З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 03.10.92 N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" (зі змінами й доповненнями), Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (зі змінами й доповненнями), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 N 731,

1. Затвердити Методичні рекомендації про порядок підготовки, подання на державну реєстрацію, скасування, обліку та зберігання нормативно-правових актів митних органів України (далі - Методичні рекомендації), що додаються.

2. Начальникам структурних підрозділів Державної митної служби України, начальникам митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій:

2.1. Забезпечити неухильне виконання всіма працівниками вимог Методичних рекомендацій.

2.2. Визначити посадових осіб, відповідальних за підготовку, державну реєстрацію та облік нормативно-правових актів і протягом місяця з дня видання цього наказу надати відповідну інформацію Управлінню правової роботи.

3. Вважати таким, що втратив чинність, наказ Держмитслужби України від 15.09.99 N 593 "Про затвердження Методичних рекомендацій про порядок підготовки, подання на державну реєстрацію, скасування та облік нормативно-правових актів митних органів України".

4. Начальникам управлінь Держмитслужби України, начальникам митних органів організувати вивчення Методичних рекомендацій особовим складом та забезпечити неухильне дотримання їх вимог.

5. Управлінню правової роботи (Мельник М.В.), Управлінню організаційно-контрольної роботи (Буричко З.О.) та іншим структурним підрозділам Держмитслужби України при проведенні комплексних перевірок діяльності митних органів вивчати стан обліку й зберігання нормативно-правових актів, виданих митними органами, підтримання їх у контрольному стані, вносити пропозиції керівництву митного органу про усунення виявлених недоліків та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у їх допущенні.

6. Управлінню справами (Карпенко В.П.) забезпечити тиражування й розсилку цього наказу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Служби Дьоміна Ю.М.

Ці Методичні рекомендації розроблено відповідно до вимог законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.97 N 1153 (зі змінами й доповненнями), Рекомендацій з питань підготовки, державної реєстрації та обліку нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного управління, інших органів, акти яких підлягають державній реєстрації, органів господарського управління та контролю, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.06.2002 N 105/5, і з метою поліпшення організації роботи митних органів України з питань підготовки нормативно-правових актів, подання їх на державну реєстрацію, а також обліку, зберігання й приведення у відповідність до Конституції та законів України, інших актів законодавства України й законодавства Європейського Союзу (далі - ЄС).

1.1. Методичні рекомендації використовуються при підготовці нормативно-правових актів, що підлягають державній реєстрації:

зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління й контролю, а також підприємств, установ і організацій (незалежно від форм власності), що не належать до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

1.2. Не подаються на державну реєстрацію та не належать до сфери регулювання цими Методичними рекомендаціями акти:

персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду та звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

спрямовані на організацію виконання рішень органів вищого рівня й власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, що не містять нових правових норм;

нормативно-технічного характеру (державні стандарти, будівельні норми й правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, форми звітності та інші).

1.3. Державна митна служба України як спеціально вповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи та митні органи мають право видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації, вносити до них зміни у випадках та з питань, передбачених законодавством України.

1.4. Нормативно-правовий акт (далі - нормативний акт) - офіційний письмовий документ, прийнятий чи виданий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, який спрямовано на регулювання суспільних відносин, містить нормативні приписи, розрахований на багаторазове застосування й дія якого не вичерпується одноразовим виконанням.

1.5. Нормативний акт повинен відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися вповноваженим на те суб'єктом у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою й правилами нормотворчої техніки, не може суперечити актам вищої юридичної сили, повинен офіційно доводитися до відома населення в установленому законом порядку.

1.6. При розробленні нормативного акта слід виходити з потреби правового регулювання управлінської діяльності митного органу.

1.7. Нормативний акт митного органу є обов'язковим для виконання на відповідній території фізичними та юридичними особами, на яких поширюється його дія.

1.8. Нормативні акти митних органів приймаються на основі й на виконання Конституції України, законів України та регулюють суспільні відносини у сферах державного управління, віднесених Конституцією й законами України до відання митних органів.

1.9. Нормативний акт може складатися з розпорядчого документа (наказу Державної митної служби України, митного органу) і нормативного акта (положення, інструкції тощо), який він затверджує та який має однакову з ним юридичну силу.

Положення - звід правових норм, який визначає порядок організації та діяльності митних органів.

Порядок - нормативний акт, що визначає спосіб виконання, метод здійснення чого-небудь юридичними та фізичними особами.

Інструкція - нормативний акт, який детально визначає зміст і методичні питання правового регулювання в певній сфері суспільних відносин.

Правила - нормативний акт, що конкретизує норми права загального характеру з метою регулювання поведінки суб'єктів правовідносин у певних галузях і вирішує процедурні питання.

Рекомендації - нормативний акт, що містить вказівки або настанови щодо дій юридичних та фізичних осіб.

1.10. Наказ - це основний нормативний акт, який є одночасно розпорядчим документом і видається суб'єктом нормотворення в процесі здійснення ним виконавчо-розпорядчої діяльності з метою виконання покладених на нього завдань відповідно до наданої компетенції.

2.1. Підготовка проекту нормативного акта (далі - проект) покладається на підрозділ, до компетенції якого належать основні питання, що регулюються цим актом.

У разі потреби до розроблення проекту можуть залучатися кваліфіковані спеціалісти-практики.

Юридична служба митного органу подає необхідну допомогу структурним підрозділам з правових питань, що виникають при підготовці проекту, а за дорученням керівництва бере участь в опрацюванні питань, що входять до компетенції юридичної служби.

2.2. Для підготовки найбільш важливих і складних проектів рекомендується створювати робочу групу, до складу якої можуть входити працівники зацікавлених підрозділів, з числа яких визначається основний.

Керівник підрозділу (робочої групи), що очолює розроблення проекту, складає проект плану роботи, у якому повинні бути передбачені основні заходи щодо розроблення проекту, визначені строки їх здійснення та відповідальні за це посадові особи. Проект плану обговорюється на організаційній нараді робочої групи, після чого затверджується керівником митного органу. Затверджений план надсилається всім посадовим особам, залученим до роботи над проектом.

2.3. Якщо підготовку та затвердження нормативного акта доручено декільком органам, то роботу над проектом організує той орган, якому доручено скликання робочої групи або який у дорученні записаний першим.

2.4. При підготовці нормативного акта, що має міжвідомчий характер, слід визначити коло органів, на які буде поширюватися дія цього акта, та в необхідних випадках - ступінь їх участі в підготовці проекту.

2.5. Проект, який передбачено затвердити за погодженням з іншими органами, надсилається на офіційне погодження їх керівництву.

3.1. Складання проекту починається з визначення кола питань, які слід вирішити в новому нормативному акті. До нього включаються правові норми з питань, безпосередньо пов'язаних між собою за предметом регулювання.

3.2. З початку роботи над проектом доцільно вивчити всі нормативні акти, що належать до сфери його регулювання, практику застосування цих актів для виявлення оптимальних напрямів їх удосконалення, уточнити, які з них зберігають чинність, установити прогалини, суперечності та інші недоліки нормативних актів, визначити проблеми, що можуть виникнути на практиці у зв'язку з прийняттям нового акта, і врахувати їх при підготовці проекту.

При цьому тексти чинних нормативних актів повинні аналізуватися за контрольними примірниками їх офіційних видань, що відображають усі зміни й доповнення, внесені до цих актів у встановленому порядку.

3.3. Розроблення проекту здійснюється з дотриманням правил нормотворчої техніки - системи вимог і способів створення найбільш доцільних за формою та досконалих за структурою, змістом і викладом нормативних актів.

Структура й виклад тексту проекту повинні бути логічно обгрунтованими.

3.4. Проект повинен містити такі структурні складові:

а) назву;

б) вступну частину, у якій надається стисла інформація про потребу та мету прийняття акта та яка не повинна дублювати зміст інших структурних складових проекту;

в) розділи, глави, пункти, підпункти, абзаци залежно від виду нормативного акта;

г) додатки (у разі потреби).

3.5. Проект повинен мати лаконічний заголовок, що вказує на предмет правового регулювання і не може бути тотожний заголовку іншого чинного нормативного акта.

3.6. Основною первинною структурною складовою проекту є пункт. Пункт може містити підпункти, які за своїм змістом уточнюють, конкретизують пункт.

3.7. Пункти проекту можуть об'єднуватися в глави - самостійні відокремлені частини. Глави, пов'язані за змістом і предметом правового регулювання, можуть об'єднуватися в розділи.

3.8. Складові частини проекту можуть мати:

а) розділи й глави - коротку, чітко сформульовану назву, розташовану по центру;

б) розділи - порядкову нумерацію римськими цифрами;

в) глави - наскрізну нумерацію арабськими цифрами;

г) пункти - наскрізну нумерацію арабськими цифрами в межах глави.

Пункти й підпункти починаються з абзацу.

У тексті проекту номери розділів, глав, пунктів, підпунктів при посиланні на них пишуться цифрами, номери частин і абзаців - словами.

Наприклад:

"згідно з розділом I", "згідно з главою 2", "у статті 25", "у пункті 5", "у частині першій", "в абзаці другому".

3.9. Якщо при підготовці проекту виникає потреба внесення змін до чинного нормативного акта, то доцільно дати нову редакцію відповідних пунктів цього акта. Доповнення, що містять нові правові норми й повинні бути внесені до чинних нормативних актів, оформлюються, як правило, у вигляді окремих пунктів та абзаців.

3.10. У разі внесення до нормативного акта змін та/або доповнень, що за обсягом перевищують половину тексту акта або істотно впливають на його зміст, цей акт викладається в новій редакції.

Якщо зміни вносяться до нормативного акта, викладеного в новій редакції, то вони вносяться до його оновленої редакції з посиланням на джерело офіційного опублікування цієї редакції.

Зміни вносяться до основного нормативного акта, а не до нормативного акта про внесення змін до нього.

3.11. Якщо немає потреби викладати норми, що змінюються, у новій редакції, то до їх тексту вносяться уточнення шляхом доповнення акта розділами, главами, пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями, словами або шляхом їх виключення, заміни окремих слів, речень.

У разі потреби доповнення нормативного акта новими структурними одиницями, що мають цифрове позначення, наступні структурні одиниці акта позначаються з урахуванням зміни нумерації.

Наприклад: "Доповнити постанову пунктом 8 такого змісту: "8. ...". У зв'язку з цим пункти 8-10 уважати відповідно пунктами 9-11".

У разі потреби виключення з нормативного акта структурних одиниць, що мають цифрове позначення, відповідно змінюється нумерація наступних структурних одиниць цього акта.

Якщо потрібно доповнити пункт нормативного акта новими структурними одиницями, що не мають цифрового позначення, або виключити такі структурні одиниці, то при посиланні на ці структурні одиниці враховуються ці зміни.

Приклади:

а) "пункт 6 доповнити після абзацу першого абзацом такого змісту: "...".

У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим";

б) "у пункті 5 абзац другий виключити.

У зв'язку з цим абзаци третій, четвертий і п'ятий вважати відповідно абзацами другим, третім і четвертим".

3.12. У зв'язку з прийняттям нормативного акта, проект якого розробляється, підлягають визнанню такими, що втратили чинність, усі раніше прийняті нормативні акти або їх структурні одиниці (розділи, глави, пункти тощо), якщо вони суперечитимуть включеним до нового акта нормативним приписам або стануть поглинутими ним. Перелік таких актів або їх структурних одиниць повинен міститися в самому проекті або в проекті окремого акта про порядок уведення в дію нормативного акта, проект якого розробляється.

3.13. Посилання в проекті на його окремі положення, а також на інші нормативні акти, їх окремі положення застосовуються у випадках, якщо потрібно показати взаємний зв'язок нормативних приписів або уникнути дублювань.

3.14. У разі посилання в проекті на нормативний акт або його окремі положення зазначається вид акта, найменування суб'єкта нормотворення, що його прийняв (видав), дата прийняття (видання) і номер, назва акта.

У разі посилання на закон допускається зазначення тільки його назви, а в разі посилання на зареєстрований нормативний акт потрібно зазначати дату й номер його державної реєстрації.

3.15. Якщо є потреба послатися в проекті на інший нормативний акт декілька разів, то необхідно при першому посиланні зазначити дані, наведені в пункті 3.14 цих Методичних рекомендацій; у подальших посиланнях на такий акт допускається зазначення лише виду та номера цього акта.