Вибори народних депутатів СРСР проводяться по одномандатних виборчих округах на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні. З метою забезпечення представництва громадських організацій за нормами, встановленими цим Законом, одна третина народних депутатів СРСР обирається від громадських організацій - Комуністичної партії Радянського Союзу, професійних спілок, кооперативних організацій, Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді, об'єднань жінок, ветеранів війни і праці, наукових працівників, творчих спілок та інших організацій, які створені у встановленому законом порядку і мають загальносоюзні органи. Вибори народних депутатів від громадських організацій проводяться на їх з'їздах, конференціях або пленумах їх загальносоюзних органів.

Вибори народних депутатів СРСР від виборчих округів є загальними: право обирати мають громадяни СРСР які досягли 18 років. Право обирати депутатів від громадських організацій мають усі делегати їх з'їздів, конференцій або учасники пленумів їх загальносоюзних органів.

Народним депутатом СРСР може бути обраний громадянин СРСР, який досяг 21 року.

Будь-які прямі чи непрямі обмеження виборчих прав громадян СРСР залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної принадлежності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, часу проживання в даній місцевості, роду і характеру занять забороняються.

У виборах не беруть участі психічно хворі громадяни, визнані судом недієздатними, особи, що тримаються в місцях позбавлення волі, а також направлені за рішенням суду в місця примусового лікування.

Вибори народних депутатів СРСР від виборчих округів є рівними: виборець по кожному виборчому округу має один голос; виборці беруть участь у виборах на рівних підставах.

При виборах народних депутатів СРСР від громадської організації кожен делегат її з'їзду, конференції або учасник пленуму має один голос і всі вони беруть участь у виборах на рівних підставах.

Жінки і чоловіки мають рівні виборчі права.

Військовослужбовці користуються виборчими правами нарівні з усіма громадянами.

Вибори народних депутатів СРСР від виборчих округів є прямими: народні депутати обираються громадянами безпосередньо.

Народні депутати СРСР від громадських організацій обираються безпосередньо делегатами їх з'їздів, конференцій або учасниками пленумів їх загальносоюзних органів.

Голосування на виборах народних депутатів СРСР є таємним: контроль за волевиявленням голосуючих не допускається.

Проведення виборів народних депутатів СРСР забезпечують виборчі комісії, які утворюються з представників трудових колективів, громадських організацій, зборів виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.

Підготовка і проведення виборів народних депутатів СРСР здійснюються виборчими комісіями, трудовими колективами і громадськими організаціями відкрито і гласно.

Виборчі комісії інформують громадян про свою роботу, про утворення виборчих округів, склад, місцезнаходження і час роботи виборчих комісій і списки виборців. Виборчі комісії доводять до відома громадян підсумки реєстрації кандидатів у депутати, біографічні дані про зареєстрованих кандидатів, результати голосування по кожному кандидату і підсумки виборів.

На засіданнях виборчих комісій, у тому числі при реєстрації кандидатів у депутати, підрахунку голосів на виборчій дільниці, визначенні результатів виборів по округу і підбитті загальних підсумків виборів, мають право бути присутніми представники трудових колективів, громадських організацій, зборів виборців, довірені особи, а також представники преси, телебачення, радіо.

Засоби масової інформації висвітлюють хід підготовки і проведення виборів народних депутатів СРСР, їм гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов'язані з виборами. Виборчі комісії, державні і громадські органи, трудові колективи надають їм інформацію, пов'язану з підготовкою і проведенням виборів.

Громадяни СРСР беруть участь у підготовці і проведенні виборів народних депутатів СРСР як через трудові колективи, громадські організації, збори виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, окружні передвиборні збори, так і безпосередньо.

Трудові колективи і громадські організації беруть участь у підготовці і проведенні виборів народних депутатів СРСР як через своїх представників у виборчих комісіях, так і безпосередньо.

Право висування кандидатів у народні депутати СРСР по виборчих округах належить трудовим колективам, громадським організаціям, зборам виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, а висування кандидатів у народні депутати СРСР від громадських організацій - їх загальносоюзним органам, які враховують пропозиції щодо кандидатів у депутати, що надійшли від місцевих органів, низових колективів і членів цих організацій.

Виборці і громадські організації дають накази своїм депутатам.

Порядок внесення, узагальнення, розгляду і організації виконання наказів установлюється законом СРСР.

Особи, які входять до складу Ради Міністрів СРСР, за винятком Голови Ради Міністрів СРСР, керівники відомств СРСР, Голова і члени Верховного Суду СРСР, Головний державний арбітр і державні арбітри СРСР, Голова і члени Комітету конституційного нагляду СРСР не можуть бути одночасно народними депутатами СРСР.

Витрати, пов'язані з підготовкою і проведенням виборів народних депутатів СРСР, провадяться за рахунок держави.

Підприємства, установи і організації, державні та громадські органи надають у розпорядження виборчих комісій, приміщення і обладнання, необхідні для підготовки і проведення виборів.

Кандидати в народні депутати СРСР і виборці не несуть витрат, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів.

Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином СРСР права обирати і бути обраним народним депутатом СРСР, вести передвиборну агітацію, а також члени виборчих комісій, службові особи державних і громадських органів, які вчинили підлог виборчих документів, завідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення цього Закону, несуть встановлену законом відповідальність. До відповільності притягаються також особи, які опублікували або іншим способом поширили неправдиві відомості про кандита в депутати.

Вибори народних депутатів СРСР призначаються Верховною Радою СРСР не пізніш як за чотири місяці до закінчення строку повноважень народних депутатів СРСР.

Вибори народних депутатів СРСР від громадських організацій проводяться на їх з'їздах, конференціях або пленумах їх загальносоюзних органів не раніш як за двадцять днів до дня виборів і не пізніше дня виборів по виборчих округах.

Повідомлення про день виборів по виборчих округах, дату і місце проведення з'їздів, конференцій громадських організацій або пленумів їх загальносоюзних органів публікуються в пресі.

Для виборів народних депутатів СРСР від виборчих округів утворюються 750 територіальних і 750 національно-територіальних виборчих округів.

Виборчі округи утворюються Центральною виборчою комісією по виборах народних депутатів СРСР за поданням найвищих органів державної влади союзних республік.

Від кожного виборчого округу обирається один народний депутат СРСР.

Списки виборчих округів із зазначенням їх меж і місць знаходження окружних виборчих комісій публікуються Центральною виборчою комісією не пізніш як на десятий день після призначення виборів.

Територіальні виборчі округи по виборах народних депутатів СРСР утворюються з рівною кількістю виборців на всій території СРСР. При визначенні меж виборчих округів враховується адміністративно-територіальний поділ союзних республік. Норма виборців на виборчий округ для кожних виборів встановлюється Верховною Радою СРСР.

Національно-територіальні виборчі округи по виборах народних депутатів СРСР утворюються за нормами: 32 округи в кожній союзній республіці, 11 округів у кожній автономній республіці, 5 округів у кожній автономній області і один виборчий округ у кожному автономному окрузі.

Національно-територіальні виборчі округи утворюються з рівною кількістю виборців на всій території відповідної союзної республіки, автономної республіки, автономної області. Територія автономного округу становить один національно-територіальний виборчий округ.

Від загальносоюзних громадських організацій обирається 750 народних депутатів СРСР, у тому числі:

від Комуністичної партії Радянського Союзу - 100 депутатів;

від професійних спілок СРСР - 100 депутатів;

від кооперативних організацій (колгоспів, споживчих товариств та інших кооперативних об'єднань громадян) - 100 депутатів;

від Всесоюзної Ленінської Комуністичної Спілки Молоді - 75 депутатів;

від жіночих рад, об'єднуваних Комітетом радянських жінок,- 75 депутатів;

від організацій ветеранів війни і праці, об'єднуваних їх Всесоюзною радою, - 75 депутатів;

від об'єднань наукових працівників (загальносоюзних академічних установ, наукових товариств і асоціацій), Союзу наукових та інженерних товариств СРСР, Всесоюзного товариства винахідників і раціоналізаторів - 75 депутатів;

від творчих спілок СРСР (Спілки архітекторів, Спілки дизайнерів, Спілки журналістів, Спілки кінематографістів, Спілки композиторів, Спілки письменників, Спілки театральних діячів, Спілки художників) - 75 депутатів;

від інших громадських організацій, які створені у встановленому законом порядку і мають загальносоюзні органи, - 75 депутатів.

У межах зазначених норм представництво кожної громадської організації встановлюється на спільному засіданні керівних виборних органів цих організацій або їх уповноважених, яке скликається Центральною виборчою комісією, а в разі незгоди - Центральною виборчою комісією.

Для проведення голосування і підрахунку голосів при виборах народних депутатів СРСР від виборчих округів територія районів, міст, районів у містах, які входять до виборчих округів, ділиться на виборчі дільниці, спільні для виборів народних депутатів від територіальних і національно-територіальних виборчих округів. Виборчі дільниці утворюються також у військових частинах і входять до виборчих округів за місцем розташування частин.

У санаторіях і будинках відпочинку, в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, у місцях знаходження громадян, розташованих у віддалених і важкодоступних районах, а також на суднах, що перебувають у день виборів у плаванні, можуть бути утворені виборчі дільниці, які входять до виборчих округів відповідно за місцем їх знаходження або за місцем порту приписки судна. Виборчі дільниці можуть бути утворені на полярних станціях і, якщо для цього є необхідні умови, при радянських установах за кордоном.

Виборчі дільниці утворюються районними, міськими (крім міст районного підпорядкування), районними в містах Радами народних депутатів або їх президіями за погодженням з окружними виборчими комісіями. На суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, виборчі дільниці утворюються відповідними Радами народних депутатів або їх президіями за місцем порту приписки судна. У військових частинах виборчі дільниці утворюються місцевими Радами народних депутатів або їх президіями за поданням командирів частин або військових з'єднань.

Виборчі дільниці утворюються не пізніш як за два місяці до виборів. У військових частинах, а також у віддалених і важкодоступних районах, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, на полярних станціях виборчі дільниця утворюються в той же строк, а у виняткових випадках - не пізніш як за п'ять днів до виборів.

Виборчі дільниці утворюються з кількістю не менше 20 і не більше 3000 виборців.

Відповідна місцева Рада народних депутатів або її президія сповіщає виборців про межі кожної виборчої дільниці з зазначенням місця знаходження дільничної виборчої комісії і приміщення для голосування.

Для проведення виборів народних депутатів СРСР утворюються виборчі комісії:

Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів СРСР;

окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСР від територіальних виборчих округів;

окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСР від національно-територіальних виборчих округів;

дільничні виборчі комісії;

виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСР від громадських організацій.

Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів СРСР утворюється Верховною Радою СРСР з урахуванням пропозицій найвищих органів державної влади союзних республік і загальносоюзних органів громадських організацій не пізніш як за чотири місяці до виборів у складі голови, двох заступників голови, секретаря і 31 члена комісії.

Строк повноважень Центральної виборчої комісії - п'ять років.

Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів СРСР:

1) здійснює на всій території СРСР контроль за виконанням цього Закону і забезпечує його однакове застосування; входить у разі необхідності у Верховну Раду СРСР з поданнями про тлумачення цього Закону;

2) спрямовує діяльність виборчих комісій; визначає порядок внесення змін до складу виборчих комісій;

3) утворює територіальні і національно-територіальні виборчі округи;

4) вирішує питання про приписку виборчих дільниць, які знаходяться за межами СРСР, до виборчих округів на території СРСР;

5) розподіляє кошти по виборчих комісіях; контролює - забезпечення виборчих комісій приміщеннями, транспортом, зв'язком і розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення виборів;

6) встановлює форми виборчих бюлетенів по виборах народних депутатів СРСР, списків виборців, протоколів передвиборних зборів і засідань виборчих комісій, інших виборчих документів, зразки виборчих скриньок і печаток виборчих комісій, порядок зберігання виборчих документів;

7) заслуховує повідомлення міністерств, державних комітетів і відомств СРСР, інших державних і громадських органів у питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;

8) реєструє обраних депутатів, підбиває підсумки виборів у цілому по країні, публікує в пресі повідомлення про підсумки виборів і список обраних народних депутатів СРСР;

9) передає мандатній комісії З'їзду народних депутатів СРСР документацію, необхідну для перевірки повноважень депутатів;

10) вирішує питання, пов'язані з проведенням повторних виборів;

11) вирішує питання, пов'язані з організацією відкликання народних депутатів СРСР;

12) призначає вибори народних депутатів СРСР замість вибулих депутатів і забезпечує їх проведення;

13) розглядає заяви і скарги на рішення і дії виборчих комісій і виносить по них остаточні рішення;

14) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону та інших законів СРСР.

Окружна виборча комісія утворюється в кожному територіальному і національно-територіальному виборчому окрузі по виборах народних депутатів СРСР не пізніш як за три з половиною місяці до виборів у складі 11-17 членів.

Представники до складу окружної виборчої комісії висуваються трудовими колективами або їх радами, республіканськими, крайовими, обласними, окружними (автономних округів), районними, міськими, районними в містах органами громадських організацій, зборами виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах. Для визначення трудових колективів і громадських організацій, які висувають представників до складу комісій, відповідні Ради народних депутатів або їх президії при необхідності можуть проводити наради уповноважених трудових колективів і громадських організацій виборчого округу.

Окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСР від територіальних виборчих округів утворюються:

у союзних республіках, які мають крайовий, обласний поділ, а також у містах республіканського підпорядкування - відповідною крайовою, обласною, міською Радою народних депутатів або її президією;

у союзних республіках, які не мають крайового і обласного поділу, і в автономних республіках - Верховною Радою відповідної союзної, автономної республіки або її Президією.

Окружні виборчі комісії по виборах народних депутатів РСР від національно-територіальних виборчих округів утворюються відповідно Верховною Радою союзної, автономної республіки, Радою народних депутатів автономної області, автономного округу або їх президіями.

Окружна виборча комісія по виборах народних депутатів СРСР від територіальних і національно-територіальних виборчих округів:

1) здійснює контроль за виконанням цього Закону на території округу;

2) спрямовує діяльність дільничних виборчих комісій;

3) заслуховує повідомлення виконавчих і розпорядчих органів місцевих Рад народних депутатів, керівників підприємств, установ і організацій у питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів;

4) стежить за складанням списків виборців і поданням їх для загального ознайомлення;

5) організує висування кандидатів у депутати;

6) скликає і проводить окружні передвиборні збори;

7) реєструє висунутих кандидатів у депутати і видає їм відповідні посвідки, забезпечує видання плакатів з біографічними даними про кандидатів у депутати;

8) організує спільно з трудовими колективами і громадськими організаціями зустрічі кандидатів у депутати з виборцями як у трудових колективах, так і за місцем їх проживання;

9) затверджує текст виборчого бюлетеня по виборчому округу, забезпечує виготовлення бюлетенів і постачання їх дільничним виборчим комісіям;

10) встановлює і публікує в пресі результати виборів по виборчому округу, видає посвідки обраному депутатові;

11 ) організує проведення повторного голосування і повторних виборів, а також виборів депутата замість вибулого;

12) вирішує питання, пов'язані з проведенням відкликання депутата;

13) розглядає заяви і скарги на рішення і дії дільничних виборчих комісій і приймає по них рішення:

14) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Дільнична виборча комісія - спільна для виборів народних депутатів СРСР від територіальних і національно-територіальних виборчих округів - утворюється не пізніш як за 45 днів до виборів у складі 5-19 членів. У необхідних випадках склад дільничної виборчої комісії може бути збільшено або зменшено.

Представники до складу дільничної виборчої комісії висуваються трудовими колективами або їх радами, районними, міськими, районними в містах органами громадських організацій, їх первинними організаціями, органами громадської самодіяльності населення, зборами виборців за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах.

Дільничні виборчі комісії затверджуються районними, міськими (крім міст районного підпорядкування), районними в містах Радами народних депутатів або їх президіями.

Дільнична виборча комісія:

1) складає списки виборців по дільниці;

2) проводить ознайомлення виборців із списком виборців, приймає і розглядає заяви про неправильності в списку і вирішує питання про внесення до нього відповідних змін;

3) видає виборцям посвідки на право голосування;

4) сповіщає населення про день виборів і місце голосування;

5) забезпечує підготовку приміщення для голосування і виборчих скриньок;

6) організує на виборчій дільниці голосування в день виборів;

7) провадить підрахунок голосів, поданих на виборчій дільниці;

8) розглядає заяви і скарги в питаннях підготовки виборів та організації голосування і приймає по них рішення;

9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Виборчі комісії по виборах народних депутатів СРСР від громадських організацій утворюються в складі 7 - 13 членів Загальносоюзними органами цих організацій не пізніш як три з половиною місяці до дня виборів по виборчих округах.

При необхідності кілька громадських організацій можуть утворити спільну виборчу комісію.

Виборча комісія по виборах народних депутатів СРСР від громадської організації:

1) реєструє висунутих кандидатів у депутати і видає їм відповідні посвідки;

2) публікує список кандидатів у депутати;

3) узагальнює пропозиції і зауваження, висловлені на адресу кандидатів у депутати місцевими органами, низовими колективами і членами громадських організацій, громадянами, і доповідає про них з'їздові, конференції громадської організації або пленумові її загальносоюзного органу;

4) затверджує текст виборчого бюлетеня по виборах народних депутатів СРСР;

5) забезпечує підготовку приміщення для голосування і виборчих скриньок, організує голосування на з'їзді, конференції громадської організації або пленумі її загальносоюзного органу;

6) провадить підрахунок голосів і встановлює результати виборів депутатів, видає посвідки обраним депутатам;

7) організує повторне голосування і вибори депутатів замість вибулих;

8) вирішує питання, пов'язані з проведенням відкликання депутатів;

9) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Голова, заступники голови і секретар виборчої комісії обираються на засіданні відповідної комісії.

Засідання виборчої комісії є правомочними, якщо в них бере участь не менш як дві третини складу комісії. Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії. Члени комісії, не згодні з її рішенням, мають право висловити окрему думку, яка в письмовій формі додається до протоколу.

Рішення виборчих комісій, прийняті в межах їх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями.

Рішення і дії виборчої комісії можуть бути оскаржені у вищестоящу виборчу комісію, а у випадках, передбачених цим Законом, також у суд.

Член виборчої комісії за її рішенням може звільнятися в період підготовки і проведення виборів від виконання виробничих чи службових обов'язків із збереженням середньої заробітної плати за рахунок коштів, що виділяються на проведення виборів.

Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані сприяти виборчим комісіям у здійсненні ними своїх повноважень, надавати необхідні для їх роботи відомості і матеріали.

Виборча комісія має право звертатися в питаннях, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, у державні громадські органи, до підприємств, установ, організацій службових осіб, які зобов'язані розглянути поставлене питання і дати виборчій комісії відповідь не пізніш як у триденний строк.

Список виборців - загальний по виборах народних депутатів СРСР від територіальних і національно-територіальних виборчих округів - складається по кожній виборчій дільниці і підписується головою і секретарем дільничної виборчої комісії. Для участі в роботі по складанню списку дільнична виборча комісія може залучати представників громадськості.

Виконавчі комітети міських, районних у містах, селищних і сільських Рад народних депутатів забезпечують облік виборців і передають дільничним виборчим комісіям відомості про виборців, які проживають на відповідній території, необхідні для складання списків виборців.

Списки виборців-військовослужбовців, які перебувають у військових частинах, а також членів сімей військослужбовців та інших виборців, якщо вони проживають у районах розташування військових частин, складаються на основі даних, що подаються командирами військових частин. Військовослужбовці, які проживають поза військовими частинами, включаються у списки виборців за місцем проживання на загальних підставах.

Списки виборців по виборчих дільницях, утворених у санаторіях і будинках відпочинку, лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, на полярних станціях, при радянських установах за кордоном, складаються на основі даних, що подаються керівниками зазначених установ і капітанами суден.

Прізвища виборців вказуються у списку виборців у порядку, зручному для організації голосування.

У список виборців включаються всі громадяни СРСР, які досягли до дня чи в день виборів 18 років, постійно або тимчасово проживають на момент складання списку на території даної виборчої дільниці і мають право брати участь у голосуванні.

Виборець не може бути включений у списки виборців на інших виборчих дільницях.

Списки виборців подаються для загального ознайомлення за п'ятнадцять днів до виборів, а на виборчих дільницях, утворених у санаторіях і будинках відпочинку, в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, - за два дні до виборів.

Громадянам забезпечується можливість ознайомитися із списком виборців і перевірити правильність його складення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

Кожному громадянину надається право оскаржити невключення чи неправильне включення у список або виключення із списку, а також допущені у списку неточності в зазначенні даних про виборця. Заява про неправильності у списку розглядається дільничною виборчою комісією, яка зобов'язана не пізніш як у дводенний строк, а напередодні і в день виборів негайно розглянути заяву, внести необхідні виправлення у список або видати заявникові копію мотивованого рішення про відхилення його заяви. Це рішення може бути оскаржене в районний (міський) народний суд не пізніш як за п'ять днів до виборів, який зобов'язаний розглянути скаргу в триденний строк. Рішення районного (міського) народного суду є остаточним. Виправлення у списку виборців відповідно до рішення суду провадиться негайно дільничною виборчою комісією.

Про зміні виборцем місця свого перебування в період між поданням списків виборців для загального ознайомлення і днем виборів дільнична виборча комісія, на його прохання і по пред'явленні паспорта чи іншого документа, який посвідчує його особу, видає виборцеві посвідку на право голосування. При цьому в списку виборців робиться відповідна відмітка.