З метою правильного і однакового застосування законодавства при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання неналежної якості, Президія Вищого Арбітражного Суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Таким чином, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектних, а також в неналежній тарі (упаковці), господарським судам необхідно керуватись статтями 248-253 Цивільного кодексу України, Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, а також договором.

Що ж до відносин підприємств і організацій України з господарюючими суб'єктами держав-учасниць СНД, то відповідно до Угоди "Про загальні умови поставок товарів між організаціями держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав" усі питання якості і комплектності продукції (товарів), що поставляється, у тому числі майнова відповідальність сторін, повинні визначатись в договорі за взаємним погодженням між постачальником та споживачем. Застосування до цих відносин Положень про поставки продукції і товарів, у тому числі встановленої ними майнової відповідальності, може мати місце тільки тоді, коли це передбачено договором з посиланням на конкретні норми зазначених Положень.

2. Встановлена Положеннями про поставки майнова відповідальність у вигляді штрафу за поставку продукції (товарів) неналежної якості, некомплектної або в неналежній тарі (упаковці) є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання (стаття 178 Цивільного кодексу України). Отже, ці санкції господарський суд може застосовувати тільки за порушення зобов'язань за договором поставки (стаття 253 Цивільного кодексу України). Таким чином, за відсутності договору поставки у господарського суду нема правових підстав стягувати зазначені санкції, у тому числі обертати їх у доход державного бюджету.

3. Відповідно до статті 164 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покладене в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само, якщо третя особа зв'язана з однією із сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором. У цьому разі відповідальність за неналежне виконання зобов'язання несе сторона за договором, з якого воно виникло, якщо чинним законодавством не передбачено, що відповідальність несе безпосередній виконавець.

Положенням про поставки продукції і товарів передбачено, що відповідальність за поставку продукції і товарів неналежної якості може бути покладена як на постачальника, так і на виготовлювача, який не є постачальником відносно одержувача. Однак, якщо за договором поставки виготовлювач, який не є постачальником для одержувача, здійснив за вказівкою свого покупця транзитне відвантаження продукції, то на такого виготовлювача за позовом одержувача може бути покладена відповідальність за поставку продукції неналежної якості за умови наявності договору між одержувачем та покупцем виготовлювача.

У разі відвантаження продукції (товарів) без такого договору виготовлювач не може нести відповідальність перед одержувачем, який встановив їх неналежну якість.

4. Відповідно до Положень про поставки виготовлювач (постачальник) несе відповідальність за якість продукції і товарів у цілому, включаючи складові частини і комплектуючі вироби, тобто і у тих випадках, коли стандартами, іншою нормативно-технічною документацією передбачено, що за якість складових частин та комплектуючих виробів несе відповідальність їх виготовлювач.

Оскільки вирішення спору між покупцем і постачальником (виготовлювачем) продукції і товарів може вплинути на права і обов'язки виготовлювача комплектуючого виробу, то за клопотанням сторін або з ініціативи господарського суду виготовлювач такого виробу може бути залучений до участі у справі як третя особа (стаття 27 ГПК).

Якщо позовні вимоги задоволені за рахунок постачальника основного виробу або останній добровільно задовольнив вимоги покупця (одержувача), постачальник (виготовлювач) продукції (товарів) має право звернутися до постачальника (виготовлювача) комплектуючого виробу з вимогою про відшкодування завданих збитків, у тому числі суми штрафу, сплаченої покупцю (одержувачу) у зв'язку з поставкою основного виробу неналежної якості.

5. Якщо товари реалізуються за регульованими цінами, встановлені пунктами 52 та 53 Положення про поставки товарів народного споживання штрафи стягуються, виходячи з цих цін з відрахуванням торговельної знижки. У разі поставки товарів за вільними (договірними) цінами ці штрафи слід стягувати, виходячи з цієї ціни без врахування будь-яких надбавок та суми податку на добавлену вартість.

Встановлені пунктами 59 і 60 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення штрафи стягуються, виходячи з регульованих або вільних (договірних) цін без врахування надбавок та суми податку на добавлену вартість.

6. Відповідно до статті 250 Цивільного кодексу України пунктів 40 та 33 Положень про поставки продукції і товарів постачальник зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції (товарів), на яку встановлено гарантійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її.