1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ
Н А К А З
15.09.2003 N 303
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державного комітету статистики N 452 від 13.11.2008 )
Про затвердження методики розрахунку викидів шкідливих речовин у повітря від авіаційного, водного та залізничного транспорту
Відповідно до статті 14 Закону України "Про державну статистику" та з метою розширення інформаційної бази про стан атмосферного повітря
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити схвалену методичною комісією Держкомстату методику розрахунку викидів шкідливих речовин у повітря від авіаційного, водного та залізничного транспорту (далі - методика), що додається.
2. Управлінню статистики сільського господарства та навколишнього середовища (Прокопенко О.М.):
2.1. Запровадити з 1 січня 2004 р. методику в практику роботи органів державної статистики.
2.2. Направити методику Головному управлінню статистики в Автономній Республіці Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським управлінням статистики для керівництва та використання в роботі.
2.3. Здійснювати організаційне та методологічне керівництво щодо застосування у практичній роботі зазначеної методики.
3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Комітету Остапчука Ю.М.
Голова Комітету О.Г.Осауленко
Додаток
МЕТОДИКА
розрахунку викидів шкідливих речовин у повітря від авіаційного, водного та залізничного транспорту
1. Загальні положення
Метою даного статистичного спостереження є визначення обсягів антропогенного навантаження на довкілля, яке утворюється під час роботи двигунів повітряних, морських, річкових суден та тепловозів. Необхідність проведення даного статистичного спостереження обумовлюється зобов'язаннями, взятими Україною щодо зменшення викидів шкідливих речовин в атмосферу у зв'язку з підписанням Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані.
Методика розрахунку викидів шкідливих речовин у повітря від авіаційного, водного та залізничного транспорту розроблена у рамках Програми реформування державної статистики на період до 2002 року, враховує рекомендації Статистичної комісії ООН щодо інвентаризації атмосферних викидів (CORINER'91) і є наступним етапом у створенні комплексної статистичної системи з охорони повітряного басейну, яка на даний час вже включає:
- Методику розрахунків викидів забруднювальних речовин у повітря від автотранспорту, що перебуває у приватній власності населення, затверджену наказом Держкомстату 15 грудня 1999 р. N 409;
- Методику розрахунку викидів забруднювальних речовин у повітря автотранспортом, який використовується суб'єктами господарської діяльності та іншими юридичними особами всіх форм власності, затверджену наказом Держкомстату України від 06.09.2000 р. N 293.
Методикою передбачається проведення розрахунків надходження в повітря оксидів вуглецю (CO), азоту (NOx), вуглеводнів (CH), діоксиду сірки (SO2), летких органічних сполук (ЛОС), сажі, твердих частинок, які утворюються під час роботи двигунів тепловозів, повітряних, річкових та морських суден.
Обстеженням охоплюються підприємства усіх форм власності, які мають такі види економічної діяльності:
- пасажирський залізничний транспорт (код за КВЕД 60.10.1);
- вантажний залізничний транспорт (код за КВЕД 60.10.2);
- функціонування залізничного транспорту (код за КВЕД 63.21.1);
- діяльність морського пасажирського транспорту (код за КВЕД 61.10.1);
- діяльність морського вантажного транспорту (код за КВЕД 61.10.2);
- діяльність рейсового пасажирського транспорту (код за КВЕД 61.20.1);
- діяльність вантажного внутрішнього флоту (код за КВЕД 61.20.2);
- функціонування водної транспортної інфраструктури (код за КВЕД 63.22.0)
- діяльність авіаційного пасажирського транспорту, підпорядкованого розкладу (код за КВЕД 62.10.1);
- діяльність авіаційного вантажного транспорту, підпорядкованого розкладу (код за КВЕД 62.10.2);
- діяльність авіаційного пасажирського нерегулярного транспорту (код за КВЕД 62.20.1);
- діяльність авіаційного вантажного нерегулярного транспорту (код за КВЕД 62.20.2);
- функціонування авіаційної транспортної інфраструктури (код за КВЕД 63.23.0).
Дане статистичне спостереження за надходженням у повітря забруднювальних речовин від залізничного, авіаційного, морського та річкового транспорту проводиться у розрізі об'єктів адміністративно-територіального устрою країни відповідно до КОАТУУ, зокрема:
- населених пунктах
- містах районного, обласного та республіканського підпорядкування
- містах обласного та республіканського підпорядкування, включаючи підпорядковані їм населені пункти
- районах
- областях
- країні
та, крім того, за формами власності, видами економічної діяльності, органами управління.
2. Вхідна інформація для проведення статистичного спостереження
Вхідними даними для визначення обсягів викидів шкідливих речовин у повітря є:
- витрати палива на роботу двигунів тепловозів, повітряних, річкових та морських суден;
- питомі викиди шкідливих речовин з одиниці використаного палива тепловозами, повітряними, річковими та морськими суднами.
2.1. Витрати палива на роботу тепловозів, повітряних, річкових та морських суден
Для роботи двигунів повітряного, річкового, морського і залізничного транспорту використовуються такі види палива:
- авіаційний транспорт - авіаційний бензин, газотурбінне паливо бензинового та керосинового типу, гас технічний;
- морський транспорт - дизельне паливо, моторне паливо, мазут топковий, мазут флотський;
- річковий транспорт - дизельне паливо, моторне паливо, мазут топковий, мазут флотський;
- залізничний транспорт - дизельне паливо.
Дані про обсяги витрат палива на роботу двигунів авіаційного, морського, річкового і залізничного транспорту вибираються з державної статистичної звітності за формою N 4-мтп (річна) "Звіт про залишки і використання палива та пально-мастильних матеріалів", затвердженої наказом Держкомстату від 27.08.2002 N 317.
Відбір звітів та показників у них по залізничному, авіаційному, морському та річковому транспорту із загальної сукупності звітів, поданих підприємствами, організаціями, установами за формою N 4-мтп, виконується за такими критеріями:
залізничний транспорт:
коди виду економічної діяльності - 60.10.1, 60.10.2, 63.21.1 розділ 4 "Кінцеве споживання палива та пально-мастильних матеріалів" графа 5 (на діяльність транспорту), рядок 033 (газойль (дизельне пальне);
авіаційний транспорт:
коди виду економічної діяльності - 62.10.1, 62.10.2, 62.20.1, 62.20.2, 63.23.0 розділ 4 "Кінцеве споживання палива та пально-мастильних матеріалів" графа 5 (на діяльність транспорту), рядки: 031 (авіаційний бензин), 034 (газотурбінне паливо бензинового типу), 035 (газотурбінне паливо керосинового типу), 037 (гас технічний (керосин);
морський та річковий транспорт:
коди виду економічної діяльності - 61.10.1, 61.10.2, 61.20.1, 61.20.2, 63.22.0 розділ 4 "Кінцеве споживання палива та пально-мастильних матеріалів" графа 5 (на діяльність транспорту), рядки: 033 (газойль (дизельне пальне), 036 (моторне паливо), 039 (мазут топковий), 040 (мазут флотський).
Проте, вибрані із форми N 4-мтп показники включають споживання палива всіма видами транспортних засобів, які експлуатуються суб'єктами господарської діяльності, що мають вищевказані коди видів економічної діяльності. Для визначення обсягів споживання палива, використаного безпосередньо тепловозами, морськими та річковими суднами, проводились спеціальні дослідження відомчої інформації щодо обсягів використання палива цими видами транспорту на теплотягу та тих, що відображені у державній статистичній звітності за формою N 4-мтп. Ними встановлено, що частка палива, витраченого на теплотягу залізничним, річковим та морським видами транспорту, у загальній кількості палива, відображеного по показнику "кінцеве споживання палива на діяльність транспорту" розділу 4 "Кінцеве споживання палива та пально-мастильних матеріалів" форми N 4-мтп, становить для залізничного транспорту - 0,89; для морського та річкового транспорту - 0,94.
Крім того, розрахунок викидів шкідливих речовин у морських та річкових портах необхідно розподілити на внутрішні та закордонні перевезення. Для цього використовуються дані рядка 599 граф 1-3 державного статистичного спостереження за формою N 31-вод "Звіт про перевезення вантажів і пасажирів водним транспортом" за звітний рік. За цими даними визначаються коефіцієнти внутрішніх (Квн) та закордонних (Кзк) перевезень у загальних обсягах перевезень вантажів (перевезення пасажирів при цьому незначні за обсягами і тому не враховуються в розрахунку) по кожному конкретному річковому та морському порту, який знаходиться на території регіону. Їх значення використовуються для програмного розподілу обсягів спожитого палива флотом під час внутрішніх та закордонних перевезень. Зазначені коефіцієнти повинні розраховуватись з точністю до двох десяткових знаків. Розрахунок викидів шкідливих речовин проводиться лише по флоту, який належить Україні, викиди від транзитних перевезень при цьому не враховуються у зв'язку з відсутністю обліку.
Таким чином, для визначення викидів шкідливих речовин, які надходять в атмосферу від суден внутрішніх та закордонних перевезень дані про обсяги споживання палива на потреби річкового та морського транспорту, отримані зі звіту за формою N 4-мтп, розподіляються пропорційно відповідно до значень коефіцієнтів Квн та Кзк.
Розрахунок надходження у повітря шкідливих речовин від роботи двигунів повітряних кораблів базується на рекомендаціях Статистичної комісії ООН щодо інвентаризації атмосферних викидів (CORINER'91), відповідно до яких доцільно враховувати лише викиди, що надходять у повітря під час зльоту та посадки повітряних суден, а також різницю у питомих викидах шкідливих речовин літаками міжнародних та внутрішніх авіаліній. При цьому не враховуються типи літаків, а розрахунки проводяться для середніх типів літаків, зокрема, двохмоторних - для внутрішніх авіаліній, та чотирьохмоторних - для міжнародних. Переміщення у повітрі між двома аеропортами однієї країни вважається внутрішнім, незалежно від приналежності літака та від того, чи є даний аеропорт місцевим або міжнародним. Якщо літак летить із одного аеропорту в інший однієї і тієї ж країни, а потім летить у третій аеропорт іншої країни, то перший переліт вважається внутрішнім, а другий - міжнародним.

................
Перейти до повного тексту