- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 154 від 20.05.97 м.Київ | Зареєстровано в юридичному департаменті Нацбанку 20 травня 1997 р. за N 445 |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови Нацбанку
N 414 від 08.10.98 )
Про внесення змін і доповнень до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 21 березня 1996 р. N 65
Розглянувши пропозиції управління платіжних систем та касового виконання Держбюджету і департаменту інформатизації про внесення змін і доповнень до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Внести зміни і доповнення до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21 березня 1996 року
N 65 (додаються).
2. Управлінню платіжних систем та касового виконання Держбюджету (Л.В.Письменна) забезпечити доведення змін і доповнень до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні до відома Кримського республіканського, обласних та по м.Києву і Київській області управлінь Національного банку України, а також до комерційних банків для керівництва в роботі.
3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на управління платіжних систем та касового виконання Держбюджету (Л.В.Письменна) та Кримське республіканське, обласні та по м.Києву і Київській області управління Національного банку України.
4. Постанова набуває чинності з дня її підписання.
Затверджено
Постановою Правління Національного
банку України
від 20 травня 1997 р. N 154
(реєстр. N 445 від 20.05.97 р.)
Зміни і доповнення до Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 21 березня 1996 р. N 65 ( v0357500-96 )
1. Пункт 1.4 розділу 1 доповнити такими термінами та поняттями:
"Консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок - об'єднання коштів установ одного банку на його рахунку в Національному банку з метою їх спільного використання в системі електронних платежів (далі - СЕП).
Модель обслуговування консолідованого кореспондентського (субкореспондентського) рахунка в СЕП - сукупність механізмів та правил роботи для групи установ комерційного банку, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок.
Розрахункова палата комерційного банку - підрозділ комерційного банку, який обслуговує банк та його установи у власній внутрішньобанківській платіжній системі.
Ліміт технічного субкореспондентського рахунка установи - інформація в електронній формі, що визначає величину мінімально припустимого залишку коштів на технічному субкореспондентському рахунку установи, яка задається головним банком.
Транзакція - інформація в електронній формі про переказ коштів.
Брутто - система розрахунків на валовій основі у разі, якщо кожний розрахунковий документ опрацьовується індивідуально і розрахунок проводиться за кожним розрахунковим документом окремо.
Нетто - система розрахунків на чистій основі у разі, якщо за результатами двостороннього чи багатостороннього взаємозаліку групи розрахункових документів відбуваються взаємоузгоджені зміни рахунків учасників як підсумок взаємозаліку.
OFF-LINE - режим розрахунків, при якому формування розрахункового документа, його передача та виконання проводки за рахунком її ініціатора відокремлені один від одного у часі.
ON-LINE - режим розрахунків, при якому ініціація розрахункового документа в системі та проводка за рахунком виконуються одночасно при безпосередньому доступі ініціатора проводки до розрахункової системи.
Бізнес-правила - система завдання логічних та бухгалтерських обмежень на розрахункові операції в СЕП Національного банку і в "Операційний день банку" (далі - ОДБ) банку, а також на інші операції в ОДБ банку."
2. Пункт 5.5 розділу 5 після опису 6-ї моделі доповнити текстом такого змісту:
"Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок головного банку (з відкриттям установам технічних субкореспондентських рахунків).
Головним банком має бути комерційний банк. Установи цього банку можуть бути розташовані у різних адміністративних регіонах.
Регіональне управління Національного банку відкриває консолідований кореспондентський рахунок головному банку. Установи цього банку не мають окремих субкореспондентських рахунків у Національному банку.
Технічні субкореспондентські рахунки установ відкриваються в тій регіональній розрахунковій палаті (далі - РРП), де відкрито технічний кореспондентський рахунок їх головному банку.
Головний банк та його установи мають окремі незалежні програмно-технічні комплекси АРМ-3 та засоби захисту інформації СЕП, електронні адреси та номери за МФО, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на окремих технічних кореспондентському та субкореспондентських рахунках.
Головний банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти початкових оборотів своїх установ, виконувати початкові платежі від їх імені.
Головний банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу своїх установ.
Характерною рисою 7-ї моделі є спроможність головного банку динамічно обмежувати повноваження установи щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою бізнес-правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у СЕП.
Функціональні вимоги до програмного забезпечення комерційного банку (установи), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок, викладено у додатку N 13."
3. Пункт 10.1 розділу 10 доповнити абзацом такого змісту:
"Національний банк надає дозвіл комерційному банку (установі) на його перехід до роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок. Порядок переходу викладено у додатку N 14."
4. Пункт 10.6 розділу 10 доповнити абзацом такого змісту:
"При цьому комерційні банки (установи), які здійснюють міжбанківські розрахунки через власну внутрішньобанківську платіжну систему (далі - ВПС) мають дотримуватися загальних вимог, що відповідають стандартам СЕП Національного банку, викладених у додатку N 15."
5. У додатку N 1 абзац перший пункту 12 розділу III викласти в такій редакції:
"За затримку оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."
6. У додатку N 2 абзац перший пункту 15 розділу IV викласти в такій редакції:
"За затримку оплати наданих послуг Банк сплачує Національному банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."
7. У додатку N 3 абзац перший пункту 10 розділу III викласти в такій редакції:
"За затримку оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."
8. У додатку N 5 пункт 8 розділу III викласти в такій редакції:
"За несвоєчасну оплату орендної плати Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."
9. У додатку N 10 пункт 9 розділу III викласти в такій редакції:
"За затримку оплати наданих послуг Банк сплачує Національному банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."
10. У додатку N 11 абзац перший пункту 12 розділу III викласти в такій редакції:
"За затримку оплати наданих послуг Замовник сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діє у період, за який сплачується пеня, що нараховується від суми простроченого платежу."
11. Внести зміни і доповнення у додаток N 9 і викласти його в такій редакції:
"Порядок
підкріплення операційних кас установ комерційного банку у разі їх роботи через консолідований кореспондентський рахунок
Порядок розроблений на підставі Інструкції Національного банку України N 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.
Касове обслуговування установ комерційного банку здійснюється:
- комерційним банком у межах своєї системи;
- операційним управлінням (відділом) регіонального управління Національного банку на підставі укладеного договору;
- іншим комерційним банком на підставі укладеного договору та за погодженням з регіональним управлінням Національного банку.
Для підкріплення операційної каси готівкою установа комерційного банку подає заявку:
- до свого комерційного банку - при підкріпленні ним операційної каси установи;
- до регіонального управління Національного банку - при підкріпленні ним операційної каси установи.
У разі необхідності підкріплення операційної каси установи комерційного банку готівкою з іншого комерційного банку, що знаходиться в одному адміністративному регіоні з банком-одержувачем, між ними укладається договір на передачу готівки без погодження з регіональним управлінням Національного банку, але з повідомленням його про підкріплення в той же день.
У разі підкріплення операційної каси установи іншим комерційним банком, який розташований в іншому адміністративному регіоні, установа комерційного банку подає регіональному управлінню Національного банку клопотання про надання ним згоди на підкріплення.
Після з'ясування сум та строків підкріплень, чиїми силами і засобами буде здійснюватись перевезення, регіональне управління Національного банку повідомляє електронною поштою про свою згоду установу комерційного банку, її комерційний банк і банк-відправник готівки.
На підставі отриманого повідомлення комерційний банк електронним документом здійснює оплату готівки банку-відправнику.
Видача готівки з оборотної каси операційного управління (відділу) регіонального управління Національного банку або з операційної каси іншого комерційного банку проводиться тільки після надходження попередньої оплати, за видатковим касовим ордером і довіреністю установи-одержувача.
Підкріплення установи комерційного банку через інкасаторів Національного банку проводиться на підставі окремого договору на доставку цінностей.
При здійсненні операцій з підкріплення операційної каси установи комерційного банку пропонуються бухгалтерські проводки з використанням таких рахунків:
N 030 "Каса установ Національного банку України в гривнях" (А);
N 031 "Каса комерційних банків в гривнях" (А);
N 042 "Готівка у гривнях у дорозі" (А);
N 908 "Транзитні обороти при безпосередній кореспонденції МФО і каси" (А-П).
1. У комерційному банку:
- При видачі готівки з операційної каси комерційного банку своїй установі:
Дебет - N 908
Кредит - N 031 (символ 66 у статистичній звітності за ф.748).
- У разі підкріплення операційної каси установи комерційного банку з оборотної каси регіонального управління Національного банку або з операційної каси іншого комерційного банку кошти перераховуються з консолідованого кореспондентського рахунка комерційного банку:
Дебет - N 908
Кредит - кореспондентський рахунок.
2. В установі комерційного банку, що купує готівку:
- після отримання готівки операційною касою:
Дебет - N 031 (символ 36, 37, 39 у статистичній звітності за ф.748)
Кредит - N 908.
3. У регіональному управлінні Національного банку:
- після надходження попередньої оплати:
Дебет - кореспондентський рахунок
Кредит - N 908;
- при видачі готівки з оборотної каси:
Дебет - N 042
Кредит - N 030 (символ 71 у статистичній звітності за ф.748);
- після отримання готівки установою комерційного банку:
Дебет - N 908
Кредит - N 042.
4. В іншому комерційному банку, який продає готівку:
- після надходження попередньої оплати:
Дебет - кореспондентський рахунок
Кредит - N 908;
- при видачі готівки з операційної каси:
Дебет - N 908
Кредит - N 031 (символ 72 у статистичній звітності за ф.748)."
12. Доповнити це Положення додатками NN 13, 14, 15, 16:
"Додаток N 13
Функціональні вимоги
до програмного забезпечення комерційного банку (установи), призначеного для роботи в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок
Комерційні банки (установи), які працюють у СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок умовно поділяються на такі категорії:
1. Установа комерційного банку:
- не має субкореспондентського рахунка в регіональному управлінні Національного банку;
- має окремий технічний субкореспондентський рахунок у СЕП;
- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);
- здійснює розрахунки з іншими установами через СЕП.
2. Комерційний банк (установа):
- має консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у регіональному управлінні Національного банку та використовує його спільно з установами категорії 1, які йому підпорядковані;
- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;
- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);
- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами СЕП.
3. Установа комерційного банку:
- не має субкореспондентського рахунка в регіональному управлінні Національного банку;
- не має окремого технічного субкореспондентського рахунку в СЕП;
- не є прямим абонентом СЕП (не має програмно-технічних засобів СЕП);
- здійснює розрахунки з іншими установами через ВПС головного банку.
4. Комерційний банк (установа):
- має консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у регіональному управлінні Національного банку та використовує його спільно з установами категорії 3, які йому підпорядковані;
- має окремий технічний кореспондентський (субкореспондентський) рахунок у СЕП;
- є прямим абонентом СЕП (має програмно-технічні засоби СЕП);
- має власну внутрішньобанківську платіжну систему;
- виконує міжбанківські розрахунки між своїми установами через ВПС;
- виконує міжбанківські розрахунки своїх установ з іншими банками через СЕП;
- керує міжбанківськими розрахунками своїх установ засобами ВПС.
Відношення комерційних банків та його установ за категоріями до відповідних моделей таке:
Модель 1: головний банк категорії 2, його установи категорії 1.
Модель 2: головний банк категорії 4, його установи категорії 3.
Модель 3: головний банк категорії 4, його установи категорії 3.
Модель 4: головний банк категорії 2, його установи категорії 1.
Модель 5: головний банк - категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 4 (але без наявності субкореспондентського рахунка в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління категорії 3.
Модель 6: головний банк категорії 2, регіональні управління головного банку відносно головного банку є установами категорії 1, відносно підпорядкованих їм установ - установами категорії 2 (але без наявності субкореспондентського рахунку в регіональному управлінні Національного банку), установи регіонального управління категорії 1.
Модель 7: головний банк категорії 2, його установи категорії 1, з додатковим механізмом управління роботою установ за допомогою бізнес-правил.
Функціональні вимоги поширюються на програмні забезпечення комерційних банків (установ) залежно від їх категорії і є додатковими до загальних вимог, які пред'явлені Національним банком до ОДБ і ВПС.
Категорія 1. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунка установи та звіряння його нерозривності й коректності за технологічною інформацією, яка надається СЕП.
Додаткові вимоги щодо роботи за 7 моделлю:
- обмін з СЕП пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією;
- ведення бази даних, яка містить діючі бізнес-правила для цієї установи (на підставі отриманих від СЕП пакетів бізнес-правил);
- приймання або відхилення розрахункових транзакцій та(чи) інших операцій в ОДБ згідно з діючим на цей час набором бізнес-правил;
- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.
Категорія 2. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:
а) ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунка головного банку з урахуванням обміну розрахунковими документами із СЕП як головного банку, так і його установ;
б) ведення значень технічних субкореспондентських рахунків установ за технологічною інформацією, яка надається СЕП:
- відображення проведених транзакцій;
- облік внутрішньосистемних оборотів;
в) звіряння нерозривності та коректності значень технічних субкореспондентських рахунків установ і технологічної інформації про роботу установ, яка надається СЕП;
г) управління роботою своїх установ у СЕП за допомогою механізму лімітів.
Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 6 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунка регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунка головного банку.
Додаткові вимоги до програмного забезпечення головного банку за умови роботи за 7 моделлю:
- обмін з установами пакетами бізнес-правил та супровідною технологічною інформацією через СЕП;
- ведення захищеної бази даних, яка містить сукупність діючих бізнес-правил для установ;
- ведення протоколу (архіву) змін у часі бізнес-правил із супровідною технологічною інформацією.
Категорія 3. Програмне забезпечення установи має виконувати ведення внутрішнього значення субкореспондентського рахунку установи та звіряння його нерозривності та коректності за технологічною інформацією, яка надається ВПС.
Категорія 4. Програмне забезпечення комерційного банку (установи) має виконувати:
а) ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського (субкореспондентського) рахунку головного банку з урахуванням обміну розрахунковими документами із СЕП як головного банку, так і його установ;
б) ведення значень субкореспондентських рахунків установ:
- відображення проведених транзакцій;
- облік внутрішньосистемних оборотів;
в) обмін розрахунковими документами між установами, а також між установами та головним банком;
г) безпечний розподіл та обмін ключів криптографічного захисту;
д) прийняття початкових платежів від установ у межах залишку коштів на їх субкореспондентських рахунках; можливий варіант реалізації механізму внутрішньобанківського кредиту (головний банк надає кредит установі) для виконання початкових платежів установою, яка не має відповідних коштів на субкореспондентському рахунку.
Додаткові вимоги до програмного забезпечення регіонального управління за умови роботи за 5 моделлю: ведення внутрішнього значення технічного субкореспондентського рахунка регіонального управління замість ведення внутрішнього значення технічного кореспондентського рахунка головного банку.
Додаток N 14
Порядок переходу комерційного банку (установи) на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок за умови одержання ним дозволу Національного банку
1. Для переходу комерційного банку та його установ на роботу в СЕП через консолідований кореспондентський (субкореспондентський) рахунок потрібно одержати дозвіл Національного банку, за винятком 1 моделі, коли дозвіл надає регіональне управління Національного банку. При цьому порядок надання дозволу регіональним управлінням відповідає порядку надання дозволу Національним банком.
................Перейти до повного тексту