводитись на окремій території.

На референдум СРСР не виносяться питання: про кордони Союзу РСР, кордони республік; про зміну статусу і територіальної цілісності республік, автономних областей і автономних округів; гарантування оборони та безпеки держави; про вжиття надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання, пов'язані з призначенням і увільненням службових осіб, що належать до компетенції З'їзду народних депутатів СРСР і Верховної Ради СРСР, а також питання які стосуються виконання зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів Союзу РСР.

Право призначення референдуму СРСР належать З'їздові народних депутатів СРСР, а в період між З'їздами - Верховній Раді СРСР.

Референдум з питань, які належать відповідно до Конституції СРСР до виключного відання З'їзду народних депутатів СРСР, призначає З'їзд народних депутатів СРСР.

При підготовці і проведенні референдуму СРСР використовується мова республіки, автономної області, автономного округу; мова більшості населення даної місцевості і російська мова - офіційна мова СРСР.

Підготовка призначеного З'їздом народних депутатів СРСР або Верховною Радою СРСР референдуму СРСР та його проведення здійснюється за рахунок бюджету.

Законодавство про референдум СРСР складається з Конституції СРСР, цього Закону, Закону СРСР "Про вибори народних депутатів СРСР", оскільки він не суперечить цьому Законові, та інших законів СРСР.

Порядок проведення республіканських і місцевих референдумів визначається законами Союзу РСР і законами республік.

Ініціатива проведення референдуму СРСР належить:

громадянам СРСР;

З'їздові народних депутатів СРСР;

Верховній Раді СРСР;

Раді Союзу і Раді Національностей;

Президентові СРСР;

республікам в особі їхніх найвищих органів державної влади.

Громадяни СРСР реалізовують право ініціативи проведення референдуму СРСР, якщо під вимогою про референдум зібрано не менше двох мільйонів підписів громадян, які мають право брати участь у референдумі. Громадяни СРСР не можуть бути ініціаторами проведення референдуму СРСР на окремій території.

У разі, якщо з ініціативою про референдум СРСР виступають громадяни, утворюється група для проведення референдуму в складі не менш як ста чоловік - ініціативна група референдуму. В списку ініціативної групи вказуються прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання кожного члена групи. Питання, що виноситься на референдум, має бути сформульовано ініціативною групою чітко, з тим щоб на нього було можливо дати однозначну відповідь.

Ініціативна група референдуму звертається в Центральну комісію референдуму СРСР з проханням зареєструвати питання, яке вона пропонує на референдум. Формулювання питання може бути редакційно уточнено за згодою ініціативної групи.

Питання, що пропонується на референдум СРСР, з урахуванням висновку відповідного комітету Верховної Ради СРСР або постійної комісії його палати, а також склад ініціативної групи реєструються Центральною комісією референдуму СРСР. Інформація про це та адреса, на яку слід надсилати підписні листи, публікуються в газеті "Известия Советов народных депутатов СССР".

Формулювання питання, що пропонується на референдум СРСР, включається в підписний лист.

Ініціативній групі референдуму видається посвідчення про реєстрацію протягом 30 днів з дня звернення щодо реєстрації. В реєстрації може бути відмовлено лише у випадках, якщо порушено вимоги цієї статті або статті 4 цього Закону. Відмову в реєстрації може бути оскаржено ініціативною групою референдуму до Верховного Суду СРСР.

Ініціативна група референдуму організовує збирання підписів громадян з моменту одержання посвідчення про реєстрацію.

Збирання підписів здійснюється громадянами СРСР, які мають виборче право.

Кожен підписний лист із зазначенням у ньому прізвища, імені, по батькові і місця проживання особи, яка збирає підписи, до початку збирання підписів повинен бути завірений виконавчим і розпорядчим органом міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за місцем збирання підписів не пізніше 7 днів з моменту пред'явлення копії посвідчення про реєстрацію. Незавірені підписні листи є недійсними.

Для збирання підписів не потрібне пред'явлення особою, яка провадить збирання підписів, ніякого іншого документа, крім підписного листа. Кожен громадянин має право підписати підписний лист тільки один раз. При цьому громадянин пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує його особу. Підпис громадянина супроводиться зазначенням його прізвища, ініціалів, місця проживання, реквізитів документа і дати підписання листа.

При необхідності виконавчий і розпорядчий орган місцевої Ради народних депутатів може перевірити достовірність підписів громадян на підписних листах.

Загальний строк збирання підписів у питанні про проведення референдуму не повинен перевищувати трьох місяців з дня видачі посвідчення про реєстрацію ініціативної групи референдуму.

Заповнені підписні листи надсилаються в ініціативну групу референдуму. Ініціативна група складає зведені дані про підсумки збирання підписів і не пізніше чотирьох місяців з дня видачі їй посвідчення про реєстрацію надсилає заповнені підписні листи і зведені дані в Центральну комісію референдуму СРСР.

Центральна комісія референдуму СРСР перевіряє виконання положень частини другої статті 9 та частини п'ятої статті 11 цього Закону і результати збирання підписів заносить у підсумковий протокол. Вимога про проведення референдуму і підсумковий протокол за результатами збирання підписів надсилаються у Верховну Раду СРСР протягом тридцяти днів з моменту одержання документів від ініціативної групи референдуму.

З'їзд народних депутатів СРСР або Верховна Рада СРСР включає питання про референдум до порядку денного чергового З'їзду народних депутатів СРСР або чергової сесії Верховної Ради СРСР.

З'їзд народних депутатів СРСР або Верховна Рада СРСР щодо вимоги про проведення референдуму СРСР приймають одне з таких рішень:

1) про призначення дати референдуму і заходи щодо його забезпечення;

2) про необхідність прийняття закону чи іншого рішення, що пропонується у вимозі про референдум, без проведення референдуму.

З'їзд народних депутатів СРСР або Верховна Рада СРСР мають право відхилити вимогу про проведення референдуму лише в разі порушення цього Закону.

Рішення в питанні про референдумі СРСР приймається, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості народних депутатів СРСР на З'їзді народних депутатів СРСР або більше половини загальної кількості членів кожної з палат Верховної Ради СРСР на сесії Верховної Ради СРСР.

У постанові З'їзду народних депутатів СРСР або Верховної Ради СРСР про призначення референдуму СРСР вказується дата його проведення, наводиться зареєстроване Центральною комісією референдуму СРСР формулювання поставленого на референдум питання для подальшого включення його в бюлетень, визначається порядок фінансування і вирішуються інші питання, пов'язані з проведенням референдуму.

Постанова про проведення референдуму, проект закону СРСР або текст проекту іншого рішення, поставленого на референдум, публікуються з пресі і обнародуються з інших засобах масової інформації не пізніше десяти днів після прийняття постанови про проведення референдуму СРСР.

Референдум СРСР проводиться в строк не раніше двох і не пізніше шести місяців з моменту прийняття З'їздом народних депутатів СРСР або Верховною Радою СРСР постанови про його призначення.

У виняткових випадках З'їзд народних депутатів СРСР або Верховна Рада СРСР можуть встановити інші строки проведення референдуму СРСР.