Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої, судді - Блажівської Н.Є., суддів: Кочана В.М. та Костенка Д.А., при секретарі судового засідання - Миколаєнко І.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання частково незаконним та нечинним наказу.

У судовому засіданні 25 грудня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 (надалі - також "Позивач") звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - також "Відповідач") про визнання незаконними та нечинними норм, викладених у абзаці 9 пункту 3 щодо обладнання приміщення засобами охоронної та пожежної сигналізації та у пунктах 11 і 12 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 червня 1998 року за N 36/5 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до вимог частини 3 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

1 жовтня 2009 року представником Відповідача надано доказ на підтвердження публікації оголошення про оскарження наказу Міністерства юстиції України 12 червня 1998 року за N 36/5 "Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" в оскаржуваних частинах.

Позовні вимоги мотивовані тим, що абзац 9 пункту 3 та пункти 11, 12 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 червня 1998 року за N 36/5 (зі змінами та доповненнями), є незаконними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про нотаріат", тим самим порушують права Позивача, як приватного нотаріуса.

Позивачем в судовому засіданні було зазначено про те, що, встановлюючи вимоги до робочого місця нотаріуса, Міністерство юстиції України не має право виходити за межі умов, встановлених статтею 25 Закону України "Про нотаріат".

В судовому засіданні Позивач зазначив, що нормою статті 29-1 Закону України "Про нотаріат", встановлено вичерпний перелік підстав зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, до якого не входить невідповідність приміщення вимогам оскаржуваного Положення, а тому положення пунктів 11, 12 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням є незаконними, та такими, що підлягають визнанню нечинними.

На думку Позивача, встановивши не передбачені законами України підстави зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, Відповідачем незаконно обмежено право громадян на вибір роду занять; незаконно обмежено право приватних нотаріусів заробляти собі на життя; а також здійснено незаконне втручання у державне регулювання організації і діяльності нотаріату.

Представник Відповідача - Міністерства юстиції України, - в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що положення абзацу 9 пункту 3 та пунктів 11, 12 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 червня 1998 року за N 36/5 (зі змінами та доповненнями), є законними та такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства України, а їх зміст не суперечить положенням Закону України "Про нотаріат".

Представником Відповідача також було зазначено про те, що поняття "вимоги" та "умови", з огляду на зміст статей 24 та 25 Закону України "Про нотаріат" не є тотожними.

На думку представника Міністерства юстиції України, дані терміни співвідносяться як ціле та складова частина - виконання "умов" до робочого місця нотаріуса, визначених Законом України "Про нотаріат" напряму залежить від дотримання "вимог" до цього робочого місця, встановлених оскаржуваним в частині Положенням.

Таким чином, як вказав представник Відповідача, для забезпечення виконання умов, яким має відповідати робоче місце нотаріуса, необхідно дотримуватися вимог, що встановлені Міністерством юстиції України для цього робочого місця.

Враховуючи вищевикладене, як зазначив представник Міністерства юстиції України, приймаючи оскаржувані положення нормативно-правового акта, Міністерство юстиції України діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Представник Відповідача також зазначив про пропуск Позивачем річного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, та наполягав на відмові в задоволенні позову з цієї підстави.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва

Відповідно до вимог частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таким чином, особа має право оскаржити нормативно-правовий акт не лише тоді, коли щодо неї застосовано цей акт, а й на майбутнє - щоб запобігти такому застосуванню, але за умови, що така особа є суб'єктом відповідних правовідносин.

Враховуючи вимоги вищевказаного положення Кодексу адміністративного судочинства України, Позивач повинен довести факт застосування до нього оскаржуваного нормативно-правового акта або те, що він є суб'єктом відповідних відносин, на які поширює дію цей акт.

В обґрунтування того, що Позивач є суб'єктом правовідносин, в яких застосовується оскаржуваний нормативно-правовий акт ОСОБА_1 було надано Суду Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю N 2160 від 10 квітня 1996 року та Реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності N 102 від 23 квітня 1996 року.

Судом встановлено, що Позивач є суб'єктом правовідносин, в яких застосовується Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 червня 1998 року за N 36/5 (зі змінами та доповненнями).

В судовому засіданні представник Відповідача посилався на пропуск Позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, та наполягав на відмові в задоволенні частини позовних вимог з цієї підстави.

Наказ Міністерства юстиції України N 36/5 "Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" прийнято 12 червня 1998 року та офіційно опубліковано в газеті "Офіційний вісник України", 1998, N 25 (09.07.98), ст. 933.

Оскаржуване положення абзацу 9 пункту 3 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням введено наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2009 року N 1142/5 "Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням".

Оскаржуване положення пункту 11 введено наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2009 року N 62/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12.06.98 N 36/5".

Оскаржуване положення пункту 12 введено наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2007 року N 186/5 "Про затвердження змін до Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням".

Редакції статей 24, 25 та 29-1 Закону України "Про нотаріат" (на невідповідність положенням яких оскаржуваних пунктів Положення посилається Позивач) прийнято Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" від 1 жовтня 2008 року N 614-VI, який офіційно опубліковано в газетах "Голос України", 2008, 11, 01.11.2008 N 209; "Офіційний вісник України", 2008, N 81 (03.11.2008), ст. 2729; "Урядовий кур'єр", 2008, 11, 04.11.2008 N 206; "Відомості Верховної Ради України", 2009, N 13 (27.03.2009), ст. 161.

До адміністративного суду ОСОБА_1 звернувся 2 вересня 2009 року (про що свідчить відповідний реєстраційний напис на першій сторінці позовної заяви).

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивачем не було пропущено строку звернення до адміністративного суду за захистом свої прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, з огляду на наступне.

Річний строк звернення до суду щодо оскарження положення абзацу 9 пункту 3 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням починає свій перебіг з моменту його прийняття Відповідачем - 26 червня 2009 року (Позивач звернувся до адміністративного суду 2 вересня 2009 року, тобто в межах строку).

Річний строк звернення до суду щодо оскарження положення пункту 11 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням починає свій перебіг з моменту його прийняття Відповідачем - 19 січня 2009 року (Позивач звернувся до адміністративного суду 2 вересня 2009 року, тобто в межах строку).

Річний строк звернення до суду щодо оскарження положення пункту 12 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням починає свій перебіг з моменту офіційного оприлюднення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" від 1 жовтня 2008 року N 614-VI, статтею 29-1 якого передбачено вичерпний перелік підстав зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса (Позивач звернувся до адміністративного суду 2 вересня 2009 року, тобто в межах річного строку звернення до адміністративного суду).

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Позивачем не було пропущено строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України "Про нотаріат" (надалі - також "Закон").

Главою 3 Закону визначено порядок регулювання приватної нотаріальної діяльності.

Так, відповідно до частини 2 статті 24 Закону (в редакції Закону від 1 жовтня 2008 року N 614-VI) робоче місце (контора) приватного нотаріуса повинно розташовуватися в межах визначеного для нього нотаріального округу. Вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно зі статтею 25 Закону (в редакції Закону від 1 жовтня 2008 року N 614-VI) робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.

Частиною 2 статті 25 Закону (в редакції Закону від 1 жовтня 2008 року N 614-VI) визначено умови, яким повинно відповідати робоче місце нотаріуса.

Так, робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці; 2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення; 4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.

Суд звертає увагу на те, що вищевказаний перелік умов, яким повинно відповідати робоче місце нотаріуса, є вичерпним.

Наказом Міністерства юстиції України від 12 червня 1998 року N 36/5 "Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" затверджено Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням (надалі - також "Положення").

Наказом Міністерства юстиції України від 26 червня 2009 року N 1142/5 "Про внесення змін до Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" пункт 3 Положення викладено в новій редакції, зокрема, доповнено абзацом 9 наступного змісту: "Приміщення має бути обладнане засобами охоронної та пожежної сигналізації, забезпечене сейфом для зберігання печаток, штампів та спеціальних бланків нотаріальних документів".

Наказом Міністерства юстиції України від 17 квітня 2007 року N 186/5 "Про затвердження змін до Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням" затверджено Зміни до Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, відповідно до пункту 12 якого "У разі невідповідності Приміщення приватного нотаріуса або відмови від проведення перевірки на відповідність Приміщення вимогам цього Положення нотаріальна діяльність нотаріуса тимчасово зупиняється на строк до усунення недоліків".

Наказом Міністерства юстиції України від 19 січня 2009 року N 62/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 12.06.98 N 36/5" затверджено Зміни до Положення про вимоги до робочого місця (нотаріальної контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, відповідно до пункту 11 якого "У разі невідповідності Приміщення вимогам цього Положення або відмови нотаріуса від проведення перевірки відповідності Приміщення нотаріальна діяльність нотаріуса зупиняється, але не більше, ніж на 60 днів з дня виявлення цього порушення, або припиняється у разі неусунення нотаріусом вказаних порушень без поважних причин".