На виконання Постанови Правління Національного банку України від 21.11.97 р. за N 388 "Про заходи щодо реалізації Програми реформування бухгалтерського обліку і звітності Національного банку України і комерційних банків" щодо переведення банківської системи на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і звітності, Правління

1. Внести зміни і доповнення до Інструкції N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 31.12.96 р. за N 343, затвердивши її в новій редакції (додається).

2. Ввести в дію Інструкцію N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" з 1 лютого 1998 року.

Новий порядок розрахунків обов'язкових економічних нормативів діяльності ввести в дію з 1 лютого 1998 року з балансів комерційних банків за січень 1998 року.

3. Кримському республіканському, Головному,обласним та по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку України довести Інструкцію N 10 до всіх комерційних банків.

На підставі аналізу практичного використання Інструкції N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", приведену у відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності, регіональним управлінням Національного банку України і комерційним банкам до 01.03.98 р. надати Департаменту безвиїзного нагляду пропозиції про вдосконалення її окремих положень.

Департаменту безвиїзного нагляду не пізніше 01.03.98 р. створити робочу групу для опрацювання окремих положень Інструкції N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", приведену у відповідність до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності, із залученням представників Асоціації українських банків та комерційних банків.

4. Департаменту безвиїзного нагляду до 01.04.98 р. винести на розгляд Правління Національного банку України зміни і доповнення до Інструкції N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків", які будуть розроблені на підставі аналізу практичного використання Інструкції N 10 протягом 1 кварталу 1998 року, та змін і доповнень, які будуть внесені до Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 листопада 1997 року за N 388.

5. Департаментам безвиїзного нагляду та інформатизації до 01.02.98 р. розробити і запровадити на рівні Центрального апарату Національного банку України програмне забезпечення автоматизованого розрахунку економічних нормативів. Департаменту безвиїзного нагляду до остаточного розроблення Департаментом інформатизації програмного забезпечення АРМ-СТАТ для регіональних управлінь Національного банку України забезпечувати їх розрахунками обов'язкових нормативів по комерційних банках відповідних регіонів.

6. Кримському регіональному, Головному, обласним та по м.Києву і Київській області управлінням Національного банку України протягом 1 кварталу 1998 року не застосовувати до комерційних банків штрафних санкцій за порушення економічних нормативів у зв'язку з їх розрахунком за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку і звітності.

Начальникам регіональних управлінь Національного банку України взяти під особистий контроль перевірку всіх факторів та укладених до 01.01.98 р. угод, які спричинили порушення встановлених економічних нормативів, та повідомляти про кожний такий випадок Департамент безвиїзного нагляду на кожну звітну дату 1 кварталу 1998 року.

Кожний випадок порушення економічних нормативів буде розглядатись Департаментом безвиїзного нагляду Національного банку України окремо. Якщо зазначені порушення будуть спричинені факторами, не пов'язаними з розрахунками нормативів за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку до банків можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені п.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та положенням "Про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 16 травня 1995 року за N 115.

7. Зобов'язати комерційні банки протягом 1 кварталу 1998 року привести свою діяльність, раніше укладені угоди та надані гарантії у відповідність до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності та відобразити їх відповідно у балансі банку згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 р. за N 388.

8. У зв'язку з введенням в дію Інструкції N 10 "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" вважати такими, що втратили чинність:

- п.19 постанови Правління Національного банку України "Про невідкладні заходи щодо фінансового оздоровлення комерційних банків та відновлення їх ліквідності і платоспроможності" від 25.02.95 р. за N 40;

- постанову Правління Національного банку України від 17.05.97 р. за N 152 "Про внесення і затвердження змін і доповнень до Інструкції N 10";

- постанову Правління Національного банку України від 06.06.97 р. за N 179 "Про внесення і затвердження змін і доповнень до Інструкції N 10".

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Правління Національного банку України, Департамент безвиїзного нагляду, начальників регіональних управлінь Національного банку України.

10. Постанова набуває чинності з часу її підписання.

1. Загальні положення

2. Визначення окремих термінів

3. Обов'язкові економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків

3.1. Нормативи капіталу комерційного банку

Норматив мінімального розміру капіталу банку (Н1)

Мінімальний розмір статутного капіталу (Н2)

Норматив платоспроможності (Н3)

Норматив достатності капіталу (Н4)

Категорія капіталу (Н5)

3.2. Нормативи ліквідності

Норматив миттєвої ліквідності (Н6)

Норматив загальної ліквідності (Н7)

Норматив співвідношення високоліквідних активів(Ва) до робочих активів(Ра) банку (Н8)

3.3. Нормативи ризику

Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н9)

Норматив "великих" кредитних ризиків (Н10)

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н11)

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н12)

Норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н13)

Норматив рефінансування (Н14)

Норматив інвестування (Н15)

3.4. Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку

Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н16)

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції за кожною іноземною валютою (Н17)

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18)

3.5. Нормативи зваженої відкритої валютної позиції уповноваженого банку

Норматив зваженої відкритої валютної позиції (Н19)

Розраховується як співвідношення зваженої відкритої валютної позиції (Вз) до капіталу (К) банку

Норматив довгої (короткої) зваженої відкритої валютної позиції банку в вільноконвертованій валюті (Н20)

Норматив довгої (короткої) зваженої відкритої валютної позиції банку в невільноконвертованій валюті (Н21)

4. Контроль за дотриманням обов'язкових нормативів в регулюванні діяльності комерційних банків

4.1. Здійснення контролю за дотриманням економічних нормативів діяльності банків

Механізм розрахунку щомісячних економічних нормативів комерційного банку

4.2. Застосування заходів впливу

5. Основні аспекти економічного аналізу діяльності комерційних банків.

5.1. Аналіз балансового звіту

5.2. Аналіз прибутків та збитків

5.3. Коефіцієнти прибутковості комерційного банку

5.4. Коефіцієнти ефективності діяльності комерційного банку

5.5. Коефіцієнти ефективності діяльності працівників комерційного банку

6. Звітність комерційного банку

1.1. Інструкція "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" вводиться для посилення контрольних функцій Національного банку України у ході нагляду за діяльністю комерційних банків, забезпечення їх фінансової надійності, захисту інтересів їх вкладників та акціонерів.

1.2. Інструкція "Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків" розроблена на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність", згідно з чинним законодавством України, нормативними актами Національного банку України.

1.3. Дія цієї Інструкції поширюється на установи Національного банку України та всі комерційні банки України, незалежно від форм власності.

1.4. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" з метою захисту інтересів клієнтів та забезпечення фінансової надійності банків Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків обов'язкові економічні нормативи:

- мінімальний розмір капіталу банку (Н1)

- мінімальний розмір статутного капіталу (Н2);

- платоспроможність (Н3);

- достатність капіталу банку (Н4)

- категорія капіталу банку (Н5)

- миттєва ліквідність (Н6),

- загальна ліквідність (Н7),

- співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н8);

- максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н9);

- максимальний розмір великих кредитних ризиків (Н10);

- максимальний розмір кредитів,гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н11),

- максимальний сукупний розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н12);

- максимальний розмір наданих міжбанківських позик (Н13);

- норматив рефінансування (Н14),

- інвестиційна діяльність (Н15).

- загальна відкрита валютна позиція банку (Н16),

- довга (коротка) відкрита валютна позиція за кожною іноземною валютою (Н17),

- довга (коротка) відкрита валютна позиція у всіх банківських металах (Н18)

- зважена відкрита валютна позиції (Н19),

- довга (коротка) зважена відкрита валютна позиція банку у вільноконвертованій валюті (Н20),

- довга (коротка) зважена відкрита валютна позиція банку у неконвертованій валюті (Н21).

Філії комерційних банків розраховують такі економічні нормативи:

- нормативи ліквідності банку (Н6, Н7, Н8).

1.5. Комерційні банки несуть відповідальність за надання установам Національного банку України недостовірної інформації.

Актив - будь-який об'єкт, право контролю якого закріплене за банком, який відповідає хоча б одній з таких вимог: 1) приносить доход банківській установі, або 2) може бути обмінений на інший об'єкт, який у свою чергу буде приносити доход банківській установі. При веденні бухгалтерського обліку та складанні звітності до активів відносяться: нарахована дебеторська заборгованість за процентним доходом, відстрочена кредиторська заборгованість за витратами і премія за придбаними цінними паперами, але не відносяться витрати, збитки та внутрішньобанківські розрахунки. Загальна сума активів - це сума всіх категорій активів, які зазначені вище, мінус сума всіх контрактивних рахунків типу резервів під можливі збитки від кредитної діяльності та дисконт за придбаними цінними паперами.

Активи високоліквідні - активи, що можуть бути швидко та легко проконвертовані у готівкові чи безготівкові грошові кошти.

Активи робочі - кошти на коррахунку, в касі, вкладені в майно, розміщені в інших банках, цінних паперах, надані кредити, інші кошти та інші активи, що дають прибуток банку.

Активні операції банків - фінансові операції з розміщення коштів з метою отримання прибутку. До активних операцій банку належать: надання кредитів та позичок, придбання цінних паперів, вкладення коштів у комерційні проекти, лізингові, факторингові операції, операції з векселями та інші банківські операції.

Акція - цінний папір, який підтверджує участь її володаря в формуванні статутного капіталу коштів акціонерного товариства і дає право на отримання відповідної частини його прибутку - дивіденда.

Асоційована особа щодо керівника або контролера означає:

1. Для фізичної особи:

- дружина або чоловік, син (або названий син), донька (або названа донька), батьки, брати та сестри особи (чоловіка чи дружини);

- будь-яка установа, в якій ця особа є керівником;

- особа (фізична або юридична), яка має з іншою особою домовленість або угоду про купівлю, утримання, розпорядження та використання акцій установи, або згідно з угодою або домовленістю вони як наслідок від її реалізації використовують своє право голосу разом.

2. Для юридичної особи:

- керівник або інша особа, яка має право приймати керівні рішення, що впливають на діяльність такої юридичної особи;

- філія такої юридичної особи;

- керівник або інша особа, яка має право приймати керівні рішення, що впливають на діяльність відповідної філії.

Асоційована компанія (підприємство) - це компанія, в який інвестор має значний вплив і яка не є ні дочірньою компанією, ні спільним підприємством інвестора. Значний вплив передбачає, що інвестор прямо або через дочірні компанії володіє 20% або більшою часткою капіталу компанії. Значний вплив також має місце, якщо інвестор (банк) прямо або через дочірні компанії володіє часткою капіталу компанії менше 20%, але виконуються такі умови:

1) інвестор (банк) має представника (представників) у раді директорів або аналогічному керівному органі компанії;

2) інвестор (банк) бере участь у визначенні стратегії операцій компанією;

3) проводяться істотні операції між інвестором (банком) та компанією;

4) здійснюється обмін керівним персоналом між інвестором (банком) і компанією;

5) інвестор (банк) надає компанії суттєву технічну або комерційну інформацію.

Балансовий звіт - документ бухгалтерського обліку, що характеризує фінансовий стан банку та відображає активи, зобов'язання та капітал.

Ліквідність - здатність банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань. Визначається збалансованістю між строками і сумами погашення активів та строками і сумами виконання зобов'язань банку, а також строками та сумами інших джерел та напрямів використання коштів типу видачі кредитів та понесення витрат.

Банківські ресурси - сукупність, зобов'язань та капіталу банку, що належать постачальникам коштів.

Валютна позиція банку - співвідношення між сумою активів та позабалансових вимог в певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов'язань в цій самій валюті.

Валютна позиція відкрита - валютна позиція, що не дорівнює нулю. Відкрита валютна позиція несе за собою додатковий ризик у разі зміни валютного курсу.

Валютна позиція відкрита довга - якщо вартість активів та позабалансових вимог перевищує вартість пасивів та позабалансових зобов'язань у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може понести витрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти.

Валютна позиція відкрита коротка - якщо вартість пасивів та позабалансових зобов'язань перевищує вартість активів та позабалансових вимог у кожній іноземній валюті. Банк із такою позицією може понести додаткові витрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти.

Валютна позиція закрита - валютна позиція, що дорівнює нулю.

Великий кредит - сукупний розмір позик (у т.ч. міжбанківських), з врахуванням векселів та 100% сум позабалансових вимог (гарантій, поручительств), які є у комерційного банку щодо одного позичальника або групи споріднених позичальників, яка перевищує 10% власних коштів (капіталу) банку.

Витрати банку - наявність господарських операцій банку, крім операцій щодо розподілу капіталу, які призводять або до 1) скорочення суми активів банківської установи без відповідного скорочення суми її зобов'язань, або до 2) збільшенні суми зобов'язань банківської установи без відповідного збільшення суми її активів. (У деяких випадках положення ведення обліку вимагають у разі виникнення господарських операцій такого типу не відображати витрати, а скорочувати безпосередньо суму капіталу).

Гарантія банківська - доручення банку-гаранта за свого клієнта, виконання ним грошових зобов'язань; означає, що банк бере на себе зобов'язання у разі несплати клієнтом у строк платежів, що від нього належать, здійснити платіж за свій рахунок.

Дебіторська заборгованість банку - сума боргів, що належать юридичним і фізичним особам, які виникають в процесі взаємовідносин з банком.

Депозит - тимчасово залучені грошові кошти фізичних і юридичних осіб або цінні папери, які надані банку за відповідну плату.

Дивіденд - частина прибутку акціонерного товариства, яка розподіляється між акціонерами у вигляді доходу відповідно до кількості та видів акцій, що їм належать.

Достатність капіталу - спроможність банку захистити кредиторів та вкладників від непередбачених збитків, яких може зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.

Доходи банку - наявність господарських операцій, крім операцій з реалізації додаткової кількості акцій банку, які призводять до або: 1) збільшення суми активів банківської установи без відповідного збільшення суми її зобов'язань, або 2) зменшення суми зобов'язань банківської установ без відповідного зменшення суми її активів. (У деяких випадках положення ведення обліку вимагають у разі виникнення господарських операцій такого типу не відображати доход, а збільшувати безпосередньо суму капіталу).

Забезпечення кредиту (посилення кредитної роботи) - спосіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позички.

Заборгованість за відсотками - сума відсотків, нарахованих на суму заборгованості за основним боргом і ще не сплачених на певну дату.

Зобов'язання - вимоги до активів банківської установи, що становлять собою її зобов'язання сплатити фіксовану суму грошових коштів у визначений момент в майбутньому. При веденні обліку та складанні звітності до зобов'язань також включається кредиторська заборгованість за нарахованими процентами та відстрочена дебіторська заборгованість за доходами, але не включають доходи, прибуток та внутрішньобанківські розрахунки.

Застава - це частка матеріального майна, право власності якого належить позичальникові і перейде до банківської установи у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань, які передбачені кредитною угодою.

Значущі акції - це акції, які є часткою акціонерного капіталу та дають право голосу на загальних зборах акціонерів.

Інвестиційний портфель - до складу цього портфеля входять: 1) усі боргові цінні папери, що знаходяться у власності банківської установи, та 2) акціонерні (пайові) цінні папери, що знаходяться у власності банківської установи, у разі, якщо їй належить менше ніж 20% від загальної суми статутного капіталу суб'єкта господарської діяльності.

Інвестиції до асоційованих осіб - акції інших суб'єктів господарської діяльності, що належать банківській установі, у разі, якщо їй належить 20% та більше від загальної суми статутного фонду цього суб'єкта.

Інсайдер - споріднена щодо комерційного банку особа (фізична або юридична), яка:

Фізичні особи:

1) Акціонери банку, які володіють 10 і більше відсотками акцій банку.

2) Керівники:

- банку;

- установ-засновників.

3) Контролери:

- керівники структурних підрозділів установ - засновників банку (або їх філій та дочірніх установ);

- особа, яка за дорученням використовує право голосу за 10% і більше відсотків акцій установи - засновника банку;

- особи, які володіють 10 і більше відсотками акцій установ - засновників банку;

- особа, яка була керівником або контролером установи - засновника тієї установи, яка є засновником банку, під час набуття нею статусу юридичної особи;

- особа, яка є:

- працівник органів державної влади і управління (ВРУ, КМУ, АП, НБУ, міністерства), що відстоює інтереси банку на вищому рівні;

- має вплив на прийняття рішень щодо діяльності банку або його установ-засновників та призначення їх керівників.

4) Асоційовані особи:

- дружина, чоловік, діти, батьки, брати, сестри керівників і засновників;

- особи, які мають з асоційованими особами угоду або домовленість на спільне утримання, розпорядження, купівлю-продаж, використання акцій банку або його установ-засновників;

- керівники, які мають право впливати на діяльність банку, його установ-засновників та філій і дочірніх фірм.

5) Колишній інсайдер

6) Особи, споріднені в межах некорпоративних установ, а саме: керівники і контролери та асоційовані з ними особи, які:

- займають керівні посади в установах, що пов'язані з банком фінансовими інтересами;

- володіють 10 і більше відсотками акцій будь-якої установи, що пов'язана з банком фінансовими інтересами.

Юридичні особи

1) Установи - акціонери (засновники) банку, які володіють 10 і більше відсотками акцій.

2) Установи, споріднені банку або установі-засновнику в межах корпоративного об'єднання:

- банк повністю контролюється установою-засновником;

- установа-засновник контролюється третьою стороною (засновником корпоративного об'єднання).

3) Споріднена (асоційована) установа до установи - засновника банку (установа, яка має кваліфікований фінансовий інтерес - 20% значущих акцій установи - засновника банку).

4) Головна установа щодо установи - засновника банку (установа, яка має повний контроль над установою-засновником безпосередньо або за дорученням контролює 50 і більше відсотків значущих акцій установи-засновника банку.

5) Асоційовані особи:

- установа, в якій керівником є дружина (чоловік), діти, батьки, брати і сестри керівників та контролерів банку, а також його установ-засновників;

- особа, яка має угоду або домовленість з асоційованими особами про купівлю-продаж, розпорядження, утримання і використання акцій банку або його установ-засновників.

6) Некорпоративні установи, з якими керівники та контролери банку споріднені, тобто установи, в яких керівники, контролери та асоційовані з ними особи займають керівні посади;

- утримують 10 і більше відсотків цієї установи;

- є представниками вищих органів влади й управління, які можуть приймати рішення, що впливають на діяльність цієї установи.

Капітал - різниця між загальними сумами активів та зобов'язань банківської установи. У фінансовій звітності капітал становить нефіксовану, неконтрактну частину вимог (претензій) до активів банку. Такі вимоги виникають у момент надання акціонерами (пайовиками, засновниками) коштів банкові шляхом придбання акцій. Крім того, до капіталу входять не тільки сума випущених акцій, але і фонди банку, загальні резерви, нерозподілений фінансовий результат минулих років, фонд переоцінки основних засобів та результат поточного року.

При обчисленні нормативів загальна сума капіталу дорівнює сумі капіталів першого та другого рівнів (основного та додаткового капіталу) за мінусом відрахувань. Загальна сума капіталу, яка береться в розрахунок при обчисленні нормативів, може різнитися від загальної суми капіталу, що показана у фінансовій звітності.

Касова готівка - гроші готівкою, що знаходяться у касах банків, установ тощо.

Коефіцієнт ліквідності - показник, що характеризує спроможність банку перетворювати свої активи в наявні кошти для задоволення вимог вкладників та кредиторів банку.

Кредитний ризик - ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків, що належать кредитору.

Кредитний портфель - сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Банк може видавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, шляхом укладення угоди з позичальником. Надання кредиту може відбуватися у формі позик, облігацій, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк сплати яких уже настав, рахунків факторингу, овердрафтів, короткострокових комерційних векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов'язань. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у т.ч. і прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення кредитів.

Кредитний портфель не включає в себе відсотки нараховані, але ще не сплачені, не профінансовані, зобов'язання видати кредит, кредитні лінії, які ще не використані, гарантії та акредитиви, депозити в інших банках та оперативний лізинг.

Керівник банку, або установи - це особа, яка займає будь-яку керівну посаду (при цьому ця посада може мати будь-яку назву: директор, президент, голова правління і т.інш.).

Контролер банку, або установи це:

- керівники структурних підрозділів установи або їх філій;

- особа, яка не займає керівну посаду, але має право приймати керівні рішення, що впливають на діяльність установи або іншої установи, щодо якої ця установа є філією;

- утримувач 10 або більше відсотків значущих акцій установи або іншої установи, щодо якої ця установа є філією;

- особа призначена за дорученням виконувати або контролювати виконання права голосу за 10 або більше відсотків акцій на загальних зборах установи або іншої установи, щодо якої ця установа є філією;

- особа яка є або була під час набуття установою статусу юридичної особи, контролером компанії-засновника щодо цієї установи;

особа, згідно з рішеннями або вказівками якої призначаються керівники і контролери установи або іншої установи, щодо якої ця установа є філією.

Кредитно-інвестиційний портфель - сукупність кредитного та інвестиційного портфеля.

Кредитор - один з учасників кредитних відносин, який виступає як суб'єкт, що надає позичку.

Кредиторська заборгованість банку - зобов'язання банку, що є короткостроковими, самостійними зобов'язаннями банківської установи здійснити оплату на користь інших осіб (фізичних та юридичних), які виникають у процесі взаємовідносин з банком.

Кредитоспроможність - наявність передумов для отримання кредиту і здатність повернути його. Визначається показниками, які характеризують позичальника: акуратність при розрахунках за раніше отримані кредити, його поточний фінансовий стан, здатність у разі необхідності мобілізувати кошти з різних джерел.

Маржа банківська - різниця між середньозваженою ставкою доходу, що банківська установа отримує від підпроцентних активів, та середньозваженою ставкою витрат, що банківська установа виплачує за своїми підпроцентними зобов'язаннями.

Понаднормативний капітал - різниця ( у національній валюті України) між сумою реального капіталу банку та вищою з сум, що вимагаються нормативами платоспроможності, мінімального розміру капіталу та достатності капіталу.

Некорпоративні установи, з якими керівники та контролери банку споріднені - керівники та контролери банку вважаються спорідненими з іншою установою, зареєстрованою в Україні або за кордоном, якщо він (вона):

- обіймає керівну посаду в такій компанії (в тому числі як результат наданої позики або через фінансовий інтерес банку до цієї установи);

- якщо він (або його асоційовані особи), як визначено вище, разом утримують 10 або більше відсотків акціонерного капіталу цієї установи;

- є особою, яка має право приймати керівні рішення, що впливають на діяльність цієї установи.

Платоспроможність - здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

Позичальник - це фізичні або юридичні особи, які можуть отримати у тимчасове користування кошти на умовах повернення, платності, строковості.

Повний контроль інсайдера має місце, якщо акціонер, безпосередньо або за дорученням, контролює понад 50% значущих (з правом голосу) акцій установи.

Прибуток до оподаткування - різниця між сумами доходів та витрат банківської установи до виплати нею платежів до бюджету та інших обов'язкових платежів.

Прибуток після оподаткування - сума прибутку до оподаткування мінус сума платежів до бюджету та інших обов'язкових платежів.

Ризик процентної ставки - ризик скорочення суми чистого процентного доходу внаслідок зміни процентних ставок на ринку.

Ризик банківський - можливість понесення втрат у разі виникнення несприятливих для банку обставин.

Розподіл капіталу - це будь-яка виплата у готівковій, безготівковій чи іншій формі (за винятком власних акцій), що проводиться комерційним банком своїм акціонерам або пайовикам, у тому числі дивіденди, викуп власних акцій, виплата комісійних, процентів або інші операції, що вважаються Національним банком України виплатою капіталу акціонерам, а також будь-які інші виплати, що проводяться за рахунок капіталу банку.

Статутний капітал - кошти, що надані акціонерами (пайовиками, засновниками) банку шляхом придбання його акцій. При обчисленні нормативів до суми статутного фонду (включається, не включається) несплачена частка зареєстрованого статутного фонду та (включається, не включається) сплачена але не зареєстрована сума статутного фонду.

Споріднена особа - основна компанія, її дочірні компанії (філії) та споріднені компанії. Установа вважається спорідненою іншій установі в межах корпоративного об'єднання, якщо:

- установа (філія) повністю підпорядкована, або контролюється (основною) установою;

- установа (основна) та її філії контролюються третьою стороною - головною компанією (засновником корпоративного об'єднання).

Споріднена або головна установа щодо іншої установи означає корпоративну структуру (іншу ніж філія), в якій вона має кваліфікований фінансовий інтерес.Наявність у власності 20 або більше відсотків номінальної вартості значущих акцій вважається як кваліфікований фінансовий інтерес, якщо цьому немає документально підтверджених заперечень.

Управління активами та пасивами - операції, за допомогою яких банки формують свої ресурси для здійснення активних операцій.

3.1. Нормативи капіталу комерційного банку

Норматив мінімального розміру капіталу банку (Н1).

Капітал банку визначається рівнянням

Капітал банку відображається в 5 класі Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків.

Капітал банку складається із суми основного капіталу (капітал 1 рівня) та додаткового капіталу (капітал 2 рівня) за мінусом загальних відрахувань:

При розрахунку сума додаткового капіталу не повинна перевищувати суму основного капіталу

До основного капіталу враховуються:

Розділ 50 коригується на рахунки: 5001*, 5020.

Основний капітал коригується на (мінус):

До додаткового капіталу враховуються:

До загальних відрахувань відносяться:

Норматив мінімального розміру капіталу (Н1) встановлюється для діючих банків, які були зареєстровані Національним банком України до 01.01.96 р.:

- у сумі, еквівалентній 2 млн. ЕКЮ, на 1 січня 1998 року;

- у сумі, еквівалентній 3 млн. ЕКЮ, на 1 січня 1999 року.

Для банків, які були зареєстровані Національним банком України після 01.01.96 р., а також для новостворюваних банків норматив мінімального розміру капіталу банку встановлюється за вищезазначеними розмірами, починаючи після 1 календарного року з початку діяльності.

Мінімальний розмір статутного капіталу (Н2)

Для реєстрації комерційного банку встановлюється мінімальний розмір статутного капіталу в сумі, еквівалентній 1 млн.ЕКЮ.

Існуючі комерційні банки мають збільшити свій статутний капітал та здійснити перереєстрацію у такий строк:

- у сумі, еквівалентній 1 млн. ЕКЮ, до 1 січня 1998 року.

Мінімальний розмір статутного капіталу новоствореного банку за участю іноземного капіталу у разі, якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить до 50%, має бути не менше суми, еквівалентній 5 млн.ЕКЮ на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.

Якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить 50% і більше, то мінімальний розмір статутного капіталу за участю іноземного капіталу має бути не менше суми, еквівалентної 10 млн.ЕКЮ на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.

Починаючи з 1 січня 1998 року у разі, якщо розмір внесеного статутного капіталу комерційного банку за станом на 31 березня кожного року становитиме суму, еквівалентну менше ніж 1 млн.ЕКЮ за офіційним курсом національної грошової одиниці України, Національний банк України скасовує дозвіл на створення комерційного банку та відкликає всі ліцензії на виконання банківських операцій.

Норматив платоспроможності (Н3)

Норматив платоспроможності банку (Н3 ) - співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.

Співвідношення капіталу банку (К) і активів (Ар) визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.

Норматив платоспроможності (Н3) обчислюється за формулою:

При визначенні платоспроможності банку його активи підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їх ризиків згідно з табл. N 1.

Нормативне значення нормативу Н3 не може бути нижчим ніж 8%.

Активи комерційного банку поділяються на 5 груп за ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини вартості (табл. N 1).

Норматив достатності капіталу (Н4)

Норматив достатності капіталу банку (Н4) - співвідношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви.

Співвідношення капіталу (К) до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви (ЗА), визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.

Норматив достатності капіталу банку (Н4) обчислюється за формулою:

Нормативне значення нормативу Н4 має бути не менше ніж 4%.

Категорія капіталу (Н5)

Капітал банків поділяється на 3 категорії.

Умови віднесення банків до категорій капіталу:

До 1 категорії належать банки:

1. Сума капіталу та статутного капіталу, яких є меншою за нормативи (Н1) та (Н2) або мають порушення нормативу платоспроможності (Н3) чи достатності капіталу (Н4);

2. Сума сформованого загального та спеціального резерву на відшкодування можливих збитків від кредитної діяльності є меншою від загальної суми пролонгованої, простроченої, сумнівної та безнадійної до повернення кредитної заборгованості:

- 50% протягом 1998 року;

- 100% - починаючи з 01.01.99 р. (відповідно до постанови Правління Національного банку України N 323 від 29.09.97 р.).

До 2 категорії належать банки:

- які не віднесені до категорії 1;

- які мають від'ємну різницю між сумою доходів (6 клас Плану рахунків) та витрат (7 клас Плану рахунків) у поточному кварталі.

До 3 категорії належать всі банки, що не віднесені до категорії 1 і 2.

Комерційним банкам відповідно до встановленої їм категорії капіталу встановлюється ліміт розподілу капіталу.

Комерційний банк не може проводити розподіл капіталу частіше ніж один раз у квартал.

Банки зобов'язані повідомляти Національний банк України принаймі за 30 днів до запропонованої дати розподілу капіталу.Таке повідомлення має бути у вигляді форми звітності, в якій комерційний банк повинен показати щодо запропонованого розподілу капіталу, то такий запропонований розподіл вважається схваленим і може здійснюватися банком.

3.2. Нормативи ліквідності

Норматив миттєвої ліквідності (Н6)

Розраховується як співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку (Ккр) та в касі (Ка) до розрахункових (Рп) і поточних зобов'язань (Пр) за формулою:

Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20%.

Норматив загальної ліквідності (Н7)

Розраховується як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобов'язань банку (З) за такою формулою:

Нормативне значення нормативу Н7 має бути не менше ніж 100%.

Норматив співвідношення високоліквідних активів(Ва) до робочих активів(Ра) банку (Н8)

Він характеризує питому вагу високоліквідних активів (Ва) в робочих активах (Ра) і розраховується за формулою:

Нормативне значення нормативу Н8 має бути не менше ніж 20%.

3.3. Нормативи ризику

Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н9)

Цей показник розраховується за формулою:

де:

Зс - сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100 відсотків суми позабалансових зобов'язань, виданих для цього позичальника.

К - капітал банку.

Нормативне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати ніж 25%.

Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті надання останнім одного або кількох кредитів не повинна перевищувати 25 відсотків капіталу банку.

Позичальники, які мають спільних засновників, акціонерів (учасників), загальна частка яких у статутному фонді підприємства перевищує 35 відсотків, враховуються у розрахунку як один позичальник.

До випадків, коли двоє або більше позичальників вважаються одним позичальником при розрахунку нормативу Н9 відносяться такі:

- коли позичальники контролюються третьою особою, що володіє не менш ніж 35% статутного фонду кожного позичальника;

- коли позичальниками є спорідненими особами, як це визначено в словнику окремих термінів;

- коли одним позичальником є фізична особа, а іншим позичальником (позичальниками) виступає юридична особа (особи), на якого (яких) фізична особа має значний вплив. Термін "значний вплив" викладено в словнику окремих термінів у частині "асоційована компанія (підприємство)";

- коли кредитні кошти, що видані одному позичальнику (чи групі позичальників), приносять безпосередню вигоду (перераховуються) іншому позичальнику, який є клієнтом того ж самого банку;

- коли передбачене джерело погашення кредиту всіх позичальників співпадає і жоден з них не має іншого джерела доходу для повного погашення заборгованості за наданим кредитом. Прикладом такої ситуації може бути мобілізація позичальниками спільних коштів для придбання активу (підприємства або об'єкту власності), або для передачі таких коштів в кредит іншій фізичній чи юридичній особі.

Норматив "великих" кредитних ризиків (Н10)

Цей норматив розраховується за формулою:

Максимальний розмір "великих" кредитних ризиків (Н10) встановлюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків та капіталу комерційного банку (у відсотках).

де:

Ск - сукупний розмір "великих" кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку;

К - капітал комерційного банку.

Рішення про надання "великого" кредиту має бути оформлено відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку, затвердженим його Правлінням.

Максимальне значення нормативу Н10 не повинно перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку.

Якщо сума всіх "великих" кредитів перевищує 8-кратний розмір капіталу не більше ніж на 50 відсотків, то вимоги до платоспроможності подвоюються (16%), якщо ж перевищує більше ніж на 50 відсотків, то вимоги потроюються, тобто значення показника платоспроможності банку (Н3) має бути не меншим ніж 24 відсотків.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н11)

Розраховується за формулою:

де:

Рк1 - сукупний розмір наданих банком позик (у т.ч. і міжбанківських), поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових вимог щодо одного інсайдера комерційного банку.

К - капітал банку.

Максимальне значення показника Н11 не повинно перевищувати 5%.

Умови надання кредитів інсайдерам не повинні відрізнятись від загальних умов кредитування.

Комерційний банк не має права надавати кредит інсайдеру (акціонеру, учаснику) для придбання акцій (часток) цього банку.

Розмір позичок, наданих акціонеру (засновнику) банку без відповідного забезпечення (бланкових), не може перевищувати 50 відсотків його внеску до статутного фонду банку.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н12)

Цей норматив розраховується за формулою:

де:

РК - сукупний розмір наданих банком позик (у т.ч.і міжбанківських), поручительств, врахованих векселів та 100% суми позабалансових вимог у відношенні до всіх інсайдерів, комерційного банку.

К - капітал банку.

Максимальне значення нормативу Н12 не повинно перевищувати 40%.

Норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н13)

Розраховується за формулою:

Максимальне значення нормативу Н13 не повинно перевищувати 200%.

Норматив рефінансування (Н14)

Розраховується за формулою:

Норматив інвестування (Н15)

Норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових зобов'язань.

Норматив (Н15) встановлюється у формі відсоткового співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною сумою капіталу комерційного банку і розраховується за формулою:

Максимально припустиме значення нормативу (Н15) не повинно перевищувати 50 відсотків розміру капіталу банку.

3.4. Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку

Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку поділяються на:

1. нормативи відкритої валютної позиції банку;

2. нормативи зваженої відкритої валютної позиції банку.

Нормативи відкритої валютної позиції уповноваженого банку

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н16)

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н16) розраховується як співвідношення загальної величини відкритої валютної позиції банку (Вп) до капіталу (К) банку:

де:

Вп - загальна відкрита валютна позиція банку за всіма, балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за кожною іноземною валютою у гривневому еквіваленті.

К - капітал банку.

Нормативне значення загальної відкритої валютної позиції банку має бути не більше 40%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції за кожною іноземною валютою (Н17)

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції за кожною іноземною валютою у гривневому еквіваленті (Він) до капіталу (К) банку:

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку за кожною іноземною валютою має бути не більше 20%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18)

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті (Вм) до капіталу (К) банку:

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах має бути не більше 10%.

3.5. Нормативи зваженої відкритої валютної позиції уповноваженого банку

Норматив зваженої відкритої валютної позиції (Н19)

Розраховується як співвідношення зваженої відкритої валютної позиції (Вз) до капіталу (К) банку:

де:

Вз - відкрита валютна позиція за активами та зобов'язаннями за кожною іноземною валютою, зваженою на коефіцієнт, який визначається за строком, що залишився до розрахунку.

К - капітал банку.

Встановлюються такі коефіцієнтні ваги з урахуванням строку, що залишився до розрахунку:

Для безстрокових депозитів, поточних та розрахункових рахунків, строк розрахунку за якими не передбачено, використовується коефіцієнт 1,2.

Нормативне значення зваженої відкритої валютної позиції банку має бути не більше 50%.

Норматив довгої (короткої) зваженої відкритої валютної позиції банку в вільноконвертованій валюті (Н20)

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) зваженої відкритої позиції банку в вільноконвертованій валюті (Вв) до капіталу (К) банку

Нормативне значення довгої (короткої) зваженої відкритої валютної позиції банку в вільноконвертованій валюті має бути не більше 30%.

Норматив довгої (короткої) зваженої відкритої валютної позиції банку в невільноконвертованій валюті (Н21)

Розраховується як співвідношення довгої (короткої) зваженої відкритої позиції банку в невільноконвертованій валюті (Вн) до капіталу (К) банку

Нормативне значення довгої (короткої) зваженої відкритої валютної позиції банку в невільноконвертованій валюті має бути не більше 15%.

Нормативи зваженої відкритої валютної позиції починають діяти з II півріччя 1998 р.

Звіти про відкриту та зважену відкриту валютну позицію надаються по формі N 540 та N 541, які наведені у "Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України", затверджених постановою Правління Національного банку України від 12.12.97 р. за N 436.

Уповноважений банк, який має мережу філій (дирекцій, відділень тощо), що мають дозволи на введення валютних операцій, самостійно встановлює субліміти на відкриті валютні позиції Головної контори банку та філій (дирекцій, відділень). При цьому відповідний розподіл сублімітів здійснюється уповноваженими банками в межах загального нормативу валютної позиції банку.

Уповноважений банк не пізніше дня, наступного за днем встановлення сублімітів, доводить до відповідного обласного управління Національного банку України інформацію про встановлені субліміти.

Валютна позиція уповноваженого банку визначається щоденно і окремо стосовно кожної іноземної валюти.

Операції, що впливають на відкриту валютну позицію уповноваженого банку:

- купівля (продаж) готівкової та безготівкової іноземної валюти, як поточні так і строкові операції (на умовах своп, форвард, опціон та інші), за якими виникають вимоги та зобов'язання в іноземних валютах, незалежно від способів та форм розрахунків за ними;

- одержання (сплата) іноземної валюти у вигляді доходів або витрат та нарахування доходів і витрат, які враховуються на гривневих рахунках;

- купівля (продаж) основних засобів та товарно-матеріальних цінностей за іноземну валюту;

- надходження коштів в іноземній валюті до статутного фонду;

- погашення банком безнадійної заборгованості в іноземній валюті (списання, якої здійснюється з гривневого рахунку витрат);

- інші обмінні операції з іноземною валютою (виникнення вимог в одній валюті при розрахунках за ними в іншій валюті, в т.ч. і національній). Валютна позиція виникає на дату операції з купівлі (продажу) іноземної валюти, а також нарахування доходів (витрат), зарахування на рахунки (списання з рахунків) інших доходів (витрат) та відповідно до перелічених операцій.

Уповноважений банк одержує право на відкриту валютну позицію з дати отримання ним від Національного банку України банківської ліцензії на право проведення операцій із валютними цінностями і втрачає це право з дати її відкликання Національним банком України.

Обрахування загальної величини відкритої валютної позиції у гривневому еквіваленті проводиться за діючим на звітну дату офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України.

При цьому довга відкрита валютна позиція показується зі знаком плюс, а коротка відкрита валютна позиція - зі знаком мінус.

Загальна величина відкритої валютної позиції в цілому по уповноваженому банку визначається як сума абсолютних величин усіх довгих відкритих валютних позицій та всіх коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті (без урахування знака) за всіма валютами.

Приклад розрахунку загальної відкритої валютної позиції банку

Первинні дані:

Капітал банку за станом на перше число звітного місяця - 5000000 грн.

Активи та зобов'язання банку за балансовими та позабалансовими рахунками за кожною іноземною валютою, які відображені у балансі згідно з переліком операцій, що впливають на відкриту валютну позицію банку.

Довгі і короткі відкриті валютні позиції за кожною іноземною валютою переводяться в гривневий еквівалент за офіційним курсом НБУ і підсумовуються:

в) Курси, встановлені Національним банком України.