1.1. Положення про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Положення) розроблене згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність", чинним законодавством України та нормативними актами Національного банку України (далі - Національний банк).

1.2. Положення визначає загальний регламент щодо організації та форми міжбанківських розрахунків.

Дія цього Положення поширюється на установи Національного банку* та комерційні банки України (далі - банківські установи), які здійснюють міжбанківські розрахунки в Україні.

1.3. Активні операції комерційні банки і їх установи здійснюють за умови наявності коштів на кореспондентських чи субкореспондентських рахунках.

1.4. В Положенні вживаються такі терміни та поняття.

Міжбанківські розрахунки - система здійснення і регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, які виникають між банківськими установами в процесі їх діяльності.

Електронні міжбанківські розрахунки - розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, передачі, оброблення та захисту інформації.

Система електронних міжбанківських розрахунків (система електронних платежів, далі - СЕП) - комплекс програмно-технічних засобів, призначений для виконання міжбанківських розрахунків між її учасниками.

Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається комерційному банку - юридичній особі для здійснення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору.

Субкореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню тощо), яка не є юридичною особою для здійснення розрахунків на підставі укладеного кореспондентського договору.

Кореспондентські відносини - договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку.

Овердрафт - право банку здійснювати оплату понад залишок коштів на кореспондентському рахунку в межах визначеної договором суми.

Електронна пошта Національного банку (далі - ЕП) - система організаційно-технологічних і програмно-технічних засобів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами.

Електронний розрахунковий документ - банківське повідомлення визначеного формату, яке містить встановлені реквізити і несе інформацію про перерахування коштів, приймає вигляд файлу при передачі електронною поштою та при зберіганні на магнітних носіях.

Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі, пов'язана з проведенням електронних платежів (підтвердження отримання електронних розрахункових документів, повідомлення про помилки у електронних розрахункових документах, довідкова інформація тощо).

Програмний комплекс "Операційний день банку" (далі - ОДБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс з власними засобами захисту інформації, який експлуатується комерційним банком або об'єднанням банків і здійснює платіжний обіг між установами цього банку (об'єднання) та, можливо, іншими банківськими установами поза межами СЕП.

Несанкціонований доступ (далі - НСД) - недозволене використання програмно-технічних засобів СЕП, ОДБ, ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підробки та викривлення електронних розрахункових документів або службових повідомлень цих систем.

Регіональна розрахункова палата (далі - РРП) - підрозділ регіонального управління Національного банку, який обслуговує в СЕП банки та їх установи відповідного регіону.

Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - підрозділ Національного банку, який виконує функції РРП для банків та їх установ по місту Києву та Київській області і організовує функціонування СЕП в цілому.

Технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок в РРП - інформація в електронній формі, яка відображає зміни стану кореспондентського (субкореспондентського) рахунку банку-учасника СЕП в результаті виконання електронних міжбанківських розрахунків.

Мультивалютний режим функціонування СЕП - полягає в відокремлених передачі та зберіганні в СЕП інформації щодо кожної валюти із зберіганням функціонального призначення та технології оброблення такої інформації.

Консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок - об'єднання коштів установ одного банку на його рахунку в Національному банку з метою їх спільного використання в системі електронних платежів (далі - СЕП).

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунку в СЕПО- сукупність механізмів та правил роботи для групи установ комерційного банку, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.

Розрахункова палата комерційного банку - підрозділ комерційного банку, який обслуговує банк та його установи у власній внутрішньобанківській платіжній системі.

Ліміт технічного субкореспондентського рахунку установи - інформація в електронній формі, що визначає величину мінімально припустимого залишку коштів на технічному субкореспондентському рахунку установи, яка задається головним банком.

Транзакція - інформація в електронній формі про переказ коштів.

Брутто - система розрахунків на валовій основі у разі, якщо кожний розрахунковий документ оброблюється індивідуально і розрахунок проводиться за кожним розрахунковим документом окремо.

Нетто - система розрахунків на чистій основі у разі, якщо за результатами двостороннього чи багатостороннього взаємозаліку групи розрахункових документів відбуваються взаємоузгоджені зміни рахунків учасників як підсумок взаємозаліку.

OFF-LINE - режим розрахунків, при якому формування розрахункового документа, передання його та виконання проводки за рахунком її ініціатора відокремлені один від одного у часі.

ON-LINE - режим розрахунків, при якому ініціація розрахункового документа в системі та проводка за рахунком виконуються одночасно при безпосередньому доступі ініціатора проводки до розрахункової системи.

Бізнес-правила - система завдання логічних та бухгалтерських обмежень на розрахункові операції в СЕП Національного банку і в "Операційний день банку" (далі - ОДБ) банку, а також на інші операції в ОДБ банку.

Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність банківських установ-учасників СЕП, об'єднаних територіально або за іншою логічною ознакою.

Віртуальний банківський регіон - сукупність установ комерційних банків, що обслуговуються окремим АРМ-2 і є підмножиною усіх установ комерційних банків цього регіону.

Головна установа Національного банку - установа, яка обслуговує рахунки регіональних управлінь Національного банку (ОПЕРУ Національного банку - розрахунки у національній валюті, Головне управління Національного банку - розрахунки в іноземній валюті).

2.1. Кореспондентські відносини можуть бути:

- між комерційними банками (установами) і регіональними управліннями Національного банку;

- безпосередньо між комерційними банками.

Кореспондентські відносини встановлюються комерційним банком (установою) з регіональним управлінням Національного банку на підставі укладеного між ними договору про відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку для проведення міжбанківських розрахунків комерційного банку (установи) з іншими банками.

У разі проведення міжбанківських розрахунків через прямі кореспондентські відносини комерційний банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому комерційному банку, який здійснює банківські операції за його дорученням на підставі укладеної між ними кореспондентської угоди.

2.2. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися:

- через СЕП Національного банку;

- через власну ВПС;

- через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.

2.3. Кореспондентські (субкореспондентські) рахунки відкриваються комерційному банку (установі) згідно з нормативними актами Національного банку, які визначають порядок бухгалтерського обліку в банківських установах.

2.4. Одночасно з відкриттям кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, комерційному банку (установі) - учаснику СЕП відкривається технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок в РРП, через який безпосередньо забезпечується здійснення міжбанківських розрахунків.

3.1. Для відкриття кореспондентського рахунку комерційний банк подає регіональному управлінню Національного банку такі документи: копію банківської ліцензії; заяву на відкриття рахунку встановленого зразка; один з примірників належним чином оформленого статуту із зазначенням реєстраційного номера, засвідченого підписом уповноваженої на те особи Національного банку України та відбитком печатки; картку із зразками підписів та відбитком печатки встановленого зразка, засвідчену нотаріально.

3.2. Для відкриття субкореспондентського рахунку установа комерційного банку подає регіональному управлінню Національного банку такі документи: заяву на відкриття рахунку встановленого зразка; копію Положення про філію, затверджену належним чином; картку із зразками підписів та відбитком печатки, встановленого зразка, засвідчену нотаріально.

3.3. Кореспондентський (субкореспондентський) рахунок відкривається на підставі укладеного договору та відповідного напису на заяві про відкриття рахунку керівника або уповноваженої ним особи регіонального управління Національного банку.

3.4. При відкритті кореспондентського (субкореспондентського) рахунку регіональне управління Національного банку зобов'язано повідомити про це податковий орган, на території якого розташований комерційний банк (установа), у триденний строк. Копія повідомлення залишається в справі про відкриття рахунку.

3.5. Регіональне управління Національного банку, яке відкрило субкореспондентський рахунок установі комерційного банку, зобов'язано не пізніше наступного робочого дня проінформувати про це відповідне регіональне управління Національного банку, де обслуговується комерційний банк цієї установи.

3.6. Юридичною адресою власника кореспондентського (субкореспондентського) рахунку вважається адреса, вказана у картці із зразками підписів та відбитком печатки, причому вона має відповідати адресі, вказаній у статуті (положенні).

Про зміну юридичної адреси власник кореспондентського (субкореспондентського) рахунку зобов'язаний повідомити у тижневий строк у письмовій формі регіональне управління Національного банку, в якому відкритий рахунок. Невиконання цієї вимоги дає право регіональному управлінню Національного банку ставити питання перед комерційним банком (установою) щодо розірвання укладеного між ними договору в порядку встановленому чинним законодавством.

3.7. Картку із зразками підписів та відбитком печатки подають комерційні банки (установи), яким відкриваються кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях Національного банку.

У картку включаються зразки підписів керівників банку, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпорядження кореспондентським (субкореспондентським) рахунком.

Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.

Право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, що мають право другого підпису. Право другого підпису не може бути надано особі, якій надано право першого підпису.

У разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в картці подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, що мають право першого та другого підпису.

У разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника чи головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів особи, тимчасово виконуючої обов'язки керівника чи головного бухгалтера, засвідчена нотаріально.

У разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також у разі тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником чи головним бухгалтером відповідно, нова картка не складається, а додатково подається картка тільки із зразками підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії та копія відповідного документа (протоколу, наказу та інше), що підтверджує ці повноваження.

Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує.

Картка із зразками підписів та відбитком печатки подається в двох примірниках.

У картці із зразками підписів та відбитком печатки вказується номер кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

Використання печаток, призначених для спеціальних цілей, наприклад, "для пакетів", "для перепусток", не допускається.

У разі тимчасової відсутності печатки у новоствореного комерційного банку (установи), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, відпрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа регіонального управління Національного банку на підставі відповідного звернення надає власнику кореспондентського (субкореспондентського) рахунку строк для виготовлення нової печатки.

3.8. У разі переоформлення кореспондентського (субкореспондентського) рахунку у зв'язку з реорганізацією (злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділення) подаються такі ж документи, що і при створенні банку.

У разі зміни найменування, що не викликане реорганізацією, подається заява власника кореспондентського (субкореспондентського) рахунку та зміни до установчих документів, оформлені належним чином.

Зазначені документи мають бути подані протягом місяця з дня перейменування.

У разі відкриття рахунку на ім'я ліквідаційної комісії подається рішення про ліквідацію банку і засвідчена нотаріально картка із зразками підписів уповноважених членів ліквідаційної комісії та з відбитком печатки банку, що ліквідується.

3.9. Кореспондентський рахунок комерційного банку закривається:

- за рішенням Національного банку України про ліквідацію комерційного банку;

- за рішенням арбітражного суду про ліквідацію комерційного банку чи визнання його банкрутом;

- за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників) комерційного банку про реорганізацію чи ліквідацію.

Субкореспондентський рахунок установи комерційного банку закривається за рішенням вищого органу управління комерційного банку, який має право створення та ліквідації установи.

Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Зміна чи розірвання договору здійснюється за узгодженням сторін, а у разі не досягнення згоди в порядку встановленому чинним законодавством.

Регіональне управління Національного банку повідомляє податковий орган, на території якого розташований комерційний банк (установа), про закриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку у триденний строк.

4.1. Національний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками (установами) банківського законодавства та власних нормативних актів, що регламентують порядок здійснення міжбанківських розрахунків.

У разі виявлення порушень Національний банк застосовує санкції згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

4.2. Усі операції, виконані протягом операційного дня комерційним банком (установою), мають бути відображені в той же день на його кореспондентському (субкореспондентському) рахунку як у балансі самого банку, так і у балансі регіонального управління Національного банку, де відкритий такий рахунок.

У СЕП виконується адекватне ведення і взаємна звірка стану кореспондентських (субкореспондентських) рахунків в регіональному управлінні Національного банку і стану технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків у відповідній РРП.

5.1. Учасники розрахунків

Учасниками СЕП можуть бути:

а) на рівні РРП:

- регіональні управління Національного банку;

- комерційні банки та їх установи.

б) на рівні ЦРП:

- РРП;

- управління Національного банку по м.Києву і Київській області;

- операційне управління Національного банку України;

- Головне управління Національного банку України;

- комерційні банки м.Києва і Київської області та їх установи.

Учасниками СЕП можуть бути ті комерційні банки та їх установи, які мають кореспондентські (субкореспондентські) рахунки у регіональному управлінні Національного банку, задовольняють технічним і технологічним вимогам роботи у СЕП.

Національний банк регламентує і забезпечує функціонування СЕП шляхом надання усім її учасникам відповідних програмно-технічних комплексів СЕП, захисту інформації та електронного зв'язку.

5.1.1. Порядок реєстрації учасників системи

Після відкриття комерційному банку (установі) кореспондентського (субкореспондентського) рахунку регіональне управління Національного банку надсилає електронною поштою на адресу Національного банку України (департаменту інформатизації) повну інформацію про комерційний банк (установу): поштовий індекс, номер телетайпа, адресу банку, прізвища та телефони керівників, ідентифікаційний код, повну та скорочену назву банку, номер кореспондентського (субкореспондентського) рахунку, за яким обчислюється номер за МФО, визначається адреса в електронній пошті Національного банку. Всі реквізити комерційного банку (установи) заносяться до бази даних "Довідник комерційних банків України".

5.1.2. Зміни у складі учасників системи

У разі відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку або зміни будь-якого з реквізитів комерційного банку (установи), що зазначені у п.5.1.1 Положення, а також у разі припинення їх діяльності регіональне управління Національного банку надсилає інформацію про комерційний банк (установу) Національному банку України (департаменту інформатизації). В останньому разі окремо зазначається, чи потрібно вилучити банк з Довідника комерційних банків України, чи залишити його з певною позначкою для одержання статистичної звітності протягом якогось часу.

Порядок виключення комерційного банку (установи) з учасників СЕП, у зв'язку з його ліквідацією, викладено в додатку N 12.

Національний банк розсилає електронною поштою офіційні зміни до Довідника комерційних банків України та сам довідник на адресу регіональних управлінь Національного банку, до ЦРП, до локальної мережі Національного банку тощо. Регіональні управління Національного банку повідомляють банки свого регіону про зміни, що внесені до довідника.

Після внесення змін у базу даних "Довідник комерційних банків України" регіональне управління Національного банку надсилає до ЦРП повідомлення на відповідні зміни у базу даних "Довідник банків - учасників СЕП".

5.1.3. Тимчасове припинення участі в СЕП

У разі порушення технології роботи в СЕП та невиконання вимог безпеки щодо захисту банківської інформації в СЕП зазначених у п.5.6 Положення, Національний банк в односторонньому порядку припиняє роботу комерційного банку (установи) шляхом тимчасового припинення активних операцій цього банку в СЕП, або шляхом тимчасового виключення його із списку учасників СЕП.

Національний банк надає дозвіл на відновлення роботи після розслідування, проведеного відповідною службою, та усунення недоліків, які викликали тимчасове припинення. Розслідування проводиться у максимально короткий строк.

5.1.4. Порядок виключення учасників з СЕП

Виключення комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком в порядку, зазначеному у п.5.1.2 Положеня у разі:

ліквідації комерційного банку за рішенням Національного банку України;

визнання комерційного банку банкрутом за рішенням арбітражного суду;

ліквідації комерційного банку за рішенням арбітражного суду;

реорганізації чи ліквідації комерційного банку за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників).

Виключення установи комерційного банку з СЕП здійснюється Національним банком за рішенням вищого органу управління комерційного банку, який має право створення та ліквідації установи.

5.2. Компоненти системи

Програмно-технологічна структура СЕП Національного банку включає такі основні компоненти:

1) програмно-технічні комплекси СЕП;

2) електронна пошта Національного банку;

3) засоби захисту інформації.

Програмно-технічні комплекси відповідають трьом рівням програмно-технологічної структури СЕП.

На рівні банків - учасників СЕП програмно-технічний комплекс АРМ-3 забезпечує перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком, обмін документами з РРП, передання електронних розрахункових документів від/в ОДБ та захист документів від несанкціонованого втручання. ОДБ банківської установи має забезпечувати коректне формування і захист електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП відповідно до вимог Національного банку.

Рівень РРП обслуговується програмно-технічними комплексами АРМ-2, які виконують захист електронних розрахункових документів від несанкціонованого втручання, обмін електронними розрахунковими документами між РРП і банками - учасниками СЕП, ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банків, передачу результатів розрахунків на кінець банківського дня до ОДБ регіонального управління Національного банку, а також обмін з ЦРП контрольною інформацією.

Рівень ЦРП обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує захист системи від несанкціонованого втручання, перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП, а також надання звітної інформації в цілому за системою.

Компоненти системи надаються учасникам СЕП відповідними РРП, а РРП і ЦРП отримують їх від відповідних структурних підрозділів Національного банку.

З метою підвищення надійності та ефективності роботи СЕП Національний банк може змінювати технологічну структуру системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів. Терміни інформування учасників розрахунків про необхідність внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначаються Національним банком. Заміна програмно-технічних засобів та технології електронних розрахунків відбувається за розпорядженням ЦРП у разі потреби після дослідної експлуатації системи у нових технологічних умовах.

5.3. Перелік бухгалтерських операцій

Функціонування СЕП відбувається згідно з існуючою системою бухгалтерського обліку та звітністю Національного банку.

Рахунки та порядок роботи з ними наведено у "Переліку бухгалтерських операцій, що здійснюються при веденні, обліку та контролюванні міжбанківських розрахунків в установах Національного банку в Україні" (додаток N 8).

5.4. Механізм міжбанківських розрахунків в СЕП

В СЕП здійснюється приймання, передача електронних розрахункових документів, підтверджень про їх отримання (квитовка), ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків учасників СЕП та надання інформації про стан міжбанківських розрахунків.

Оброблення електронних розрахункових документів відбувається в порядку черговості надходження до системи. Переданий і прийнятий до системи електронний розрахунковий документ не підлягає відміні засобами системи.

Єдиним джерелом надходження електронних розрахункових документів в СЕП є ОДБ банківських установ.

Формати електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, їх структура та технологія обміну інформацією між ОДБ і СЕП регламентуються Національним банком. Електронні розрахункові документи і службові повідомлення СЕП захищаються, передаються та приймаються лише з використанням програмно-апаратних засобів, затверджених і наданих Національним банком.

На початку банківського дня РРП отримують від відповідних регіональних управлінь Національного банку інформацію про стан кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банківських установ і надають цю інформацію власникам рахунків.

Відправлені та отримані електронні розрахункові документи відображуються на технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунках банківських установ у РРП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом дня з періодичністю, що визначається діючою технологією СЕП.

Відповідні засоби в РРП забезпечують максимальне наближення значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку до реального.

Початкові платежі від банків приймаються лише в межах поточної суми на технічному кореспондентському (субкореспондентському) рахунку, за винятком випадків, що спеціально обумовлені Національним банком.

Наприкінці дня результати розрахунків за поточний банківський день відображуються на кореспондентських (субкореспондентських) рахунках банків у регіональних управліннях Національного банку.

У банку одержувача електронні розрахункові документи для кожного клієнта оформлюються у вигляді паперового документа під назвою "Реєстр електронних розрахункових документів", який завіряється підписом та штампом банку. Реєстр замінює паперові документи, що підтверджують зарахування коштів на рахунок клієнта і видається як додаток до виписки.

Комерційний банк (установа) зобов'язаний здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів у день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту.

Учасники СЕП, що отримують інформаційні дебетові повідомлення, які стосуються діяльності клієнтів (юридичних осіб), доводять їх до адресата не пізніше наступного робочого дня після їх надходження, у вигляді реєстрів роздрукованих інформаційних дебетових повідомлень або файлів, що відправляються електронною поштою.

Учасники СЕП (комерційні банки та їх установи, РРП), здійснюють розшук платежів через інформаційно-пошукову систему СЕП (далі - ІПС), а у разі необхідності отримання більш детальної інформації запит про розшук платежів здійснюється по ЕП і відповідь заявнику (учаснику СЕП) надається протягом 2-х робочих днів, не враховуючи день отримання запиту. Якщо головний банк працює зі своїми установами з використанням ВПС, то він повинен забезпечити надання інформації для ІПС щодо проходження платежів від СЕП через ВПС до його установ-отримувачів платежів.

Регламент функціонування СЕП (далі - Регламент) визначається документом "Регламент функціонування мережі розрахункових палат України та її взаємодії з банками-учасниками системи електронних платежів (СЕП)" (додаток N 4). Регламент є обов'язковим для усіх учасників СЕП.

5.5. Моделі обслуговування кореспондентського (субкореспондентського) рахунку комерційного банку (установи) в СЕП

Модель 1. Консолідований (спільний) субкореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головний банк визначається з групи установ комерційного банку адміністративного регіону за їх ініціативою, про що інформується відповідне регіональне управління Національного банку в якому відкривається консолідований субкореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на окремих технічних субкореспондентських рахунках установ у відповідній РРП.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його установ.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Модель 2. Консолідований субкореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головний банк визначається з групи установ комерційного банку адміністративного регіону за їх ініціативою, про що інформується відповідне регіональне управління Національного банку.

Головний банк повинен мати власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований субкореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований субкореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Установи головного банку мають електронні адреси та номери за МФО, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін усієї групи банків електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС головного банку з відображенням на його технічному субкореспондентському рахунку.

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (без відкриття технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.

Головний банк повинен мати власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Установи головного банку мають електронні адреси та номери за МФО, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін усієї групи банків електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС головного банку з відображенням на його технічному кореспондентському рахунку.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків установам).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.

Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його установ.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах, вони мають електронні адреси та номери за МФО.

З групи установ головного банку, що розташована в одному адміністративному регіоні і має власну ВПС для обслуговування розрахунків всередині групи, визначається установа, яка виконує функції регіонального управління. Інші банки групи вважаються установами регіонального управління.

Головний банк може також виконувати функції регіонального управління.

Головний банк та регіональні управління мають програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Установи регіонального управління мають номери за МФО і електронні адреси, але не мають своїх програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС регіонального управління.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність головного банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

Регіональним управлінням відкриваються окремі технічні субкореспондентські рахунки в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку і на кожному з них відображаються розрахунки як регіонального управління так і його установ.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його регіональних управлінь.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх регіональних управлінь.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям технічних субкореспондентських рахунків регіональним управлінням та його установам).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах. Вони мають електронні адреси та номери за МФО, мають технічні субкореспондентські рахунки в тій РРП, де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків в Національному банку.

З групи установ головного банку, що розташована в одному адміністративному регіоні, визначається установа, яка виконує функції регіонального управління. Інші банки групи вважаються установами регіонального управління.

Головний банк може також виконувати функції регіонального управління.

Головний банк, регіональні управління та установи мають програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, мають електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки установи відображуються як на її технічному субкореспондентському рахунку, так і на технічному субкореспондентському рахунку її регіонального управління, а також на технічному кореспондентському рахунку головного банку. Розрахунки регіонального управління відображуються на його технічному субкореспондентському рахунку і на технічному кореспондентському рахунку головного банку.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів його регіональних управлінь, а регіональні управління - технічних субкореспондентських рахунків своїх установ.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх регіональних управлінь та їх установ, а регіональні управління - про роботу своїх установ.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям установам технічних субкореспондентських рахунків).

Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.

Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків у Національному банку.

Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій регіональній розрахунковій палаті (далі - РРП), де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.

Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.

Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів своїх установ, виконувати початкові платежі від їх імені.

Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.

Характерною рисою 7 моделі є спроможність головного банку динамічно обмежувати повноваження установи щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою бізнес-правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у СЕП.

Функціональні вимоги до програмного забезпечення комерційного банку (установи), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, викладено у додатку N 13.

Комерційним банкам (установам), що є самостійними учасниками СЕП і не працюють за вказаними моделями для здійснення міжбанківських розрахунків відкриваються кореспондентські (субкореспондентські) рахунки в регіональних управліннях Національного банку та відповідні технічні рахунки в РРП.

5.6. Безпека електронних міжбанківських розрахунків та захист банківської інформації в СЕП

Захист електронних розрахункових документів в СЕП є невід'ємною частиною програмно-апаратних засобів СЕП та визначається службою захисту електронних банківських документів Національного банку відповідно до "Положення про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України" (додаток N 6).

Виконання вимог щодо захисту банківської інформації є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.

Система захисту електронних розрахункових документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в мережі.

Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації СЕП надаються комерційним банкам (установам) службою захисту електронних банківських документів Національного банку на підставі договору про аренду засобів захисту (додаток №5). Ці засоби забезпечують аутентифікацію адресата та відправника електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП, гарантують їх абсолютну достовірність та цілісність через неможливість його підроблення або викривлення в шифрованому вигляді.

При роботі засобів криптографічного захисту інформації ведеться шифрований архів оброблених платежів. Наприкінці банківського дня цей шифрований архів підлягає обов'язковому копіюванню на зовнішні засоби збереження інформації. Цей шифрований архів використовується для надання інформаційно-арбітражних послуг, які надає служба захисту електронних банківських документів Національного банку відповідно до "Положення про інформаційно-арбитражні послуги служби захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України " (додаток N 7).

Згідно з чинним законодавством строк зберігання цих шифрованих архівів у банківській установі учаснику СЕП становить 3 роки. Протягом 3 років мають також зберігатися архіви платіжних та звітних документів в РРП та ЦРП.

5.7. Контроль (квитовка) міжбанківських розрахунків

Контроль за здійсненням міжбанківських розрахунків і їх квитовка здійснюються на рівні РРП та ЦРП.

Кожне регіональне управління Національного банку щоденно надсилає зведене електронне авізо (як підсумок дня) на адресу тих регіональних управлінь Національного банку, з якими здійснювались в цей день міжбанківські розрахунки.

Після завершення операційного дня в регіональному управлінні Національного банку щоденно за початковими електронними розрахунковими документами програмно формується файл звітності з реквізитами тих документів, які передаються електронним зв'язком до ЦРП.

У ЦРП звітність підлягає контролю. Оброблення звітності з помилками не виконується і вона повертається електронною поштою відповідному регіональному управлінню Національного банку з зазначенням помилок.

ЦРП виконує завдання "Контроль МФО" республіканського рівня, за результатами якого складає табуляграму (ф.104) для кожного регіону і надсилає до регіональних управлінь Національного банку для подальшої квитовки за місцем перебування одержувачів коштів.

РРП щоденно надсилає до ЦРП файл, що містить інформацію про несквитовані електронні розрахункові документи.

Закриття рахунків по МФО в регіональних управліннях Національного банку здійснюється на третій банківський день після здійснення міжбанківських розрахунків.

Регіональні управління Національного банку після отримання і проведення табуляграм та звірки оборотів з ЦРП щоденно перераховують різницю між залишками за рахунками N 830 "Початкові міжфіліальні обороти поточного року" і N 850 "Сквитовані відповідні міжфіліальні обороти поточного року" на рахунок №902 "Суми, перераховані за взаємними розрахунками до з'ясування" в операційне управління Національного банку України із зазначенням транспорту оборотів.

ЦРП щоденно надає інформацію за кожним регіональним управлінням Національного банку із зазначенням транспорту оборотів по МФО операційному управлінню Національного банку України.

Операційне управління Національного банку України на підставі вищезазначеної інформації здійснює щоденний оперативний контроль за правильністю і повнотою перерахувань та зводить баланс за внутрішньо-міжфіліальними оборотами, який має дорівнювати нулю.

6.1. Прямі кореспондентські відносини - договірні відносини між комерційними банками, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученнями один одного.

6.2. Кореспондентські відносини можуть бути як односторонні так і взаємні.

Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини називаються банками-кореспондентами.

Рахунок "Лоро" - рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту.

Рахунок "Ностро" - рахунок даного комерційного банку в банку - кореспонденті.

Рахунок "Ностро" одного комерційного банку є рахунком "Лоро" для банку-кореспондента.

6.3. Встановлення між комерційними банками прямих кореспондентських відносин здійснюється з метою прискорення розрахунків.

Враховуючи, що на території України введено систему електронних платежів, яка дає можливість здійснювати розрахунки протягом одного робочого дня, і її учасниками є всі комерційні банки, прямі кореспондентські відносини між комерційними банками встановлюються в окремих випадках.

6.4. Прямі кореспондентські відносини встановлюються у випадках, пов'язаних із специфікою проведення деяких банківських операцій, що мають постійний характер, як наприклад:

- при здійсненні операцій, пов'язаних із купівлею та продажею валютних коштів на Міжбанківській валютній біржі;

- при розрахунках між клієнтами банків за операціями, що мають постійний характер.

6.5. В усіх випадках, дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин надає регіональне управління Національного банку. Цей дозвіл може бути відкликано.

Для отримання дозволу на відкриття рахунку "Ностро" комерційний банк повинен надати регіональному управлінню Національному банку, в якому відкрито його кореспондентський рахунок, лист з проханням встановлення прямих кореспондентських відносин, з обґрунтуванням доцільності їх здійснення.

Відкликання дозволу здійснюється регіональним управлінням Національного банку у разі порушення комерційним банком чинного законодавства при проведенні розрахунків, а також у зв'язку з погіршенням його фінансового стану. Відкликання дозволу є підставою для припинення дії і наступного розірвання договору на встановлення прямих кореспондентських відносин.

6.6. Порядок відкриття та режим функціонування кореспондентського рахунку одного комерційного банку в іншому визначається угодою між ними.

Для відкриття рахунку банк-кореспондент надає такі документи:

- дозвіл регіонального управління Національного банку на встановлення прямих кореспондентських відносин;

- заяву на відкриття рахунку;

- нотаріально завірені копії статуту та банківської ліцензії;

- картку із зразками підписів та відбитком печатки;

- баланс і довідку про дотримання економічних нормативів на останню звітну дату.

6.7. Операції за кореспондентськими рахунками комерційних банків можуть виконуватись в межах наявних коштів, а за взаємною домовленістю можливий овердрафт.

6.8. Вид зв'язку для передачі інформації банкикореспонденти вибирають самі. Обов'язковим при цьому є кодування інформації з метою забезпечення конфіденційності.

6.9. Для проведення операцій через прямі кореспондентські відносини, комерційному банку в банку-кореспонденті відкривається рахунок "Лоро" на балансовому рахунку N 1600 "Кореспондентські рахунки інших банків" (А-П). Для комерційного банку зазначений рахунок є рахунком "Ностро".

Для відображення операцій проведених за рахунком "Ностро" в балансі комерційного банку відкривається рахунок N 1500 "Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках" на якому здійснюються операції після одержання виписки за кореспондентським рахунком від банку-кореспондента.

Для перевірки правильності відображення таких операцій, щомісячно має здійснюватись вивірка залишку кореспондентського рахунку, яка оформлюється відповідним актом не пізніше 5 числа наступного за звітним місяцем.

6.10. Установи комерційних банків встановлюють прямі кореспондентські відносини з іншими комерційними банками чи їх установами, згідно вищезазначеного порядку, у разі, якщо такі повноваження надані їм комерційним банком.

6.11. У разі погіршення фінансового стану комерційного банку, у зв'язку з чим до його кореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку утворилася картотека за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку" (далі - картотека) регіональне управління Національного банку відзиває дозвіл на встановлення прямих кореспондентських відносин і повідомляє банки-кореспонденти про необхідність закриття рахунку N 1600 та перерахування його залишку, не пізніше наступного операційного дня після одержання повідомлення, на кореспондентський рахунок комерційного банку, відкритий в регіональному управлінні Національного банку.

6.12. Комерційним банкам, до кореспондентських рахунків яких у регіональних управліннях Національного банку значиться картотека, відкривати кореспондентські рахунки в інших комерційних банках не дозволяється.

6.13. У разі встановлення прямих кореспондентських відносин без дозволу регіонального управління Національного банку чи здійснення їх після відкликання дозволу, до банків-кореспондентів застосовуються санкції, передбачені статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

7.1. Відповідно до статей 149-152 Цивільного процесуального кодексу України, 66, 67 Арбітражного процесуального кодексу України для забезпечення цивільного позову загальні і арбітражні суди (далі - суд) можуть за заявою сторони, що подала позов або з своєї ініціативи вжити заходи щодо забезпечення позову. Одним із таких заходів є накладення арешту на грошові кошти (далі - кошти), що належать відповідачеві.

7.2. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються регіональним управлінням Національного банку при наявності ухвали арбітражного суду, загальних судів про накладення арешту (далі - ухвали).

У разі, якщо арешт на кошти, що належать відповідачеві, накладає арбітражний суд, крім винесеної ухвали, повинен бути виданий також наказ.

7.3. Після одержання від суду вищезазначених документів, регіональне управління Національного банку:

- надсилає в той же день повідомлення про це відповідному комерційному банку;

- реєструє отримані документи в окремому журналі, де зазначає всі необхідні реквізити (дату одержання документів, їх номери, назву комерційного банку, до якого прийнято ухвалу, суму, назву суду, найменування позивача, примітку про виконання ухвали та інше);

- відкриває комерційному банку рахунок на балансовому рахунку N 3207 "Накопичувальні рахунки" (А-П), на якому накопичує кошти для виконання ухвали суду.

7.4. Ухвала суду в регіональному управлінні Національного банку виконується станом на початок операційного дня за наявністю коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, з попередженням електронною поштою власника рахунку про списання, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному кореспондентському рахунку цього комерційного банку.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатись кошти у розмірі встановлених Національним банком обов'язкових резервів та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів.

Здійснюються проводки:

- на рівні регіонального управління Національного банку

Дебет - кореспондентський рахунок (МФО комерційного банку)

Кредит - N 3207 (МФО регіонального управління Національного банку);

- на рівні комерційного банку

Дебет - відповідний рахунок

Кредит - кореспондентський рахунок.

7.5. У разі відсутності або недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, а також при наявності картотеки за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку" регіональне управління Національного банку повідомляє про це арбітражний суд для прийняття ним відповідного рішення. При цьому у разі надходження коштів на кореспондентський рахунок комерційного банку продовжується накопичення їх на рахунку N 3207 "Накопичувальні рахунки" до остаточного вирішення цього питання судом.

7.6. У разі недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, або наявності картотеки до нього, регіональне управління Національного банку виконує ухвалу суду у такому порядку.

7.6.1. Здійснює оплату розрахункових документів за безспірним стягненням та безакцептним списанням, а також накопичення коштів на рахунку N 3207 в порядку встановленої черговості виконання платежів.

Накопичення коштів на рахунку N 3207 здійснюється в тій же групі черговості, що і стягнення за виконавчими документами судів з врахуванням календарної черговості надходження документів.

7.6.2. При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатись кошти у розмірі встановлених Національним банком обов'язкових резервів та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів.

7.6.3. Залучає кошти, що враховуються на субкореспондентських рахунках установ комерційного банку.

Для цього регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення комерційному банку про необхідність залучення коштів з його установ не пізніше наступного банківського дня після одержання повідомлення.

Отримавши повідомлення, комерційний банк терміново підтверджує його і залучає відповідну суму з установ свого банку, в зазначений строк.

У разі невиконання комерційним банком вищезазначеної вимоги регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку з вимогою щодо списання визначеної суми з субкореспондентських рахунків установ цього комерційного банку.

На підставі одержаного повідомлення відповідне регіональне управління Національного банку здійснює перерахування визначеної суми з субкореспондентського рахунку зазначеної установи комерційного банку, станом на початок операційного дня, з попередженням про це власника рахунку електронною поштою, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному субкореспондентському рахунку цієї установи.

Для визначення суми, яку необхідно списати з відповідної установи комерційного банку, регіональне управління Національного банку на початку операційного дня направляє електронний запит регіональним управлінням Національного банку, де відкриті субкореспондентські рахунки установ комерційного банку. Сума для списання визначається, виходячи із залишку коштів на субкореспондентському рахунку, зменшеного на 10 відсотків для забезпечення потреб клієнтів.

Списану з субкореспондентського рахунку установи комерційного банку суму, регіональне управління Національного банку направляє для зарахування на рахунок N 3207 регіональному управлінню Національного банку в той же день.

7.7. У разі ухилення комерційного банку від виконання зазначених вимог, регіональне управління Національного банку повідомляє про це Національний банк України для застосування до зазначеного комерційного банку санкцій, передбачених статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

7.8. Відповідальність за затримку оплати розрахункових документів клієнтів у зв'язку із списанням коштів для виконання ухвали суду несе комерційний банк.

7.9. Кошти, які накопичені на рахунку N 3207, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або ухвали про зняття арешту.

7.10. Після надходження виконавчого документа про стягнення коштів за рішенням суду та платіжної вимоги від банку-стягувача регіональне управління Національного банку перераховує призначену до стягнення суму на рахунок стягувача, здійснивши при цьому проводку:

Дебет - N 3207 (МФО регіонального управління Національного банку)

Кредит - рахунок стягувача (МФО банку-стягувача).

7.11. Якщо в момент надходження виконавчого документа про стягнення коштів за рішенням суду, на рахунку N 3207 була накопичена сума менша, ніж в рішенні про стягнення, то зазначена сума перераховується повністю на рахунок стягувача, а на залишок суми, що підлягає стягненню, платіжна вимога в той же день вміщується в картотеку несплачених документів, що значиться в регіональному управлінні Національного банку.

7.12. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми меншої ніж накопичена на рахунку N 3207 невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок комерційного банку.

У разі прийняття судом ухвали про скасування арешту у зв'язку з відмовою в позові регіональне управління Національного банку повертає накопичені на рахунку N 3207 кошти на кореспондентський рахунок комерційного банку.

7.13. Відповідно до чинного законодавства суд може винести ухвалу про накладення арешту на кошти, що належать відповідачеві, без зазначення конкретної суми.

У цьому разі сума на рахунку N 3207 накопичується згідно з вищезазначеним порядком до прийняття судом відповідного рішення.

8.1. Відповідно до статей 32, 381 Цивільного кодексу України, статті 411 Цивільного процесуального кодексу України, статті 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється з комерційних банків - юридичних осіб. Без згоди юридичних осіб списання (стягнення) коштів, що знаходяться на їх рахунках, не допускається, за винятком випадків, установлених законами України, а також за рішенням суду, арбітражного суду та за виконавчими написами нотаріусів.

8.2. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів регіональним управлінням Національного банку до рахунків клієнтів комерційного банку не застосовується.

Відповідальність за порушення встановленої черговості виконання розрахункових документів клієнтів, несвоєчасне або неправильне їх проведення несе комерційний банк.

8.3. Розрахункові документи за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів оформлюються відповідно до вимог Інструкції Національного банку України N 7 про безготівкові розрахунки в господарському обороті України.

Відповідальність за достовірність даних та правильність оформлення розрахункових документів на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів покладається на стягувачів, які оформили ці документи.

8.4. Банк одержувача, отримавши від стягувача розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів, перевіряє правильність їх заповнення та відповідність підстав для здійснення безспірного стягнення та безакцептного списання коштів згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

У разі неправильно вказаного в розрахункових документах будь-якого реквізиту чи невідповідності чинному законодавству зазначених підстав, розрахунковий документ із зазначенням мотиву відмови повертається без виконання у встановленому порядку.

Правильно оформлені розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів банк одержувача відправляє регіональному управлінню Національного банку, в якому відкритий кореспондентський рахунок комерційного банку-боржника.

Банк одержувача забезпечує відправлення розрахункових документів у день їх надходження або наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу з включенням переліку документів у реєстр ф.1, примірники яких з відміткою дати отримання документів підприємством спецзв'язку залишається в банку.

8.5. Розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів регіональне управління Національного банку приймає від підприємства спецзв'язку на підставі примірника реєстру ф.5, або безпосередньо від стягувача, якщо він обслуговується в цьому управлінні, з відміткою дати їх отримання.

Отримавши розрахункові документи, регіональне управління Національного банку перевіряє правильність їх заповнення та відповідність підстав для здійснення безспірного стягнення та безакцептного списання коштів згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

У разі неправильно вказаного в розрахункових документах будь-якого реквізиту чи невідповідності чинному законодавству зазначених підстав розрахунковий документ повертається без виконання у встановленому порядку.

8.6. Розрахункові документи на безспірне стягнення та безакцептне списання коштів в регіональному управлінні Національного банку виконуються станом на початок операційного дня за наявністю коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, з попередженням електронною поштою власника рахунку про списання, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному кореспондентському рахунку цього комерційного банку.

При цьому на кореспондентському рахунку комерційного банку мають залишатись кошти у розмірі встановлених Національним банком обов'язкових резервів та 10 відсотків від суми залишку, зменшеного на суму обов'язкових резервів, для забезпечення потреб клієнтів.

8.7. У разі здійснення платежів за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів виконуються бухгалтерські операції з використанням рахунків N 4749 "Кредиторська заборгованість за операціями з іншими фінансовими інструментами" (А-П), N 6601 "Інші штрафи, пені, неустойки, що отримані" (П).

При цьому здійснюються проводки:

- на рівні регіонального управління Національного банку

Дебет - кореспондентський рахунок (МФО комерційного банку)

Кредит - N 4749 (МФО регіонального управління Національного банку),

Дебет - N 4749 (МФО регіонального управління Національного банку)

Кредит - рахунок одержувача коштів (МФО комерційного банку);

- на рівні комерційного банку

Дебет - відповідний рахунок

Кредит - кореспондентський рахунок.

Штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу стягується з комерційного банку за меморіальним ордером на підставі оформленого розпорядження за підписом керівника та головного бухгалтера регіонального управління Національного банку.

Дебет - кореспондентський рахунок (МФО комерційного банку)

Кредит - N 6601 (МФО регіонального управління Національного банку).

8.8. Розрахункові документи не оплачені в день їх надходження, у разі відсутності або за недостатністю коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку, приймаються регіональним управлінням Національного банку в картотеку за позабалансовим рахунком N 9804 "Розрахункові документи, не сплачені в строк через відсутність коштів у банку". Оплата їх здійснюється при надходженні коштів згідно з встановленою черговістю виконання платежів.

При цьому у разі недостатності коштів часткова оплата розрахункового документа здійснюється за меморіальним ордером за підписами осіб уповноважених керівником регіонального управління Національного банку.

8.9. При наявності картотеки та недостатності коштів на кореспондентському рахунку комерційного банку регіональне управління Національного банку надсилає йому електронне повідомлення, в якому зобов'язує зібрати необхідну суму коштів на кореспондентському рахунку зі своїх установ не пізніше наступного банківського дня після одержання повідомлення.

Отримавши повідомлення, комерційний банк терміново підтверджує його і залучає відповідну суму з установ свого банку в зазначений строк.

8.10. При невиконанні комерційним банком вимоги зазначеної у п.8.9 Положення Національний банк України застосовує до нього санкції згідно зі статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

8.11. У разі невиконання комерційним банком вищезазначеної вимоги та з метою здійснення оплати картотеки регіональне управління Національного банку надсилає електронне повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку, в яких відкриті субкореспондентські рахунки установ цього комерційного банку з вимогою щодо перерахування з їх рахунків визначеної суми на кореспондентський рахунок комерційного банку. При цьому на субкореспондентському рахунку установи залишаються кошти у розмірі 10 відсотків від суми залишку для забезпечення потреб клієнтів.

8.12. На підставі одержаного повідомлення відповідне регіональне управління Національного банку здійснює перерахування визначеної суми з субкореспондентського рахунку зазначеної установи комерційного банку, станом на початок операційного дня, з попередженням про це власника рахунку електронною поштою, а також РРП про резервування відповідної суми коштів на технічному субкореспондентському рахунку цієї установи. При цьому обов'язково враховуються вимоги зазначені у п.8.11 Положення.

Перерахування коштів здійснюється кожного разу за окремим повідомленням, меморіальним ордером за підписом керівника та головного бухгалтера регіонального управління Національного банку.

8.13. При надходженні коштів на кореспондентський рахунок комерційного банку регіональне управління Національного банку здійснює оплату розрахункових документів, які враховуються за позабалансовим рахунком N 9929 згідно з встановленою черговістю виконання платежів.

При недостатності коштів регіональне управління Національного банку продовжує надсилати електронні повідомлення до відповідних регіональних управлінь Національного банку до того часу, поки не буде сплачена картотека за позабалансовим рахунком N 9929.

У разі, якщо після оплати картотеки залишаються залучені кошти, комерційний банк самостійно вирішує питання щодо повернення їх на субкореспондентські рахунки своїх установ.

Дебетові платежі між регіональними управліннями Національного банку здійснюються у разі виконання окремих операцій, які регламентуються нормативними актами Національного банку України.

10.1. Національний банк організовує міжбанківські розрахунки через СЕП, гарантує надійність і безпеку СЕП, бере участь у здійсненні розрахунків.

Національний банк надає дозвіл комерційному банку (установі) на його перехід до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок. Порядок переходу викладено у додатку N 14.

10.2. Якщо комерційний банк (установа) обслуговується в СЕП за моделлю 1, 2 або самостійно, то підставою для такого обслуговування є договір банку з регіональним управлінням Національного банку (додаток N 1).

10.3. Підставою для роботи за моделлю 3 є договір про встановлення кореспондентських відносин (додаток N 2) між комерційним банком та Національним банком України, який укладається після складання двостороннього акта про готовність ВПС банку до роботи за моделлю 3. Про укладання договору Національний банк інформує всі свої регіональні управління.

10.4. При роботі банків через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок емісійно-касові операції здійснюються згідно з Інструкцією Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України та Тимчасовим порядком підкріплення операційних кас установ комерційного банку під час роботи через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок (додаток N 9).

10.5. Взаємовідносини між регіональними управліннями Національного банку та комерційними банками (установами) здійснюються на договірних умовах (додаток N 10).

10.6. Порядок виконання міжбанківських розрахунків через внутрішньобанківські платіжні системи регулюється нормативними документами банків, яким належать ці системи.

При цьому комерційні банки (установи), які здійснюють міжбанківські розрахунки через власну внутрішньобанківську платіжну систему (далі - ВПС) мають дотримуватися загальних вимог, що відповідають стандартам СЕП Національного банку, викладених у додатку N 15.

З введенням в дію цього Положення втратили чинність:

- Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 липня 1993 року N 57;

- листи Національного банку України: від 11.11.94 р. N 17217/779, від 28.02.95 р. N 22017/146-929, від 03.03.95 р. N 235, від 31.05.95 р. N 254.

1. Виконавець відкриває та здійснює обслуговування технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку за міжбанківськими розрахунками ЗАМОВНИКА з банківськими установами України, які є учасниками системи електронних платежів Національного банку; обмін банківською інформацією між абонентами електронної пошти Національного банку; розрахунки ЗАМОВНИКА з учасниками СЕП; інформаційно-обчислювальні послуги.

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються.

2.2. Тимчасово припиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

2.3. Припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.1. Передавати інформацію іншим абонентам засобами ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України.

3.2. Вільно вибирати визнаний Національним банком України спосіб розрахунків, не обмежуючись рамками СЕП.

3.3. Бути учасником розрахунків через СЕП.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Виконувати умови цього договору.

4.2. Забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків на регіональному та міжрегіональному рівнях.

4.3. Виконувати через СЕП розрахунки, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України термін за умови виконання банком-кореспондентом Регламенту функціонування СЕП.

4.4. Щоденно визначати підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його кореспондентському (субкореспондентському) рахунку.

4.5. Щоденно видавати ЗАМОВНИКУ виписки про результати його міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП попереднього дня.

4.6. Контролювати проходження розрахунків між учасниками СЕП.

4.7. Надавати інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ щодо здійснення розрахунків та поточного стану його рахунку.

4.8. Забезпечувати ЗАМОВНИКА програмними засобами автоматизованого робочого місця для зв'язку з ВИКОНАВЦЕМ.

4.9. Підтримувати актуальний стан нормативно-довідкової бази СЕП та своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про її зміни.

4.10. Передавати ЗАМОВНИКУ програмні засоби власної розробки вузла ЕП.

4.11. Забезпечувати необхідні консультації для підготовки ЗАМОВНИКА до роботи протягом місяця після підписання договору та подальші консультації протягом дії договору у разі невідкладних обставин.

4.12. Передавати ЗАМОВНИКУ удосконалені версії програмного забезпечення після укладання договору, за умови тривалості його дії.

4.13. Надавати послуги ЕП для транспортування інформації з доставкою повідомлень отримувачу, гарантованої на підставі підтверджень про прийняття і передачу, в робочі дні банку згідно з розпорядком роботи відповідного вузла ЕП за умови функціонування каналів зв'язку.

4.14. Зберігати банківську таємницю та дотримуватися вимог банківської безпеки, викладених у Положенні про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України.

4.15. ВИКОНАВЕЦЬ гарантує ЗАМОВНИКУ своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ним технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальність за зміст електронної кореспонденції, яка готується абонентами ЕП, а також за правильність інформації в електронних розрахункових документах, поданої йому Замовником.

4.16. У разі необхідності надавати інформаційно-арбітражні послуги позивачам (банкам-учасникам СЕП) у вигляді паперових документів, які підтверджують або відхиляють звинувачення відповідно до вимог, що передбачені в додатку N 7 до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

5.2. Подавати інформацію про платежі до ВИКОНАВЦЯ, підготовлену згідно з вимогами Регламенту.

5.3. Подавати інформацію про платежі до ВИКОНАВЦЯ за допомогою ЕП регулярно протягом дня, щоб забезпечити рівномірне завантаження СЕП та проведення розрахунків у той же день.

5.4. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів в день їх одержання від СЕП в порядку черговості їх надходження і незалежно від змісту.

5.5. Дотримуватися технологічної дисципліни в обчислювальній мережі Національного банку України.

5.6. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти.

5.7. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

5.8. Виконувати всі вимоги централізованої системи банківської безпеки Національного банку, викладені в Положенні про інформаційно-арбітражні послуги служби захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України, Положенні про систему захисту електронних банківських документів у системі електронних платежів Національного банку України та Тимчасовій інструкції про забезпечення захисту електронних міжбанківських розрахунків (платежів) в СЕП Національного банку України та про порядок роботи з документами, які мають гриф "Документ особливого обліку", включаючи наявність потрібних технічних та програмних засобів банківської безпеки та потрібні режимні умови для зберігання, обліку і використання (функціонування) засобів захисту електронних міжбанківських розрахунків.

5.9. У разі ліквідації банку забезпечувати повноцінну роботу згідно з діючою технологією до моменту закриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку.

5.10. У разі припинення дії цього договору виконувати передбачені процедури передачі (повернення) до Національного банку засобів захисту електронних розрахункових документів та документації з питань захисту електронних банківських документів.

5.11. Забезпечувати наявність потрібних технічних та програмних засобів ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.12. Узгоджувати план дій з ВИКОНАВЦЕМ щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

5.13. Щоденно формувати на гнучких магнітних дискетах (далі - ГМД) та надійно зберігати шифрований архів електронних розрахункових документів за допомогою апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту.

6. ВИКОНАВЕЦЬ тимчасово припиняє роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

7. ВИКОНАВЕЦЬ припиняє роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

8. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна у цьому сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки, пов'язані з цим. Відповідальність встановлюється на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.

9. У разі завдання шкоди функціонуванню СЕП або обчислювальним системам її учасників, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА, він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ і учасникам СЕП заподіяні збитки, пов'язані з цим.

10. У разі завдання шкоди функціонуванню обчислювальних систем ЗАМОВНИКА, якщо встановлено вину ВИКОНАВЦЯ, він відшкодовує ЗАМОВНИКУ фактичні збитки, пов'язані з цим.

11. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП третім особам, установам або організаціям, він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі до 50 відсотків від суми оплати за надані послуги.

12. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

У разі припинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

13. ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ згідно з тарифами, які діють на момент оплати: вступний внесок за підключення ЗАМОВНИКА до СЕП та консультації протягом місяця з дня підписання цього договору; абонентську плату, яка не залежить від обсягу наданих послуг; вартість виконання послуг СЕП.

14. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає ЗАМОВНИКУ для оплати розрахунок за виконані роботи. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

15. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

16. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

17. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

18. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

19. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

20. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:

21. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

22. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Крім передбачених цим договором умов, сторони при укладанні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

1. Сторони встановлюють кореспондентські відносини шляхом відкриття Банку консолідованого кореспондентського рахунку. Цей рахунок відображає міжбанківські розрахунки, які здійснюються через систему електронних платежів та надання комплексу послуг розрахунково-касового обслуговування за дорученням і на кошти Банку.

2. Порядок здійснення операцій на консолідованому кореспондентському рахунку визначається нормативними актами Національного банку України та цим договором.

Національний банк починає обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку тільки після підписання спільного акта про функціональну готовність Банку до роботи через консолідований кореспондентський рахунок.

3. Міжбанківські розрахунки здійснюються через СЕП на підставі електронних розрахункових документів шляхом списання та зарахування коштів через консолідований кореспондентський рахунок.

4. Учасником СЕП є лише Банк. Його установи здійснюють обмін розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС Банку.

5. Емісійно-касові операції здійснюються згідно з Інструкцією Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України та Тимчасовим порядком підкріплення операційних кас установ комерційного банку під час роботи через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.

6. Національний банк має право:

6.1. Одержувати баланси, статистичну звітність та вимагати необхідну інформацію як від Банку в цілому, так і від окремих його установ.

6.2. Встановлювати регламент обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

6.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів у ВПС Банку потребам СЕП, сумісності програмнотехнічних та організаційних засобів Банку з цією системою.

6.4. Вимагати відповідності технології обробки платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС Банку вимогам Національного банку щодо захисту електронної банківської інформації.

6.5. Тимчасово припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

6.6. Припиняти роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

6.7. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з консолідованого кореспондентського рахунку Банку у випадках, передбачених чинним законодавством України.

7. Банк має право:

7.1. Самостійно розпоряджатися коштами на своєму консолідованому кореспондентському рахунку згідно з встановленими правилами.

7.2. Використовувати можливості СЕП для виконання міжбанківських розрахунків згідно з регламентом.

7.3. Отримувати інформацію про проходження електронних розрахункових документів, що стосується Банку.

7.4. Користуватися засобами ЕП для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації, пов'язаної з обслуговуванням консолідованого кореспондентського рахунку.

8. Національний банк бере на себе зобов'язання:

8.1. Виконувати умови цього договору.

8.2. Забезпечувати своєчасне і якісне здійснення міжбанківських розрахунків.

8.3. Забезпечувати касове обслуговування за дорученням Банку, включаючи підкріплення операційних кас готівкою, за встановленим порядком.

8.4. Забезпечувати збереження доручених йому грошових коштів Банку.

8.5. Щоденно надавати Банку виписку з консолідованого кореспондентського рахунку.

8.6. Контролювати проходження електронних розрахункових документів і надавати інформацію про це на вимогу Банку.

8.7. Підтримувати належний стан програмного забезпечення та нормативно-довідкової бази СЕП і своєчасно передавати Банку інформацію про їх зміни.

8.8. Забезпечувати Банк програмно-технічними засобами захисту електронних розрахункових документів в СЕП Національного банку.

8.9. Надавати необхідні консультації Банку у нестандартних ситуаціях у разі невідкладних обставин при виконанні міжбанківських розрахунків.

8.10. Надавати послуги ЕП для транспортування електронних розрахункових документів та іншої інформації, пов'язаної з обслуговуванням консолідованого кореспондентського рахунку, в робочі дні Банку згідно з розпорядком роботи відповідного вузла ЕП за умови функціонування каналів зв'язку.

8.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації в СЕП.

8.12. Забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання Банком технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України.

При цьому Національний банк не несе відповідальності за зміст електронної кореспонденції, яка готується абонентами ЕП, а також за правильність інформації у електронних та паперових розрахункових документах, поданої йому Банком.

9. Банк бере на себе зобов'язання:

9.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

9.2. Забезпечувати чітке здійснення міжбанківських розрахунків через консолідований кореспондентський рахунок з дотриманням правил, встановлених Національним банком.

9.3. Дотримуватися технологічної дисципліни в обчислювальній мережі Національного банку України.

9.4. Підтримувати належний стан програмно-технічних засобів, які використовуються для міжбанківських розрахунків.

9.5. Виконувати всі вимоги Національного банку щодо сумісності та надійності програмно-технічних і організаційних засобів, форм і порядку надання інформації, заходів безпеки.

9.6. Забезпечувати надання інформації для ІПС щодо проходження електронних розрахункових документів від СЕП через власну ВПС до своїх установ-отримувачів платежів.

9.7. У разі припинення дії цього договору виконувати передбачені процедури передачі (повернення) до Національного банку засобів захисту електронних розрахункових документів та документації з питань захисту електронних розрахункових документів.

9.8. Своєчасно подавати щоденний баланс, звітність та іншу інформацію на вимогу Національного банку як від Банку в цілому, так і від окремих установ.

9.9. Узгоджувати план дій з Національним банком щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

9.10. Своєчасно оплачувати послуги Національного банку.

10. Національний банк тимчасово припиняє роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

11. Національний банк припиняє роботу Банку в СЕП у випадках, передбачених п.5.1.4 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні.

12. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна у цьому сторона відшкодовує іншій стороні заподіяні збитки, пов'язані з цим. Відповідальність встановлюється на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.

13. У разі несвоєчасного проведення платежів клієнтів на підставі отриманих електронних розрахункових документів та несвоєчасного одержання клієнтами інформаційних дебетових повідомлень Банк несе відповідальність перед клієнтами згідно з чинним законодавством і укладеними договорами.

14. У разі втрати або передачі закріплених за Банком програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам, установам або організаціям він відшкодовує Національному банку фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі до 50 відсотків від суми оплати за надані послуги.

15. За затримку оплати наданих послуг Банк сплачує Національному банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

У разі припинення роботи Банку в СЕП, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

16. За неправильне списання (зарахування) коштів з консолідованого кореспондентського рахунку Банку Національний банк сплачує на його користь штраф у розмірі не менше 0,5 відсотка неправильно списаної (зарахованої) суми за кожний день прострочки.

17. Національний банк щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає Банку для оплати розрахунок за виконані роботи.

18. Банк сплачує послуги, що надаються за цим договором згідно з тарифами, які діють на момент оплати, не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

19. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків. Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше, ніж 6 місяців, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цією угодою, і в такому разі жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

20. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

21. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

22. Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

23. Юридична адреса та банківські реквізити Національного банку:

24. Юридична адреса та банківські реквізити Банку:

25. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

26. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Крім передбачених цим договором умов, сторони при укладанні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

При цьому комерційні банки, які одержали дозвіл на роботу в СЕП за 4-6 моделями, до розробки Національним банком відповідних договорів укладають договір за цим додатком з внесенням відповідних змін щодо специфіки роботи за кожною із вказаних моделей.

1. ВИКОНАВЕЦЬ підключає ЗАМОВНИКА до системи електронної пошти Національного банку України та здійснює передачу інформації засобами ЕП для/від ЗАМОВНИКА.

2. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються.

2.2. Тимчасово припиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ у разі порушення технології роботи в системі ЕП.

2.3. Остаточно припиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ у разі його ліквідації за його заявою та у разі систематичних (три і більше разів) порушень протягом одного року з моменту допущення першого порушення умов договору.

3. ЗАМОВНИК має право:

3.1. Передавати інформацію іншим абонентам засобами ЕП Національного банку, якщо це не буде суперечити чинному законодавству та нормативним актам Національного банку України.

3.2. Мати власну електронну поштову адресу.

4. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

4.1. Здійснювати діяльність, передбачену цим договором, відповідно до чинного законодавства України.

4.2. Передавати ЗАМОВНИКУ програмні засоби власної розробки вузла ЕП Національного банку України.

4.3. Забезпечувати потрібні консультації для підготовки ЗАМОВНИКА до роботи протягом місяця після підписання договору та подальші консультації протягом дії договору у разі невідкладних обставин.

4.4. Передавати ЗАМОВНИКУ удосконалені версії програмного забезпечення протягом тривалості дії договору.

4.5. Надавати послуги електронної пошти для транспортування інформації з доставкою повідомлень отримувачу, гарантованої на підставі підтверджень про прийняття і передачу, в робочі дні банку згідно з розпорядком роботи вузла ЕП за умови функціонування каналів зв'язку.

4.6. ВИКОНАВЕЦЬ гарантує ЗАМОВНИКУ своєчасну доставку електронної кореспонденції, за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ним технологічної дисципліни, визначеної Положенням про систему електронної пошти Національного банку України. При цьому ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст електронної кореспонденції, яка готується абонентами ЕП.

5. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

5.1. Здійснювати свою діяльність згідно з чинним законодавством та нормативними актами Національного банку України.

5.2. Дотримуватись технологічної дисципліни роботи в ЕП Національного банку згідно з його нормативними документами.

5.3. Використовувати під час роботи в обчислювальній мережі Національного банку лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах програмні продукти.

5.4. Не передавати отриману інформацію третім особам без згоди на те ВИКОНАВЦЯ.

5.5. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

5.6. Забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів електронної пошти згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

5.7. Узгоджувати план дій з ВИКОНАВЦЕМ щодо усунення екстремальних та непередбачених ситуацій.

6. У разі порушення ЗАМОВНИКОМ умов цього договору, ВИКОНАВЕЦЬ припиняє обслуговування до усунення цих порушень.

У разі систематичних (три і більше разів) порушень протягом одного року з моменту допущення першого порушення умов договору ВИКОНАВЕЦЬ може остаточно припинити надання послуг, попередивши про це ЗАМОВНИКА за один місяць. Через один місяць договір вважається розірваним.

7. У разі завдання шкоди функціонуванню ЕП Національного банку або обчислювальним системам її учасників, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА, він відшкодовує ВИКОНАВЦЮ і учасникам обчислювальної мережі Національного банку фактичні збитки, пов'язані з цим.

8. У разі завдання шкоди функціонуванню обчислювальних систем ЗАМОВНИКА, якщо встановлено вину ВИКОНАВЦЯ, він відшкодовує ЗАМОВНИКУ фактичні збитки, пов'язані з цим.

9. За передачу отриманої інформації та зареєстрованих за ним програмних засобів, які використовуються в ЕП Національного банку, третім особам, установам або організаціям ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ фактичні збитки, пов'язані з цим, а також платить штраф у розмірі не менше 20 відсотків від суми оплати за надані послуги.

10. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу.

У разі припинення надання послуг ЕП Національного банку, яке продовжується більше місяця, пеня не нараховується.

11. ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ згідно з тарифами, які діють на момент оплати: вступний внесок за підключення ЗАМОВНИКА до обчислювальної мережі Національного банку та консультації протягом місяця з дня підписання цього договору; абонентську плату, яка не залежить від обсягу наданих послуг; вартість виконання послуг ЕП Національного банку.

12. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до 3 числа наступного місяця надсилає ЗАМОВНИКУ для оплати розрахунок за виконані роботи. ЗАМОВНИК має здійснити оплату не пізніше 3-х робочих днів після отримання розрахунку за виконані роботи.

13. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цього договору, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконуючої сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадянське безладдя і таке інше (іменується в подальшому "форс-мажор"), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з моменту оголошення невиконуючою стороною "форс-мажору" і закінчується чи закінчився б, якщо невиконуюча сторона вжила б заходи, які вона і справді могла вжити для виходу з "форс-мажору". "Форс-мажор" автоматично продовжує термін виконання забов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період їхньої дії та ліквідації наслідків.

Про настання "форс-мажорних" обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно.

Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна з сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна з сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

14. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинна відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передавати спір на вирішення арбітражного суду.

15. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в арбітражному суді.

16. Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

17. Юридична адреса та банківські реквізити ВИКОНАВЦЯ:

18. Юридична адреса та банківські реквізити ЗАМОВНИКА:

19. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

20. Цей договір складений у двох примірниках. Усі оформлені та підписані примірники договору мають однакову юридичну силу.

Крім передбачених цим договором умов сторони при укладанні договору можуть встановлювати й інші умови, які не повинні суперечити чинному законодавству України.

1.1. Загальні положення

Дія Регламенту функціонування мережі розрахункових палат України та її взаємодії з банками - учасниками системи електронних платежів (далі - Регламент) поширюється на учасників міжбанківських розрахунків, які підписали договір з регіональним управлінням Національного банку про надання інформаційно-розрахункових послуг та послуг електронної пошти в обчислювальній мережі Національного банку України.

Центральна та регіональні розрахункові палати функціонують на базі існуючої системи бухгалтерського обліку та звітності Національного банку України.

РРП обслуговує комерційні банки (установи), для яких відкрито кореспондентські (субкореспондентські) рахунки у відповідних регіональних управліннях Національного банку.

ЦРП виконує функції РРП для банківських установ м.Києва і Київської області.

Функціонування СЕП забезпечується взаємодією між учасниками міжбанківських розрахунків, регіональними розрахунковими палатами та Центральною розрахунковою палатою, що відображено на схемі.

1.2. Функції регіональних розрахункових палат

До числа функцій РРП входить:

- ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банків як внутрішньосистемного відображення стану їх реальних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків;

- своєчасне періодичне узгодження стану технічних та реальних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків;

- своєчасне виконання міжбанківських розрахунків;

- надання інформаційних послуг учасникам міжбанківських розрахунків з питань поточного стану їх рахунків та ходу виконання платіжних операцій;

- щоденне відображення підсумкових платіжних балансів учасників міжбанківських розрахунків на їх кореспондентських (субкореспондентських) рахунках в регіональних управліннях Національного банку;

- забезпечення регіонального управління Національного банку оперативною статистичною та контрольною інформацією про стан міжбанківських розрахунків в регіоні;

- забезпечення збереження банківської таємниці та належної конфіденційності платежів завдяки єдиним методам захисту;

- надання консультативних послуг з питань технічного та технологічного забезпечення;

- інформування служби захисту інформації Національного банку та ЦРП про випадки спроб несанкціонованого доступу до СЕП;

- внесення у разі потреби тимчасових змін до Регламенту в межах регіону, з санкції ЦРП та з відповідним повідомленням учасників СЕП.

До числа функцій ЦРП входить:

- контроль проходження міжрегіональних платежів;

- синхронізація роботи РРП при виконанні етапів "Початок дня РРП", "Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП", "Кінець дня РРП";

- забезпечення Національного банку оперативною статистичною та контрольною інформацією про стан міжбанківських розрахунків у СЕП в цілому;

- надання консультативних послуг РРП з питань технічного та технологічного забезпечення;

- внесення у разі потреби тимчасових змін до Регламенту з відповідним інформуванням РРП та учасників СЕП;

- своєчасне поновлення списку учасників СЕП та забезпечення ним всіх РРП.

1.3. Технологічна схема оброблення банківської інформації в РРП

Беручи до уваги ступінь програмно-технічного забезпечення комерційних банків (установ) та обсяг виконаних ними розрахунків, СЕП дозволяє проведення розрахунків за допомогою РРП за основною технологічною схемою - застосування електронних розрахункових документів за повним макетом.

Технологічна схема передбачає оброблення електронних розрахункових документів в РРП за загальною технологією, яка містить в собі:

- перевірку відповідності поданої інформації правилам СЕП;

- надсилання відправнику підтвердження про одержання інформації;

- сортування отриманих електронних розрахункових документів;

- передачу електронних розрахункових документів каналами електронного зв'язку банкам-одержувачам;

- відображення платежів на технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунках учасників міжбанківських розрахунків у РРП.

2.1. Розпорядок та графік роботи ЦРП

ЦРП функціонує усі робочі дні в режимі, що забезпечує роботу РРП за типовим графіком. Внутрішня системна робота ведеться у дві зміни.

2.1.1. Початок дня ЦРП

Початком дня ЦРП вважається 8 година.

З цього часу в ЦРП проводяться системні роботи, пов'язані з підготовкою мережі до початку здійснення розрахунків.

2.1.2. Функціонування ЦРП протягом дня

З 8 годин 30 хвилин до 19 години в ЦРП здійснюється оброблення контрольної інформації щодо загального стану СЕП.

Програмне забезпечення ЦРП (АРМ-1 системи електронних платежів) працює в автоматичному режимі.

2.1.3. Кінець дня ЦРП

З 19 до 20 години виконується зведення балансу міжрегіональних платежів. За умови зведення балансу о 20 годині надсилається до РРП дозвіл на закінчення робочого дня. Після отримання від усіх РРП сигналів про завершення дня в ЦРП виконуються підсумкові роботи:

- передача звітних форм АРМ-1 до Національного банку;

- системні процедури, пов'язані з закінченням робочого дня та підготовкою до початку наступного дня, включаючи архівування інформації.

2.2. Розпорядок та графік роботи РРП

РРП функціонує усі робочі дні за типовим графіком. Внутрішня системна робота ведеться у дві зміни.

2.2.1. Початок дня РРП

Початок дня РРП виконується о 8 годині.

З цього часу в РРП проводяться системні роботи, пов'язані з підготовкою мережі до початку здійснення розрахунків.

До 8 годин 30 хвилин ОПЕРВ регіонального управління Національного банку надає РРП інформацію про стан реальних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків комерційних банків (установ) у форматі, затвердженому в СЕП.