1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Л И С Т
10.02.2004 N 11/2-09-1402-ЕП
Начальникам регіональних
митниць, митниць
( Лист відкликано на підставі Листа Державної митної служби N 11.1/1.2-12.2/13540-ЕП від 01.12.2012 )
Про надання роз'яснень
( На доповнення додатково див. Лист Державної митної служби N 25/2-9-16/1704-ЕП від 16.02.2004 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Листом Державної митної служби N 25/2-9-19/7429-ЕП від 11.06.2004 )
Консультативною групою, створеною відповідно до наказу Держмитслужби України від 22.12.2003 N 894, розглядаються та аналізуються питання, викладені у запитах митниць щодо шляхів вирішення проблем, які можуть виникати при застосуванні положень Митного кодексу України від 11.07.2002 N 92-IV (далі - МКУ N 92-IV.
З питань, що належать до компетенції Державної митної служби України, надаємо роз'яснення.
1. Щодо можливості застосування Переліку предметів, віднесених до особистих речей громадян, наведеного в додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 N 1652, при вивезенні особистих речей громадянами за загальним правилом: якщо ті чи інші правовідносини не врегульовано актами законодавства, то вони регулюються нормами тих актів законодавства, які регулюють подібні за змістом правовідносини (аналогія закону);
у разі неможливості використання аналогії закону правовідносини регулюються відповідно до загальних засад законодавства (аналогія права).
Беручи до уваги викладене та враховуючи, що "особисті речі" входять до поняття "предмети" згідно з пунктом 33 статті 1 МКУ N 92-IV, але визначення терміна "особисті речі" на цей час наведено тільки в Законі України від 13.09.2001 N 2681-III "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" (далі - ЗУ N 2681-III):
- термін "особисті речі" у контексті МКУ N 92-IV повинен вживатися в тому самому значенні, що й у ЗУ N 2681-III;
- Перелік предметів, віднесених до особистих речей, наведений у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 N 1652, може застосовуватися при митному оформленні особистих речей громадян як при ввезенні, так і при вивезенні;
- декларування та оподаткування особистих речей, що вивозяться громадянами за межі митної території України, здійснюються в тому самому порядку, що визначено в статті 3 ЗУ N 2681-III, а саме:
особисті речі, що безпосередньо вивозяться громадянами в супроводжуваному багажі будь-якими видами транспорту за межі митної території України або пересилаються в несупроводжуваному багажі, усно чи письмово декларуються за бажанням власника таких речей або на вимогу посадової особи митного органу та не оподатковуються.
Оскільки частиною другою постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.97 N 748 "Про перелік відомостей, що оголошуються громадянами за встановленою формою у разі переміщення ними через митний кордон України товарів та інших предметів" передбачено, що громадяни, які в'їжджають в Україну (виїжджають з України), здійснюють декларування предметів, що переміщуються ними через митний кордон України, в усній формі, крім випадків переміщення предметів, які декларуються в обов'язковому порядку, або предметів в обсягах, що підлягають оподаткуванню, то при переміщенні громадянами через митний кордон України особистих речей може застосовуватися спрощений митний контроль, передбачений статтею 68 МКУ N 92-IV.
Такий порядок відповідає вимогам Міжнародної конвенції щодо спрощення та гармонізації митних процедур, процедуру приєднання до якої вже розпочала Україна.
2. Щодо строків зберігання під митним контролем на складі митного органу предметів, прийнятих до набрання чинності МКУ N 92-IV
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Це означає, що норми МКУ N 92-IV не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли до набрання ним чинності.
Таким чином, предмети, передані митним органам для зберігання під митним контролем до 01.01.2004, повинні зберігатися на складах митних органів протягом строків, передбачених статтею 89 Митного кодексу України від 12.12.91 N 1970-XII, яка діяла на момент їх прийняття на зберігання.
Разом з тим, з метою уникнення конфліктних ситуацій необхідно забезпечити неухильне виконання митним органом вимог частини першої статті 172 МКУ N 92-IV в частині завчасного (не пізніш як за два тижні) повідомлення власника про закінчення строку зберігання зазначених предметів та про подальше розпорядження ними.
3. Щодо місця оформлення несупроводжуваного багажу громадян
Частина десята статті 71 МКУ N 92-IV передбачає, що митне оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України громадянами в несупроводжуваному багажі (далі - НСБ), здійснюється митним органом за місцем проживання або тимчасового перебування цих громадян.
Відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, регулюються Законом України від 11.12.2003 N 1382-IV "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".
Згідно зі статтями 3, 6 і 8 цього Закону: місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік. Реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування;
місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Таким чином, митне оформлення товарів, що ввозяться громадянами в НСБ, може здійснюватися в пункті пропуску, зоною діяльності якого є територія тієї самої адміністративно-територіальної одиниці, у якій зареєстровано місце проживання або тимчасового перебування цих громадян, з урахуванням того, що:
1) іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у пункті пропуску (Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 N 1074).
Реєстрація в пункті пропуску через державний кордон включає в себе проставлення в паспортному документі іноземця чи особи без громадянства відмітки "В'їзд" ("Виїзд") та заповнення імміграційної картки.
Реєстрація іноземців та осіб без громадянства з країн з візовим порядком в'їзду проводиться на час дії візи, але не більш як на 6 місяців; іноземців та осіб без громадянства з країн з безвізовим порядком в'їзду - на 90 днів, якщо інший строк не визначено в міжнародних угодах.
Іноземці та особи без громадянства можуть звільнятися від реєстрації паспортного документа на підставі відповідного міжнародного договору України.
Іноземці та особи без громадянства, які мають намір та підстави перебувати на території країни понад строки тимчасового перебування, зазначені вище, безпосередньо звертаються для реєстрації до відповідного вповноваженого органу (Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 N 35);
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, у разі зміни місця проживання зобов'язані подати документи для реєстрації в 10-денний строк після прибуття на нове місце проживання (Тимчасовий порядок реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 N 35);
3) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають у готелях, кемпінгах, санаторіях, будинках відпочинку, мотелях, лікувально-профілактичних та лікувальних закладах, обліковуються в установленому порядку адміністрацією цих закладів без зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання.
( Абзац пункту 3 втратив чинність на підставі Листа Державної митної служби N 25/2-9-19/7429-ЕП від 11.06.2004 )
4. Щодо застосування пункту 4 частини другої статті 250 МКУ N 92-IV про тимчасове вивезення товарів громадянами, у тому числі нерезидентами
Згідно зі статтею 204 МКУ N 92-IV тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого товари можуть вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.
Статтею 211 МКУ N 92-IV встановлено, що в разі тимчасового ввезення (вивезення) окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення цих товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (вивезення).
На сьогодні жодним законом України не визначено умови гарантування додержання громадянами режиму тимчасового вивезення товарів за межі митної території України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1855 затверджено Порядок прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення), а наказом Державної митної служби України від 28.03.2000 N 173, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2000 за N 250/4471, затверджено Порядок застосування митного режиму тимчасового ввезення (вивезення). Проте при розгляді питання щодо допущення товарів громадян до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового вивезення зазначені порядки не можуть бути застосовані, оскільки їх дія не поширюється на товари громадян, які перетинають митний кордон України не з метою провадження підприємницької діяльності.

................
Перейти до повного тексту