Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.09.2001 р. N 665 та від 19.02.2002 р. N 662 на базі 39 експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів всеукраїнського рівня восьми регіонів України та 77 експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів регіонального рівня проводилась науково-дослідна та експериментальна робота за темою "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учнів загальноосвітніх навчальних закладів".

У ході експерименту створено нову систему виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу, що передбачає застосування в цілісній системі восьми інноваційних технологій, стрижнем яких є проектування особистісного розвитку учня, що максимально оптимізує процес психо-соціального і духовного розвитку особистості; підготовлено 6 науково-методичних посібників, дві комп'ютерні програми "Універсал" і "Персонал", 89 корекційно-розвивальних програм і виховних проектів тощо. У зв'язку з вищезазначеним

1. Взяти до відома подання Академії педагогічних наук України (лист від 04.07.07 р. N 2-6/207, додаток 1, постанову Президії АГШ України "Про результати всеукраїнського експерименту "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учнів загальноосвітніх навчальних закладів" (протокол від 30.01.07 р. N 1-7/1-1, додаток 2 та доповідну записку наукового керівника експерименту Киричука В.О. (додаток 3).

2. Рекомендувати Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій виховну систему "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх навчальних закладів" (автор Киричук В.О.) та психолого-педагогічний інструментарій даної системи - діагностично-проектуючі комп'ютерні комплекси "Універсал" та "Персональ" до використання у загальноосвітніх навчальних закладах за умови спеціальної підготовки педагогів та практичних психологів до роботи за даною системою.

3. Центральному інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти, Київському міському педагогічному університету ім. Б.Грінченка, Севастопольському міському гуманітарному університету (за згодою):

3.1. Організувати, по мірі комплектування груп, курсову перепідготовку педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів до застосування виховної системи "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх навчальних закладів".

3.2. Створити на базі експериментальних закладів освіти (додаток 4) інформаційно-ресурсні центри з питань координації та надання методичної допомоги загальноосвітнім навчальним закладам, які працюють за даною інноваційною виховною системою.

4. З метою продовження та поглиблення науково-експериментальних досліджень затвердити Заявку на проведення науково-дослідної та експериментальної роботи за темою "Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-внховного процесу загальноосвітнього навчального закладу" (додаток 5).

5. Підтримати клопотання управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій Волинської, Вінницької, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Житомирської, Одеської, Харківської, Луганської, Полтавської, Черкаської та Київського міського управління освіти і науки Київської державної адміністрації щодо надання загальноосвітнім навчальним закладам (додаток 6) статусу експериментальних навчальних закладів всеукраїнського рівня.

6. Затвердити Програму науково-дослідної та експериментальної роботи за темою "Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу" на 2007-2012 роки (додаток 7) та Календарний план науково-дослідної та експериментальної роботи на 2007-2008 навчальний рік (додаток 8).

7. Призначити науковим керівником експерименту Киричука В.О., автора педагогічної ідеї, докторанта, доцента кафедри психології Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.

8. Департаменту дошкільної та загальної середньої освіти (в.о. директора Єресько О.В.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Кудін А.В.), Українському Науково-методичному центру практичної психології і соціальної роботи (Панок В.Г.), Центральному інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (Олійник В.В.):

8.1. Надавати консультативно-методичну та практичну допомогу педагогічним колективам загальноосвітніх навчальних закладів в організації та проведенні науково-дослідної та експериментальної роботи.

8.2. Проводити науково-практичні конференції, методичні семінари з метою впровадження даних інноваційних технологій в систему роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

8.3. Щорічно до першого липня заслуховувати звіт про роботу експериментальних навчальних закладів всеукраїнського рівня.

9. Управлінням освіти і науки Вінницької (Івасюк І.Д. ), Волинської (Попович М.М.), Дніпропетровської (Сиченко В.В.), Донецької (Соловйов Ю.І.), Житомирської (Пастовенський О.В.), Київської (Бутник В.Г.), Луганської (Цимбал І.І.), Одеської (Демченко Д.М.), Полтавської (Мірошниченко В.І.), Харківської (Лунячик В.Е.) обласних державних адміністрацій, Головному управлінню освіти і науки Київської міської державної адміністрації (Гриневич Л.Г.) забезпечити необхідні умови та надавати практичну допомогу педагогічним колективам експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів, що беруть участь в організації та проведенні науково-дослідної та експериментальної роботи.

10. Опублікувати даний наказ в "Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України" та розмістити на сайті www. mon.gov.ua.

11. Контроль за виконанням даного наказу покласти на Першого заступника міністра Жебровського Б.М.

Реалізація в загальноосвітніх навчальних закладах України гуманістичної педагогіки співробітництва, партнерства, співтворчості передбачає перехід від навчально-дисциплінарної моделі організації педагогічного процесу до моделі особистісно-розвивальної, за якої кожна особистість учня розглядається як творча індивідуальність.

Особистісно-розвивальний підхід потребує створення інноваційних психолого-педагогічних систем, що забезпечать повноцінний розвиток кожної особистості вихованця стосовно реалізації мети національного виховання та соціально-культурного розвитку особистості учня.

Досвід роботи психологічної служби в системі освіти України вказує на необхідність розвитку специфічного рівня у практичній психології - рівня проектування науково-психологічних знань на реальні проблеми, які існують в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі. Це вимагає прикладання наукових здобутків до розроблюваних нових навчально-виховних систем і технологій практично-психологічної спрямованості через спільну пошукову роботу науковців та практиків.

Актуальною залишається проблема цілеспрямованого, усвідомленого підходу до визначення виховної стратегії й тактики, реалізація яких можлива за умови входження національної системи освіти до європейського соціально-культурного простору через збагачення традиційних та інноваційних моделей організації виховного процесу.

Нові вимоги потребують і нових підходів з точки зору методології, зокрема методології виховання. На сучасному етапі розвитку нової системи виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах не можуть відігравати вирішальної ролі "заходи", "методики" тощо. На зміну цим методичним одиницям повинні прийти цілісні освітні технології і системи.

Наукові дослідження з теми "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх навчальних закладів" розпочато 1998 року в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти та Українському НМЦ практичної психології і соціальної роботи відповідно до угоди про співробітництво між цими установами. Експериментально-дослідну роботу в навчальних закладах розпочато в січні 1999 року. Після проходження відповідної експертизи Відділенням психології, вікової фізіології та дефектології згідно рішення Президії Академії педагогічних наук України (протокол N 1-7/5-69 від 22.05.2001) експеримент набув статусу всеукраїнського рівня.

У дослідно-експериментальній роботі станом на кінець 2001 року брало участь 27 загальноосвітніх навчальних закладів освіти різного типу з восьми регіонів України. З них 11 були експериментальними майданчиками всеукраїнського рівня (наказ Міністерства освіти і науки від 28.09.2001 N 665), всі інші - регіонального рівня (накази обласних управлінь освіти).

У 2002 році кількість експериментальних закладів всеукраїнського рівня збільшилась до 47 (наказ Міністерства освіти і науки України (N 669 від 10.10.2002 р.)). Важливим на даному етапі експерименту було включення в систему всіх 23 загальноосвітніх навчальних закладів Київського району м. Харкова, що дало можливість разом з управлінням освіти даного району створювати єдину систему виховної роботи в окремо взятому районі. Найбільше експериментальних закладів, що працюють у системі проектування соціального розвитку учнів, на кінець 2006 року у таких областях України: Харківській області - 26, Волинській - 8, Полтавській - 13, Донецькій - 11, Одеській - 9, м. Києві - 13; по декілька - в Луганській, Львівській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Київській, Запорізькій областях. Усього працює в системі проектування соціального розвитку учнів станом на червень 2007 року понад 250 загальноосвітніх закладів.

Система психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів розроблялась на основі фундаментальних психолого-педагогічних досліджень вітчизняних учених (В.О.Сухомлинського, Г.С.Костюка, О.Я.Савченко, С.Д.Максименка, І.Д.Беха, О.В.Киричука, О.М.Коберника, В.Г.Панка та інших).

Проектування в освітній теорії й практиці набуває сьогодні інтегрованого загальнокультурного статусу. В науці проект починає конкурувати з теорією. Саме він, поруч із теоретичними концепціями, стає найважливішою формою організації наукових знань та їх зв'язку з практикою. Якщо наукова теорія - це універсальна форма теоретичного освоєння світу, то проект - така ж форма його конструювання.

Проектування в загальному його розумінні - це науково обґрунтоване визначення системи параметрів майбутнього об'єкта або якісно нового стану існуючого проекту - прототипу, прообразу передбачуваного або можливого об'єкта, стану чи процесу в єдності зі способами його досягнення.

На даний час уявлення про суть проектування, сферу його застосування істотно змінилося. Ще донедавна проектування пов'язувалось переважно з інженерною діяльністю в галузі приладобудування, архітектури тощо. Сьогодні проектування розглядається як особливий вид діяльності, що охоплює всі ланки соціального організму, включаючи систему освіти.

Ми вважаємо, що проектування соціального розвитку учня передбачає визначення діяльності педагога й учня в їх взаємодії, тобто проектування особистісної розвивальної взаємодії. Звідси можна виділити такі типи проектів:

- соціальний, який відповідає сучасним умовам виховання та вимогам відкритого демократичного суспільства;

- психолого-педагогічний, що розробляється для навчально-виховного закладу, або ж на рівні вікових паралелей, класу, групи учнів, і відображає основні напрями діяльності педагога й вихованців у їхній взаємодії, тобто - це проект, який постійно конкретизується, деталізується, уточнюється;

- особистісний, коли створюється проект розвитку особистості і характеризує уявлення вихователя й самого вихованця про його близьке і віддалене майбутнє.

Головною метою психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів є створення обґрунтованої системи параметрів стану об'єкта педагогічного управління, даних у динаміці, з урахуванням факторів, що регулюють і визначають цей стан, а також засобів регулювання.

Теоретичною психологічною основою соціального розвитку індивіда в нашому дослідженні є регуляція та саморегуляція особистісного розвитку учня. Регуляцію і саморегуляцію особистісного розвитку учня можна уявити у вигляді векторів в тривимірному просторі, утворених на основі чотирьох сфер особистісного розвитку (фізична, психічна, соціальна, духовна), дев'ятьма групами конструктивних видів діяльності (дозвільноігрова, фізично-оздоровча, художньо-образотворча, предметно-перетворювальна, навчально-пізнавальна, соціально-комунікативна, громадсько-корисна, національно-грамадянська, духовно-катарсична), та чотирма рівнями життєвої активності особистості (потенційна, імпульсивно-ситуаційна, дозвільно-вольова, духовно-креативна).

Практично психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів - це складна багаторівнева ієрархічна система, що включає сукупність освітніх компонентів, які тісно взаємопов'язані між собою і розкривають послідовність і характер взаємодії вихователів та вихованців.

Дана багаторівнева ієрархічна психолого-педагогічна система включає в себе вісім взаємодоповнюючих наукомістких технологій. А саме: перша технологія - комплексна психолого-педагогічна діагностика. Друга технологія - системно-комплексний аналіз та прогнозування. Третя - конструювання завдань навчального закладу та психолого-педагогічних задач особистісного розвитку учнів. Четверта - проектування виховних програм. П'ята - проектування сюжетної лінії навчально-виховних проектів. Шоста - проектування проектно-модульних планів. Сьома - проектування особистісно-розвивального навчально-виховного змісту. Восьма - реалізація навчально-виховного процесу.

Впровадження цілісної системи проектування соціального розвитку учня в практику роботи навчальних закладів проводиться поетапно. Основними етапами є: діагностично-аналітичний; прогностично-конструюючий; програмно-моделюючий; проектно-плануючий; корекційно-розвивальний. Всі п'ять етапів системи взаємопов'язані і доповнюють один одного.

Так, першим етапом у системі проектування є діагностично-аналітичний. Реалізацію його в загальноосвітніх навчальних закладах забезпечує в основному психологічна служба.

Організація та проведення діагностики й аналізу розвитку учасників НВП (учнів, батьків, педагогів) проходить на основі двох авторських психолого-педагогічних технологій "діагностика" та "аналіз", що входять до цілісної системи проектування соціального розвитку учня.

Предметом комплексної діагностики та статистично-кількісного аналізу рівня розвитку властивостей і якостей особистості є фізичний, психічний, соціальний і духовний розвиток.

Моніторинг особистісного розвитку учнів, зрізи якого проводяться два рази протягом навчального року (як правило - травень, грудень), дають можливість проводити системно-кореляційний аналіз стану розвитку кожного суб'єкта педагогічного управління, порівнювати його з прогнозованим, відслідковувати закономірності розвитку окремих груп учнів, класного та педагогічного колективів.

Для організації та проведення комплексної психолого-педагогічної діагностики й аналізу розвитку учасників навчально-виховного процесу створено психолого-педагогічний інструментарій, яким є діагностично-проектуючі комп'ютерні комплекси "Універсал" та "Персонал".

Застосування спеціальних комп'ютерних комплексів на даному етапі, як і на наступних, є практичною необхідністю, оскільки, наприклад, процес обробки результатів діагностики та комплексного аналізу потребує від психологічної служби навчального закладу значних затрат сил і часу.

Проведення психолого-педагогічної діагностики учнів, батьків та педагогів на основі комп'ютерних програм дає можливість майже повністю автоматизувати роботу психологічної служби навчального закладу. Завдяки цьому діагностику всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, педагогів, батьків) вдається проводити два рази на рік протягом десяти робочих днів, що дозволяє організувати комплексний моніторинг особистісного розвитку не тільки учнівського, а й педагогічного колективів.

Визначені проблеми та потенційні можливості учасників НВП систематизуються на індивідуальні, групові, колективні. Діагностичні дані в таблицях, діаграмах, матрицях, характеристиках тощо використовуються для подальшого статистичного аналізу в системі психолого-педагогічного моніторингу особистісного розвитку учнів та педагогів.

Другим етапом системи проектування є прогностично-конструюючий.

Прогнозування особистісного розвитку учня на даному етапі проводиться без урахування можливої цілеспрямованої корекційно-виховної роботи з об'єктом навчально-виховного процесу. Тому, як правило, в навчальних закладах, де виховна робота проводиться традиційно, без системи психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів, прогнозовані результати деструктивного розвитку особистості підтверджуються, як правило, в наступних діагностичних зрізах.

Прогнозування особистісного розвитку учнів як конкретного вихованця, так і в цілому класного колективу, проводиться психологічною службою навчального закладу. Це дає можливість визначити не тільки динаміку розвитку конкретної особистості (конструктивний, деструктивний), а й виявити основні причини проблем особистісного розвитку кожного учня, соціальних груп, класного колективу, а також всіх інших учасників НВП.

На основі прогнозування та виявлених у процесі аналізу проблем і потенційних можливостей розвитку особистості конструюються тактичні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів.

В структурно-компонентну модель технології "конструювання" завдань та задач покладений принцип проектування психолого-педагогічних проблем та потенційних можливостей розвитку особистості учня з врахуванням їх причинно-наслідкових зв'язків.

Практика показує, що конструювати високоефективні корекційно-виховні психолого-педагогічні задачі особистісного розвитку учнів без спеціально створених комп'ютерних технологій дуже складно, оскільки навіть при проектуванні обмеженої кількості проблем і потенційних можливостей особистісного розвитку можна створити десятки тисяч алгоритмів, тобто варіантів вирішення психолого-педагогічних проблем особистісного розвитку.

Використання комп'ютерних технологій при конструюванні задач особистісного розвитку дає можливість проаналізувати за декілька секунд найбільш імовірні причини конкретної проблеми та потенційні можливості особистісного розвитку і, як результат, визначити високоефективні шляхи і методи психолого-педагогічного впливу.

За допомогою діагностично-проектуючого комп'ютерного комплексу "Універсал" можна також за декілька хвилин провести аналіз проблем усіх учасників НВП навчального закладу та сконструювати психолого-педагогічні завдання для конкретного навчального закладу, класних колективів, окремих груп учнів тощо.

Наступними етапами системи проектування є програмно-моделюючий та проектно-плануючий.

Саме на цих етапах відбувається процес проектування особистісно-орієнтованого виховного змісту.

Для проектування особистісно-орієнтованого виховного змісту в навчальних закладах, що працюють у системі проектування, використовуються спеціально створені технології "Програмування", "Моделювання" та "Планування", які також комп'ютеризовані в технологічних модулях програми "Універсал".

Процес створення особистісно-орієнтованого навчально-виховного змісту в системі роботи навчального закладу проводиться на трьох рівнях проектування.

На першому рівні проектування в технологічному модулі "програмування" завдання навчально-виховних програм, визначені автором, проектуються на задачі особистісного розвитку учнів конкретного класного колективу. В процесі проектування програми, в яких завдання відповідають задачам особистісного розвитку учнів класного колективу, вважаються ефективними для реалізації. Найбільш ефективні виховні програми в творчому режимі програми "Універсал" переносяться автоматично в технологічний модуль "моделювання" з метою подальшого проектування змісту сюжетної лінії проектів.

Для пошуку ефективних програм для конкретного класного колективу, групи учнів, тощо в алгоритмах комп'ютерної програми "Універсал" створено банк корекційно-виховних програм, що складає станом на початок 2007 року 107 корекційно-виховних програм. Виховні програми можна вводити в банк самостійно, а також можна користуватись уже створеним банком, що знаходиться на сайті автора комп'ютерної програми. Банк постійно поповнюється новими програмами.

На другому рівні проектування в технології "моделювання" тематика навчально-виховних програм, визначених на першому рівні проектування ефективними, проектується ще раз на задачі особистісного розвитку учнів класного колективу.

У результаті процесу проектування зміст конкретної програми перетворюється на зміст сюжетної лінії навчально-виховного проекту. При цьому:

- навчально-виховний проект моделюється в цілісний навчаль-новиховний компонент, що забезпечує вирішення конкретної проблеми розвитку всіх його учасників. Компонентами проекту є навчально-виховні модулі, що проектуються під конкретні задачі. В свою чергу модуль, що є функціональним вузлом проекту, складається з мінімодулів (конкретних корекційно-виховних заходів);

- при проектуванні міні-модулів проекту на задачі особистісного розвитку учнів, міні-модулі, що є недостатньо ефективними для реалізації даних задач, тобто для вирішення конкретних проблем розвитку учнів класного колективу, скорочуються або доповнюються новою сюжетною лінією за рахунок змісту інших корекційно-виховних програм.

Процес створення особистісно-орієнтованих планів проводиться на третьому рівні проектування у технології "планування".

Технологія планування роботи навчального закладу і планування роботи в класних колективах також запрограмовано в алгоритмах програми "Універсал". Технологія проектно-модульного планування відрізняється від традиційних підходів до процесу планування тим, що зміст, методи та організація виховного процесу підпорядковуються конкретним завданням навчального закладу, класного колективу та задачам особистісного розвитку кожного учня.

Планування в системі проектування соціального розвитку учнів виступає як попередньо розрахована система дій, що передбачає певний порядок, розподіл у часі та термінах реалізації.

Проектувати особистісно-орієнтований зміст в планах навчального закладу та класних колективів у межах визначених конкретних виховних завдань та тактичних задач - означає створити на рівні розвитку учнів класних колективів, а також усіх учасників навчально-виховного процесу навчального закладу, оптимальну систему корекційно-виховних заходів, в якій методи й організація чітко підпорядковані логіці розвитку суб'єкта педагогічної взаємодії.

В результаті проектування в алгоритмах комп'ютерної програми "Універсал" утворюється в автоматичному режимі сім типів планів, а саме: графічні плани навчального закладу та класних колективів (на семестри); проектно-модульний план навчально-закладу (на семестр та навчальний рік); системно-комплексний план навчального закладу (на семестр та навчальний рік); плани діяльності класних колективів (на семестр); календарні плани навчального закладу та класних колективів (на визначений термін); індивідуальні календарні плани для всіх учасників навчально-виховного процесу (педагогів, членів батьківського комітету, учнівського самоврядування тощо).

Характерною особливістю проектно-модульних планів роботи всіх учасників НВП є відсутність одноразових запланованих заходів впливу, що є, як правило, неефективним. Навчально-виховний зміст таких планів системний, особистісно-орієнтований на реалізацію конкретних корекційно-виховних задач особистісного розвитку учня. При цьому економія часу, що витрачається на створення проектно-модульних планів роботи, перевищує в десятки разів традиційне планування.

Останнім етапом системи психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учнів є корекційно-розвивальний.

Основним завданнями даного етапу є творення та реалізація особистісно-розвивального змісту в навчально-виховному процесі навчального закладу.

Творення особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу, що є основним завданням системи проектування, проводиться на четвертому рівні проектування.

Процес проектування особистісно-розвивального змісту відбувається в технології "творення" в основному при створенні сценаріїв корекційно-виховних міні-модулів.

Для цього в алгоритмах діагностично-проектуючого комплексу "Універсал" у банку корекційно-виховних програм розміщені примірні сценарії з корекційно-розвивальними вправами, які використовуються при проектуванні особистісно-розвивального змісту конкретного міні-модуля. Проектування особистісно-розвивального змісту, наприклад сценарію виховної години для конкретного класу учнів, відбувається в режимі комп'ютерної програми "Універсал" і займає в середньому від п'яти до п'ятнадцяти хвилин часу на один міні-модуль.

Останньою технологію цілісної системи є "реалізація". Основними компонентами даної технології є реалізація особистісно-розвивального змісту у виховному процесі, регулювання і корекція виховного змісту, моніторинг особистісного розвитку учнів тощо.

Як засвідчують результати моніторингу особистісного розвитку учнів загальноосвітніх навчальних закладів, що працюють у даній виховній системі, використання в практиці роботи вищенаведених технологій значно поліпшило динаміку психолого-соціального розвитку більшості учнів як у класних колективах, так і навчальних закладах у цілому. Так, наприклад, майже втричі зріс рівень інтеграції та згуртування учнів у класних колективах, підвищилась у середньому на 43% соціальна активність учнів, особливо в соціально-комунікативній діяльності. Значних успіхів досягнуто педагогічними колективами в формуванні ціннісних орієнтацій та пріоритетів вихованців у таких групах видів діяльності, як: соціально-комунікативна - на 74%; навчально-пізнавальна - на 63%; громадсько-корисна - на 41%; національно-громадянська - на 26%.

Суттєво знизився рівень ізоляції учнів у класних колективах, у середньому на 68%.

У багатьох учнів проведено корекцію вад особистісного розвитку, наприклад, тривожність знизилась у середньому на 38%; імпульсивність - на 27%; схильність до нечесної поведінки - на 39%; агресивність - на 25% тощо.

Слід відзначити, що динаміка конструктивних змін особистісного розвитку учнів в експериментальних навчальних закладах насамперед залежить від кількості і якості впроваджених у виховний процес конкретних технологій системи психолого-педагогічного проектування соціального розвитку особистості учня.

Так, використання педагогічним колективом навчального закладу тільки технології комплексної психолого-педагогічної діагностики учасників НВП та орієнтація педагогів і адміністрації на виконання конкретних сконструйованих психологічною службою корекційно-виховних задач особистісного розвитку учнів поліпшують результати розвитку учнів в середньому на 22%.

Упровадження в практику роботи технологій проектування виховних програм, проектування сюжетної лінії виховних проектів та проектування проектно-модульних планів покращує результати ще на 18-20%.

Результативність виховного процесу ще підвищується на 28% при застосуванні технологій проектування особистісно-розвивального змісту в системі творення сценаріїв та реалізації виховного змісту на основі етапів міні-модульності з елементами тренінгової роботи.

Як видно з статистики експериментальних досліджень, система проектування соціального розвитку учнів приводить до суттєвих змін в ефективності навчально-виховного процесу, до виконання навчальними закладами таких виховних завдань, як формування соціальних установок і ціннісних орієнтацій; гуманістичної спрямованості особистості; розумного ставлення до матеріальних, соціальних, духовних потреб.

Як переконливо засвідчують результати експериментально-дослідної роботи, якісні зміни в особистісному розвитку учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу можливі за умови введення в практику роботи загальноосвітнього навчального закладу системи психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку вихованців. А саме:

Психолого-педагогічне проектування особистісного розвитку учнів здійснюватиметься на засадах системного підходу, який передбачає ефективну взаємодію трьох підсистем: виховання (як загального цілепокладання), навчання (як засобу досягнення загальної мети виховання), особистісного розвитку (як результативної сторони виховного процесу);

Проектування виховного процесу в освітньому закладі враховуватиме особливості взаємодії ядра особистості вихованця (його життєвих диспозицій, потреб і потенціалів розвитку) з природним, предметним та соціокультурним середовищем;

Основні показники виховного процесу комплексно відображатимуть загальну мету діяльності освітнього закладу - сприяння цілісному розвитку індивідуальності учня (фізичному, психічному, соціальному і духовному) і формування його готовності до саморозвитку поза межами освітнього закладу;

Будуть використовуватись комп'ютерні діагностично-проектуючі комплекси з надійними та валідними психолого-педагогічними методиками для об'єктивного і оперативного оцінювання динаміки фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку вихованців;

Передбачатимуться педагогічні засоби, умови організації життєдіяльності учнів;

Використовуватимуться механізми внутрішнього і зовнішнього стимулювання дозвільно-ігрової, художньо-образотворчої, предметно-перетворювальної, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, громадсько-корисної, національно-громадянської та духовно-катарсичної життєвої активності кожного вихованця; створюватимуться умови для переведення його з нижчого на вищий рівень особистісного розвитку.

За час реалізації даного проекту на базі експериментальних закладів проведено більш як 67 міських та обласних науково-практичних семінарів і конференцій для педагогічних працівників освіти України, а також дві Всеукраїнські науково-практичні конференції. Результати експериментально-дослідної роботи науковим керівником висвітлені в 16 наукових статтях та 6 науково-методичних посібниках тощо.

Науковий проект "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учня" демонструвався на Сьомій міжнародній виставці навчальних закладів "Сучасна освіта в Україні-2004" у номінації "Інноваційні педагогічні технології у навчальному процесі" і посів третє місце та, як результат, відзначений бронзовою медаллю, в 2006 році у даній номінації зайняв перше місце і нагороджений золотою медаллю.

Науково-дослідна й експериментальна робота з даної теми розглядалась на засіданнях кафедри психології ЦІППО АПН України, на Відділенні психології, вікової фізіології та дефектології АПН України, вченій раді ЦІППО АПН України.

Для проведення наукової експертизи результатів експериментально-дослідної роботи (згідно з наказом АПН України) було створено спеціальну комісію, яка з виїздом в експериментальні заклади перевірила ефективність технологій проектування соціального розвитку учнів. За результатами перевірки та за активною участю начальників управлінь освіти та директорів експериментальних закладів, дане питання широко заслуховувалось на засіданні Президії АПН України (Протокол від 30.01.07 р. N 1-7/1-1. Президія постановила (розділ 2): Визнати систему "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів", розроблену Киричуком В.О. в результаті науково-дослідного експерименту, авторською виховною системою, що складається з восьми технологій.

Сподіваємось, що продовження і поглиблення даних експериментальних досліджень у загальноосвітніх навчальних закладах дозволить створити в освітній практиці загальноосвітніх навчальних закладів цілісну систему психолого-педагогічного проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу, що дасть можливість вийти на ще вагоміші реальні позитивні результати в особистісному розвитку учня і надасть реформаторському процесу, що відбувається у нашій освітній галузі, більшої науково-практичної спрямованості, створить умови для подальшого розвитку інноваційного процесу в системі освіти України.

1. Луцька гімназія N 4 м. Луцька Волинської області.

2. Спеціалізована школа N 16 Оболонського району м. Києва.

3. Луганська спеціалізована школа I-III ступенів N 5 Луганської області.

4. Донецька ЗОШ N 20 м. Донецька Донецької області.

5. Одеська гімназія N 7 м. Одеси Одеської області.

6. Управління освіти і науки Київської районної у м. Харкові ради.

7. Управління освіти і науки Бориспільської міської ради Київської області.

I. Актуальність та доцільність дослідження.

Конкретизація та гуманізація навчально-виховного процесу освітніх навчальних закладів вимагає перегляду виховних і навчально-пізнавальних цінностей.

Нові вимоги в системі освіти України потребують і нових підходів з точки зору методології, зокрема методології навчання і виховання.

На етапі створення і розвитку нової системи навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів уже не можуть відігравати вирішальної ролі "методики". На зміну цій методичній одиниці приходять технології.

Психолого-педагогічна технологія - це цілісна методична система, що складається з трьох основних частин: діагностичної, інтерпретаційної та корекційної. Психолого-педагогічна технологія не є "фронтальною" або "масовою", вона завжди передбачає індивідуальний підхід.

Основний сенс застосування психолого-педагогічних технологій - це внесення соціально доцільних змін у напрями розвитку особистості, конструктивне реформування індивідуальності кожного учня.

Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу - це багаторівнева система взаємопов'язаних психолого-педагогічних технологій, яка забезпечує послідовність навчально-виховного процесу в навчальному закладі і розкриває цілісний характер взаємодії учасників навчально-виховного процесу залежно від поставлених цілей і завдань системи освіти України та задач особистісного розвитку учня.

Експериментальна навчально-виховна система, що створюється, є продовженням наукових досліджень уже розробленої авторської виховної системи "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учнів" (згідно з постановою Президії АПН України від 30.01.2007 р. N 1-7.1-1). В основній своїй формі вона покликана розробити та провести теоретико-практичні дослідження з питань створення умов, в яких учні не тільки продуктивно і раціонально оволодіють знаннями, усвідомлять їх, а і набудуть необхідних навичок і вмінь застосовувати їх на практиці в нових соціальних ситуаціях, розвинуть свої здібності, зреалізують свій творчий потенціал, закладуть основи поступового переходу до самостійного навчання і регулювання своєї розумової діяльності.

II. Об'єкт дослідження:

Розвиток, виховання, освіта особисті учня загальноосвітнього навчального закладу.

III. Предмет дослідження: Система психолого-педагогічного проектування особистісного розвитку учня в умовах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

IV. Мета: Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність інноваційної системи навчально-виховного процесу освітнього закладу, створену на засадах проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу.

V. Основні завдання дослідження:

- Провести конвент-аналіз психолого-педагогічної літератури з теми дослідження та вивчити й зробити аналіз існуючих проблем у практиці організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах України;

- Обґрунтувати функції, напрями, етапи проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу;

- Розкрити сутність, основні принципи, об'єкти та систему психолого-педагогічного проектування змісту навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі, охарактеризувати її структурні компоненти;

- Здійснити експериментальну перевірку ефективності цілісної психолого-педагогічної системи і, зокрема, технологій проектування особистісно-розвивального змісту навчання і виховання в системі роботи загальноосвітніх навчальних закладів;

- Створити нові та вдосконалити існуючі технологічні модулі діагностично-проектуючого комп'ютерного комплексу "Універсал", а саме: діагностика та комплексний аналіз розвитку особистості учня в системі навчально-виховного процесу, програмування навчальних програм, моделювання сюжетної лінії навчальних проектів, проектування особистісно-розвивального навчального змісту, творення навчально-виховних сценаріїв міні-модулів;

- Розробити науково-методичні рекомендації щодо впровадження системи проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів.

VI. Гіпотеза дослідження:

Загальна гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що якісні зміни в особистісному розвитку учнів в умовах загальноосвітнього навчального закладу можливі за умови психолого-педагогічного проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу.

Цього можна досягти, якщо:

- Психолого-педагогічне проектування здійснюватиметься на засадах системного підходу, який передбачає ефективну взаємодію трьох підсистем: виховання (як загального цілепокладання), навчання (як засобу досягнення загальної мети виховання), особистісного розвитку (як результативної сторони виховного процесу);

- Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу в освітньому закладі враховуватиме особливості взаємодії ядра особистості учня (його життєвих диспозицій, потреб і потенціалів розвитку) з природним, предметним та соціокультурним середовищем;

- Основні показники навчально-виховного процесу комплексно відображатимуть загальну мету діяльності освітнього закладу - сприятимуть цілісному розвитку індивідуальності учня (фізичному, психічному, соціальному і духовному) і конструктивно впливатимуть на формування його готовності до активного життя як в навчальному закладі, так і поза ним;

- Буде використано надійні та валідні діагностичні психолого-педагогічні методики для об'єктивного і оперативного оцінювання фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку;

- Передбачатимуться педагогічні засоби, умови організації життєдіяльності учнів; використовуватимуться механізми внутрішнього і зовнішнього стимулювання життєвої активності (дозвільно-ігрової, художньо-образної, предметно-перетворювальної, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, соціально-комунікативної, громадсько-корисної, національно-громадянської, духовно-катарсичної) кожної особистості; створюватимуться умови для переведення його з нижчого на вищий рівень особистісного розвитку.

VII. Наукова новизна дослідження.

Наукова новизна даного експериментального дослідження полягає у створенні інноваційної освітньої системи проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу, що максимально оптимізує процес соціалізації особистості в тому числі набуття нових знань, умінь, навичок учнем.

У проекті дослідно-експериментальної роботи застосовано системний підхід (компонентно-структурний і функціональний аналіз) у дослідженні феномена когнітивного і психосоціального розвитку учнів, запропоновано конкретні психолого-педагогічні технології, що змінюють форми, методи, прийоми освітнього навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу.

Ця система, оформляючись як сукупність науковомістких психолого-педагогічних інноваційних технологій, є експериментально вивіреною і являє собою синтез міждисциплінарного наукового знання.

Для вирішення завдань експерименту використовуватимуться загальнонаукові методи:

- історико-логічний, теоретичний і порівняльний аналіз нормативно-правових актів, документів і матеріалів з питань реформування системи освіти;

- історико-педагогічний аналіз філософської, педагогічної, медичної, соціологічної, психологічної та методичної літератури (монографії, періодичні видання, матеріали науково-практичних конференцій, навчальні програми, посібники тощо) та узагальнення отриманої інформації;

- методи системного аналізу;

- методи емпіричного характеру: діагностичні (анкетування, інтерв'ювання, опитування, бесіди); соціометричні (моніторинг, скринінг); прогностичні (експертні оцінки, узагальнення незалежних характеристик тощо) обсерваційні (констатуючий та формуючий експеримент).

Основний метод дослідження - комплексний експеримент.

Достовірність результатів забезпечуватиметься коректним використанням методик і технологій за погодженням із науковими консультантами та науковим керівником експерименту; якісною обробкою експериментальних даних, систематичним порівняльним аналізом ефективності навчально-виховного процесу.

Наукове керівництво здійснюватиме Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України в особі доцента кафедри психології Киричука Валерія Олександровича, кандидата педагогічних наук, докторанта ЦІППО АПН України.

Наукові консультанти: Симиченко Валентина Анатоліївна, проректор з наукової роботи ЦІППО АПН України, доктор педагогічних наук, професор; Даниленко Лідія Іванівна, проректор з навчально-методичної роботи ЦІППО АПН України, доктор педагогічних наук, професор; Панок Віталій Григорович, директор НМЦ практичної психології і соціальної роботи АПН України, кандидат психологічних наук.

Консультанти: Бондарчук Олена Іванівна, завідуюча кафедрою психології ЦІППО АПН України, кандидат психологічних наук, професор; Ярмола Анатолій Михайлович, начальник управління освіти і науки Київського району м. Харкова, кандидат педагогічних наук.

Науково-дослідна робота, яка буде проводиться згідно з даним проектом, розрахована на п'ять років. За цей період загальноосвітні експериментальні заклади пройдуть декілька етапів:

1. Діагностико-концептуальний (теоретико-практичне оволодіння педагогічними колективами діагностичними методиками комплексної діагностики особистісного розвитку учня; системно-комплексний аналіз проблем та потенційних можливостей розвитку особистості; створення та апробація нових технологічних модулів комплексної психолого-педагогічної діагностики розумового та інтелектуального розвитку учнів за допомогою комп'ютерного комплексу "Універсал") тощо;

2. Прогностично-конструюючий (теоретико-практичне оволодіння психологами, вчителями-предметниками, класними керівниками та класоводами технологій прогнозування особистісного розвитку учня та конструювання навчально-виховних задач особистісного розвитку на основі результатів психолого-педагогічної діагностики учасників навчально-виховного процесу);

3. Програмно-моделюючий (теоретико-практичне оволодіння психологами, вчителями-предметниками, адміністрацією технологіями визначення ефективності навчальних і виховних програм, моделювання сюжетної лінії навчальних і виховних проектів; апробація технологічних модулів "Програмування" та "Моделювання" в системі роботи комп'ютерного діагностично-проектуючого комплексу "Універсал") тощо;

4. Проектно-плануючий (теоретико-практичне оволодіння вчителями-предметниками, психологами, адміністрацією технологіями проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу, проектно-модульним та системно-комплексним плануванням навчально-виховного процесу класного колективу та навчального закладу, створення та апробація технологічних модулів "Планування" та "Творення" в системі роботи комп'ютерного комплексу "Універсал");

5. Корекційно-розвивальний (теоретико-практичне оволодіння вчителями-предметниками, психологами, адміністрацією навчального закладу технологією реалізації особистісно-розвивального навчально-виховного змісту на уроках та позаурочний час, створення та апробація технологічного модуля "Реалізація" в системі роботи комп'ютерного комплексу "Універсал").

VIII. Визначення термінів та етапів проведення науково-дослідної та експериментальної роботи.

I етап: діагностико-аналітичний (вересень 2007 р. - серпень 2008 р.):

- теоретико-практичне оволодіння педагогічним колективом діагностичними методиками комплексного аналізу навчально-виховного процесу;

- аналіз проблем та потенційних можливостей розвитку учнів в системі навчально-виховного процесу;

- створення нового технологічного модуля діагностичних методик навчального процесу в системі діагностично-проектуючого комплексу "Універсал" - "ОЗОН";

- організація і проведення комплексного моніторингу психо-соціального розвитку учнів;

- вивчення рівня профпідготовки та особистісного розвитку педагогічних працівників на основі діагностично-аналітичного комп'ютерного комплексу "Персонал";

- розробка та затвердження програми експериментально-дослідної роботи "Проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу";

- організація та проведення комплексного психолого-педагогічного моніторингу всіх учасників НВП за допомогою комп'ютерних комплексів "Персонал" та "Універсал".

II етап: прогностично-конструюючий (вересень 2008 р. - серпень 2009 р.):

- теоретико-практичне оволодіння психологами, вчителями-предметниками, класними керівниками та класоводами психолого-педагогічними технологіями попереднього прогнозування розвитку особистості учня та конструювання навчально-виховних тактичних задач особистісного розвитку;

- проведення авторських тренінгів та методологічних семінарів-практикумів з питань конструювання задач особистісного розвитку учнів на основі комплексної психолого-педагогічної діагностики учасників навчально-виховного процесу;

- конструювання навчально-виховних завдань по класних колективах та навчальному закладі на основі цілісного системного аналізу освітнього процесу навчального закладу;

- широке впровадження комп'ютерної програми "Універсал" в практику роботи вчителів-предметників, класних керівників, адміністрації навчального закладу;

- проведення повторного зрізу комплексного моніторингу розвитку учнівського та педагогічного колективу за допомогою комп'ютерних програм "Універсал" та "Персонал".

III етап: програмно-моделюючий (вересень 2009 р. - серпень 2010 р.):

- визначення ефективності навчальних програм в системі проектування особистісного розвитку учнів навчального закладу;

- теоретико-практичне оволодіння педагогічним колективом технології програмування та моделювання сюжетної лінії навчально-виховних проектів;

- удосконалення системи управлінської діяльності навчального закладу з урахуванням впровадження в повсякденну практику роботи системи проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу;

- апробація нових технологічних модулів "Програмування" та "Моделювання" вчителями-предметниками в системі роботи комп'ютерного комплексу "Універсал";

- продовження проведення моніторингу особистісного розвитку учнів навчального закладу.

IV етап: проектно-плануючий (вересень 2010 р. - серпень 2011 р. ):

- теоретико-практичне оволодіння педагогічним колективом технологіями проектування особистісно-розвивального навчально-виховного змісту в сценаріях міні-модулів;

- створення цілісної системи проектно-модульного планування навчального закладу на основі навчально-виховних проектів;

- врахування в управлінській діяльності відділів та управлінь освіти інноваційної навчально-виховної системи;

- створення науково-методичних центрів психолого-педагогічного проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу;

- проведення чергових зрізів комплексного моніторингу психосоціального розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу за допомогою комп'ютерних програм "Персонал" та "Універсал".

V етап: Розвивально-узагальнюючий (вересень 2011 - серпень 2012 р.):

- теоретико-практичне оволодіння технологіями реалізації особистісно-розвивального змісту в навчально-виховному процесі навчального-закладу;

- повна апробація комплексної системи на діагностично-проектуючому комп'ютерному комплексі "Універсал";

- реалізація особистісно-розвивального змісту в навчально-виховного процесу учня;

- статистично-кількісний аналіз результатів експерименту, порівняльна характеристика традиційної системи навчально-виховного процесу та інноваційної;

- проведення вихідного зрізу комплексного моніторингу, когнітивного, психолого-соціального розвитку учасників НВП;

- науково-практична акредитація створеної інноваційної освітньої системи проектування особистісно-розвивального змісту навчально-виховного процесу;

- підведення підсумків експериментально-дослідної роботи.

VII. Очікувані результати:

- реальна гуманізація навчально-виховного процесу в навчальному закладі;

- допомога учням в пізнанні себе, своїх здібностей, нахилів, інтересів у реалізації своїх можливостей у навчально-виховному процесі;

- розкриття потенційних можливостей кожного учня;

- робота педагогічного колективу навчального закладу як цілісної системи в плануванні і організації навчально-виховного процесу;

- позитивні зміни в динаміці розумового та інтелектуального розвитку учнів, підвищенні результативності навчально-виховного процесу;

- покращення в цілому показників особистісного розвитку учнів в навчально-виховному процесі.